153.Із тексту угоди п'яти металургійних заводів України про розподіл між ними замовлення на рейки (1900 р.)




Сторінка1/7
Дата конвертації17.04.2016
Розмір1.02 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
153.Із тексту угоди п'яти металургійних заводів України про розподіл між ними замовлення на рейки (1900 р.)

1900 р. лютого 15 дня ми, нижчепідписані товариства — Новоросійське, Брянське, Південно-Російське Дніпровське, Бельгійське і Донецьке, уклали цю між собою угоду з метою розподілу між заводами, що беруть участь шорційно їхній виробничій спроможності, усіх замовлень рейок як для казенних, так і для приватних парових доріг, вагою 18 фунтів і більш у повному фунті, за винятком рейок спеціальних типів.

§ 1. Розподілу між заводами підлягають усі одержані до 1 січня 1900 р. і казенних і приватних залізниць замовлення <...>, при цьому участь кожного з товариств, які домовилися, визначається <...>: Новоросійсько-товариству—29 %, Брянському — 25, Південно-Російському Дніпровському — 18, Російсько-Балтійському — 15 %> Донецькому товариству — 12. <...>

§ 2. Мета цієї угоди полягає в тому, щоб кожне товариство, яке в ній бере участь, одержувало замовлення відповідно встановленому § 1 розподілу, за якого взято до уваги довгострокові замовлення, які вже мають заводи Російсько-Балтійського і Донецького товариств.


1) Проаналізуйте економічний розвиток Наддніпрянської України на початку XX ст.

2) Поміркуйте, чим було викликано підписання цієї угоди.



3) Яку тенденцію розвитку української промисловості відображає наведене джерело?
Концентрація промисловості Східної Галичини, Буковини (1902 р.) і Закарпаття (1900 р.) за типами підприємств

типи підприємств за кіль-

Підприємства

Зайнято

кістю зайнятих людей

Кількість

%

Людей

%

1 особа

85 943

63,76

85 943

30,27

2-5 осіб

45 150

33,50

114 188

40,22




Типи підприємств за кіль­кістю зайнятих людей

Підприємства

Зайнято

Кількість

%

Людей

%

6—10 осіб

2232

1,65

16 030

5,66

11—20 осіб

812

0,60

11 459

5,03

21—50 осіб

391

0,29

12 013

4,23

51—100 осіб

150

0,11

10 628

3,74

101—300 осіб

81

0,06

13 167

4,64

301 і більше

35

0,03

20 467

7,21

Разом

134 794

100,0

283 895

100,0

1) Як наведене джерело характеризує розвиток промислового вироб­ництва в західноукраїнських землях?

2) Порівняйте промисловий розвиток західноукраїнських земель та Наддніпрянської України.
154.Із програмної праці М. Міхновського «Самостійна Україна» (1900 р.)

Вкраїнський нарід здобув у собі досить сили, щоб навіть посеред най­гірших обставин політичних, економічних та національних витворити собі нову третю інтелігенцію. <...>

Сучасна молода Україна вважає себе безпосередним спадкоємцем Шевченка, а її традиції йдуть до Мазепи, Хмельницького та короля Да­нила. <...>

Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вер­нуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій нарід, до бо­ротьби крівавої і безпощадної. Вона вірить у сили свої і національні, і вона виповнить свій обов'язок. Вона виписує на своєму прапорі сі слова: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Вона віддає себе на служеннє сьому великому ідеалови, і доки хоч на однім клапті української территориї пануватиме чужинець, доти українська ін­телігенція не покладе оружія, доти всі покоління Українців йтимуть на вій­ну. Війна провадитиметься всіма засобами, і боротьба культурна уважається так же відповідною, як і боротьба фізичною силою. Потреба боротьби ви­пливає з факту нашого національного існування. <...> Нас багато — цілих ЗО мільйонів. Нам належить вся будуччина, бо зовсім неможливо, щоб 1/30 частина всієї людности, ціла велика нація могла зникнути, могла бути заду­шеною, коли вона спроможна воювати з цілим світом! Ми істнуємо, ми від­чуваєм своє істновання і своє індивідуальне національне «я». Наша нація у своєму історичному часто була не солідарною поміж окремими своїми час­тинами, але нині весь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією надією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ» .<...> Наша нація сту­пила на новий шлях життя, а ми мусимо стати на її чолі, щоб вести до здій­снення великого ідеалу, але ми мусимо пам'ятати, що ми тільки передтечі того великого, що йде за нами, ми тільки оповіщуємо його силу, ми тільки його післанці. Сей великий — увесь нарід український.

Але як партия бойова, партия, що виросла на грунті істориї, і єсть гарантиєю практичної діяльности, ми зобов'язані вказати ту найблизшу мету, яку ми даємо на оці. Ся мета — поверненнє нам прав, визначених Переяславсь­кою конституцією 1654 року з розширенням її впливу на цілу територію ук­раїнського народу в Росиї. Ми виголошуємо, що ми візьмемо силою те, що нам належить ся по праву, але віднято в нас теж силою. Наша нація довго нездужала, але нині все стає до боротьби. Вона добуде собі повну свободу, і перший ступінь до неї — Переяславська конституція.

Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і ду­жий. <...> Ми <...> не хочемо довше зносити панованнє чужинців, не хоче­мо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любо-вию до України! <...> Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Вкраїні, і кожен, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемося. <...>

Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас. Україна для Вкраїнців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій территорії, ми не має­мо права покласти оружія... І пам'ятаймо, що слава і побіда — се доля бор­ців за народню справу. Уперед!
1) Що вам відомо про діяльність автора документа? Складіть його історичний портрет.

2) Кого М. Міхновський уважає «третьою інтелігенцією» ? Яку місію він покладає на неї?

3) Як автор джерела обґрунтовує право українців на власну держа­ву? Чи є його докази переконливими?

4) Визначте основні ідеї наведеного документа.

5) Які методи боротьби пропонує М. Міхновський? Чи поділяєте ви його погляди на запропоновані методи боротьби? Свою відповідь аргументуйте.

6) Пригадайте, що вам відомо про «Березневі статті» Б. Хмельницько­го. Яку оцінку їм дає автор джерела? Чи погоджуєтеся ви з ним?

7) Праця М. Міхновського «Самостійна Україна» писалася яка про­грама першої наддніпрянської політичної партії — РУП. На ваш погляд, чому в подальшому РУП відмовилася від цієї програми?

8) Як наведене джерело відображає процес політизації українсько­го суспільства й національно-визвольного руху?

9) Яке значення мала праця М. Міхновського для розвитку україн­ського національного руху?
155.Із програми Української демократично-радикальної партії

(1905 р.)

1. Новий лад мусить забезпечувати загальнознані вже людські права і найперше — волю від кари на тілі, від кари на смерть та від кари вічною

тюрмою — кари, що часом буває гірша за смертну; потім — незайманість ісоби, оселі й листування без судового декрету. Опріч того, кожна людина мусить мати волю:

а) оселятися і жити скрізь, добірати собі яке схоче діло й порядкува­ти своїм добром як схоче, без ніякого окремого дозволу;

б) уживати рідної мови в приватному й громадському житті;

в) говорити, писати й друкувати що хоче, відповідаючи тільки перед судом, коли зламала закон;

г) належати до якої хто хоче віри, або й ні до якої;

д) збиратися на збори, гуртуватися в спілки й товариства, страйкува­ти. Громадянські права й повинності мусять бути рівні для всіх, усі привілеї класів, станів, полу, віри, нації мусять бути скасовані.

2. Кожна національність, із яких тепер складається Росія, мусить мати івтономію на своїй території. <...> Реформована держава мусить бути феде­рацією таких національних одиниць.

3. Зразком, що об'єднуватиме ці автономні одиниці, є парламент, який жладається з послів, оплачуваних із державних коштів і вибраних на під-ставі: а) вселюдного, рівного, безпосереднього виборчого права з таємним голосуванням; б) пропорціональної сістеми виборів, яка б давала заступництво і меншості. Право вибірати й бути вибраним має кожен громадянин 21 року без ріжниці полу, віри і національности. <...>

5. Усіма справами на території України має порядкувати Українська Ви­борна Народна Рада (Сойм). <...>

6. Українська Народна Рада сама виробляє краєву конституцію. <...>

7. Українська Народна Рада має право рішати всі ті справи, які не на­лежать до державного парламенту. Вона, яко хазяїн краю, порядкує всіми землями й водами Української території. <...>

14. Мова в урядових, освітніх та інших інстітуціях уживається вкраїн­ська. Інші народности, що живуть на території України, мають рівне з ук­раїнцями право задовольняти свої національні, культурні й економічні пот­реби і в урядових установах вживати своєї рідної мови.
1) Яку основну мету ставила перед собою Українська демократично-радикальна партія (УДРП)?

2) Проаналізуйте основні програмні положення цієї партії. Чи спра­ведливими, на ваш погляд, були вимоги УДРП? Свою відповідь ар­гументуйте.

3) Схарактеризуйте діяльність УДРП за допомогою таблиці.

Дата утворення

Лідери

Програмні положення та діяльність

Значення діяльності












156.Із програми Української соціал-демократичної робітничої партії (1905 р.)

...Українська соціал-демократична партія <...> вимагає:

1) демократичної республіки — у якій найвища державна влада <...> належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних

представників;

2) автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), яко­му належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України;

3) загального, рівного, прямого виборчого права з таємним голосуван­ням для кожного громадянина старше 20 років <...>;

4) народного законодавства;

5) виборності і відповідальності чиновників <...>;

6) права кожної нації на культурне і політичне самоопреділення;

7) широкого самоврядування (автономії) місцевого і крайового для всьо­го населення держави;

8) необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків (забастовок);

9) недоторканності особи, житла і листування;

10) права вільного переїзду, знищення паспортів, повної волі промисло­вості і розпорядження своєю власністю;

11) знищення всяких привілеїв класів, верств (сословій), походження, статі, релігії й нації;

12) рівноправності всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і державних інституціях;

13) проголошення релігії ділом кожного громадянина <...>;

15) заміни постійного війська народною міліцією <...>;

16) безплатного обов'язкового світського, загального і професійного нав­чання для всіх дітей до 16 років; їжі, одежі і підручників — безплатно для всіх бідних; передачі всієї народної освіти на Україні Українському сеймові; відповідного числа шкіл для кожної нації. <...>

Україну з'їзд визнає тільки в етнографічних межах.


1) Проаналізуйте основні програмні положення УСДРП. Дайте їм власну оцінку.

2) Інтереси яких верств населення відстоювала УСДРП? Поясніть причини популярності цієї партії на початку XX ст.

3) Дайте визначення поняття «автономія».

4) Які вимоги УСДРП здаються вам актуальними, а з якими ви не згодні? Свою відповідь аргументуйте.

5) Складіть таблицю «Характеристика діяльності УСДРП».

Дата утворення

Лідери

Програмні положення та діяльність

Значення діяльності













157.Про перебування броненосця «Князь Потьомкін Таврійський» в Одесі

Від Матющенка я довідався, що тіло Вакуленчука відвезли, і що воно тепер лежить на березі, куди сходиться сила народу; що в Одесі вже кіль­ка день неспокійно поміж робітниками і приходить часом до крівавих кон­фліктів між ними і поліцією, яку підтримує військо. Він сказав також, що

на чолі кермування панцерником стоїть комісія з кількох обраних усією ко­мандою матросів. <...>

Тим часом від берега стали простувати до панцерника шлюпки і яхти з найріжноманітнішою публикою: там були мужчини і жінки, старі й підростки, студенти-гімназісти, робітники. <...> Із багатьох шлюпок передавали на корабель усякі приноси: тютюн, цигарети, чай, цукор і навіть цукерки. Біля трапів усе більше зростало оживление: одні шлюпки відходили, другі причалювали, вигружались усякі пакети,, коробки і просто клунки з жерт­вами. Звідусіль неслися привітні поклики: «Хай жие свобідний «Потьомкін»! Хай жиють свобідні матроси! Хай жиє народне правліннє!» і іньше. Із помосту від часу до часу гриміло «Ура»... <...>

Поки лаштувалися до перегрузки вугілля, я через відслонений гармат­ний борт завязав розмову з робітниками, які дуже охоче ділилися тим, що в них наболіло на душі за останні тривожні дні. Біля тих, що балакали зі мною, швидко згуртувалася значна група робітників. Деякі з них лише при­слухалися до розмови, другі вставляли від часу до часу свої уваги. Кільки чоловік один поперед другого розказували про події останніх днів. Ось що виявлялося з їх оповідань.

Уже півтора місяця тягнеться майже безперестанний страйк по всіх фабриках та заводах Одеси; від учора він став загальним. Приводом до того було кроваве спітканнє робітників із поліцією та козаками під час уличної демонстрації 13-го червня. Тепер між робітниками і поліцією відбуваються раз у раз бійки, при чім робітники часто беруться до здвигнення барикад. Через давнішній страйк поміж робітниками папуг страшенний недостаток, і вони дійшли до крайнього ступня розпуки. <...>
1) Назвіть причини революції 1905—1907 рр.

2) Що вам відомо про повстання на броненосці «Князь Потьомкін Таврійський»?

3) Якою була реакція жителів Одеси на прибуття броненосця «Князь Потьомкін Таврійський»? Як ця реакція відображає ставлення одеситів до повсталих?

4) Яким було становище робітників Одеси? Яким чином джерело ві­дображає перебіг революційних подій у цьому місті?


158.З обвинувачувального акта Київського військового окружного суду щодо збройного виступу саперів у Києві (березень 1906 р.)

18 листопада 1905 року, о 7 годині ранку треті роти 4-го і 5-го понтон­них батальйонів і військово-телеграфна рота 14-го саперного батальйону взя­ли рушниці, розібрали бойові патрони і, вишикувавшись у своїх так званих «жандармських» казармах, вийшли на Московську вулицю і попрямували до миколаївських казарм, де розташовані перші дві роти згаданих понтонних батальйонів. Звідси вони забрали частково силою, а частково погрозами 1-у і 2-у роти 4-го понтонного батальйону пішли назад по Московській вулиці, із якої повернули на Мільйонну вулицю і зосередились на Печерському і зарі перед казармами 125-го піхотного Курського полку. Озброєних ш тонерів і саперів під час їх слідування по Московській вулиці і далі супроводжували і змішувались із ними невідомі люди, частково в цивільно вбранні, а частково переодягнені в солдатські шинелі. Вони снували поміж солдатами, групували їх, підбадьорювали словами і жестами, указували рух уперед. <...>

Із Печерського базару озброєний натовп попрямував до казарми 7-го перного батальйону, що розташувався в будинках Починіна. <...> По дорозі до башти натовп наздогнав і приєднався до нього оркестр Курського полку. <...>

Біля башти № 2 зібрались уже нижні чини всіх рот обох понтони і обох саперних батальйонів і два оркестри музики. Тут заколотники вишикувались, і похід рушив далі по саперній дорозі. Натовп ішов у відносно порядку, і в ньому помітна була присутність поручика Пількевича, підпоручика Жаданівського, підпоручика Зубкова, підпоручика Баранова, піді ручика Черепанова і прапорщика Кочергіна. <...>

Генерал-лейтенант Драке зробив останню спробу переконати солдатів повернутися в казарми. Заколотники не послухались умовлянь генерала. І натовп, збільшений кількома артилеристами, рушив далі і через Степанівську вулицю вийшов на Галицький базар, прямуючи до казарм 45-го піхотного Азовського полку. Тільки-но голова натовпу просунулась із базару на Брест-Литовське шосе, як о 2 годині дня пролунали два рушничних залпи, зроблені учбовою командою 163-го піхотного Миргородського полку.

Заколотники завагалися, зупинилися, зробили кілька пострілів у відповідь і почали розсипатися. Через кілька хвилин організованого збройного руху заколотників уже не існувало. Люди, із яких складався злочини натовп, розбіглися, поховались по дворах, багато з них збирались і шикувались на Бульварно-Кудрявській вулиці, звідти доставлені були на Печерськ у свої казарми.


1) Що ви дізналися з наведеного джерела про виступ саперів київського гарнізону? Чим цей виступ завершився?

2) На що вказували заворушення в армії?


159.Із маніфесту про вдосконалення державного ладу від 17 жовтня 1905 р.

Знаменував першу перемогу революції 1905—1907 рр. Усезагальний жовтневий політичний страйк змусив уряд піти на поступки: «дарувати демократичні свободи та обіцяти скликання законодавчої Державної думи Маніфест було оприлюднено за пропозицією С. Вітте.

Смути та заворушення в столицях і в багатьох місцевостях імперії нашої великою й тяжкою скорботою сповнюють серце Наше... Від заворушень, що зараз виникли, може з'явитися загроза цілісності та єдності держави Нашої.

Велика обітниця царського служіння наказує Нам усіма силами розу­му й влади Нашої прагнути швидшого припинення настільки небезпечної для держави смути.

На обов'язок уряду покладаємо Ми виконання неухильної Нашої волі:

1. Дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи на засадах чинної недоторканності особистості, свободи совісті, слова, зборів і союзів.

2. Не зупиняючи призначених виборів до Державної думи, залучити те­пер до участі в Думі, у міру можливості, відповідної кратності до терміну, що залишився до скликання Думи, ті верстви населення, які зараз зовсім позбавлені виборчих прав, надавши тим самим подальший розвиток початку загального виборчого права знову встановленому законодавчому порядку.

3. Установити як непорушне правило, щоб жодний закон не міг набути чинності без схвалення Державної думи і щоб виборним від народу забезпе­чена була можливість дійсної участі в нагляді за закономірністю дій постав­леної від нас влади.

Закликаємо всіх вірних синів Росії згадати обов'язок свій перед Батьків­щиною, допомогти припиненню цієї нечуваної смути та разом із Нами доклас­ти всіх зусиль до відновлення спокою й миру на рідній землі.
1) Чим пояснює Микола II свої поступки народу? Чого він вимагає натомість?

2) Випишіть, які саме свободи дарував імператор народу цим доку­ментом.

3) Яким було значення Маніфесту 17 жовтня 1905 р.? Якими були на­слідки видання цього документа для українського суспільства?

4) Російський міністр С. Вітте зауважував: «Маніфест 17 жовтня за­побіг негайній катастрофі, але він не виявився радикальними лі­ками для існуючого становища, яке продовжувало залишатися загрозливим». Поміркуйте, чому Маніфест не виявився «ради­кальними ліками» для розв'язання проблем, піднятих револю­ційними подіями 1905—1907 рр., чому становище «продовжува­ло залишатися загрозливим».

160.Зі спогадів діяча українського національного руху О. Лотоцького про законотворчу діяльність української парламентської фракції в І Державній думі (1906 р.)

Беручи участь у праці української фракції, я склав для неї законопро­екти. Перший — про скасування закону 26 квітня проти страйків сіль­ських робітників; сей проект фракція, ухваливши, передала трудовій групі, яка, з ініціативи фракції, унесла ту заяву в Державну думу. Другий законо­проект — про хліборобські страйки — фракція вже не встигла обміркувати, і він перейшов у спадщину до української фракції другої Думи. У зв'язку зі Справою хліборобських страйків фракція внесла в Думу наглу заяву про по­силку депутатів на Київщину, Полтавщину та Чернігівщину для розсліду розстрілів хліборобських робітників.

Рівночасно фракція виробляла загальний законопроект про національні права. Із членів Думи над ним працювали головно правники — Шраг, Вязлов, Шольп, — як звичайно, із допомогою петербурзьких громадян, і самий законопроект, як рівно ж вироблений тою комісією проект декларації в справі автономії, фракція внести в Думу не встигла. Вироблявся й проект про рідну мову в школі. <...> У розгоні тої жвавої праці, що менш двох місяців із часу повстання фракції, Думу розпущено. Усього віку мала перша Дума — 52 дні.
1) Що ви дізналися з тексту наведеного джерела про законотворчість української парламентської фракції в І Державній думі

2) Яким був склад української фракції?

3) Які вимоги висували представники української фракції? Чи були вони розглянуті І Державною думою? Чому?

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка