2015 Укладач: Чернякова Олеся Володимирівна




Сторінка5/7
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Критерії оцінки розвитку мовлення

Співуче гукання – гукання із відтворенням характерних емоційних вокалізацій.

Лепітні псевдослова – використання слів, зрозумілих при співвідношенню з ситуацією.

Перші слова – найменування осіб, предметів, дій.



Поняття відмінкових конструкцій – поняття та використання відмінків.

Навички самообслуговування

п/п


Основні показники


Вік дитини (місяці)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Під час годування притримує пляшечку





































2

Їсть із ложки густу й напівгусту їжу





































3

Їсть хліб, який сам тримає в руці





































4

Спокійно ставиться до висаджування на горщик





































5

П’є із чашки




































Соціальний розвиток

п/п


Основні показники


Вік дитини (місяці)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Зоровий контакт, оральна увага





































2

Соціальна посмішка





































3

Наслідування міміці





































4

Комплекс пожвавлення





































5

Простягає ручки, щоб її взяли на руки





































6

Реагує на незнайомих людей





































7

Наслідування жестам





































8

Грається самостійно 15 – 20 хвилин





































9

Взаємодія з іншими дітьми





































10

Безпечний тип прихильності





































Критерії оцінки соціального розвитку

1. Дитина підтримує контакт із мовцем не менше п’яти секунд.

2. Дитина швидко відповідає посмішкою на розмову з ним дорослого.

3. Жива імітація міміці дорослого. Ця реакція безумовно рефлекторна, вона затихає до сьомого місяця й знову з’являється близько двох років.

4. У відповідь на розмову проявляє «комплекс пожвавлення»: посміхається, рухає ручками, ніжками, видає тихі звуки.

5. Побачивши знайомого дорослого, простягає до нього ручки.

6. У ситуації спілкування з незнайомою людиною проявляє обережність, негативні реакції (плач).

7. Дитина наслідує жести дорослого.

8. Дитина наслідує дії й рухи іншої дитини.

9. Радіє приходу іншої дитини, простягає дитині іграшку, супроводжуючи це сміхом і белькотінням.

10. Мама знайомить дитину з експериментатором і йде з кімнати, обіцяючи скоро повернутися. Дитина спокійно залишається з дорослим, після повернення мами радісно вітає її.

Програма ранньої комплексної діагностики рівня розвитку дитини від народження до трьох років

(Методика Л.Аксьонової, А.Лісєєвої, Н.Тюріної, Є.Шкадаревич)
Методичний матеріал призначений для проведення систематизованого комплексного діагностичного обстеження дітей перших місяців і років життя з груп медичного, генетичного і соціального ризику відставання в розвитку.

Програма адресована фахівцям психолого-медико-соціальних центрів, психолого-медико-педагогічних консультацій, реабілітаційних центрів та центрів планування сім’ї, служб ранньої допомоги та груп для дітей раннього віку в дошкільних освітніх установах і, звичайно, батькам малят. Усім тим, хто усвідомлює важливість своєчасної діагностики і прагне (якомога раніше) визначити відхилення в розвитку дітей, щоб в повній мірі здійснити комплекс необхідних розвиваючих, оздоровчих та реабілітаційних заходів.



Програма дозволяє вирішити такі завдання:

  • оцінити рівень психофізичного розвитку дитини, враховуючи індивідуальні терміни дозрівання окремих функціональних систем;

  • оцінити вплив факторів медичного і соціального ризику на розвиток дитини;

  • прогнозувати індивідуальний освітній маршрут дитини.

Мета дослідження. Виявлення дітей дитячого та раннього дитячого віку з відставаннями психічного розвитку.

Хід роботи та обробка результатів. Структура «Програми ранньої комплексної діагностики рівня розвитку дитини від народження до трьох років» складається з трьох блоків.

1. Соціальний блок представлений у формі Соціального паспорта сім’ї. Він передбачає визначення соціального статусу сім’ї, в тому числі вивчення життєдіяльності та якості життя сім’ї та включає соціально-побутовий, соціально-навколишній і соціально-економічний аспекти. Сюди відносяться аналіз побутових умов проживання, рівень матеріального благополуччя, діагностика внутрішньосімейних відносин і оцінка педагогічної компетентності батьків. Результати діагностики узагальнюються і подаються у вигляді психологічного висновку, у якому відображені значущі аспекти діагностики мікросоціуму.

2. Медичний блок представлений у формі таблиці з висновками лікарів різних спеціальностей і базується на загальних принципах медичної діагностики з урахуванням етіології, структури провідного порушення, а також специфіки розладів, які його ускладнюють. Він припускає аналіз медичної документації, що включає збір даних про перебіг вагітності і пологів, про ранній психомоторний розвиток дитини, а також висновки лікарів: психоневролога, офтальмолога, отоларинголога, ендокринолога, терапевта, кардіолога, ортопеда. Зміст висновків вищезазначених спеціалістів може внести корективи до процедури оцінки дитини (наприклад, виключити будь-які завдання), а також вплинути на висновки про рівень розвитку дитини.

Дані медичного обстеження узагальнюються і подаються у вигляді висновку про оцінку психоневрологічного, соматичного і антропометричного статусу дитини.



Таблиця медичного блоку


1.


Спадкові хвороби

Мати




Батько




2.

Вагітність

від якої вагітності дитина









токсикоз




погрози викидня




травми




хвороби




3.

Пологи

без патології







термінові







передчасні







зі стимуляцією







асфіксія







вага при народженні




4.

Захворювання раннього періоду (до одного року)




5.

З якого віку спостерігається психоневрологом (психіатром, невропатологом)




6.

Час встановлення діагнозу




7.

Заняття зі спеціалістами

час початку занять




заняття систематичні




курсові




епізодичні




8.

Висновок спеціалістів

педіатр




невропатолог




офтальмолог




ортопед




психіатр




кардіолог




ендокринолог




отоларинголог




9.

Ранній психомоторний розвиток (руховий і мовний статус)

тримає голову з




сидить з




повзає з




ходить з




гуління з




лепет з




аутоехолалія (перші слова з)





Примітка до пункту 8

У висновку педіатра відбивається відповідність ваги й росту дитину до її фізіологічному віку, фіксуються окружність голови й грудної клітки, стан шкірних покривів, наявність патології з боку внутрішніх органів.

У висновку ортопеда подається характеристика загальної рухової активності дитини, вказуються аномалії кістково-суглобної системи.

Неврологічний статус включає опис дизембріогенетичних стигм, порушень м’язового тонусу й м’язової сили, відбиває наявність і виразність тонічних рефлексів і рефлексів орального автоматизму, характер чутливих розладів тощо.

Обстеження дитячим кардіологом та ендокринологом проводиться за показниками (при постановці діагнозу «синдром Дауна», невідповідності ваги віковим нормативам, при вазомоторних, секреторних розладах).
3. Психолого-педагогічний блок представлений набором діагностичних таблиць для обстеження дітей. Цей блок містить діагностику реального рівня розвитку дитини. Психолого-педагогічна діагностика складена на основі аналізу літературних джерел і практичного досвіду формування нормативних показників розвитку за основними функціональними галузями:

1. Слухове сприймання (для наймолодших).

2. Зорове сприймання (для наймолодших ).

3. Сенсорний розвиток.

4. Рухи загальні.

5. Рухи рук.

6. Предметна діяльність.

7. Мовленнєвий розвиток.

8. Самообслуговування.

9. Соціальний розвиток.

Основним критерієм оцінки рівня формування функції є уявлення про те, що процес дозрівання біологічної структури організму дитини як базису для оцінюваних умінь і навичок має суто індивідуальний темп. Терміни дозрівання можуть бути дуже варіативні в силу безлічі факторів, визначають ріст і розвиток дитячого організму. Затриманий або випереджальний розвиток у ранньому віці може мати вирішальне значення для проектування певного обсягу допомоги. Розуміння цього дає можливість не «маркувати» дитину як відстаючу або «вундеркінда». Природно, варіативні рамки повинні укладатися в директивні терміни, допустимі для формування тієї чи іншої функції. Крім того, процес дозрівання функції визначається кількісними і якісними змінами від моменту її появлення в недиференційованому вигляді і до моменту її повноцінного становлення. Таким чином, виявляється доцільним прив’язувати момент появи функції не до певного віку, а до періоду, обмеженого 2-3 місяцями.

Термін появи тієї чи іншої функції визначається як фактичний вік, який може корелювати з віком за паспортом, а може мати тенденцію як до ретардації, так і до акселерації. Акселерація і ретардація, у свою чергу, можуть бути як загальними, які розповсюджуються на всі функціональні галузі, так і парціальними, у межах однієї або кількох галузей.

Психолого-педагогічний блок є провідним у структурі «Програми ранньої комплексної діагностики рівня розвитку дитини від народження до трьох років», оскільки дані, отримані в результаті реалізації саме цього блоку, служать базисом для складання індивідуальної програми реабілітації дитини, а також для формування індивідуального освітнього маршруту згодом. Він представлений двома видами діагностичних таблиць.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка