Доктора біологічних наук, професора Житомирського державного університету імені Івана Франка




Сторінка10/15
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.06 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15
Список найважливіших наукових і науково-методичних праць:

  1. Стадниченко А.П., Куркчі Л.М., Гумінський О.В., Гирин В.К., Іваненко Л.Д. Екологічна криза та поведінка тварин // – К. 1995. – 229 с. Деп. в ДНТБ України 04.09.95, №2049 – Ук95.

  2. Киричук Г.Є., Гирин В.К., Гирина Н.П. Зміни концентрації аскорбінової кислоти в гемолімфі черевоногих молюсків під дією різних чинників середовища // Вісник ДААУ, 2000.- 1 – С. 137- 141.

  3. Весельський М.Ф., Вискушенко А.П., Вискушенко Д.А., Гарбар О.В., Гирин В.К. та ін. Рідкісні та зникаючі види тварин Житомирщини // Велика Волинь: Житомирщина на зламі тисячоліть – Житомир, 2000 – Т.21 – С.249-251.

  4. Стадниченко А.П., Василенко О.М., Вискушенко А.П., Вискушенко Д.А., Гарбар О.В., Гирин В.К. та ін. Вплив антропічного пресингу на природу Великої Волині // Науково-педагогічна спадщина академіка В.І.Вернадського як планетарне явище: Матеріали Всеукраїнської студентської наук.-практ. конф. – Полтава: ТОВ АСМІ, 2001 – С. 164-166.

  5. Стадничеко А.П., Іваненко Л.Д., Вискушенко А.П., Гарбар О.В., Гирин В.К., Гуменюк Р.А., Мельниченко Р.К., Мостіпака О.А., Остапчук Л.О., Янович Л.М. Вплив розчинів хлориду цинку на вміст β–каротину в гемолімфі витушки (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) // Тези доповіді ХІІ конференції Українського наукового товариства паразитологів (Севастополь, 10-12 вересня 2002 р.). – Київ. 2002. – С. 105.

  6. Стадниченко А.П., Пінкіна Т.В., Гирин В.К., Іваненко Л.Д., Мокрицька А.М., Мостіпака О.А., Павлюченко О.В. Черевоногі легеневі молюски (Mollusca: Gastropoda: Pulmonata ) в системі біологічного моніторингу // Вісник Житомирського педагогічного університету, 2002. – 10, С. 185 – 187.

  7. Стадиченко А.П., Гирин В.К., Мокрицька А.М., Мостіпака О.А. Вплив карбофосу на вміст гемоглобіну в гемолімфі витушки (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) // Вісник Житомирського педагогічного університету, 2003. – 11, С. 259 – 261.

  8. Стадиченко А.П. та ін. Рідкісні і зникаючі види тварин Житомирщини: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів – Житомир: Волинь, 2003. – 176 с.

  9. Стадниченко А.П., Гирин В.К., Чорномаз Т.В. Методичні рекомендації до польової практики з зоології безхребетних– Житомир: Ви-во ЖДТУ, 2004. – 52 с.

  10. Стадниченко А.П., Киричук Г.Е., Иваненко Л.Д., Гирин В.К., Мостипака О.А., Влияние трематодной инвазии и поверхностно-активных веществ на физико-химические показатели гемолимфы Planorbarius corneus (Mollusca: Pulmonata) // Паразитология, 2004. - 38, 1, С.74-80.

  11. Стадниченко А.П., Гирин В.К., Іваненко Л.Д., Сорочинська О.А. Вплив активної реакції на серцеву діяльність жабурниці (Mollusca: Unionidae: Anodontinae) // Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища. – Житомир: Волинь, 2004.- С.201-204.

  12. Стадниченко А.П., Сіренький С.Н., Іваненко Л.Д., Гирин В.К., Мокрицькі А.М., Муж Г.В., Сорчинська О.А. Оцінка сумісної дії поверхнево-активних речовин і трематод на трофологічні показники витушки рогової (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) // Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища. – Житомир: Волинь, 2004.- С.205-209.


Перелік конференцій у яких брав участь:

  1. III з’їзд Гідробіологічного товариства України (Тернопіль, 2001).

  2. Міжнародна наукова конференція “Молюски. Основні результати, проблеми та перспективи досліджень” (Житомир, 13-15 травня 2002 р.).

  3. ХІІ конференція Українського наукового товариства паразитологів (Севастополь, 10-12 вересня 2002 р.).

  4. Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 80-річчю Канівського природного заповідника “Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття” (Канів, 9-11 вересня 2003р.).

  5. Міжнародна науково-практична конференція “Екосистемні і морфоеволюційні дослідження молюсків” (Житомир, 13-15 травня 2004р.).


Наукові зв’язки підтримує з наступними організаціями та установами:

    • Інститут зоології НАН України, лабораторія фауни і систематики безхребетних (Київ, Україна),

    • Інститут гідробіології НАН України (Київ, Україна),

    • Державний природознавчий музей НАН України (Львів, Україна).

ІВАНЕНКО ЛЮДМИЛА ДМИТРІВНА
Старший викладач кафедри зоології

Біографічні дані. Народилась 3.041947р. в м. Івано-Франківськ. У 1965 р. після закінчення середньої школи в м. Оренбург вступила на природничо-географічний факультет Оренбурзького державного педагогічного інституту імені В.П. Чкалова. Закінчила цей навчальний заклад з відзнакою у 1970 р. Основні етапи педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищих закладах освіти III-IV рівня акредитації:

    • 1970-1973 рр. – асистент кафедри зоології Оренбурзького державного педагогічного інститутуту.

    • 1973-1976 рр. – лаборант кафедри зоології Житомирського педагогічного інституту ім. І.Франка.

    • 1977-1995 рр. – асистент кафедри зоології Житомирського педагогічного інституту ім. І.Франка.

    • з 1995 і дотепер – на посаді старшого викладача кафедрі зоології Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Стаж педагогічної роботи у вищих закладах освіти ІІІ-ІV рівня акредитації 34 роки, в тому числі у Житомирському державному університеті – 31 рік. Основні навчальні курси, які веде Л.Д. Іваненко: “Основи валеології”, „Зоологія безхребетних”, “Фізіологія тварин і людини”, “Педагогічна валеологія”. Вона здійснює керівництво курсовими роботами, є керівником наукового гуртка у складі наукової проблемної групи кафедри зоології. Іваненко Л.Д. є співавтором навчального посібника, рекомендованого Міносвіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів, кількох методичних рекомендацій для студентів ЖДПУ з фізіології людини і тварин, вікової фізіології та валеології.

Іваненко Л.Д. брала участь у виконанні наукової держбюджетної теми „Вплив полютантів на поведінкові особливості, макроструктуру та фізіолого-біохімічні показники різних тканин та органів молюсків”, з жовтня 2003 р. – у складі виконавців нової наукової теми „Прісноводні молюски в системі біомоніторингу”. Іваненко Л.Д., здійснює керівництво одним з підрозділів студентської наукової теми, а також студентськими курсовими та дипломними роботами.


Основні напрямки наукових досліджень: вивчення біорізноманіття, сучасний стан і перспективи розвитку тваринного світу Житомирського Полісся в умовах антропопресії.
Тематика наукової роботи: Вивчає екологію прісноводних молюсків, досліджує вплив неорганічних, органічних чинників (поверхнево-активні речовини, іони тяжких металів, пестициди тощо) та інвазії партенітагії трематод на фізико-хімічні властивості та гематологічні показники гемолімфи (вміст гемоглобіну, питома вага, величина сухого залишку, реакція середовища, вміст каротиноїдів), етологічні та фізіологічні реакції прісноводних молюсків.
Мета роботи: Встановити основні закономірності та особливості впливу неорганічних, органічних чинників антропічного походження та інвазії партенітами трематод на прісноводних молюсків.

Для досягнення мети було визначено такі завдання:



  1. Дослідження дії різних за своєю природою полютантів (речовини локальної, нервовопаралітичної, наркотичної, комбінованої дії, цитоплазматичні, гемолітичні, ензиматичні отрути) на м’якунів.

  2. Вивчення впливу нітратів на фізіолого-біохімні показники молюсків (Gastropoda, Bivalvia) легеневих, двостулкових, передньозябрових.

  3. Аналіз дії важких металів (Zn, Cd, Pb, Cu, Ni, Mn, Cr) на етологічні та фізіологічні реакції молюсків.

  4. Дослідження дії речовин органічного походження (ПАР, фенол, гідрохінон, сульгін та ін.) на гідробіонтів.

  5. Вивчення симптоматики отруєння молюсків пестицидами та іншими БАР (нітроамофоска, хлорофос, нітрофоска та ін.).

  6. Дослідження впливу інвазії партенітагії трематод на фізико-хімічні властивості та гематологічні показники гемолімфи (вміст гемоглобіну, питома вага, величина сухого залишку, реакція середовища, вміст каротиноїдів), етологічні та фізіологічні реакції прісноводних молюсків.

  7. Дослідження адаптивних реакцій молюсків до токсичності водного середовища.

Найважливіші результати наукової роботи

  1. Визначено види черевоногих і двостулкових прісноводних молюсків, які можуть бути використані як монітори при біотестуванні та біологічному моніторингу стану водного середовища.

  2. Встановлено значення основних токсикологічних показників (LC0, LC50, LC100, порогова концентрація, токсичність, коефіцієнт витривалості, період первинної адаптації та ін.) для найпоширеніших видів черевоногих і двостулкових молюсків.

  3. Встановлено захисно-пристосувальні та патологічні поведінкові реакції молюсків за дії на них полютантів водного середовища різної природи (мінеральні та органічні) та концентрації.

  4. Зареєстровано зрушення фізіологічних реакцій – роботи серця, органів дихання, органів травлення, органів розмноження за дії на них полютантів водного середовища різної природи (мінеральні та органічні) та концентрації.

  5. Досліджено вплив інвазії партенітагії трематод на фізико-хімічні властивості та гематологічні показники гемолімфи прісноводних молюсків.

Публікації та участь у конференціях За результатами досліджень опубліковано близько 60 наукових праць, з них у 7 у провідних фахових виданнях, визнаних ВАК України.

Список найважливіших публікацій:

  1. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Бургомистренко Л.Г. Изменение физико-химических свойств гемолимфы Planorbarius corneus (Gastropoda, Pulmonata) при инвазии партенитами Cotylurus cornutus (Trematoda, Strigeidae) // Паразитология. – Т. 14, вып. 1– 1980– С. 66– 70.

  2. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Колосенко Н.А., Бубон А.Б., Литвинчук Р.В. Патоморфологические изменения клеточных елементов гемолимфы пресноводных моллюсков (Gastropoda, Pulmonata) при инвазии их партенитами трематод // Паразитология. – Т. 15– вып.5– 1981. – С. 407 – 414.

  3. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д. Новые и малоизвестные виды пресноводных моллюсков (Gastropoda, Pulmonata) Украинской ССР – Деп. В Укр НИИНТИ, №2133 Ук-85 11.09.85 г. – 114 с.

  4. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Ситняковская А.М. Влияние фенола и пестицидов на физико-химические свойства гемолимфы пресноводных брюхоногих моллюсков (Gastropoda, Pulmonata), инвазированных партенитами трематод // Паразитология. – 1987. – т. 21. – вып. 6. – С.716 – 720.

  5. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д. Влияние трематодной инвазии и различных концентраций поверхностно-активных веществ на содержание сухого остатка гемолимфы роговой катушки. – Деп. в УкрНИИНТИ 26.05.88 г №1297 – Ук 88. –26.05.88. – 128с.

  6. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д. Влияние различных концентраций поверхностно-активных веществ на содержание сухого остатка гемолимфы Planorbarius corneus (Mollusca, Pulmonata, Bulinidae), инвазированных Notocotylus attenuatus (Trematoda) // Паразитология. – 1989. – т. 23. – вып. 5. – С. 449 – 452.

  7. Иваненко Л.Д, Влияние различных концентраций поверхностно-активных веществ на физико-химические свойства гемолимфы катушек (Mollusca, Bulinidae, Planorbidae) в норме и при инвазии трематодами // Паразитология. – 1990. – Т. 24. – вып. 3. – с. 238 – 242.

  8. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д.,Василенко О.Ф.,Киричук Г.Е. и др. Влияние различных концентраций сульфата цинка на физико-химические свойства гемолимфы катушек Planorbarius (Mollusca: Bulinidae) в норме и при инвазии трематодами // Паразитология. – 1993. – Т.27. – вып. 5. – с. 404 – 409.

  9. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Мельник А.Г. Влияние одновременного воздействия температуры среды и нитрата калия на двигательную активность переживающих клеток мерцательного епителия жаберного аппарата беззубки (Mollusca, Bivalvia, Anodontinae), инвазированной партенитами трематод (Trematoda, Bucephalidae) // Паразитология. – 1995. – Т.29. – вып. 4. – С. 316 – 319.

  10. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Горченко И.А. Грабинская О.В. и др. Влияние различных концентраций сульфата никеля на роговую катушку (Mollusca, Bulinidae), инвазированую трематодами Cotylurus cornutus (Strigeidae) // Паразитология– 1995. – Т. 29. – вып. 2. – С. 112– 116.

  11. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Дасик И.А. и др. .Влияние различных концентраций сульфата марганца на физико-химические свойства гемолимфы катушек Planorbarius (Mollusca, Bulinidae) в норме и при инвазии трематодами // Паразитология. – 1996. – Т.30, вып. 3. – С. 244-249.

  12. Стадниченко А.П., Гузенко О.В., Иваненко Л.Д. и др. Влияние совместного воздействия трематодной инвазии, температуры среды и азотнокислого свинца на лёгочное и кожное дыхание прудовиков (Mollusca: Pulmonata, Lymnaeidae) // Паразитология. – 1996. – Т.30, вып.6. – С. 300 – 307.

  13. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Аберт А.А., Демчук Т.Б. и др. Влияние дихромата калия на физико-химические свойства гемолимфы катушек (Mollusca: Bulinidae: Planorbidae) инвазированных трематодами (Trematoda: Echinostomatidae) // Паразитология. – 1997. – Т. 31. – вып.1. – С. 66 – 71.

  14. Стадниченко А.П., Куркчи Л.Н., Иваненко Л.Д.,Вискушенко Д.А. и др. Влияние трематодной инвазии на накопление ионов тяжелых металлов пресноводными моллюсками (Gastropoda: Pulmonata: Pectinibranchia) // Паразитология. – 1998. – Т.32. – вып. 4. – С. 357 – 362.

  15. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Антонюк Д.А., Иваненко Л.Д. и др. Влияние нитрата аммония на физико-химические свойства гемолимфы катушек Planorbarius corneus (Mollusca: Bulinidae) инвазированных трематодами Echinostomatidae // Паразитология. – Т.33. – вып.1. – 1999. – С. 226 – 231.

  16. Стадниченко А.П., Витковская О.В., Иваненко Л.Д.,Калинина Н.Н. Влияние трематодной инвазии на содержание гемоцианина в гемолимфе прудовика // Паразитология. – Т.33, вып.2. – 1999. – С. 125-128.

  17. Стадниченко А.П., Вискушенко Д.А., Иваненко Л.Д. и др. Влияние хлоридов натрия и калия на быстрые поведенческие и физиологические реакции прудовика (Mollusca: Gastropoda: Pulmonata) при трематодной инвазии (Echinostomatidae) // Паразитология. – 1999. – Т.33, вып.4. – С.335 – 339.

  18. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Янович Л.М., Иваненко Л.Д, Вплив раундапу на фізико-хімічні властивості гемолімфи витушки рогової (Mollusca: Pulmonata:Bulinidae) в нормі та при інвазії трематодами (Trematoda) // Вісн.ДААУ. Біологія. – №2. – 2000. – С. 141 – 146.

  19. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Янович Л.М., Иваненко Л.Д. Вплив трематодної інвазії та різних концентрацій карбофосу на вміст гемоглобіну в гемолімфі Planorbarius corneus (Mollusca: Pulmonata:Bulinidae // Вісн. Житом. педун-ту. – 2001. – вип. 8. – С. 207– 211.

  20. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Янович Л.М., Иваненко Л.Д. Влияние хлорида железа (ІІІ) на гематологические показатели катушки Planorbarius corneus (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) в норме и при инвазии партенитами трематод // Паразитология. – 2001 – Т.35. – вып.2. – С. 109 – 113.

  21. Стадниченко А.П., Мельниченко Р.К., Гарбар О.В., Иваненко Л.Д. Поліплоїдія і анеуплоїдія в родині перлівницевих (Mollusca: Bivalvia: Unionidae) і її можливе використання для оцінки екологічного стану водойм // Наук. зап. Терноп. педун-ту. Серія : біологія. – Т.4 – №15. – 2001. – С. 139 – 140.

  22. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Мостіпака О.А. та ін. Вплив сульфату міді на вміст каротиноїдів у гемолімфі ставковика озерного (Mollusca: Pulmonata: Lymnaeidae) в нормі і при інвазії партенітами трематод // Вісн. Житом. пед. ун-ту. – 2002. – вип.10. – С. 197 – 201.

  23. Стадниченко А.П., Пінкіна Т.В., Иваненко Л.Д., Гирин В.К., Мостіпака О.А., Павлюченко О.В. Черевоногі легеневі молюски (Mollusca: Pulmonata: Gastropoda) в системі біологічного моніторингу // Вісн. Житом. пед. ун-ту. – 2002. – вип.10. – С. 185– 187.

  24. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д. Вплив карбофосу на вміст гемоглобіну у гемолімфі Planorbаrius purpura (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) у нормі та інвазії трематодами // Вісн. Львівського ун-ту. Серія біологічна. – 2003. – Вип.33. – С.163-167.

  25. Стадниченко А.П., Сіренький С.Н., Иваненко Л.Д., та ін. Оцінка сумісної дії поверхнево-активних речовин і трематод на трофологічні показники витушки рогової (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) – Житомир, 2004. Вид-во Облдрук. – С. .207-211.

Перелік конференцій у яких брала участь:

  1. 1-й, 2-й Всесоюзный съезд паразитоценологов (Киев, 1978,1983).

  2. Всесоюзная конференция по проблемам общей и возрастной физиологии в педагогических вузах страны (Ставрополь, 1983).

  3. III Всесоюзная конференция зоологов педагогических институтов. (Витебск, 1984).

  4. X конференція Українського Республіканського наукового товариства паразитологов (Київ, 1986).

  5. ХІІ конференція Українського наукового товариства паразитологів (Севастополь, 10-12 вересня 2002 р.).

  6. Міжнародна наукова конференція “Молюски. Основні результати, проблеми та перспективи досліджень” (Житомир, 13-15 травня 2002р.).

  7. Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 80-річчю Канівського природного заповідника “Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття” (Канів, 9-11 вересня 2003р.).

  8. Всеукраїнська студентська науково-практична конференція “Науково-педагогічна спадщина В.І.Вернадського як планетарне явище” (Полтава: 2003).

  9. Міжнародна науково-практична конференція „Україна наукова, 2003”(Дніпропетровськ - Івано-Франківськ, 2003).

  10. Міжнародна науково-практична конференція “Екосистемні і морфоеволюційні дослідження молюсків” (Житомир, травень 2004 р.).

  11. II Міжнародна науково-практична конференція ”Динаміка наукових досліджень - 2003” (Дніпропетровськ-Черкаси-Одеса).

  12. VII Міжнародна науково-практична конференція “Наука і освіта - 2004” (Дніпропетровськ, 2004).


Наукові звязки підтримує з наступними установами:

-Інститут гідробіології НАН України (Київ),

-Інститут зоології ім.І.І. Шмальгаузена НАН України, відділ паразитології (Київ).
МОКРИЦЬКА АЛЕВТИНА МИХАЙЛІВНА
Старший викладач кафедри зоології

Біографічні дані. Народилась у 1934 р. в м. Славута Хмельницької області. У 1953 р. після закінчення середньої школи в м. Мукачеве Закапатської області вступила на біологічний факультет Чернівецького державного університету. Після закінчення університету працювала учителем біології та хімії в середній школі м. Любомля, а потім м. Головне Волинської області. У 1963 р. переїхала до м. П’ятигорськ Ставропольського краю, де працювала учителем біології та хімії в середній школі та асистентом кафелри ботаніки фармацевтичного інституту (погодинно). З 1972 по 1979 рр. працювала учителем біології та хімії в середній школі № 21 м. Житомира. У 1979 році зарахована за конкурсом на посаду асистента кафедри педагогіки і методики початкової освіти Житомирського педагогічного інституту ім. І.Франка. У 1982 р. – переведена на посаду старшого викладача кафедри математики та природознавства з методикою викладання в початкових класах, з 1987 року і по теперішній час працюю старшим викладачем кафедри зоології Житомирського державного університету імені І.Франка.

Основні етапи педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищих закладах освіти III-IV рівня акредитації:



    • 1963-1965 рр. – асистент кафедри ботаніки П’ятигорського фармацевтичного інституту.

    • 1972-1973 рр. – асистент кафедри ботаніки Житомирського педагогічного інституту ім. І.Франка.

    • 1979-1982 рр. – асистент кафедри педагогіки і методики початкової освіти Житомирського педагогічного інституту ім. І.Франка.

    • з 1982-1987 – старший викладач кафедри математики та природознавства з методикою викладання в початкових класах Житомирського педагогічного інституту ім. І.Франка.

    • з 1987 р. і дотепер – на посаді старшого викладача кафедрі зоології Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Стаж педагогічної роботи у вищих закладах освіти ІІІ-ІV рівня акредитації 28 років, в тому числі у Житомирському державному університеті – 26 років. Основні навчальні курси, які веде А.М. Мокрицька: “Зоологія безхребетних”, “Основи природознавства з методикою викладання у початковій школі”. Вона здійснює керівництво педагогічною практикою, курсовими роботами, є керівником наукового гуртка у складі наукової проблемної групи кафедри зоології.
Основні напрямки наукових досліджень: вивчення біорізноманіття, сучасний стан і перспективи розвитку тваринного світу Житомирського Полісся в умовах антропопресії.
Тематика наукової роботи: Вивчає екологію прісноводних молюсків, досліджує вплив неорганічних, органічних чинників (поверхнево-активні речовини, іони тяжких металів, пестициди тощо) та інвазії партенітагії трематод на етологічні та фізіологічні реакції прісноводних молюсків.
Мета роботи: Встановити основні закономірності та особливості впливу неорганічних, органічних чинників антропічного походження та інвазії партенітами трематод на прісноводних молюсків.

Для досягнення мети було визначено такі завдання:



  1. Дослідження дії різних за своєю природою полютантів (речовини локальної, нервовопаралітичної, наркотичної, комбінованої дії, цитоплазматичні, гемолітичні, ензиматичні отрути) на м’якунів.

  2. Вивчення впливу нітратів на фізіолого-біохімні показники молюсків (Gastropoda, Bivalvia) легеневих, двостулкових, передньозябрових.

  3. Аналіз дії важких металів (Zn, Cd, Pb, Cu, Ni, Mn, Cr) на етологічні та фізіологічні реакції молюсків.

  4. Дослідження дії речовин органічного походження (ПАР, фенол, гідрохінон, сульгін та ін.) на гідробіонтів.

  5. Вивчення симптоматики отруєння молюсків пестицидами та іншими БАР (нітроамофоска, хлорофос, нітрофоска та ін.).

  6. Дослідження впливу інвазії партенітагії трематод на фізико-хімічні властивості та гематологічні показники гемолімфи (вміст гемоглобіну, питома вага, величина сухого залишку, реакція середовища, вміст каротиноїдів), етологічні та фізіологічні реакції прісноводних молюсків.

  7. Дослідження адаптивних реакцій молюсків до токсичності водного середовища.

Найважливіші результати наукової роботи

Визначено види черевоногих і двостулкових прісноводних молюсків, які можуть бути використані як монітори при біотестуванні та біологічному моніторингу стану водного середовища.

Встановлено значення основних токсикологічних показників (LC0, LC50, LC100, порогова концентрація, токсичність, коефіцієнт витривалості, період первинної адаптації та ін.) для найпоширеніших видів черевоногих і двостулкових молюсків.

Встановлено захисно-пристосувальні та патологічні поведінкові реакції молюсків за дії на них полютантів водного середовища різної природи (мінеральні та органічні) та концентрації.

Зареєстровано зрушення фізіологічних реакцій – роботи серця, органів дихання, органів травлення, органів розмноження за дії на них полютантів водного середовища різної природи (мінеральні та органічні) та концентрації.

Досліджено вплив інвазії партенітагії трематод на фізико-хімічні властивості та гематологічні показники гемолімфи прісноводних молюсків.


Публікації та участь у конференціях За результатами досліджень опубліковано близько 20 наукових праць.

Список найважливіших публікацій:

    1. Стадниченко А.П., Куркчи Л.Н., Мокрицкая А.М. и др. Влияние антропогенных загрязнений на физико-химические свойства гемолимфы пресноводных моллюсков // Деп. В УкрНИИНТИ 13.01.89, № 292 – Ук 89. – 9 с.

    2. Стадниченко А.П., Головачева Л.Д., Сластенко Н.Н., Мокрицкая А.М. и др. Влияние трематодной инвазии на изменение физико-химических свойств катушки пурпурной // Деп. В УкрНИИНТИ 13.01.89, № 291 – Ук 89. – 15 с.

    3. Стадниченко А.П., Куркчи Л.Н., Сластенко Н.Н., Мокрицкая А.М. и др. Влияние одновременного воздействия фенола и сульфата меди на быстрые поведенческие и физиологические реакции прудовика озерного // Деп. В УкрНИИНТИ 24.09.89, № 214 – Ук 89. – 18 с.

    4. Стадниченко А.П., Куркчи Л.Н., Сластенко Н.Н., Мокрицкая А.М. и др. О суточной ритмичности процесса дыхания у прудовика озерного // Деп. В УкрНИИНТИ 24.04.91, № 544 – Ук – 91. – 11 с

    5. Стадниченко А.П., Куркчи Л.Н., Сластенко Н.Н., Мокрицкая А.М. и др. Влияние растворов сернокислого железа на легочное и кожное дыхание прудовиков в норме и при инвазии их партенитами трематод // Деп. В УкрНИИНТИ 29.04.91., № 597 – Ук 91. – 15 с.

    6. Стадниченко А.П., Сластенко Н.Н., Волтарніст Т.В. , Мокрицька А.М. та ін.. Антропічні зміни структурно-функціональної організації угруповань прісноводних молюсків Волинського та Центрального Полісся // Велика Волинь: минуле й сучасне (Тези Міжнародної краєзнавчої конференції). – Житомир, 1993. – с. 268 – 271.

    7. Стадниченко А.П., Куркчи Л.Н., Иваненко Л.Д., Мокрицкая А.М. и др. Влияние различных концентраций сульгина на величину среднесуточных рационов прудовика озерного, инвазированного партенитами трематод // Деп. В ГНТБ Украины 28.07.94., № 1408 – Ук – 94. – 9 с.

    8. Стадниченко А.П., Куркчи Л.Н., Сластенко Н.Н., Мокрицька А.М.та ін. Реактивність перлівниці борисфенової у відповідь на затруєння середовища нітратом натрію // Деп. В ДНТБ України 23.05.95., № 1238 – Ук 95. – 7 с.

    9. Стадниченко А.П., Куркчи Л.Н., Сластенко Н.Н., Иваненко Л.Д., .Мокрицкая А.М. Роль антропогенных загрязнений в нарушении гомеостаза у пресноводных моллюсков // Деп. В ГНТБ украины 01.06.95., № 1314 – Ук 95. – 8 с.

    10. Стадниченко А.П., Куркчи Л.Н., Сластенко Н.Н., Мокрицька А.М. та ін. Пристосовні та патологічні поведінкові та фізіологічні реакції витушки при повторному отруєнні нітратом натрію // Деп. В ДНТБ України 11.05.95., № 1146 – Ук 95. – 12 с.

    11. Стадниченко А.П., Вискушенко А.П., Вискушенко Д.А., Мокрицька А.М. та ін. Актуальні екологічні проблеми Бердичівщини // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття // Велика Волинь, 2001. – т. 22. – с. 311 – 314.

    12. Василенко О.М., Вискушенко А.П., Вискушенко Д.А., Мокрицька А.М. та ін. Вплив антропічного пресингу на природу Великої Волині // Науково-педагогічна спадщина В.І. Вернадського як планетарне явище. – Полтава, 2001. – с. 164 – 166.

    13. Іваненко Л.Д., Пінкіна Т.В., Гирин В.К., Мокрицька А.М. та ін. Черевоногі легеневі молюски (Mollusca: Pulmonata: Gastropoda) в системі біологічного моніторингу. // Вісн. Житом.пед.ун-ту. – 2002. – вип. 10. – С. 185-187.

    14. Стадниченко А.П., Гирин В.К., Мокрицька А.М. та ін. Вплив карбофосу на вміст гемоглобіну в гемолімфі витушки (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) // Вісник Житомир.пед.ун-ту. – Вип.11. – 2003. – С. 259-261.

    15. Авдєєва В.В., Мокрицька А.М. Наступність еколого-природничого навчання і виховання дітей дошкільного віку та учнів початкової школи // Збірник матеріалів міжрегіональної науково-практичної конференції „Проблеми наступності освіти та розвитку особистості в контексті взаємодії освітніх закладів”. – Житомир, 2003. – С.61-67.

    16. Стадниченко А.П., Сіренький С.П., Іваненко Л.Д., Мокрицька А.М. та ін. Оцінка сумісної дії поверхнево-активних речовин і трематод на трофологічні показники витушки рогової (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) // Збірник наукових праць. – Житомир: Видавництво „Волинь”, 2004, - С. 205-209.

Перелік конференцій, у роботі яких брала участь:

      1. Регіональна науково-краєзнавча конференція “Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття” (Бердичів, 2001).

      2. Міжнародна наукова конференція “Молюски. Основні результати, проблеми та перспективи досліджень” (Житомир, 13-15 травня 2002р.).

      3. Міжрегіональна науково-практична конференція „Проблеми наступності освіти та розвитку особистості в контексті взаємодії освітніх закладів” (Житомир, 2003).

      4. Всеукраїнська студентська науково-практична конференція “Науково-педагогічна спадщина В.І.Вернадського як планетарне явище” (Полтава: 2003).

      5. Міжнародна науково-практична конференція “Екосистемні і морфоеволюційні дослідження молюсків” (Житомир, травень 2004 р.).


Наукові звязки підтримує з наступними установами:

-Інститут гідробіології НАН України (Київ),

-Інститут зоології ім.І.І. Шмальгаузена НАН України, відділ паразитології (Київ).

ПІНКІНА ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

Старший викладач кафедри загальної екології Державного агроекологічного університету

Біографічні дані. Пінкіна Тетяна Василівна народилася 4 червня 1961 р. у с.м.т. Зарічне, Зарічненського р-ну, Рівненської обл. В 1978 році закінчила Зарічненську середню школу із золотою медаллю і поступила в ЖДПІ ім. І. Франка на природничий ф-т, який закінчила в 1983 р. з відзнакою. Основні етапи педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищих закладах освіти III-IV рівня акредитації:


    • З 1984 по 1987 рр. працювала викладачем біології на кафедрі біології Харківського медичного інституту.

    • З 1995 р. по нинішній час працюю старшим викладачем кафедри загальної екології Державного агроекологічного університету.

З 2001 р. – здобувач. Науковий керівник – Стадниченко А.П.
Основні напрямки наукових досліджень: малакологія, водна токсикологія, екологія.
Тематика наукової роботи: Вплив солей важких металів на розмноження та розвиток ставковика озерного.
Актуальність досліджень. В останні десятиріччя у водоймах України поміж інших полютантів на одне з перших місць вийшли йони важких металів. Виключна небезпечність їх визначається тим, що вони токсичні для гідробіонтів навіть у малих концентраціях, особливо за хронічних впливів; можуть накопичуватися у організмах; передаються по трофічним ланкам і особливо активно впливають на репродукційну систему. Вивчення змін, котрі відбуваються у здійсненні репродуктивної функції гідро біонтами, є актуальним з огляду на те, що від неї, у першу чергу, залежать темпи відтворення чисельності популяцій та збереження видів, що населяють гідросферу.
Мета і завдання дослідження. Основна мета даної роботи полягає у визначенні різниці в реагуванні репродуктивної системи черевоногих легеневих молюсків ставковиків озерних на різні рівні інтоксикації солями важких металів, що дозволяє більш точно оцінити адаптаційний потенціал цього виду. В зв′язку з цим були поставлені слідуючі завдання.

  1. Провести вивчення стійкості структур синкапсул до впливу різних концентрацій солей важких металів і на основі цього виявити особливості їх будови та фізіології формування.

  2. Вивчити відмінності в здатності молюсків підтримувати стійкість репродуктивного потенціалу в умовах впливу різних рівнів інтоксикації.

  3. Виявити відміни у виживанні дорослих особин молюсків в умовах впливу токсикантів.

  4. Знайти чутливі і інформативні продукційні показники, що найбільш адекватно характеризують екотоксикологічну ситуацію.


Найважливіші результати наукової роботи

Протягом трирічних експериментальних робіт досліджено вплив хлоридів важких металів (нікелю, міді, кобальту, кадмію, цинку, марганцю) на особливості розмноження молюсків та виявлено деякі загальні закономірності реагування їх репродуктивної системи на різні рівні інтоксикації. Для усіх 6 металів визначено діапазони концентрацій у відповідності з фазністю реагування статевої системи ставковиків на дію різних концентрацій токсиканта. За гостролетальних концентрацій молюски не розмножуються. У розчинах хронічних летальних концентрацій ставковики хоча і розмножуються, але відкладають неповноцінні яйця (із-за порушення гаметогенезу). У діапазоні витримуваних концентрацій спостерігаються явища стимуляції репродуктивного процесу, що проявляються у активізації статевої поведінки і збільшенні кількості відкладених кладок (у 1,5-2 раза більше, ніж у контролі). Підпорогові концентрації виділяються як недіючі, проте, по мірі накопичення речовини в організмі, можуть перейти у діапазон витримуваних.

Установлено, що стимуляція репродуктивної функції за витримуваних концентрацій є однобічною, бо на її фоні відбувається пригнічення інших систем, що врешті-решт впливає на життєздатність особин і на тривалість їхнього життя.

Практичне значення. Отримані результати дають можливість вірно оцінити з екологічної точки зору характер впливу речовини і відповідь організму, що зазнав цього впливу. Результати змін в інтенсивності плідності дорослих особин можуть бути використані для прогнозування величини токсичного ефекту. Дані про стійкість структур синкапсул, аномальні явища в будові синкапсул можуть бути використані в екологічному моніторингу водного середовища при обговоренні можливих засобів виживання гідробіонтів в середовищі, що містить солі важких металів, а також для прогнозування змін біорізноманіття водних угруповань.



Публікації та участь у конференціях За результатами досліджень опубліковано 9 наукових праць, з них 3 – у провідних фахових виданнях, визнаних ВАК України..

Список найважливіших публікацій:

  1. Пінкіна Т.В. Оцінка дії хлориду марганцю водного середовища на особливості репродукції і розвитку ставковика озерного // Вісн. Держ. агроекол. ун-ту. – 2003. - №2. – С. 59-65.

  2. Пінкіна Т.В. Реагування репродуктивної системи ставковика озерного на вплив різних концентрацій хлориду міді // Вісн. Держ. агроекол. ун-ту. – 2004. - №1. – С. 95-103.

  3. Пінкіна Т.В. Вплив хлориду цинку на репродукцію та розвиток ставковика озерного // Вісн. Львів. ун-ту. – 2004. - №2. – С.

  4. Пінкіна Т.В., Гирин В.К., Іваненко Л.Д. та ін. Черевоногі легеневі молюски в системі біологічного моніторингу // Матеріали міжнар. наук. конф. „Молюски. Основні результати, проблеми та перспективи досліджень”, 13-15 травня 2002 р.- Житомир, 2002.- С. 185 -187.

  5. Пінкіна Т.В. Вплив антропогенного забруднення водойм солями важких металів на мінеральний обмін ставковика озерного // Матеріали наук.-практ.конф. „Вода: Проблеми і шляхи вирішення”, 20 листопада 2003 р. – Житомир, 2003. – С. 40 – 41.

  6. Пінкіна Т.В., Бондарчук О.М., Єрошина О.А., Гурчин Д.С. Зміни в процесах репродукції та розвитку ставковика озерного за умови впливу солей важких металів // Матеріали наук.-практ.конф. „Вода: Проблеми і шляхи вирішення”, 20 листопада 2003 р. – Житомир, 2003. – С. 42-46.

  7. Котюк Л.А., Пінкіна Т.В. Використання ставковика озерного як індикатора впливу солей важких металів в екологічному моніторингу // Матеріали VІІ міжнар. наук.-практ конф. „Наука і освіта, 2004”, 10-25 лютого 2004 р.- Дніпропетровськ, 2004.- С. 6-7.

  8. Пінкіна Т.В., Гурчин Д.С. Результати досліджень реагування репродуктивної системи ставковика озерного на різні рівні інтоксикації солями важких металів // Матеріали Всеукр. студент. наук–практ. конф. „Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України”, 25-26 березня 2004 р. – Полтава, 2004. – С. 163-164.

  9. Пінкіна Т.В. Оцінка дії хлориду нікелю на особливості репродукції та розвитку ставковика озерного / Збірник наук. праць: Екосистемні і морфоеволюційні дослідження молюсків. – Житомир: Волинь, 2004. – С. 147-149.

Перелік конференцій, у роботі яких брала участь:

  1. Міжнародна наукова конференція “Молюски. Основні результати, проблеми та перспективи досліджень” (Житомир, 13-15 травня 2002р.).

  2. Науково-практична конференція „Вода: Проблеми і шляхи вирішення” (Житомир, 20 листопада 2003 р.).

  3. Всеукраїнська студентська науково-практична конференція “Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України” (Полтава: 2004).

  4. VІІ науково-практична конференція „Наука і освіта, 2004” (Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004 р.).

  5. Міжнародна науково-практична конференція “Екосистемні і морфоеволюційні дослідження молюсків” (Житомир, травень 2004 р.).


Наукові звязки підтримує з наступними установами:

-Інститут гідробіології НАН України (Київ),

-Інститут зоології ім.І.І. Шмальгаузена НАН України, відділ паразитології (Київ),

-Житомирський державний університет імені І.Франка.



ЧОРНОМАЗ ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА

Асистент кафедри зоології

Біографічні дані. Чорномаз Тетяна Вікторівна народилась 6 жовтня 1977 року у м. Житомирі. У 1999 році закінчила з відзнакою природничий факультет Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка за спеціальністю “Біологія і хімія”. З 1999 по 2000 рік працювала лаборантом з вищою освітою в Житомирський районній санепідстанції.

Основні етапи трудової науково-педагогічної діяльності в освітніх закладах ІІІ-ІV рівня акредитації:

- Протягом 2000−2003 років навчання в аспірантурі при кафедрі зоології Житомирського державного педагогічного університету (керівник − д.б.н., проф. Стадниченко А. П.).

- З жовтня 2003 року і до теперішнього часу − асистент кафедри зоології Житомирського державного педагогічного університету.

Стаж педагогічної роботи у вищих закладах освіти ІІІ-ІV рівня акредитації 1 рік, в тому числі у Житомирському державному університеті – 1 рік. Основні навчальні курси, які веде Т.В. Чорномаз: “Еволюційне вчення”, „Польова практика з зоології безхребетних”, керує студентськими курсовими роботами.

Основні напрямки наукових досліджень: вивчення фауни, екології двостулкових молюсків родини перлівницевих, паразитологія та токсикологія.

Тематика наукової роботи: Активність війок миготливого епітелію як загальний показник стану організму Unionidae (Mollusca:Bivalvia) в умовах антропогенного пресу”.

Метою роботи було дослідження впливу фізіологічного статусу, абіотичних і антропогенних чинників середовища на рухову активність війок миготливого епітелію молюсків родини Unionidae. Для досягнення мети було визначено такі завдання:


  1. Дослідити особливості рухової активності (частоту биття, тривалість роботи, теплостійкість) війок миготливого епітелію (зябрового апарату та ноги) різних видів родини перлівницевих (роди Batavusiana, Unio, Anodonta, Colletopterum, Pseudanodonta).

  2. З’ясувати, як змінюють функціональні особливості війок миготливого епітелію перлівницевих найвпливовіші щодо них абіотичні чинники (температура, умови обсихання).

  3. Висвітлити роль біотичних чинників (наявність епіойків (личинок гірчака) та паразитів (гельмінта Aspidogaster conchicola, трематоди Bucephalus polymorphus, кліщів Unionicola sp.)) на основні показники активності війок миготливого епітелію перлівницевих (частоту биття та тривалість функціонування).

  4. Дослідити вплив антропогенних чинників (важких металів та радіонуклідів) на діяльність війок миготливого епітелію.


Актуальність роботи. На сьогодні особливості функціонування війок миготливого епітелію перлівницевих фауни України залишались не дослідженими. Майже не з’ясовано і вплив природно-імпактних чинників середовища (екстремальні температури, довгий період обсихання, наявність паразитів і епіойків) й антропогенно-імпактних (йони важких металів, радіоактивність) на локомоцію війок миготливого епітелію цих молюсків. Це спонукало нас до проведення систематичних досліджень, якими ми намагались якнайповніше охопити Unionidae фауни України. Крім того, ми вирішили оцінити можливість використання локомоції війок миготливого епітелію як тест-функції в еколого-фізіологічних дослідженнях і при біотестуванні у системі екологічного моніторингу стану природних вод.

Найважливіші результати наукової роботи

Нами досліджено частоту і тривалість биття війок переживаючих клітин миготливого епітелію зябер і ноги у 17 видів перлівницевих (Batavusiana – 4, Unio – 5, Anodonta – 3, Colletopterum – 2, Pseudanodonta – 3 види). Частоти биття війок миготливого епітелію зябер і ноги близькі за значеннями та більш-менш постійні протягом року. Серед перлівницевих Batavusiana, що є виразно реофільними та оксифільними видами, виокремлюються найбільшими значеннями частоти биття війок переживаючих клітин миготливого епітелію. Напевне таке прискорене биття війок – це один із проявів пристосування цих молюсків до життя у річках із швидкою течією. Інші види родини Unionidae населяють здебільшого малопротічні річки та різноманітні стоячі водойми (водосховища, озера, ставки). Інтенсивність їх метаболічних та фізіологічних процесів, зрозуміло, є нижчою. Проявом цього й є менша частота биття війок їх миготливого епітелію.

Нами виявлена тенденція до зниження значення цього показника із віком молюсків, що пояснюється старінням їх організму та, відповідно, сповільненням у них усіх метаболічних і фізіологічних процесів.

Тривалість роботи миготливого епітелію зябер значно більша, ніж така ноги. Величині цього показника притаманна сезонна мінливість. У одних молюсків (A. cygnea, C. piscinale, P. complanata) максимальна тривалість локомоції війок миготливого епітелію зябер спостерігається у січні, у інших (B. musiva, U. conus, U. r. gentilis) – у березні. Найбільші значення тривалості биття війок миготливого епітелію ноги припадають на січень–лютий. Мінімальна тривалість биття війок миготливого епітелію спостерігаються у липні (U. r. gentilis, P. complanata) або у серпні (B. musiva, U. conus, A. cygnea, C. piscinale). Представники підродин Unioninae та Pseudanodontinae мають більшу тривалість локомоції війок миготливого епітелію, ніж такі Anodontinae. Найвищі значення цього показника властиві реофільним та оксифільним видам, у яких клітини миготливого епітелію витриваліші, ніж у стагнофільних евриоксибіонтних молюсків.

Із віком тварин відбувається скорочення тривалості локомоції війок переживаючих клітин миготливого епітелію, що пов’язане зі зниженням життєздатності організму старіючих особин.

Молюски родини Unionidae постійно знаходяться під тиском абіотичних, біотичних та антропогенних чинників середовища. Функціонування їх організму залежить, перш за все, від універсального абіотичного чинника – температури водного середовища, бо ці тварини – пойкілотермні. Однак перлівницеві – холодостійкі двостулкові молюски, добре пристосовані до витримування несприятливого зимового періоду. Зміна частоти биття війок миготливого епітелію зябер і ноги під дією температурного чинника у всіх досліджених видів є одноплановою. У температурному діапазоні 4–18˚С величина цього показника досить стабільна у всіх досліджених видів, тоді як тривалість локомоції війок миготливого епітелію за температури 4 та 9˚С значно більша, ніж за 18˚С. Її максимальні значення для миготливого епітелію ноги всіх досліджених видів та для миготливого епітелію зябер A. cygnea, C. piscinale, P. complanata спостерігаються за температури 4˚С. Для миготливого епітелію зябер B. musiva, U. conus, U. r. gentilis найбільші значення цього показника зафіксовані за 9˚С. Зростання температури середовища з 18˚С до 38˚С прискорює биття війок миготливого епітелію та призводить до різкого скорочення тривалості їх локомоції. Дію низьких температур найкраще витримують клітини миготливого епітелію U. conus, A. cygnea, C. piscinale, високих – U. r. gentilis. Здатні витримувати однаково добре і низькі, і високі температури клітини миготливого епітелію B. musiva і P. complanata.

За умов обсихання у перлівницевих порушуються життєвоважливі функції, перш за все дихання, що виявляється й у зміні функціонування війок миготливого епітелію. Від початку перебування тварин за безводних умов і до їх загибелі спостерігається підвищення частоти биття війок миготливого епітелію. У всіх досліджених видів у середині експозиції наявний пік прискорення їх биття. У дні, що передують загибелі тварин, значення обговорюваного показника такі самі, як і у перші “передпікові” доби. Спостерігається динаміка у часі тривалості локомоції війок миготливого епітелію. Вона полягає у статистично вірогідному зростанні значень цього показника (на початку або у середині експозиції) та зниженні (на початку або перед загибеллю молюсків).

Результатом дії захисно-пристосувальних механізмів молюсків є досить довге витримування перлівницевими умов обсихання. Так, A. сygnea – звичайний мешканець стоячих водойм, в яких рівень води протягом року змінюється значно помітніше, ніж у водоймах протічних, за цих умов зберігає життєздатність протягом аж 36 діб. Менш витривалими є молюски з підродини Unioninae, котрі гинуть за умов обсихання через 20–29 діб від початку досліду. Перебування за таких умов C. piscinale викликає загибель усіх особин на 16 добу. Найменш пристосованими до безводних умов є P. сomplanata, котрі витримують лише 8 діб такого існування.

Наявність паразитів і епіойків у мантійній порожнині (кліщі роду Unionicola), зябрах (личинки гірчака), статевій залозі перлівницевих (трематода Bucephalus polymorphus) негативно впливає на їх організм, що відбивається і на роботі війок миготливого епітелію. Неоднакова інтенсивність заселення молюсків цими біонтами викликає різну за характером реакцію війок миготливого епітелію. За невисокої інтенсивності інвазії спостерігається зростання частоти та тривалості їх биття порівняно з цими показниками у незаселених паразитами та епіойками молюсків. Така неспецифічна реакція на дію паразитарного чинника властива й іншим гідробіонтам. Вона спричиняється підвищенням рівня загального обміну речовин у інвазованих паразитами і заселених епіойками тварин, що є проявом мобілізації їх захисно-пристосувальних механізмів. Висока інтенсивність інвазії перлівницевих цими біонтами викликає зниження життєздатності молюсків, наслідком чого є пригнічення локомоції війок миготливого епітелію та скорочення тривалості їх функціонування.

Визначено зони токсичної активності полютантів для клітин миготливого епітелію за умови затруєння середовища хлоридами хрому, цинку, кадмію. Процес отруєння молюсків йонами важких металів носить фазний характер. У його перебігу спостерігається п’ять фаз: байдужість, підвищення активності, депресія, сублетальна і летальна фази. На початковому етапі отруєння пристосування перлівницевих до умов токсичного середовища відбувається за рахунок дії захисно-пристосувальних механізмів. Наслідком цього є зростання частоти биття війок миготливого епітелію та збільшення тривалості їх роботи. Однаковий рівень такої фізіологічної реакції викликається, як правило, неоднаковими концентраціями використаних у дослідах токсикантів, а саме: більш низькими концентраціями іонів кадмію, ніж такими хрому і цинку. Отже, для клітин миготливого епітелію найтоксичнішим металом з усіх, використаних у наших дослідах, є кадмій. Незважаючи на той факт, що з обраних для дослідів важких металів цинк вважається найменш токсичним для гідробіонтів, отримані нами відомості свідчать, що миготливий епітелій до нього має вищу чутливість, ніж до хрому.

Фази депресії, сублетальна і летальна характеризуються прогресуючим пригніченням биття війок миготливого епітелію та скороченням тривалості їх функціонування спочатку (за менш високих концентрацій) у 1.2–1.9 рази, а надалі – миттєвою зупинкою локомоції війок при стиканні переживаючих клітин миготливого епітелію з розчином токсиканта.

Перлівницеві, що населяють водойми радіоактивної зони (5–39.9 Кі/км2) підпадають постійному інтенсивному радіоактивному опроміненню. За наявності такого тривалого зовнішнього опромінення та довгоживучих ізотопів цезію та стронцію в організмі молюсків (внутрішня радіоактивність – 17–55 Бк/кг) спостерігається тенденція до збільшення частоти биття війок їх миготливого епітелію та до зменшення тривалості локомоції останніх порівняно з цими показниками у молюсків із умовно чистої зони. Між значенням частоти биття війок миготливого епітелію перлівницевих та рівнем накопичення ними радіонуклідів існує позитивна кореляція, а між тривалістю функціонування війок і радіоактивністю – негативна.



Публікації та участь у конференціях. За результатами дослідження опубліковано 24 роботи, з них 5 статей в фахових виданнях.

Список найважливіших наукових і науково-методичних праць:

  1. Вискушенко Д. А., Минюк М. Є., Чорномаз Т. В., Василенко О. М. Вплив інвазії на деякі тест-функції молюсків // Наукові записки Терноп. держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер.: Біологія. Спец. вип.: Гідроекологія. – 2001. – № 4 (15). – С. 35–36.

  2. Чорномаз Т. В. Вплив радіонуклідів на локомоцію війок переживаючих клітин миготливого епітелію перлівницевих // Вісн. ДАУ. – 2003. – Вип. 1. – С. 330–336.

  3. Чорномаз Т. В. Перлівницеві як хазяї кліщів Unionicola // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біологічна. – 2003. − Вип. 33. − С. 99−103.

  4. Черномаз Т. В. Реакция клеток мерцательного эпителия перловицевых моллюсков на действие тяжелых металлов // Гидробиол. журн. − 2003. − 39, № 6. − С. 90−94.

  5. Черномаз Т. В. Работа ресничек переживающих клеток мерцательного эпителия жабер и ноги перловицевых, зараженных Aspidogaster conchicola и Bucephalus polymorphus // Паразитология. – 2001. – 35, № 5. – С. 443–447.

  6. Чорномаз Т. В. Робота війок переживаючих клітин миготливого епітелію зябрового апарату перлівницевих (Unionidae) // Вісн. Житомир. пед. ун-ту. – 2001. – Вип. 8. – С. 238–240.

  7. Чорномаз Т. В. Активність війок миготливого епітелію зябер і ноги Unio conus (in vitro) як тест-функція при еколого-фізіологічних дослідженнях // Вісн. Житомир. пед. ун-ту. – 2002. – № 10. – С. 159–162.

  8. Chernomaz T. V. Ciliary аctivity of ciliated epithelium at Unionidae // Folia Malacologica. – 2002. – 10 (1). – P. 35.

  9. Вискушенко Д. А., Минюк М. Є., Чорномаз Т. В., Василенко О. М. Інвазія як обтяжуючий чинник при антропічному пресингу // Екологія. Людина. Суспільство: Матеріали IV Міжнар. наук-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. – К.: НТУУ КПІ, 2001. – С. 19.

  10. Вискушенко А. П., Вискушенко Д. А., Чорномаз Т. В. та ін. Актуальні проблеми Бердичівщини // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття: Наук. зб. Велика Волинь. – Житомир: М. А. К., 2001. – С. 311–314.

  11. Вискушенко Д. А., Мінюк М. Є., Чорномаз Т. В. Найактуальніші екологічні проблеми Житомирщини // Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій: Матеріали Міжнар. наук-практ. конф. – Ніжин, 2001. – С. 23–25.

  12. Чорномаз Т. В., Минюк М. Є. Перлівницеві (Mollusca, Bivalvia, Unionidae) як об’єкт біотестування в системі екологічного моніторингу // Актуальні питання вивчення та збереження біологічного різноманіття: Матеріали студент. наук. конф. – К., 2001. – С. 20–22.

  13. Чорномаз Т. В. Робота війок переживаючих клітин миготливого епітелію зябер і ноги у видів роду Unio // Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть: Тез. доп. Всеукр. зоол. конф. – Кривий Ріг, 2001. – С. 93–95.

  14. Стадниченко А. П., Василенко О. М., Чорномаз Т. В. та ін. Вплив антропічного пресінгу на природу Великої Волині // Науково-педагогічна спадщина академіка В. І. Вернадського як планетарне явище: Тез. доп. – Полтава, 2001. – С. 164–166.

  15. Chernomaz T. V. Ciliary аctivity of ciliated epithelium at Unionidae // XVIII Krajowe seminarium malakologiczne. – Szcrecin, 2002. - P. 5–6.

  16. Чорномаз Т. В. Кліщі Unionicola в перівницевих Центрального Полісся // ХІІ конф. українського наук. тов-ва паразитологів: Тез. доп. – К., 2002. – С. 116–117.

  17. Вискушенко Д. А., Першко І. О., Василенко О. М., Чорномаз Т. В. Малакологічний аспект вивчення біологічного різноманіття // Матеріали Міжнар. наук-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – Т. 3. – С. 50–52.

  18. Вискушенко Д. А., Чорномаз Т. В., Василенко О. М. Зміни водного балансу у молюсків під впливом стресуючих факторів навколишнього середовища // Екологія. Людина. Суспільство: Матеріали V Міжнар. наук-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. – К.: Політехніка, 2002. – С. 54–55.

  19. Чорномаз Т. В. Вплив радіонуклідів на функціонування війок миготливого епітелію Unionidae // Матеріали VI Міжнар. наук-практ. конф. “Наука і освіта ‘2003”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. 3. Біологія. – С. 18–19.

  20. Чорномаз Т. В. Вплив йонів хрому на локомоцію війок миготливого епітелію Unio rostratus gentilis // Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация: Материалы юбилейной науч. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых, посвящ. 180-летию со дня рождения Л. С. Ценковского (28 марта – 1 апреля 2003 г.). – Одесса, 2003. – С. 190.

  21. Василенко О. М., Вискушенко Д. А., Чорномаз Т. В. Вплив іонів цинку на фізіологічні показники прісноводних молюсків // Матеріали Всеукр. наук-практ. конф. “Гідробіологія, іхтіологія та радіологія”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 28–29.

  22. Chernomaz T. V. Distrubance of ciliary activity in Unionidae from the radionuclide-contaminated territories // XIX Krajowe seminarium malakologiczne. – Słupsk, 2003. – P. 10.

  23. Чорномаз Т.В. Зміна швидкості биття війок миготливого епітелію перлівницевих під дією важких металів / Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища: Збірник наукових праць. – Житомир: Волинь, 2004. – С. 237-239.

Перелік конференцій у яких брала участь:

  1. Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2001).

  2. Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій” (Ніжин, 2001).

  3. Студентська наукова конференція “Актуальні питання вивчення та збереження біологічного різноманіття” (Київ, 2001).

  4. Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція “Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття” (Бердичів, 2001).

  5. III з’їзд Гідробіологічного товариства України (Тернопіль, 2001).

  6. Всеукраїнська студентська науково-практична конференція (Полтава, 2001); Всеукраїнська зоологічна конференція “Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть” (Кривий Ріг, 2001).

  7. Конференція молодих вчених “Сучасні питання і проблеми зоологічної науки” (Київ, 2002).

  8. ХVІІІ Krajowe seminarium malakologiczne (Szczecin–Lubin, 2002).

  9. Міжнародна наукова конференція “Молюски. Основні результати, проблеми та перспективи досліджень” (Житомир, 2002)

  10. ХІІ конференція Українського наукового товариства паразитологів (Севастополь, 2002).

  11. Ювілейна наукова конференція студентів, аспірантів і молодих вчених, присвячена 180-річчю з дня народження Л. С. Ценковського “Біорізноманіття. Екологія. Еволюція. Адаптація” (Одеса, 2003).

  12. Міжнародна науково-практична конференція “Екосистемні і морфоеволюційні дослідження молюсків” (Житомир, 2004р.).

Наукові зв’язки підтримує з Інститутом гідробіології НАН України (Київ).

СОРОЧИНСЬКА (МОСТІПАКА)

ОКСАНА АНДРІЇВНА

Асистент кафедри зоології



Біографічні дані. Сорочинська Оксана Андріївна народилась 21 березня 1977 року у с. Невірків Корецького району Рівненської області. У 1994 р. вступила на природничий факультет Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка. Закінчила вже перейменований Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка у 1999 р. Основні етапи трудової науково-педагогічної діяльності в освітніх закладах ІІІ-ІV рівня акредитації:

    • 19 жовтня 1999 р. – лаборант кафедри зоології Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка;

    • з грудня 1999 р. зарахована на посаду викладача-стажиста за сумісництвом;

    • з вересня 2000 р. переведена на посаду старшого лаборанта. На даний момент посідає посаду асистента за сумісництвом.

Сорочинська О.А. брала участь у виконанні наукової держбюджетної теми ”Вплив полютантів на поведінкові особливості, макроструктуру та фізіолого-біохімічні показники різних тканин та органів молюсків”, з січня 2003 – у складі виконавців нової наукової теми “Прісноводні молюски в системі біомоніторингу”.

Викладає лабораторний практикум “Зоологія хребетних”, “Зоологія безхребетних” та польові практики з зоології.



Основні напрямки наукової роботи: вивчення фауни, систематики, екології, токсикології прісноводних молюсків, особливо –перлівницевих (Bivalvia, Unionidae) та ставковиків (Gastropoda, Pulmonata, Lymnaeidae).

Публікації та участь у конференціях. За результатами дослідження опубліковано близько 10 наукових праць, у тому числі 4 – у фахових виданнях, визнаних ВАК України.

Список найважливіших наукових і науково-методичних праць:

  1. Стадниченко А.П., Василенко О.М., Мостіпака О.А., Мельниченко Р.К.. та ін. Вплив антропічного пресингу на природу Великої Волині // Науково-педагогічна спадщина В.І. Вернадського як планетарне явище. – Полтава: – 2001. – С. 164 – 166.

  2. Стадниченко А.П., Іваненко Л.Д., Мостіпака О.А. та ін. Вплив сульфату міді на вміст каротиноїдів у гемолімфі ставковика озерного (Mollusca: Pulmonata: Lymnaeidae) в нормі і при інвазії партенітами трематод // Вісн. Житом. пед. ун-ту. – 2002. – вип.10. – С. 188 – 192.

  3. Стадниченко А.П., Іваненко Л.Д., Мостіпака О.А. та ін. Вплив розчинів хлориду цинку на вміст ß-каротину в гемолімфі витушки (Mollusca, Pulmonata, Bulinidae) // Тез. доп. ХІІ конф. Українського наукового товариства паразитологів (Севастопіль, 10-12 вересня 2002 р.). – К.; 2002. – С. 105.

  4. Стадниченко А.П., Пінкіна Т.В., Гирин В.К., Мостіпака О.А., Павлюченко О.В. Черевоногі легеневі молюски (Mollusca: Pulmonata: Gastropoda) в системі біологічного моніторингу // Вісн. Житом. пед. ун-ту. – 2002. – вип.10. – С. 185– 187.

  5. Стадниченко А.П., Гирин В.К., Мокрицька А.М., Мостіпака О.А. Вплив карбофосу на вміст гемоглобіну в гемолімфі витушки (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) // Вісник Житомир.пед.ун-ту. – Вип.11. – 2003. – С.259-261.

  6. Стадниченко А.П., Гирин В.К., Іваненко Л.Д., Мокрицька А.М., Мостіпака О.А. Вплив карбофосу на вміст гемоглобіну у гемолімфі Planorbarius purpura (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) у нормі та за інвазії трематодами. // Вісник Львів. ун-ту. Вип. 33.− 2003. − С. 163−167.

  7. Стадниченко А.П., Гирин В.К., Мостіпака О.А. Вплив фенолу на вміст гемоглобіну і на забезпеченість ним одиниці загальної маси тіла і м’якого тіла Planorbarius corneus (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) у нормі та за інвазії трематодами // Вісн. ДАУ, 2003. – Вип. 1. – С. 110-114.

  8. Стадниченко А.П., Киричук Г.Е., Иваненко Л.Д., Гирин В.К., Мостипака О.А. Влияние трематодной инвазии и поверхностно-активных веществ на физико-химические показатели гемолимфы Planorbarius corneus (Mollusca: Pulmonata) // Паразитология. – 38. – 1. – 2004. – С. 74-80.

  9. Стадниченко А.П., Гирин В.К., Іваненко Л.Д., Сорочинська О.А. Вплив активної реакції на серцеву діяльність жабурниці (Mollusca: Unionidae: Anodontinae) // Збірник наукових праць. − Житомир: Волинь, 2004. − С. 201-204.

  10. Стадниченко А.П., Іваненко Л.Д., Сорочинська О.А. та ін. Оцінка сумісної дії поверхнево-активних речовин і трематод на трофологічні показники витушки рогової (Mollusca: Pulmonata, Bulinidae). // Збірник наукових праць. − Житомир: Волинь, 2004. − С. 205-209.

Перелік конференцій у яких брала участь:

    1. Міжнародна наукова конференція “Науково-педагогічна спадщина В.І. Вернадського як планетарне явище” (Полтава, 2001).

    2. Міжнародна наукова конференція “Молюски. Основні результати, проблеми та перспективи досліджень” (Житомир, 13-15 травня 2002р.).

    3. ХІІ конференція Українського наукового товариства паразитологів (Севастопіль, 10-12 вересня 2002 р.).

    4. Міжнародна науково-практична конференція “Екосистемні і морфоеволюційні дослідження молюсків” (Житомир, 13-15 травня 2004р.).


Наукові зв’язки підтримує з Інститутом зоології НАН України, лабораторією фауни і систематики безхребетних (Київ, Україна).
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка