До Всесвітнього дню боротьби зі снідом (1 грудня) щодо заходів профілактики віл/сніду серед військовослужбовців Збройних Сил України




Скачати 73.37 Kb.
Дата конвертації21.04.2016
Розмір73.37 Kb.


До Всесвітнього дню боротьби зі СНІДом (1 грудня) щодо

заходів профілактики ВІЛ/СНІДу серед військовослужбовців Збройних Сил України
Щорічно 1 грудня у більшості держав світу відмічається Всесвітній день боротьби зі СНІДом (World AIDS Day). Вперше Всесвітній день боротьби зі СНІДом відмічався 1 грудня 1988 року після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я провідних держав світу був оголошений призив до соціальної терпимості та розширенню обміну інформацією по ВІЛ/СНІДу.

Початок цього процесу відбувся 5 червня 1981 року, коли Американський Центр контролю над захворюваннями зареєстрував нову хворобу – синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Враховуючи стрімке поширення пандемії СНІДу, ООН у 1996 році утворила союз 6 всесвітніх організацій та затвердила Сумісну програму Об’єднаних націй по проблемам ВІЛ/СНІДу (Joint United Nations Programme on HIV/AIDS, UNAIDS). У якості співвиконавців цього проекту програма об’єднала Дитячий фонд ООН, Програму ООН з розвитку, Фонд ООН по питанням народонаселення, Організацію ООН з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО), Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ) і Всесвітній банк.

На сьогодні UNAIDS підтримує довготривалі глобальні проекти з профілактики ВІЛ/СНІДу, допомагає боротьбі за права людини незалежно від ВІЛ-статусу, надає допомогу державам у всьому світі шляхом проведення навчання щодо мір профілактики, підтримки досліджень з питань ВІЛ/СНІДу і роботи щодо поширення міжнародного фронту боротьби з ВІЛ/СНІДом.

Символом розуміння боротьби зі СНІДом з 1991 року є червона стрічка. Її ідея була задумана художником Франком Муром, який проживав у штаті Нью-Йорк. Сусідня родина носила жовті стрічки, яки символізували бажання щодо повернення сина-солдата, який воював у Персидській затоці. Художник вирішив, що стрічка у вигляді перевернутої букви “V” може бути й символом боротьби зі СНІДом. Проект “червона стрічка” був офіційно розпочатий на 45 щорічної церемонії вручення нагород “Tony Awards” 2 червня 2000 року. У наступні декілька років червоні стрічки стали частиною дрес-коду також й на церемоніях Оскар і Еммі.

ВІЛ недарма назвали чумою ХХ, а тепер й ХХІ сторіччя. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) він є однією із основних інфекційних причин смерті у світі. За останні 30 років у світі померло більше 25 млн. осіб. В 2013 році у світі нараховувалося біля 34 млн. людей з ВІЛ. Більше 60% осіб з ВІЛ проживають в Африці на південь від Сахари.

Україна також не залишилася у стороні від цього процесу. З часу виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції у 1987 році і до 2012 року включно серед громадян України офіційно зареєстровано майже 220 тис. випадків ВІЛ-інфекції, в 2013 році виявлено та зареєстровано ще 21111 осіб. З їх числа померло від СНІДу за цей час понад 32 тис. осіб. За даними персоніфікованого обліку в країні на сьогодні зареєстровано більш 130 тис. ВІЛ-інфікованих. За даними офіційних звітів до 2011 року темпи зростання складали більш як 10% в рік, у 2012 році ситуація у певній мірі покращилася, темпи зростання уповільнилися, але докорінних змін, нажаль, не відбулося. Тобто, ситуація з ВІЛ-інфекції залишається напруженою і в теперішній час – продовжується поширення ВІЛ серед різних категорій населення, зростає кумулятивна кількість ВІЛ-інфікованих осіб і хворих на СНІД. За рівнем інфікованості ВІЛ серед потенційних донорів крові Україна з 1997 року посідає перше місце у Європі. Цей показник деякою мірою відображає рівень поширеності ВІЛ серед загального населення. Загальна оцінка чисельності молодих людей груп ризику в Україні віком 14-19 років становить біля 85000 осіб (55000 хлопці, 30000 дівчата).

Конституцією України визначено, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Тому, боротьба з інфекційними захворюваннями, зокрема ВІЛ-інфекцією/СНІДом та соціально небезпечними хворобами, залишається пріоритетним напрямом діяльності у сфері охорони здоров’я населення, що відображено в Законах України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про захист населення від інфекційних хвороб”, “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”, “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” та інших законодавчих актах.

Збройні Сили України як невід'ємна частина суспільства також не можуть залишатися в стороні від цієї проблеми. Так яким же чином захищені наші військовослужбовці від цього надзвичайно небезпечного недугу?

Саме на медичну службу покладена загальна організація всього комплексу профілактики ВІЛ, фахівці якої прикладають багато зусиль для недопущення занесення та розповсюдження цього небезпечного захворювання у військових колективах.

Першим заслоном на шляху занесення вірусу до Збройних Сил є ретельне медичне обстеження осіб, які призиваються до лав Збройних Сил. Так, за останні 6 років територіальними центрами профілактики ВІЛ-інфекції МОЗ України сумісно з військово-лікарськими комісіями виявлено та не призвано більш як 300 ВІЛ-інфікованих.

Обов’язковому медичному обстеженню на ВІЛ підлягають військовослужбовці, яки перебували у тривалих закордонних відрядженнях, зокрема миротворці, та ті категорії фахівців, які у своїй професійній діяльності мають контакт з кров’ю або можуть бути інфіковані при виконанні службових обов’язків – наприклад, хірурги, стоматологи, медичні сестри, тощо. Також обстежуються усі донори, які здають кров у підрозділах служби крові Збройних Сил, хворі та поранені військовослужбовці, які підлягають хірургічному втручанню. Медичною службою проводиться значна робота щодо забезпечення безпеки військовослужбовців та членів їх родин, які проходять лікування у військових медичних закладах. Найбільша увага приділяється забезпеченню безпеки медичних втручань, таких, як хірургічні операції, маніпуляції, що проводяться лікарями та медичними сестрами при обстеженні та лікуванні хворих. До пріоритетних напрямків відносяться забезпечення епідемічної безпеки у хірургічних і стоматологічних відділеннях, при проведенні ін’єкцій та різних маніпуляцій у всіх без виключення лікувальних підрозділах. Рішуче значення має тій факт, що на сьогодні всі лікувальні заклади забезпечені необхідними сучасним обладнанням та апаратурою для забезпечення епідемічної безпеки медичних маніпуляцій.

За необхідністю висококваліфіковану консультацію з питань профілактики кожний військовослужбовець та член його родини можуть отримати у кабінетах добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію/СНІД, які працюють у Головному військово-медичному клінічному центрі “ГВКГ” в м. Київ та Військово-медичних клінічних центрах регіонів. Там же проводиться відбір крові у всіх бажаючих для проведення лабораторного дослідження на наявність інфікування ВІЛ. Немаловажну роль має тій факт, що усі випадки звернень а також уся персональна інформація щодо осіб, які звернулися, є анонімною. Значна кількість наших військовослужбовців вже оцінили переваги реального знання щодо стану свого здоров'я, про що свідчить зростання бажаючих пройти обстеження та консультацію на ВІЛ. Так, щорічно обстеження та консультацію у цих кабінетах проходять до 15-17 тис. осіб, і кількість бажаючих постійно зростає.

Окремо відмічу безпеку донорства крові. За останні роки саме у цьому напрямку вдалося досягнути значних успіхів. Так, на сьогодні забезпечено необхідний рівень безпеки на усіх етапах починаючи з відбору крові у донорів, які, як вже відмічалося, проходять обов’язкове обстеження на ВІЛ, її подальше лабораторне дослідження на наявність крім ВІЛ і на вірусні гепатити та інші інфекційні хвороби. Також, безумовно, належний контроль за якістю компонентів крові забезпечено при її зберіганні та перед використанням.

Останнім часом арсенал обладнання служби крові Збройних Сил значно укріпився. Завдяки співробітництву з Програмою глобального надзвичайного плану Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД (РЕРFAR), яка впроваджується за підтримки Посольства США в Україні в ході виконання Рамкової угоди про Партнерство між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполучених Штатів Америки у сфері протидії ВІЛ/СНІДу на 2011 -2015 роки, Центром крові Збройних Сил України в м. Києві в 2013 році отримано дві сучасні низькотемпературні камери загальною вартістю понад 320 тис. грн. Це дозволило забезпечити тривалу збереженість компонентів крові та запланувати на найближче майбутнє створення так званого “банку крові” для військовослужбовців. У сумісних планах також поповнення медичних закладів найсучаснішою технікою та обладнанням для лабораторного контролю і забезпечення безпеки крові.

Значну роботу по контролю та попередженню розповсюдження ВІЛ проводять фахівці державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України та наукові працівники Української військово-медичної академії і Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України.

Так, без уваги не залишається не тільки жодний випадок інфікування ВІЛ як військовослужбовців так і членів їх родин, а й підозри на наявність цього небезпечного захворювання. Обов’язково проводиться ретельне розслідування усіх можливих шляхів передачі збудника та вживаються необхідні міри щодо попередження подальших епідемічних ускладнень. Особлива увага приділяється роботі з миротворцями та фахівцями, які в своїй професійній діяльності підвергаються ризику зараження. Науковими співробітниками ведеться єдина система державного обліку ВІЛ-інфікованих, розробляються та обґрунтовуються заходи, які дозволяють найбільш ефективно розподіляти наявні ресурси та забезпечити належний рівень епідемічного благополуччя військ.

Значну увагу медична служба Збройних Сил України приділяє укріпленню міжнародного співробітництва. У рамках програми РЕРFAR, про яку вже говорилося раніше, найближчим часом буде поновлено інформаційні матеріали для військовослужбовців, які дозволять підвищити їх інформованість щодо сучасних поглядів на шляхи розповсюдження та міри профілактики зараження ВІЛ/СНІДом. У планах на майбутнє створення мобільного кабінету добровільного консультування та тестування, що дозволить проводити інформаційні кампанії та лабораторні дослідження на ВІЛ не тільки у Військово-медичних клінічних центрах, а також і у самих віддалених гарнізонах і військових частинах в різних умовах їх діяльності. Заплановано також проведення спеціалізованих тренінгів для лікарів загальної практики з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на рівні військових частин.

У військових частинах та закладах кожний військовослужбовець незалежно від його рівню знань та термінів вислуги проходить обов’язкові заняття, на яких кваліфіковані викладачі за допомогою різноманітних методів навчання вивчають основні принципи профілактики та надають практичну допомогу у вирішенні питань, що виникають у слухачів. На даний час рівень обізнаності більшої частини військовослужбовців дозволяє з упевненістю вважати щодо достатніх знань про шляхи передачі та методи профілактики ВІЛ.

Таким чином, підводячи підсумки, хочу ще раз підкреслити, що наші військовослужбовці та члени їх родин надійно захищені від зараження ВІЛ в їх службовій діяльності. Разом з тим, саме обізнаність та невпинне виконання достатньо простих правил особистого захисту дозволять дійсно забезпечити здоров'я кожного військовослужбовця та близьких їм людей.



Нехай у Всесвітній день боротьби зі СНІДом кожний військовослужбовець ще раз підведе підсумки своїх знань щодо попередження інфікування ВІЛ та зрозуміє, що його здоров’я в його руках. Здоров'я Вам і Вашим близьким.



База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка