Буковинський державний медичний університет затверджено




Сторінка7/18
Дата конвертації14.04.2016
Розмір2.41 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18

Методичну розробку склав к.м.н., асистент Тащук І.В.


Рецензія позитивна к.м.н., доцент Чумак Д.А.

БуковинськИЙ державнИЙ медичнИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Затверджено


на методичній нараді кафедри онкології, променевої діагностики та променевої терапії

Зав. кафедри


д.м.н., професор Сенютович Р.В.

“6” ЧЕРВНЯ 2006 р.



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Тема: ПЕРЕДРАК І раННІЙ РАк молочної залози. МІСЦЕВО-ПОШИРЕНИЙ РАК МРОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ.

Навчальний предмет: онкологія

Курс 6


Факультет: Медичний №3 (спеціальність «Медична психологія»)

Кількість навчальних годин: 2

І. Актуальність теми. Рак молочної залози посідає перше місце на Україні серед злоякісних пухлин у жінок. Захворюваність складає 46-49 на 100 тис. жіночого населення. Спостерігається постійне зростання частоти цього захворювання. Експериментальні дані свідчать, що при виникненню раку молочних залоз він обов’язково переходить через ряд стадійних змін. Подібні морфологічні зміни спостерігаються у жінок з різними проліферативними змінами в молочних залозах. Ті зміни відомі в клініці під назвою мастопатії або дисгормональних гіперплазії молочних залоз. Особливою формою дисгормональної гіперплазії є фіброаденома молочної залози. Мастопатії і фіброаденоми молочної залози є передраковими станами. Тому знання факторів ризику виникнення передраку і раку молочної залози (а вони мають спільну основу) є важливим для ранньої діагностики і попередженням розвитку раку молочної залози. Лікування мастопатії і фіброаденоми є профілактикою раку. Великого значення в даному аспекті набуває роз’яснювальна робота лікаря любої спеціальності серед населення.

Не дивлячись на певні успіхи досягнуті в лікуванні місцево-поширеного раку молочної залози це захворювання продовжує залишатись однією з найбільш гострих і актуальних проблем сучасної медицини.

Необхідність подальшого вдосконалення лікувальної тактики при цьому захворюванні диктується значною розповсюдженністю даної патології, недостатньою ефективністю існуючих методів лікування і високим ступенем інвалідизації хворих.

Рак молочної залози в структурі онкологічних захворювань у жінок посідає перше місце і має тенденцію до збільшення захворюванності.



ІІ. Навчальна мета: Розібрати передракові захворювання, етіологію і механізм їх виникнення, клінічні прояви, засоби діагностики і лікування а також факторів ризику раку молочної залози (РМЗ), етіологію РМЗ, шляхи метастазування і клініку раннього РМЗ.

2.1. Знати:

  1. Етіологію мастопатій і фіброаденом молочної залози.

  2. Етіологію, епідеміологію, патогенез і патологічну анатомію РМЗ.

  3. Класифікацію РМЗ за стадіями і по TNM.

  4. Клінічну картину РМЗ.

  5. Хірургічне, променеве, хіміотерапевтичне лікування РМЗ і сучасні схеми комбінованого і комплексного лікування.

2.2. Вміти:

Зібрати і правильно інтерпретувати анамнез хворої із передраковим захворюванням молочної залози.

Проводити пальпацію молочної залози, пахвових і надключичних лімфовузлів.

При пальпації розрізняти доброякісні захворювання молочної залози.

Опрацювати план обстеження хворого і, грунтуючись на даних обстеження хворого, сформулювати клінічний діагноз і призначити план лікування у разі мастопатії та фіброаденоми молочної залози.

ІІІ. Виховна мета: студенти повинні усвідомлювати і роз’яснювати жінкам, що у виникненні передраку і раку молочної залози особливе місце посідають пізня перша вагітність (після 27 років), паління тютюну, вживання гормональних препаратів, сексуальні розлади, маса тіла понад 80 кг.

IV. Міждисциплінарна інтеграція.




Дисципліни

Знати


Вміти

1.

Анатомія

Будову молочної залози



2.

Пат. фізіологія

  1. Етіологія і патогенез раку молочної залози

  2. Гормони які мають вплив на проліферативні процеси в молочній залозі (фолікулярні і лютеінові гормони яєчників, гормони кори наднирників, щитовидної залози і гіпофізу (ФСТ),

-

3.

Клінічне медсестринство

Мамографія, дуктографія, ультразвукова діагностика

Симптоматологія раку молоч­ної залози




1.Пальпувати молочну залозу

2.Пальпувати аксилярні, надключичному вузли



V. План та організаційна структура практичного заняття:

5.1. Тривалість заняття – 2 години.

5.2. Етапи заняття (таблиця)

п.п

Основні етапи заняття та їх зміст

Навчальна мета в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час




Підготовчий етап:

організація заняття;

визначення навчальної мети та мотивація;

контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок;

а) сучасні особливості етіології і патогенезу раку молочної залози;

б) класифікація, варіанти перебігу передракових захворювань і ранього раку молочної залози;

в) клінічна картина мастопатії та інших передракових захворювань раку раку молочної залози;

г) діагностичні крітерії, диференційна діагностика раку молочної залози, та передракових захворювань і доброякісних пухлин молочної залози;

д) особливості лікування хворих на рак мастопатію і ранній рак молочної залози;

е) профілактика раку молочної залози.


L = II-III


Фронтальне опитування, таблиці, тестові завдання, результати біохімічних аналізів і біопсії пухлин молочної залози пат.гістологічне заключення, історії хвороб

10 хв.




Основний етап:

формування професійних вмінь та навичок:

а) курація хворих з передраковими захворюваннями і раннім раком молочної залози, обстеження їх в повному обсязі згідно схеми історії хвороби, складання плану додаткового обстеження;

б) постановка діагнозу захворювання, при раку молочної залози - з урахуванням стадії і клінічної групи;

в) обговорення та оцінка результатів курації і конкретних питань клінічних особливостей діагностики і диференційної діагностики між передраковими захворюваннями і раннім раком молочної залози, диференційованого лікування, реабілітації, медико-соціальної експертизи;

г) вирішення ситуаційних клінічних задач.


L = III


3-4 стаціонарних хворих з доброякісними новоутвореннями і раннім раком молочної залози, медичні картки стаціонарних хворих, амбулаторні карти хворих. Обладнання: мамограми, результати біопсії пухлин молочної залози. Листки призначень. Клінічні задачі, лікарські засоби.

60 хв.




Заключний етап:

контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок


L = III


Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих. Вирішення клінічних тестових завдань. Набір тестових завдань та еталони відповідей

10 хв.

підведення загальних підсумків;

домашнє завдання.


L = II


5.2.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується вирішити типове питання з постановкою діагнозу – можна використати ситуаційні клінічні задачі.



5.2.2. Основний етап:

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово, під контролем викладача. Для оцінки правельності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При опитуванні хворих увага студентів звертається на збор анамнезу захворювання, вивчення факторів які спричиняють винекнення раку молочної залози, кількість вагітностей і лактацій.

Мастопатії – це дисгормональні гіперплазії молочних залоз. Мастопатії пов’язані з дією естрогенних гормонів. Гіперстрогенемія може бути викликана впливом цілого ряду факторів: порушення регуляторного впливу кори головного мозку, гіпотоламуса, гіпофізу, щитовидної залози, кори наднирників.

Клінічні прояви: набухання (нагрубання) молочних залоз, болючість перед менструацією. Пальпаторно визначається дифузне (частіше), або вузлове ущільнення в молочних залозах. Різновиди мастопатії: мастологія, фіброзна і фіброзно-абстозна мастопатія (хвороба Шіммельбума), аденоз молочних залоз (хвороба Рекмо), кровоточивий сосок (хвороба Міцца, внутрішньо протокова папілома). Лікування дифузної мастопатії – консервативне, вузлової – хірургічне. В залежності від гістологічної картини мастопатію розділяють на просту і проліферуючу (вимагає оперативного лікування).

Консервативне лікування мастопатії: седативні препарати (валеріана, пустирнік), монтодінон (гомеопатичний препарат), нормалізація гормонального фону в організмі (в т.ч. статевого життя; вагітність, лактація).

Фіброаденома молочної залози – особлива форма дисгормональної гіперплазії. Це фіброякісна пухлина молочної залози. Клінічно фіброаденоми являють собою обмеженні ущільнення з чіткими краями, неболючі, з гладкою або горбистою поверхнею. Фіброаденоми бувають поодинокі та множинні. Розміри коливаються від мікроскопічних до значних, коли пухлина займає більшу частину молочної залози. За гістологічною картиною розрізняють інтраканалікулярні, периканалікулярні та листовидні (філоїдні) форми фіброаденом. Останні швидко ростуть і часто досягають гігантських розмірів.

Діагностика фіброаденом: мастопатії – пальпація молочної залози і мамографія.

Секторальна резекціямолочної залози: – видалення сектора залози, в якому розташовано патологічне вогнище. Розріз – напівовальний. Видаляється ділянка молочної залози з пухлиною в межах здорової тканини.

Гормональна терапія – це застосування андрогенних препаратів (тестостерона пропіонат та ін.) після визначення вмісту естрогенів в організмі жінки (в крові або при мікроскопіч-ному дослідженні епітелію піхви (т.з. “гормональне дзеркало”)).

Серед етіологічних факторів виникнення раку молочної залози виділяють порушення ендокринних взаємозв’язків. Серед етнічних груп населення, які вступають до шлюбу в ранньому віці, народжують 3-4 дітей і тривало годують грудю, пухлини молочної залози трапляються рідше.

Виділяють 4 патогенетичні форми раку молочної залози:

1) гіпотереоїдна форма (5%);

2) яєчникова – у осіб з вираженими порушенями функції яєчників, з менструальними розладами і зі схильністю до дисгормональних гіперплазій молочних залоз;

3) наднирникова – пухлини ростуть інфільтративно і схильні до ранньої гіпералізації процесу;

4) стареча – (10%хворих) розвивається у віці понад 60 років.

Фактори ризику молочної залози;

1) відхилення в часі настання перших менструацій;

2) пізня перша вагітність

3) відсутність вагітності;

4) рак молочної залоз у близьких родичів;

5) наявність анамнезі доброякісних пухлин молочної залози;

6) паління тютюну;

7) вживання гормональних препаратів (особливо естрогенів).

8) Хірургічна (променева) менопауза;

9) Настання ранньої або пізньої менопауз;

10) Наявність дисфункції щитовидної залози (гіпотиреоз);

11) Дисфункція гіпофізу;

12) Дисфункція наднирників;

13) Дисфункція яєчників, підшлункової залози з розвитком діабету, дисгормональне захворювання молочної залози;

14) Сексуальні розлади (відсутність статевого життя);

15) Гіпертонічна хвороба;

16) Маса тіла понад 80 кг.

17) Ріст понад 170 см;

18) Маса при народженні понад 5 кг.

Шляхи регіонарного метастазування:

1) аксилярні і міжпекторальні лімфовузли 3-х рівнів. Рівень І – лімфовузли, розташовані назовні від зовнішнього краю малого грудного м’язу; ІІ – між зовнішнім і внутріш-нім краями малого грудного м’яза, а також міжпекто-ральні лімфовузли; ІІІ – лімфовузли, розташовані досередини від внутрішнього краю малого грудного м’яза, включно з підключичними і верхівковими (апікальними) лімфовузлами;

2) внутрішні лімфовузли молочної залози, розташовані вздовж краю грудини на боці ураження.

Надключичні шийні і контралатеральні внутрішні лімфовузли – це віддалені метастази.

До розповсюджених форм раку молочної залози можна віднести дифузні форми, первинно-множинний рак і запальні пухлини (бешихоподібний, панцирний і маститоподібний рак).

Дифузна або набряково-інфільтративна форма відрізняється збільшенням молочної залози, інфільтрацією шкіри з утворенням “лимонної кірки”. Інфіьтрат не має чітких меж. Метастазування в регіонарні лімфотичні вузли спостерігається часто і настає доволі швидко.

Маститоподібна форма поєднує ознаки інфільтративної з симптомами запалення – гіперемією шкіри, підвищенням місцевої температури, швидким ростом пухлини та інфільтрацією як шкіри, так і підлеглих тканин. Це несприятлива форма РМЗ. Швидко метастазує.

Бешихоподібна (еризипелоїдна) форма характеризується внутрішньо­шкірним поширенням пухлин по лімфатичних судинах шкіри і проявляється вогнищевою гіперемією, подібна на бешиху.

Панцирний рак – це фактично пізня стадія місцевого поширення інфільтративного РМЗ. При цьому домінує інфільтрація молочної залози, шкіри і підлеглих тканин. Поступово зморщується молочна залоза, а інфільтрат простягається на грудну стінку, заковуючи хвору ніби у панцир.

Необхідно підкреслити, що пункційна біопсія є основним методом, який дає можливість провести морфологічну оцінку пухлини молочної залози. Обговорення додаткових методів обстеження, обгрунтування попереднього та клінічного діагнозів у курованих хворих проводиться в навчальних кімнатах. Складається алгоритм диференційної діагностики між передраковими захворюваннями і раком молочної залози. Стосовно обстежених хворих визначаються особливості етіології та патогенезу клінічного перебігу захворювання. Проводиться обговорення питань лікування хворих з передраковими захворюваннями і раннім раком молочної залози які спостерігаися студентами. При складанні плану лікування хворого наголосити на тому, що воно повинно бути диференційованим. Тактика лікування залежить від особливостей перебігу передракових захворювань і раку молочної залози, стадії процесу, наявності супутніх захворювань та віку хворих.

Вибір методу лікування місцево-поширених форм РМЗ повинен бути індивідуальним, переважно лікування є комплексним.

При “запальних” формах РМЗ радикальне хірургічне лікування майже не використовують, перевагу надають хіміо-променевій і гормонотерапії. Після проведення неоад’ювантної хіміотерапії при місцево-поширених формах РМЗ інколи можливо проведення радикальної мастектомії за Холстедом-Майєром або простої ампутації молочної залози.

Променеву терапію проводять дрібними фракціями (1,5-2 Гр), щоденно опромінюють молочну залозу і регіонарні лімфатичні вузли. Сумарна доза до операції 40-50 Гр, за радикальною програмою 60-70 Гр.

Монохіміотерапію майже не застосовують, перевагу надають комбінації препаратів із різними механізмами дії (тіофосфамід, циклофосфамід, 5-фторурацил, метотрексат, фторафур, адріабластин тощо).

Гормональне лікування визначається гормонозалежністю пухлини молочної залози. З цією метою застосовують хірургічну оваріектомію, рідше променеву, або призначають андрогени, естрогени, кортикостероїди чи антиестрогени (тамоксифен, зітазоніум, фарестон).


5.3. Контрольні питання:

1. Мастопатії. Етіопатогенез.

2. Класифікація мастопатій. Поділ на локалізовані та дифузні форми.

3. Клінічна картина мастопатій.

4. Лікувальна тактика при локалізованих формах мастопатії.

5. Техніка секторальної резекції.

6. Принципи негормональної та гормональної терапії дифузних мастопатій. Диспансерне спостереження.

7. Фіброаденоми молочної залози. класифікація.

8. Клініка фіброаденом.

9. Методи діагностики фіброаденом.

10. Диференційний діагноз фіброаденоми і раку молочної залози.

11.Принципи хірургічного лікування фіброаденом.

12. Клінічні форми РМЗ. Класифікація за системою ТNМ.

13. Особливості пребігу “запальних” форм РМЗ.

14. Три рівні метастазування РМЗ в лімфатичні вузли.

15. Додаткові методи діагностики місцево-поширених форм РМЗ.

16. Покази до комбінованого та комплексного лікування.

17. Особливості лікування місцево-поширеного РМЗ.

18. Сучасні схеми хіміо-гормонотерапії РМЗ.

5.4. Заключний етап:

Контроль та корекція рівня професійного вміння та навичок проводиться шляхом вирішення ситуаційних та клінічних задач, тестів для самоконтролю. Оцінюються знання та вміння студентів з обгрунтування кожної оцінки.

Викладач завдає домашнє завдання, рекомендує літературу по темі наступного заняття основну та додаткову.

VI. Матеріали для методичного забезпечення заняття

6.1.Матеріали контролю базисної (висхідного рівня) підготовки студентів: тестові завдання

1. Мастопатія це:

– дисгормональна гіперплазія;

– дисплазія;

– метаплазія;

– малігнізація.

2. Дисгормональні порушення, що призводять до мастопатії, можуть бути викликані впливом наступних порушень:

– регуляторного впливу кори головного мозку;

– гіпотоламуса;

– гіпофіза;

– щитовидної залози;

– кори наднирників;

– яєчників;

– епіфізу;

– мигдаликів.

3. Клініку мастопатій складають:

– нагрубання молочних залоз;

– болючість молочних залоз перед менструацією;

– дифузні ущільнення молочних залозах;

– вузлові ущільнення;

– неболючі ущільнення;

– постійні болі в молочних залозах без зв’язку з менструацією.

4. Лікування мастопатії вимогає застосування:

– седативних препаратів;

– мастодінону;

– гормональних препаратів;

– нормалізації статевого життя.

5. Фіброаденома клінічно це:

– обмеженне ущільнення з чіткими краями;

– неболючі ущільнення з гладкою або горбистою поверхнею;

– болючі множинні ущільнення;

– поодиноке болюче ущільнення з чіткими краями.

6. Лікування фіброаденом вимагає:

– застосування гормонів;

– введення прогестерону;

– секторальну резекцію;

– прийом мастодінону;

– видалення пухлини.



7. Серед етіологічних факторів розвитку раку молочної залози виділяють:

– вступ до шлюбу в ранньому віці;

– народження 3-4 і більше дітей;

– тривала лактація;

– відсутність статевого життя;

– відсутність вагітностей;

– відсутність лактації

8. Фактори ризику раку молочної залози це:

– гіпоестрогенемія;

– рання перша вагітність;

– наявність в анамнезі доброякісних пухлин в молочній залози;

– настання ранньої або пізньої менопаузи;

– вживання гормональних препаратів (особливо естрогенів);



9. До місцево-розповсюджених форм РМЗ відносять.

-початкова форма раку;

-вузлова форма раку;

+-набрякова інфільтративна форма раку.



10. До “запальних” форм РМЗ відносять.

-панцирний рак;

-маститоподібний рак;

-бешихоподібний рак;

-хвороба Педжета;

+- вірними є 1, 2, 3.



11. Вкажіть 2-й рівень метастазування РМЗ в лімфатичні вузли.

-Лімфатичні вузли, розміщенні до середини від внутрішнього краю малого грудного м’яза;

-Лімфатичні вузли, розміщенні назовні від зовнішнього краю малого грудного м’яза;

+-Лімфатичні вузли між зовнішнім і внутрішнім краями малого грудного м’яза.



12. П’ятирічне виживання хворих з місцево-поширеним РМЗ складає

-44%


-56%

+-31%


-68%

13. Основний метод лікування місцево-поширеного РМЗ

-Хірургічний;

+-Хіміо-променевий;

-Променевий.



14. Радикальні дози променевої терапії РМЗ.

-40-50 Гр;

+-70-80 Гр;

-30-40 Гр;

-80-90 Гр.

15. До антиестрогенних препаратів відносять

+-Томаксифен;

-Тестостерон;

-Дексаметазон;

-Провера;

-Синестрол.



16. Який відсоток пухлин МЗ чутливі до гормонотерапії

-50%;


-40%;

+-80%;


-60%.

17. Після опромінення великими фракціями операцію проводять

-через 2-3 тижні;

+-негайно;

-через 1 місяць.



18. Яка форма РМЗ трапляється найчастіше

+-Вузлова;

-Дифузна;

-Хвороба Педжета.


6.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття Набір мамограм, таблиці, довідник з протипухлинної хіміотерапії, амбулаторні карти і історії хвороби хворих на передракові захворювання і ранній рак молочної залози, висновки щодо морфологічного дослідження біоптатів пухлин молочної залози (при можливості мікропрепарати), лікарські засоби.

6.3. Матеріали для заключного етапу заняття: клінічні ситуаційні задачі

Задача 1. До онколога в поліклініку звернулася хвора 30 років, зі скаргами на болі в правій молочній залозі на протязі 4-х місяців. При пальпації виявляється вузлове утворення розміри 4х5см, з нечіткими краями, болюче, в верхньозовнішньому квандранті правої молочної залози. Який найбільш вирогідний діагноз у хворої? Які методи обстеження необхідно застосувати?

Задача 2. Хвора М., 28років, звернулася до онколога зі скаргами на множинні ущільнення в лівій молочній залозі. Хворіє 3 місяці. Відмічає переодичність виникнення ущільнення. Хвора незаміжня, дітей немає. При розмові з лікарем була помічена підвищена збудливість хворої, страх за стан здоров’я. Який діагноз можна виставити хворій? Яке лікування показано даній хворій?

Задача 3. Хвора З., 32 роки, звернулася до онколога зі скаргами на множинні ущільнення в ділянці лівої молочної залози. Хворіє 6 місяців. Відмічає ріст ущільнення за останій час. При пальпації визначаються множинні ущільнення різних розмірів в лівій молочній залозі, а також пальпуються порожнини різної величини. Які методи обстеження необхідно застосувати? Який попередній діагноз у хворої?

Задача 4. Хвора Л., 33 роки звернулась до онколога зі скаргами на наявність пухлини в правій молочній залозі. Хворіє протягом року. Відмічає ріст пухлини. При пальпації відмічається пухлина правої молочної залози (верхньо – внутрішнього квадранта) щільна, 3-4см, з чіткими краями, рухома, шкіра над нею незмінена. Який найбільш імовірний діагноз у даної хворої? За допомогою яких методів обстеження можна підтвердити чи відкинути цей діагноз?

Задача 5. Хвора Д., 25 років, звернулася в клініку зі скаргами на пухлину лівої молочної залози. Хворіє на протязі 6 місяців. З часом пухлина збільшилася у розмірах. При огляді хвора має низкій ріст, ожиріння, дещо заторможена. В лівій молочній залозі визначається пухлина щільної консистенції, 5-6см, неболюча, з нечіткими контурами. Пальпуються збільшені аксилярні лімфовузли зліва. Який на вашу думку найбільш імовірний діагноз, і які методи обстеження необхідно застосувати для постановки точного діагнозу?

Задача 6. Хвора К., 33 років, звернулася до онколога зі скаргами на вузлове утворення в правій молочній залозі. Хворіє 4 місяці. Відмічає, що на протязі останіх 4 роки у неї була болючість в обох молочних залозах, напруження залоз перед менструацією, ущільнення. До лікаря не зверталася, лікувалася самостійно, накладала компрес. При огляді у хворої визначаються дифузні ущільнення в обох молочних залозах, неболючі (фіброматоз). В правій молочній залозі, в ділянці нижньо-зовнішнього квадранта пальпується пухлина 3-4 см, щільна, з нечіткими контурами, неболюча. Збільшені праві аксилярні лімфовузли. Яке захворювання наявне у пацієнтки? Що передувало виникненню даної хвороби?

Задача 7. В поліклініку диспансера звернулася хвора 63років, зі скаргами на пухлину в лівій молочній залозі. Новоутворення помітила більше року, тому відмічає що пухлина збільшилася у розмірах. При пальпації відмічається пухлина 3-5 см, щільна, неболюча, рухома. Збільшені ліві акселярні лімфовузли. Яке захворювання має місце в даній ситуації? Які методи діагностики показано використати?

Задача 8. В стаціонар поступила хвора 40 років, з наявною пухлиною, що займає майже всю праву молочну залозу. Пухлина при пальпації щільна, нерухома, неболюча, з горбистою поверхнею. На мамограмі: гомогенне затемнення, що займає майже всю залозу. Регіонарні лімфовузли не збільшені. Яке захворювання найбільш імовірне?

Задача 9. До онколога звернулась хвора К., 60 років, зі слів пацієнтки, 3 місяці тому вона помітила пухлину в лівій молочній залозі. З анамнезу життя відомо, що перші менструації розпочалися в 10 років, а менопауза наступила в 55 років. Хвора ніколи не була заміжня, дітей не народжувала. При огляді визначається пухлина 4-5 см в нижньо-внутрішньому квадранті лівої молочної залози, щільна, рухома, шкіра незмінена, втягнутий сосок. Альвеолярні лімфовузли не збільшені. Який найбільш імовірний діагноз у даної хворої?

Задача 10. Хвора Л., 50 років, поступила до стаціонару з наявністю пухлини правої молочної залози. Пальпаторно визначаються пухлина 6-7см, нерухома, щільна, неболюча, збільшені аксилярні надключичні лімфовузли. На УЗД визначається множинні тіні в печінці (вторинне ураження). Яке захворювання наявне у данної пацієнтки? Які методи обстеження показані?

Задача 11. Хвора М., 30 років, звернулась до онколога з скаргами на кров’янисті виділення із соска правої молочної залози. Вважає себе хворою 3 місяці. Захворювання пов’язує з аборотом. Онколог виставив діагноз – кровоточаща молочна залоза. Як по іншому називається це захворювання і яке лікування потрібно призначити?

Задача 12. Жінка у віці 38 років скаржиться на болі в молочних залозах, серозні виділення із соска. Болі з’являються перед місячними. Яке захворювання ви запідозріли?

Задача 13. У жінки 28 років в лівій молочній залозі пальпується пухлиноподібне утворення 5х3 см, поверхня його гладка. Пухлина не спаяна з шкірою, гиперемії на шкірі немає, визначається флюктуяція. Який ваш діагноз і лікувальна тактика?

Задача 14. Хвора Б., 56 років, звернулась в поліклініку ООД з скаргами на наявність пухлиноподібного утворення в лівій молочній залозі. Після огляду лікар виставив діагноз РМЗ (за міжнародною клафікацією Т2N1М0). Яка стадія захворювання за вінчизняною класифікацією?

Задача 15. Хвора С., 32 роки, у віці 29 років оперована з приводу раку лівої МЗ Т2N0М0. Через 2 роки завагітніла і народила дівчинку. Звернулась до онколога за порадою, чи може вона годувати дитину правою грудною залозою. Ваша порада?

Задача 16. Хвора М., 39 років, прооперована з приводу РМЗ Т1N0М0. На протязі 5 років рецидива захворювання не виявлено. На момент огляду – вагітність 10 тижнів. Ваша порада. Чи можливо зберегти вагітність?

Задача 17. Хвора И., 33 роки звернулась до онколога поліклініки з скаргами на наявність пухлини в лівій молочній залозі. При огляді – пухлина 2х2 см, щільної консистенції, лімфатичні вузли не пальпуються. Двічі робили пункційну біопсію пухлини, злоякісні клітини не виявлені. Ваша подальша тактика?

Задача 18. Хворій А., 75 років, встановлено діагноз рак лівої молочної залози, набряково інфильтративна форма ТN2М1. Яке лікування може бути призначено хворій?

Задача 19. Хвора С., 30 років, встановлено діагноз листовидна пухлина грудної залози справа. Ваша лікувальна тактика?

Задача 20. У хворої Д., 39 років, у в/н квадранті правої молочної залози пальпується пухлина 3х4 см, еластичної консистенції, не спаяна з шкірою, сосок не втягнутий. При мамографії виявлено симптом “Перстня”. Про яке захворювання можна думати і яке необхідно провести лікування?

6.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів викладені у відповідних методичних вказівках студентам 5 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття з цієї теми.

VII. Література

7.1. Основна:

1) Білинський Б.Т. Онкологія, Львів, 1998.

2) Білинський Б.Т. Онкологія, Львів, 1992.

3) Петерсон Б.Е. Онкология, М.: Медицина, 1980

4) Слинчак С.М.- Онкология, М.: Медицина, 1981.

5) Трапезников Н.Н. Онкология, М.: Медицина, 1981.

6) Лекційний матеріал.

7.2. Додаткова:

1) Баженова А.П., Островцев Л.Д., Хаханашвили Г.Н. Рак молочной железы, М.: Медицина, 1985.

2) Чиссов В.И. Комбинированное и комплексное лечение больных со злокачественными опухолями. М.: Медицина, 1989.

3) Блохин Н.Н., Петерсон В.Е. Клиническая онкология. М.: Медицина, 1972.- Т.1.

4) Дымарский Л.Ю. Рак молочной железы.- М.: Медицина, 1980.- 217 с.

5) Сенютович Р.В. Лікування метастатичного раку молочної залози. Чернівці, 1995.- 135 с.

6) Янышевский Н.Н. Рак молочной железы. М: Медицина, 1966.- 170с.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка