«Дитячі інфекційні хвороби» для студентів VІ курсу зі спеціальності «Лікувальна справа» дніпропетровськ 2015 «затверджую»




Скачати 377.45 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації17.04.2016
Розмір377.45 Kb.
1   2   3

9.2.2. Критерії оцінки

Оцінка «5» виставляється, якщо студент у своїй роботі всебічно висвітлив проблему на рівні сучасних медичних знань.

Оцінка «4» виставляється, якщо студент у своїй роботі всебічно висвітлив проблему, але допустив неточності, або деякі моменти не відповідають сучасним даним.

Оцінка «3» виставляється, якщо студент у своїй роботі частково розкрив проблему та допустив суттєві помилки.

Оцінка «2» виставляється, якщо студент у своїй роботі не розкрив проблеми, а використані їм дані не відповідають сучасним медичним знанням.

Конвертація в бали відбувається наступним чином:



«5» - 12 балів

«4» - 9 балів

«3» - 7 балів

Оцінювання СІР проводиться у під час практичних занять.

Робота вважається виконаною лише в разі отримання студентом позитивної оцінки з історії хвороби.

Бали за індивідуальну роботу додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.


9.3. Підсумковий модульний контроль
9.3.1. Загальна інформація

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення вcix тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали вci види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за 70 балів (63 – поточна успішність + 7 - СІР), враховуючи самостійну індивідуальну роботу.

Форма проведення підсумкового модульного контролю є стандартизованою i включає: а) контроль теоретичної (тестовий контроль), б) практичної підготовки (демонстрування умінь студента біля ліжка хворої дитини, в) вирішення структурованих ситуаційних задач.
9.3.2. Критерії оцінки

а) тестовий контроль включає 40 тестових завдань (з бази даних «Крок-2»). Результати тестового контролю оцінюються позитивно, якщо студент дав не менше 75% правильних відповідей. Максимальна кількість балів – 20. Їх розподіл відбувається шляхом множення кількості правильних відповідей більше 30 (>75%) на 2 (кількість балів за правильну відповідь). Тривалість - 40 хвилин.

б) виконання студентами практичних навичок біля ліжка хворого складається з: 1) збору анамнезу (максимально 5 балів); 2) об’єктивного обстеження (максимально 5 балів); 3) визначення клінічних синдромів з боку органів та систем (максимально 5 балів); 4) встановлення попереднього діагнозу (максимально 5 балів), 5) призначення лікування (максимально 5 балів) та 6) призначення протиепідемічних заходів (максимально 5 балів). Тривалість – 90 хвилин. Максимальна кількість балів – 30.

в) вирішення комплексної структурованої ситуаційної задачі з невідкладних станів при інфекційних захворюваннях у дітей, яка включає обґрунтування наявності та тяжкості невідкладного стану (максимально 10 балів); інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних досліджень (максимально 10 балів); визначення плану надання екстреної допомоги (максимально 10 балів). Тривалість - 30 хвилин. Максимальна кількість балів – 30.



Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради ДДМА можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України тощо. Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Традиційні оцінки та бали за підсумковий модульний контроль, які виставляються в журналі успішності студента:



Традиційна оцінка

Бали

5

70-80

4

60-69

3

50-59

2

<50


9.3.3. Перескладання підсумкового модульного контролю

Причини незарахування залікового модулю:

а) студент не набрав мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і недопущений до підсумкового модульного контролю;

б) студент складав підсумковий модульний контроль, але набрав на ньому менше 50 балів;

в) студент має невідпрацьовані пропуски занять і (або) лекцій;

г) студент не з'явився на підсумковий модульний контроль

Перескладання підсумкового модульного контролю проводиться не більше 2 разів. Перше перескладання підсумкового модульного контролю проводиться комісії у термін не більше 3 тижнів після первинного складання за планом, але не пізніше додаткового терміну. Повторне (друге і останнє) перескладання підсумкового модульного контролю проводиться комісії після закінчення терміну вивчення курсу «Дитячі інфекційні хвороби, VІ курс» згідно графіку навчального процесу.

Перескладання проводяться у складі збірної групи у день, призначений розкладом навчального відділу ДДМА.


9.4. Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалою ECTS та традиційною шкалою

Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS у деканатах, так і в чотирибальну шкалу на кафедрі.

Студенти, які навчаються за однією спеціальністю з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ЕСТS таким чином:


Оцінка ЕСТS

Статистичний показник

А

Найкращі 10% студентів

В

Наступні 25% студентів

С

Наступні 30% студентів

D

Наступні 25% студентів

Е

Решта 10% студентів

Ранжування з присвоєння оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю, і успішно завершили вивчення дисципліни.

Оцінки «FX, F» виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка «FX» виставляються студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зараховано підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком під час канікул впродовж двох тижнів після завершення навчального року. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали всі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модулю.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються на кафедрі у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями таким чином:




Бали з дисципліни

Оцінка за чотирибальною шкалою

Від 170 до 200 балів

5

Від 140 до 169 балів

4

Від 120 до 139 балів

3

< 120 балів

2

Оцінка ECTS у традиційну чотирибальну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.


10. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література

  1. Інфекційні хвороби в дітей: підручник/С.О. Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В. Пипа та ін.; за ред. Проф. С.О. Крамарьова, О.Б. Надраги.-К.:СВС «Медицина».-2010.-392с.

  2. Дитячі інфекційні хвороби (клінічні лекції). Під ред. проф. С.О.Крамарєва. - Київ, «Моріон». – 2003.-480 с.


Додаткова література

  1. Написання історії хвороби дітей з педіатрії та дитячих інфекційних хвороб: Навчально-методичний посібник. / О.П. Волосовець, С.О. Крамарьов, Т.П. Бинда та ін. – Суми: Сумський державний університет, 2011 – 117 с.

  2. Ураження центральної нервової системи при інфекційних захворюваннях у дітей/Шостакович-Корецька Л.Р., Дзяк Л.А. та ін. // Навчально-методичний посібник–Дніпропетровськ, АРТ-ПРЕС. - 2004. -  284 с.

  3. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии - Луганск, 2003.-131с.

  4. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей-Донецк:Регина, 2005.-389с.

  5. Запорожан В.Н., Аряєв Н.Л. ВИЧ – инфекция и СПИД. -К, Здоров’я,.-1994.-623 с.

  6. Майданник В.Г., Майданник И.В. Справочник современных лекарственных средств.- М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005.-1024 с.

  7. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.

  8. Сэнфорд Дж., Гилберт Д., Гербердинг Дж., Сэнде М. Антимикробная терапия. М.:Практика, 1996. – 219 с.

  9. Хертл М. Дифференциальная диагностика в педиатрии.- М.:Медицина, 1990. - 1064 с.

  10. Руководство по инфекционным болезням у детей / В.Ф.Учайкин.- М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 809 с.

  11. Инфекционные болезни у детей / под ред. В.Н.Тимченко, Л.В.Быстряковой. – СПб.: СпецЛит, 2001. – 560 с.

  12. Богадельников И. В. Дифференциальный диагноз важнейших инфекционных заболеваний у детей. - Симферополь. 1999. – 528 с.

  13. Менингиты у детей / И.В.Богадельников, Л.Х.Горишняк, Г.М.Кушнир и др.: Под ред. проф. И.В.Богадельникова, М.В.Лободы.- Издательство «Крым-Фарм-Трейдинг»: Симферополь – Киев, 2002.– 448 с.

  14. Богадельников И. В. Справочник по инфекционным болезням у детей (для участковых педиатров, врачей санаторно-оздоровительных учреждений, семейных и школьных врачей и бригад скорой медицинской помощи).- Таврия. Симферополь, 2001. – 414 с.

.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка