1. загальна характеристика області




Сторінка1/7
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.1 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ

1.1 Географічна характеристика

1.2 Типологія регіону

1.3 Транспортна доступність



2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ

2.1 Земельні ресурси

2.2 Лісові ресурси

2.3 Водні ресурси

2.4 Мінерально-сировинні ресурси області

3. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ

3.1 Чисельність населення

3.2 Природний приріст населення

3.3 Розподіл населення за статтю та віком

3.4 Демографічне навантаження на населення працездатного віку

4. ІНФРАСТРУКТУРА

4.1 Транспортна інфраструктура

4.2 Енергопостачання

4.3 Освітня інфраструктура

4.4 Охорона здоров’я

4.5 Соціальна сфера

4.6 Культура і туризм

4.7 Фізкультура і спорт

4.8 Житлово-комунальне господарство

5. ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО

5.1 Структура регіональної економіки

5.2 Промисловий потенціал

5.3 Сільське господарство

5.4 Інвестиційна діяльність

5.5 Зовнішньоекономічна діяльність

5.6 Мале та середнє підприємництво

5.7 Споживчий ринок

5.8 Трудові ресурси і зайнятість населення

6. ФІНАНСОВО БЮДЖЕТНА СФЕРА

6.1 Доходи. Загальна характеристика.

6.2 Доходи бюджету області у розрізі територій

6.3 Бюджет розвитку



7. ЕКОЛОГІЯ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЯЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

7.1 Стан атмосферного повітря

7.2 Екологічна ситуація в галузі водокористування

7.3 Земельні ресурси та стан ґрунтів

7.4 Природні об’єкти та збереження біорізноманіття

7.5 Утворення та накопичення відходів

7.6 Ситуація на територіях постраждалих, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1.1 Географічна характеристика

Київська область, як адміністративно-територіальна одиниця в складі України, утворилась 27 лютого 1932 року, є одним з найбільших регіонів України, займає площу 28,1 тис.кв.км (без м.Києва), що становить 4,7 % площі країни. За розмірами території Київська область займає 8 місце серед інших регіонів України.








Територія області розташована на півночі України в басейні середньої течії Дніпра. На сході Київська область межує з Чернігівською і Полтавською, на півдні – з Черкаською, південному­ заході – з Вінницькою, на заході – з Житомирською, на півночі – з Гомельською областю Республіки Білорусь

Київщина є столичним регіоном, у центрі території якого знаходиться м.Київ – столиця України, потужний політичний, діловий, індустріальний, науково-технічний, транспортний та культурний центр країни, пов'язаний з областю тісними комерційними і соціальними зв’язками. Відстань від м.Києва до північної границі області становить 118 км, південної – 128 км, західної – 76 км , східної – 112 кілометрів.

В адміністративному відношенні область поділяється на 25 районів, 13 міст обласного значення, 13 міст районного значення, 30 селищ міського типу, 605 сільських рад та 1126 сільських населених пунктів.

Місто Київ, де розміщуються основні органи управління області, адміністративно до складу області не входить. Ще однією особливістю області є наявність у її складі міста Славутич, яке територіально знаходиться у Чернігівській області.

Чисельність наявного населення за останні 4 роки зросла на 0,5% і на 1 січня 2014 року складала 1725,5 тис. осіб, що становить 3,8% населення України. У його загальній структурі міське населення становить 62%, сільське – 38,0 відсотка. За чисельністю населення Київська область займає 10 місце серед регіонів України.

Рельєф області сприятливий для розвитку сільськогосподарського виробництва і транспортної інфраструктури. Ріка Дніпро з утвореними на ній Київським та Канівським водосховищами ділить територію області на дві частини: правобережну і лівобережну, які мають особливості рельєфу. На півночі переважають низовинні рівнини Поліської низовини. Південно-західна і центральна частини лежать на Придніпровській височині (максимальна висота 273 м). Східна, лівобережна територія області, розташована в межах Придніпровської низовини.

Природно-кліматичні умови області оптимальні для життя людини і господарської діяльності. Київщина розташована на межі двох природних зон: північна частина розташована в зоні Полісся, південь області лежить у лісостеповій зоні. Грунтовий покрив Київської області досить різноманітний. Найпоширенішими серед них є чорноземи, площа яких становить близько 50% площі орних земель регіону. Ступінь розораності території області перевищує 60 відсотків. Загальна площа лісового фонду Київської області становить майже 746 тис.га.

Клімат області – помірно континентальний, м'який з достатньою кількістю вологи. Середня багаторічна темпера­тура повітря становить у січні -3,5 С, липні – + 20,3 С. Середня річна кількість опадів у 2013 році – 701 мм, норма – 593 мм.

Корисні копалини Київщині - це переважно будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глина, кварцеві піски. Є поклади торфу і джерела мінеральних вод.



1.2. Типологія регіону

За різними підходами до типологізації регіонів Київська область відноситься до групи областей, які мають середній рівень урбанізації, з малими міськими центрами, а за структурою економіки - з переважанням сфери послуг та середнім рівнем розвитку з дещо кращими темпами економічного зростання.



Відтак, розвиток області варто порівнювати не тільки з областями-сусідами, а і з регіонамии того типу, до якого належить Київська область: Львівська, Харківська, Одеська, Миколаївська.



Таблиця1.1

Порівняльна характеристика Київської області із областями - сусідами та регіонами одного типу

Область

Площа, тис. кв. км

(2013)

Чисельність наявного населення, тис.осіб (2013)

Міське, %

(частка населення в регіоні,%) 2013

Загальний приріст , корочення на 1000 осіб наявного населення (2013)

ВРП на 1 особу (2012), грн.

Україна

603,5

45426,2

68,9

–2,8

32002

Київська

28,1

1725,5

61,8

2,0

40483

Полтавська

28,8

1458,2

61,4

–6,6

38424

Житомирська

29,8

1262,5

58,4

–6,2

19551

Вінницька

26,5

1618,3

50,2

-6,7

20253

Чернігівська

8,1

1066,8

63

–10,2

22096

Львівська

21,8

2538,4

60,9

-2,4

24387

Одеська

33,3

2396,5

66,9

-3,7

27070

Харківська

31,4

2737,2

80,3

–2,6

29972

Московська1 (РФ)

45,8

7133,62

81,55

-4,5

90618,78 грн

Мазовецьке2 (РП)




5316,8

64,19

0,5

150312,8 грн

Порівняльна характеристика Київської області із сусідніми регіонами країни засвідчила, що Київщина є лідером серед областей-сусідів та областей України, що відносяться до одного із Київською областю типу. Проте основні показники області є значно нижчими ніж у столичних Московській області (Російська Федерація) та Мазовецькому воєводстві (Республіка Польща).

За окремими характеристиками, що впливають на планування регіонального розвитку Київська область:

1. Має найкраще розміщення щодо Києва



  • до 190 км – Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська області,

  • 220-430 км - Вінницька, Кіровоградська, Рівненська, Хмельницька, Полтавська, Сумська, Волинська, Тернопільська області,

  • 450-550 км - Миколаївська, Дніпропетровська, Харківська, Одеська, Херсонська, Чернівецька, Львівська, Запорізька, Івано-Франківська області ,

  • 700-855 км – Донецька області, АР Крим, Закарпатська, Луганська області, Севастополь

2. Вище загальнодержавного рівня щільність автомобільних доріг

  • Значно вище середньої (348-391 км/1 000 км2) - Севастополь, Львівська, Тернопільська, Вінницька, Чернівецька, Хмельницька області.

  • Вище середньої (293-308) - Полтавська, Волинська, Харківська, Донецька, Київська, Сумська, Івано-Франківська, Черкаська області.

  • Нижче середньої (285-288) - Дніпропетровська, Житомирська області.

  • Значно нижче середньої (176-261) - Закарпатська, Запорізька, Рівненська, Кіровоградська, Одеська, Чернігівська, Луганська, Миколаївська, Херсонська області, АР Крим.

3. Перевищує середньоукраїнський рівень індекс внутрішньої доступності

  • Значно перевищує середній рівень по країні (> 0,80) – Київ, Севастополь, Львівська, Чернівецька, Тернопільська області.

  • Добра (вище середньої, 0,55-0,68) - Івано-Франківська, Харківська, Київська, Вінницька, Хмельницька, Волинська, Житомирська, Донецька, Рівненська області.

  • Погана (нижче середньої, 0,36-0,49) - Черкаська, Луганська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Сумська області, АР Крим, Запорізька, Миколаївська, Одеська області.

  • Дуже погана (0,25-0,31) - Полтавська, Херсонська, Закарпатська, Чернігівська області.

4. Найвищий ВРП на душу населення

  • Найвищий - Київ, Дніпропетровська область, Донецька область , Полтавська область , Запорізька область , Харківська область , Київська область , Одеська область;

  • Високий, але нижче середнього – Луганська область, Севастополь, Миколаївська область

  • Низький – Львівська область, АР Крим, Черкаська, Сумська, Івано-Франківська області

  • Дуже низький – Волинська, Рівненська, Кіровоградська, Вінницька, Херсонська, Закарпатська, Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області

5. Значно вище середньоукраїнського рівня обсяги капітальних інвестицій у розрахунку на одну особу

  • Значно вище середнього – Київ і Київська область.

  • Вище середнього - Одеська, Полтавська, Дніпропетровська, Харківська,

Луганська області.

  • Нижче середнього– Донецька область, АР Крим, Запорізька, Львівська, Черкаська, Миколаївська, Івано-Франківська області, Севастополь.

  • Значно нижче середнього - Волинська, Чернівецька, Рівненська, Вінницька, Кіровоградська, Хмельницька, Чернігівська, Закарпатська, Херсонська, Сумська, Житомирська, Тернопільська області.

6. Наближені до оптимальних умови на ринку праці

  • Київ і Севастополь: оптимальні умови на ринку праці – дуже високий рівень зайнятості (62,7-64,4%), дуже низький рівень безробіття (3,1-3,3%), дуже низький тиск на пропозицію робочої сили (0,2-0,6), значні позитивні зміни як у рівні зайнятості, так і безробіття.

  • Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Харківська, Київська, Одеська області, АР Крим: наближені до оптимальних умови на ринку праці – високий рівень зайнятості, у більшості вище або значно вище середнього (57,4%-59,8%), низький рівень безробіття (4,4-6%), низький тиск пропозиції робочої сили (1,5-4,7%).

  • Волинська, Полтавська, Чернігівська області: з помірними проблемами на ринку праці – рівень зайнятості близький до середнього (58,2-59,2%), рівень безробіття вище середнього (6,6-8,1%), помірний тиск пропозиції робочої сили (4,6-5,5%). Показники змін гірші, ніж середні по країні, особливо щодо безробіття.

  • Закарпатська, Львівська, Рівненська, Чернівецька, Житомирська, Кіровоградська, Сумська, Миколаївська, Херсонська області: з серйозними проблемами на ринку праці – рівень зайнятості у більшості випадків нижче середнього (56,5-59,4%), рівень безробіття у більшості випадків значно вище середнього (6,3-9%), сильний тиск пропозиції робочої сили (6,5-11,3%). Тенденції зайнятості кращі середнього рівня, тенденції безробіття – у більшості випадків близькі до середнього.

  • Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Вінницька,

Луганська області: з найбільш серйозними проблемами на ринку праці – дуже низький або низький рівень зайнятості (52,7-58,5%), високий рівень безробіття, у більшості випадків вище або значно вище середнього (6,1-8,3%), дуже сильний тиск пропозиції робочої сили (14,8-23,7%). Тенденції безробіття гірші середнього рівня, тенденції зайнятості значно варіюються.
1.3.Транспортна доступність

Київська область загалом досить добре покрита мережею транспортних шляхів міжнародного, державного та обласного значення. Виняток стосується крайніх північних малозаселених районів області, які менш інтегровані у транспортну мережу і знаходяться на значній віддалі від Києва. Проте це не суттєво впливає на розвиток області, оскільки північна частина області знаходиться в зоні, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Завдяки вдалому розміщенню області через її територію проходять 3 міжнародних транспортних коридори (№ 3,7 і 9) та залізниці за 5 магістральними напрямами. На території області знаходиться найбільший в Україні аеропорт міжнародного класу "Бориспіль".



Рис. 1.1 Основні транспортні шляхи Київської області.

Висновки

1. Розміщення Київської області є дуже вигідним, оскільки в межах області знаходиться найбільший в Україні регіональний ринок, освітній, банківський та культурний центр – Київ.

2. Завдяки своєму вдалому розміщенню та наявності міжнародних транспортних коридорів і важливих магістральних залізниць Київщина має значний транзитний потенціал.

3. За основними характеристиками, що впливають на планування регіонального розвитку, Київська область займає лідируючі позиції серед інших регіонів або має рівень вище середньоукраїнського.

3. Витягненість області з півдня на північ та розділення території області рікою Дніпро створює певні складності в інтегрованості усієї території області навколо адміністративного центру.

4. Відсутність в області власного адміністративного центру у складі області перешкоджає формуванню обласної регіональної еліти, яка б більш наполегливо просувала інтереси області на загальнодержавному рівні.

5. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС частина території області вилучена з господарського обігу.

6 Перелік корисних копалин на території області обмежений паливно-енергетичними корисними копалинами (торф), сировиною для виробництва будівельних матеріалів, рудами рідкісних металів, питними, технічними та мінеральними водами.

7. Поділ на райони є досить штучним, здійснений не за природними межами, приміром: Вишгородський район розрізаний Дніпром. Деякі районні центри розташовано на межах районів – Вишгород, Бровари, Бориспіль, Васильків, що створює незручності мешканцям віддалених поселень.

2.ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ
Київщина розташована на півночі України в басейні середньої течії Дніпра. ЇЇ територія розташована у межах двох природних зон – зони змішаних лісів (Провінція Полісся) та Лісостепу, що обумовлює розмаїття природних ресурсів регіону. Межа між цими природними зонами проходить через населені пункти Бишів-Гурівщина-Вишневе-Бровари- Велика Димерка-Бобрик.

На території Київської області розташовано 194 об’єкт природно-заповідного фонду загальною площею 112,9 тис га, що становить 4,01% загальної площі області. З них 23 об’єкти загальнодержавного значення площею 80,9 тис. га., зокрема заказники Дзвінківський, Дніпрово-Деснянський Жорнівський, "Жуків хутір", Журавлиний, Іллінський, "Калитянська дача", Козинський, "Лісники", Ржищівський, Усівський, урочища "Унава", "Мутвицьке", "Бабка", пам’ятка природи "Круглик", національні природні парки Білоозерське та Залісся, дендропарк "Олександрія” та 171 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 32,0 тис. га.

Київська область розташована в межах двох геоструктур них регіонів – Українського кристалічного масиву (щита) й Дніпровсько-Донецької западини. Український кристалічний щит, на який припадає південна і південно-західна частини області, що унеможливлює на території області землетруси
2.1 Земельні ресурси

Площа земель в адміністративних межах області становить 2816,2 тис. га, з урахуванням 2,1 тис. га земель міста Славутича, яке територіально розташоване в Чернігівській області.


У загальній площі земель області сільськогосподарські угіддя становлять 1661,3 тис.га (59,0 %), ліси та лісовкриті площі – 648,7 тис.га (23,0 %), внутрішні водойми - 175,1 тис.га (6,2%), забудовані землі – 135,0 тис.га (4,8 %), землі, зайняті під об’єктами промисловості, транспорту та військовими поліго ­нами – 80,7 тис.га (2,9%), землі природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення (внесені до Державного земельного кадастру) – 46,0 тис.га (1,6%), інші землі ( землі без рослинного покрову і заболочені землі) – 70,4 тис.га (2,5%)

У порівнянні з 2005 роком у структурі земельного фонду області відбулись зміни, пов’язані із зменшенням частки сільгоспугідь з 64,2% до 59,0%, загальна площа яких зменшилась на 148,9 тис.га, або на 8,2%, за рахунок втрати площ ріллі і сіножаті, які виявились малопродуктивними землями або підтопленими, а також збільшенням на 40,6 тис.га, або на 27% площі земель під забудову об’єктами житлового та виробничого призначення за рахунок земель , які раніше використовувалися для відпочинку, зокрема були зайняті зеленими насадженнями загального користування.

Нормативно грошова оцінка земель проведена у всіх населених пунктах Київської області термін дій, яких закінчився у 2013 році та проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності по 13 районам Київської області загальною площею 54,2 тис га.

Станом на 01 січня 2014 року з 321,7 тис. громадян Київщини, які набули права на земельну частку (пай), одержали сертифікати 317,4 тис. осіб, із них оформили державні акти на право власності на землю 306,6 тис. громадян, що становить 97 відсотків. Площа переданих в оренду земельних часток (паїв) у 2013 році становить 783,4 тис. га. Укладено 258,9 тис. договорів оренди земельних часток (паїв). Середній розмір орендної плати за рік становить 568 грн. за один гектар.

Договори оренди земельних часток (паїв) укладаються на короткі строки: 9,5% договорів (24624) на 1-3 роки, близько 63 % договорів (163019) — на 4−5 років, 22,9% договорів (59282) – на 6-10 років, понад 10 років – 4,6% договорів (11980). Це свідчить про те, що селяни не поспішають взяти на себе зобов’язання конкретного орендаря і задовольнятися рівнем орендної плати, яку їм нині пропонують.

Загальна сума виплат за оренду земельних часток (паїв) в 2013 році становила 445,2 млн.грн. з них грошова форма оплати становить 185,1 млн. грн або 41,6%, натуральна (сільськогосподарською продукцією) – 254,6 млн.грн або 57,2%, відробіткова (послуги) – 5,5 млн.грн. або 1,2 відсотка.
2.2. Лісові ресурси

Лісові масиви області розташовані на території нерівномірно, в одних адміністративних районах їх площі обмежені (Яготинський, Васильківський, Володарський, Кагарлицький, Рокитнянський, Сквирський, Ставищанський), а в других – обширні (Бородянський, Поліський, Вишгородський, Іванківський).

Лісистість області складає 21 % і коливається в розрізі районів від 2,0 % в зоні Лісостепу до 53,8 % в зоні Полісся.

Найбільш великі масиви розташовані в Бородянському, Поліському, Вишгородському, Іванківському районах, які позитивно впливають на їх економіку.

Середній вік дерев у лісових насаджень у Київській області оцінюється у 58 років. У віковій структурі лісових насаджень середньовікові дерева становлять 49,9 %, пристигаючі – 19,7 %, стиглі – 11,2 %, молоді дерева – 19,2%.

Загальний запас деревостанів становить – 90,9 млн.куб.м, в тому числі хвойних лісових насаджень – 62,9 млн.куб.м.

У структурі лісових насаджень хвойні породи становлять 61,1 %, твердолистяні породи 25,0 %, мягколистяні породи 13,9 %.

Пріоритетним напрямом у веденні лісового господарства області є розширене відтворення та збереження лісів Київщини. Щорічний обсяг лісовідновних робіт в області становить понад 3,5 тис. га.

Загальна площа природно-заповідних територій та об'єктів на землях лісового фонду області на 01.01.2014 становить 90,1 тис. га (13,9 % від земель вкритих лісовою рослинністю області).
2.3 Водні ресурси

Річкова мережа області переважно належить до басейну р.Дніпро і тільки незначна частина річок на півдні області до басейну р. Південний Буг.

Території, що покриті поверхневими водами в області займають 175,1 тис.га, що відповідає 6,2 % загальної території.

Гідрографічна мережа Київської області представлена 1523 річками, які мають загальну довжину 8,7 тис.км, з них за класифікацією по площі водозбору 3 великі річки: Дніпро, Десна, Прип¢ять, 9 середніх річок – Ірша, Уж, Тетерів, Ірпінь, Рось, Трубіж, Супій, Гнила Оржиця, Гнилий Тікич та 1511 малих річок зі струмками.

Поверхневі водні ресурси Київської області в середній за водністю рік складають 43,4 куб.км. Особливість найбільших річок області в тому, що всі вони беруть свій початок за її межами, а в області формується лише 2,04 куб.км річкового стоку. Забезпеченість на 1 жителя області водою складає 0,46 тис.куб.м на рік, що менше ніж в два рази аналогічного показнику в державі.

Розподіл поверхневих водних ресурсів по території Київської області нерівномірний. Південь Київщини є найбільш водозабезпеченим, представлений густішою річковою мережею басейну р. Рось.

До півночі річкова мережа менш розвинута і представлена басейнами річок Уж, Тетерів. На лівобережжі Дніпра найменш розвинута річкова мережа.

На річках створено 3175 ставів і 64 водосховища із зарегульованим об¢ємом води 456,58 млн.куб.м. Крім того, на р.Дніпро розташовані водосховища: Київське площею 92,2 тис.га і об’ємом 3,73 куб.км та Канівське площею 58,1 тис.га.




За останні 5 років забір води з поверхневих джерел зменшився на 14,3 млн куб.м, а з підземних джерел збільшився на 3,3 млн. куб.м. У 2013 році забір води з природних водних об’єктів в області становив 1008,4 млн.куб.м, з них 956,7 млн.куб.м припадає на поверхневі води та лише 51,7 млн. куб. м на підземні.

За обсягами споживання свіжої води останні роки Київщина посідає 5 місце в Україні після Дніпропетровської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.



Використання свіжої води в області зменшилося з 1028 млн.куб.м у 2012 року до 865,7 млн.куб.м у 2013 році, або на 162,3 млн.куб.м.

За останні 10 років внаслідок інтенсивної господарської діяльності та здійснення забудови на заплавних річкових землях майже 60% річок і струмків замулились, деякі перетворились на колектори стічних вод, сотні водних джерел зникли. Все це негативно вплинуло на кількісний та якісний стан водних ресурсів.

На багатьох річках побудовано велику кількість ставків. Зарегульованість стоку багатьох річок ставками та водосховищами є надмірною, що призвело до уповільнення течії та водообміну, порушення процесів природного самоочищення. Частина стоку малих річок втрачається, а внаслідок випаровування та фільтрації ставки в окремі маловодні роки не заповнюються водою.

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка