Доктора біологічних наук, професора Житомирського державного університету імені Івана Франка




Сторінка15/15
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.06 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Аспірант кафедри зоології



Біографічні дані. Уваєва Олена Іванівна народилась 28 лютого 1980 року у м.Житомирі. Ще у шкільні роки проявився інтерес до біології. У 1996 та 1997 рр. зайняла призові місця у обласній учнівській олімпіаді з біології. У ці ж роки навчалася у Малій Академії Наук, яку закінчила відмінно. З шкільних років зацікавилася науковою діяльністю. Наукова робота “Вплив азотних мінеральних добрив на швидкі етологічні та фізіологічні реакції черевоногих та гребінчастозябрових прісноводних молюсків” (науковий керівник доктор біологічних наук, професор А. П. Стадниченко) у 1997 р. зайняла ІІІ місце на Всеукраїнському захисті учнівських наукових робіт. У цьому ж році закінчила школу з золотою медаллю і поступила до Житомирського державного педагогічного інституту на природничий факультет. У студентські роки продовжила наукову діяльність під керівництвом А. П. Стадниченко. Вивчаючи молюсків, захистила курсову, а у подальшому і дипломну роботу. У 2001р. зайняла призове (ІІІ) місце на Всеукраїнській студентській олімпіаді з біології. У 2002 р. закінчила Житомирський педуніверситет з відзнакою. У цьому ж роц поступила до аспірантури на кафедру зоології, де навчається дотепер.

Основні напрямки наукових досліджень: фауністика, систематика, хорологія, екологія прісноводних молюсків.

Тематика наукової роботи: Дрібні котушкові (Mollusca: Pulmonata: Planorbinae) України (фауна, систематика, поширення, екологія) .
Метою роботи є дослідження еколого-фауністичних і хорологічних особливостей молюсків підродини Planorbinae України (в межах басейнів Дунаю, Дністра, Південного та Західного Бугу, Дніпра, Сіверського Дінця). Для її досягнення було поставлено такі завдання:

  1. Висвітлення видового складу підродини Planorbinae водойм України.

  2. З’ясування особливостей поширення кожного виду у межах зазначеної території.

  3. Дослідження впливу основних екологічних факторів водного середовища на поширення молюсків у водоймах.

  4. Вивчення особливостей зараження дрібних котушкових України трематодами родини Paramphistomatidae.

Актуальність дослідження зумовлена вкрай недостатнім рівнем знань щодо видового складу, особливостей поширення та екології прісноводних молюсків підродини Planorbinae. В останні роки, в зв’язку з проведенням таксономічної ревізії прісноводних молюсків, з’явились нові дані щодо систематики дрібних котушкових, оскільки чимало видів виявилися збірними. Дані з поширення та екології колишніх збірних видів зараз виявилися невалідними, а нові – майже відсутні. Дослідження молюсків підродини Planorbinae є доцільним ще й через їх біоценотичне значення, адже дрібні котушкові – звичайні, а нерідко й домінуючі елементи гідрофауни України. Нарешті, дрібні котушкові є облігатними проміжними хазяями трематод, серед яких найбільш небезпечними є парамфістоматиди, які викликають парамфістоматозні захворювання у жуйних тварин. А проблема парамфістоматодозу великої рогатої худоби і в наш час лишається актуальною для України, особливо для Українського Полісся.

Найважливіші результати наукової роботи

На сьогодні вже виконано значну частину запланованої роботи. Проаналізовано літературні відомості по даній темі. Опрацьовано методики, за якими проводиться робота. Зібрано матеріал з 10 областей Правобережної України, який вже і визначено. Фауна молюсків підродини Planorbinae України нараховує 31 вид, які належать до двох триб : Planorbinі Rafinesque, 1815 – 10 та Segmentinini F. C. Baker, 1945 – 2. Це представники чотирьох родів (Planorbis – 3, Anisus – 16, Choanomphalus – 2, Armiger – 2) триби Planorbini і двох родів (Segmentina – 5, Hippeutis – 3) триби Segmentinini. Два види дрібних планорбід –A. stroemi (Westerlund, 1881) та S. microcephala (Moquin-Tandon, 1855) поки що не знайдено, хоча ймовірність їхнього знаходження на території України є досить вагомою. Описано черепашки знайдених видів планорбід, виміряні їхні лінійні параметри, за якими обраховано індекси. Метричні показники та індекси, поряд з якісними ознаками, допомагають ідентифікувати види. Для визначення видів котушкових використано також метричні параметри та індекси статевої системи.

З’ясовані екологічні особливості дрібних котушкових, вони мають багато спільного у різних дрібних планорбід. Усі вони переважно живуть у стоячих водоймах, хоча зрідка трапляються і у проточних. Ці молюски заселяють ріпаль великих та малих річок, літоральну зону озер, ставків, боліт, канали меліоративної мережі, невисихаючі водойми біля доріг, калюжі. Їх популяції досягають високої чисельності лише у тих водоймах, де швидкість течії не перевищує 0,1 м/с. Усі вони належать до мілководних гідробіонтів, найчастіше поселяючись на глибині від 0,05 до 0,4 м. Прозорість води у планорбідних водоймах, як правило, повна. Оптимальні умови для життя дрібних планорбід створюються у воді, рН якої становить 6–7,5, мінералізація води – 200–600 мг/л. Частина котушкових добре переносить пересихання періодичних і значної частини напівперіодичних водойм під час літньої посухи та замерзання їхніх біотопів взимку. У молюсків виробилася низка пристосувань до періодичного висихання водойм. Разом з тим представники підродини Planorbinae проявляють індивідуальну вибагливість до екологічних чинників навколишнього середовища.

З’ясовано, що молюски підродини Planorbinae є проміжними хазяями партеніт і личинок двох видів трематод родини Paramphistomatidae. Це – Paramphistomum ichikawai (Fukui, 1922) і Liorchis scotiae (Willmott, 1950) Velichko, 1966. Екстенсивність зараження дрібних планорбід різна і коливається у межах 1,5– 50 %.


Публікації та участь у конференціях. За результатами діяльності опубліковано 11 робіт, з них 4 статті у фахових виданнях, визнаних ВАК України.

Список найважливіших наукових і науково-методичних праць

  1. Уваєва О. І., Гарбар Д. А., Поповичук О. І., Куницький В. М. Роль дрібних котушкових (Mollusca: Pulmonata: Planorbinae) Українського Полісся в поширенні парамфістоматодозу жуйних тварин // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2002. – № 10. – С. 83–85.

  2. Уваєва О. І. Колекція дрібних котушкових (Mollusca: Pulmonata: Planorbinae) Центрального науково-природничого музею НАН України (Львів) // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2003. – № 11. – С. 262–263.

  3. Уваєва О. І. Комплексний аналіз конхіологічних ознак черепашок підроду Anisus s. str. (Mollusca: Pulmonata: Planorbinae) // Вісник ДАУ. – 2003. – №1. – С. 336–342.

  4. Уваєва О. І. Комплексний аналіз конхіологічних ознак черепашок видів триби Segmentinini (Mollusca: Pulmonata: Planorbinae) // Вісник Львівського музею “Наукові записки державного природознавчого музею”. –2004. –№ . – С. .

  5. Уваєва О. І. Фауна, поширення та екологія дрібних котушкових (Mollusca: Pulmonata: Planorbinae) Волині // Вісник Волинського державного університету. – 2004. – № 5 – С. 22-26

  6. Уваєва О.І. Видовий склад, хорологія та екологія дрібних котушкових роду Armiger (Mollusca: Pulmonata: Planorbinae) на території України / Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, біоіндикації стану навколишнього середовища: Збірник наукових праць. – Житомир: Волинь, 2004. – С. 220-223.

  7. Гарбар Д. А., Гарбар О. В., Мельниченко Р. К., Уваєва О. І. Екологічні особливості молюсків родин Bulinidae та Planorbidae фауни України // VI Міжнар. наук.-практ. конф. “Екологія. Людина. Суспільство.”. – Київ, 2003. – С. 22–23.

  8. Гарбар Д. А., Гарбар О. В., Уваєва О. І. Видовий склад колекцій молюсків родини Bulinidae та Planorbidae Центрального науково-природничого музею (Львів) // VI Міжнар. наук.-практ. інтернет-конференція “Наука і освіта 2003”.– Дніпропетровськ, 2003. – С. 5.

  9. Гарбар Д. А., Уваєва О. І. Вплив метеорологічних умов на життєдіяльність дрібних котушкових та витушкових Центрального Полісся // Всеукр. наук.-практ. конф. “Біологічні основи охорони природи та раціонального використання тваринного світу”.– Дніпропетровськ, 2003. – С. 32–33.

  10. Уваєва О. І. Колекція дрібних котушкових (Mollusca: Pulmonata: Planorbinae) Центрального науково-природничого музею НАН України (Київ) // Біорізноманіття, екологія, еволюція, адаптація: матер. ювілейної наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 180-річчю з дня народження Л. С. Ценковського. – Одеса, 2003. – С. 173.

  11. Уваєва О. І. Перше знаходження Anisus strauchianus (Mollusca: Pulmonata: Planorbinae) у Південному Бузі // Матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень “2003”. – Том 5. Біологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 51.

Перелік конференцій у яких брала участь:

    1. Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів, молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 14-17 травня 2003р.).

    2. Міжнародна наукова конференція “Молюски. Основні результати, проблеми та перспективи досліджень” (Житомир, 13-15 травня 2002р.).

    3. Всеукраїнська науково-практична конференція “Біологічні основи охорони природи та раціонального використання тваринного світу”.– (Дніпропетровськ, 2003).

    4. Всеукраїнська Ювілейна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, присвячена 180-річчю з дня народження Л.С. Ценковського (Одеса, 28 березня-1квітня 2003 р.).

    5. ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень-2003” (Дніпропетровськ, 2003).

    6. Міжнародна науково-практична конференція “Екосистемні і морфоеволюційні дослідження молюсків” (Житомир, 13-15 травня 2004р.).


Наукові зв’язки підтримує з наступними установами:

    • Інститут зоології НАН України, лабораторія фауни і систематики безхребетних (Київ, Україна),

    • Державний природознавчий музей НАН України (Львів, Україна).

V. ВИЗНАННЯ НАГОРОДИ І ВІДЗНАКИ ШКОЛИ ТА ЇЇ ВЧЕНИХ, МІЖРЕГІОНАЛЬНІ І МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ

Наукова малакологічна школа має такий доробок:

  • опубліковано понад 400 наукових робіт, у тому числі 12 монографій;

  • доцентам Г. Є. Киричук, Л. М. Янович було присуджено стипендію Кабінету Міністрів України;

  • двоє з членів малакологічної школи (доценти Г. Є. Киричук, Л. М. Янович) стали лауреатами Державної премії Президента України для молодих вчених за 2003 рік;

  • професор А.П. Стадниченко отримала звання заслуженого працівника освіти України, а доценти Г.Є. Киричук і Л.М. Янович – звання відмінника народної освіти України;

  • проведено Міжнародну малакологічну конференцію „Молюски. Основні результати, проблеми та перспективи досліджень” (13-15 травня 2002 р.) та Міжнародну науково-практичну конференцію “Екосистемні і морфоеволюційні дослідження молюсків” (13-15 травня 2004 р.).

  • четверо членів малакологічної школи (професор А.П. Стадниченко, кандидати біологічних наук Г.Є. Киричук, Л.М. Янович, В.М. Градовський) вибороли гранти фонду „Відродження”;

  • видано підручник доцентами Трускавецьким Є.С. і Мельниченко Р.К. „Гістологія з основами ембріології” (Житомир: Волинь, 2003. – 241с.)

  • п’ятеро студентів були переможцями Всеукраїнської студентської олімпіади з біології;

  • семеро студентів отримало дипломи на Всеукраїнських конкурсах на кращу студентську наукову роботу;

  • учениця К. В. Таран  (член МАН) виборола у 2001 р. бронзову медаль на Всесвітній екологічній учнівській олімпіаді (Туреччина, Анталія).

Наукові зв’язки малакологічна школа підтримує з:

    • Department of Zoology, Oregon State University (Oregon, USA).

    • University of Silesia Faculty of Biology &Environmental Protection, Dept. of Hydrobiology (Katowice, Poland).

    • Uniwersytet im. A.Mickiewicza, Wydzial biologii, Zaklad Taksonomii i Ekologii Zwierzat (Poznan, Poland).

    • University of Sczecin, Department of Genetics (Sczecin, Poland).

    • Uniwersytet Lodzki, Zaklad Zoologii Bezkregowcow i Hydrobiologii (Lodz, Poland).

    • Universite P. et M. Curie- CNRS-INSU Obsevatoire Oceanologique (Villefranche-sur-Mer cedex, France).

    • Regionální muzeum v Teplicích (Teplice, Česke republika).

    • Faculty of Education Ehime University (Matsuyama, Japan).

    • Інститут екології рослин і тварин Уральського відділення Російської Академії наук (Єкатеринбург, Росія).

    • Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова, біологічний факультет (Москва, Росія).

    • Белгородський державний університет (Белгород, Росія).

    • Омський державний педагогічний університет (Омськ, Росія).

    • Томський державний педагогічний університет (Томськ, Росія).

    • Смоленський педагогічний університет (Смоленськ, Росія).

    • Інститут зоології Російської Академії наук (Санкт-Петербург, Росія).

    • Інститут геології центра РАН в Уфі (Уфа, Башкоркостан).

    • Самаркандський державний університет, кафедра екології і охорони фауни (Самарканд, Узбекистан),

    • Інститут зоології Націоанальної академії наук Республіки Білорусь (Мінськ, Білорусія).

    • Інститут зоології НАН України, лабораторії еволюційно-генетичних основ систематики; фауни і систематики безхребетних; паразитології (Київ, Україна).

    • Національний науково-природничий музей НАН України, лабораторія цитогенетики (Київ, Україна).

    • Інститут гідробіології НАН України (Київ, Україна).

    • Інститут геології НАН України (Київ, Україна).

    • Інститут рибного господарства УНАН (Київ, Україна).

    • Інститут біології південних морів НАН України та його Одеський філіал (Одеса, Севастопіль, Україна).

    • Державний природознавчий музей НАН України (Львів, Україна),

    • Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченко (Київ, Україна).

    • Львівський національний університет (Львів, Україна).

    • Чернівецький національний університет (Чернівці, Україна).

    • Тернопільський державний педпгогічний університет (Тернопіль, Україна).

    • Таврійський національний університет ім. Вернадського (Симферопіль, Україна).

    • Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова (Одеса, Україна).

VІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАЛАКОЛОГІЧНОЇ ШКОЛИ

У 1992 році на кафедрі зоології природничого факультету Житомирського державного педагогічного інституту імені І.Франка (з 2004 р. – Житомирського державного університету) відкрито аспірантуру за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. Науковий керівник доктор біологічних наук, професор А. П. Стадниченко.

За час існування аспірантури 7 чоловік успішно захистили дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук. Усі вони колишні аспіранти, а нині викладачі природничого факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка:

- Киричук Г.Є. – кандидат біологічних наук з 1997 р. Дисертацію "Морфофункціональні особливості порового апарату деяких груп Bivalvia" захистила в спеціалізованій раді Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (спеціальність 03.00.08 – зоологія).

- Янович Л.М. – кандидат біологічних наук з 1998 р. Дисертацію “Розмноження перлівницевих (Bivalvia, Unionidae) в умовах Центрального Полісся України” захистила у спеціалізованій раді Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (спеціальність 03.00.08 – зоологія).

- Астахова Л.Є.кандидат біологічних наук з 1998 р. Дисертацію “Молюски родини Lymnaeidae Українського Полісся” захистила у спеціалізованій вченій Інституту Зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (спеціальність 03.00.08 – зоологія).

- Градовський В.М.кандидат біологічних наук з 2000 р. Дисертацію “Молюски родин Melanopsidae, Lithoglyphiidae, Bithyniіdae (Gastropoda, Pectinibranchia) Правобережної України (фауна, поширення, екологія)”захистив у спеціалізованій вченій раді Інституту зоології ім. І.Шмальгаузена НАН України (спеціальність 03.00.08 – зоологія).

- Гарбар О.В. – кандидат біологічних наук з 2001 р. Дисертацію “Комплексне каріологічне та морфологічне дослідження ставковиків фауни України” захистив у спеціалізованій вченій раді Інституту Зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. (спеціальність 03.00.08 – зоологія).

- Мельниченко Р.К. – кандидат біологічних наук з 2001 р. Захист дисертації “Порівняльно-каріологічна характеристика родини перлівницевих (Mollusca, Bivalvia, Unionidae) фауни України” відбувся у спеціалізованій вченій Інституту Зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (спеціальність 03.00.08 – зоологія).

- Вискушенко Д.А. кандидат біологічних наук з 2003 р. Дисертацію “Морфофункціональні характеристики ставковика озерного Lymnaea stagnalis за дії важких металів водного середовища” захистив у спеціалізованій вченій раді Інституту гідробіології НАН України (спеціальність 03.00.17 – гідробіологія).

Асистент Чорномаз Т. В. нещодавно закінчила аспірантуру, пройшла попередній захист на кафедрі зоології дисертації на тему “Активність війок миготливого епітелію як загальний показник стану організму Unionidae (Mollusca:Bivalvia) в умовах антропогенного пресу”.Ще пятеро чоловік зараз навчаються в аспірантурі, здійснюючи наукові дослідження з різних напрямків малакології:



- Василенко О.М. “Трофічні показники молюсків роду Lymnaea (Lamark, 1799) у нормі, за трематодної інвазії і за дії йонів важких металів”;

- Гарбар Д. А. “Комплексне морфологічне та каріологічне дослідження молюсків родини Bulinidae фауни України”;

- Павлюченко О. В. “Aspidogaster conсhicola Baer і його хазяї молюски родини Unionidae”;

- Першко І. О. “Комплексне морфологічне та каріологічне дослідження молюсків родин Bithyniidae, Lithoglyphidae, Melanopsidae фауни України”;

- Уваева О. І. “Дрібні котушкові (Mollusca: Pulmonata: Planorbinae) України (фауна, систематика, поширення, екологія)”.

Крім аспірантури, на природничому факультеті Житомирського державного університету діє магістратура. Члени наукової малакологічної школи здійснюють керівництво науковими магістерськими, студентськими дипломними і бакалаврськими роботами, переважна більшість яких здійснюється в галузі малакології. Тісні наукові звязки підтримуються з Державним агроекологічним універститетом. Так, старший викладач цього навчального закладу, кандидат біологічних наук Житова О.П. здійснює спільні наукові дослідження в галузі паразитології, радіоекології; а старший викладач Пінкіна Т.В. є здобувачем у професора Стадниченко А.П., працює над дослідженням впливу важких металів на прісноводних молюсків.



Таким чином, наукова малакологічна школа доктора біологічних наук, професора А.П. Стадниченко має широкі перспективи для свого розвитку, вона підвищує науковий рівень викладачів, аспірантів та студентів природничого факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка, сприяє забезпеченню цього закладу кваліфікованими професійними кадрами.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка