Адонкіна вікторія юріївна




Скачати 452.2 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації19.04.2016
Розмір452.2 Kb.
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ′Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ






АДОНКІНА ВІКТОРІЯ ЮРІЇВНА

УДК 339.13.017:615.22:616.831



НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИТРАТ

НА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

15.00.01 – Технологія ліків, організація фармацевтичної справи

та судова фармація

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук


Харків – 2014


Дисертацією є рукопис.




Робота виконана на кафедрі фармакоекономіки Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я України.



Науковий керівник:


доктор фармацевтичних наук, професор

Міщенко Оксана Яківна,


Національний фармацевтичний університет, м. Харків,

професор кафедри фармакоекономіки.

Офіційні опоненти:


доктор фармацевтичних наук, професор

Кабачна Алла Василівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри менеджменту та економіки в сімейній медицині;


доктор медичних наук, професор

Германюк Тамара Андріївна,

Вінницький національний медичний університет

ім. М. І. Пирогова, професор кафедри фармації





Захист відбудеться «____» ____________________ 2014 р., о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у Національному фармацевтичному університеті (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53).

Автореферат розісланий «____» ____________________ 2014 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор фармацевтичних наук, професор О. І. Зайцев

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми. Порушення мозкового кровообігу (ПМК) є важливою медичною та соціально-економічною проблемою для суспільства, що зумовлено їх великою часткою в структурі захворюваності та смертності населення, значними показниками трудових збитків і первинної інвалідності (В. И. Боброва, 2007; Т. С. Міщенко, 2010; J. Redonl et al., 2011).

Останнім часом у світі, зокрема і в Україні, ситуація з ПМК досягла катастрофічного характеру. Найпоширенішим та найважчим серед них є мозковий інсульт (МІ). Розповсюдженість МІ в країнах світу становить від 140 до 500 випадків на 100 тис. населення (Е. И. Гусев, 2001; Н. А. Сапон і співавт., 2013). В Україні за рік відбувається приблизно 120 тис. МІ, з них понад 35 тис. закінчуються летально. За останні 10 років кількість таких випадків зросла більш ніж у 1,5 рази. Крім того, більше половини хворих, які перенесли інсульт, залишаються інвалідами до кінця життя (Т. С. Міщенко, 2010; І. Л. Ревенько, 2010). Близько 60% хворих, які вже перенесли МІ, стають непрацездатними, що завдає значних збитків державі як через втрату працездатних членів суспільства, так і через значні соціальні виплати по непрацездатності та інвалідності. Неспроможність держави повністю безкоштовно забезпечити хворих необхідними препаратами для лікування наслідків МІ призводить до того, що відновлення здоров'я лягає непомірним тягарем на самого хворого і його родину.

Медичне та соціально-економічне значення МІ зумовлено як збільшенням захворюваності людей працездатного віку, так і зростанням кількості людей похилого віку в популяції, а також поширенням факторів ризику розвитку інсульту, таких як: артеріальна гіпертензія (АГ), паління, зловживання алкоголю, підвищений рівень холестерину в крові та ін. Чим більше факторів ризику, тим більша вірогідність виникнення інсульту. Складність цієї проблеми піднімає питання про адекватну первинну та вторинну профілактику МІ, ефективну фармакокорекцію хвороби та її ускладнень, реабілітацію.

Поряд з моральними аспектами МІ спричиняє і великі фінансові збитки. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сукупна вартість прямих та непрямих витрат на одного хворого становить 55-73 тис. дол. США, а фінансові збитки – від 880 млрд до 1,2 трлн дол. США щорічно. З урахуванням прогнозу до 2015 року кількість хворих з МІ сягне 62 млн, а всі витрати становитимуть понад 4,5 трлн дол. США (K. Strong, C. Mathers, R. Bonita, 2007). У структурі витрат значна частка припадає на фармакотерапію в гострому періоді та непрямі витрати, пов’язані з інвалідністю та непрацездатністю.

Через значну поширеність МІ в Україні проблема оптимізації витрат на медичну допомогу хворим на ПМК є актуальною. У наукових дослідженнях багатьох учених висвітлені організаційно-економічні, медико-соціальні і фармакоекономічні аспекти забезпечення хворих на ПМК: Волоха Д. С., Кабачної А. В., Котвіцької А. А., Мнушко З. М., Немченко А. С., Панфілової Г. Л., Посилкіної О. В., Толочка В. М., Яковлевої Л. В. та ін. Разом з цим комплексних фармакоекономічних досліджень, спрямованих на удосконалення підходів до підвищення ефективності витрат на застосування лікарських засобів (ЛЗ) хворими на ПМК з метою профілактики та лікування, в Україні ще не проводилось.

У зв’язку з вищенаведеним необхідно створення більш злагодженої, ефективної системи організації і надання медичної допомоги хворим на ПМК, що можливо на основі результатів фармакоепідеміологічного дослідження споживання та фармакоекономічної оцінки ЛЗ для профілактики та лікування ПМК, що обумовило вибір, спрямованість, зміст та структуру дисертаційної роботи.



Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана за планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету з проблеми МОЗ «Організація фармацевтичної справи, менеджмент та маркетинг у фармації» (номер держреєстрації 0103U000479) та ПК «Фармація» МОЗ та АМН України (протокол № 67 від 16.02.2011 р.).

Мета дослідження наукове обґрунтування та розробка пропозицій щодо раціоналізації витрат на профілактику і терапію хворих на ПМК на основі результатів фармакоекономічного аналізу.

Завдання дослідження:

  • проаналізувати клініко-епідеміологічні аспекти, стан та напрямки профілактики і терапії хворих на ПМК;

  • провести аналіз доказової бази результатів клінічних досліджень ефективності застосування антигіпертензивних, антитромботичних та нейропротекторних ЛЗ для профілактики і терапії хворих на ПМК;

  • провести маркетингові дослідження фармацевтичного ринку ЛЗ для профілактики та лікування ПМК;

  • здійснити оцінку соціально-економічної доступності досліджуваних ЛЗ в Україні;

  • проаналізувати обсяги, структуру та динаміку споживання ЛЗ, які застосовуються для профілактики та лікування ПМК, протягом досліджуваного періоду за трьома показниками: DDDs (defined daily doses)/1000 жителів/день, кількістю упаковок та грошового еквіваленту – на рівні всієї країни; зіставити обсяги споживання з поширеністю ССЗ та ЦВЗ;

  • провести оцінку раціональності витрат на ЛЗ за даними дослідження медичних карток стаціонарних хворих на ішемічний інсульт (ІІ) в Україні та результатами клініко-економічного аналізу (КЕА);

  • провести фармакоекономічне обґрунтування пропозицій ЛЗ для раціоналізації витрат і підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення хворих на ПМК за трьома напрямками: антигіпертензивна (АГТ), антитромботична (АТТ) та нейропротекторна терапія.

Об’єкт дослідження. Законодавчі та нормативно-правові документи, що регулюють надання медичної допомоги хворим на ПМК: наказ МОЗ України № 487 від 17.08.2007 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Неврологія» та наказ МОЗ України № 602 від 03.08.2012 р. «Про затвердження та впровадження медико-технічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ішемічному інсульті»; дані державної реєстрації ЛЗ, що застосовуються у профілактиці та патогенетичному лікуванні ПМК; середньостатистичні ціни та ЛЗ; показники споживання антигіпертензивних (АГЗ), антитромботичних (АТЗ) та нейропротекторних (НПЗ) ЛЗ; 274 медичні картки стаціонарних хворих з діагнозом ІІ, що проходили лікування у неврологічних відділеннях ЗОЗ різних міст України: Донецька, Харкова, Івано-Франківська, Одеси та Чернігова; результати клінічних досліджень ефективності застосування схем профілактики та лікування ПМК, які наведені у базах даних Мedline, PubMed, EMBASE та Кокренівській бібліотеці.

Предметом дослідження стали теоретико-прикладні підходи щодо організації ефективного фармацевтичного забезпечення хворих на ПМК.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи становлять фармакоепідеміологічні та фармакоекономічні дослідження застосування ЛЗ для профілактики і терапії ПМК в Україні.

У дисертаційному дослідженні були використані такі наукові методи: ретроспективний, епідеміологічний, аналітичний – для оцінки стану та визначення проблем надання лікарської допомоги хворим на ПМК; методи маркетингового аналізу – для дослідження вітчизняного ринку ЛЗ, які застосовуються в фармакотерапії хворих на ПМК; клініко-економічний аналіз; АТС/DDD-методологія – кількісний метод фармакоепідеміологічного аналізу споживання ЛЗ; математичне моделювання: «дерево рішень» та модель Маркова; методи фармакоекономічного аналізу: «мінімізація витрат», «витрати-ефективність», аналіз чутливості, оцінка показника втрачених можливостей – для вибору найбільш економічно ефективних схем лікування.



Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні фармакоекономічних підходів щодо раціоналізації лікарського забезпечення хворих на ПМК.

Уперше:

  • розроблені сучасні підходи щодо комплексної оцінки ефективності організації фармацевтичного забезпечення хворих на ПМК з використанням даних марке-тингового аналізу ринку АГЗ, АТЗ та НПЗ, результатів фармакоепідеміологічних досліджень обсягів їх споживання та КЕА лікарських призначень хворим на ІІ;

  • проведені фармакоекономічні дослідження ефективності застосування схем профілактики та лікування хворих на ПМК з використанням методів «мінімізація витрат», «витрати-ефективність», оцінки показника втрачених можливостей;

  • надані пропозиції щодо раціонального забезпечення антигіпертензивними, антитромботичними та нейропротекторними ЛЗ процесу профілактики і терапії ПМК.

Удосконалено:

  • методи оцінки рівня споживання ЛЗ за допомогою результатів фармакоепідеміо-логічних досліджень та з використанням АТС/DDD-методології ВООЗ;

  • клініко-економічний аналіз лікарських призначень ЛЗ хворим на ІІ з використанням частотного, АВС-, VEN та інтегрованого АВС/VEN/частотного аналізів.

Набуло подальшого розвитку:

  • методика розрахунку соціально-економічної доступності ЛЗ, що використовуються для профілактики та лікування ПМК;

  • методика оцінки рівня ефективності лікарського забезпечення хворих на ПМК антигіпертензивними, антитромботичними та нейропротекторними ЛЗ з використанням результатів маркетингового дослідження ринку.

Практичне значення роботи. За підсумками дослідження створено 2 методичних рекомендацій, які затверджені ПК «Фармація» МОЗ та Українським центром наукової медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи: «Вивчення споживання лікарських засобів за анатомо-терапевтично-хімічною класифікацією та встановленими добовими дозами (ATC/DDD-методологія)» (2013 р.) та «Оцінка клінічної та економічної доцільності використання лікарських засобів у лікувально-профілактичному закладі (супровід формулярної системи)» (2013 р.). Вони знайшли застосування у практичній роботі Донецького обласного клінічного територіально-го медичного об’єднання, Харківської міської дитячої лікарні № 23, Центрального клінічного госпіталю державної прикордонної служби України (м. Київ), Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (м. Вінниця), ТОВ ВТФ «Сарепта» і

ТОВ ЗТФ «Арніка» (м. Донецьк) (акти впровадження відповідно від 01.08.2013 р., 08.10.2013 р., 15.08.2013 р., 15.08.2013 р., 02.09.2013 р., 24.12.2013 р.), а також у навчальному процесі Буковинського державного медичного університету, Дніпропетровської медичної академії МОЗ України, Донецького національного ме-дичного університету ім. М. Горького, Івано-Франківського національного медично-го університету, Львівського національного медичного університету ім. Д. Галиць-кого, Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (акти впровадження відповідно від 16.10.2013 р., 20.11.2013 р., 10.09.2013 р., 14.10.2013 р., 19.09.2013 р., 17.06.2013 р.).



Інформаційні листи: «Обґрунтування клініко-економічних переваг комплексної нейропротекторної терапії з використанням цитиколіну та актовегіну у порівнянні з базисною та терапією цитиколіном за результатами фармакоекономічного аналізу» (2012 р.) та «Обґрунтування доцільності економічно вигідного використання антиагрегантних лікарських засобів для лікування хворих на ішемічний інсульт» (2013 р.), що затверджені Укрмедпатентінформом та розіслані у ЗОЗ України для реалізації інноваційних процесів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею, яка містить результати і рекомендації, отримані здобувачем. Автором особисто проведено аналіз вітчизняної та закордонної літератури за темою дисертації, експериментальні дослідження, аналіз отриманих результатів, оформлення їх у вигляді таблиць, графіків і діаграм, сформульовано висновки. Разом з науковим керівником визначено мету та основні завдання дослідження, розроблено науково-методичні підходи, згідно з якими відібрані методи для виконання експериментальної частини дисертаційної роботи. У наукових працях, опублікованих у співавторстві з О. Я. Міщенко, дисертантом наведені результати власних експериментальних досліджень, взято участь в аналізі та узагальненні отриманих даних, проведено підготовку отриманих результатів до публікації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були викладені і обговорені на: V Міжнародній Пироговській студентській науковій конференції (Москва, 2010); VII Національному з’їзді фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (Харків, 2010); XVIІІ і ХХІ Російських національних конгресах «Человек и лекарство» (Москва, 2011, 2014); IV Національному конгресі «Людина та ліки» (Київ, 2011); науково-практичній конференції «Проблеми розвитку галузевої економіки та логістики» (Харків, 2011); Всеукраїнських науково-практичних конференціях студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2010, 2011, 2012, 2013); IV науково-практичній конференції з міжнародною участю «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2011); ХХIХ науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні проблеми створення, вивчення та апробації лікарських засобів» (Харків, 2012); IV Національному конгресі невропатологів, психіатрів та наркологів України «Доказова медицина в неврології, психіатрії та наркології. Сьогодення й майбутнє» (Харків, 2012); науково-практичній конференції «Интеграция образования, науки и производства в фармации» (Ташкент, 2012); XV і XVІ щорічних Європейських конгресах ISPOR (Берлін, 2012; Дублін, 2013); IV та V науково-практичних конференціях «Фармакоекономіка в Україні: стан та перспективи розвитку» (Харків, 2011, 2012); Національному конгресі «Клінічна фармація: 20 років в Україні» (Харків, 2013); 75-му міжнародному медичному конгресі молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, теоретичної, профілактичної медицини, стоматології та фармації» (Донецьк, 2013).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 23 праці, з них 7 статей (6 статей у фахових вітчизняних виданнях, 1 стаття в іноземному виданні), 2 інформаційні листи, 2 методичні рекомендації, 12 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 233 сторінках машинописного тексту (обсяг основного тексту 163 сторінки) і складається зі вступу, огляду літератури, опису методології проведення досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел. Робота містить 23 таблиці, проілюстрована 44 рисунками. Бібліографія нараховує 340 посилань на наукові праці, з них 159 – кирилицею, 181 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У першому розділі роботи «Аналіз епідеміологічних даних, клінічних аспектів, методів профілактики і терапії порушень мозкового кровообігу» на основі результатів аналізу літературних джерел обґрунтовано необхідність фармакоекономічного та фармакоепідеміологічного підходів до раціоналізації витрат на профілактику і терапію ПМК. За результатами опрацьованих фахових джерел інформації визначено, що ІІ, частка якого становить близько 80% усіх інсультів, є основною причиною смертності (в 2009 р. 32,7% хворих на інсульт загинули, а 7,8% стали інвалідами) та інвалідності, що потребує значних витрат як пацієнта і його близьких, так і держави.

Система заходів при гострому ІІ складається з базисної (підтримка функції життєво важливих органів і систем) і диференційованої терапії та корекції ускладнень. Однією з найважливіших складових базисної терапії в гострий період ІІ є корекція артеріального тиску (АТ). Основними напрямками диференційованої фармакологічної корекції є відновлення кровотоку в зоні ішемії за допомогою антитромботичної терапії та підтримка метаболізму мозкової тканини і захист її від структурних пошкоджень, тобто нейропротекція.

Проведений нами аналіз доказової бази ефективності ЛЗ для профілактики та лікування ПМК показав, що антигіпертензивна терапія (АГТ) є найбільш ефективною стратегією первинної та вторинної профілактики МІ. Зниження АТ є більш важливим завданням, ніж вибір окремих препаратів, а деякі класи антигіпертензивних засобів (антагоністи рецепторів ангіотензину II (АРА ІІ), антагоністи кальцію (АК), тіазидні та тіазидоподібні діуретики) виявляють прямі нейропротекторні ефекти, тому є найбільш ефективними засобами для профілактики та лікування інсульту.

Аналіз доказів ефективності антикоагулянтів та антиагрегантів як ЛЗ для зниження ризику МІ свідчить про необхідність їх використання для первинної, а особливо для вторинної профілактики інсульту. Сьогодні ацетилсаліцилова кислота (АСК) є ефективним антиагрегантом для хворих з відсутністю алергічних реакцій на препарат та виразкових захворювань ШКТ.

Встановлено, що для більшості НПЗ відсутні переконливі докази їх впливу на кінцеву точку терапії МІ – зниження смертності хворих, проте ці препарати широко використовуються в реальній клінічній практиці з метою зменшення неврологічного дефіциту хворих після ПМК.

У другому розділі дисертації «Методологічна основа дисертації та методи дослідження» висвітлені основні методи, які використовувались при проведенні роботи. Була розроблена методика, яка відбиває етапи дисертаційного дослідження (рис. 1).



Рис. 1. Загальна методика проведення дисертаційного дослідження


Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційної роботи були використані сучасні наукові методи дослідження: ретроспективний, епідеміологічний, системно-аналітичний, статистичний, клініко-економічні методи (АВС-, VEN-, частотний аналізи, математичне моделювання структури лікування з побудовою дерева рішень та дерева Марковських циклів); методи фармакоеко-номічного аналізу: «мінімізація витрат», «витрати-ефективність», оцінка показника втрачених можливостей, аналіз чутливості для вибору найбільш економічно ефективних схем лікування. Методологічну базу досліджень склали законодавчі та нормативно-правові акти, що окреслюють певні аспекти надання медичної допомоги хворим на ПМК.

У третьому розділі дисертації «Аналіз фармацевтичного ринку препаратів для профілактики та лікування порушень мозкового кровообігу та їх соціально-економічної доступності» наведено результати дослідження ринку цих ЛЗ за 2009-2013 роки, оцінки динаміки показників соціально-економічної доступності: адекватності платоспроможності (Са.s.) та доступності (D) за 2009-2011 рр. для усієї сукупності АГЗ, АТЗ та НПЗ. Для груп ЛЗ (АРА ІІ, антиагрегантів та НПЗ), серед яких були визначені пропозиції щодо оптимізації витрат на терапію хворих на ПМК, проаналізовані показники ліквідності ціни (Сliq), Са.s. і D протягом 2009-2013 років (табл. 1).



Таблиця 1

Результати аналізу динаміки показників соціально-економічної доступності ЛЗ


Показники

Роки дослідження

Динаміка змін, ∆

2009

2010

2011

2012

2013

2010/

2009


2011/

2010


2012/

2011


2013/

2012


АРА ІІ

Cliq

0,14

0,14

0,12

0,14

0,20

0,00

-0,02

0,02

0,06

Ca.s.

6,86

5,86

5,11

5,05

4,15

-1,00

-0,75

-0,06

-0,90

D



2,00

2,04

1,87

1,76



0,04

-0,17

-0,11

Антиагреганти

Cliq

0,19

0,18

0,16

0,17

0,14

-0,01

-0,02

0,01

-0,03

Ca.s.

17,57

16,62

12,87

30,96

8,15

-0,95

-3,75

18,09

-22,80

D



1,26

1,30

1,15

0,98



0,04

-0,14

-0,17

НПЗ

Cliq

0,16

0,16

0,17

0,22

0,15

0,00

0,01

0,05

-0,07

Ca.s.

6,29

5,52

4,69

5,13

4,77

-0,77

-0,83

0,44

-0,36

D



1,22

1,17

0,97

1,08



-0,05

-0,20

0,11
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка