2015 Укладач: Чернякова Олеся Володимирівна




Сторінка6/7
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Перший етап включає основні показники психомоторного розвитку дитини за провідними лініями розвитку: для дітей у віці від народження до 12 місяців – зорове сприймання, слухове сприймання, розвиток загальних рухів, розвиток рухів рук, маніпулятивна діяльність, розвиток мовлення, формування навичок самообслуговування, соціальний розвиток (опис цих таблиць у попередньому розділі).

Другий етап включає відповідні основні показники розвитку навичок і вмінь для дітей у віці від одного року до трьох років – сенсорний розвиток, розвиток загальних рухів, розвиток мовлення, формування навичок самообслуговування, формування ігрової діяльності, передумов до продуктивної діяльності, емоційний розвиток.
Методичні рекомендації до поетапної організації ранньої комплексної діагностики
Організація ранньої комплексної діагностики рівня розвитку дитини від народження до трьох років включає два основних етапи: підготовчий та основний.

1. Підготовчий етап:

  • діагностика соціального статусу сім’ї (соціальний блок);

  • діагностика соматичного і психоневрологічного статусу дитини (медичний блок),

2. Операційний етап:

  • організація процедури обстеження дитини фахівцем-дефектологом або спеціальним психологом за критеріями вимог, викладених нижче;

  • заповнення за результатами обстеження таблиць психолого-педагогічного блоку;

  • складання профілю розвитку дитини.

Вимоги щодо проведення процедури обстеження:

• облік цілей і завдань обстеження;

• врахування зовнішніх факторів, які впливають на результат обстеження;

• облік тимчасових факторів;

• облік стану дитини на момент обстеження;

• врахування поведінки батьків під час обстеження.



Опис приміщення й особливості процедури обстеження.

Приміщення, де проводиться обстеження, повинно бути достатньо просторим та ізольованим від сторонніх впливів. Необхідно продумати розташування місця обстеження. Пеленальний стіл або високий дитячий стілець з робочою поверхнею повинен бути розташований таким чином, щоб до нього був доступ, як мінімум, з трьох сторін. Він повинен знаходитися в найбільш теплому місці приміщення, щоб роздягнена дитина не відчувала дискомфорту, а також повинен бути добре освітлений. Для обстеження дитини у віці від семи місяців, крім пеленального столу, необхідний високий стілець із столом. Для дитини 2-3 років життя використовуються дитячий столик і два стільчики. Дитина та експериментатор розташовуються один проти одного. Батько або мати при цьому можуть сидіти поряд з малюком, а якщо дитина схвильована, тримати її на руках. В окремих випадках спеціаліст може залучати батьків до процесу обстеження в якості помічника.

Для проведення діагностичного обстеження необхідно мати в розпорядженні достатню кількість часу. Процедура оцінки рівня розвитку дитини може бути організована як в умовах сім’ї, так і в умовах медико-психолого-соціального центру (ПМПК), служби медико-соціальної експертизи, дошкільної установи. Домашнє обстеження часто буває більш інформативним, оскільки дитина не відчуває стресу від незнайомої обстановки. Якщо її обстежують в установі, то їй необхідно дати деякий час (20-30 хвилин) для адаптації. У цей час, коли до дитини не пред’являють ніяких вимог, дуже ефективно спостереження її поведінкових реакцій, оцінка стилю спілкування батьків і малюка (фіксується в додаткових протоколах обстеження).

Велике значення для отримання надійних і якомога більш об’єктивних даних має стан дитини при обстеженні. Сонливість, втома, погане самопочуття зроблять негативний вплив на результати обстеження і будуть сприяти отриманню недостовірної картини.

Оптимальний час обстеження – через 1,5-2 години після годування. Існує велика ймовірність, що саме в цей проміжок часу дитина буде сита, бадьора і працездатна.

Специфічним для обстеження дітей раннього віку є присутність батьків. Практичний досвід роботи з дітьми раннього віку та їх батьками дозволяє виділити кілька моделей поведінки батьків у процесі обстеження:

• позитивна динамічна модель;

• негативна динамічна модель;

• адинамічна модель.

Виділення цих моделей дозволяє прогнозувати поведінку батьків у процесі подальшої педагогічної діяльності.



Батьки першої групи адекватно сприймають процедуру оцінки і результати, позитивно налаштовані на подальшу діяльність щодо нормалізації стану дитини. Батьки другої групи, навпаки, процедуру обстеження та отримані результати сприймають негативно, як вирок їм та їхній дитині, неадекватно оцінюючи діяльність фахівця. Отримані рекомендації сприймаються ними скептично. У пошуках діагнозу і прогнозу, який їх «влаштовує» батьки звертаються до інших фахівців. Третя група батьків – найбільш складна з точки зору залучення до стимулюючої діяльності з дитиною. У процедурі обстеження участі не беруть. Результат обстеження приймають індиферентно. Ця категорія батьків потребує психологічної та психотерапевтичної допомоги для нормалізації емоційного стану, налагодженні взаємин між ними та дитиною.

По відношенню до батьків діяльність фахівця містить такі завдання:

  • налагодження контакту, що розташовує до подальшої співпраці;

  • привернення уваги батьків до сильних і слабких сторін дитини;

  • орієнтування батьків на планомірну, послідовну корекційно-розвивальну роботу з нормалізації стану своєї дитини.

Варто зрозуміти батькам, що вони повинні бути основними вчителями своєї дитини. Необхідно навчити їх правильно розподіляти час у відповідності з пріоритетом вирішуваних завдань, правильно організовувати предметне оточення в умовах сім’ї.

Процедура обстеження

Обстеження дитини проводиться за допомогою діагностичних таблиць, що містять нормативні показники розвитку. Оцінка розвитку проводиться в довільному порядку. Зазвичай спочатку обстежують сприймання, потім дії з предметами, розуміння мовлення та рухові функції. Емоційні реакції і соціальний розвиток оцінюються не тільки в процесі обстеження, але й під час спостереження за дитиною.

Спостереження за дитиною проводиться в ситуації спілкування з педагогом, з батьками, з однолітками, у самостійній ігровій діяльності. У процесі спостереження доцільно вести протокол, фіксуючи в ньому всі емоційні та поведінкові реакції дитини, а також репліки і вчинки оточуючих (дітей і педагогів), відгуки на ці реакції. Спостереження за дитиною найбільш інформативне, якщо воно проводиться не менше двох-трьох разів.

Оцінку розвитку дитини варто починати з завдань, що відповідають її паспортному віку, а в разі недоношеності – біологічному віку. Вік дитини 1-3 років оцінюється «з недоліком», тобто заокруглюється вбік зменшення до величини, наявної в таблиці (дитину у віці одного року до чотирьох місяців необхідно оцінювати за графою одного року трьох місяців). У тому випадку, якщо дитина неспроможна виконати відповідні завдання, їй пропонуються інші, що відповідають попередньому вікові.

Результати обстеження заносяться до відповідної таблиці в останню графу. Отримані результати співставляють з даними розвитку окремих функцій в нормі. Для того, щоб визначити, якому віку відповідає розвиток функціональної галузі в цілому, необхідно знайти середнє значення по відношенню до обстежених показників даної функціональної галузі. Для цього підсумовуються значення верхніх меж норми сформованої функції, потім отримане значення ділиться на кількість показників. Результат може збігатися з паспортним віком дитини, перевищувати його або виявитися меншим.

Приклад.

Обстеження маніпулятивної (предметної) діяльності дитини 11 місяців. Пропоновані завдання (відповідно віку дитини):

1. Покласти родзинку в чашку (наявність пінцетообразного захоплення предмета великим і вказівним пальцями).

2. Гра з машинкою, м’ячем (використання предмета з урахуванням основних властивостей).

Дитина не виконує запропоновані завдання. Далі пропонуються завдання, що відповідають віку десяти, дев’яти місяців. При обстеженні виявлено, що дитина активно маніпулює іграшками, причому її дії спрямовані на отримання результату (качає неваляшку, щоб почути звук). Наслідує діям дорослого, тягнеться до нових іграшок, проте швидко втрачає до них інтерес. Таким чином, оцінюються три показники, два з яких відповідають розвитку дитини восьми місяців, один – дев’яти місяців. Середнє значення – 8,3 міс. Результати обстеження заносяться до відповідної таблиці, де вказуються наступні показники:

«н» - нормативний показник;

«+» - наявність функції в обстежуваної дитини.

Таким чином, обстежуються уміння в галузі загальних рухів, сенсорного розвитку, мовленнєві навички, емоційний розвиток, навички самообслуговування.

На основі отриманих середніх значень за всіма функціональними галузями складається профіль розвитку, який є показником рівня актуального розвитку дитини, а також фокусує провідне порушення в картині розвитку. При розвитку, відповідному віковій нормі, профіль являє собою пряму лінію. При затриманому спотвореному розвитку профіль відображає найбільш проблемні ланки розвитку дитини.

Заключним етапом обстеження є прогнозування розвитку дитини і вибір стратегії конструювання її індивідуальної програми навчання, а також організаційних форм обслуговування дитини та сім’ї (консультування, відвідування групи короткочасного перебування, домашнє відвідування тощо).



ДІАГНОСТИЧНІ ТАБЛИЦІ ДЛЯ ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ У ВІЦІ ВІД ОДНОГО РОКУ ДО ТРЬОХ

Сенсорний розвиток

Діагностичний матеріал:

1. Зорове сприймання:

а) три предмети побуту (наприклад, ложка, гребінець, чашка);

б) іграшкові предмети побуту (моделі);

в) картинні зображення.



2. Сприймання величини:

а) два порожні куби різної величини;

б) три порожні куби;

3. Сприймання форми:

а) два набори предметів різної форми (куля, кубик, призма, цеглинка);

б) два набори площинних зображень геометричних фігур (квадрат, коло, трикутник).

4. Сприймання кольору:

а) два набори предметів чотирьох кольорів: червоного, жовтого, зеленого й синього.



5. Просторові уявлення:

а) пірамідка із трьох кілець;

б) два набори кубиків для конструювання;

в) два набори паличок для конструювання та рахунку;



г) розрізний малюнок з двох частин.



Основні показники

1рік

1,3

1,6

1,9

2роки

2,3

2,6

2,9

3роки

1.

Впізнання реальних предметів

н

н






















моделей




н

н



















графічного зображення




н

н

н
















контурного зображення










н

н













2.

Форми




























А) об’ємні форми




























співвідношення







н

н
















вибір за словесним описом










н

н













називання













н

н

н







Б) площинні форми




























співвідношення










н

н













вибір за словесним описом













н

н










називання













н

н

н







3.

Величина































орієнтування в двох контрастних величинах




н

н






















у трьох контрастних величинах










н

н













4.

Кольори































співвідношення










н

н
















вибір за словесним описом













н

н

н










називання



















н

н

н

5.

Просторові уявлення




























Орієнтування у схемі власного тіла







н

н
















Складання пірамідки за наслідуванням













н

н










за зразком
















н

н







Конструювання з кубиків за наслідуванням













н

н










за зразком



















н

н




Конструювання з паличок за наслідуванням



















н

н




за зразком






















н

н

Складання розрізного малюнка за наслідуванням






















н

н

за зразком

























н

Пояснення до таблиці

1. Дослідження сприймання величини

Дитині 1 року 3 місяців - 1 року 6 місяців пропонуються два куби-вкладки, різні за величиною, дитині 1 року 9 місяців – три куби-вкладки. Дорослий дістає з більшого куба менші, розкладає їх на столі перед дитиною й просить зібрати.



2. Дослідження сприймання форми

Дорослий розкладає перед дитиною предмети різної форми (кулі, кубики, призми, цеглинки), скачує кульку з жолобка та просить дитину знайти ще кульки й скотити їх. Потім бере кубик, ставить його й просить дитину знайти ще кубики й побудувати будинок. Дитина у віці 1 року 3 місяців - 1 року 6 місяців підбирає предмет такої ж форми за зразком, дитина 1 року 6 місяців -1 року 9 місяців - за назвою. Дитина 2-х років і більше самостійно називає обрані форми.



3. Дослідження сприймання кольору

а) Співвіднесення:

Дорослий розкладає перед дитиною предмети різних кольорів і просить до кожного предмета підібрати пари. Дитині у віці від 1 року 9 місяців до 2-х років пропонуються три кольори: червоний, синій, жовтий; дитині- від 2-х років до 2-х років 6 місяців – чотири кольори.



б) Вибір за словесним описом:

Дитині у віці від 2-х років до 2-х років 6 місяців пропонуються для вибору два предмети.



в) Назва:

Дитина 2-х років 9 місяців називає два кольори, дитина 3-х років – чотири кольори.



4. Просторові вистави

а) Орієнтування в схемі тіла:

Дитина 1 року 6 місяців показує одну частину тіла, 1 року 9 місяців – три частини тіла, 2-х років – п’ять частин тіла.



б) Конструктивний праксис:

Дитині пропонується за наслідуванням або за зразком відтворити будівлю із трьох кубиків або фігурку із трьох паличок.



Розвиток загальних рухів

Діагностичний матеріал:

1. Кубик дерев’яний (висота 15-20 см.).

2. М’яч діаметром 20 див.

3. Гімнастична палиця.

4. Гімнастична лава.

5. Вертикальні сходи.

6. Сходи-драбина висотою 1,5 м.

7. Шнури для позначення обмеженої площини або гімнастична дошка шириною 25- 30 см.





Основні показники

1рік

1,3

1,6

1,9

2роки

2,3

2,6

2,9

3роки

1.

Підскакування за допомогою підтримки за обидві руки




























2.

Залізання на предмет (висота 15-20 см) і злізання з нього




























3.

Кидання м’яча обома руками




























4.

Ходьба без підтримки




























5.

Ходьба сходами приставним кроком з опорою




























6.

Сидіння навпочіпках




























7.

Залізання на гірку




























8.

Ходьба при обмеженій площині (ширина 30 см.) за допомогою дорослого




























9.

Кидання м’яча обома руками в горизонтальну ціль




























10

Крокування через палицю




























11

Підстрибування на місці без допомоги дорослого




























12

Підлазіння під предмет




























13

Ходьба по гімнастичній лаві




























14

Швидка ходьба




























15

Ходьба по похилій дошці (ширина 30см.)




























16

Стійка ходьба при зміні напрямку




























17

Кидання м’яча двома руками у вертикальну ціль (діаметр цілі 60 см, висота 100 см, відстань до цілі 50-75 см)




























18

Перелізання через гімнастичну лаву




























19

Лазання по вертикальній драбинці приставним кроком




























20

Ходьба по гімнастичній лаві без допомоги дорослого




























21

Лазіння по вертикальній драбині змінним кроком

вставання навшпиньки






























22

Кидання м’яча у вертикальну ціль однією рукою




























23

Ходьба з перемінним ритмом




























24

Ходьба по похилій дошці без допомоги дорослого




























25

Ловля м’яча діаметром 15-20см. обома руками (відстань 80-100см.)




























26

Ходьба сходами змінним кроком без опори




























27

Перестрибування через палицю




























28

Біг с координацією «Рука-нога»




























29

Підстрибування на одній нозі




























Формування предметної діяльності, передумов до ігрової і продуктивної діяльності

Діагностичний матеріал:

1. Гребінець, хустка, ложка, рушник.

2. Пірамідка, коробка із кришкою.

3. Ложка, олівець.

4. Іграшкова машина, лялька, набір іграшкового посуду,

5. Лялька, набір посуду, іграшкове ліжечко з постільною білизною.

6. Паличка. Кубик.

7.Ігровий набір «Лікар».

9. Кубики.

10. Воскові крейди



11. Кольорові олівці.



Основні показники

1рік

1,3

1,6

1,9

2роки

2,3

2,6

2,9

3роки

1

Засвоєння призначення і способу вживання навколишніх предметів

н

н






















2

Формування дій, які співвідносяться




н

н



















3

Формування орудійних дій




н

н



















4

Відтворення окремих ігрових дій




н

н



















5

Відтворення ряду ігрових дій







н

н
















6

Використання в грі поліфункціональних предметів










н




н










7

Сюжетний характер гри
















н




н




8

Виникнення рольової гри






















н




9

Формування конструктивної діяльності










н




н










10

Формування основних формотворчих та образотворчих рухів










н




н










11

Зображення знайомих предметів основними засобами образотворчої діяльності
















н




н





Пояснення до таблиці

1. Дитина використовує окремі побутові предмети за призначенням (гребінець, хустка, рушник, ложка).

2. Сполучає частини предметів, приводячи їх у певне просторове положення відносно один одного (нанизує кільця на стрижень, закриває коробки кришками).

3. Використовує предмети як знаряддя (їсть ложкою, креслить олівцем).

4. Відтворює розучені ігрові дії (катає машинку, годує ляльку).

5. Відтворює кілька ігрових дій з одним предметом, без дотримання логічної послідовності.

6. Використовує в грі предмети-заступники.

7. Розвертає ігрові дії, що підпорядковуються єдиному сюжету, дотримуючись логічної послідовності.

8. Бере на себе роль у грі.

9. Відтворює, наслідуючи дітям, нескладні будівлі, обіграє їх.

10. Передає в малюнку форму предмета.

11.Зображує знайомі предмети, передаючи в малюнку їх характерні риси: форму, основні деталі.



Розвиток мовлення



Основні показники

1рік

1,3

1,6

1,9

2роки

2,3

2,6

2,9

3роки

1

Лепетні псевдослова (ситуативне використання)

н

























2

Розуміння простої фрази

н

н






















3

Перші слова

н

н

н



















4

Фрази з двох слів (актив)










н

н













5

Розуміння двохетапної інструкції













н













6

Розуміння відмінкових конструкцій













н

н










7

Займенник, прислівник













н

н

н

н




8

Числівники













н

н

н

н




9

Прикметники













н

н

н

н

н

10

Фрази з 3-4- слів













н

н

н

н

н

11

Засвоєння прийменників













н

н

н

н

н

12

Граматичні форми множини













н

н

н

н

н

13

Розуміння прийменникових конструкцій з прийменниками



















н

н

н

14

Складні речення



















н

н

н

Пояснення до таблиці

У числі перших слів – іменники, які вживаються в незмінній формі. Назви дій (дієслова) з’являються трохи пізніше, частіше у формі інфінітива або імперативу, що спонукує дитину до тем або інших дій чи забороняє їх. Спочатку дитина використовує окремі аморфні слова в ролі пропозиції. Після 1 року 8 місяців – поєднує в одній пропозиції два аморфні слова. Прислівники з’являються в числі перших слів, і їх кількість швидко зростає. У засвоєнні особових займенників є невеликий початковий період, коли дитина не вловлює мінливості значення займенника залежно від особи мовця. Числівники засвоюються дуже повільно (за даними А.Гвоздєва, «два» засвоюється до двох років, «три» з’являється після 2-х років 6 місяців і засвоюється до трьох років). Пізніше поява прикметників у порівнянні з іменниками й дієсловами являє собою загальновизнану закономірність дитячого мовлення. Якийсь час прикметники вживаються дітьми після іменників (всупереч нормам російської мови). Розвиток складної пропозиції відбувається поетапно: спочатку з’являються безсполучникові складносурядні речення, потім складні, які включають сполучники: тому що, щоб, якщо ... то.



Навички самообслуговування



Основні показники

1рік

1,3

1,6

1,9

2роки

2,3

2,6

2,9

3роки

1

Самостійно їсть густу їжу




























2

Формування навичок охайності




























3

Вміння частково роздягатися




























4

Миє і витирає руки




























5

Вміє одягатися




























6

Чистить зуби за допомогою дорослого




























7

Застібає ґудзики, кнопки




























Соціальний розвиток



Основні показники

1рік

1,3

1,6

1,9

2роки

2,3

2,6

2,9

3роки

1

Відповідає на активність інших




























2

Проявляє активність




























3

Негативне, агресивне відношення в ситуації спілкування




























4

Не вступає в контакт




























5

Воліє грати один




























6

Шукає контакту




























7

Вміє дотримуватися черговості у грі




























Пояснення до таблиці

Ця таблиця заповнюється в ході пролонгованого спостереження за дитиною й відбиває основні особливості її поведінки в ситуації спілкування з дорослими або з ровесниками. Аналіз отриманих даних дозволяє вибрати найбільш ефективну організаційну форму роботи з дитиною (індивідуальну, групову, роботу в мікрогрупі), а також підібрати склад групи з урахуванням потреб і можливостей дитини, яка потребує корекції в поведінці.


1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка