Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу




Скачати 234.89 Kb.
Дата конвертації18.04.2016
Розмір234.89 Kb.
ВИТЯГ
з Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу

ДСанПіН 5.5.2.008-01

4. Природне та штучне освітлення. Організація і вимоги до зорової роботи учнів
4.1. Природне освітлення.

Усі навчальні приміщення загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон
(збоку, зверху) в навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення
забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень.Забороняється облаштовувати навчальні приміщення так, щоб
світловий потік був спрямований праворуч, спереду від учнів, крім майстерень з обробки металу, де повинен переважати правосторонній
або прямий світлорозподіл. При загальній площі класної кімнати 64 кв. м і більше обов'язково слід передбачити додаткове
освітлення через рекреаційні приміщення. Якщо глибина приміщення становить більше 6,0-6,5 м, то необхідне двобічне освітлення.
Висота вікна при правосторонньому освітленні повинна бути не меншою 2,2 м при наявності глухої перегородки висотою 0,8 м від
підлоги (при висоті приміщення 3,0 м). Допускається використовувати матове скло для освітлення внутрішньої
світлонесучої стіни на висоті 0,8-1,0 м від глухої перегородки і далі 1,2-1,4 м віконне скло до стелі (при загальній висоті
засклення 2,2 м). Можливе додаткове освітлення світлом через прохідні коридори (нерекреаційні), умивальні, роздягальні при
спортивних залах. Штучне освітлення допускається тільки в актовому залі, кіноаудиторії, санітарних вузлах, приміщеннях кладових,
охолоджуючих камер при кухні, допоміжних приміщеннях для працівників кухні, радіовузлах, дикторських, інвентарних і душових
при спортивному залі. Орієнтація вікон навчальних приміщень повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97. В умовах світлового
поясу України (53 град. північної широти) - найбільш високий рівень природного освітлення, і тому максимальну кількість
приміщень школи необхідно орієнтувати на цей бік горизонту. Для приміщень продовженого дня рекомендується східна орієнтація, для
занять у першу зміну - західна. Забороняється орієнтувати навчальні приміщення на північ (за винятком кабінетів
образотворчого мистецтва та креслення, де необхідно рівномірне освітлення).
При стрічковому заскленні, а також орієнтації на південь-схід, південь-захід, захід обов'язкове облаштування
сонцезахисними засобами (штори із тканини з достатніми світлопропускними можливостями - поплін, штапель,
підйомно-поворотні жалюзі тощо). При відсутності прямого попадання сонячного променя на робочі місця учнів штори повинні знаходитись
в міжвіконних простінках і не закривати вікна. Ламбрікени не повинні сягати нижче верхньої частини віконної рами. Для
забезпечення оптимального природного освітлення навчальних приміщень необхідно мити вікна не менше 2-х разів протягом
навчального року.
Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати блиску.
Коефіцієнт природного освітлення (КПО) в навчальних приміщеннях повинен дорівнювати 2,5% на робочих місцях 3-го ряду
парт (1 м від внутрішньої стіни). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО визначається на другому ряді парт.
Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення мінімального рівня освітлення до максимального) повинна складати
не більше 0,3.
Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до
площі підлоги). Найбільш раціональна форма вікон - прямокутна, висотою 2-2,5 м, при збереженні висоти підвіконника 0,8 м шириною
1,8-2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більшою
0,5 м, висота підвіконня - 0,8 м, СК 1:4-1:5. Для забезпечення оптимального природного освітлення слід передбачити: кут, під яким
видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не меншим 5 град.; коефіцієнт затінення менше 3.
Забороняється розміщення на підвіконні в навчальних приміщеннях високі кімнатні квіти.
Колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим або бежевим (матових пастельних тонів). Стелю, верхні
частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати у білий колір, коефіцієнт відбиття якого 0,8; в кабінетах технічних засобів
навчання (ТЗН) стіна, яка є фоном до екрану (телевізор, кінопроектор) повинна бути пофарбована в жовтий або бежевий колір
з коефіцієнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з
коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2.
Всі полімерні матеріали, які використовуються при будівництві та реконструкції загальноосвітніх навчальних закладів, а також
оздоблення приміщень, настил підлоги, повинні мати позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.
Оптимальне відношення яскравості є для: "зошит-парта" - 4:1, "класна дошка-зошит" - 1:5-1:6,5, "вікно-зошит" - 7:1, "класна
дошка-вікно" - 1:12. Допустимими рекомендуються такі співвідношення яскравості для поверхні: "зошит-парта" - 2:1-3:1,
"класна дошка-зошит" - 1:3, 1:8-1:10, "вікно-зошит" - 15:1-17:1, "класна дошка-вікно" - 1:5.

4.2. Штучне освітлення.
В Україні із вересня до травня необхідно підвищувати рівень освітлення навчальних приміщень за допомогою штучного освітлення.
Для освітлення третього ряду парт слід у навчальних приміщеннях передбачати окреме включення другого від вікон ряду електроламп.
Рівень штучного освітлення і електротехнічне устаткування навчальних приміщень, освітлення території школи повинні
відповідати СНІП П-4-79, ДБН В.2.2-3-97 (Додаток 3).
Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповідною
арматурою, яка повинна давати розсіяне світло, бути безпечною та надійною. Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл при
використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах люмінесцентних. В кабінетах креслення, майстернях рівень штучного
освітлення повинен бути відповідно 200-400 лк, 300-500 лк. У всіх приміщеннях школи слід передбачати систему загального освітлення.
Люмінісцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а для ламп розжарювання - повністю відбите світлорозповсюдження.
При штучному освітленні навчальних приміщень слід надавати перевагу люмінесцентним лампам (ЛТБ та інші), що мають позитивний
висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.
Із люмінесцентних світильників для навчальних приміщень можна використовувати серії ЛСО-02 (підвісний світильник розсіяного
світла) і ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для освітлення класних дошок слід використовувати люмінесцентні
світильники серії ЛПО-12 несиметричного розподілу світла з люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт. Рекомендується
використовувати, зокрема, штучні випромінювачі з 3500 град. К незалежно від принципу генерування видимої радіації. У класних
приміщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН (люмінесцентні лампи натурального кольору), освітлення ЛБ (білого
кольору), ЛХБ (холодно білого кольору), ЛТПЦ (тепло-білого кольору), МОД (2 х 40 Вт), ШПД (2 х 40 Вт).
Для ламп розжарювання найбільш раціональні світильники переважно відбитого світлорозподілу.
У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно до лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і
внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м.
Питома потужність люмінесцентного освітлення повинна бути 24-28 Вт/кв. м, при лампах розжарювання - 48 Вт/кв. м.
При освітленні приміщення люмінесцентними лампами повинно бути передбачено додаткове освітлення класної дошки спеціальними
лампами із світильниками несиметричного світлорозповсюдження; при освітленні лампами розжарювання - додаткові лампи.
У приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світильники ПВЛ - 2 х 40, ЛСО - 8, ЛВВО - 1. При
збільшенні глибини навчальних приміщень необхідно використовувати комбіноване освітлення (штучне і природне). Рівень комбінованого
освітлення на робочих місцях повинен складати 600 лк з перевагою природного освітлення. Раціональне співвідношення між світловими
потоками від вікна і штучного освітлення повинно бути 2:1.
У навчальних майстернях, крім загального освітлення, слід передбачити місцеве біля верстатів та станків. У майстернях з
обробки дерева і металу з метою дотримання правил техніки безпеки, профілактики травм слід передбачати подвійне включення
електрообладнання в електромережу.
Оптимальний рівень штучного освітлення спортивного залу складає 400 лк на рівні підлоги. Освітлювальна арматура, вікна та
опалювальні прилади у спортивному залі повинні бути закриті металевими сітками.
Світильники миються не рідше 1 разу на три місяці, вікна - 1 раз у півріччя.

ВИТЯГ
з Державних санітарних правил,
затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України
від 14.08.01. р. № 63

Повітряно - тепловий режим:

Класні кімнати та кабінети провітрюють на перервах, а рекреації – під час уроків. До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання класів. Тривалість наскрізного провітрювання визначається погодними умовами (табл.1).

Таблиця 1

Температура повітря надворі,

0С

Тривалість провітрювання приміщень (хв)

на малих перервах

на великих перервах та між змінами

від + 10 до + 6

4 - 10

25 – 35

від + 5 до 0

3 - 7

20 – 30

від 0 до - 5

2 - 5

15 – 25

від – 5 до - 10

1 - 3

10 – 15

нижче - 10

1 – 1,5

5 - 10

У теплі дні доцільно проводити заняття, відкривши фрамуги та квартирки.

Відносна вологість 40 – 60%.

Таблиця 2

п/п

Тип приміщення

Температура

1.

Класи

17 – 20 0С

2.

Майстерні з обробки деревини і металу

16 – 18 0С

3.

Спортивний зал

15 – 17 0С

4.

Роздягальні в спортивному залі

19 – 23 0С

5.

Актовий зал

17 – 20 0С

6.

Бібліотека

16 – 18 0С

7.

Медпункт

21 – 23 0С

8.

Рекреації

16 – 18 0С

9.

Умивальники

20 – 23 0С

10.

Вестибюль

16 – 19 0С

11.

Туалети

17 – 21 0С

У позаурочний час у приміщенні необхідно дотримувати температуру, не нижчу ніж 15 0С.

http://sch-1617.ucoz.ru/

ВИТЯГ
з Державних санітарних правил,
затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України
від 14.08.01. р. № 63

8. Обладнання основних приміщень
8.1. Обладнання шкільних приміщень повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти забезпеченню педагогічного
процесу та проведенню позакласної навчально-виховної роботи.
8.2. Навчальні класи і кабінети обладнуються меблями згідно з діючими нормативними документами.
Меблі слід добирати відповідно до зросту дітей. Заборонено використання замість стільців, лав і табуретів.
Для учнів не допустима поза, при якій відстань від поверхні парти до очей менша 30 см. Фізіологічною є поза, при якій кут
нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145 град.
Для забезпечення учнів меблями, у відповідності з довжиною тіла, необхідно мати б їх розмірів. Різниця між ростовими групами
становить - 15 см. У кожному класі (кабінеті) слід передбачати 2-3 розміри меблів з перевагою одного із них. Суттєву перевагу в
сучасних умовах мають трансформуючі меблі. Правильне розміщення дітей за шкільними партами (столами) може бути за умови, коли в
одному приміщенні навчаються діти з різницею у віці не більше як два роки. Допустима кількість меблів по класах і кабінетах
середньої школи представлена в Табл. 2.

Зростова група,

(см)


Група меблів і колір маркування

Клас

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

До 115

1 оранжевий

+


































До 130

2 фіолетовий

+

+

+




























130 - 145

3 жовтий




+

+

+

+

+



















146 - 160

4 червоний










+

+

+

+

+

+

+

+

+

161 - 175

5 зелений



















+

+

+

+

+

+

175

6 блакитний

























+

+

+

+

Розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації слід так, щоб відстань була:

- між зовнішньою стіною і першим рядом парт – 0,6 – 0,7 м (у будівлях із цегли допускається відстань 0,5 м);

- між рядами двомісних парт (столів) – не менше ніж 0,6 м;

- між Ш рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, - не менше ніж 0,7 м;

- між передньою партою (столом) і демонстраційним столом – не менше ніж 0,8 м;

- від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів – не менше ніж 2,4 – 2,6 м;

- від задніх столів до задньої стіни – не менше ніж 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня – не менше ніж 1,0 м);

- від задніх столів до шаф, які стоять вздовж задньої стіни, - не менше ніж 0,8 м;

- від демонстраційного столу до класної дошки – не менше ніж 1,0 м;

- між столом викладача і передніми столами учнів – не менше ніж 0,5 м.

Найбільша відстань від останнього місця до класної дошки має становити 9 м.

Відстань від нижнього краю дошки до підлоги має становити для учнів перших класів 0,7 – 0,8 м, 2 – 4-х класів – 0,75 – 0,8 м, 5 – 12-х класів - 0,8 – 0,9 м.

Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі зі зниженою гостротою слуху сідають за першими й другими партами крайніх рядів. Учні, які хворіють на застуду, ангіну, а також хворі на ревматизм, розміщуються на третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).

Для профілактики порушень постави не менше ніж 2 рази на рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки.

Шкільні меблі розставляються в навчальному приміщенні так, що ближче до дошки розташовувалися парти менших розмірів, далі від неї – більших.

Шкільні меблі мають бути промаркованими. Маркування наноситься у вигляді лінії завширшки 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох боках парти, стола, стільця. Меблі 1-ї групи позначаються оранжевим, 2-ї – фіолетовим, 3-ї – жовтим, 4-ї – червоним, 5-ї – зеленим і 6-ї – блакитним кольорами. Окрім кольорового маркування для контролю групи меблів повинно бути наявне цифрове маркування у вигляді дробу:

2 (група стола, стільця)

115 – 130 (зріст дітей у см), -

яке наноситься на внутрішню поверхню кришки стола.

Для визначення необхідного учням розміру меблів у класній кімнаті повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка. На висоті до 115 см креслиться оранжева лінія, 115 – 130 см – фіолетова, 130 – 145 см – жовта, 145 – 160 см – червона, 160 – 175 см – зелена, більше 175 см – блакитна.

Кришки парт фарбуються в кольори зеленої гами та пастельні відтінки натурального дерева; фарба повинна бути матовою.

Працівники школи

Обов'язкові профілактичні медичні огляди проводяться з метою запобігання поширенню інфекційних і паразитарних захворювань серед працівників, учнів, вихованців навчального закладу

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559 {далі — Перелік № 559). Цією ж постановою затверджено Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок.



Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559 читати далі...

Відповідно до Переліку № 559 у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, у дитячих і підліткових оздоровчих (сезонних) закладах обов'язкові профілактичні медичні огляди проходять:

керівники,їхні заступники;
• педагогічні працівники; медичний персонал; працівники харчоблоків;
• спеціалісти, які беруть участь у навчально-виховному процесі;
технічний персонал.

Організація проведення обов'язкових періодичних медичних оглядів працівників

Обов'язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавця.Для проведення обов'язкового періодичного медичного огляду роботодавець складає за погодженням з відповідним головним державним санітарним лікарем список працівників, які мають пройти цей огляд. Копію списку передають до закладу або установи охорони здоров'я, де проводитиметься медичний огляд. У разі проведення попереднього (до прийняття на роботу) обов'язкового медичного огляду роботодавець направляє закладу чи установі охорони здоров'я відповідного листа.Обов'язкові медичні огляди проводять у лікувально-профілактичних закладах за місцем проживання або за місцем роботи працівника. Для проведення обов'язкових медичних оглядів за погодженням з роботодавцем можуть організовуватися виїзні бригади спеціалістів. Проводять медичні огляди у строк до 10 робочих днів.

Перелік необхідних лікарів-спеціалістів, обстежень, видів клінічних, лабораторних та функціональних досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів, та періодичність їх проведення затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України «Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» від 23 липня 2002 р. № 280 .

НАКАЗ МОЗ від23.07.2001р №280 Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб читати далі...

Цим же наказом затверджено і Правила проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб.

За організацію та якість проведення профілактичного медичного огляду відповідає адміністрація закладу охорони здоров'я. Обов'язкові профілактичні медичні огляди мають проводитися з дотриманням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил. На підставі результатів обстеження кожний лікар-спеціаліст робить висновок щодо можливості допущення працівника до роботи у навчальному закладі.
Контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов'язкових медичних оглядів здійснює керівник навчального закладу. Для ведення обліку проходження працівниками періодичних обов'язкових медичних оглядів варто вести відповідний журнал.
У разі погіршення епідемічної ситуації, за поданням головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративної території, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо проведення позачергових обов'язкових профілактичних медичних оглядів.

Ведення та облік особистих медичних КНИЖОК працівників

Усі результати обстеження обов'язково заносять до особистої медичної книжки працівника. Заповнюють її відповідно до вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження форми первинного обліку № 1-ОМКта Інструкції щодо порядку її ведення» від 11 березня 1998 р. № 66.


Зауважимо, що відповідно до Порядку № 559, працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності відшкодовують вартість бланка особистої медичної книжки закладам та установам охорони здоров'я, які проводитимуть обов'язкові
медичні огляди при проходженні попереднього профілактичного медичного огляду до прийняття на роботу, та у разі необхідності отримання нового бланка цієї книжки у зв'язку з його втратою, зіпсуттям або неможливістю подальшого використання чи придбавають зазначений бланк за власні кошти в організаціях, уповноважених реалізувати бланки суворої звітності.
Керівник навчального закладу контролює ведення медичним працівником навчального закладу журналу реєстрації особистих медичних книжок, де зазначаються серія, номер, дата видачі книжки, прізвище, ім'я та по батькові її власника .Особисту медичну книжку видають працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона підлягає поверненню до навчального закладу. Медична книжка зберігається у медичного працівника навчального закладу.
У разі звільнення працівника особисту медичну книжку видають йому під розписку разом з трудовою книжкою.

Протипоказання для роботи у навчальному закладі

Відповідно до Переліку протипоказань для роботи за професіями, визначеними в Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам (затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 липня 2002 р. № 280; далі — Перелік № 280)

Наказ МОЗ від 23.07.2002 р №280 Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення читати далі...

протипоказаннями для роботи у навчальному закладі є наявність таких захворювань та/або бактеріоносійства:

• черевний тиф; паратиф;
• сальмонельоз;
• дизентерія;
• гемінолепідоз;
• ентеробіоз;
сифіліс у заразному періоді; проказа;
• заразні шкірні захворювання (короста, трихофітія, мікроспорія, парша, актиномікоз з виразками або свищами на відкритих ділянках тіла);
• заразні і деструктивні форми туберкульозу легенів;
• позалегеневий туберкульоз з наявністю нориць; бактеріоурія;
• туберкульозний вовчак обличчя та рук;
• гонорея всіх форм (тільки для працівників оздоровчих закладів, дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, які безпосередньо пов'язані з обслуговуванням дітей, на час проведення лікування антибіотиками
і отримання негативних результатів першого контролю); гнійничкові захворювання (для працівників дошкільних навчальних закладів, які безпосередньо пов'язані з обслуговуванням дітей).

ПРОФІЛАКТИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ

У разі виявлення інфекційних захворювань та/або бактеріоносійства, визначених Переліком № 280, лікувально-профілактичний заклад повинен протягом 24 годин проінформувати установу державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території за місцем проживання (або за місцем роботи) хворого (бактеріоносія). Виявленого хворого (бактеріоносія) направляють на лікування до лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання.


Після проведеного лікування працівник подає до закладу охорони здоров'я, який проводив медичний огляд, та до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма 027/о) з лікувально-профілактичного закладу, де проводилось лікування. У разі повного одужання і закінчення медогляду (якщо його було перервано через хворобу) працівника може бути допущено до роботи.
Працівники навчального закладу, які контактували з інфекційним хворим за місцем проживання або роботи, підлягають медичному спостереженню та обстеженню в порядку, встановленому чинними нормативними актами Міністерства охорони здоров'я України.
Можливість допуску до роботи хворих незаразними шкірними захворюваннями (псоріаз, екзема, алергійні дерматити тощо) визначається лікарями, що проводять медичні огляди, у залежності від особливостей перебігу захворювання та місця роботи хворого.
Працівники, що стали носіями патогенного стафілококу, підлягають санації.
При виявленні інвазування гельмінтами проводиться обов'язкова дегельмінтизація у лікувально-профілактичних закладах. На період дегельмінтизації (за винятком гемінолепідозу і ентеробіозу) працівників від роботи не відсторонюють.
За прийняття на роботу (допуск до роботи) працівників, які не пройшли профілактичних медичних оглядів, а також за порушення термінів їх проходження керівник навчального закладу несе відповідальність згідно з чинним законодавством.
Працівників, які не пройшли обов'язкові профілактичні медичні огляди в установлений термін, до роботи не допускають.
У разі, коли працівник влаштовується на роботу без зміни професії або виду виробництва і термін проходження чергового медичного огляду не вичерпаний, наступний огляд проводиться згідно з установленою періодичністю.

Організація харчування
ВИТЯГ
з Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу
ДСанПіН 5.5.2.008-01

10. Організація харчування
Важливим елементом організації раціонального харчування учнів є правильний розподіл об'єму денного споживання їжі між окремими
її прийомами.
Кількість прийомів їжі та її енергетична цінність встановлюється в залежності від віку, стану здоров'я дитини, рівня
енерговитрат, типу навчального закладу.
Учні першого класу, які навчаються на базі дошкільного навчального закладу, за бажанням батьків, або осіб, які їх
замінюють, отримують харчування відповідно до режиму дня закладу.
У загальноосвітніх навчальних закладах для учнів 1-12 класів повинно бути організовано одноразове харчування (сніданок). За
бажанням батьків учням можуть надаватися гарячі обіди.
Для дітей початкових класів в умовах продовженого дня в школах рекомендується триразове харчування (сніданок, обід та
підвечірок). При цьому підвечірок складає 10% добової калорійності раціону. Учні 5-9 класів, які відвідують групи продовженого дня,
повинні забезпечуватися по місцю навчання дворазовим гарячим харчуванням (сніданок та обід), а при тривалому перебуванні в
школі - і підвечірком.
Протягом дня учень повинен дотримуватися такого режиму харчування: при навчанні в першу зміну - сніданок вдома, другий
сніданок в школі для учнів 1-5 класів - після другого уроку, для учнів 6-12 класів - після третього уроку.
Для учнів 1-5 класів обід слід організовувати о 13-14 годині, а для учнів 6-12 класів - о 14-15 годині.
При харчоблоці повинні бути списки учнів, які знаходяться на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування.
Асортимент продукції у шкільних буфетах погоджується з Головним санепідуправлінням Міністерства охорони здоров'я України
(Додаток 9). Включення до цього асортименту нових продуктів та страв проводиться тільки за умови отримання позитивного
гігієнічного висновку МОЗ України. Вся продукція повинна бути забезпечена документами, які гарантують її безпеку та
доброякісність.
Для миття столового посуду ручним способом використовується 4-5 ванн (3 - для обробки столових приборів і тарілок,
2 - стаканів). Стакани миються (знежирюються) один раз в окремій ванні. Тарілки, ложки та виделки - знежирюються двічі. Миючий
засіб використовується у першій ванні із розрахунку 100% згідно з інструкцією до нього, у другій ванні - 50%.
Полоскання посуду здійснюється у загальній або окремих ваннах, під проточною водою.
Помиті ложки та виделки підлягають обов'язковому прожарюванню у духових шафах.
Під час карантину з приводу кишкових інфекцій посуд карантинних класів миється в окремому промаркованому посуді та
знезаражується шляхом кип'ятіння.
Перспективні двотижневі меню для учнів загальноосвітніх навчальних закладів підлягають обов'язковому погодженню з
установами державної санітарно-епідеміологічної служби.
При організації харчування учнів слід керуватися вимогами санітарного законодавства, які ставляться до організації
раціонального харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів та громадського харчування.
Щоденний контроль за організацією і якістю харчування покладається на засновників (власників), керівників навчальних
закладів, медичний персонал; нагляд (не рідше 2 разів протягом навчального року та за епідпоказаннями) - на установи державної
санітарно-епідеміологічної служби.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка