Доктора біологічних наук, професора Житомирського державного університету імені Івана Франка




Сторінка2/15
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

ІV. НАПРЯМОК НАУКОВОЇ РОБОТИ КОЖНОГО НАУКОВЦЯ



СТАДНИЧЕНКО АГНЕСА ПОЛІКАРПІВНА

Професор, завідувачка кафедри зоології



Біографічні дані. Доктор біологічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Агнеса Полікарпівна Стадниченко народилася 18 вересня 1935 року у м. Пирятин Полтавської області. У 1958 році закінчила біологічний факультет Львівського державного педагогічного університету, де здобула спеціальність вчителя біології та хімії.

З 1958 р, працювала за спеціальністю в школах м. Львова, потім навчалася в аспірантурі на кафедрі зоології безхребетних Львівського державного університету ім. І.Франка. По закінченні аспірантури працювала старшим викладачем, а з 1970 р. – доцентом Астраханського технологічного інституту рибної промисловості та господарства. З 1971 р. – доцент, а з 1973 р. – завідувач кафедри зоології Житомирського державного педагогічного інституту (тепер Житомирського державного уныверситету імені Івана Франка). Стаж педагогічної роботи у вищих закладах освіти ІІІ-ІV рівня акредитації понад 40 років, в тому числі у Житомирському державному університеті – 31 рік. Основні навчальні курси, які веде проф. А.П. Стадниченко “Зоологія безхребетних”, “Водна токсикологія”, “Гідробіологія”, “Основи трофології” та ін.


Основні напрямки наукових досліджень: малакологія, паразитологія, екологія, водна токсикологія, гідробіологія.

Найважливіші результати наукової роботи:

Агнеса Полікарпівна – перша в Україні жінка-малаколог. Єдина в країні доктор наук у цій галузі. Знана в багатьох країнах світу: підтримує наукові контакти з малакологами й паразитологами 32 країн Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки.

Нею створено наукову школу малакологів, яка займається вирішенням різноманітних проблем, що стосуються цієї галузі зоологічної науки. Через аспірантуру підготовлено 8 кандидатів наук, семеро з яких успішно працює зараз на кафедрах зоології, ботаніки, екології Житомирського державного університету імені Івана Франка. За час роботи студентської наукової проблемної групи, якою незмінно керує А.П. Стадниченко з 1976 року і дотепер, у роботі взяли участь близько 250 студентів, 180 з яких стали співавторами наукових публікацій. За останні 30 років під її керівництвом студентами захищено близько 80 дипломних робіт, вона підготувала 5 студентів переможців Всеукраїнських студентських олімпіад з біології, 5 переможців Всеукраїнських конкурсів на кращу наукову студентську роботу, 5 школярів переможців Всеукраїнських олімпіад Малої Академії Наук, 3 переможців Всеукраїнських біологічних олімпіад і одну школярку-призера (бронзова медаль) Міжнародного конкурсу на кращу учнівську наукову роботу з екології (Туреччина, 2000 р.).

Вона постійно працює над підвищенням рівня організації та проведенням учбово-методичної роботи, застосовуючи нові прогресивні методи викладання та контролю за рівнем знань студентів (проблемне навчання, метод занурення, модульно-рейтингова система).

Об'їздивши усю Україну, зібрала величезні колекційні матеріали черепашок прісноводних молюсків {понад 225 видів). Зараз вони зберігаються в Національному науково-природничому музеї НАН України (Київ), у Державному природничому музеї НАН України (Львів), зоологічному музеї Російської Академії наук (Санкт-Петербург). Численні матеріали, зібрані нею та студентами під ЇЇ керівництвом, ввійшли до обмінного фонду з науковими установами інших країн.

За час роботи на ниві педагогічної освіти вона підготувала понад 4,5 тис. молодих фахівців. З деякими з них підтримує тісні стосунки й дотепер. У біологічних кабінетах загальноосвітніх шкіл Житомирщини, Рівненщини, Вінниччини є колекції безхребетних тварин, виготовлені студентами кафедри зоології і передані цим навчальним закладам.



Енергійна, допитлива, Агнеса Полікарпівна постійно розширює коло своїх наукових інтересів. Постійно працює над собою. Володіє п'ятьма мовами. Невипадково вона двічі отримувала гранти фонду "Відродження". Такі ж гранти отримали і троє її аспірантів.
Публікації та участь у конференціях. Загальна кількість публікацій – понад 350, з них 13 монографій, понад 60 журнальних статей, видрукуваних як у вітчизняних, так і зарубіжних провідних періодичних виданнях, серед яких: “Ruthenica”, “Паразитология”, “Зоологический журнал”, “ “Малакология”, “Вестник зоологии”, “Вісник ДААУ”, “Гідробіологічний журнал”, “Вісник Ужгородського університету”, “Вісник Тернопільського університету”, “Вісник Житомирського державного педагогічного університету” та ін. Агнеса Полікарпівна є автором трьох томів 40-томного видання "Фауна України" (видавництвово "Наукова думка"), що виходить під егідою Інституту зоології НАН України. Кількість наукових та науково-практичних конференцій різного рівня (міжнародних, всесоюзних, всеукраїнських, обласних, регіональних, міжвузівських), в яких брала участь Стадниченко А.П., перевищує 200.

Список найважливіших наукових праць (монографій):

  1. Стадниченко А.П. Перлівницеві. Кулькові (Unionidae. Pisidiidae) (Фауна України). – К.: Наук. думка, 1984. – Т. 29, вип. 9. – 384 с.

  2. Стадниченко А. П.  та ін. Природа Житомирщини – К.: Вища школа, 1984. – 251 с.

  3. Стадниченко А. П.  та ін. Очерк истории изучения пресноводной малакофауны Украины / Деп. в УкрНИИТИ 04.08.86, №1783 – Ук 1986. – 235 с.

  4. Стадниченко А. П., Чирков М. А. Фауна прудовиковых Украины / Деп. в УкрНИИТИ 30.05.86 г №1333 – Ук 1988. – 321с.

  5. Стадниченко А.П. Молюски і трематоди / Деп. в Укр НИИТИ – 24.08.89– №1023-Ук 89. – 201с.

  6. Стадниченко А.П. Пухирчикові. Витушкові. Котушкові (Physidiidae. Bylinidae. Planorbidae) (Фауна України). – К.: Наук. думка, 1990. – Т. 29, вип. 4. – 276 с.

  7. Стадниченко А. П. та ін. Прудовиковые и чашечковые Украины (биология, экология, полезное и вредное значение, методы исследования) / Деп. в УкрИНТЭИ 28.04.92, №490. – Ук 1992. – 245 с.

  8. Стадниченко А.П., Аністратенко В.В. Литторинообразные. Риссоиобразные (Littorinoformes. Rissoiformes) (Фауна України). –К.: Наук. думка, 1994. – Т. 29, вип. 1. кн. 2. – 211 с.

  9. Стадниченко А. П.  та ін. Екологічна криза та поведінка тварин / Деп. в ДНТБ України 04.09.95., №2049 – Ук 1995. – 121 с.

  10. Стадниченко А. П. та ін. Ставковикові та чашечкові України / Деп. в Укр УНТЕУ 02.12.96 г., №244-Ук 1996. – 210с.

  11. Стадниченко А. П.  та ін. Методи дослідження молюсків / Деп. в ДНТБ України 22.03.09 р №78 – Ук 1999.- Київ, 1999 – 316с.

  12. Стадниченко А. П. та ін. Рідкісні і зникаючі види тварин Житомирщини. – Житомир: Волинь, 2003. – 176с.

  13. Стадниченко А. П. Прудовиковые и чашечковые (Lymnaeidae, Acroloxidae) Украины. – Киев: Центр учебной литературы, 2004. – 327с.

КИРИЧУК ГАЛИНА ЄВГЕНІЇВНА
Доцент кафедри зоології
Біографічні дані. Киричук (Орехівська) Галина Євгеніївна народилась у 1971 р. у м. Радомишлі Житомирської області. У 1988 р. після закінчення з золотою медаллю Радомишльської середньої школи №1 ім. Т.Г.Шевченка поступила на природничий факультет Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка. У 1993 році закінчила з відзнакою цей навчальний заклад і отримала кваліфікацію спеціаліста “вчителя біології і хімії середньої школи”. Працювала вчителем біології в загальноосвітній школі № 1 м.Радомишля (1993 р.). З 1993 по 1996рр. навчалась в аспірантурі при Житомирському педагогічному університеті за спеціальністю зоологія.

Основні етапи педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищих закладах освіти III-IV рівня акредитації:



  • З 22 жовтня 1996 р. по 1 грудня 1997 р. – асистент кафедри зоології Житомирського педінституту.

  • З 1 грудня 1997 р. по 1 червня 1998 р. – старший викладач кафедри зоології Житомирського педінституту.

  • З 1 червня 1998 р. по 30 квітня 1999 р. – заступник декана природничого факультету Житомирського педінституту.

  • З 30 квітня 1999 р. по 11 травня 1999 р. – старший викладач кафедри зоології Житомирського педінституту.

  • З 11 травня 1999 р. по 27 травня 1999 р. – асистент кафедри зоології Житомирського педінституту.

  • З 27 травня 1999 р. по 22 лютого 2000 р. – асистент кафедри зоології Житомирського педуніверситету.

  • З 22 лютого 2000 р. по 15 травня 2000 р. – старший викладач кафедри зоології Житомирського педуніверситету.

  • З 15 травня 2000 р. по 14 грудня 2000 р. – в.о. завідувачки кафедри ботаніки Житомирського педуніверситету.

  • З 14 грудня 2000 р. по 18 квітня 2002 року – в.о. доцента кафедри зоології та зав.кафедрою ботаніки Житомирського педуніверситету.

  • 18 квітня 2002 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки присвоєно вчене звання доцента кафедри зоології (атестат доцента.

  • З 18 квітня 2002 року по даний час - завідувачка кафедри ботаніки, доцент кафедри зооології Житомирського державного університету імені Івана Франка

Стаж педагогічної роботи у вищих закладах освіти III-IV рівня акредитації – 7 років, у тому числі у Житомирському державному університеті – 7 років.

Розробила та читає курс “Біологічна хімія”, магістерські курси “Біохімічні основи життєдіяльності живих організмів”, “Екологічна фізіологія та біохімія”. Керує написанням курсових та дипломних робіт. Під її керівництвом працює наукова студентська проблемна група "Гідробіологічні дослідження малакоценозів". Бере участь у науково-організаційній роботі кафедри та методичному забезпечені навчального процесу.

Кандидат біологічних наук з 1997 р. Дисертацію "Морфофункціональні особливості порового апарату деяких груп Bivalvia" захистила в спеціалізованій раді Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України.

Була нагороджена грантом Соросівського аспіранта (№ PSU 064044 запит №7736 з 1.12.95 по 1.11.96 рр.) та знаком “Відмінник освіти України”. У 2003 році Киричук Г.Є. стала лауреатом премії Президента України для молодих вчених (свідоцтво № 90 від 19 грудня 2003 року №1465/2003). Опублікувала у співавторстві 1 навчальний посібник рекомендованний Міносвіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів, 3 методичні посібники, рекомендовані вченою радою Житомирського державного університету.



Киричук Г.Є. брала участь у виконанні наукової держбюджетної теми ”Вплив полютантів на поведінкові особливості, макроструктуру та фізіолого-біохімічні показники різних тканин та органів молюсків” (№ державної реєстрації 0101V002760, котра виконувалася з 01.01.2000 по 31.12.2002), з 01.01.2003 року – у складі виконавців нової наукової теми “Прісноводні молюски в системі біомоніторингу”.

Основний напрямок наукових досліджень: екологія, водна токсикологія, біохімія, фізіологія, гістологія прісноводних молюсків України.

Тематика наукової роботи: Вплив іонів важких металів на етологічні, гістологічні та фізіолого-біохімічні показники життєдіяльності прісноводних молюсків.
Мета роботи – дослідити особливості токсикологічного впливу іонів важких металів на різноманітні аспекти процесів життєдіяльності прісноводних молюсків. У зв’язку з цим вирішувалися такі завдання:

  1. Дослідити процеси аккумуляції іонів важких металів різними групами прісноводних молюсків.

  2. Здійснити порівняльний аналіз акумулятивної зпроможності різних органів та тканин.

  3. Описати основні токсикологічні показники щодо іонів свинцю, кадмію, міді та цинку.

  4. Встановити особливості фізико-хімічних характеристик гемолімфи прісноводних молюсків в нормі, при інвазії, за дії іонів важких металів та при сукупній їх дії.

  5. Визначити основні біохімічні показники білкового та вуглеводного обмінів за дії іонів важких металів.

Актуальність дослідження. Однією з суттєвих проблем сучасності є попередження забруднення водного середовища полютантами, як органічної (пестициди, гербіциди, хімічні засоби боротьби з шкідниками рослин сільськогосподарського призначення), так і неорганічної природи (іони важких металів). Зазначимо, що промислові стічні води є багатокомпонентними за своїм хімічним складом (Лукьяненко, 1967), що призводить до багатофакторного впливу на гідробіонтів. Як відмічалось (Цыбань, 1980), на індивідуальному рівні, дія токсикантів призводить до змін хімічного складу, морфологічних характеристик клітин, осмотичних функцій, виникненню та утворенню патологічних форм, мутацій, порушенню дихання та орієнтації гідробионтів в просторі. Все це є наслідком патологічних змін біохімічних, морфологічних, етологічних, фізіологічних та генетичних характеристик популяцій. У рішені цих проблем досить важливе місце займають біологічні методи індикації та контролю за станом вод (Христофорова, 1989). Це в свою чергу призводить до пошуків тест-об’єктів - видів, що придатні для використання їх в системі екологічного моніторингу. До останніх відносяться і молюски, оскільки вони відповідають тим вимогам, які ставляться до видів-індикаторів, а саме:

  1. Рівень накопичення токсикантів їх органами та тканинами на декілька порядків вище, ніж в навколишньому середовищі;

  2. Вони широко розповсюдженні в прісних водоймах;

  3. Популяції їх досить часто відрізняються високими показниками густини поселення.

За останні десятиліття в світовій науковій літературі накопичилося чимало робіт, присвячених вивченню дії різних за природою та концентрацією токсикантів на гідробіонтів, у тому числі й на прісноводних молюсків. Одначе скористатися з них у переважній більшості випадків неможливо з низки причин. По-перше, використанні нестандарстні умови дослідів, по-друге, спостерігаються значні видові відмінності, зумовлені застосуванням дуже широкого спектру об’єктів токсикологічних досліджень, по-третє, у переважній більшості експериментів використано невелику кількість досліджених особин, по-четверте, майже усі есперименти були короткотривалими. Все це і обумовлює досить різноманітні значення основних токсикологічних показників та широке варіювання результатів отриманих для одних і тих самих видів.

На наш погляд, у системі біологічного моніторингу рівня забруднення води в межах кожного регіону доцільним є використання невеликої кількості видів тест-об’єктів, які детально будуть дослідженні щодо впливу різних груп токсичних речовин (локальної, нервово-паралітичної, наркологічної, комбінованої дїї, цитоплазматичні, гемолітичні та ензимні отрути) на гістологічні зміни, біохімічні показники тканин та органів, на перебіг основних етологічних та фізіологічних реакцій та кумулятивні особливості молюсків. Крім того, слід брати таку кількість тест-об’єктів, яка була би достатньою для обробки цифрових матеріалів методами варіаційної статистики. Зазначимо, що молюски повинні бути всебічно обстежені в короткотривалих гострих і тривалих хронічних дослідах. Все це і призвело до дослідження нами даного напрямку.



Наукова новизна. Вперше досліджено процеси тканинного розподілу іонів важких металів в організмі п’яти видів прісноводних молюсків, описано коефіцієнти накопичення, коефіцієнти донної біологічної аккумуляції, ранговий коефіцієнт Спірмена. Встановлено особливості перебігу біохімічних процесів в нормі та за дії трематодної інвазії і іонів важких металів (кількісний вміст глюкози, молочної кислоти, піровиноградної кислоти, загального білка, альбумінів, глобулінів, сечовини, залишкового азоту та ін.)

Вперше проаналізовано комплексний влив іонів важких металів на поведінкові та фізіологічні реакції молюсків та на фізико-хімічні показники гемолімфи цих тварин.


Найважливіші результати наукової роботи

Початок наукового дослідження потребував обстеження природних біоценозів. В результаті останнього з’ясуваний стан природних гідросистем 7 річок Житомирського Полісся та встановлено їх видовий склад малакоценозів (Киричук, Стадниченко, Янович, 2000). Зроблено часовий порівняльний аналіз цих популяцій. Встановлено збіднення фауни молюсків з 25 до 12 видів. Описано особливості екології перлівницевих та кулькових Житомирського Полісся (Киричук, Стадниченко, Янович, 2001). Розглядаються строки розмноження та особливості каріотипів деяких видів двостулкових (Мельниченко, Янович, 2000; Мельниченко, Янович, Корнюшин, 2001). Проаналізовано вплив на розвиток малакоценозів гідрохімічних та гідрологічних чинників (температури, швидкості течії, характеру донних відкладень, глибини, активної реакції середовища, мінералізація води, газового режиму, окислюваності) та антропогенного чинника. Проведено порівняльний аналіз малакофауни головних річок Центрального Полісся (Стадниченко, Киричук, Янович, Гарбар, Мельниченко, Куркчі, 1998; Мельниченко, Янович, 2000). Розраховані потужності перлівницевих Житомирського Полісся (Янович, 2000). Проаналізувавши природний фон та ті антропогенні чинники, котрі можуть викликати порушення різноманітних життєвонеобхідних процесів ми встановили основні токсикологічні показники для ряду найбільш розповсюджених на Житомирському Поліссі видів молюсків. Встановлені значення основних токсикологічних показників (мг/дм3) для 7 видів молюсків підданих дії 25 токсикантів (Киричук, Янович, Василенко, 2000). Встановлено, що нітрат амонію для Colletopterum piscinale є помірнотоксичною, а для Unio rostratus - слаботоксичною речовиною. Порогова концентрація для цих перлівницевих знаходиться у межах 0.01-0.1 мг/л. У розвитку процесу отруєння чітко прослідковується фазність. (Янович, 2000). Встановлено, що для кульки річкової слабкий розчин гідрохінону (0,042 мг/дм3) відповідає фазі стимуляції. Затравлення ним середовища (0,42 мг/дм3 токсиканта) викликає початкові етапи фази депресії, а експонування молюсків у розчині токсиканту концентрацією 4,2 мг/дм3 призводить до розвитку глибокої депресії у піддослідних тварин. Досліджено вплив цих концентрацій на роботу переживаючих клітин зябрового миготливого епітелію кульки річкової, що є одним з показників фізіологічного відгуку організму щодо дії токсикантів (Киричук, Самчишина, Скоростецкая, Кондратюк, 2000; Киричук, Муж, Ленартович, Самчишина, 2002). Такаж картина спостерігається і при затруєнні кульки річкової розчином аміаку та поверхнево-активних речовин (Киричук, Ленартович, 2001)

Однією з особливостей промислових стічних вод є багатокомпонентність їх хімічного складу (Лукьяненко, 1967). Саме тому, визначення фізіологічної дії лише одного з компонентів таких вод на гідробіонтів не дає чіткої картини щодо всебічності дії таких викидів, адже ці суміші можуть бути значно токсичнішими, ніж кожний з їх компонентів окремо. Для встановлення синергічної та антагоністичної дії іонів важких металів використовувалися їх солі з однойменним аніоном (CuCl2*2H2O, ZnCl2, PbCl2, CdCl2*2.5 H2O, MnCl2*4 H2O, CrCl3*6 H2O, BaCl2*2 H2O, CaCl2, MgCl2, FeCl3). Застосованні токсиканти за прийнятою класифікацією (Метелев, Канаев, Дзасохова, 1971) відносяться до отрут нервово-паралітичної дії. Іони вносили попарно (Киричук, Дуда, 2002).

Вивчення вплив іонів важких металів на досліджуваних тварин спонукало дослідити вміст іонів важких металів в тканинах та органах черевоногих та двостулкових молюсків в природних екосистемах. При цьому чітко встановлювалась їх видова назва, аналізувався тканинний розподіл, включався обов’язково трематодний чинник та обговорювалися статеві відмінності в кумулятивній здатності (Kirichuk, 1998; Киричук, Першко, 2001; Киричук , 2002). Крім того, було проаналізовано кумулятивний ефект у особин різних популяцій. Вирахувані коефіцієнти кумуляції, донної біологічної аккумуляції та спірмена (Киричук, Стадниченко, Першко, 2002)

Одним з аспектів дослідження стало обговорення фізико-хімічних особливостей гемолімфи черевоногих молюсків. Представники родини Bulinidae характеризуються наявністю в їх гемолімфі розчиненого в плазмі гемоглобіну (Lankester,1872) – одного з дихальних пігментів гемолімфи молюсків. Питання про функціональне навантаження цього пігменту давно обговорюється дослідниками (Borden,1931; Jones, 1961), однак, не існує однозначного погляду щодо даної проблеми. Одні (Коржуев,1964) вважають, що основною функцією гемоглобіну є транспорт кисню до тканин та вуглекислого газу від них, інші (Флоркен, 1947), що він підтримує колоїдноосмотичний тиск гемолімфи. Існує також думка, що цей білок є одним із важливих чинників водно-сольового обміну. Припускається (Алякринська, 1979), що гемоглобін забезпечує високу буферну ємкість гемолімфи тоді, коли молюски переходять на анаеробний шлях обміну. Аналіз всіх висловлених думок привів до висновку (Алякринська, 1996) про поліфункціональні можливості цього дихального білка.

У зв’язку з широкими можливостями фізіологічних функцій обговорюваного показника постає потреба проаналізувати деякі його особливості, а саме популяційну, сезонну та видову мінливість та простежити залежність цього показника від дії паразитарного чинника. Аналіз літературних джерел показав, що такі відомості зустрічаються (Стадниченко та ін., 1980), але вони розрізненні і нечисленні. Крім того, наші дослідження є передумовою вивчення біохімічних адаптацій гідробіонтів щодо токсикологічного впливу різних хімічних реагентів та вивченням впливу останніх на особливості вмісту гемоглобіну в гемолімфі молюсків родини Bulinidae.



Нашими дослідженнями встановлено, що вміст гемоглобіну у P. purpura та P.corneus коливається в межах від 0.19 до 2.17 г%. Статистично достовірних відмінностей по досліджених показниках між двома видами молюсків не встановлено. Доведено, що фізико-хімічні властивості гемолімфи P.corneus характеризуються екотопічною мінливістю. Відмічено сезонні зміни кількісного вмісту гемоглобіну у P.corneus. У P.corneus активна реакція середовища (рН) зростає у напрямку весна-осінь , що характеризує властивості буферної системи гемолімфи. Наявність партеніт різних видів трематод неоднаково впливає на показники гемолімфи. Одні види паразитів (E. aconiatum) ведуть до підвищення обмінних процесів, другі (C. cornutus) – до пониження, треті (T. excavata) – лишаються байдужим чинником. Вивчивши попередньо стан гемолімфи у нормі ми вирішими проаналізувати як впливають на неї різні за своєю природою реагенти. Дослідження різних концентрацій нітрата амонію - токсиканту комбінованої дії (нервово-паралітичної, локальної та гемолітичної) (Стадниченко, Иваненко, Киричук и др., 1999) показало, що наслідком токсичної дії цієї речовини є порушення водного балансу, а саме зневоднення мягкого тіла та зменшення об’єма гемолімфи. У отруєних нітратом амонію витушок концентрація гемоглобіну в гемолімфі лишається на рівні контролю, але при забезпечені цим дихальним пігментом загальної маси тіла та маси м’якого тіла спостерігаються статистично достовірні відмінності зсуву. Ознаки отруєння перш за все виражені у інвазованих особин (Echinoparyphium aconiatum). У них же більш важче протікає патологічний процес та спостерігається більш висока смертність особин. Слідуючим моментом було вивчення дії іонів важких металів на основні фізико-хімічні показники гемолімфи (об’єм гемолімфи, вміст гемоглобіну, забезпеченість гемоглобіном загальної маси тіла, забезпеченість маси м’якого тіла). В результаті дослідження дії трьох концентрації (100, 200, 300 мг/л) хлориду заліза (Стадниченко, Иваненко, Киричук, Янович, 2001) встановлено, що при 100-300 мг/л токсиканту у всіх досліджуваних тварин зареєстровано підкислення гемолімфи, що свідчить про порушення кислотно-лужного балансу гемолімфи та розвиток некомпенсованого ацидозу. Статистично достовірних відмінностей в затруєнному середовищі за обговорюваними показниками не зареєстровано, що свідчить про слабку токсичність йону заліза для витушок. Досліджено короткотривала дія високих концентрацій (ЛК2548, ЛК5048, ЛК7548) іонів важких металів (Zn2+, Cd2+, Pb2+, Cu2+) та партеніт трематод Echinoparyphium aconiatum на основні показники гемолімфи витушок (Киричук, 2002). Встановлено, що незначні дози токсиканту (2,5,10 гранично допустимих концентрацій (ГДК) протягом 2,7 та 14 діб) неоднозначно впливають на різні піддослідні групи витушок. Так, у інвазованих молюсків вміст гемоглобіну в гемолімфі під дією токсикантів падає, а у інтактних - зростає. Встановлено, що за обговорюваними показниками іон Cu2+ є високотоксичним, іони Zn2+ та Cd2+ - сильнотоксичними, а Pb2+ - помірнотоксичним реагентом. На садово-городніх ділянках приватного сектору, розміщених у околицях Житомира, населенням для боротьби з бур’янами (у першу чергу – з пирієм) широко використовується дефоліант раундап. Останній полегшує обробіток грунту й дає деякий додаток до врожаю. На жаль однак, норми застосування цього пестициду нерідко перевищуються, і він з талими або дощовими водами змивається з полів і потрапляє у гідромережу р. Тетерів До складу раундапу входять гідрофосфат і поверхнево-активні речовини (ПАР) у співвідношенні 2:1. Отже при значних концентраціях цього полютанта у природних водах на тварин, які їх населяють, комплексно діють дві різні за своєю природою ї механізмом впливу речовини, а саме: гідрофосфат (нервово-паралітична дія) та ПАР (локальна та ферментативна дія). Вплив раундапу на різні сторони життєдіяльності черевоногих гідробіонтів раніше не досліджувався. Нас цікавило, як впливають різні його концентрації на фізико-хімічні властивості гемолімфи витушки рогової в нормі та при інвазії її трематодами (Стадниченко, Киричук, Янович, Іваненко, 2000). При дії на витушок токсичного середовища участь гемоглобіну в транспортуванні кисню зменшується в системі “оксигемоглобін – гемоглобін” вправо: концентрація його зростає у всіх піддослідних тварин. Проте, підвищення рівня вмісті гемоглобіну в гемолімфі неоднакове у незаражених і заражених трематодами витушок . У перших з них при високих концентраціях токсиканту вміст гемоглобіну зростає на 31,82%, в той час як при 10 мг/л раундапу в середовищі, (воно становить у них 4,8-5,4%). При 25 мг/л токсиканту незаражені тварини спроможні зберігати життєздатність при підвищенні концентрації гемоглобіну на 12,5% проти норми. У інвазованих тварин через пригнічення паразитами їх захисно-пристосувальних можливостей цей показник набагато вищий – 19,8%. А при 50 мг/л раундапу у середовищі ці показники становлять 31,8 і 38,4% відповідно. В останньому випадку концентрація токсиканту виявляється нищівною і для незаражених трематодами тварин, у яких виникає напруженість захисно-пристосувального процесу, про що свідчать, по-перше, високі абсолютні значення вмісту гемоглобіну в їх гемолімфі (перевищують норму в 1,3 рази), а по-друге, менша різниця за цим показником між вільними від зараження тваринами. При дії карбофосу (1, 25, 50, 75 мг/л) на Planorbarius corneus не спостерігається змін фізико-хімічних властивостей гемолімфи (Стадниченко, Киричук, Янович, Іваненко, 2001).

Дослідження гемолімфи та інших тканин і органів молюсків показало, що при дії токсикантів різних за своєю природою відбуваються зміни і на біохімічному рівні. Так, при вивчені дії нітрату амонію з’ясовано, що при дії токсиканту концентрацією 2000 мг/л явище гіперазотемії прослідковується як у інвазованих, так і у не інвазованих тварин. Зростання концентрації полютанту (4000-6000 мг/л) по різному впливає на дозліджувані показники. Так, у вільних від інвазії тварин ці показники опускаються до норми, а у інвазованих рівень їх знижується до норми (4000 мг/л), а потім при 6000 мг/л спостерігається незначна гіпоазотемія (Стадниченко, Киричук, 2000). При досліджені вмісту іонів Na+, K+, Cl- в гемолімфі витушки при збільшенні концентрації токсиканту від 2000 до 6000 мг/л вміст натрію зменшується на 43-51%, калію збільшується в 2,2-5,2 рази, а хлору у заражених особин збільшується в 2 рази, а у незаражених спочатку зменшується в 1,6 рази, а потім досягає значень контролю (Стадниченко, Киричук, Таран, Пинкина, 2001). Вміст же глюкози при даних умовах з зростанням концентрації падає. Тобто у всіх досліджених особин з зростанням концентрації токсиканту спостерігається прогресуюча гіперглікемія (Стадниченко, Киричук, Таран, 2002) Крім того, у середовищі, що містить 2000-6000 мг/л токсиканту, у всіх піддослідних тварин розвивається гіперпротеїнемія, рівень якої прямо пропорційний концентрації амонію нітрату. При цьому вміст загального білка в гемолімфі зростає в неоднаковій мірі у особин різних за своїми гідрологічним та гідрохімічним режимами популяцій (Стадниченко, Киричук, Таран, 1999; Стадниченко, Киричук, Таран, 2000). Для більш глибокого розуміння процесу було проведено видове порівняння вмісту білка в організмі різних видів прісноводних молюсків (Янович, Киричук, 2001). Аналіз вмісту глобулінів в організмі витушок показав, що їх концентрація також має прямопропорційну залежність від концентрації токсиканту (Киричук, Пінкіна, Стадниченко, 1999).

Досліджено сумісний вплив трематодної інвазії та різних концентрацій сульфату хрому (0,01, 1, 100 мг/л) на вміст загального білка в гемолімфі черевоногих молюсків. В нормі вміст його складає 0.7-1.22%. З віком тварин концентрація його на 20-80% вища, ніж у молюсків молодших вікових груп. Статеві відмінності з цього показника проявляються лише у самок з 4-хрічного віку. У вагітних самок загального білку в гемолімфі в 1.5 рази більше, ніж у латентних. При невисокій інтенсивності трематодної інвазії рівень вмісту загального білка в гемолімфі залишається на рівні норми, а при важкій ступені трематодної інвазії - різко понижується (в 100 раз та більше). Інвазія загострює ці процеси (Стадниченко, Киричук, 2002).

Біологічна роль аскорбінової кислоти пов’язується з її участю в окисно-відновних процесах, які відбуваються в живих організмах. Основна її роль (Ленинджер, 1985) - це підтримання сульфгідрильних груп ферментних білків у відновному стані, що забезпечує активність ряду ферментів. Саме тому перед дослідженням активності ряду ферментів і постає потреба у детальному дослідженні аскорбінової кислоти. Встановлено (Киричук, Гирин, Гирин, 2000), що її вміст коливається в межах від0,21 до 5,88 мг%. Вивчення активності ферментів переамінування дало змогу спрогнозувати процеси трансамінування та протікання процесів білкового обміну, бо саме амінокислотний обмін відіграє важливе значення в процесах глюконеогенезу та в енергетичному метаболізмі вцілому. Встановлено значення активності АЛТ та АСТ в організмі 7 видів прісновдних молюсків (Янович, Киричук, Тарасюк, Джигора, Бовсуновська, 2001) та проаналізовано вплив фенолу на активність цих ферментів (Бовсуновська, Янович, 2002).

Крім етологічних, фізіологічних та біохімічних досліджень предметом аналізу стала мікростурктура гонад двохстулкових молюсків. Зазначимо, що найсуттєвішим показником біологічного благополуччя будь-якого організму є його здатність до розмноження і подальший розвиток потомства (Жовнерчук, Янович, 2002). Встановлено, що при дії раундапу (Chernyshova, Yanovich, 1998) та нітрату амонію (Янович, Чернишова, 2002) спостерігаються патоморфологічні зміни структурних елементів ацинусів, що може призвести до зниження плодючості молюсків.

Отже, під впливом полютантів спостерігалися у прісноводних молюсків зміни їх поведінки двох напрямків – захисно-пристосувальні (реакція уникнення у формі підвищення рухової активності – переміщення за межі затруєного середовища, що характерно для черевоногих молюсків, та щільне замикання стулок черепашки, що характерно для двостулкових) та патологічні. Одночасно з тим слід спостерігалися швидкі фізіологічних реакцій – ослизнення та обводнення тіла, “випотівання” гемолімфи, посилене виділення екскрементів та ін. Під впливом полютантів руйнавалися різні гістологічні структури (гонади) та змінювалися форми, об’єм забарвлення інших різних органів. Вплив токсичних речовин на організнізм молюсків не міг не відбитися на перебігу біохімічних процесів (білкового, вуглеводного, вітамінного, водно-сольового обмінів).



Основний предмет науково-дослідної роботи. Основний предмет роботи - етологічні реакції, анатомія та гістологія різноманітних тканин і органів, фізіологічні особливості та біохімычні показники прісноводних молюсків в умовах затруєння водного середовища іонами важких металів.

Узагальнююче визначення наукового результату. Встановлено захисно-пристосувальні та патологічні поведінкові реакції молюсків за дії на них іонів важких металів різної концентрації. З’ясовано основні типи порушень анатомічної будови органів та гістологічної структури різних тканини за дії на молюсків різних токсикантів. Зареєстровано зрушення фізіологічних реакцій – роботи серця, органів дихання, органів травлення, органів розмноження. Показано вплив полютантів на 22 біохімічні показники білкового, ліпідного, вуглеводневого обмінів, вітамінного балансу. Встановлено значення основних токсикологічних показників для 13 токсикантів.

Узагальнений практичний результат. Дані з токсикології молюсків можуть бути використані при опрацюванні універсальних екологічних систем ГДК.
Публікації та участь у конференціях. Киричук Г.Є. загалом має 89 публікацій, з них 87 – наукового та 2 – навчально-методичного характеру, 29– у фахових виданнях, визнаних ВАК України.

Список найважливіших наукових і науково-методичних праць:

  1. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Киричук Г.Е. и др. Влияние различных концентраций сульфата цинка на физико-химические свойства гемолимфы катушек Planorbarius (Mollusca:Bulinidae) в норме и при инвазии трематодами // Паразитология, 1993. – Т.27, №5. – С. 404-409.

  2. Киричук Г.Е., Стадниченко А.П. Поровый аппарат раковины Euglesidae (Mollusca:Bivalvia:Pisidioideae)// Вестник зоологии, 1996. - №1-2. – С.58-63.

  3. Kirichuk G.E., Stadnichenko A.P. The pore system of the shell of freshwater and marine mussels// Ruthenica. – 1997. –V.7, №1. – P.25-30.

  4. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є. Значення особливостей будови порового апарату черепашки для таксономії молюсків надродини Pisidioidea // Наукові записки державного природничого музею НАН України, 1997. – Т.13. – С.49-59.

  5. Чернишева А.О., Киричук Г.Е. Связь порового аппарата раковины и отросчатых клеток мантии у моллюсков надсемейства Pisidioidea (Bivalvia) // Вестник зоологии, 1998. –Т.32, №3. – С.58-62.

  6. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Киричук Г.Е. и др. Влияние нитрата аммония на физико-химические свойства гемолимфы катушек (Mollusca:Bulinidae:Planorbarius) инвазированных трематодами (Echinostomatidae) // Паразитология, 1999. –Т.33, вып.1. – С.26-31.

  7. Киричук Г.Є., Янович Л.М. Екологія та біологія перлівницевих Полісся // Збірник наукових праць. Екологія. Біологічні науки., 1999 – вип.1. –С.70-73.

  8. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Таран К.В. Вплив чинників середовища на регуляцію білкового обміну у витушки пурпурної (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) // Вісник Житомирського педагогічного університету, 1999. - №3. – С.145-147.

  9. Киричук Г.Е. Поровый аппарат раковин моллюсков надсемейства Pisidioidea (Mollusca, Bivalvia) // Вестник зоологии, 2000. – Т.34, №1-2. – С. 41-47.

  10. Киричук Г.Є., Гирин В.К., Гирин Н.В. Зміни концентрації аскорбінової кислоти в гемолімфі черевоногих молюсків під дією різних чинників середовища // Вісник ДААУ, 2000. – №1. – С.137-141.

  11. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Янович Л.М., Король В.В. Стан гідромережі Житомирського Полісся //Вісник Житомирського педагогічного університету, 2000. - №5. – С.85-94.

  12. Киричук Г.Є. Інтенсивність поглинання кисню молюсками Rivicoliana rivicola (Mollusca: Bivalvia: Pisidioidea) при різних фізіологічних навантаженнях //Вісник Житомирського педагогічного університету, 2000. - №5. - С.107-111.

  13. Стадниченко А.П., Киричук Г.Е Влияние нитрата аммония на содержание остаточного азота в гемолимфе катушки пурпурной (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) в норме и при инвазии трематодами// Паразитология, 2000 – Т.34, вып.5. – С.402-407.

  14. Киричук Г. Є. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з біологічної хімії (для студентів природничого факультету (спеціальність біологія та хімія) – денне відділення). Рекомендовано до друку рішенням вченої ради Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка від 25.09.2000 р протокол № 2. – 64 с.

  15. Стадниченко А.П., Киричук Г.Е., Таран К.В., Пинкина Т.В. Влияние нитрата аммония на содержание неорганических ионов в гемолимфе катушки пурпурной (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) в норме и при инвазии трематодами // Гидробиол. Журнал, 2001. – Т.37, №2. – С.97-101.

  16. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Киричук Г.Е., Янович Л.Н. Влияние хлорида железа (111) на гематологические показатели катушки Planorbarius corneus (Mollusca: Gastropoda: Bulinidae) в норме и при инвазии партенитами трематоди // Паразитология, 2001. – Т.35, вып. 2. – С.109-113.

  17. Киричук Г.Є., Ленартович А.А. Особливості локомоції війок миготливого епітелію у прісноводних молюсків // Наукові записки Тернопільського педуніверситету (серія біологія), 2001. – Т.4 (15) – С.44-45.

  18. Киричук Г.Є, Першко І.О. Особливості кумуляції іонів важких металів в організмі прісноводних молюсків // Наукові записки Тернопільського педуніверситету (серія біологія), 2001. – Т.4 (15) – С.45-47.

  19. Янович Л.М., Киричук Г.Є., Тарасюк Р.Р., Джигора А.Б., Бовсунівська Н.М. Активність ферментів пере амінування у організмі молюсків //Наукові записки Тернопільського педуніверситету (серія біологія), 2001. – Т.4 (15) – С.65-67.

  20. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Янович Л.М., Іваненко Л.Д. Вплив раундапу на фізико-хімічні властивості гемолімфи витушки рогової (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) в нормі та при інвазії трематодами (Trematoda)// Вісник ДААУ, 2000. - №2. –С.141-146.

  21. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Ліневич Ю.С., Маринич І.В., Норинчак О.В. Особливості локомоції черевоногих молюсків (Mollusca: Pulmonata: Lymnaeidae, Bulinidae) в нормі та при інвазії трематодами (Trematoda) // Вісник ДААУ, 2000. - №2. –С.119-123.

  22. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Янович Л.М., Іваненко Л.Д. Вплив трематодної інвазії та різних концентрацій карбофосу на вміст гемоглобіну в гемолімфі Planorbarius corneus (Mollusca: Pulmonata: Bulinidae) // Вісник Житомирського педагогічного університету, 2001. - № 8. – С. 207-211.

  23. Киричук Г.Е. Особенности накопления ионов тяжелых металлов пресноводными моллюсками// Вісник Житомирського педагогічного університету, 2002.-№10. – С.170-175.

  24. Киричук Г.Е. Влияние разных концентраций ионов тяжелых металлов на физико-химические свойства Planorbarius purpura (Mollusca: Bulinidae)в норме и при инвазии трематодами // Паразитология, 2002. – Т.36, вып.2. – С.108-116.

  25. Стадниченко А.П., Киричук Г.Е. Влияние трематодной инвазии и сульфата хрома на содержание общего белка в гемолимфе Viviparus viviparus (Mollusca: Gastropoda:Pectinibranchia) // Паразитология, 2002. – Т.36, вып.3. – С.240-246.

  26. Киричук Г.Е., Стадниченко А.П., Першко И.А. Влияние трематодной инвазии на накопление тяжелых металлов прудовиком озерным // Паразитология, 2002. – Т.36, вып.4. – С.295-303.

  27. Стадниченко А.П., Киричук Г.Е., Таран К.В. Влияние факторов среды на регуляцию углеводного обмена у катушки пурпурной (Mollusca, Pulmonata, Bulinidae) // Гидробиол. журн., 2002. – Т.38, №4. – С.51-56.

  28. Киричук Г.Е. Содержание ионов тяжелых металлов в организме Planorbarius purpura // Тяжелые металлы, радионуклиды и элементы-биофилы в окружающей среде: Доклады 2 Международной научно-практической конференции, Семипалатинский государственный университет имени Шакарима, 16-18 октября 2002 г. - Том 2. - Семипалатинск, 2002. - С.336-343.

  29. Рідкісні і зникаючі види тварин Житомирщини (Навчальний посібник, рекомендовано Міністерством освіти та науки України) / Стадниченко А.П. та ін.- Житомир: Вид-во "Волинь", 2003. -176 с.

  30. Киричук Г.Е. Особенности накопления ионов тяжелых металлов в организме двустворчатых моллюсков // Гидробиол. журн., 2003. -Т.39, №3. - С.45-55.

  31. Г. Киричук, А. Стадниченко. Фізико-хімічні особливості гемолімфи Planorbarius purpura та P. corneus (Mollusca: Gastropoda: Pulmonata: Bulinidae) // Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна, 2003. - вип.32. - С.239-245.

  32. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Янович Л.М. та ін. Прісноводні молюски як показник стану гідромережі Житомирського Полісся // Збірник наукових праць. - Фальцфейнівські читання. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С.332-334.

  33. Киричук Г.Є., Стадниченко А.П. Оцінка дії трематодної інвазії та іонів кадмію на фізико-хімічні показники гемолімфи молюсків (Pulmonata:Bulinidae) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія біологія. - 2004. - Вип.14. - С.180-183.

  34. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Иваненко Л.Д., Гирин В.К., Мостипака О.А. Влияние трематодной инвазии и поверхносно-активных веществ на физико-химические показатели гемолимфы Planorbarius corneus (Mollusca: Pulmonata) // Паразитология, 2004. - Т.38, №1. - С.74-80.

  35. Киричук Г.Є. Накопичення іонів важких металів прісноводним молюском Viviparus viviparus (Mollusca: Gastropoda: Pectinibranchia) // Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища, 2004. - С.72-75.

Перелік конференцій у яких брала участь:

  1. Міжнародна краєзнавча конференція "Велика Волинь:минуле і сучасне" (Житомир, 9-11 вересня 1993).

  2. Міжнародна краєзнавча конференція "Велика Волинь: минуле і сучасне" (Хмельницький-Ізяслав-Шепетівка, 14-16 жовтня 1994 р.).

  3. Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція "Звягель древній і вічно молодий" (Новоград-Волинський, 13-16 вересня 1995р. ).

  4. Наукова краєзнавча конференція "Горошківщина крізь призму століть" (Володарськ-Волинський- Житомир, 28-30 вересня 1995 р.).

  5. Всеукраїнська конференція "Малинщина у просторі і часі" (25-27 вересня 1996 р. , Малин).

  6. Перша Всеукраїнська конференція «Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології» (7-11 жовтня 1996 р. , Львів).

  7. Международное совещание «Проблемы гидробиологии континентальных вод и их малакофауна» (18-21 ноября 1996 г, Санкт-Петербург, Россия).

  8. Научная конференция «Актуальные вопросы теоретической и прикладной трематодологии и цестодологии» (Москва, Россия, 24-25 сентября 1997 г.).

  9. 2 з’їзд гідроекологічного товариства України (Київ, 27-31 жовтня 1997 р.).

  10. Всеукраїнська науково-практична конференція спеціалістів та студентської молоді “Сучасні погляди з популяризації природничих наук” (Полтава, 9-10 квітня 1998).

  11. Международная научно-практическая конференция "Экология городов и рекреационных зон".(25-26 июня 1998, Одесса).

  12. World Congress of Malacology, Washington. (25-30 July 1998, Chicago, USA).

  13. Международная научно-практическая конференция "Вода и здоровье –98» (15-18 сентября 1998г., Одесса).

  14. Международная научная конференция «Современные проблемы изучения, использования и охраны природных комплексов Полесья» (22-25 сентября 1998, Минск, Республика Беларусь).

  15. 4 Міжнародна конференції «Екологія і освіта питання теорії та практики» (Черкаси, 8-10 жовтня 1998).

  16. Четвертое (тринадцатое) совещание по изучению моллюсков (наземных, пресноводных, морских) “Моллюски. Проблемы систематики, экологии и филогении” (/Санкт-Петербург, 27-28 октября 1998г.).

  17. Науково-практична конференція паразитологів (3-5 листопада 1999р., м. Київ).

  18. 3 Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія. Людини. Суспільство» (11-12 травня 2000 р. , м. Київ).

  19. Всеукраїнська наукова конференція "Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України" (Умань, 11-12 травня 2000 р.).

  20. 4 Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (11-13 травня 2000р, Тернопіль).

  21. Всеукраїнська зоологічна конференція “Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть” (Кривий Ріг, 2001).

  22. 4 Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (15-17 травня 2001).

  23. ІІІ Зїзд Гідроекологічного товариства України (Тернопіль, 25-28 вересня 2001 р.).

  24. XVIII Krajowe Seminarium Malakologiczne (Szczecin-Lubin, 24-26 kwietnja 2002).

  25. 5 Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (13-15 травня 2002 р., м.Київ).

  26. Міжнародна наукова конференція “Молюски. Основні результати, проблеми та перспективи досліджень” (13-15 травня 2002 р., Житомир).

  27. Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Крок у майбутнє” (25-28 травня 2002 р., м.Київ)

  28. 2 Международная научно-практическая конференция «Тяжелые металлы, радионуклиды и элементы биофилы в окружающей среде» (Казахстан, Семипалатинск, 18 октября 2002 г.).

  29. Міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень” (28 жовтня-4 листопада 2002 року м.Дніпропетровськ)

  30. 6 Міжнародна науково-практична конференція "Наука і освіта 2003". (20-24 січня 2003 р., Дніпропетровськ-Донецьк-Харків).

  31. Ювелійна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених,“Біорізноманіття. Екологія. Адаптація” (28 березня-1 квітня 2003р., м. Одеса).

  32. Конференція молодих вчених "Проблемы глобальной и региональной экологии" (31 березня-4квітня 2003р., Росія, Екатеринбург).

  33. Міжнародна конференція студентів і молодих вчених "Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення" (11-13 квітня 2003 року, м. Львів).

  34. Всеукраїнська науково-практична конференція "Гідробіологія, іхтіологія та радіобіологія" (24 квітня 2003 р., м. Дніпропетровськ).

  35. Міжнародна науково-практична конференція"Україна наукова 2003" (16-20 червня 2003 року, Дніпропетровськ-Іавно-Франківськ).

  36. Наукова конференція, присвячена 80-річчю Канівського природного заповід"Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття" (Канів, 9-11 вересня 2003 р.).

  37. 7 Міжнародна науково-практична конференція "Наука і освіта 2004" (10-25 лютого 2004 р., .Дніпропетровськ).

  38. Міжнародна науково-практична конференція “Екосистемні і морфоеволюційні дослідження молюсків” (Житомир, 13-15 травня 2004р.).

  39. 4 Международная научно-рпактическая конференция, посвящена 125-летию со дня рождения академика К.И.Скрябина и 70-летию кафедры медицинской биологии и общей генетики Витебского государственного медицинского университета "Современные проблемы общей, медицинской и ветеринарной паразитологии" (Витебск, Беларусь, 6-7 июня 2004 г.).

  40. Международная научная конференция “Моллюски северо-восточной Азии и северной Пацифики: биоразнообразие, экология, биогеография и история фауны “ (Владивосток, Россия, 4-6 октября 2004 г).

  41. 3 Международная научно-практическая конференция "Тяжелые металлы, радионуклиды и элементы-биофилы в окружающей среде" (7-9 октября 2004 года, г.Семипалатинск, Казахстан).

  42. VIII International Congress on Medical and Applied Malacology (Мехіко, Мексика, 10-13 листопада 2004 р.).


Наукові зв’язки підтримує з наступними установами:

    • University of Silesia Faculty of Biology & Environmental Protection, Dept. of Hydrobiology (Katowice, Poland),

    • Інститут рибного господарства НАН України (м.Київ),

    • Інститут екології рослин і тварин Уральського відділення Російської Академії наук (Єкатеринбург, Росія),

    • Белгородський державний університет (Белгород, Росія),

    • Самаркандський державний університет, кафедра екології і охорони фауни (Самарканд, Узбекистан),

    • Інститут зоології НАН України (Київ, Україна),

    • Інститут гідробіології НАН України (Київ, Україна),

    • Інститут біології південних морів НАН України та його Одеський філіал (Одеса, Севастопіль, Україна),

    • Державний природознавчий музей НАН України (Львів, Україна),

    • Київський національний університет імені Т.Г.шевченка (м.Київ)

    • Тернопільський державний педагогічний університет.

ЯНОВИЧ ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА

Доцент кафедри зоології
Біографічні дані. Народилась 13 лютого.1972 р. у Житомирі. У 1990 р. закінчила з червоним дипломом Житомирське базове медичне училище за спеціальністю “Сестринська справа”. У 1995 році закінчила з відзнакою природничий факультет Житомирського державного педагогічного інституту ім. І.Я.Франка за спеціальністю “Біологія та хімія”. У 1998 році закінчила аспірантуру за спеціальністю “Зоологія” при природничому факультеті Житомирського державного педагогічного інституту ім. І.Франка. Під час навчання в аспірантурі отримала грант Соросівського аспіранта.

Основні етапи педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищих закладах освіти III-IV рівня акредитації:



    • 1998-2000 рр. – асистент кафедри зоології Житомирського педагогічного університету ім. І.Франка,

    • 2000-2001 рр. – старший викладач кафедри зоології Житомирського педагогічного університету ім. І.Франка,

    • з 2001 р. і дотепер - доцент кафедри зоології Житомирського університету ім. І.Франка,

    • 2001-2004 рр. – заступник декана природничого факультету Житомирського педуніверситету.

    • З 2004 р. декан факультету довузівської підготовки Житомирського університету ім. І.Франка.

Стаж педагогічної роботи у вищих закладах освіти III-IV рівня акредитації – 6 років, у тому числі у Житомирському державному університеті – 6 років.

Кандидат біологічних наук з 1998 р. Дисертацію захистила у вересні 1998 р.в спеціалізованій раді Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. У 2002 р. присвоєно вчене звання доцента. Лауреат премії Президента України для молодих вчених 2003р. за наукову працю “Токсикологічний пресинг на прісноводні малакоценози” У 2004 р нагороджена знаком “Відмінник освіти України”.

Брала участь у виконанні наукової держбюджетної теми ”Вплив полютантів на поведінкові особливості, макроструктуру та фізіолого-біохімічні показники різних тканин та органів молюсків”, з 2003 р.є одним з виконавців наукової теми “Прісноводні молюски в системі біомоніторингу”.

Розробила та читає курс “Біогеографія”, лабораторний практикум з “Зоології хребетних”. Керує написанням курсових та дипломних робіт. Під її керівництвом працює наукова студентська проблемна група. Бере участь у науково-організаційній роботі кафедри та методичному забезпечені навчального процесу. Янович Л.М. є співавтором навчального посібника, рекомендованого Міністерством освіти і науки України, має кілька методичних рекомендацій для студентів ЖДПУ з зоології хребетних.


Основний напрямок наукових досліджень: вивчення фауни, систематики, екології, репродуктивних циклів прісноводних молюсків, особливо – родини перлівницевих (Bivalvia, Unionidae).
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка