«Аналіз розподілу та використання прибутку банку»




Сторінка1/12
Дата конвертації17.04.2016
Розмір1.6 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Факультет банківських технологій

Кафедра банківської справи

Курсова робота


з дисципліни

Аналіз банківської діяльності


на тему: «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»

Виконав: студент 4 курсу, групи БС-02

спеціальності 6.030508 – «Фінанси і кредит»

(«Банківські технології і процеси»)

Куценко Д.А.

Керівник: к.е.н., доцент Бєлова І.В.

Національна шкала__________________

Кількість балів______Оцінка ЕСТS_______

Члени комісії:____________ _________________

Підпис (прізвище та ініциали)

Члени комісії:____________ _________________

Підпис (прізвище та ініциали)

Члени комісії:____________ _________________

Підпис (прізвище та ініциали)



Суми – 2014 року
ЗМІСТ

ВСТУП…………...………………………………………………………….............

3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ РОЗПОДІЛУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ БАНКУ………………………

5

1.1

Сутність прибутку банку, основні підходи щодо визначення та класифікації…………………………………...................................

5

1.2

Методика аналізу прибутку банку………………………………..

12

1.3

Організаційно-інформаційне забезпечення аналізу розподілу та використання прибутку банку………………………………….…

16




Висновки за розділом 1……………………………………………

21

РОЗДІЛ 2

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ РОЗПОДІЛУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ БАНКУ.………………………..

22

2.1

Удосконалення оцінки та аналізу прибутку комерційного банку………………………………………………………………..

22

2.2

Дивідендна політика як інструмент оптимізації прибутку на етапі його розподілу….....................................................................

28




Висновки за розділом 2……………………………………………

34

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПАТ «ІМЕКСБАНК»……...

36

3.1

Загальна характеристика діяльності ПАТ «Імексбанк»…………

36

3.2

Оцінка фінансового результату ПАТ «Імексбанк»……………...

41

3.3

Оцінка фінансової стійкості, ділової активності та ліквідності ПАТ.«Імексбанк»………………………………..............................

45




Висновки за розділом 3……………………………………………

48

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...

50

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..

52

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..

58

ВСТУП


Основна мета діяльності будь-якої кредитної організації як комерційної структури – отримання максимального прибутку в довгостроковій перспективі. Це включає в себе потенційне зростання обсягу банківських операцій, збільшення власного капіталу, стабільні дивіденди, прийнятний рівень ризику для кредиторів і вкладників, підвищення іміджу в очах потенційних клієнтів. Розмір одержаного банком прибутку або збитку концентровано відображає в собі результати всіх його активних та пасивних операцій.

Оскільки вся діяльність комерційного банку націлена на отримання прибутку в умовах постійно зростаючої конкуренції, головним завданням стає пошук нових можливостей отримання додаткового доходу без піддавання банку невиправданому ризику. Отримання максимальних доходів досягається, як правило, за рахунок найбільш ефективного використання банківських ресурсів.

Тому вивчення прибутку, його складових і факторів, що впливають на його динаміку, займає одне з центральних місць в аналізі діяльності комерційного банку. Розмір прибутку залежить головним чином від обсягу отриманих доходів та суми проведених витрат. Прибуток комерційного банку – це фінансовий результат діяльності банку у вигляді перевищення доходів над витратами.

Вивченням даного питання займаються як вітчизняні, так і іноземні автори (Петраковська О.А., Парасій-Вергуненко І.М., Сало І.В., Пронський Л.М., Лумпов.Н.А. та інші). Незважаючи на наявність великої кількості підходів та методик аналізу прибутку банку, не вирішеним залишаються питання ефективної політики управління прибутком та його використання.

Метою написання курсової роботи є дослідження природи прибутку банку, удосконалення напрямів його розподілу і використання.

Для реалізації поставленої мети необхідним є виконання таких завдань:



  • розкриття сутності прибутку банку;

  • розгляд основних методик аналізу прибутку;

  • визначення організаційно-інформаційного забезпечення аналізу прибутку банківської установи;

  • визначення напрямів удосконалення аналізу розподілу та використання прибутку

  • проведення аналізу фінансового стану банку ПАТ «Імексбанк».

Об’єктом дослідження є прибуток комерційного банку.

Предметом курсової роботи виступає механізм розподілу й використання прибутку банку.

При написанні даної роботи були використані наступні методи: аналіз, синтез, індукція,абстрагування, табличний та графічний, порівняння.

Інформаційною базою для написання курсової робити були аналітичні огляди, наукові праці, підручники, нормативно-правові акти, дані фінансової звітності, розміщена на сайті Національного банку України, звітність банку.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ РОЗПОДІЛУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ БАНКУ

1.1. Сутність прибутку банку, основні підходи щодо визначення та класифікації

В умовах ринкової економіки отримання прибутку є необхідним чинником існування будь-якого суб’єкта підприємництва. Прибуток характеризує стійкість кредитної установи, є головним показником результативності роботи банку.

В збільшенні обсягу отриманого банківського прибутку зацікавлені акціонери, оскільки даний показник прямо впливає на розмір отриманого доходу від інвестованого ними капіталу. Для клієнтів банку, які розмістили в ньому кошти на своїх рахунках, прибуток гарантує стабільний дохід та впевненість у майбутньому, адже зростання резервів та власних коштів банківської установи є свідченням його стабільності. Кредитори також зацікавлені в збільшення обсягу прибутках установи, оскільки їх власні накопичення таким чином також зростають [1].

Дослідження поняття прибутку як економічної категорії показало існування декількох підходів до його визначення.

Зокрема, виділяють такі теоретичні концепції прибутку:

1) прибуток як результат ринкової рівноваги;

2) прибуток як прояв монополії влади;

3) прибуток як результат фактору виробництва – «підприємницького хисту», та як результат отримання підприємницького прибутку;

4) прибуток як наслідок втілення в життя нововведень [2].

Кожна наступна теорія є продовженням і доповненням попередньої.

У світовій практиці виділяють дві основні концепції трактування прибутку. Згідно першої, фінансової концепції, прибуток вважаться отриманим, якщо грошова сума чистих активів на кінець періоду перевищує грошову суму чистих активів на початку з урахуванням всіх вирахувань з розподілу та внесків акціонерів протягом періоду. Згідно з фізичною концепцією прибутку, прибуток вважається отриманим за умови перевищення фізичної продуктивності (операційної здатності) компанії в кінці періоду над фізичною продуктивністю на початку періоду з урахуванням всіх вирахувань з розподілу та внесків акціонерів протягом періоду [3].

З точки зору бухгалтерського обліку поняття прибутку розкривається у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності» [4] та Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України [5]. Згідно з даними нормативними актами прибуток розраховується як сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати [5].

Більшість вчених прибуток банку розглядають як частину доданої вартості, що залишається після покриття витрат. На основі даного підходу можна говорити, що існування прибутку обумовлюється необхідністю первинного розподілу додаткового продукту [3]. Трактування прибутку з даної точки зору деякими вченими наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Визначення прибутку банку як частини доданої вартості

Джерело

Визначення

Лумпов Н.А., «Формула прибыли: подход к анализу и построению».[6]

«Прибуток – це перетворена, похідна форма додаткової вартості, яка за кількісним аспектом є різницею між ціною товару та витратами капіталу на її виробництво»

Мочерний С.В., «Економічна енциклопедія» [7]

«Прибуток – це частина доданої вартості, виробленої та реалізованої, готової до розподілу. Фірма отримує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізовано і набуде грошової форми»

Деякі науковці трактують прибуток банку саме як об’єкта обліку. Визначення даної економічної категорії наведено в таблиці 1.2:

Для підвищення фінансової стійкості банківської установи важливим є зростання доходів банку, а як наслідок – і прибутковості.

Таблиця 1.2 – Визначення прибутку банку як об’єкт обліку



Джерело

Визначення

Арбузов С.Г., «Банківська енциклопедія» [8]

«Прибуток банку – перевищення доходів банку над витратами. Прибуток банку формується в результаті здійснення ним кредитних, розрахункових, грошових операцій й інших видів діяльності банківської установи»

Стельмах В.С., «Енціклопедія банківської справи України» [9]

«Прибуток банку – перевищення доходів банку над витратами (різниця між ними) до сплати податку на прибуток»

Черкасов В.Е. «Банковские операции: финансовый анализ»» [10]

Прибуток банку – кінцевий результат його діяльності, перевищення доходів над витратами

Не випадково концепція «високорентабельної банківської діяльності», яка широко поширена в США, базується на трьох «китах»:

максимізації доходів (від наданих кредитів та операцій з цінними паперами, а також за рахунок підтримки гнучкої структури активів, пристосованої до змін процентної ставки);

мінімізації витрат (через оптимізацію структури пасивів, зменшення витрат від безнадійних кредитів, жорсткий контроль за накладними витратами);

грамотному й ефективному менеджменті [11].

Основним джерелом доходів більшості комерційних банків є відсотки , сплачені позичальниками за користування позиками.

Значні обсяги доходів банки отримують від проведення операцій з іноземною валютою. Іншою причиною отримання банками високих доходів від операцій з іноземною валютою є високий попит на вільно конвертовану іноземну валюту з боку фізичних та юридичних осіб з метою уберегти свої кошти від знецінення.

Банки також можуть отримувати доходи від операцій з цінними паперами. Але оскільки ринок цінних паперів в Україні тільки починає формуватися, то і доходи банків від цих операцій поки незначні.

Банки надають своїм клієнтам широкий спектр послуг: надання гарантій та поручительства; розрахунково-касове обслуговування; довірчі, консультаційні, лізингові, факторингові послуги та інші Ці операції приносять банку дохід у вигляді комісійної винагороди та інших видів оплати послуг.

Багато банків беруть плату зі своїх клієнтів за здійснення розрахункових операцій – переказних, акредитивних, інкасових. Ця плата повинна покривати витрати банку на проведення розрахункових операцій, у тому числі плату банку регіональній розрахунковій палаті за здійснення електронних платежів і касово-регіональному центру регіонального управління НБУ за ведення ним кореспондентського рахунку банку та інші операції.

Багато банків беруть плату за здійснення касових операцій з готівкою – прийом готівки і її видачу [12].

Витрати банківської установи, як і в будь-який інший галузі підприємницької діяльності, можна поділити на відносно постійні та змінні.

До відносно постійних відносяться витрати банків на заробітну плату та нарахування на неї, бланки і канцелярські приналежності, утримання приміщень, охорону, охоронну і протипожежну сигналізацію, амортизаційні відрахування та деякі інші. У довгостроковій перспективі і ці витрати стають змінними.

До змінних витрат відносяться виплати відсотків за вкладами, депозитами та міжбанківському кредиту, за залишками коштів на розрахункових рахунках. Вони залежать як від обсягу залучених банком кредитних ресурсів, так і від їх вартості. До даної групи витрат відноситься також плата за послуги регіональної розрахункової палати і регіонального розрахунково-касового центру за здійснення розрахункових операцій, забезпечення готівкою. Змінними можуть бути витрати банку на рекламу, на відрядження , поштово-телеграфні витрати та інші.

Відповідно до діючої методики комерційні банки визначають прибуток або збитки від своєї діяльності щоквартально, в останній операційний день кварталу.

Залежно від податкового законодавства банки сплачують податки в державний і місцеві бюджети з прибутку або з доходу.

Після сплати податків та штрафів, що накладаються податковою інспекцією, Національним банком України й іншими органами, з прибутку банком здійснюються відрахування до його резервного фонду у розмірі не нижче 5 % прибутку, що залишається в розпорядженні банку. Потім проводяться відрахування у фонди економічного стимулювання банку, на благодійні і спонсорські заходи, на виплату винагороди керівництву банку. З решти суми виплачуються дивіденди акціонерам [12].

Чистий прибуток банку розподіляється за двома напрямками:

1) прибуток, що капіталізується:

формування фондів;

фінансування розвитку банку;

2) прибуток, що споживається:

виплата дивідендів;

матеріальне стимулювання та соціальне забезпечення працівників.[3].

Згідно Господарського кодексу України: «у господарському товаристві створюються резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше як двадцять п’ять відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим п’яти відсотків суми прибутку товариства» [13].

У сфері обліку та оподаткування банківської установи залежно від порядку розрізняють обліковий прибуток, прибуток до оподаткування, прибуток після оподаткування, оподаткований та чистий прибуток.

Обліковий прибуток (збиток) – сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період [14].

Прибуток до оподаткування визначається як різниця між обліковим прибутком банку і витратами банку на формування резервів, скоригована на дохід (збиток) від довгострокових активів, призначених для продажу.

Прибуток після оподаткування розраховується як прибуток до оподаткування за мінусом витрат зі сплати податку на прибуток.

Оподаткований прибуток становить собою суму прибутку, з якої стягується податок, та визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.[3].

Чистий прибуток – це прибуток після сплати податків. Використовується для виплати дивідендів, формування резервного фонду, фонду розвитку, матеріального стимулювання [8].

Оскільки вся діяльність комерційного банку націлена на отримання прибутку в умовах постійно зростаючої конкуренції, головним завданням стає пошук найменшої можливості отримання додаткового доходу без піддавання банку невиправданому ризику. Отримання максимальних доходів досягається, як правило, за рахунок найбільш ефективного використання банківських ресурсів.

Об’єктом розподілу є загальна сума прибутку, отриманого банківською установою у звітному періоді від здійснення звичайної та надзвичайної діяльності.

Розподіл прибутку банку здійснюється за декількома напрямами.(рис..1.1).

Розподіл чистого прибутку, що залишається у розпорядженні комерційних банків, здійснюється за індивідуальними пропорціями. Однак загальним для всіх є використання прибутку для формування різних фондів і виплати дивідендів на акції засновникам банку.
Рисунок 1.1 – Напрями розподілу прибутку банку [15]
Нерозподілений чистий прибуток служить джерелом фінансування інших витрат, до яких, наприклад, відносяться:

виплати в грошовій і натуральній формі окремих видів премій, матеріальної допомоги, інших винагород і надбавок працівникам банку;

витрати на утримання об’єктів невиробничої сфери (навчальних центрів, дитячих дошкільних установ, медичних, оздоровчих та інших установ);

капітальні вкладення, у тому числі на будівництво нових об’єктів, розширення, реконструкцію, оновлення діючих основних фондів, придбання обладнання та інших основних засобів;

витрати на оплату робіт, не пов’язаних з банківською діяльністю, надання благодійної допомоги різним фондам та громадським організаціям і на інші благодійні цілі;

витрати банку на добровільне страхування банківських операцій;

витрати на рекламу, відрядження та представницькі витрати, а також з підготовки кадрів і підвищення кваліфікації працівників банку, проведені понад встановлених норм і нормативів;

витрати на проведення святкових заходів, презентацій, ювілеїв, передплати на газети та журнали та інші подібні виплати;

витрати на здійснення заходів з охорони здоров’я та організацію відпочинку працівників банківської установи;

витрати, пов’язані з організацією філій і представництв, у тому числі за кордоном.

Нерозподілений прибуток і створені банком фонди соціального призначення роблять позитивний вплив на здешевлення ресурсної бази, будучи складовою частиною власних оборотних коштів комерційних банків.[16].

Прибуток, отриманий комерційним банком , є матеріальною основою його подальшого функціонування та його рейтингу на банківському ринку. Завдання банківського менеджменту – не допустити зниження прибутку, оскільки це зазвичай відображається як на показнику достатності капіталу, так і на рівні конкурентоспроможності банку. Розмір прибутку після оподаткування та виплати дивідендів повинен бути достатнім для збереження капіталу банку, створення необхідних резервів, які є запорукою зниження ризиків банку та захисту інтересів його клієнтів. При цьому необхідно враховувати інтереси акціонерів банку, даючи їм можливість отримувати дохід на вкладений капітал у формі дивідендів. Врахування вищезазначеного в конкретній економічній ситуації складає необхідну передумову створення фундаменту для подальшого розвитку банку.

1.2. Методика аналізу прибутку банку

Забезпечення прибутковості для комерційних банків – це першорядна задача, яку ставить перед собою вище керівництво. Інколи як цільовий показник обирається абсолютний показник прибутку, але частіше використовують відносні показники, наприклад, дохід на одну акцію, або прибуток на акціонерний капітал. Цільові показники обчислюються, як правило, на основі результатів діяльності у минулому і в зіставленні з показниками інших банків.

Прибуток банку піддається дії багатьох факторів внутрішнього та зовнішнього характеру. До найважливіших факторів внутрішнього відносять обсяг та масштаби діяльності банківської установи, стан і ефективність використання наявних ресурсів, обсяг доходів та витрат, їх співвідношення.[17].

Головною метою аналізу прибутку банківської установи є з’ясування невикористаних резервів його збільшення.

Аналіз прибутку в комерційних банках проводиться в таких напрямках:

оцінка досягнутого банком рівня прибутку за звітний період;

аналіз динаміки прибутку;

аналіз балансового прибутку;

аналіз чистого прибутку;

прибутковість основних напрямків банківської діяльності та видів виконуваних банком операцій;

аналіз прибутку в розрізі структурних підрозділів банку;

аналіз фінансових втрат;

аналіз упущеної вигоди;

аналіз використання прибутку [18].

Аналіз розпочинається із оцінки змін прибутку банку, потім аналізується динаміка та структура прибутку у розрізі складових аналізованого показника [19].

Для здійснення аналізу прибутку банку можуть використовуватися різні його напрями. Зокрема, розрізняють горизонтальний, вертикальний, порівняльний аналіз доходів і витрат та інші (див дод. Б). Найбільше значення мають коефіцієнтний та факторний методи аналізу [20]. Аналіз коефіцієнтів полягає у розрахунку відносних показників, які характеризують окремі аспекти формування, розподілу й використання прибутку банківської установи (див. дод. Г).

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка