Буковинський державний медичний університет затверджено




Сторінка14/18
Дата конвертації14.04.2016
Розмір2.41 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Методичну розробку склав к.м.н., асистент Тащук І.В.


Рецензія позитивна к.м.н., доцент Чумак Д.А.

БуковинськИЙ державнИЙ медичнИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Затверджено


на методичній нараді кафедри онкології, променевої діагностики та променевої терапії

Зав. кафедри


д.м.н., професор Сенютович Р.В.

“20” червня 2006 р.



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Тема: Рак печінки. рак підшлункової залози.

Навчальний предмет: онкологія

Курс 6


Факультет: Медичний №3 (спеціальність «Медична психологія»)

Кількість навчальних годин: 2

І. Актуальність теми.

Злоякісні пухлини печінки і підшлункової залози – одна із складних проблем онкології. Серед усіх злоякісних захворювань рак печінки становить 1-2%. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки (3:1), у віці 50-70 років. Найпоширеніша пухлина головки Pancreas є рак її у 60%, тіло залози – 10%, хвіст – 5%, тотальне ураження – близько 25%.

Важливою проблемою являється надзвичайно низька ефективність лікування хворих. Прогноз часто несприятливий. Онконасторога, правильна оцінка клінічних проявів, використання сучасних методів діагностики, своєчасне направлення у спеціалізовані стаціонари дозволить значно покращити результати лікування.

ІІ. Навчальна мета: Підвищити рівень теоретичних і практичних знань студентів з етіології, патогенезу, патоморфології, клінічного перебігу, діагностики і сучасних методів спецлікування раку печінки (РП) і підшлункової залози (РПЗ).

2.1. Знати:


  1. Етіологію і патологічну анатомію РП і РПЗ.

  2. Класифікацію РП і РПЗ за стадіями.

  3. Клінічну картину РП і РПЗ.

  4. Сучасну діагностику РП і РПЗ.

  5. Методи лікування РП і РПЗ.

2.2. Вміти:

  1. Зібрати анамнез у хворого на РП і РПЗ і зробити його аналіз.

  2. Виконати поверхову та глибоку пальпацію органів черевної порожнини.

  3. Опрацювати план обстеження хворого і, грунтуючись на даних обстеження хворого, сформулювати клінічний діагноз і призначити план лікування.

ІІІ. Виховна мета: сприяти формуванню у студентів негативного відношення до алкоголю як одного з основних причинних факторів виникнення РП і РПЗ.

IV. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліна

Знати


Вміти

1. Анатомія

Будову печінки і підшлункової залози.




2. Патологічна анатомія

Гістологічне дослідження нормальних і змінених раком печінки і підшлункової залози.

Описати патологічні зміни в печінці і підшлунковій залозі

3. Патфізіологія

Етіологію і патогенез раку печінки і підшлункової залози




4. Клінічне медсестринство

Симптоматологію РП і РПЗ

Рентгенологічне і комп’ютерне обстеження печінки і підшлункової залози



Описати рентгенологічні і комп’ютерні зміни при раку печінки і підшлункової залози

V. План та організаційна структура практичного заняття:

5.1. Тривалість заняття – 2 години.

5.2. Етапи заняття (таблиця)

п.п

Основні етапи заняття та їх зміст

Навчальна мета в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час

1.

Підготовчий етап:

організація заняття;

визначення навчальної мети та мотивація;

контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок;

а) сучасні особливості етіології і патогенезу класифікація, варіанти перебігу РП та РПЗ;

б) клінічна особливості перебігу РП та РПЗ в залежності від локалізації процесу і форми росту;

в) діагностичні крітерії, диференційна діагностика РП, РПЗ, та хронічних запальних процесів і передракових захворювань

г) особливості лікування хворих на РП та РПЗ (хірургічне лікування, сполучена променева терапія і хіміотерапія);

д) профілактика, диспансерізація, методи відновного лікування;

д) медико-соціальна експертиза.


L = II-III


Фронтальне опитування, таблиці, тестові завдання, результати біохімічних аналізів, патгістологічне заключення, рентгенологічні і комп’ютерні зміни при раку печінки і підшлункової залози, історії хвороб

10 хв.

2.

Основний етап:

формування професійних вмінь та навичок:

а) курація хворих на РП та РПЗ, обстеження їх в повному обсязі згідно схеми історії хвороби, складання плану додаткового обстеження;

б) постановка діагнозу захворювання з урахуванням стадії і клінічної групи;

в) обговорення та оцінка результатів курації і конкретних питань клінічних особливостей діагностики і диференційної діагностики, диференційованого лікування, реабілітації, медико-соціальної експертизи;

г) вирішення ситуаційних клінічних задач.


L = III


3-4 стаціонарних хворих на РП ат РПЗ, медичні картки стаціонарних хворих, амбулаторні карти хворих. Обладнання: рентгенограми. Листки призначень, карти опромінення хворих. Клінічні задачі, лікарські засоби.

60 хв.

3.

Заключний етап:

контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок


L = III


Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих. Вирішення клінічних тестових завдань. Набір тестових завдань та еталони відповідей

10 хв.

підведення загальних підсумків;

домашнє завдання.


L = II


5.2.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується вирішити типове питання з постановкою діагнозу – можна використати ситуаційні клінічні задачі.



5.2.2. Основний етап:

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово, під контролем викладача. Для оцінки правельності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При опитуванні хворих увага студентів звертається на збор анамнезу захворювання, наявність хронічних запальних процесів і передракових захворювань РП та РПЗ, порушення режиму харчування, вживання міцних алкогольних напоїв. Відмітити патогенетичну роль спадковості.

Розрізняють первинний і вторинний (метастатичний) рак печінки. Метастатичний рак трапляється в 50 разів частіше від первинного. В розвитку раку печінки значну роль відіграють афлатоксини – продукти життєдіяльності плесеневого грибка, що вражає продукти харчування (зерно, муку). Виявлено пряму залежність між захворюваністю на рак печінки і поширенням опісторхозу печінки.

Розрізняють: вузлову, масивну у вигляді поодинокого вузла і дифузну форму раку печінки. Гістологічно розрізняють: рак, що розвивається із печінковиз клітин – гепатоцелюлярний (злоякісна гепатома) і холангіоцелюлярний – з печінкових жовчних протоків.

Хворі на рак печінки скаржаться на болі в правому підребер’ї, втрату апетиту, схуднення. Об’єктивно: найчастішим симптомом є гепатомегалія, інколи – горбистість печінки, підвищення температути, асцит, жовтяниця. Це пізні симптоми.

Діагностика: УЗД дозволяє виявити вогнищеві зміни у 85% хворих на рак печінки. Визначення альфа-фетопротеїну (АФТ) у сироватці крові хворих. При гепатоцелюлярному раку печінки АФП визначається у 70% хворих.

Лікування. Гепатектомія з аллотрансплантацією печінки. Хіміотерапія 5-фторурацилом і фторафуром – покращення у 20-25% хворих.

Протягом останніх років спостерігається зростання захворюваності на рак підшлункової залози (РПЗ). В Україні він займає 7 місце серед всіх злоякісних пухлин (7-10 випадків на 100000 нас.). Жирна їжа, алкоголь, паління, канцеро­гени в продуктах харчування, нітрати, нітрити сприяють виникненню РПЗ.

Частіше вражається головка залози. тіло і хвіст вражаються рідше. Гістологічно розрізняють аденокарциному, в т.ч. слизисту і недеференційований рак. РПЗ швидко метастазує в лімфовузли в ділянці залози, ворота печінки і печінку. При обтурації холедоха з’являється механічна жовтяниця – у 90% випадків позитивний симптом Курвуазьє. При раку тіла і хвоста підшлункової залози жовтяниця відсутня. Хворі скаржаться на болі в епігастрії, анорексію, схуднення, болі з іррадіацією в спину. Рідко пухлина пальпується. Дифдіагноз проводиться з раком шлунка.

Діагностика: рентгенографія шлунка і ДПК. При раку головки залози виявляється розгорнутість підкови ДПК, звуження кишки пухлиною, а при ракові тіла залози – зміщення задньої стінки шлунка допереду.

При лапароскопії виявляється розширений жовчний міхур, дисемінацію по очеревині і метастази в печінку. УЗД печінки виявляє щільність залози і вогнища щільності залози. КТ виявляє новоутвори та їх розміри в залозі.

Лікування. При раку головки – панкреато-дуоденальна резекція. Частіше накладають білідигестивні анастомози. Призначають 5-фторурацил, мітоміцин С, адріабластин.

5.3. Контрольні питання:

Первинний і метастатичний рак печінки. Захворюванність та смертність.

Форма росту та гістологічна будова. Етіопатогенез гепатоцелюлярного та холангіоцелюлярного раку. Заходи профілактики.

Симптоми раку печінки. Періоди розвитку і клінічні форми.

Методи діагностики: реакція Абелєва-Татаринова, радіоізотопне сканування. Ехографія, КТ, пункція печінки, лапароскопія.

Принципи лікування.

Захворюванність та смертність від РПЗ. Заходи профілактики.

Патоморфологія: локалізаці, макроскопічні форми, гістологічна будова, метастазування.

Симптоми РПЗ. Клінічна картина залежно від локалізації пухлини.

Діагностика. Значення анамнезу, об’єктивного та лабораторних досліджень.

Диференціальний діагноз жовтяниці на підставі пухлини головки підшлункової залози.

Сучасні методи обстеження: релаксаційна дуоденографія, ретроградна ендоскопічна холангіопанкреатографія, КТ.

Принципи хірургічного лікування. Результати.

5.4. Заключний етап:

Контроль та корекція рівня професійного вміння та навичок проводиться шляхом вирішення ситуаційних та клінічних задач, тестів для самоконтролю. Оцінюються знання та вміння студентів з обгрунтування кожної оцінки.

Викладач завдає домашнє завдання, рекомендує літературу по темі наступного заняття основну та додаткову.

VI. Матеріали для методичного забезпечення заняття

6.1.Матеріали контролю базисної (висхідного рівня) підготовки студентів: тестові завдання

6.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття Набір рентгенограм, таблиці, довідник з протипухлинної хіміотерапії, амбулаторні карти і історії хвороби хворих, висновки щодо морфологічного дослідження біоптатів слизової оболонки (при можливості мікропрепарати), лікарські засоби.

6.3. Матеріали для заключного етапу заняття: клінічні ситуаційні задачі

Задача №1. Хворий А., 55 р., звернувся в ООД із скаргами на болі в правому підребер’ї та епігастрії, втрату апетиту, схуднення, підвищення температури, збільшення живота в об’ємі. В анамнезі: переніс гепатит В, страждає цирозом печінки. Об’єктивно: шкіра і видимі слизові іктеричні, пальпується збільшена, щільної консистенції печінка, яка виходить з підребер’я на 12 см. В ній пальпуються щільні вузли. Визначається наявність асцитичної рідини в черевній порожнині. При пункції живота асцитична рідина серозно-геморагічного характеру – 6 л. УЗД печінки: дифузне збільшення, виявлені множинні вузли. Дослідження на АФП виявило його присутність у сироватці крові. Поставте діагноз. Призначте лікування.

Задача №2. Хворий С., 60 років, звернувся в клініку із скаргами на болі в епігастрії, відсутність апетиту, схуднення, свербіння шкіри і жовтяницю. Вважає себе хворим на протязі 3-х місяців, не лікувався. Об’єктивно: іктеричність шкіри і склер, при пальпації живота виявлена резистентність в епігастральній ділянці, збільшений жовчний міхур. При рентгенографії шлунка і ДПК: розгорнута підкова ДПК, звуження кишки. КТ: виявлена пухлина в головці підшлункової залози до 9 см в діаметрі. Діагноз: рак головки підшлункової залози. механічна жовтяниця. Призначте лікування.

Відповіді на задачі:

Задача №1. Діагноз: Гепатоцелюлярний рак печінки T4N2M1. Асцит. Лікування: видалення асцитичної рідини. Поліхіміотерапія 5-фторурацилом, мітаміцином і адріабластином. Вводити в/в або через пупкову вену.

Задача №2. Хворому показана паліативна операція – накладання холецистоєюно­анастомозу. Після покращення стану хворого інормалізації показ­ників крові призначити хіміотерапію 5-фторурацилом, мітоміцином С і адріобластином.

6.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів викладені у відповідних методичних вказівках студентам 5 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття з цієї теми.

VII. Література

7.1. Основна:

Білинський Б.Т. Онкологія. Львів, 1998.

Білинський Б.Т. Онкологія. Львів, 1992.

Петерсон Б.Е. Онкология. М.: Медицина, 1980.

Слинчак С.М. Онкология. Киев, 1989.

Трапезников Н.Н. Онкология. М.: Медицина, 1981.

Лекційний матеріал.

7.2. Додаткова література:

Виноградов В.В. Опухоли и кисты поджелудочной железы. М.: Медицина, 1969.– 184 с.

Лапкин К.В., Пауткин Ю.Ф. Билиопанкреатодуоденальный рак. М.: УДН, 1991.– 112 с.

Шалимов А.А. Хирургия печени и желчных путей К.: Здоров’я, 1975.– 274 с.


1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка