Дієслово. Категорії дієслова. Наказовий спосіб. Дійсний спосіб теперішнього часу активного і пасивного стану




Скачати 120.77 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір120.77 Kb.

Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів


до практичного заняття з латинської мови № 2

медичний факультет, І курс, ІІ семестр

Тема:

Дієслово. Категорії дієслова. Наказовий спосіб. Дійсний спосіб теперішнього часу активного і пасивного стану.



Мета:

  1. Засвоїти граматичні категорії дієслова.

  2. Навчитись утворювати Imperativus, Praesens indicativі activi et passivi для 3 особи однини і множини.

  3. Вміти визначати дієвідміну і перекладати дієслова в Imperativus та Indicativus.




  1. Опрацювати конспект та матеріал підручника по темі.

(§ 22, § 23б § 24, § 25, § 26, § 27).


  1. Дати усні відповіді на питання:

    1. Назвіть граматичні категорії дієслова.

    2. Як дієслово записується у словник?

    3. Як визначаємо основу дієслова?

    4. Як визначаємо дієвідміну?

    5. Як утворюється Imperativus?

    6. Як утворюється Indicativus?

    7. Який порядок слів характерний для латинського речення?




  1. Лексичний мінімум. Перекласти, записати у словничок і вивчити дієслова:

signo, are studeo, ēre divido, ĕre diluo,

audio, īre nutrio, īre palpo, āre sano, āre

do, dare misceo, ēre ausculto, āre valeo, ēre

salveo, ēre formo, āre steriliso, āre recipio, ĕre




  1. Практичні навички:

    1. Виконати усно впр. 3, с. 55 (1 - 10), впр. 3, с. 58 (1 - 4).

    2. Виконати письмово впр. 4, с. 55 (1 - 10), впр. 6 (1, 2, 3, 8), с. 59.

    3. Прочитати і перекласти текст “De vertebris”, с. 59.




  1. Творче завдання (додаткове):

    1. Запам’ятайте латинські вирази: с. 55, впр. 5.

    2. Напишіть дослідження на тему: “Українські іменники, утворені від латинських дієприкметників теперішнього часу активного стану.”




  1. Література:

Основна:

    1. Краковецька Г.О., Бобирьов В.М., Бєляєва О.М. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.

Додаткова:

  1. Світлична Є.І., Толок І.О. Латинська мова: Підручник. – 2-ге видання. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 400 с.

  2. Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 424 с.

  3. Лещук Т.Й., Семенюк М.Т. Українсько-латинський словник. Львів, 2001.

  4. Латинско-русский словарь. Москва, Минск, 2002.

Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів


до практичного заняття з латинської мови № 3

медичний факультет, І курс, ІІ семестр

Тема:

Умовний спосіб в рецептурі. Дієслово fio, fieri. Сталі рецептурні вирази.



Мета:

  1. Засвоїти правила утворення Coniunctivus.

  2. Навчитись утворювати Coniunctivus presentis passivi 3 особи однини і множини.

  3. Вивчити рецептурні вирази з Coniunctivus.

  4. Вміти перекладати речення з Coniunctivus.




    1. Опрацювати конспект та матеріал підручника по темі.

(§ 36, § 37, § 38, § 40).

    1. Дати усні відповіді на питання:

  1. Що таке Coniunctivus?

  2. У яких реченнях вживається Coniunctivus і що він виражає?

  3. Як утворюється Coniunctivus?

  4. Як перекладаються дієслова у Coniunctivus українською мовою?

  5. Назвіть рецептурні вирази з fio, fieri.

    1. Лексичний мінімум.

  1. Перекладіть, запишіть у словничок і вивчіть дієслова:

praeparo, are filtro, āre finio, īre adhibeo, ēre

sto, stare repeto, ĕre video, ēre verto, ĕre

spero, āre vivo, ĕre noceo, ēre


  1. Вивчіть вирази:

Fiat lege artis – нехай буде зроблено за законом мистецтва (за всіма правилами).

Misce, fiat pulvis – змішай, нехай утвориться порошок.

Misce, fiat ungentum – змішай, нехай утвориться мазь.

Misce, un fiat massa pilurarum, e qua formentur pilulae N … – змішай, щоб утворилась пілюльна маса, з якої сформувати пілюлі числом ...



    1. Практичні вправи:

  1. Виконати усно впр. 2 (І), с. 80.

  2. Виконати письмово впр. 3 (І), с. 80.

    1. Творче завдання (додаткове):

  1. Перекласти українською мовою, вивчити крилаті вислови: с. 80, впр. 2 (ІІ).

  2. Оформити таблицю “Рецептурні вирази з Coniunctivus”.




    1. Література:

Основна:

  1. Краковецька Г.О., Бобирьов В.М., Бєляєва О.М. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.

Додаткова:

  1. Світлична Є.І., Толок І.О. Латинська мова: Підручник. – 2-ге видання. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 400 с.

  2. Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 424 с.

  3. Лещук Т.Й., Семенюк М.Т. Українсько-латинський словник. Львів, 2001.

  4. Латинско-русский словарь. Москва, Минск, 2002.



Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів


до практичного заняття з латинської мови № 4

медичний факультет, І курс, ІІ семестр

Тема:

Хімічна номенклатура. Назви хімічних елементів, кислот, солей, оксидів, складних ефірів.



Мета:

    1. Засвоїти міжнародні латинські найменування хімічних елементів та їх сполук.

    2. Навчитись утворювати назви органічних та неорганічних кислот, солей та оксидів, назви кислотних і вуглеводних радикалів та складних ефірів.

    3. Вміти правильно вживати латинські назви хімічних елементів та їх сполук.




      1. Опрацювати конспект та матеріал підручника по темі.

(§ 125, § 126, § 127, § 128, § 129).


      1. Дати усні відповіді на питання:

        1. Іменниками якого роду та відміни є назви хімічних елементів?

        2. Назви яких елементів становлять виняток із загального правила?

        3. Як утворюються назви кисневмісних неорганічних кислот на вищому ступені окислення? на нижчому ступені окислення? безкисневих кислот? органічних кислот?

        4. Як утворюються назви оксидів та основ?

        5. Як утворюються назви солей?

        6. Які суфікси вживаються в назвах аніонів солей кисневмісних кислот? солей безкисневих кислот? як відмінюються ці назви?

        7. Який префікс вживається в назвах аніонів основних солей?

        8. Як утворюються назви органічних калієвих та натрієвих солей?

        9. Як утворюються назви кислотних та вуглеводневих радикалів?

        10. Як утворюються назви складних ефірів?




      1. Лексичний мінімум. Записати у словничок і вивчити назви хімічних сполук:

acidum formicicum мурашина кислота acidum oxalikum щавелева кислота

acidum succinicum янтарна кислота acidum tartaricum винна або виннокам’яна кислота

magnesii oxydum seu magnesia usta магнію оксид або палена магнезія

solutio Aluminii subacetatis seu Liquor Burovi розчин алюмінію основного ацетату або рідина Бурова




      1. Практичні вправи:

        1. Виконати усно впр. 3, с. 219, впр. 6, с. 219.

        2. Виконати письмово впр. 2, с. 219.




      1. Творче завдання (додаткове):

Написати доповідь “Синонімічні назви оксидів та основ, побудовані за старим способом (ДФСРСР, ІХ видання)”.

      1. Література:

Основна:

        1. Краковецька Г.О., Бобирьов В.М., Бєляєва О.М. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.

Додаткова:

  1. Світлична Є.І., Толок І.О. Латинська мова: Підручник. – 2-ге видання. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 400с.

  2. Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 424 с.

  3. Світлична Є.І., Толок І.О. Studeamus Latinam. – Харків, 2002.

  4. Лещук Т.Й., Семенюк М.Т. Українсько-латинський словник. Львів, 2001.

  5. Латинско-русский словарь. Москва, Минск, 2002.



Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів


до практичного заняття з латинської мови № 5

медичний факультет, І курс, ІІ семестр

Тема:

Фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на хімічний склад препарату, частотні відрізки терапевтичного, анатомічного, фізіологічного і фармакологічного характеру.



Мета:

    1. Засвоїти способи утворення наукової та тривіальної назви хімічних речовин як лікарських препаратів, їх граматичну будову.

    2. Запам’ятати частотні відрізки, які вказують на хімічний склад препарату, частотні відрізки терапевтичного, анатомічного, фізіологічного та фармакологічного характеру.

      1. Опрацювати конспект та матеріал підручника по темі (§ 124).

      2. Дати усні відповіді на питання:

        1. Назвіть способи утворення тривіальних назв лікарських препаратів.

        2. Назвіть терміноелементи, що вказують на хімічний склад препарату.

        3. Назвіть терміноелементи, що вказують на терапевтичну дію препарату.

        4. Назвіть терміноелементи, що вказують на фізіологічну дію препарату.

        5. Як утворюються назви вітамінів та полівітамінних препаратів?

        6. Як утворюються назви гормональних препаратів?

        7. Як утворюються назви ферментних препаратів?

        8. Які терміноелементи вживаються в назвах антибіотиків?

      3. Лексичний мінімум. Запам’ятайте правильне написання препаратів:

Anaesthesinum Antipyrinum Cholenzymum Mycoseptinum

Oxytetracyclinum Nitroglycerinum Aethylmorphinum Synthomycinum

Phenoxymethylpenicillinum Methylsylfazinum Laevomycetinum


      1. Практичні навички:

        1. Виділіть у назвах препаратів частотні відрізки, назвіть їх значення:

Amidopyrinum, Cholenzymum, Corvalolum, Hydrocortisonum, Synandrol, Bencainum, Oxytetracyclinum, Nitroglycerinum, Thioacetazolum, Viperalginum, Pyraphenum, Haemostimulinum, Promedolum, Aethylomorphinum, Rifamycinum, Phenoxymethylpenicillinium, Bilignostum, Phogex, Polyvitaplex, Desoxycorticosteronum, Morphocyclinum, Synoestrolum, Carditoxin, Methylsulfazinum, Diiodthyrosinum, Decamevitum, Ronidasum, Sedral, Methandriolum, Isotensin, Nepresol, Mycoseptinum, Testoviron, Anastress, Allercur, Anacardiol, Diprophyllinum, Neodorm, Barbamylum, Synthomycinum, aёrosolum “Oxycort”, Laevomycetinum in tablettis, Dibazolum, Revitum, Polyvitaplex, Hydrolasum, Cortiazem, Cocarboxylasum, Thyrolysinum, Diathylstilboestrolum, Desoxycorticosteronum, Decamevitum, Methandrostenolonum, Vitanova, Lecozym, Nerobolil, Dinoprostum, Gonadotropinum.

        1. Напишіть назви препаратів латиною. Виділіть частотні відрізки, назвіть їх значення:

Амідопірин, феноксиметилпеніцилін, дипрофен, тіафосфамід, хлорофіліпт, оксилідин, олеандоміцин, вазографін, етазол, фторурацил, метилестрадіол, теобромін, еритроміцин, окситетрациклін, оксиметилпеніцилін, піридоксальфосфат, фторотан, гексахлоретан, декамевіт, тетрациклін, білоцид, аміназин, новолакс, кардіотраст, холелітин, циклодорм, дипілодор, пертранквіл, вазодилат, трикамеїн, промедол, кардіовален, ізотензин, флогодин, дийодтиразин, йодофілін, валокордин, димедрол, неоміцин, корди гіт, гемодез, нітрогліцерин, новокаїн, хлороміцетин, примо тест, лавестрин, вірекс, вазкулат, осарцид.

      1. Творче завдання (додаткове):

        1. Складіть таблицю “Синонімічні назви вітамінів”.

        2. Напишіть реферат на тему: “Принципи побудови назв лікарських препаратів”.

      2. Література:

Основна:

        1. Світлична Є.І., Толок І.О. Латинська мова: Підручник. – 2-ге видання. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 400с.

        2. Китичок Л.Т., Фоміна Л.В. Російсько-українсько-латинський тлумачний словник назв лікарських засобів.

Додаткова:

  1. Лещук Т.Й., Семенюк М.Т. Українсько-латинський словник. Львів, 2001.

  2. Латинско-русский словарь. Москва, Минск, 2002.



Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів


до практичного заняття з латинської мови № 6

медичний факультет, І курс, ІІ семестр

Тема:

Загальні відомості з біноміальної ботанічної номенклатури. Граматичні моделі ботанічних назв. Назва лікарської рослинної сировини.



Мета:

    1. Ознайомитись з історією виникнення міжнародної біноміальної ботанічної номенклатури.

    2. Засвоїти 5 моделей ботанічних назв.

    3. Навчитись утворювати назви лікарської сировини.




      1. Опрацювати конспект та матеріал підручника по темі.

Утворення і вживання латинських наукових назв рослин регулюються зводом правил – Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури. Останній такий кодекс був прийнятий у 1972 р.

Назви рослин повинні бути короткими і чіткими. Цій умові найкраще відповідають введені К.Ліннеєм у постійний вжиток подвійні (бінарні) ботанічні назви.

Кожна рослина має “прізвище” і “ім’я” – родову і видову назви. У основі багатьох родових назв, а також видових епітетів, лежать слова, які вказують на історію вивчення рослин, географічні дані, вживання рослини, час зростання. Так, рід жовтець (Ranunculus) об’єднує жовтець повзучий, жовтець їдкий, жовтець золотистий і ще біля 400 видів. Видова назва визначає індивідуальність рослини, її специфіку.

Щоб бінарні назви були єдині, їх підпорядковують точно визначеним правилам. Вони повинні бути за формою латинськими або латинізованими, тобто написаними з дотриманням правил латинської граматики. У кінці назви вказують (у скороченій формі) ім’я ботаніка, який вперше описав дану рослину.

Наприклад: Oryza sativa L.(Linneus)

Rosa cinnamomea L.

Taraxacum officinale Wigg. (Wigger)
Граматичні моделі ботанічних назв

Кожна латинська ботанічна назва складається з двох слів, перше з яких – назва роду, друге – видовий епітет.

В залежності від того, якою частиною мови визначено видове означення, умовно можна виділити п’ять наступних граматичних моделей ботанічних назв:

Назва роду Видовий епітет



Модель 1

іменник в Nom.

+

іменник в Nom.




Atropa belladonna – беладонна лікарська




Модель 2

іменник в Nom.

+

іменник в Gen.




Primula veris – первоцвіт весняний (весни)




Модель 3

іменник в Nom.

+

невідмінюваний іменник




Panax ginseng – женьшень




Модель 4

іменник в Nom.

+

іменник з означенням




Capsella bursa-pastoris – грицики звичайні




Модель 5

іменник в Nom.

+

прикметник




Mentha piperita – м’ята перцева


Назва лікарської рослинної сировини

Назвою сировини може бути назва роду або видове означення. Якщо назва рослини утворена за 1-ою, 3-ю або 4-ю моделями, то назва лікарської сировини це, звичайно, видовий епітет, якщо за 2-ю або 5-ю моделями – назва роду (див. табл.).

Наприклад: (І) Acorus calamus – rhizoma Calami

(II) Primula veris – folium Primulae

(III) Therobroma cacao – semen Cacao

(IV) Dryopteris filix-mas – rhisoma Filicis maris

(V) Foeniculum vulgare – fructus Foeniculi

Назви лікарської рослинної сировини можуть не співпадати з ботанічними назвами. У ряді випадків це пояснюється тим, що в номенклатурі лікарських засобів зберігається ботанічна назва, яка застосовувалась раніше, у той час як з’явилась нова назва, яка стала офіційно визнаною в сучасній ботанічній номенклатурі. Наприклад:



Ботанічна назва рослини

Назва лікарської рослинної сировини

Brassica nigra - гірчиця чорна

Sinapis, is f

Наприклад: semen Sinapis (насіння гірчиці),

oleum Sinapis aethereum (ефірна гірчична олія)


Cinchona purpurea- хінне дерево

Secale cornutum

Наприклад: cortex Chinae (кора хіни)

tinctura Chinae (настоянка хіни)


ІІ. Дати усні відповіді на питання:

  1. Хто розробив бінарну ботанічну номенклатуру?

  2. Назвіть граматичні моделі ботанічних найменувань.

  3. Як утворюються назви лікарської сировини?

  4. Назвіть рослини, в яких назва лікарської сировини не співпадає з ботанічною назвою.


ІІІ. Лексичний мінімум. Перекласти, записати у словничок і вивчити:

Achillea millefolium деревій звичайний Atropa Belladonna красавка

Adonis veranalis горицвіт весняний Chelidonium majus чистотіл звичайний

Arctostaphylos uva-ursi мучниця, ведмеже вушко Hyperium perforatum звіробій звичайний

Artemisia absinthium полин гіркий Mentha piperita м’ята перцева
IV. Практичні навички:


  1. Визначте модель ботанічної назви:

1. Oryza sativa 6. Thymus serpyllum 11. Strychnos nux-vomica

2. Acorus calamus 7. Viola arvensis 12. Vaccinium myrtillus

3. Vaccinium vitis-idaea 8. Theobroma cacao 13. Achillea millefolium

4. Tussilago farfara 9. Capsella bursa-pastoris 14. Sambucus nigra

5. Betula verrucosa 10. Zea mays 15. Panax ginseng


  1. Назвіть латинські ботанічні назви рослин, визначте їх граматичну модель і назву сировини:

1. Гірчиця чорна 6. Грицики звичайні 11. Папороть чоловіча

2. Полин гіркий 7. Дурман звичайний 12. Мучниця звичайна

3. М’ята перцева 8. Чебрець боровий 13. Алтея лікарська

4. Череда трироздільна 9. Первоцвіт весняний 14. Шоколадне дерево

5. Женьшень 10. Аїр болотяний 15. Евкаліпт попелястий
V. Творче завдання (додаткове):

Напишіть реферат на тему: “Наукові і народна назви лікарських рослин України.”


VI. Література:

Основна:

  1. Краковецька Г.О., Бобирьов В.М., Бєляєва О.М. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія. – К.: Здоров’я, 1999. – 360 с.

Додаткова:

  1. Світлична Є.І., Толок І.О. Латинська мова: Підручник. – 2-ге видання. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 400 с.

  2. Закалюжний М.М., Паласюк Г.Б. Латинська мова і основи медичної термінології. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.– 424с.

  3. Лещук Т.Й., Семенюк М.Т. Українсько-латинський словник. Львів, 2001.

  4. Латинско-русский словарь. Москва, Минск, 2002.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка