«Дитячі інфекційні хвороби» для студентів VІ курсу зі спеціальності «Лікувальна справа» дніпропетровськ 2015 «затверджую»




Скачати 377.45 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації17.04.2016
Розмір377.45 Kb.
1   2   3
Тема 1. «Диференційна діагностика інфекцій з синдромом екзантеми»

Провідні клінічні симптоми та варіанти перебігу інфекцій з синдромом екзантеми (кору, краснухи, вітряної віспи, скарлатини, псевдотуберкульозу). Диференційна діагностика синдрому екзантеми при різних інфекційних та неінфекційних захворюваннях. Тактика ведення хворих, організація протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції при захворюваннях з синдромом екзантеми.


Тема 2. «Диференційна діагностика та невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекціях»

Провідні клінічні симптоми та варіанти перебігу дитячих респіраторних інфекцій (дифтерії, інфекційного мононуклеозу, паротитної інфекції, кашлюку). Диференційна діагностика різних форм дитячих респіраторних інфекцій. Диференційна діагностика синдромів ангіни та крупу при різних інфекційних та неінфекційних захворюваннях. Тактика ведення хворого з синдромом крупу. Невідкладна допомога при крупі. Особливості перебігу апнойної форми кашлюку у дітей. Тактика ведення хворого на кашлюк з метою запобігання виникнення апное. Невідкладна допомога при зупинці дихання у хворих на кашлюк. Організація протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції при дитячих респіраторних інфекціях.


Тема 3. «Диференційна діагностика нейроінфекцій у дітей»

Провідні клінічні симптоми та варіанти перебігу менінгококової інфекції. Диференційна діагностика менінгококцемії із захворюваннями, що супроводжуються геморагічною висипкою. Провідні клінічні симптоми бактеріальних та вірусних менінгітів, їх ускладнення та диференційна діагностика. Клініко-лабораторна характеристика первинних та вторинних енцефалітів, їх ускладнення та диференційна діагностика. Тактика ведення хворих на менінгіти та енцефаліти.


Тема 4. «Невідкладні стани при нейроінфекціях у дітей. Діагностика та лікування»

Провідні клінічні симптоми сепсису та септичного шоку (СШ) при менінгококовій інфекції та набряку-набухання головного мозку (НГМ) при нейроінфекціях у дітей. Тактика ведення хворих та невідкладна допомога при СШ та НГМ.


5.2. Змістовий модуль 2. «Диференційна діагностика гострих кишкових інфекцій (ГКІ) та вірусних гепатитів (ВГ) у дітей. Невідкладні стани при ГКІ та ВГ».

Конкретні цілі:

  1. Визначати різні клінічні варіанти перебігу ГКІ та ВГ у дітей різного віку.

  2. Визначати тактику ведення хворого при ГКІ та ВГ у дітей.

  3. демонструвати вміння ведення медичної документації дітей, хворих на ГКІ та ВГ.

  4. Планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при ГКІ та ВГ.

  5. Проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при ГКІ та ВГ.

  6. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при ГКІ з синдромом токсико-ексикозу та нейротоксикозу.

  7. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при гострій печінковій недостатності, зумовленій ВГ.


Тема 5. «Диференційна діагностика ГКІ у дітей»

Провідні клінічні симптоми та синдроми ГКІ: місцеві (ентерит, коліт) та загальні (дегідратація, токсикоз). Клінічні варіанти перебігу шигельозу, сальмонельозу, ешерихіозів, кишкового ієрсиніозу, вірусних діарей у дітей різного віку. Диференційна діагностика ГКІ із захворюваннями шлунково-кишкового тракту неінфекційного походження та іншими інфекційними хворобами. Тактика ведення дітей, хворих на ГКІ (обстеження, показання до госпіталізації, лікування). Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.


Тема 6. «Невідкладні стани при ГКІ у дітей. Діагностика та лікування»

Провідні клінічні симптоми дегідратації та токсичної енцефалопатії при ГКІ у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при синдромах дегідратації та токсичної енцефалопатії. Тактика лікаря загальної практики при діагностиці невідкладних станів при ГКІ у дітей, надання невідкладної допомоги.


Тема 7. «Диференційна діагностика та невідкладні стани при вірусних гепатитах (ВГ) у дітей»

Провідні клінічні симптоми, дані лабораторних та інструментальних досліджень при різних клінічних варіантах та в залежності від збудника ВГ. Диференційна діагностика типових та атипових форм ВГ у дітей. Тактика ведення хворого на вірусний гепатит. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції. Провідні клінічні симптоми гострої печінкової недостатності при ВГ у дітей. Показники лабораторних та інструментальних досліджень в оцінці ступеня тяжкості та прогнозу перебігу ВГ з синдромом гострої печінкової недостатності. Тактика ведення хворого на ВГ з синдромом гострої печінкової недостатності. Надання невідкладної допомоги.


5.3. Змістовий модуль 3. «Диференційна діагностика та невідкладні стани при грипі та ГРВІ у дітей. Імунопрофілактика інфекційних захворювань у дітей».

Конкретні цілі:

  1. Визначати різні клінічні варіанти перебігу грипу та ГРВІ у дітей різного віку.

  2. Визначати тактику ведення хворого при грипі та ГРВІ у дітей.

  3. Демонструвати вміння ведення медичної документації дітей, хворих на грип та ГРВІ.

  4. Планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при грипі та ГРВІ.

  5. Проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при грипі та ГРВІ.

  6. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах у дітей, зумовлених грипом та ГРВІ.

  7. Планувати індивідуальний графік щеплення дитини, враховуючи вік, стан здоров’я та епідеміологічну ситуацію.

  8. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при поствакцинальних реакціях та ускладненнях.


Тема 8. «Диференційна діагностика та невідкладні стани при грипі та ГРВІ у дітей»

Провідні клінічні симптоми грипу та ГРВІ у дітей. Пандемічний грип, його епідеміологічні та клініко-патогенетичні особливості. Провідні клінічні симптоми невідкладних станів, які спостерігаються при грипі та ГРВІ (гіпертермічний синдром та синдром крупу) та їх терапія. Тактика ведення хворих на грип та ГРВІ. Профілактика грипу та ГРВІ у дітей.


Тема 9. «Імунопрофілактика інфекційних захворювань у дітей»

Календар профілактичних щеплень. Щеплення за віком. Рекомендовані щеплення. Щеплення за станом здоров’я. Протипоказання до вакцинації. Поствакцинальні реакції та ускладнення, їх діагностика та лікування. Анафілактичний шок, діагностика та невідкладна допомога.


5.4. Самостійна індивідуальна робота (СІР)

Метою даної роботи є поглиблення знань студента в області дитячої інфектології шляхом самостійного виконання індивідуального завдання за такими напрямками на вибір: аналіз клінічних випадків, підготовка доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях, робота з архівним матеріалом клініки, підготовка літературного огляду по клінічним випадкам, які мають труднощі диференційної діагностики та/або лікування, виступ на клінічній лікарській та/або клініко-патологоанатомічній конференції.
Перелік тем докладів:

  1. Раптова екзантема (екзантема немовлят, розеола, 6-та хвороба)

  2. Інфекційна еритема (парвовірусна інфекція, 5-та хвороба)

  3. Хвороба Кавасакі

  4. Лаймська хвороба (Лайм-борреліоз)

  5. Синдром токсичного шоку (стафілококовий, стрептококовий)

  6. Синдром Рея

  7. Гемолітико-уремічний синдром (синдром Гассера)

  8. Пігментні гепатози у дітей

  9. Антибіотико-асоційована діарея

  10. Хвороба від котячих подряпин (філіноз)

  11. Хвороба від укусу щурів (содоку, Гаверхіла)

  12. Лихоманка невідомого ґенезу у дітей

  13. Лептоспіроз у дітей


6. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ДЛЯ ОЦІНКИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА

Зміст оцінюваної діяльності

Максимальна кількість балів

Змістовий модуль 1

48

Тема 1. Диференційна діагностика інфекцій з синдромом екзантеми

12

Тема 2. Диференційна діагностика та невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекціях

12

Тема 3. Диференційна діагностика нейроінфекцій у дітей

12

Тема 4. Невідкладні стани при нейроінфекціях у дітей. Діагностика та лікування

12

Змістовий модуль 2

36

Тема 5. Диференційна діагностика ГКІ у дітей.

12

Тема 6. Невідкладні стани при ГКІ у дітей. Діагностика та лікування

12

Тема 7. Диференційна діагностика та невідкладні стани при ВГ у дітей

12

Змістовий модуль 3

24

Тема 8. Диференційна діагностика та невідкладні стани при грипі та ГРВІ у дітей

12

Тема 9. Імунопрофілактика інфекційних захворювань у дітей

12

Виконання індивідуальної СРС

12

Всього балів за поточну навчальну діяльність

120

Підсумковий модульний контроль

80

Сума балів за модуль

200

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

«5» - 12 балів

«4» - 9 балів

«3» - 7 балів

«2» - 0 балів

За виконання самостійної індивідуальної роботи студенту присвоюється:

12 балів («5»)

9 балів («4»)

7 балів («3»)

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120 (60%).

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю – 80 (40%)

Максимальна кількість балів залікового кредиту модулю – 200 (100%)

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 70 балів під час практичних занять та виконанні індивідуальної самостійної роботи (7х10).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.


  1. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЗАСВОЄННЯ ЯКИХ КОНТРОЛЮЮТЬСЯ ПІД ЧАС ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

(визначений у відповідності до ОКХ спеціаліста за спеціальністю

7.110101 – лікувальна справа напряму підготовки 1101 медицина)


І. Аналіз лабораторних та інструментальних досліджень

1.Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Загальний аналіз ліквору

4. Копрограма

5. Серологічні реакції при інфекційних захворюваннях

6. Бактеріологічне дослідження біологічних рідин та виділень

7. Імунологічні маркери інфекційних захворювань

8. Білірубін крові та його фракції

9. Лужна фосфатаза, тимолова проба, трансамінази крові


2. Надання допомоги при невідкладних станах:

1. Дифтерійний круп

2. Апное при кашлюці

3. Септичний шок при менінгококовій інфекції

4. Набряк-набухання головного мозку при менінгітах та енцефалітах

5. Токсико-ексикоз при гострих кишкових інфекціях

6. Нейротоксикоз при гострих кишкових інфекціях

7. Гостра печінкова недостатність при вірусних гепатитах

8. Гострий стенозуючий ларинготрахеїт при ГРВІ

9. Гіпертермічний синдром при грипі

10. Фебрильні судоми

11. Анафілактичний шок при щепленні


8. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ МОДУЛЮ


  1. Кір. Клініка типових та атипових форм. Ускладнення. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  2. Краснуха. Диференційна діагностика набутої та вродженої краснухи. Ліку­вання. Профілактика.

  3. Вітряна віспа. Клінічна картина типових і атипових форм вітряної віспи. Ускладнення. Диференційна діагностика. Лікування, профілактика.

  4. Оперізуючий герпес. Діагностика. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  5. Герпетична інфекція (простий герпес). Клінічні форми. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  6. Скарлатина. Клінічна картина типових і атипових форм. Ускладнення. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  7. Ангіни у дітей. Етіологічні особливості залежно від віку. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Лікування. Тактика ведення хворих на ангіни вдома.

  8. Псевдотуберкульоз. Диференціальна діагностика. Лікування, профілактика.

  9. Дифтерія. Клінічні форми. Ускладнення. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика дифтерії.

  10. Дифтерійний ларинготрахеїт. Клініка. Диференційна діагностика справжнього та несправжнього крупу. Невідкладна допомога.

  11. Інфекційний мононуклеоз. Диференційна діагностика. Лікування.

  12. Кашлюк. Особливості перебігу у дітей грудного віку. Ускладнення. Диференційна діагностика. Лікування Профілактика.

  13. Апнойна форма кашлюку. Профілактика зупинки дихання у дітей при кашлюці. Невідкладна допомога при апное.

  14. Паротитна інфекція. Клінічна картина різних форм епідемічного паротиту (паротит, субмаксиліт, сублінгвіт, панкреатит, орхіт, менінгіт та ін.). Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  15. Менінгококова інфекція. Клінічні форми. Особливості перебігу у дітей 1-го року життя. Диференційна діагностика менінгококцемії. Лікування. Профілактика.

  16. Септичний шок при менінгококцемії. Діагностика. Невідкладна допомога.

  17. Бактеріальні та вірусні менінгіти у дітей. Клінічні особливості в залежності від віку дитини. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  18. Енцефаліти у дітей. Етіологічна структура. Клінічні особливості. Лабораторна та інструментальна діагностика. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  19. Набряк-набухання головного мозку при менінгітах та енцефалітах у дітей. Діагностика. Невідкладна допомога.

  20. Поліомієліт. Клінічні форми. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  21. Ентеровірусна інфекція. Клінічні форми. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  22. Шигельози у дітей. Особливості перебігу в різних вікових групах. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  23. Сальмонельози у дітей. Особливості перебігу в різних вікових групах. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  24. Ешерихіози у дітей. Клінічні особливості у дітей різних вікових груп залежно від збудника. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  25. Гострі кишкові інфекції у новонароджених. Етіологічна структура. Клінічні особливості. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  26. Ієрсиніоз кишковий. Особливості перебігу у дітей різного віку. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  27. Ротавірусна інфекція. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  28. Дегідратація при гострих кишкових інфекціях. Етіологічна структура. Види дегідратації. Клініко-лабораторна діагностика. Невідкладна допомога.

  29. Токсична енцефалопатія при гострих кишкових інфекціях. Етіологічна структура. Клініко-лабораторна діагностика. Невідкладна допомога.

  30. Вірусний гепатит А. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  31. Вірусний гепатит В. Особливості перебігу у дітей раннього віку. Диференційна діагностика Лікування. Профілактика.

  32. Особливості діагностики і перебігу вірусних гепатитів С, D, Е та інших у дітей. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  33. Гостра печінкова недостатність при вірусних гепатитах у дітей. Клініко-лабораторна діагностика. Невідкладна допомога.

  34. Грип. Клінічний перебіг. Особливості у дітей раннього віку. Ускладнення. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика. Невідкладна допомога при гіпертермічному та судомному синдромі.

  35. Грип пандемічний. Особливості епідеміології та клініки на сучасному етапі. Ускладнення. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  36. Парагрип. Особливості клінічних проявів. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  37. Гострий стенозуючий ларинготрахеїт (ГСЛТ) при ГРВІ у дітей. Діагностика. Диференційна діагностика зі справжнім крупом. Невідкладна допомога.

  38. Респіраторно-синцитіальна інфекція у дітей. Особливості клінічних проявів. Диференційна діагностика. Лікування, профілактика.

  39. Аденовірусна інфекція. Особливості перебігу у дітей раннього віку. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  40. ВІЛ-інфекція/СНІД у дітей. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  41. TORCH-інфекції: токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірусна інфекція, герпетична інфекція. Клінічні прояви вроджених та набутих форм в залежності від шляху та термінів зараження. Лабораторна діагностика гострих, реактивованих та латентних форм. Принципи лікування та профілактики.

  42. Імунопрофілактика дитячих інфекційних хвороб. Організація профілактичних щеплень дітям. Протипоказання до вакцинації. Поствакцинальні реакції та ускладнення, їх діагностика та лікування.

  43. Анафілактичний шок при щепленні. Діагностика, невідкладна допомога.




  1. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Форми контролю i система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та нової редакції «Інструкції з оцінювання навчальної діяльності студентів при впровадженні кредитно-модульної системи організації навчального процесу», затвердженої MO3 України 21.01.2008 № 08.01-22/65.


                  1. 9.1. Практичні заняття

9.1.1. Загальна інформація

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. Він є структурованими і передбачають комплексне оцінювання у балах усіх видів навчальної діяльності (навчальних завдань), які студенти виконують під час практичного заняття:

1) на початковому етапі здійснюється тестовий контроль знань студента. Результати тестового контролю оцінюються позитивно, якщо студент дав не менше 70% правильних відповідей. При меншій кількості правильних відповідей студент не отримує балів. У загальній оцінці поточної навчальної діяльності цей етап становить 25% від оцінки під час роботи на занятті, тобто 1-3 бали.

2) на основному етапі практичного заняття оцінюється практична робота студентів біля ліжка хворої дитини щодо визначення клінічних варіантів та ускладнень найбільш поширених захворювань дитячого віку, визначення тактики ведення хворого, планування обстеження хворої дитини та інтерпретації отриманих результатів, проведення диференційної діагностики та постановки попереднього клінічного діагнозу, ведення медичної документації, надання екстреної допомоги при основних невідкладних станах у клініці дитячих інфекційних хвороб, а також вирішення ситуаційних задач, які включають практичні навички щодо оцінки даних лабораторних та інструментальних досліджень, алгоритмів надання невідкладної допомоги. У загальній оцінці поточної навчальної діяльності цей етап становить 45% від оцінки роботи під час практичного заняття. Максимальна оцінка - 5 балів.

3) на кінцевому етапі практичного заняття контроль здійснюється через вирішення комплексних ситуаційних задач, включаючи задачі з невідкладних станів, що дозволяє оцінити ступінь досягнення навчальної мети. У загальній оцінці поточної навчальної діяльності цей етап становить 30%. Максимальна оцінка – 4 бали.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент на практичних заняттях модуля, дорівнює 108. Вона є результатом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5» (12 балів), на кількість тем (9) у модулі.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент на практичних заняттях модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3» (7 балів), на кількість тем у модулі (9), тобто 61 бал.
9.1.2. Критерії оцінки

Практичні заняття з дитячих інфекційних хвороб є структурованими і передбачають комплексне оцінювання у балах усіх видів навчальної діяльності (навчальних завдань), які студенти виконують під час кожного практичного заняття.

Традиційні оцінки, які конвертуються у бали, студент отримує на практичному занятті за таких умов:

Оцінка «5» - якщо він виконав правильно не менше 90% навчальних завдань (сума балів за всі види робіт складає 11-12 балів)

Оцінка «4» - якщо він виконав правильно не менше 80% навчальних завдань(сума балів за всі види робіт складає 9-10 балів)

Оцінка «3» - якщо він виконав правильно не менше 60% навчальних завдань (сума балів за всі види робіт складає 7-8 балів)

Оцінка «2» - якщо він виконав правильно менше 60% навчальних завдань (сума балів за всі види робіт складає 0 бали).

Оцінка виставляється викладачем у «Журнал обліку відвідувань та успішності студентів» (форма НІ І-і) після перевірки індивідуальних завдань і оголошується студентам на наступному занятті).


9.1.3. Перескладання незадовільної оцінки та відпрацьовування пропущених занять

Студент має право перескладати лише оцінку «2». Поточні оцінки «З» або «4» не перескладаються. Студент зобов'язаний перескладати «2», якщо сума балів поточної ус­пішності не досягає мінімальної для допуску до підсумкового модульного контролю. Сту­дент не зобов'язаний перескладати поточну «2» у тому випадку, якщо сума балів поточної успішності у межах модулю перевищує мінімальну для допуску до підсумкового модульного контролю, але має право перескладати «2» і в тому випадку, якщо мінімальна сума балів до­сягнута.

Перескладання здійснюється черговому викладачу виключно у позааудиторний час за графіком консультацій, складеному на кафедрі. Студент має право перескладати поточні «2» протягом всього пе­ріоду вивчення дисципліни, але не пізніше додаткового терміну, регламентованого навчаль­ним відділом ДМА. Студент може відпрацювати пропущені теми викладачу під час його консультацій (індивідуальної роботи зі студентами). Протягом однієї консультації студент може перескладати лише одну поточну «2», або одне пропущене заняття.
9.2.Індивідуальна самостійна робота

9.2.1. Загальна інформація

Оцінювання самостійної роботи студентів по підготовці до аудиторних практичних занять здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Програмою передбачене обов’язкове виконання індивідуальної самостійної роботи студентів за такими напрямками на вибір: аналіз клінічних випадків, підготовка доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях, робота з архівним матеріалом клініки, підготовка літературного огляду по клінічним випадкам, які мають труднощі диференційної діагностики та/або лікування, виступ на клінічній лікарській та/або клініко-патологоанатомічній конференції.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка