Аромотерапія як метод профілактики захворювань




Скачати 63.14 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір63.14 Kb.
Аромотерапія як метод профілактики захворювань

(підготувала вихователь Варганова І.П.)

Вплив запахів на фізичний і психічний стан людини відомий з давніх- давен. До сьогоднішнього часу існують різні думки багатьох спеціалістів про дію ефірних масел. Так, професор Г.Бухаер з Відня використовує методику аромотерапії виключно через дихання. Оптимальним є визначення польських спеціалістів В.Бурда і І.Конопацької, згідно якого – аромотерапія – це метод лікування з використанням ефірних масел, які вводяться в організм через дихальні шляхи (вдихання, інгаляції), а також через шкіру (масаж, ванна, компрес тощо).

Особливо важливо використовувати аромотерапію в оздоровленні дітей дошкільного віку, оскільки цей період життя відзначається швидким ростом організму, що спричиняє його вразливість до різних хвороб. Особливо це стосується застудних захворювань, які знижують імунітет дитини.

Профілактика гострих респіраторних захворювань, грипу, захворювань верхніх дихальних шляхів (фарингіт, бронхіт, ларингіт) здійснюється за призначенням лікаря. Лікування інгаляції при застудних захворюваннях особливо корисні в осінньо-зимовий період, коли імунітет дитини слабшає та організм схильний захворіти. Інгаляція здійснює мінімальне навантаження на інші органи і при цьому дає відразу кілька позитивних ефектів:


  • розріджується слиз;

  • зменшуються запальні процеси;

  • розширюються дихальні шляхи.

Під час проведення процедури діти роблять горіховий масаж, який тренує дрібні групи м’язів, допомагає зняти психічні навантаження, стреси; вони читають вірші, слухають казки, грають у настільно-друковані та театралізовані ігри.

Аромотерапія застосовується у лікувально-профілактичних цілях. Використовуються хвойні екстракти, сік часнику та цибулі, пари лікарських трав, ефірних масел. Діти дихають парами трав, які діють заспокійливо: м’ята, материнка, евкаліпт, ромашка, корінь аїру.

Для підтримки дії аромотерапії в кожній віковій групі доцільно підібрати комплекс кімнатних рослин (пеларгонія червона, фіалка, лимон, алоє, хлорофітум), які виділяють фітонциди та очищають повітря. Також можна використовувати аромолампи та фіточаї.

Звичайно, цей нетрадиційний метод підходить не усім, тому слід проводити його лише за дозволом лікаря і враховуючи реакцію дитини.


Психогімнастичні вправи

(підготувала психолог Жолтікова І.В.)

З метою розвитку комунікативно-емоційної сфери, впевненості, волі, уяви, рухових навичок, уміння розуміти чужі емоції з дітьми можна проводити психогімнастичні вправи.

«Ходьба самооцінки». Діти йдуть один за одним по колу, з силою ступаючи ногою на підлогу. Вихователь тим часом чітко вимовляє: «Я відчуваю землю під ногами, земля міцна, тверда, я іду сміливо, впевнено». Потім пропонує дітям на кожний крок видиху промовляти: «Хо-хо-хо» (10-15 сек), а на видиху ударяти долонею у груди і промовляти: «Я-я-я» (10-15 сек). На закінчення – вільна ходьба (5-10 сек).

Ціль: розвивати впевненість у своїх силах.



«Увірвись у коло». Дитину, яка відчуває труднощі у спілкуванні з ровесниками, відводять убік, інші діти стають у коло, міцно взявшись за руки. Дитина повинна розбігтися, розірвати коло й опинитися у ньому.

Ціль: допомогти повірити в себе, перемогти сором’язливість, увійти в колектив ровесників.



«Тварини». Вихователь пропонує дітям відтворити фігуру якої-небудь тварини (рухливій дитині – ведмедя, повільний – зайця чи білку, боязкій – тигра чи лева).

Ціль: розвивати уяву і рухливість, виховувати в дітей якості, яких їм бракує.



«Дзеркало». Діти стають парами обличчям одне до одного та дивляться одне одному в очі. Один починає виконувати будь-які рухи, а другий повторює за ним (у дзеркальному відображенні). Вихователь пропонує руками та мімікою передавати різні емоційні стани (жаль, радість, страх, біль).

Ціль: розвинути уміння розуміти та передавати чужі емоції.



«Підніми і похитай». Дитина лягає, розслаблюється, заплющує очі, вихователь підтримує її під пахви, а діти обережно підіймають з усіх боків і легко хитають. Вихователь запитує: «Тобі приємно? Не страшно? Друзі міцно тебе тримають, вони не дадуть тобі впасти».

Ціль: дати дитині відчути, що ровесники підтримують її, піклуються про неї.



«Танець під музику». Діти сідають у коло, а найбільш скуту саджають у центр. Вмикають музику, дитина в колі танцює, інші діти також можуть танцювати на своїх місцях.

Ціль: допомогти подолати сором’язливість, повірити в себе.



Релаксація

(підготувала вихователь Міщенко Т.К.)

Релаксація допомагає зміцнити і зберегти психічне здоров’я, запобігти розвитку неврозів та нервово-емоційній перевтомі. Розслябляючи м’язи (релаксація), можна вільно змінювати емоційний стан у потрібному напрямку, знімати почуття страху, тривоги, хвилювання тощо. Відомо, що в стані тривоги й страху напружуються м’язи, які беруть участь в артикуляції ї фонації, а також потиличні м’язи, при депресивних станах напружуються дихальні м’язи.

Заняття розраховані на старших дошкільнят, з молодшими дітьми проводяться лише деякі елементи вправ з релаксації.

У залі, де відбуваються заняття, має бути тепло, тихо, виключаються поява сторонніх шумів, світла, ходіння інших людей тощо.

Практичне відпрацювання прийомів релаксації передбачає набуття вміння самостійно відтворювати бажане відчуття (тепло, тяжкість у кінцівках та ін..) та емоційний стан (спокій, відпочинок тощо).



Етапи релаксації

Перший етап – засвоєння прийомів концентрації уваги. Після засвоєння їх на перших двох-трьох заняттях можна перейти до дихальних вправ. Важливо навчитися контролювати тривалість видиху. Дихання з тривалішим видихом називають заспокійливим. Наприклад, на 4 рахунки – вдих, на 8 рахунків – видих.

Другий етап – засвоєння прийомів м’язового розслаблення. Дітей навчають вільно розслабляти м’язи рук, шиї, обличчя, ніг, тулуба до досягнення відчуття тепла, а також приємної важкості в кінцівках.

Третій етап – вивчення прийомів активізації і тонізації. Активізація знімає відчуття розслабленості, дрімоти. Тонізація пов’язана з підвищенням рівня активності організму (психічного тонусу).

Орієнтовна схема заняття з релаксації

Вступна частина

В.п. – лежачи, сидячи. Установка на стан спокою та відпочинку.

Основна частина

В.п. – таке саме. Розслаблення м’язів обличчя, рук, ніг, тулуба. Регуляція дихання і серцевої діяльності.

Завершальна частина

В.п.- таке саме. Виведення із стану розслаблення. Активізація.

На заняттях можна використовувати такі вправи: «Спокій», «Тяжіння», «Тепло», «Серце і дихання спокійні», «Лоб прохолодний» тощо.

За допомогою нескладних прийомів релаксації можна нормалізувати функції вищої нервової діяльності, вегетативних систем та емоційної сфери, удосконалювати психічні процеси (увагу, пам’ять).

Кольоротерапія

(підготувала Малихіна С.В.)

Нетрадиційним методом фізичного виховання, а також оздоровлення дошкільників є футбол.

Фітбол – у перекладі з англійської означає м’яч, що використовується з оздоровчою метою. Фітбол-гімнастика проводиться на великих різнокольорних м’ячах, що витримують вагу до 300 кг. Фітбол має певні властивості, які застосовуються для розв’язання оздоровчих та освітніх завдань: його форма, колір, запах, а також його особлива пружність.

Різні кольори по-різному впливають на психічний та фізіологічний стан дитини. Тому доцільно використовувати м’ячі теплих кольорів, які здійснюють ерготропний вплив, підвищують активність симпатичного відділу вегетативної нервової системи, підсилюють збудження центральної нервової системи. Це, у свою чергу, сприяє збільшенню частоти серцевих скорочень, підвищенню артеріального тиску, частоти дихання.

Окрім кольорного впливу на організм, футболи здійснюють ще й вібраційну дію. Легка вібрація впливає на нервову систему заспокійливо, а інтенсивна – збудливо. У процесі заняття на м’ячі з дітьми використовується здебільшого легка вібрація у спокійному темпі. Лікувальний ефект футбол-гімнастики – це, перш за все, вплив коливань м’яча на хребет, суглоби та навколишні тканини.

Досить ефективним є також похитування на м’ячі. Вправи на м’ячах використовуються в роботі з дітьми з метою їхнього самопізнання, уточнення уявлень про схему власного тіла.

Заняття з використанням фітболів доцільно проводити двічі на тиждень.



Тривалість занять для дітей у віці 3-5 років (15-20 хвилин), для дітей 6 років (25-30 хв). Можна практикувати застосування вправ на м’ячах як фрагмент заняття. Наприклад, в основній частині дається комплекс загально-розвивальних вправ, у завершальній частині – вправи з м’ячем.

У цілому, використання футболу не повинне перевищувати 40-50% загальної тривалості заняття. Кожна вправа повторюється 3-4 рази, поступово збільшуючи до 6-7 повторювань.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка