Бюлетень національна комісія україни у справах юнеско




Скачати 375.51 Kb.
Дата конвертації17.04.2016
Розмір375.51 Kb.



c:\users\dl_ukraine\desktop\фото юнеско\нацкомісія_юнеско.jpg


БЮЛЕТЕНЬ
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ У СПРАВАХ ЮНЕСКО








Випуск 1, 2015

березень-травень






Міністр закордонних справ України





Шановні друзі!

Протягом більш ніж 60-ти річної історії членства в ЮНЕСКО Україна послідовно демонструє свою відданість її ідеалам – створенню гуманітарних підвалин для зміцнення міжнародного миру і безпеки через розширення співробітництва у сферах культури, науки і освіти, активно виступає за їхнє втілення у життя.

Членство України в ЮНЕСКО відкриває перед нашою державою широкі можливості для розвитку партнерських зв’язків, дає змогу брати безпосередню участь у механізмах вироблення важливих рішень в усіх сферах діяльності Організації, використовувати її потенціал для захисту незалежності і територіальної цілісності України.

Тому робота, спрямована на захист і збереження української

культурної спадщини за умов тимчасової окупації РФ території Автономної Республіки Крим і м. Севастополь та російської агресії на сході України, коли під загрозою опинилися розташовані там унікальні об’єкти культури нашого народу, є сьогодні абсолютним пріоритетом в діяльності Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

У контексті забезпечення національних інтересів важливою є участь України у роботі Виконавчої Ради ЮНЕСКО, членом якої наша держава була обрана на період 2013-2017 років. Цей керівний орган на своїх 194-й та 195-й сесіях у 2014 році ухвалив ініційовану Україною резолюцію «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)», де висловив беззастережну підтримку нашій державі, її незалежності і територіальній цілісності.

Україна також є ініціатором низки міжнародних програм і проектів, що сьогодні реалізуються ЮНЕСКО, метою яких є розвиток довіри і взаєморозуміння між народами, підвищення освітнього таінформаційного рівня.

Упевнений, що читачі знайдуть у Бюлетені багато цікавої і корисної інформації про діяльність Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, а також причетних українських інституцій, як на національному, так і на міжнародному рівнях, у т.ч. й у рамках ЮНЕСКО, спрямованої на втілення у життя основоположних принципів і цілей Організації.

Зичу читачам і всім, хто працює над підготовкою Бюлетеня, творчої наснаги і успіхів.
З повагою

Павло Клімкін

Міністр закордонних справ України






Шановні читачі нашого Бюлетеня!

Розпочинаючи випуск електронного видання «Бюлетень Національної комісії України у справах ЮНЕСКО» в непростий для України час ми мали на меті підтвердити незмінність для нашої держави ідеалів гуманізму і миру, які є засадничими принципами діяльності ЮНЕСКО.

Сьогодні ЮНЕСКО залишається одним з найавторитетніших міжнародних

форумів, який пріоритетом своєї діяльності визначив поширення культури, освіти і науки серед всіх людей світу на основі справедливості, свободи і миру.

Україна не лише поділяє цю шляхетну мету, а й бере активну участь у програмній діяльності ЮНЕСКО, виступає ініціатором низки міжнародних проектів, що реалізуються в рамках Організації.

ЮНЕСКО - це також важливий партнер для України у вирішенні непростих завдань в соціальній і культурній сферах, а також унікальний міжнародний майданчик для пропаганди національних досягнень в галузях культури, науки, освіти, інформаційних технологій, для просування зовнішньополітичних ініціатив нашої країни і розвитку взаємовигідного двостороннього співробітництва.

У співпраці України з ЮНЕСКО - великі перспективи. Значний інтелектуальний потенціал нашої держави дає нам змогу вносити вагомий внесок у формування політики Організації, її порядку денного, брати участь у розробці нормативних документів, ініціювати нові напрями роботи.

Важливу роль у цій роботі відіграє Національна комісія України у справах ЮНЕСКО, на яку покладено завдання координації співпраці національних інституцій з ЮНЕСКО.

Результативна робота Національної комісії набуває дедалі більшої актуальності за умов тимчасової окупації території кримського півострова та м.Севастополь, відкритої військової агресії РФ на сході нашої держави і продиктована необхідністю вжиття максимально можливих дієвих заходів з боку міжнародного співтовариства для адекватного реагування на факти порушення міжнародного права, прав і свобод людини, захисту культурної спадщини, освітніх, мовних, релігійних прав національних меншин. Важливим інструментом впливу на прийняття рішень, що відповідають національним інтересам нашої держави, є, зокрема, Виконавча рада ЮНЕСКО, членом якої Україну було обрано у 2013 році. Ми маємо намір і надалі широко знайомити міжнародну громадськість з ситуацією, що склалась на тимчасово окупованих Росією територіях України, це, зокрема, матиме місце в ході чергового обговорення під час 196-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО запропонованого українською стороною проекту резолюції «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)» та домагатися від Організації вжиття дієвих заходів, які сприяли б захисту незалежності та територіальної цілісності нашої держави.

Шановні друзі,

Випуск, а вірніше – відновлення випуску Бюлетеня Національної комісії України у справах ЮНЕСКО ми розглядаємо як важливу складову роботи з просування інтересів нашої держави на міжнародній арені, її здобутків на усіх ділянках програмної діяльності ЮНЕСКО.

У нашому Бюлетені ви знайдете не лише офіційні заяви і коментарі, що відносяться до нагальних питань міжнародного життя у сферах компетенції ЮНЕСКО, а й інформацію про роботу профільних українських відомств і установ та неурядових організацій.

Ми також розраховуємо, що наше видання стане навід’ємною складовою соціальних мереж Twitter і Facebook, що дасть змогу підтримувати постійний і динамічний діалог з читачами та експертами.

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО, її секретаріат відкриті до співпраці і чекають на ваші думки і пропозиції.
З повагою
Сергій Кислиця

Голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, заступник Міністра закордонних справ України










Шановні читачі!
Радий вітати вас на електронній сторінці “Бюлетеня Національної комісії України у справах ЮНЕСКО”.

Мета цього видання - ознайомити якомога більше число читачів з основними здобутками співробітництва нашої держави з ЮНЕСКО у таких важливих сферах як освіта, наука, культура, інформація та комунікації.

Україна неодноразово виступала iнiцiатором багатьох міжнародних програм i проектів в рамках ЮНЕСКО. Вона стояла біля витоків ініціативи використання інформаційно-комунікаційних технологій для зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами. Результатом цих зусиль стала розробка i прийняття відповідної Декларації ЮНЕСКО (1978 р.). Україна також є одним із ініціаторів і співавторів низки важливих рішень і документів Організації, зокрема, Декларації ЮНЕСКО про раси i расові забобони; "Програми культури миру"; звернення до ООН з метою проголошення Міжнародного року захисту та збереження культурної спадщини тощо.

По лінії ЮНЕСКО в нашій країні було реалізовано низку проектів з Чорнобильської проблематики, спрямованих на залучення міжнародної допомоги з


метою мiнiмiзацiї наслідків аварії на ЧАЕС.

Важливе значення для нашої держави мала Резолюція про «Вшанування пам’яті жертв Великого Голоду (Голодомору) в Україні», яку було ухвалено на 34-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (2007 р.), де містився заклик до держав-членів включити інформацію про цю страшну трагедію українського народу до своїх просвітницьких та науково-дослідницьких програм, з тим, щоб прийдешні покоління засвоїли її уроки і не допустили повторення у майбутньому.

У провідних вищих навчальних закладах та науково-дослідних установах України створено та діють 14 кафедр ЮНЕСКО. В Україні функціонує Мережа Асоційованих шкіл ЮНЕСКО, яка об’єднує 74 загальноосвітні школи з різних міст нашої країни.

З метою формування у сучасної молоді навичок здорового способу життя, а також поширення позитивних рольових прикладів для людей «нового покоління» Організацією створено інститут «Чемпіонів спорту ЮНЕСКО» - звання, що надається найкращим спортсменам світового рівня, які мають унікальні або видатні досягнення у тому чи іншому виді спорту. За вагомий внесок у пропагування цінностей ЮНЕСКО через спорт цього почесного титулу удостоєні наші уславлені українські спортсмени із світовим ім’ям - Сергій Бубка ( 2003 р.) та брати Віталій і Володимир Клички (2006 р.).

ЮНЕСКО знаходиться в авангарді міжнародних зусиль зі збереження матеріальної та нематеріальної культурно-історичної спадщини. Україна тісно співпрацює з Організацією у цих сферах. Список ЮНЕСКО містить шість визначних українських об’єктів, серед яких об’єкти як культурної, так і природної спадщини.

Одним з вагомих здобутків стало включення у 2013 році до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства першого українського елемента нематеріальної культурної спадщини – «Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ-ХХІ ст.».

За майже 40 років існування Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини за ініціативи України на обговорення Комітету всесвітньої спадщини вперше було винесено питання збереження релігійної спадщини.

На жаль, події, пов’язані з тимчасовою окупацією РФ території Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, неприхована російська військова агресія на сході нашої держави внесли свої корективи в пріоритети України в ЮНЕСКО.

Про це ми розмовляли з Генеральним директором ЮНЕСКО Іриною Боковою під час вручення їй акредитаційного листа на початку лютого ц.р. Привернув її увагу до того, що українська сторона під час запланованої на квітень цього року 196-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО має намір твердо порушити питання щодо забезпечення належного моніторингу Організацією ситуації в АРК (Україна) в гуманітарній сфері та в галузі прав людини, яка внаслідок окупації Росією, невпинно погіршується.


Шановні читачі,

В Україні з оптимізмом оцінюють перспективи подальшого

розвитку плідної і взаємовигідної співпраці з ЮНЕСКО. Ми віримо в те, що нам вдасться максимально використати можливості, які відкриває участь у роботі такого впливового світового форуму, яким є ЮНЕСКО для захисту незалежності і територіальної цілісності нашої держави, ствердження її високого авторитету у світі.
Олег Шамшур

Постійний представник України при ЮНЕСКО, Надзвичайний і Повноважний Посол України

у Французькій Республіці

Україна – ЮНЕСКО: партнерство, перевірене часом

2014 року в Україні відзначили 60-річчя членства в ЮНЕСКО. Стратегічним завданням, яке поставила перед собою Україна, беручи участь в діяльності ЮНЕСКО, стало зміцнення інтелектуального потенціалу країни, його залучення до загальносвітових процесів в гуманітарній сфері, а також використання в національних інтересах можливостей і ресурсів ЮНЕСКО та міжнародного досвіду співпраці у галузях компетенції цієї Організації - освіти, науки, культури, інформації та комунікації.

В рамках ЮНЕСКО Україна виступила ініціатором низки міжнародних програм i проектів. Вона стояла, зокрема, біля витоків ініціативи щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій для зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами. Результатом зусиль України стала розробка i прийняття відповідної Декларації ЮНЕСКО (1978 р.).

Україна також стала одним із ініціаторів розробки Декларації ЮНЕСКО про раси i расові забобони.

У ході 26-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1991 р.) Україна виступила з пропозицію розгортання масової міжнародної кампанії з викорінення неписьменності. Ця ініціатива здобула не лише широке міжнародне визнання, але й лягла в основу багаторічної програмної діяльності ЮНЕСКО у цій галузі.

На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 р.) Україна виступила з ініціативою розробки «Програми культури миру», яка сприяла зміцненню етичної складової в діяльності ЮНЕСКО, підвищенню ролі Організації у формуванні психології культури миру, клімату довіри i толерантності. На підставі цієї пропозиції був розроблений міждисциплінарний проект «На шляху до культури миру», який став складовою частиною всіх наступних дворічних програм та стратегічних напрямів діяльності ЮНЕСКО до 2001 року.

У 1997 році, під час 29-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, Україна ініціювала звернення до ООН з метою проголошення Міжнародного року захисту та збереження культурної спадщини. Відповідаючи на цю ініціативу, 56-сесія Генеральної Асамблеї ООН проголосила 2002 рік Міжнародним роком світової культурної спадщини.

По лінії Організації в нашій країні було реалізовано низку проектів з Чорнобильської проблематики. У 1991-1997 рр. здійснювалась Програма «ЮНЕСКО-Чорнобиль», спрямована на залучення, в межах компетенції ЮНЕСКО, міжнародної допомоги з метою мiнiмiзацiї наслідків аварії на ЧАЕС. За цією Програмою в містах Іванків, Бородянка та Славутич було створено три центри соціально-психологічної реабiлiтацiї населення, потерпілого від катастрофи, зокрема дітей та молоді. В рамках цієї програми Україна отримала цінне медичне обладнання для діагностики захворювань крові вартістю 475 тис. дол. США.

Важливе значення для нашої держави мало ухвалення 34-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО (2007 р.) резолюції про «Вшанування пам’яті жертв Великого Голоду (Голодомору) в Україні». Представники понад 190 держав-членів ЮНЕСКО вперше в історії не лише дали колективну оцінку Голодомору як страшній трагедії українського народу, але й закликали міжнародне співтовариство поширювати інформацію про Голодомор, включати її до просвітницьких та науково-дослідних програм з тим, щоб майбутні покоління засвоїли цей урок.

У 2014 році до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО було включено відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, 150-річчя від дня народження Павла Грабовського, 150-річчя від дня народження Михайла Коцюбинського та 200-річчя від дня народження Миколи Вербицького.

Важливим напрямом співробітництва з ЮНЕСКО є створення у вищих навчальних закладах та науково-дослідних установах України кафедр ЮНЕСКО, а також мережі Асоційованих шкіл ЮНЕСКО. Наразі в нашій державі діє 14 кафедр і 74 загальноосвітні школи, які реалізують проекти в рамках програмної діяльності ЮНЕСКО.

Починаючи з 2006 року важливою складовою співробітництва України з ЮНЕСКО у сфері освіти та виховання молоді стала багатопланова діяльність Міжнародного дитячого центру (МДЦ) «Артек». МДЦ «Артек» став першим центром під егідою ЮНЕСКО, діяльність якого присвячена виключно молоді. У рамках реалізації державної молодіжної політики в МДЦ «Артек» відбувались традиційні Міжнародні дитячі фестивалі «Змінимо світ на краще!», участь у яких взяли майже 10 тисяч юнаків і дівчат із майже 90 країн світу.

На жаль, внаслідок окупації Автономної Республіки Крим Російською Федерацією, робота МДЦ «Артек» по лінії ЮНЕСКО припинена.

Сьогодні список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включає сім визначних українських об’єктів: всесвітньо відомі Софія Київська та Києво-Печерська Лавра, ансамбль історичного центру Львова, резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів(нині Чернівецькій національний університет імені Юрія Федьковича), давнє місто Херсонес, дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі, Букові праліси Карпат та древні букові ліси Німеччини», Геодезична дуга Струве.


Києво-Печерська лавра

У 2013 році до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства було включено перший український елемент нематеріальної культурної спадщини – «Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ-ХХІ ст.».
http://www.day.kiev.ua/sites/default/files/news/08012013/rozpis.jpg

Петриківський розпис


У ході 37-ї Генеральної конференції ЮНЕСКО (2013 р.) Україну було вчетверте обрано до складу Виконавчої Ради Організації на період 2013-2017 років. Це стало ще одним підтвердженням важливої ролі нашої держави у розвитку сучасного міжнародного гуманітарного співробітництва, визнанням її активної позиції в обстоюванні принципів й ідеалів Організації.

Події, пов'язані з окупацією і анексією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, а також російською військовою агресією на сході України, ставлять на порядок денний питання широкого залучення міжнародних важелів впливу, у тому числі і в рамках ЮНЕСКО, задля збереження культурної спадщини України, зокрема об’єктів, розташованих на Кримському півострові та у захоплених російсько-терористичними військами окремих районах Донецької і Луганської областей.

З цією метою під час зустрічей Генерального директора ЮНЕСКО Ірини Бокової з Прем’єр-міністром України, керівництвом МЗС та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, в ході її візиту до Києва у квітні 2014 р., значну увагу було приділено питанням збереження та захисту української культурної, природної та наукової спадщини на території півострова, забезпечення сталої роботи освітніх та наукових установ в АРК, а також реалізації головних положень ухваленої 194-ю сесією Виконавчої ради ЮНЕСКО 15 квітня 2014 р. резолюції щодо ситуації в АР Крим («Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)»).

Під час 195-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО (15-31 жовтня 2014 р.) цей керівний орган підтвердив відданість Організації принципам поваги до територіальної цілісності та державного суверенітету України, визнав приналежність Криму Україні та закликав керівництво ЮНЕСКО забезпечити моніторинг ситуації в АРК у сферах компетенції Організації з метою представлення відповідного звітування на розгляд наступної сесії Виконради у квітні 2015 року.

Як символ активної участі нашої держави в ЮНЕСКО, на стіні в одному з холів штаб-квартири Організації розміщено подароване Україною у 1987 році керамічне панно (загальною площею 55 м2) під назвою «Земля посилає флюїди життя та розквіту мирам Всесвіту»; автор панно – художник Людмила Мєшкова, яку Указом Президента України від 18.06.2008 р. нагороджено орденом княгині Ольги.
195-а сесія Виконавчої ради ЮНЕСКО

15-30 жовтня 2014 р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі відбулася 195-а сесія Виконавчої ради ЮНЕСКО, до складу якої Україну було обрано в листопаді 2013 року.

Учасники засідання обговорили низку важливих питань стосовно бюджету ЮНЕСКО, ходу виконання програм, зокрема, програми «Освіта після 2015 року», міжсекторального співробітництва, управління людськими ресурсами, відносин ЮНЕСКО з державами-членами, міжурядовими і міжнародними неурядовими організаціями.

За підсумками обговорення питань порядку денного Виконавча рада доручила Генеральному директору ЮНЕСКО продовжувати дискусії з державами-членами щодо Порядку денного після 2015 р. у рамках форумів та консультацій, які доповнювали б вже існуючі механізми по лінії ООН, надавати державам-членам необхідну допомогу з метою досягнення цілей Програми «Освіта для всіх» до 2015 року, а також підготувати звіт щодо розробки Порядку денного після 2015 р. у сфері освіти та підготовки Всесвітнього форуму з питань освіти у 2015 році.

З метою забезпечення більш чіткої координації зусиль, члени Виконавчої ради також закликали Генерального директора посилити існуюче співробітництво між Організацією та Університетом ООН.

У сфері точних та природничих наук, учасники засідання прийняли рішення скликати засідання відкритих робочих груп з Глобальної ініціативи ЮНЕСКО щодо геопарків з метою підготовки проектів статуту Міжнародної програми з геонаук та геопарків, вироблення відповідних рекомендацій та представлення їх на розгляд наступної 196-ї сесії.

Під час обговорення питання започаткування нових премій ЮНЕСКО Україна приєдналась до широкого консенсусу щодо створення Премії ЮНЕСКО/Японії в сфері освіти для сталого розвитку, а також Премії ЮНЕСКО/Мексиканського національного автономного університету Х.Торреса Бодета у сфері соціальних та гуманітарних наук та мистецтва.

Виконавча рада схвалила підписання меморандуму про взаєморозуміння між ЮНЕСКО та Комісією з питань науки та техніки для сталого розвитку країн Півдня.

Щодо сфери культури, то пріоритетну увагу учасники засідання приділили питанню важливості культурних індустрій та креативної економіки з метою створення нових потенціалів та можливостей для працевлаштування. Було наголошено на важливості підтримки культури як рушійної сили сталого розвитку, а також включення її до Порядку денного розвитку після 2015 року.

У контексті підготовки та відзначення 70-річчя Організації (16 листопада 2015 р.) було прийнято рішення щодо фінансування урочистих заходів за рахунок позабюджетних коштів, а Генеральному директору ЮНЕСКО доручено розробити операційний план дій та розпочати підготовку до відповідних заходів з партнерами та зацікавленими сторонами.

У роботі сесії взяла участь делегація України на чолі із Головою Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, заступником Міністра закордонних справ України С.О.Кислицею.

Головним здобутком для нашої держави у контексті забезпечення національних інтересів стало ухвалення 195-ю сесією Виконавчої ради внесеної Україною резолюції «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)».

У своєму виступі глава делегації України привернув увагу учасників засідання до кричущих випадків порушення прав людини в Криму, зокрема у сферах освіти, культури та віросповідання, а також до фактів залякування та переслідування з боку властей РФ представників кримськотатарської меншини та українських активістів. Також закликав держави-члени сприяти забезпеченню належного моніторингу ситуації в Автономній Республіці Крим у сферах компетенції ЮНЕСКО шляхом ухвалення відповідної резолюції.

Член делегації України, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який також взяв активну участь у загальній дискусії, привернув увагу держав-членів ЮНЕСКО до численних порушень прав людини на півострові, зокрема, у сферах освіти, культури, віросповідання та свободи самовираження, а також утисків корінного народу Криму.

У рамках участі у сесії відбулася зустріч очільника української делегації С.О.Кислиці з Генеральним директором ЮНЕСКО Іриною Боковою. Сторони обговорили можливий алгоритм спільних дій з метою збереження та захисту української культурної, природної та наукової спадщини на окупованій Росією території Кримського півострова, забезпечення сталої роботи освітніх та наукових установ в АРК, а також реалізації головних положень ухваленої Виконавчою радою ЮНЕСКО 15 квітня ц.р. резолюції «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)».

Керівництво ЮНЕСКО підтвердило відданість Організації принципам поваги до територіальної цілісності та державного суверенітету України.

Серед інших важливих підсумків сесії для нашої держави – включення до підсумкового документа Комісії з питань програми та зовнішніх зносин ініціативи України стосовно використання перспективних альтернативних електронних безперервних систем та моделей освіти. Це питання є принципово важливим у контексті розробки Порядку денного після 2015 р.

Учасники засідання також схвально поставилися до пропозиції України стосовно використання інформаційно-комунікаційних технологій в усіх пріоритетних галузях ЮНЕСКО, у т.ч. з питань стратегічного планування, управління та розвитку.


XV засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО

18 вересня 2014 р. в МЗС України відбулося 15-е засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

Головну увагу учасники засідання приділили питанню бачення ролі ЮНЕСКО в умовах нових викликів та загроз, а також, можливого внеску України у розвиток та посилення партнерства в рамках цієї Організації.

Окремим пунктом порядку денного було обговорено наслідки російської агресії і захист національної культурної спадщини в Автономній Республіці Крим та стан підготовки центральними органами виконавчої влади актуалізованої інформації стосовно ситуації в Криму з метою інформування Секретаріату ЮНЕСКО.

Крім того, було обговорено питання стану захисту і збереження українських об’єктів, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та визначено пріоритети діяльності Нацкомісії у світлі виконання програмних завдань діяльності ЮНЕСКО.

У ході обговорення наголошувалося також на необхідності активізації роботи з метою популяризації у світі українських пам’яток історії та культури, зокрема, шляхом їх включення до Списку всесвітньої спадщини та Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.



"Людина і Біосфера" - програма ЮНЕСКО в Україні

У рамках Програми ЮНЕСКО «Людина і Біосфера» в Україні створено і функціонує мережа біосферних резерватів, до якої включені біосферні резервати «Асканія-Нова», Чорноморський, Карпатський, «Східні Карпати» (Україна, Польща, Словаччина), «Дельта Дунаю» (Україна, Румунія), Шацький як частина транскордонного біосферного резервату (ТБР) «Західне Полісся» (Україна, Білорусь, Польща), Деснянський, «Розточчя» (Україна, Польща).



c:\documents and settings\me\local settings\temporary internet files\content.ie5\1too4hla\біосферний резерват розточчя.jpg
Біосферний резерват «Розточчя»
Діяльність біосферних резерватів спрямована на розвиток різних сфер діяльності суспільства: природоохоронної, соціально-економічної, наукової, освітньо-виховної тощо. Велике значення надається організації біосферних резерватів у транскордонних регіонах, оскільки вони є механізмом, який забезпечує взаємодію різних систем та підходів до складних питань відносин людини і довкілля.

У 2014 році велася робота над створенням транскордонного українсько-польського біосферного резервату в регіоні Розточчя відповідно до попередніх домовленостей керівництв Львівської області України та Люблінського воєводства Польщі, а також консультації щодо створення ТБР у Марамороських Карпатах (Україна, Румунія), у басейні річки Дністер (Україна, Молдова) та у басейні річки Прип'ять (Україна, Білорусь).

13-14 листопада 2014 року на території Шацького національного природного парку відбулося друге засідання Координаційної ради транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся», який було створено відповідно до угоди між Урядами України, Республіки Білорусь та Республіки Польща, підписаної у 2011 році. До його складу включено біосферні резервати: «Шацький» (Україна), «Прибузьке Полісся» (Білорусь) та «Західне Полісся» (Польща).
c:\documents and settings\me\local settings\temporary internet files\content.word\тбр західне полісся.jpg
Транскордонний біосферний резерват «Західне Полісся»
Учасники зустрічі обговорили питання щодо довготермінового плану управління територією транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся», погодили спільний План заходів на 2015 рік, який включає підготовку проектних пропозицій щодо спільних транскордонних туристичних маршрутів та обмін інформацією стосовно комплексного моніторингу екосистем, базами даних про об’єкти Смарагдової мережі (Бернська конвенція) та Natura 2000 (ЄС) у межах ТБР «Західне Полісся». Було також прийнято рішення підготувати спільні плани заходів з метою проведення польових практик для студентів в рамках території транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся».

Співпраця України, Білорусі та Польщі в рамках ТБР «Західне Полісся» відкриває нову сторінку міжнародного співробітництва в регіоні, забезпечує спільну охорону унікальних природних комплексів та об'єктів Полісся – його озер, боліт і лісів та сприяє сталому соціально-економічному розвитку самобутнього краю зі спільною багатовіковою історією.

Відповідно до досягнутих домовленостей Українська сторона здійснює підтримку діяльності Координаційної ради до наступного засідання, яке відбудеться на території Польщі наприкінці 2015 року.

З метою поліпшення управління та розвитку системи біосферних резерватів в Україні 1-3 жовтня 2014 року відбувся Міжнародний науково-практичний семінар "Розвиток системи біосферних резерватів в Україні". Особливу увагу на семінарі приділили співпраці установ природно-заповідного фонду, неурядових організацій та місцевих органів влади і самоврядування для забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. У рамках семінару також відбулися робоча нарада щодо управління транскордонним українсько-польсько-словацьким біосферним резерватом «Східні Карпати» за участі представників Республіки Польща та Словацької Республіки, робоча нарада щодо управління майбутнім транскордонним українсько-польським біосферним резерватом «Розточчя» за участі представників відповідних сторін та робоча нарада щодо подальшої роботи Координаційної ради транскордонного українсько-білорусько-польського біосферного резервату «Західне Полісся». У семінарі взяли участь представники Національного комітету України з Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, біосферних заповідників та установ природно-заповідного фонду, що входять до складу біосферних резерватів, місцевих органів влади і самоврядування, наукових та громадських організацій, сусідніх національних парків Польщі та Словаччини.

У 2014 році видано збірник нормативно-правових актів та науково-практичних статей «Основи управління біосферними резерватами в Україні», який є одним із перших видань в Україні, присвячених виключно системі біосферних резерватів.

У 2015 році в рамках Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» заплановано вжити заходів щодо:

підтримки діяльності Координаційної ради транскордонного українсько-білорусько-польського біосферного резервату «Західне Полісся»;

розширення мережі біосферних резерватів, у тому числі транскордонних;

удосконалення управління біосферними резерватами шляхом залучення ширшого кола заінтересованих організацій та створення виконавчих підрозділів для забезпечення реалізації рішень, прийнятих координаційними радами;

розроблення загальних та тематичних планів управління біосферними резерватами;

розвитку сучасних наукових досліджень для підтримки функціонування біосферних резерватів, та формування наукового бачення їх подальшого розвитку;

забезпечення впровадження екологічно-сучасних технологій використання природних ресурсів у межах біосферних резерватів.



«Букові праліси Карпат» - пам’ятка Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО

До списку всесвітньої природної спадщини рішенням 31-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включено транскордонний українсько-словацький природний об'єкт «Букові праліси Карпат».



c:\documents and settings\me\local settings\temporary internet files\content.ie5\1too4hla\кбз-букові праліси-4.jpg

Букові праліси Карпат

З українського боку до складу заповідник включені найцінніші ділянки Карпатського біосферного заповідника та Ужанського національного природного парку. Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в ході 35-ої сесії у червні 2011 року прийнято рішення про розширення території об’єкту «Букові праліси Карпат» з включенням до його складу німецьких ділянок та зміною назви об‘єкту на «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

У 2014 році з метою охорони та управління об'єктом Всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат і давні букові ліси Німеччини» було вжито таких заходів.

13.05.2014 у м. Бонн (ФРН) підписано Спільну декларацію про наміри між Міністерством екології та природних ресурсів України, Федеральним міністерством навколишнього середовища, охорони природи та безпеки ядерних реакторів Німеччини і Міністерством охорони навколишнього середовища Словацької Республіки щодо співпраці з охорони та управління спільним об'єктом всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат і давні букові ліси Німеччини» (Україна, Словацька

Республіка та Федеративна Республіка Німеччина). Декларація є основою для

трьохстороннього співробітництва у сфері охорони та управління об’єктом. В ній визначаються організаційні аспекти цієї роботи, створюється Спільний комітет з управління (Менеджмент-комітет), визначається порядок його діяльності, детально прописуються сфери співпраці. До найважливіших напрямів віднесено: створення і здійснення спільних транснаціональних дослідницьких програм і проектів ( у тому числі інвентаризація, дослідження природних лісових екосистем, оцінка антропогенного впливу, реагування на зміни клімату і т.д.), навчання та підвищення кваліфікації, обмін фахівцями тощо. Окремо зафіксовано питання організації діяльності запланованого до створення Міжнародного навчально-дослідного центру букових пралісів та сталого розвитку у Карпатському біосферному заповіднику, пошуку джерел фінансування та забезпечення адекватних ресурсів, розвитку комунікаційних процесів, просвітництва, інформування громадськості, залучення до управління місцевого населення, забезпечення сталого розвитку в районах, прилеглих до букових пралісів, у першу чергу впровадження сталого туризму.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №819-р затверджено План заходів щодо забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

Наразі здійснюється робота щодо подальшого розширення номінації ЮНЕСКО за рахунок низки інших добре збережених давніх букових лісів в Європі, у тому числі за рахунок тих, що знаходяться на територіях наших національних природних парків «Синевир», «Зачарований край», «Подільські Товтри», природних заповідників «Горгани» та «Розточчя».
З досвіду роботи асоційованих шкіл ЮНЕСКО в Україні

Нині в Україні працює 74 асоційовані школи ЮНЕСКО. Головною метою цього проекту є забезпечення глибоких знань у галузі прав людини, демократії, міжкультурних зв'язків та захисту довкілля в системі ООН.

Робота асоційованих шкіл ЮНЕСКО в Україні реалізується за чотирма основними темами дослідження, визначеними ЮНЕСКО:


  • вивчення світових проблем і роль системи Організації Об'єднаних Націй в їхньому врегулюванні;

  • освіта для сталого розвитку;

  • права людини;

  • міжкультурний діалог.

Асоційовані школи ЮНЕСКО в Україні беруть участь у міжнародних освітніх проектах; розвивають молодіжну і дитячу дипломатію; вивчають і відзначають пам'ятні дати ООН; проводять міжнародні (або з міжнародною тематикою) семінари, конференції, фестивалі, літні табори.

Учні асоційованих шкіл ЮНЕСКО отримують унікальну нагоду на практиці відчути атмосферу роботи міжнародних організацій, взяти участь у дослідженні відповідних проблем та захисті власної позиції перед широкою аудиторією, розвивати навички діалогу і знаходження консенсусу. Проект асоційованих шкіл ЮНЕСКО не лише дублює на рівні шкіл коло інтересів і сфер відповідальності ЮНЕСКО, але й принципи організації роботи ЮНЕСКО. Участь у проекті формує в учнів навички активного спілкування, багатомовності, інформаційної свободи та творчості, дипломатичного хисту, поваги до поглядів представників меншості.

Певна річ, що далеко не всі учні в майбутньому стануть політиками, юристами чи економістами, але досвід, набутий ними під час роботи в проекті асоційованих шкіл ЮНЕСКО, знадобиться і в інших сферах, адже це і уміння організації власної трудової діяльності, і фахове поводження із джерелами інформації, і високий рівень кваліфікованості із досліджуваного питання.

Значної актуальності цей проект набуває у світлі останніх подій в Україні. Цінності, поширювані асоційованими школами ЮНЕСКО, спрямовані на досягнення гармонії в різноманітності, але аж ніяк не на культивування насильства, ненависті, пропаганди та агресії. Проект передбачає взаємне збагачення в умовах «інакшості», а не винищення «несхожих».

До речі, проект асоційованих шкіл ЮНЕСКО – це постійний рух, динамічний розвиток, прогрес і оновлення. Для прикладу можна навести історію участі у цьому проекті київської Гуманітарної гімназії «Гармонія». За 7 років участі у проекті, навчальний заклад долучився до 8 всеукраїнських і 3 київських конференцій учнів асоційованих шкіл ЮНЕСКО. Тематика цих конференцій вражала своєю актуальністю, різноплановістю та універсальністю («Формування почуття цінності іншої людини-дитини, дитини-біженця на основі принципів толерантності», «Земля – наша спільна домівка: на шляху до збереження біорізноманітності та зближення культур. Досвід ЮНЕСКО, міжнародна практика, українські реалії», «Хімія – наше сьогодення, наше майбутнє!», «Стала енергетика для всіх – крок до спільного, більш безпечного майбутнього!» тощо). Слід зазначити, що гімназія «Гармонія» виступила співорганізатором 4 всеукраїнських та 1 київської конференцій.

Матеріалізовані результати цих учнівських форумів – друкована продукція (збірники матеріалів, буклети, плакати, дослідницькі роботи учнів в електронному вигляді, навчальний контент у Мережі). Але набагато більше значення мають результати нематеріалізовані. Так, під час XVI конференції, що відбувалася в листопаді 2014 року в умовах анексії Криму та боротьби із спонсорованими путінським режимом терористичними організаціями «ДНР»-«ЛНР», надзвичайно емоційними були виступи учнів із Донецької області, які беззаперечно доводили, що Україна – єдина, що патріотизм однаково сильний без огляду на віру, колір шкіри, мову чи політичні уподобання людини.

Сьогодні у 172 державах-членах нараховується понад сім тисяч Асоційованих шкіл ЮНЕСКО. Україна приєдналася до цього проекту у 1967 році. Напрацьований протягом цього часу багатий досвід участі в мережі асоційованих шкіл ЮНЕСКО є неоціненим, з точки зору розвитку сучасної освіти в Україні, даючи змогу починаються зі шкільної парти вчити учнів думати, діяти і брати на себе відповідальність.
Наукові горизонти співпраці з ЮНЕСКО

З метою підвищення ефективності співпраці установ Національної Академії Наук України з ЮНЕСКО у 2013 році була створена Робоча група НАН України. До її складу увійшли 30 провідних науковців. Керівником групи було призначено віце-президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього.

Протягом 2014 року члени Робочої групи взяли активну участь в опрацюванні питань порядку денного 194-ї та 195-ї сесій Виконавчої ради ЮНЕСКО, пов’язаних із розвитком міжнародної співробітництва в сфері науки. Вони підготували 11 пропозицій, спрямованих на реалізацію програм що здійснюються в рамках ЮНЕСКО, зокрема, «Освіта в інтересах миру та сталого розвитку», «Наука в інтересах миру та сталого розвитку», «Підтримка миру та розвитку через свободу висловлювання та доступу до знань».

Фахівці Національного комітету з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (НК МАБ) у 2014 р. брали участь у роботі 25 сесії Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (МАБ-МКР), Міжнародній конференції «ЄвроМАБ-2013», 37 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. В ході 26 сесії МАБ-МКР представника України було вперше обрано одним з віце-президентів МАБ-МКР. Представник України також увійшов до складу Стратегічної групи ЮНЕСКО-МАБ, яка була створена з метою проекту нової Стратегії Програми ЮНЕСКО

«Людина і біосфера» на 2015-2025 роки.

За дорученням Секретаріату МАБ ЮНЕСКО протягом 2014 року фахівці НК МАБ України взяли участь у підготовці пропозицій щодо визначення кандидатів від України

на отримання премії Мішеля Батісса за внесок у розбудову світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО та премії програми МАБ для молодих дослідників. НК МАБ України також здійснював координацію роботи щодо підготовки та доопрацювання періодичних звітів біосферних резерватів ЮНЕСКО: Чорноморського, «Асканія-Нова», Карпатського, Шацького, транскордонного румунсько-українського біосферного резервату ЮНЕСКО «Дельта Дунаю» та транскордонного польсько-словацько-українського біосферного резервату ЮНЕСКО «Східні Карпати».

Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій та систем НАН і МОН України, який є Національним координатором Міжурядової програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх», було проведено комплексні дослідження в рамках реалізації Великої програми ЮНЕСКО «Освіта в інтересах миру та сталого розвитку». Принципово нові технологічні рішення, які були розроблені та апробовані на базі міжнародного Центру, дають можливість проводити якісне безперервне навчання в рамках освітньої парадигми ХХІ століття. Підтвердженням значної зацікавленості міжнародних партнерів здобутками Центру стали підсумки проведеної в режимі он-лайн з використанням сучасних інформаційних і комунікаційних технологій ІХ Міжнародна конференція «Нові інформаційні технології в освіті для всіх».

Наразі, на стадії погодження у відповідних державних органах знаходиться розроблений за ініціативи НАН України проект положення щодо створення в Україні Міжвідомчого комітету з реалізації Міжнародної гідрологічної програми ЮНЕСКО та Програми з гідрології та водних ресурсів Всесвітньої метеорологічної організації. На посаду голови Міжвідомчого комітету запропоновано кандидатуру директора Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України члена-кореспондента НАН України В.І.Осадчого.

Робоча група НАН України забезпечує участь учених наукових установ України в підготовці пропозицій щодо надання Національному центру «Мала академія наук України» статусу «Центр категорії 2 ЮНЕСКО». На сьогодні МАН України співпрацює з програмним сектором ЮНЕСКО «Наукова освіта» за такими проектами як: «Всесвітня програма Microsciences», «Всесвітня наукова бібліотека», «ЮНЕСКО-Intel», «Дівчата і науки», «Science m-Learning», «Математичне навчання», «ЮНЕСКО-Дейроль», «Он-лайн - навчання фізиці».

В рамках діяльності всесвітньої мережі кафедр ЮНЕСКО (програма UNITWIN) кафедрою ЮНЕСКО з кріобіології при Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України у 2014 р. була проведена 38-ма щорічна конференція молодих вчених «Холод в біології та медицині». З метою поглиблення міжнародної співпраці та обміну досвідом між вченими різних країн, які працюють в галузі кріобіології, фахівці кафедри створили також міжнародний науково-освітній он-лайн-ресурс cryobiologist.org.

Помітною науковою подією став проведений Національним науковим центром з медико-біотехнічних проблем при Комітеті з питань біоетики НАН України з міжнародною участю Національний конгрес з біоетики.

Його учасники розглянули проект Загальної декларації ЮНЕСКО «Про біоетику та права людини» та внесли відповідні пропозиції та зауваження, що дало змогу врахувати в ньому позицію української сторони.

У 2014 році голову Комітету з питань біоетики при Президії НАН України, Голову Ради Національного наукового центру з медико-біотехнічних проблем, академіка НАН та НАМН України Ю.І.Кундієва висунуто на здобуття премії Авіценни за етику в науці.


Мінмолодьспорту про ситуацію на спортивних обєктах в окупованому Криму

Міністерство молоді та спорту здійснює вживає заходів з метою моніторингу ситуації в Автономній Республіці Крим (АРК) стосовно закладів фізичної культури і спорту, які мають статус баз олімпійської, параолімпійської та дефлімпійської підготовки з метою включення цієї інформації до доповіді Генерального директора ЮНЕСКО «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)».

У зв'язку із тимчасовою окупацією РФ території АРК та м.Севастополь нове керівництво міжнародного дитячого центру «Артек» відмовилось від співробітництва з Міністерством молоді та спорту України та Міністерством соціальної політики України, що унеможливило проведення у 2014 році в «Артеку» фінальних змагань ХХІ Всеукраїнської спартакіади «Повір у себе» серед дітей-інвалідів.
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/db/artek_road_sign.jpg/200px-artek_road_sign.jpg

Міжнародний дитячий центр «Артек»


Незважаючи на ці складнощі, фінальні змагання присвячені 23-й річниці незалежності України відбулися в липні 2014 року на спортивних майданчиках Українського дитячого центру "Молода гвардія" в Одеській області. В них взяли участь 170 дітей з 17 областей України. Вони боролися за 20 комплектів медалей у 6 видах спорту (гандбол, баскетбол, волейбол, пляжний волейбол, спортивне орієнтування та шахи).
Чемпіон спорту ЮНЕСКО

У липні 2014 року у м. Париж відбулася щорічна нарада почесних послів та послів доброї волі ЮНЕСКО під головуванням Генерального директора Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури І. Бокової.

Участь у заході від нашої держави взяв Олімпійський чемпіон, президент Національного олімпійського комітету України, Чемпіон спорту ЮНЕСКО Сергій Бубка.

Учасники зустрічі обговорили низку актуальних питань щодо захисту та збереження культурної спадщини, адже саме культура є сутністю людства та несе в собі цінності та самобутність народів.

Президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка проінформував присутніх про свою діяльність як Посла спорту ЮНЕСКО та представив результати здійснення важливого проекту, присвяченого дослідженню та популяризації історії розвитку українського спорту.
Рубрика: Обєкти культурної спадщини України, включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Софія Київська

Серед збережених на теренах Східної Європи пам’яток архітектури собор Святої Софії у Києві є найстародавнішим.

Видатна пам’ятка давньоруського зодчества XI ст., Софійський собор, завжди зачаровував будь-кого, хто хоча б раз у житті його бачив. Вдягнений у пишні барокові шати, собор органічно поєднується з монастирським ансамблем XVIII ст., зведеним у стилі українського бароко: Будинок митрополита, Хлібня, Трапезна, Бурса, Братський корпус, Дзвіниця, Південна вежа. Спорудам притаманна святковість, гармонія з природою, виразний національний характер. Перебуваючи на подвір’ї, в оточенні цих прекрасних споруд, на мить поринаєш у давнину з відчуттям далекого відлуння тихого монастирського життя.

 софійський собор


Створювався Софійський собор як центр Київської митрополії і головний храм Руської держави, у ньому інтронізували митрополитів, збирали собори єпископів, затверджували церковні закони, тут князі сідали на Київський стіл, тут вони приймали іноземних послів, укладали угоди.

При соборі велося літописання, існував скрипторій, була заснована бібліотека.

  Під склепіннями Софії, можливо, уперше прозвучало «Слово про закон і благодать». У ньому митрополит Іларіон – автор цього видатного церковно-політичного твору витлумачував нещодавно охрещеним киянам основи християнського світобачення та сенс світової історії, визначивши в ній одне з чільних місць Руській землі.

Літописні свідчення про час будівництва Софії Київської суперечливі. «Повість минулих літ» пише про її закладини у статті 1037 р., де йдеться про заснування князем Ярославом Мудрим. Інші відомості пропонує Новгородський I літопис молодшого ізводу: «У рік 6525 [1017]. Ярослав пішов до Берестія і закладена була Софія у Києві», а під 1037 р. той же літопис сповіщає: «заложив Ярослав город Київ і церкву святої Софії звершив». З цього випливає, що закладини Софійського собору відбулися 1017 р., а у 1037 р. будівництво храму було закінчене.

  Інтер’єр Софії Київської прикрашено мозаїками та фресками. Площа збережених до сьогодні мозаїк собору становить 271 кв. м, а початкова площа усіх мозаїчних зображень, якими було прикрашено його головний вівтар, купол та підкупольний простір до рівня хорів сягала 640 кв. м. Приблизна площа фресок, збережених у всіх частинах софійського інтер’єру 3000 кв. м, а їх вірогідна початкова площа сягала 6000 кв. м.

софійський собор
До сьогодні у Софійському соборі зберігся мармуровий саркофаг, здавна відомий як гробниця Ярослава Мудрого. У 1930-х рр. його відкривали і виявили у ньому кістки чоловічого та жіночого скелетів. Антропологічна експертиза показала, що чоловік помер у віці приблизно 70 років, при цьому він був кульгавим унаслідок травми коліна, що збігається з літописними даними про князя Ярослава, який помер у віці 76 років і кульгав. Виявлений у саркофазі жіночий скелет ідентифіковано не було.

Саркофаг Ярослава виготовлено з білого мармуру. Його кришка має форму двосхилого даху з трикутними фронтонами та акротеріями. Кришка та ящик прикрашено багатим різьбленням із зображеннями розквітлих хрестів, виноградної лози та інших християнських символів.

  Попри унікальну збереженість Софії Київської її неодноразово грабували та розоряли. Велику роль у відбудові собору свого часу відіграли митрополит Петро Могила та гетьман Іван Мазепа.

  Після встановлення в Україні більшовицької влади (1919 р.) Софія Київська більше двох десятиліть лишається діючим храмом. У 1934 р. її закривають і перетворюють на Державний архітектурно-історичний заповідник. У 1987 р. міжнародне журі Гамбурзького фонду присудило софійському заповіднику Європейську Золоту медаль за збереження історичних пам'яток. У 1990 р. Софійський собор у Києві разом з усім комплексом монастирських споруд включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Після набуття Україною незалежності заповідник отримав статус національного (1994 р.). З цього часу його назва – Національний заповідник «Софія Київська».

  

Києво-Печерська лавра
києво-печерська лавра
Протягом багатьох століть височить на дніпровських схилах дивовижний архітектурний ансамбль однієї з найвизначніших святинь православного світу - Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

Це одна з найбільших православних святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури, а також діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври.

З часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 році Києво-Печерська лавра була постійним центром православ'я на Русі. Разом із Софійським собором вона включена до Світової спадщини ЮНЕСКО. На території Верхньої Лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, якому було надано статус національного у 1996 році.

Монастирське життя зосереджене на території Нижньої лаври. Обидві частини Лаври відкриті для відвідувачів.

Монастир заснований у 1051 році за князя Ярослава Володимировича монахом Антонієм, як печерний монастир. Вважається одним з перших монастирів на Русі, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря вважається один з перших учнів Антонія - Феодосій.

  В ХІ столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У XII столітті монастир отримав статус «лаври» — головного великого монастиря. У XVIII столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні: їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи.

 Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пустелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, Росії і Білорусі.

Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повісті минулих літ»), Нікон, Сільвестр. У XIII столітті було складено «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело історії Києва.

 

києво-печерська лавра
З 1592 по 1688 роки монастир був ставропігією Константинопольського патріарха, з 1688 року — Московського патріарха, з 1786 — Київського митрополита.

  Трагічні події після 1917 року послужили поштовхом до тотального винищення православного духівництва і всього, що було пов'язано з Православною Церквою. 25 січня 1918 року в стінах Лаври був закатований митрополит Київський і Галицький Володимир, а в 1920 році Лавру закрили. 4 серпня 1929 року комуністична влада завершила роботи з перетворення Києво-Печерської Лаври на Всеукраїнське музейне містечко, головне призначення якого – бути центром антирелігійної пропаганди в республіці. Перед наркоматом внутрішніх справ УСРР порушено клопотання про негайне виселення з території містечка осіб духовного життя, які до того часу в ньому проживали.

Під час Другої світової війни у 1941 році радянські війська підірвали Свято-Успенський собор. Під час німецької окупації Києва, монастир на деякий час був відроджений, але у 1961 був знову закритий радянською владою.

  Після вибуху храм був залишений в руїнах як свідчення злочинів нацистів. Не були здійснені плани відтворити його в початкових середньовічних формах до святкування 1000-річчя хрещення Русі. Чернече життя і богослужіння в Києво-Печерській лаврі відновлено з 1988 року. Тільки 9 грудня 1995 Президентом України видано Указ про відновлення Успенського собору.

Відразу за завершенням будівництва храм був розписаний; освятили його 24 серпня 2000 року. Тривають роботи його розпису. Трапезний храм Києво-Печерської лаври в ім'я святих Антонія і Феодосія де-факто є кафедральним собором Української православної церкви (Московського патріархату) оскільки в ньому проводить богослужіння предстоятель Церкви.

  Ансамбль Києво-Печерської лаври - це своєрідний музей форм і стилів, у якому репрезентовано кращі зразки національної архітектури. Кожна споруда має своє обличчя, свій художній образ. Внаслідок праці талановитих архітекторів та будівельників виник один з найвидатніших монастирських комплексів - Києво-Печерська лавра. Більше ніж 950 років її історія нерозривно пов'язана з історією, життям і культурою українського народу.

Сучасний лаврський ансамбль розташований на 22 га і поділяється на такі частини:

·        Верхня лавра

·        Ближні печери

·        Дальні печери

·        Гостинний двір

  Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми українського бароко середини XVIII століття.

Основні пам'ятки і споруди Києво-Печерської лаври:

  · Велика Лаврська дзвіниця (головна дзвіниця лаври побудована у 1731-1744 роках. Має висоту 96,52 метра і органічно вписується до ансамблю монастиря й усього Печерська. Її видно здалеку, за 25-30 кілометрів від міста. Аби піднятися на її верхівку необхідно зійти на 374 сходинки).

Троїцька Надбрамна церква

· Монастирські печери

· Успенський собор

· Трапезна церква Св. Антонія і Феодосія (наймолодший храм Києво-Печерського монастиря. Перша Трапезна палата монастиря, побудована у XII столітті, не зберігалась і про її архітектуру нічого не відомо. Друга Трапезна палата із церквою Св. Петра і Павла була відбудована в стилі українського бароко, але у 1893 році її також зруйнували. Сучасна Трапезна палата з церквою побудована у 1895 році, з 1990 року в церкві регулярно проводяться богослужіння).



Джерело: http://7chudes.in.ua/node/10226




База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка