Буковинський державний медичний університет затверджено




Сторінка6/18
Дата конвертації14.04.2016
Розмір2.41 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Методичну розробку склав к.м.н., асистент Тащук І.В.


Рецензія позитивна к.м.н., доцент Чумак Д.А.

БуковинськИЙ державнИЙ медичнИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Затверджено


на методичній нараді кафедри онкології, променевої діагностики та променевої терапії

Зав. кафедри


д.м.н., професор Сенютович Р.В.

“6” ЧЕРВНЯ 2006 р.



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Тема: рак гортані, глотки і щитовидної залози.

Навчальний предмет: онкологія

Курс 6


Факультет: Медичний №3 (спеціальність «Медична психологія»)

Кількість навчальних годин: 2

І. Актуальність теми. Досвід останніх років вказує на значне зростання частоти захворювань щитовидної залози, зокрема тиреоїдитів, різноманітних порушень функцій залози, доброякісних і злоякісних пухлин. Злоякісні пухлини щитовидної залози слід розглядати як дисгормональні. Вони виникають на фоні гальмування функції щитовидної залози, зумовленою йодною недостатністю, іонізуючим випромінюванням. Оскільки йодна недостатність має місце в Чернівецькій області, вивчення раку щитовидної залози набуває особливої актуальності.

Значна поширеність таких канцерогенних впливів, як паління тютюну, хронічні запальні процеси в гортані робить актуальним вивчення теми по раку гортані. Знайомство с цими темами дає змогу орієнтуватися в можливостях сучасних методів лікування.



ІІ. Навчальна мета: Засвоєння студентами етіології, патогенезу, клінічної картини, діагностики та сучасних принципів лікування раку гортані (РГ) та щитовидної залози (РЩЗ), навчити студентів використовувати отримані знання в постановці діагнозу і призначенні лікування.

2.1. Знати:

  1. Передрак, патологічну анатомію РГ і РЩЗ, шляхи метастазування.

  2. Класифікацію РГ і РЩЗ за стадіями.

  3. Клінічну картину РГ і РЩЗ, роль сучасних методів діагностики.

  4. Загальні принципи лікування, прогноз, відновне лікування.

2.2. Вміти:

Зібрати анамнез у хворого на РГ і РЩЗ і зробити його аналіз.

Виконати пальпацію щитовидної залози і підборідних, підщелепних, шийних, надключичних лімфовузлів.

Опрацювати план обстеження хворого на РГ і РЩЗ і, грунтуючись на даних обстеження хворого, сформулювати клінічний діагноз і призначити план лікування.



ІІІ. Виховна мета: на конкретних прикладах сприяти вихованню у студентів відповідного відношення до паління як одного з найважливіших чинників виникнення РГ, а також націленню студентів на проведення санітарно-просвітницької роботи з цієї проблеми серед хворих і населення.

IV. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни

Знати


1. Анатомія

1. Знати будову гортані та щитовидної залози

2. Клінічне медсестринство

Знати топографічну анатомію гортані і щитовидної залози.

Знати методики основних операцій на гортані і щитовидній залозі

Знати функцію щитовидної залози


3. Гістологія

Знати структуру епітелію гортані.

Знати гістологічну будову щитовидної залози.



V. План та організаційна структура заняття.

5.1. Тривалість заняття – 2 години.

5.2. Етапи заняття (таблиця)

п.п

Основні етапи заняття та їх зміст

Навчальна мета в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час

1.

Підготовчий етап:

організація заняття;

визначення навчальної мети та мотивація;

контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок;

а) клінічна картину доброякісних пухлин губи, слизової оболонки порожнини рота, язика, слинних залоз, порожнини носа і додаткових пазух;

б) класифікація, клінічні прояви, ускладнення, діагностику раку нижньої губи, слизової оболонки порожнини рота, язика, слинних залоз, порожнини носа і додаткових пазух;

г) методи лікування.

L = II-III


Фронтальне опитування, таблиці, тестові завдання, результати цитологічних та патогістологічних досліджень, рентгенівські знімки, історії хвороб

10 хв.




Основний етап:

формування професійних вмінь та навичок:

а) курація хворих на рак шкіри та меланому, обстеження їх в повному обсязі згідно схеми історії хвороби, складання плану додаткового обстеження;

б) постановка діагнозу захворювання з урахуванням стадії і клінічної групи;

в) обговорення та оцінка результатів курації і конкретних питань клінічних особливостей діагностики і диференційної діагностики, диференційованого лікування, реабілітації, медико-соціальної експертизи;

г) вирішення ситуаційних клінічних задач.


L = III


3-4 стаціонарних хворих , медичні картки стаціонарних хворих, амбулаторні карти хворих. Цитологічні та патологічні заключення. Листки призначень, карти Рентгенівські знімки. Клінічні задачі, лікарські засоби.

60 хв.




Заключний етап:

контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок


L = III


Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих. Вирішення клінічних тестових завдань. Набір тестових завдань та еталони відповідей

10 хв.

підведення загальних підсумків;

домашнє завдання.


L = II


5.2.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується вирішити типове питання з постановкою діагнозу – можна використати ситуаційні клінічні задачі.



5.2.2. Основний етап:

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово, під контролем викладача. Для оцінки правельності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При опитуванні хворих увага студентів звертається на збор анамнезу захворювання, наявність хронічних запальних процесів і передракових захворювань, професійні шкідливості, паління.

Доброякісні пухлини гортані - в 10 раз частіше, ніж злоякісні.

Папілома - у половини хворих. Розрізняють м'яку (гроноподібний утвір темночервоного кольору) і тверду (блідо-сірого кольору, дрібнозерниста).

Пахідермія - потовщення слизової оболонки гортані, дискератози. Лейкоплакія гортані - довгаста біляста пляма з нерівною поверхнею.

Лейкокератоз - ороговіння слизової оболонки біло-сірого забарвлення з нерівною ворсистою поверхнею. Фіброми (тверді і м'які) - пухлини розміром 5-10 мм і з гладкою поверхнею, сірого або червоно-рожевого кольору.

Лікування пухлин гортані - хірургічне, електрокоагуляція або кріодеструкція.

Кісти гортані - ретенційні, вроджені, травматичні та лімфатичні. Лікування - хірургічне.

Рак гортані. Захворюваність - 4,4 на 100 тис. населення (частіше чоловіки 40-60 років).

Облігатний передрак - папілома і папіломатоз. Факультативний передрак - фіброма і кісти.

Форму росту пухлин: папілярна, вузловата та інфільтративна. Залежно від локалізації пухлини поділяються на вестибулярні, пухлини голосових складок і підскладкові.

Регіонарні лімфатичні вузли - яремні, задні шийні, надключичні, перед - і навкологортанні.

Клініка. Ураження вестибулярного відділу, коли пухлина знаходиться в ділянці надгортанника, супроводжується відчуття стороннього тіла в глотці. Ураження голосових складок виявляється захриплості голосу, що поступово переходить в афонію. За умови розвитку раку в підскладковому відділі виникає порушення дихання, захриплість голосу.

При пізніх стадіях раку - болі, афонія, розпад пухлини, кровотечі, приєднання інфекції, порушення акту ковтання.

Діагностика: пряма і непряма ларингоскопія, рентгенологічне дослідження, морфологічне дослідження біоптату.

Лікування. Променевий та хірургічний методи, часто - комбіноване лікування.

При раку І та II ст. вестибулярного апарату - переважно променева терапія, III та IV ст. - комбіноване лікування. Операція - розширена ларингектомія.

Рак середнього відділу гортані І та П ст. - променева терапія. III та IV ст. -комбіноване лікування. І та II ст. раку підскладкового відділу - резекція гортані, III ст. - ларингектомія з резекцією трахеї.

Пухлини щитовидної залози. Захворюваність на рак щитовидної залози -1,5% серед усіх злоякісних пухлин. Етіологія: гормональні порушення у вигляді гальмування функції щитовидної залози, зумовленою йодною недостатністю, антитиреоїдними препаратами, іонізуючим випромінюванням. Диференційовані раки - фолікулярна та папілярна аденокарцинома, а також - недиференційований рак (можуть розвиватися А-клітин (фолікулярних) І В-клітин (Бортля - Ашкіназі)). Проміжне становище займають пухлини з С-клітин (парафолікулярних) - солідний рак.

Регіонарні лімфатичні вузли - шийні і верхні середостінні.

Т1 - пухлина до 1 см; Т2 - пухлина до 4 см; Т3 - понад 4 см; Т4 пухлина будь яких розмірів з поширенням за межі капсули щитовидної залози.

М1-Мt в регіонарних лімфатичних вузлах.

Клініка. Папілярна аденокарцинома росте повільно, метастазує лімфогенно. Фолікулярна аденокарцинома розвивається повільно, метастазує гематогенне.

Для недиференційованого раку властивий бурхливий перебіг, швидкий ріст, і генералізоване метастазування.

В початкових стадіях клініка раку щитовидної залози бідна на симптоми:

збільшення залози, поява щільного вузла, іноді першим симптомом є метастатичне ураження лімфатичних вузлів шиї. При поширенні раку за межі капсули щитовидної залози з'являється клініка ураження прилеглих органів шиї (охриплість голосу, утруднене ковтання, дихання).

Аберантна форма раку - практична відсутність первинної пухлини поряд з масивним метастатичним ураженням лімфатичних вузлів шиї (у 25% хворих).

Діагностика. У разі виникнення пухлини на фоні зобу особливу увагу зосереджують на зміні темпів росту та щільності залози. Повинно насторожувати виникнення пухлини у людей старшого віку. Для діагностики використовується УЗД, радіонуклідне обстеження, пункційна біопсія. Цитологічне дослідження препарату виявляє злоякісну природу пухлини 95% випадків.

Лікування. Основному - хірургічне (гемітиреоїдектомія з резекцією перешийка залози, субтотальна резекція залози, тиреоїдектомія). При поодиноких рухомих метастатичних вузлах виконується футлярно - фасціальна лімфаденоектомія, при множинних Мt-операція Крайля. При локальному процесі та несприятливій гістологічній формі - перед операційне опромінення. Папілірна та фолікулярна аденокарциноми нечутливі до променевої терапії.

При диференційованих генералізованих формах - гормонотерапія (тиреоїдні гормони).



5.3. Контрольні питання:

1. Доброякісні пухлини гортані;

2. Епідеміологія, етіологія, передрак, патологічна анатомія, шляхи метастазування при РГ;

3. Класифікація РГ за стадіями;

4. Клініка РГ;

5. Діагностика РГ;

6. Лікування та відновне лікування РГ;

7. Патанатомічна характеристика РЩЗ;

8. Захворюваність на РЩЗ. Лікувальна тактика при вузлових утвореннях щитовидної залози;

9. Шляхи метастазування РЩЗ;

10. Клінічна картина РЩЗ;

11 .Методи діагностики, роль радіоізотопного та цитологічного методу;

12. Загальні принципи лікування РЩЗ, результати лікування.

5.4. Заключний етап:

Контроль та корекція рівня професійного вміння та навичок проводиться шляхом вирішення ситуаційних та клінічних задач, тестів для самоконтролю. Оцінюються знання та вміння студентів з обгрунтування кожної оцінки.

Викладач завдає домашнє завдання, рекомендує літературу по темі наступного заняття основну та додаткову.

VI. Матеріали для методичного забезпечення заняття

6.1.Матеріали контролю базисної (висхідного рівня) підготовки студентів: тестові завдання

1. Облігатний передрак гортані це:

- Папілома; - папіломатоз; - фіброма; - пахідермія; -дискератози гортані.

- Ураження пухлиною вестибулярного відділу гортані супроводжується:

- відчуттям стороннього тіла в глотці; - захриплістю голосу; - афонією; -порушенням дихання; - кровотечами; - приєднанням інфекції.

3. Папілома гортані і папіломатоз зустрічаються у:

- 5% випадків всіх пухлин гортані; - 50% ; - 20%.

4. Лікування III та IV ст. раку гортані:

- ларингектомія; - променева терапія; - променева терапія з наступною розширеною ларингектомією

5. Рак щитовидної залози виникає:

- на фоні гіперфункції залози; - на фоні гальмування функції щитовидної залози;

- на тлі йодної недостатності; - внаслідок дії іонізуючого випромінювання

6. Тз для раку щитовидної залози це:

- пухлина понад 4 см у найбільшому вимірі; пухлина з поширенням за межі капсули щитовидної залози; - пухлина до 4 см

7. Усі випадки недиференційованого раку щитовидної залози належать др:

-1 стадія; - II стадія; - III стадія; - IV стадія;

8. Регіонарними лімфатичними вузлами для щитовидної залози є:

- яремні; - загрудинні; - паратрахеальні; - взодвж додаткового нерва; - потиличні;

- аксилярні; - надключичні

9. Пункційна біопсія з цитологічним дослідженням препарату виявляє злоякісну природу пухлини:

- 95% випадків; - 60%; - 48%; - 30%

10. При недиференційованому раку щитовидної залози лікування:

- променева терапія + гемітиреоїдектомія; - тиреоїдектомія; - субтотальна резекція залози + хіміотерапія

6.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття Набір рентгенограм, таблиці, амбулаторні карти і історії хвороби хворих, висновки щодо морфологічного дослідження біоптатів (при можливості мікропрепарати), лікарські засоби.

6.3. Матеріали для заключного етапу заняття: клінічні ситуаційні задачі

Задача 1. Хворий Л., 45 років, поступив в клініку зі скаргами на захриплість

голосу захворів два місяці тому. Який діагноз можна запідозрити у хворого?

Які методи обстеження необхідно застосувати?

Задача 2. Хворий М., 40 років, скаржиться на утруднення дихання в спокої на протязі трьох місяців. З часом це відчуття посилилося. Захворювання якого відділу гортані має місце у хворого? Які методи обстеження необхідно використати?

Задача 3. У хворої 3., 42 років, діагностовано рак підскладкового відділу гортані. Яке лікування показано даній хворій?

Задача 4. У хворого Ж., 54 років, виявлено рак вестибулярного відділу гортані III ст. Яка схема лікування повинна бути застосована?

Задача 5. У хворої К., 46 років, 4 місяці тому було діагностовано папілому гортані. Запропоновано хірургічне лікування, від якого пацієнтка відмовилася. За тиждень до звернення у хворої з'явився біль в ділянці шиї, прожилки крові в харкотинні. Яке можливе ускладнення виникло у хворої К? Які методи обстеження необхідно застосувати?

Задача 6. Хвора С., 41 рік, звернулася в клініку зі скаргами на наявність пухлиноподібного утворення попередній поверхні шиї. При пальпації встановлено збільшення щитовидної залози, в правій її долі визначається щільний вузол 2х1 см. Яке захворювання можливо у даної хворої? Які методи обстеження показано застосувати?

Задача 7. Хвора В., 38 років, поступила в клініку зі скаргами на наявність пухлинного утворення по лівій боковій поверхні шиї. Виявлено конгломерат лімфовузлів 3х3 см. Цитологічне обстеження пунктату показало метастаз недиференційованого раку щитовидної залози. При УЗД, КТ щитовидної залози пухлини не знайдено. Чи можливий такий варіант захворювання? Яка тактика лікування?

Задача 8. У хворої К., 49 років, діагностовано рак щитовидної залози II ст. ТзNоМо. Яка тактика лікування необхідна в даному випадку?

Задача 9. У хворої Д., 35 років, діагностовано рак щитовидної залози III ст.,

ТзN1Мо. Гістологічно-медулярний рак.

Яке лікування показано даній хворій?

Задача 10. У хворої Р., 38 років, виявлено рак щитовидної залози IV ст. Т1N1М1.

Гістологічно-недиференційований рак. Наявні метастази в легені.

Яка тактика лікування показана хворій? Чи доцільна гормонотерапія?

6.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів викладені у відповідних методичних вказівках студентам 5 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття з цієї теми.

VII. Література

7.1. Основна:

1. Білинський Б.Т. Онкологія. Львів, 1998.



  1. Білинський Б.Т. Онкологія. Львів, 1992.

  2. Петерсон Б.Е. Онкология. М.: Медицина, 1980.

  3. Слинчак С.М. Онкология. Киев, 1989.

  4. Трапезников Н.Н. Онкология. М.: Медицина, 1981.

  5. Лекційний матеріал.

7.2. Додаткова література:

  1. Пачес А.И. Пизок Т.Х. Злокачественные опухоли полости рта, глотки, гортани. М: Медицина, 1988.– 314 с.

  2. Цыбырне Ф.А. Лечение местнораспространенного рака головы и шеи. Кишинев: Штыинца, 1987.– 274 с.

  3. Пачес А.И. Рак щитовидной железы. М.: Медицина, 1984.

  4. Пачес А.И. Опухоли головы и шеи. М.: Медицина, 1984.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка