Буковинський державний медичний університет затверджено




Сторінка5/18
Дата конвертації14.04.2016
Розмір2.41 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Методичну розробку склав к.м.н., асистент Тащук І.В.


Рецензія позитивна к.м.н., доцент Чумак Д.А.

БуковинськИЙ державнИЙ медичнИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Затверджено


на методичній нараді кафедри онкології, променевої діагностики та променевої терапії

Зав. кафедри


д.м.н., професор Сенютович Р.В.

“6” ЧЕРВНЯ 2006 р.



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Тема: Пухлини ПОРОЖНИНИ РОТА, ЯЗИКА, ГУБИ, ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ, СЛИЗОВИХ ЗАЛОЗ.

Навчальний предмет: онкологія

Курс 6


Факультет: Медичний №3 (спеціальність «Медична психологія»)

Кількість навчальних годин: 2

I. Актуальнiсть теми.

Пухлини щелепно-лiцевої дiлянки посідають чільне мiсце у структурi злоякiсних пухлин. Рак нижньої губи частiше виникає у чоловіків, які зазнають тривалого впливу зовнiшнiх факторiв, таких як змiни вологостi, температури, тривала iнсоляцiя, палiння тютюну, хронiчна травматизація губ. Виникненню раку язика сприяють хронiчна травматизація гострими уламками зубiв, невдало пристосованими протезами, хронiчнi опiки етиловим алкоголем, гострою та гарячою їжею, паління. Усвідомлення цих етiологiчних чинників повинно спрямовувати студента на недопустимість шкідливих звичок i проведення бесiд серед населення. Необхiдне також знання можливостей оперативного втручання, променевої терапiї у вилікуванні пухлин щелепно-лiцевої дiлянки.



ІІ. Навчальна мета: Розібрати із студентами доброякісні пухлини нижньої губи, слизової оболонки порожнини рота, язика, слинних залоз, порожнини носа та додаткових пазух, а також патологічну анатомію, клініку і сучасне спеціальне лікування раку щелепно-лицевої ділянки.

2.1. Знати:

Клінічну картину доброякісних пухлин губи, слизової оболонки порожнини рота, язика, слинних залоз, порожнини носа і додаткових пазух.

Класифікацію, клінічні прояви, ускладнення, діагностику раку нижньої губи, слизової оболонки порожнини рота, язика, слинних залоз, порожнини носа і додаткових пазух.

Методи комбінованого лікування раку нижньої губи, слизової оболонки порожнини рота, язика, слинних залоз, порожнини носа і додаткових пазух.



2.2. Вміти:

Зібрати анамнез у хворого на рак щелепно-лицевої ділянки і зробити його аналіз.

Пропальпувати периферійні лімфовузли у хворого на рак щелепно-лицевої ділянки.

Узяти зскоблення з пухлини нижньої губи і язика.

Опрацювати план обстеження хворого і, грунтуючись на даних обстеження хворого, сформулювати клінічний діагноз і призначити план лікування у разі раку щелепно-лицевої ділянки.

ІІІ. Виховна мета: виховувати у студентів негативне ставлення до паління, як одного з ведучих факторів ризику виникнення раку щелепно-лицевої ділянки.

IV. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни

Знати


  1. Анатомія

Будову нижньої губи

Будову порожнини носа, гайморової, решітчастої, лобної пазух

Будову язика

Анатомію слинних залоз

Анатомію шиї (фасціальні футляри, судини та ін.


  1. Гістологія

Структуру епітеліїв слизової нижньої губи, оболонки порожнини рота, порожнини носа

V. План та організаційна структура заняття.

5.1. Тривалість заняття – 2 години.

5.2. Етапи заняття (таблиця)


п.п

Основні етапи заняття та їх зміст

Навчальна мета в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час

1.

Підготовчий етап:

організація заняття;

визначення навчальної мети та мотивація;

контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок;

а) клінічна картину доброякісних пухлин губи, слизової оболонки порожнини рота, язика, слинних залоз, порожнини носа і додаткових пазух;

б) класифікація, клінічні прояви, ускладнення, діагностику раку нижньої губи, слизової оболонки порожнини рота, язика, слинних залоз, порожнини носа і додаткових пазух;

г) методи лікування.

L = II-III


Фронтальне опитування, таблиці, тестові завдання, результати цитологічних та патогістологічних досліджень, рентгенівські знімки, історії хвороб

10 хв.




Основний етап:

формування професійних вмінь та навичок:

а) курація хворих на рак шкіри та меланому, обстеження їх в повному обсязі згідно схеми історії хвороби, складання плану додаткового обстеження;

б) постановка діагнозу захворювання з урахуванням стадії і клінічної групи;

в) обговорення та оцінка результатів курації і конкретних питань клінічних особливостей діагностики і диференційної діагностики, диференційованого лікування, реабілітації, медико-соціальної експертизи;

г) вирішення ситуаційних клінічних задач.


L = III


3-4 стаціонарних хворих , медичні картки стаціонарних хворих, амбулаторні карти хворих. Цитологічні та патологічні заключення. Листки призначень, карти Рентгенівські знімки. Клінічні задачі, лікарські засоби.

60 хв.




Заключний етап:

контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок


L = III


Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих. Вирішення клінічних тестових завдань. Набір тестових завдань та еталони відповідей

10 хв.

підведення загальних підсумків;

домашнє завдання.


L = II


5.2.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується вирішити типове питання з постановкою діагнозу – можна використати ситуаційні клінічні задачі.



5.2.2. Основний етап:

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово, під контролем викладача. Для оцінки правельності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При опитуванні хворих увага студентів звертається на збор анамнезу захворювання, наявність хронічних запальних процесів і передракових захворювань, професійні шкідливості, паління.

Доброякiснi пухлини губи: папiлома i кератоакантома. Пiлома – розрастання сполучної тканини вкриті гiперпластичним епiтелiєм з явищами гiпер- та паракератозу. Поява ущільнення, болючість, свiдчать про можливу малiгнiзацiю. Кератоакантома – пухлина щільноеластичної консистенцiї, у центрi якої – кратер. Лiкування – хірургічне.

Захворюванiсть на рак нижньої губи – 4,8 на 100 тис. населення. Облігатий передрак – вогнищевi дискератози i папiломи. Продуктивна форма дискератозу – лейкоплакія і шкірний ріг. Диструктивна форма – еритроплакія (ерозiї, трiщини, виразки по червоній облямівці губ). Інші захворювання: дифузний дискератоз червоної облямівки, кератоакантома, хронічний хейліт, виразка, тріщини, ерозивна і гіперкератотична форми червоного вовчака i плоского лишая можуть перетворюватися у рак. 90% – плоскоклiтинний роговіючий рак з екзо-, ендо-, мезофітною формами росту.

Регіонарні лiмфовузли: підборiднi, пiдщелепнi, глибокi шийнi, задньошийнi, надключичнi, передгортаннi, паратрахеальнi, в товщi привушної слинної залози, щiчнi, завушнi та потиличнi.

Tis – внутрiшньоепітеліальний рак;

Т1 - до 2 см;

Т2 - до 4 см;

Т3 - понад 4 см;

Т4 - поширюється на кiстку, шкіру шиї та iн.

N1- Mt в одному гамолатеральному лiмфовузлi до 3 см;

N2-Mt в одному гомолатеральному лiмфовузлi до 6 см або множинні mt до 6 см, або бiлатеральнi, або контралатеральнi метастатичнi лiмфовузли до 6 см;

N3-Mt понад 6 см у найбiльшому вимiрi.

Дiагностика: мазки-вiдбитки, пункцiя пухлини.

Клiнiка. Екзофiтнi форми – папiлярна i бородавчаста. Ендофітні – виразкова i інфільтративна.

Лiкування. I ст. – резекція нижньої губи або близькофокусна рентгенотерапія; II ст. – комбіноване: опромінення первинної пухлини, а через 2-3 тижні після його закінчення верхня футлярно-фасцiальна лiмфаденектомiя шиї. Операцiя Крайля – видалення метастатичного конгломерату шиї разом з резекцiєю кивального м`яза, внутрiшньої яремної вени та додаткового нерва. III ст. – опромiнення пухлини i лiмфавузлiв, а через 2-3 тижнi - верхня фасціально-футлярна лiмфаделектомiя шиї. IV ст. – план лiкування визначається iндивiдуально.

Передрак лицевої порожнини рота: хвороба Боуена (облiгатний передрак), лейкоплакія, лейкокератоз, папіломатоз, червоний плоский лишай, хронічні тріщини, виразки, фіброми, ліпоми, гемангіоми та ін.

Лiкування: висічення, кріодиструкція, електрокоагуляція

Рак слизової оболочки порожнини рота становить 3,8 на 100 тис. населення. Передрак: лейкоплакiя, лейкокератоз, еритроплакiя, хронічнi виразки та тріщини. 52% – рак язика, 20% – рак дна порожнини рота. Вік – 60-70 ракiв.

Плоскоклiтиний рак з папiлярного, виразковою та iнфiльтративною формами росту. Класифiкацiя ТNМ – як i при раку губи.

Клiнiка. У початкових стадiях – вигляд щiльної папiломи, невеликої виразки або iнфiльтрату. Проростання у м`язи язика спричиняє бiль, утруд­нюється мова, виникає слинотеча, швидко наростає виснаження. Вiдбувається швидкий перехід пухлини з язика на дно ротової порожнини i навпаки.

Дiагностика. Мазки-вiдбитки, бiопсiя пухлини, пункцiйна бiопсiя лiмфовузлiв.

Лiкування проводиться в два етапи: 1 – передоперацiйне опромiнення i через 2-3 тижнi при I-II ст. – половинна резекція язика), при III ст. – розширена операцiя з видаленням слизової дна порожнини рота, пiднебінних дужок, мигдалика. 2 етап – операцiя Крайля.

Пухлини сальних залоз.

Доброякісні – поліморфна аденома: добре рухома, має гладку вузлувату поверхню, шкіра не змінена, консистенція щільна, є капсула.

Діагностика: сіалографія, де визначається відтиснення і розсування незмінених проток залози. Морфологічна діагностика – пункційна біопсія.

Лікування – резекція привушної слинної залози, субтотальна резекція в площині гілок лицевого нерву, паротитектомія.

Місцево-деструююча пухлина – ацинозоклітинна пухлина, для якої характерний інфільтративний ріст без метастазування.

Злоякісні пухлини слинних залоз: мукоепідермоїдна, аденокістозна, епідермоїдна і недиференційована карцинома.

Клініка: болі, швидкі темпи росту, проростання в навколишні тканини та гілки лицевого нерва, що спричиняє парез мімічної мускулатури обличчя, метастазування в лімфовузли шиї, легені, хребет.

Лікування. Комбіноване: 1) передопераційне опромінення пухлини в дозі 45-50 Гр, при необхідності – і шийних лімфовузлів; 2) широка паротитектомія з футлярно-фасціальним висіченням клітковини шиї з боку ураження.

Доброякісні пухлини порожнини носа та додаткових пазух: епітеліальні – перехідно-клітинна папілома та аденома; сполучнотканинна – ангіома, фіброма, остеома, хондрома, кровоточивий поліп.

Клініка: утруднення носового дихання, відчуття стороннього тіла в носі, болі.

Діагностика: огляд, передня та задня риноскопія, комп’ютерна томографія.

Лікування: хірургічне, електроножем, кріодиструкція. Видаленню пухлин із гайморових пазух передують гайморотомія та етмоїдотомія.

Рак гайморової пазухи – найчастіша локалізація.

Клініка: при проростанні в решітчастий синус і порожнину носа – гнійно-кров’янисті виділення, сльозотеча, припухлість в ділянці внутрішнього кута ока; розростання пухлини у напрямі піднебіння і альвеолярних паростків спричиняє біль у зубах та їх патологічну рухливість, деформацію піднебіння; проростання у напрямі ока викликає екзофтальм, руйнування зовнішньої і задньої стінок займорової порожнини, спричинює невралгію трійчастого нерва.

Діагностика: комп’ютерна томографія, аспіраційна біопсія.

Лікування: комбіноване – передопераційне опромінення в дозі 50 Гр та електровисічення пухлини через 2-3 тижні після закінчення опромінення. При метастазах в лімфовузли операція Крайля.



5.3. Контрольні питання:

Доброякісні пухлини губи.

Етіологія, патогенез, патанатомія раку нижньої губи.

Класифікація раку нижньої губи за стадіями.

Клініка і лікування раку нижньої губи.

Доброякісні пухлини слизової оболонки порожнини рота, язика.

Епідеміологія, етіологія, передрак, патанатомія раку слизової оболонки порожнини рота, язика.

Класифікація клініка раку слизової оболонки порожнини рота, язика.

Лікування раку слизової оболонки порожнини рота, язика.

Доброякісні та місцеводеструюючі пухлини слинних залоз.

Злоякісні пухлини слинних залоз – клініка, діагностика, лікування.

Доброякісні пухлини порожнини носа та додаткових пазух.

Злоякісні пухлини порожнини носа та додаткових пазух – патанатомія, клініка і лікування.

5.4. Заключний етап:

Контроль та корекція рівня професійного вміння та навичок проводиться шляхом вирішення ситуаційних та клінічних задач, тестів для самоконтролю. Оцінюються знання та вміння студентів з обгрунтування кожної оцінки.

Викладач завдає домашнє завдання, рекомендує літературу по темі наступного заняття основну та додаткову.

VI. Матеріали для методичного забезпечення заняття

6.1.Матеріали контролю базисної (висхідного рівня) підготовки студентів: тестові завдання

На рак нижньої губи частіше хворіють: – чоловіки 40-60-річного віку; – жінки 40-50-річного віку; – однаково часто чоловіки і жінки.

Етіологічні чинники раку нижньої губи, це переважно: – вживання в їжу білків, жирів у надмірній кількості; – тривала інсоляція; – паління тютюну; – травматизація губи.

Т2 для раку нижньої губи це: – пухлина до 3 см; – пухлина більше 3 см; – пухлина що поширюється на сусідні структури; – пухлина до 4 см; – метастатичне ураження лімфовузлів шиї.

N3 для раку нижньої губи це: – метастаз в 1 гомолатеральному л/в до 3 см; – білатеральні метастатичні лімфовузли до 6 см; – метастаз в лімфовузлах розміром понад 6 см.

Лікування І ст. раку нижньої губи це: – операція; – дистанційна гаматерапія; – близькофокусна рентгенотерапія; – комбіноване.

Лікування ІІ та ІІІ стадії це: – операція видалення первинної пухлини; – близькофокусна рентгенотерапія; – операція Крайля; – комбіноване: променеве + висічення первинної пухлини та операція Крайля.

Рак бокової поверхні язика зустрічається у: – 60% випадків; – 20%; – 80%; – 10%.

Лікування раку язика в І-ІІІ стадіях: – опромінення первинної пухлини; – половинна резекція язика; – комбіноване: опромінення + операція, хіміотерапія + операція, операція + хіміотерапія.

Лікування аденоми привушної слинної залози включає: – хіміотерапію; – променеву терапію; – масаж; – УВЧ; – резекцію залози або паротитектомію.

При резекції привушної слинної залози необхідно: – резекувати лицевий нерв; – зберегти лицевий нерв; – зберегти трійчастий нерв; зберегти зворотній нерв.

Рак гайморової пазухи супроводжується: – гнійно-кров’яниситими виділеннями; – сльозотечею; – припухлістю ока; – болем у зубах; – екзофтальмом; – невралгією трійчастого нерва; – клінічні симптоми залежать від проростання пухлини.



6.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття Набір рентгенограм, таблиці, амбулаторні карти і історії хвороби хворих , висновки щодо морфологічного дослідження біоптатів слизової оболонки (при можливості мікропрепарати), лікарські засоби.

6.3. Матеріали для заключного етапу заняття: клінічні ситуаційні задачі

  1. У клініку поступив хв. С., 45 р., із наявністю пухлини в ділянці нижньої губи розміром 4 см. Яку ви приймите тактику обстеження і лікування?

  2. Хвора Б., 54 р., звернулася до онколога зі скаргами на наявність пухлини діаметром 2 см в ділянці нижньої губи. Утворення має білястий колір. Після зняття рогових нашарувань оголюється рожева кровоточива поверхня. Який діагноз найвірогідніше може бути в даному випадку? Що необхідно для дообстеження?

  3. У хв.В., 70 р., діагностовано рак нижньої губи при пункційній біопсії пухлини. Утворення розміром 5 х 4 см, збільшені підборідні, підщелепні, задньо-шийні л/в. Розмір л/в понад 6 см. Яка стадія захворювання? Складіть схему лікування.

  4. Хворий Н., 66 р., 4 місяці тому прооперований з приводу раку нижньої губи IV ст., T4N2M0. Виконано резекцію нижньої губи і верхню футлярно-фасціальну лімфаденектомію шиї справа. Зараз у хворого в ділянці правого кивального м’язу визначається пухлина до 5 см в діаметрі, що являє собою метастатичний конгломерат. Чи адекватне оперативне лікування було виконано хворому 4 міс. тому?

  5. Хворий М., 70 р., звернувся у клініку із наявністю пухлини в товщі язика розміром до 5 см, без чітких меж, збільшені шийні л/в справа до 6 см. Які методи діагностики необхідно застосувати? Який найбільш вірогідний діагноз? У випадку встановлення діагнозу раку – яка стадія захворювання? Яке необхідне лікування?

  6. У хв. М., 72 р., діагностовано рак язика ІІІ ст., T2N1M0. Пухлина локалізується у корені язика. Яке лікування показане даній хворій?

  7. У хв. Ж., 51 р., виявлено пухлину, що локалізується в ділянці привушної слинної залози справа. Утворення обмежено-рухоме, болюче, має місце парез мімічної мускулатури справа. Який найбільш вірогідний діагноз у хворої? Які методи діагностики необхідно застосувати?

  8. У хв. Л., 62 р., діагностовано доброякісну пухлину лівої привушної залози. пухлина розміром до 8 см. Яке лікування показано хворому? Яке оперативне втручання?

  9. У хворого Р., 63 років, з’явилися болі в ділянці верхньо-щелепної пазухи, біль у зубах, їх патологічна рухливість. Хворіє 3 міс. Яке захворювання можна запідозрити? Які методи діагностики показані?

У хворої М., 58 р., діагностовано пухлину гайморової пазухи при комп’ютерній томографії. Які методи дообстеження необхідно застосувати? Яке лікування можливе у даної пацієнтки?

6.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів викладені у відповідних методичних вказівках студентам 5 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття з цієї теми.

VII. Література

7.1. Основна:

Білинський Б.Т. Онкологія. Львів, 1998.

Білинський Б.Т. Онкологія. Львів, 1992.

Петерсон Б.Е. Онкология. М.: Медицина, 1980.

Слинчак С.М. Онкология. Киев, 1989.

Трапезников Н.Н. Онкология. М.: Медицина, 1981.

Лекційний матеріал.

7.2. Додаткова література:

Боровский Е.В., Данилевский Н.Ф. Атлас заболеваний слизистой оболочки рта. М.: Медицина, 1981.– 214 с.

Машкилейсон Д.Л. Предрак красной каймы губ и слизистой оболочки рта. М: Медицина, 1970.– 178 с.

Пачес А.И. Пизок Т.Х. Злокачественные опухоли полости рта, глотки, гортани. М: Медицина, 1988.– 314 с.

Цыбырне Ф.А. Лечение местнораспространенного рака головы и шеи. Кишинев: Штыинца, 1987.– 274 с.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка