Абдулкафарова ельміра рамізівна




Скачати 387.87 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації14.04.2016
Розмір387.87 Kb.
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АБДУЛКАФАРОВА ЕЛЬМІРА РАМІЗІВНА

УДК 615.322:582.734.4:001.891.5



ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДІВ РОДУ POTENTILLA L. ФЛОРИ УКРАЇНИ

15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків – 2013

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фармакогнозії Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я України.
Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

Ковальова Алла Михайлівна,

Національний фармацевтичний університет


Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

Коновалова Олена Юріївна,

Київський медичний університет Української асоціації народної медицини,

завідувач кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії
кандидат фармацевтичних наук, доцент

Дармограй Роман Євдокимович,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,

завідувач кафедри фармакогнозії і ботаніки

Захист відбудеться “4” квітня 2013 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий “ ” березня 2013 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, В.А. Георгіянц

професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Визначення нових джерел біологічно активних речовин (БАР) серед видів флори України, які мають значне поширення і достатню сировинну базу та здавна використовуються в народній медицині є актуальним завданням фармацевтичної науки. Такими рослинами є представники роду Перстач – Potentilla L.

Рід Перстач нараховує 316 видів у світовій флорі, понад 150 видів – у флорі країн СНД, 30 – в Україні. Перстач прямостоячий є офіціальною лікарською рослиною і входить до державних фармакопей України, Росії та країн Європейського Союзу. Різноманітний вміст БАР у лікарський рослинній сировині видів даного роду обумовлює широкий спектр її фармакологічної активності. В народній медицині рослини роду Перстач використовують як болетамувальні, кровоспинні, в'яжучі, сечогінні та спазмолiтичні засоби.

До останнього часу у видах роду Перстач досліджувались переважно дубильні речовини. Інші важливі класи сполук як первинного, так і вторинного метаболізму практично не вивчались.

Вивчення груп БАР, їх фізико-хімічних, фармакологічних властивостей, прогнозуванння фармакологічної дії, розробка методик контролю якості сировини та субстанцій – основні питання і завдання сучасної фармації.

Тому комплексне фітохімічне дослідження видів роду Перстач з метою визначення можливості їх медичного використання є актуальним завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України (Протокол № 54 від 15.10.2008 р.) і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Національного фармацевтичного університету «Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження» (номер державної реєстрації 0103U000476).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є пошук сировинних джерел БАР серед видів роду Перстач флори України, їх комплексне фармакогностичне дослідження, одержання біологічно активних субстанцій та встановлення їх фармакологічної активності.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:



  • проаналізувати і узагальнити сучасні дані наукових першоджерел щодо ботанічної характеристики, хімічного складу і застосування видів роду Перстач в медицині;

  • провести скринінг груп БАР в досліджуваних видах роду Перстач, визначити їх кількісний вміст та виявити види для поглибленого дослідження;

  • провести морфолого- та хемотаксономічне дослідження видів роду Перстач, виявити кореляцію між морфологічними ознаками та окремими БАР для визначення перспективних видів;

  • виділити біологічно активні сполуки в індивідуальному стані та провести їх ідентифікацію;

  • розробити технологічні схеми одержання біологічно активних субстанцій та визначити їх фармакологічну активність;

  • розробити методики контролю якості (МКЯ) на сировину;

  • визначити основні анатомо-діагностичні ознаки досліджуваних видів роду Перстач з метою стандартизації сировини.

Об’єкт дослідження. Комплексне фармакогностичне дослідження видів роду Potentilla L. флори України, які відносяться до 6 підродів: Schistophyllidium Juz., Fragariastrum Ser., Closterostyles, Hypargyrium Furr., Dynamidum Four. і Chenopotentilla Focke.

Предмет дослідження. Виявлення, виділення в індивідуальному стані і ідентифікація БАР (фенолкарбонові та гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини, амінокислоти, макро- та мікроелементи, жирні кислоти, терпеноїди, вуглеводні) з видів роду Перстач та їх екстрактів; проведення макро- і мікроскопічних досліджень і встановлення основних діагностичних ознак видів, морфолого-таксономічне та хемотаксономічне дослідження представників роду, розробка схем технології одержання екстрактів БАР з перспективних видів роду Перстач та визначення їх фармакологічної активності.

Методи дослідження. Фармакопейні методи аналізу: фізичні – визначення втрати в масі при висушуванні, розчинність, температура плавлення; фізико-хімічні – хроматографія на папері (ПХ), в тонкому шарі сорбенту (ТШХ), колонкова хроматографія на поліамідному сорбенті і препаративна хроматографія на папері, спектрофотометрія в УФ- та видимій областях спектру, газорідинна хроматографія, високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ), хромато-мас-спектрометрія; хімічні – якісні реакції, лужний, кислотний та ферментний гідроліз; гравіметричний, комплексонометричний та перманганатометричний методи кількісного хімічного аналізу; технологічні – вибір екстрагенту, співвідношення сировини – екстрагенту, встановлення тривалості та температури екстракції; мікроскопічні – вивчення мікропрепаратів з поверхні листків та поперечні зрізи кореневищ; фармакологічні дослідження in vitro та in vivo.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в результаті комплексного фармакогностичного вивчення у досліджуваних видах роду Перстач виявлено ряд вуглеводів, вуглеводні, органічні кислоти, хлорофіли, каротиноїди, амінокислоти, жирні кислоти, фенолкарбонові кислоти, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, терпеноїди.

Вперше проведено морфолого-таксономічне дослідження 30 видів роду Potentilla L. флори України, проаналізовано 3840 позитивних та негативних станів генеративних і вегетативних ознак. Вперше здійснено хемотаксономічне дослідження 14 видів цього роду, проаналізовано 4312 позитивних та негативних хімічних ознак. На основі розрахованих коефіцієнтів парної спорідненості встановлено морфолого-таксономічні та хемотаксономічні відстані між видами, за коефіцієнтами групової спорідненості побудовано дендрограми роду та доведено самостійність окремих видів. Виявлені перспективні види для подальшого дослідження.

Вперше з надземної та підземної частини п. білого та надземної частини п. прямостоячого виділено 20 речовин: 7 фенолкарбонових та гідроксикоричних кислот (галова, елагова, n-кумарова, кофейна, ферулова, хлорогенова, неохлорогенова), 3 кумарини (умбеліферон, скополетин, ескулетин), 10 флавоноїдів (апігенін, лютеолін, кемпферол, кверцетин, ізорамнетин, вітексин, цинарозид, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин). Вперше в надземній та підземній частинах п. білого ідентифіковано та визначено методом ВЕРХ 8 фенольних сполук: галову, п-кумарову, елагову кислоти, рутин, кверцетин-3,7-O-диглюкозид, кемпферол-3-O-глюкозид, кверцетин-3-O-арабінозид, кемпферол-3-O-арабінозид. Вперше проведено комплексне вивчення компонентів ефірних олій та карбонових кислот 15 видів роду Перстач. Вперше було досліджено компонентний склад ефірних олій квіток п. білого та п. гусячого.

Визначені основні діагностичні морфолого-анатомічні ознаки трави п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого та п. піскового.

Розроблено технології одержання густих екстрактів (ліпофільні комплекси – Альбіфунгін Т і Альбіфунгін К, фенольні комплекси – Альбіцид Т і Альбіцид К), сухого екстракту (полісахаридно-протеїновий комплекс – ПСК-ПБ) з трави і кореневищ п. білого та встановлено їх антимікробну, антифунгальну, антиоксидантну, цитотоксичну активності, а також гостру токсичність. Розроблено технологію одержання густого екстракту (фенольний комплекс – ПФК-ПП) трави п. прямостоячого та встановлена його антимікробна та цитотоксична активності.

Новизна досліджень підтверджена патентом України на корисну модель № 66528 «Спосіб одержання ліпофільного комплексу протигрибкової дії»



Практичне значення одержаних результатів. Розроблені технології одержання біологічно активних субстанцій з трави п. білого (густі та сухі екстракти), які виявили антиоксидантну, антимікробну та антифунгальну активності і можуть бути впроваджені у виробництво нових лікарських засобів на їх основі. За результатами досліджень розроблено проект МКЯ: «Перстачу білого трава».

Результати досліджень впроваджені у науково-дослідну роботу та навчальний процес кафедр медичної ботаніки, хімії природних сполук і фармакогнозії Національного фармацевтичного університету, кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії Луганського державного медичного університету, кафедри фармакогнозії Запорізького державного медичного університету, кафедри фармації Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського.



Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно:

  • вивчені, проаналізовані та узагальнені дані наукових першоджерел стосовно розповсюдження, хімічного складу та використання рослин роду Перстач;

  • проведено морфолого-таксономічне та хемотаксономічне дослідження видів роду Перстач флори України;

  • встановлено наявність і визначено вміст основних груп БАР трави та кореневищ п. білого, трави п. прямостоячого, трави п. сріблястого та трави п. піскового;

  • виділено в індивідуальному стані і встановлено будову 20 речовин фенольної природи з трави і кореневищ п. білого та трави п. прямостоячого;

  • розроблено і обґрунтовано технологію одержання екстрактів із трави і кореневищ п. білого та трави п. прямостоячого;

  • вивчено морфолого-анатомічну будову трави та кореневищ п. білого, трави п. прямостоячого, встановлені основні діагностичні ознаки сировини цих видів;

  • розроблено проект МКЯ на траву п. білого.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено та обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня: Всеукраїнська науково-практична конференція «Хімія природних сполук» (м. Тернопіль, 2008 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (м. Харків, 2008 – 2012 рр.); Всеукраїнський конгрес «Сьогодення та майбутнє фармації» (м. Харків, 2008 р.); Ювілейна науково-практична конференція з міжнародною участю «Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи», присвячена пам’яті к.ф.н., доц. М.І. Борисова (м. Харків, 2009 р.); Науково-практична конференція «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (м. Тернопіль, 2009 р.); VII Международный Симпозиум по фенольным соединениям: фундаментальные и прикладные аспекты (г. Москва, 2009 г.); VII Національний з’їзд фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (м. Харків, 2010 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «XV міжнародний конгрес студентів та молодих вчених» (м. Тернопіль, 2011 р.); Науково-практична конференція «Бiологiчно-активнi речовини: фундаментальнi та прикладнi питання отримання та застосування (м. Новий Свiт, Крим, 2011 р.); ХIХ Российский Национальный конгресс: «Человек и лекарство» (г. Москва, 2012 г.); XXX International Scientific and Practical Conference «Modern medicine and pharmaceutics:actual problems and prospects of development» (London, 2012).

Наукові публікації. За результатами досліджень опубліковано 20 наукових праць, з яких 9 статей у фахових виданнях України та інших держав (1 з них у виданнях зарубіжних країн, 2 статті в інтернет-виданні); 10 тез доповідей, отримано 1 патент України на корисну модель, отримано заявку патенту на винахід № а2011 07059 вiд 06.06.2011 р.

Структура дисертації. Дисертаційна робота виконана на 187 сторінках основного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота ілюстрована 38 таблицями, 74 рисунками. Список використаних джерел містить 145 найменувань, у тому числі 75 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. Ботанічна характеристика, розповсюдження, хімічний склад та застосування видів роду Перстач. В результаті аналізу наукових першоджерел встановлено, що рослини роду Перстач широко розповсюджені і мають достатню сировинну базу в Україні, проявляють різноманітну фармакологічну дію, містять різні класи БАР, проте вивчені нерівномірно і недостатньо. Єдиним офіцинальним видом роду є перстач прямостоячий. У якості лікарської сировини якого використовують кореневище. Перстач прямостоячий – Potentilla erecta внесено до Державної Фармакопеї України, фармакопей Росії та деяких країн Європейського Союзу. Інші види даного роду практично не вивчалися.

Розділ 2. Морфолого-, хемотаксономічне та хімічне дослідження видів роду Перстач. Об’єктами фармакогностичного і таксономічного дослідження стали 30 видів роду Перстач (Potentilla), які відносяться до 6 підродів: підрід Schistophyllidium Juz. – Potentilla orientalis (1), підрід Fragariastrum Ser. – P. alba (2), підрід Closterostyles P. rupestria (3), підрід Hypargyrium Furr. – P. argentea (4), P. impolita (5), P. leucopolitana (6), P. thyrsiflora (7), P. canescens (8), P. obscura (9), P. fallacina (10), P. pilosa (11), P. semilacinosa (12), P. sulphurea (13), P. taurica (14), P. supina (15), P. norvegica (16), P. intermedia (17), P. heidenreichii (18), P. chrysanta (19), P. goldbachii (20), P. longipes (21), підрід Dynamidum Four. – P. aurea (22), P. crantzii (23), P. schurii (24), P. heptaphylla (25), P. humifusa (26), P. arenaria (27), P. erecta (28), P. reptans (29) та підрід Chenopotentilla Focke. – P. anserina (30).

Об'єктами морфолого-таксономічного дослідження стали 30 видів роду Перстач флори України; фітохімічного вивчення – 15 видів, хемотаксономічного дослідження – 14 видів даного роду. Усі види були заготовлені у фазу цвітіння на території України у 2008 – 2011 рр. Ідентифікацію досліджуваних видів проводили за консультативною допомогою кандидата біологічних наук, доцента Гамулі Ю.Г. (кафедра ботаніки та екології рослин ХНУ імені В.Н. Каразіна).

До вихідної таблиці-матриці морфолого-таксономічного дослідження увійшли 128 морфологічних ознак 30 видів, тобто було проаналізовано 3840 станів ознак. До таблиці-матриці для хемотаксономічного дослідження внесено 308 хімічних ознак 14 видів, тобто було проаналізовано 4312 станів ознак. Таксономічні відстані між видами визначали на основі коефіцієнтів їх найбільшої спорідненості. Ранжування видів проводили за розрахованими коефіцієнтами групової спорідненості. Враховуючи найбільшу спорідненість, були побудовані дендрограми таксономічних відстаней між видами роду Перстач за морфологічними та хімічними ознаками.

В результаті морфолого-таксономічного дослідження 30 видів роду Перстач побудовано дендрограму роду, яка ілюструє поділ видів на 4 групи (гілки). В основі роду знаходяться 2 види з підроду Hypargirium – P. supina (секція Rivales) і P.obscura (секція Recta) (рис.1).

Перша група утворена 10 таксонами, що належать до підродів Hypargirium та Closterostyles. Друга група утворена 5 видами підроду Dynamidum. Третя група утворена 4 видами з різних підродів, а саме: Dynamidum, Hypargirium, Fragariastrum, Schistophyllidium, Chenopotentilla. Четверта група утворена 11 видами з підродів Hypargirium та Dynamidum.

Встановлено, що утворені гілки дендрограми в основному відповідають системі роду Перстач, яку представлено у Флорі України та монографіях систематики рослин.



Рис.1. Дендрограма видів роду Перстач за морфологічними ознаками.

На основі результатів досліджень доведено самостійність видів P. intermedia (17) і P. heidenreichii (18), P. obscura (9) і P. pilosa (11), P. obscura (9) і P. semilacinosa (12), що описані у Флорі України як подібні або навіть тотожні. Між ними відмічено таксономічну спорідненість на рівні 19%, 17% та 28% відповідно.

Для хемотаксономічного дослідження 14 видів роду Перстач було проведено визначення компонентів їх ефірних олій, що були використані як хімічні ознаки.

З використанням методу хромато-мас-спектрометрії в об’єктах визначено 33 карбонові кислоти. Основними для видів роду Перстач є щавлева, малонова і яблучна кислоти. Проте, зазначені кислоти не можуть бути хімічними маркерами для хемотаксономії, внаслідок того, що їх набір є однаковим для усіх досліджуваних видів.

Хромато-мас-спектрометричним методом в надземних та підземних органах 14 видів роду Перстач встановлено наявність 308 компонентів ефірних олій, серед яких монотерпеноїди: ациклічні – ліналоолоксид, гераніаль, ліналілацетат, моноциклічні – 1,8-цинеол, γ-терпінен, цис-ліналоолоксид, транс-ліналоолоксид, терпінен-4-ол, α-терпінеол, біциклічні – α-пінен, β-пінен, сабінен, борнеол; ароматичні монотерпеноїди – п-цимен-8-ол, карвакрол, евгенол; сесквітерпеноїди: ациклічний – β-фарнезен, біциклічний гвайазулен; ациклічний тритерпеноїд сквален; стероїдні сполуки – кампестерол, γ-ситостерол; жирні кислоти, прості вуглеводні. За результатами досліджень побудовано дендрограму видів роду Перстач за хімічними ознаками (рис.2).

Рис. 2. Дендрограма видів роду Перстач за хімічними ознаками.

Найбільш поширеними сполуками серед компонентів ефірних олій видів роду Перстач є цис- і транс-ліналоолоксиди, їх ідентифіковано у 12 видах, які відносяться до 4 підродів – Hypargirium, Fragariastrum, Schistophyllidium та Chenopotentilla: а саме Potentilla alba, P. anserina, P. taurica, P. orientalis, P. humifusa, P. impolitа, P. obscura, P. pilosa, P. intermedia, P. reptans, P. sulphurea, P. arenaria; гексагдіроксифарнезилацетон – у 6 видах: P. impolita, P. obscura, P. pilosa, P. intermedia, P. reptans і P. sulphurea. Кваліфікаційними хемо-ознаками виявились β-дамаскенон, який знайдено у двох видах: P. erecta і P. sulphurea; 1,8-цинеол, п-цимен та лимонен, що виявлені у P. alba та P. anserina. Potentilla alba – єдиний вид, який містить такі монотерпеноїди, як терпінен-4-ол, α-терпінеол, ментол, α-пінен, β-пінен, борнеол, карвон та п-цимен-8-ол.

За результатами морфолого-таксономічного та хемотаксономічного дослідження було встановлено корелятивні взаємозв'язки між морфологічними ознаками видів роду Перстач та вмістом окремих компонентів ефірних олій (рис.3).



%



Рис. 3. Кореляція транс-ліналоолоксиду з ознаками видів роду Перстач.

Вміст транс-ліналоолоксиду корелює на 60% з такими морфологічними ознаками видів роду Перстач: багаторічники, прилистки стеблових листків яйцевидні, квітконоси короткі, чашолистки внутрішні і зовнішні яйцевидні, чашолистки внутрішні яйцевидні, трикутно-яйцевидні, гострі і на 80% з наступними морфологічними ознаками: суцвіття багатоквіткове, пелюстки довші за чашечку та чашолистки, тичинок 20.

За результатами морфолого- та хематаксономічного дослідження, а також зважаючи на розповсюдження та сировинні ресурси, видами для поглибленого дослідження стали п. білий, п. прямостоячий, п. сріблястий та п. пісковий.

Розділ 3. Визначення кількісного вмісту БАР перстачу білого, перстачу прямостоячого, перстачу сріблястого та перстачу піскового. Дослідження гідроксикоричних кислот та флавоноїдів в траві п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого та п. піскового проводили спектрофотометричним методом (табл. 1).

Таблиця 1



Вміст гідроксикоричних кислот та флавоноїдів в досліджуваних об'єктах

Вид перстачу

Вміст гідроксикоричних

кислот, %



Вміст флавоноїдів,

%


, n=5

Трава п. білого

1,82±0,01

0,91±0,02

Трава п. прямостоячого

1,75±0,01

0,85±0,02

Трава п. сріблястого

1,64±0,01

0,66±0,01

Трава п. піскового

1,47±0,02

0,38±0,01

Найбільший вміст гідроксикоричних кислот та флавоноїдів спостерігався у траві п. білого та траві п. прямостоячого.

Вміст дубильних речовин (у повітряно-сухій сировині) в надземних частинах та підземних органах досліджуваних видів роду Перстач визначали перманганатометричним (ДФ XI) та фармакопейним (ДФУ) методами (табл.2).

Таблиця 2

Вміст дубильних речовин в досліджуваних об'єктах

Вид роду Перстач



Вміст дубильних речовин, %

Метод перманганатометрії

Метод фармакопейний

, n=5

П. прямостоячий, надземні органи

7,26±0,16

1,59±0,04

П. прямостоячий, підземні органи

22,13±0,12

8,60±0,15

П. білий, надземні органи

2,85±0,02

2,07±0,03

П. білий, підземні органи

23,53±0,42

11,86±0,20

П. пісковий, надземні органи

6,34±0,15

1,77±0,15

П. сріблястий, надземні органи

6, 94±0,14

1,53±0,14

Найбільший вміст дубильних речовин встановлено у кореневищах п. білого.

У траві п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого, п. піскового та у кореневищах п. білого та п. прямостоячого було визначено 23 амінокислоти, з яких 8 – незамінні амінокислоти. Вміст вільних амінокислот у траві п. білого склав мг/кг: 338,8, у кореневищах – 645,7; в траві п. прямостоячого – 683, у кореневищах п. прямостоячого – 216,7; в траві п. сріблястого – 1306,1; в траві п. піскового – 506,5.

Методом емісійної спектрометрії у траві п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого, п. піскового та у кореневищах п. білого і п. прямостоячого визначено вміст 5 макро- (К, Na, Ca, Р, Mg) та 11 мікроелементів (Fe, Si, Мn, Al, Pb, Sr, Zn, Ni, Mo, Cu, Co). У траві досліджуваних видів в межах можливостей виявлення були відсутні кадмій (<0,001), арсен (<0,001) та ртуть (<0,001).

Виявлено основні діагностичні ознаки видів роду Перстач: п. білого, п. прямостоячого, п. сріблястого та п. піскового, які будуть необхідні для ідентифікації та стандартизації лікарської рослинної сировини. Найбільш відрізняється за морфолого-анатомічною будовою від інших видів п.білий. Відмінними анатомічними ознаками п. білого є: чисельні друзи кальцію оксалату в мезофілі та кристалоносна обкладинка з призматичних кристалів кальцію оксалату вздовж жилок; товстостінні прості волоски із тонкою порожниною, зігнуті при основі, направлені до верхівки листової пластинки; чисельні товстостінні волоски вздовж центральної жилки, значно довші за волоски, що знаходяться по краю листової пластинки та головчасті волоски з двоклітинними голівками та одноклітинними ніжками.

За результатами кількісного визначення гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, амінокислот та макро- і мікроелементів об’єктами для подальшого дослідження стали п. білий та п. прямостоячий.

За результатами морфологічних, анатомо-діагностичних, гістохімічних, фітохімічних досліджень розроблено проект МКЯ "Перстачу білого трава".

Згідно вимог ДФУ нами рекомендовано стандартизувати дану сировину за морфолого-анатомічними ознаками, результатами ТШХ, показниками загальної золи, золи не розчинної в 10% розчині хлористоводневої кислоти, втрати в масі при висушуванні, вмісту домішок та кількісним вмістом флавоноїдів і гідроксикоричних кислот.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка