[616. 9: 616. 8]-002. 1-07: 577. 21 Полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих




Скачати 94.79 Kb.
Дата конвертації19.04.2016
Розмір94.79 Kb.
УДК: [616.9:616.8]-002.1-07:577.21

ПОЛІМЕРАЗНА ЛАНЦЮГОВА РЕАКЦІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ГОСТРИХ НЕЙРОІНФЕКЦІЙ У ДОРОСЛИХ.

Сохань А.В.

Харківський національний медичний університет

Актуальність проблеми гострих нейроінфекцій обумовлена високою частотою тяжкого перебігу захворювання, високою летальністю, збільшенням спектру етіопатогенів та їх резистентності к найбільш розповсюдженим антибіотикам, труднощами диференціальної діагностики. Дослідження в цій області в основному присвячені вивченню менінгітів у дітей. Разом з тим, до 35 – 40% менінгітів припадає на дорослих, у яких залишаються недостатньо вивченими питання етіологічної структури, клінічних особливостей та результатів лікування в залежності від фону та супутніх захворювань [1-5].

Вибір лікувально-діагностичної тактики, неможливий без раціонально організованої, достовірної лабораторної діагностики та етіологічної розшифровки нейроінфекцій. У силу традицій практичної медицини, всі менінгіти прийнято розподіляти насамперед за характером змін цереброспінальної рідини (ЦСР) на гнійні і серозні. Вважається, що у хворого з гнійними нейроінфекціями етіологія захворювання є бактеріальною, а з серозними вірусною. Однак, цей розподіл умовний та часто призводить хибних висновків та призначення неадекватного лікування [5-7]. Так, при ранньому початку антибіотикотерапії бактеріального менінгіту гнійна реакція не встигає розвиватися і ЦСР має серозний характер [6]. У той же час, при аналізі лабораторних даних у пацієнтів з вірусними менінгітами спостерігається як лімфоцитарний, так і нейтрофільний характер плеоцитозу. Таким чином, питання диференціальної діагностики між бактеріальною та вірусною природою нейроінфекції далеко не у всіх випадках може бути вирішене тільки за характером змін в ЦСР. Тому, вкрай важливо використання лабораторних методів, що дозволяють в найкоротші терміни визначити етіологію нейроінфекції. На сучасному етапі етіологічний діагноз вдається встановити у 10–40% хворих, що безумовно є недостатнім, та негативно відображається на ефективності лікування, сприяє розвитку ускладнень, резидуальних явищ. Це змушує продовжити пошук нових діагностичних підходів. Завдяки вдосконаленню лабораторної діагностики, в арсеналі практикуючого лікаря з'явився метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Він дозволяє розширити можливості етіологічної розшифровки інфекційних захворювань завдяки високій специфічності, достовірності, швидкості виконання та відносно невисокій ціні [6-9]. До того ж, якщо при бактеріальних нейроінфекціях лікар може сподіватися на виділення збудника бактеріологічними методами, то при вірусних захворюваннях ПЛР є чи не єдиним доступним методом. Недоліком бактеріологічних методів дослідження є тривалий час іх виконання – не менше 3 – 4 діб. Приймаючи до уваги, що результат ПЛР може бути отриманий лікарем протягом доби, цей метод потенційно є найінформативнішим, та дозволяє в найкоротший термін скорегувати етіотропну терапію в залежності від етіології нейроінфекція [8-11].

Метою нашого дослідження була оцінка діагностичної цінності полімеразної ланцюгової реакції в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих. Для досягнення поставленої мети, було проаналізовано всі клінічні випадки гострих нейроінфекцій у дорослих в місті Харкові та Харківський області за 2011–2013 роки. Для встановлення етіології захворювання, окрім бактеріологічних досліджень ЦСР та крові ми використовували ПЛР для виявлення ентеровірусів, герпес вірусів 1,2 типів, герпес–зостер, Эпштейна–Барр, цитомегаловирусу та герпесвірусу людини 6 типу у ЦСР хворих з серозними нейроінфекціями. У ВІЛ–інфікованих додатково проводилися дослідження ЦСР на T. gondii. При гнійних ураженнях проводилось ПЛР ЦСР для виявлення N. Meningitidіs, S. Pneumonia, H. Influenza, які за літературними даними є одними з найчастіших збудників гнійних нейроінфекцій у дорослих [4].

За час дослідження було зареєстровано 398 хворих інфекційними ураженнями ЦНС. З них 313 ( 78,6 %) ВІЛ негативних і 85 ( 23,4 %) ВІЛ–позитивних хворих. У ЦСР ВІЛ–негативних пацієнтів переважав серозний характер запалення – 229 (73,2 %) випадків. Гнійний характер запалення у 84 (26,8%) хворих. У групі серозних нейроінфекцій захворювання мало середньо тяжкий перебіг в 189 (82,5 %) випадках, важкий перебіг – 37 (16,2 %), летальний результат відзначався у 3 (1,3 %) хворих. Звертає на себе увагу, те, що у всіх померлих в цій групі пацієнтів підтверджено герпесвірусну етіологія захворювання. У 1 померлого пацієнта захворювання було викликано Епштейн–Барр вірусом, у 1 – герпес вірусом 1,2 типу, у 1 – вірусом герпесу людини 6 типу. ПЛР дослідження ЦСР було виконано у 140 (61,1%) ВІЛ–негативних хворих. У випадках, коли ПЛР реакція не використовувалась етіологію захворювання вдалося встановити лише у 4 (5,8%) випадках – у 2 випадках, бактеріологічними методами, було виділено S. Pneumonia, у 1 – N. Meningitidis, S. Pyogenes в одному випадку. В той же час при використанні ПЛР етіологію захворювання в групі серозних нейроінфекцій вдалося встановити у 58 (41,4%) хворих. Серед них, ДНК ентеровірусів виділено у 18 пацієнтів – 43,9% хворих, що обстежувались. У 40 (28,6%) обстежених пацієнтів виділено герпесвіруси. Усі хворі з ентеровірусними нейроінфекціями мали середньо важкий перебіг з сприятливим перебігом хвороби. В той час як при герпесвірусних нейроінфекціях захворювання середньої тяжкості відзначалося лише у 47,5 % пацієнтів, важкий перебіг – у 45%, летальний перебіг спостерігався у 7,5 % хворих. У структурі герпесвірусних нейроінфекцій у ВІЛ – негативних осіб 28 % займали вірус простого герпесу 1,2 типів, 27 % – Епштейн – Барр вірус, 19 % – вірус варицелла–зостер, 4 % – цитомегаловірус і 23% – вірус герпесу людини 6 типу.

У групі гнійних нейроінфекцій у ВІЛ – негативних осіб середній ступінь тяжкості відзначалася в 22 (26,2%) випадках, важкий перебіг – 52 (61,9 %) пацієнтів, та 10 (11,9 %) летальних випадків. Таким чином, не дивлячись на значно меншу кількість пацієнтів з гнійними нейроінфекціями, захворювання у цих пацієнтів має тяжчий перебіг, в більшості випадків за рахунок частого розвитку ускладнень, в основному – набряку головного мозку.

У групі гнійних нейроінфекцій етіологічна розшифровка захворювання перебувала на низькому рівні – не більше ніж у 60% хворих був виділений збудник захворювання (табл. 1). Переважали N. Meningitidis і S. Pneumonia – по 14,3 % пацієнтів, S. aureus виділений у 13,1 % хворих, H. Influenza – 3,6 %.

Таблиця 1. Етіологія гнійних нейроінфекцій у ВІЛ – негативних пацієнтів залежно від тяжкості захворювання.



Тяжкість хвороби

N. meningitidis

S. pneumonia

H. influenza

S. aureus

Збудник не знайдено

Средньої тяжкості

4,6%

9,1%

0%

4,6%

81,7%

Тяжкий перебіг

15,4%

18,2%

5,8%

15,4%

46,0%

Померлі

30%

10%

0%

20%

40%

Імовірність виділення збудника залежала як від ступеню тяжкості захворювання, так і від відсотку обстежених методом ПЛР хворих. Так у пацієнтів з середнім ступенем тяжкості ПЛР використано лише у 36,4% хворих, збудник виділений у 18,3 % випадків. У хворих з несприятливим перебігом ПЛР використано у 80% випадків, що дозволило встановити етіологію у 60% пацієнтів. У всіх хворих з гнійними нейроінфекціями використання загальноприйнятних бактеріологічних та серологічних методів підтвердило етіологію у 27,3%, в той же час,методом ПЛР було знайдено ДНК збудника у 40,5% випадків.

У групі ВІЛ–позитивних пацієнтів у 65 ( 76,4 % ) зміни в ЦСР мали серозний характер, у 1 ( 1,2 %) гнійний і у 19 ( 22,4 %) хворих, при наявності клінічних ознак ураження ЦНС і виділенні збудника, показники ЦСР відповідали нормі. У групі ВІЛ–позитивних осіб етіологія нейроінфекції була встановлена у 77% хворих. Церебральний токсоплазмоз діагностовано у 20 % пацієнтів, вірус простого герпесу виділений у 2% пацієнтів, цитомегаловірус – 13 %, вірус Епштейн–Барр – 19 %, вірус варицелла–зостер – 3 %, мікобактерія туберкульозу – 10 % хворих. У 17 % випадків спостерігалася мікст нейроинфекция. За винятком хворих на нейротуберкульоз, у всіх випадках етіологію підтверджено методом ПЛР.



Таким чином, на сучасному етапі, використання лише загальноприйнятних бактеріологічних та серологічних методів є недостатнім. Метод ПЛР значно підвищую етіологічну розшифровку гострих нейроінфекцій, як у ВІЛ–негативних так і у ВІЛ–позитивних хворих. Не зважаючи на характер запальних змін ЦСЖ хворих слід одночасно обстежувати методом ПЛР на бактеріальні та вірусні збудники хвороби. У ВІЛ–інфікованих хворих з симптомами ураження ЦНС отримання нормальних показників аналізу ЦСР не виключає нейроінфекції. В таких випадках слід використовувати всі можливі методи ідентифікації збудника, в тому числі ПЛР.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Aronin SI, Peduzzi P, Quagliarello VJ. Community-acquired bacterial meningitis: risk stratification for adverse clinical outcome and effect of antibiotic timing. Ann Intern Med. 1998;129:862–869.

  2. Brouwer MC, Tunkel AR, van de Beek D: Epidemiology, diagnosis, and antimicrobial treatment of acute bacterial meningitis. Clin Microbiol 2010, 23:467–492.

  3. Domingo P, Barquet N, Alvarez M, Coll P, Nava J, Garau J: Group B streptococcal meningitis in adults: report of twelve cases and review. Clin Infect Dis 1997, 25:1180–1187.

  4. Holmquist L, Russo CA, Elixhauser A. Meningitis-Related Hospitalizations in the United States, 2006. HCUP Statistical Brief. Rockville, MD: Agency for Healthcare Research and Quality; July 2008.

  5. Pfister H, Leiden W, Einhaupl K: Spectrum of complications during bacterial meningitis in adults. Results of a prospective clinical study. Arch Neurol 1993, 50:575–581.

  1. Proulx N, Fréchette D, Toye B, Chan J, Kravcik S: Delays in the administration of antibiotics are associated with mortality from adult acute bacterial meningitis. QJM 2005, 98:291–298.

  1. Trotter CL, Chandra M, Cano R, Larrauri A, Ramsay ME, Brehony C, Jolley KA, Maiden MC, Heuberger S, Frosch M: A surveillance network for meningococcal disease in Europe. FEMS Microbiol Rev 2007, 31:27–36.

  2. Bergallo M., et al. 2007. Development of a multiplex polymerase chain reaction for detection and typing of major human herpesviruses in cerebrospinal fluid. Can. J. Microbiol. 53:1117–1122

  3. Big C., Reineck L. A., Aronoff D. M. 2009. Viral infections of the central nervous system: a case-based review. Clin. Med. Res. 7:142–146

  4. DeBiasi R. L., Kleinschmidt-DeMasters B. K., Weinberg A., Tyler K. L. 2002. Use of PCR for the diagnosis of herpesvirus infections of the central nervous system. J. Clin. Virol. 25:S5–S11

  5. Jääskeläinen A. J., Piiparinen H., Lappalainen M., Vaheri A. 2008. Improved multiplex-PCR and microarray for herpesvirus detection from CSF. J. Clin. Virol. 42:172–175



ПОЛІМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦІЯ В ДИАГНОСТИКЕ ОСТРЫХ НЕЙРОИНФЕКЦИЙ У ВЗРОСЛЫХ.

Сохань А.В.



Харьковский национальный медицинский университет

Проведен анализ опыта использования полимеразной цепной реакции цереброспинальной жидкости у пациентов с нейроинфекциями различной этиологии. Проведена оценка этиологической структуры нейроинфекций у ВИЧ-негативных и ВИЧ-позитивных пациентов. Показано, что полимеразная цепная реакция значительно повышает этиологическую расшифровку острых нейроинфекций, что позволяет улучшить диагностику и эффективность лечения больных.

Ключевые слова: нейроинфекции, полимеразная цепная реакция, этиологическая структура.
ПОЛІМЕРАЗНА ЛАНЦЮГОВА РЕАКЦІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ГОСТРИХ НЕЙРОІНФЕКЦІЙ У ДОРОСЛИХ.

Сохань А.В.



Харківський національний медичний університет

Проведено аналіз досвіду використання полімеразної ланцюгової реакції цереброспінальної рідини у пацієнтів з нейроінфекціями різної етіології. Проведено оцінку етіологічної структури нейроінфекцій у ВІЛ - негативних і ВІЛ-позитивних пацієнтів. Показано, що полімеразна ланцюгова реакція значно підвищує етіологічну розшифровку гострих нейроінфекцій , що дозволяє поліпшити діагностику та ефективність лікування хворих.

Ключові слова: нейроінфекції, полімеразна ланцюгова реакція, етіологічна структура.
POLYMERASE CHAIN REACTІON IN THE DIAGNOSIS OF ACUTE NEUROINFECTIONS IN ADULTS.

Sokhan A.V.



Kharkiv National Medical University

The analysis of the experience of using polymerase chain reaction of cerebrospinal fluid in patients with different neuroinfections. The evaluation of etiological structure neuroinfections HIV - negative and HIV- positive patients was done. It is shown that polymerase chain reaction significantly increases the etiological decoding of acute neuroinfections that can improve the diagnosis and treatment effectiveness.

Keywords: neuroinfections, polymerase chain reaction, etiological structure.

Реферат

Дослідження, що спрямовані на покращення діагностики гострих нейроінфекцій, для ранньої корекції комплексного лікування з урахуванням етіології захворювання дозволяють підвищити його ефективність та актуальні на сучасному етапі. Метою нашого дослідження була оцінка діагностичної цінності полімеразної ланцюгової реакції в діагностиці гострих нейроінфекцій у дорослих. Для досягнення поставленої мети, було проаналізовано всі клінічні випадки гострих нейроінфекцій у дорослих в місті Харкові та Харківський області за 2011–2013 роки. Для встановлення етіології захворювання, окрім бактеріологічних досліджень ЦСР та крові ми використовували ПЛР для виявлення ентеровірусів, герпес вірусів 1,2 типів, герпес–зостер, Эпштейна–Барр, цитомегаловирусу та герпесвірусу людини 6 типу у ЦСР хворих з серозними нейроінфекціями. У ВІЛ–інфікованих додатково проводилися дослідження ЦСР на T. gondii. При гнійних ураженнях проводилось ПЛР ЦСР для виявлення N. Meningitidіs, S. Pneumonia, H. Influenza, які за літературними даними є одними з найчастіших збудників гнійних нейроінфекцій у дорослих. В результаті аналізу отриманих даних можна зробити висновок, що на сучасному етапі, використання лише загальноприйнятних бактеріологічних та серологічних методів є недостатнім. Метод ПЛР значно підвищую етіологічну розшифровку гострих нейроінфекцій, як у ВІЛ–негативних так і у ВІЛ–позитивних хворих. У ВІЛ–інфікованих хворих з симптомами ураження ЦНС отримання нормальних показників аналізу ЦСР не виключає нейроінфекції. В таких випадках слід використовувати всі можливі методи ідентифікації збудника, в тому числі ПЛР.



Аbstract

Research aimed at improving the diagnosis of acute neuroinfections for early correction of complex treatment considering the etiology of the disease can increase its effectiveness and relevant today. The aim of our study was to evaluate the diagnostic value of PCR in the diagnosis of acute neuroinfections in adults. To achieve this, we analyzed all clinical cases of acute neuroinfections adults in Kharkiv and Kharkiv region for 2011-2013. To establish the etiology of the disease, in addition to bacteriological studies CSF and blood we used PCR to detect enteroviruses, herpes virus types 1,2, herpes zoster, Epstein-Barr virus, human herpesvirus type 6 and cytomegalovirus of the CSF of patients with serous neuroinfections. In HIV-positive CSF study conducted in addition to T. gondii. When purulent lesions CSF PCR was performed to identify Meningitidis N., S. Pneumonia, H. Influenza, which according to the literature are among the most frequent pathogens of neuroinfections in adults. The analysis of the data we can conclude that only the using of generally accepted bacteriological and serological methods is insufficient. PCR greatly increases the etiological decoding of acute neuroinfections in HIV-negative and HIV-positive patients. In HIV-infected patients with symptoms of CNS obtain normal range CSF analysis does not preclude neuroinfections. In such cases, you should use all possible methods of pathogen identification, including PCR.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка