Доктора біологічних наук, професора Житомирського державного університету імені Івана Франка




Сторінка8/15
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.06 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15
Список найважливіших наукових і науково-методичних праць:

  1. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Куркчи Л.Н., Витковская О.В., Калинина Н.Н., Выскушенко Д.А., Шевчук А.В. Влияние трематодной инвазиии на накопление ионов тяжелых металлов пресноводными моллюсками (Gastropoda: Pulmonata: Pectinibranchia) // Паразитология. – 1998. – Т. 32, № 4. – С. 357-362.

  2. Стадниченко А.П., Киричук Г.Є., Янович Л.М., Мельниченко Р.К., Гарбар О.В., Вискушенко Д.А., Куницький В.В., Куркчі Л.М. Сучасний стан водного басейну Житомирщини та його вплив на здоров’я населення // Вода и здоровье-98: Тез. докл. междунар. науч.-практ. конф. – Одесса, 1998. – С. 44-48.

  3. Стадниченко А.П., Сластенко М.М., Куркчі Л.М., Гумінський О.В., Киричук Г.Є., Іваненко Л.Д., Янович Л.М., Гарбар О.В., Мельниченко Р.К., Вискушенко Д.А. Методи дослідження молюсків // Деп. в ДНТБ України 22.03.99, № 78-Ук99. – 64 с.

  4. Стадниченко А.П., Иваненко Л.Д., Куркчи Л.Н., Выскушенко Д.А., Градовская Р.П., Зимовец И.А. Влияние хлоридов натрия и калия на быстрые поведенческие и физиологические реакции прудовика (Mollusca: Gastropoda: Pulmonata) при заражении партенитами трематод // Паразитология. – 1999. – Т. 33, № 4. – С. 335-339.

  5. Вискушенко Д.А. Накопичення іонів важких металів ставковиком озерним // Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України: Матеріали Всеукр. наук. конф. – К.: Наук. світ, 2000. – С. 44.

  6. Вискушенко Д.А., Бенедик С.В., Поповичук О.І. Вплив азотнокислого свинцю на водний баланс ставковика озерного (Mollusca: Pulmonata: Lymnaeidae) // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 1999. – вип. 4. – С.87-88.

  7. Вискушенко Д.А. Вплив сульфату міді на захисно-пристосувальні та патологічні реакції ставковика озерного // Екологія. Людина. Суспільство: ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. – К.: НТУУ “КПІ”, 2000. – С. 15-16.

  8. Вискушенко Д.А. Вплив важких металів на прісноводну бентофауну Житомирщини // Велика Волинь: Житомирщина на зламі тисячоліть. – Т. 21. - Житомир: М.А.К., 2000. – С. 256-257.

  9. Выскушенко Д.А. Влияние хлорида цинка на защитно-приспособительные и патологические реакции прудовика озерного // Автореф. докл. ІV совещ. по изучению моллюсков (наземных, морских, пресноводных) – СПб., 27-29 октября 1998: СПб., 2000. – С. 20-21.

  10. Вискушенко Д.А. Важкі метали та їх вплив на молюсків // Деп. в ДНТБ України, 13.11.2000, № 191-Ук2000. – 16 с.

  11. Вискушенко Д.А. Екологічний моніторинг як засіб збереження біологічного різноманіття з використанням Lymnaea stagnalis (Mollusca, Gastropoda, Pulmonata) як тест-об’єкта // Актуальні питання вивчення та збереження біологічного різноманіття: Мат. студ. наук. конф. – К.: МСУ, 2001. – С. 18-20.

  12. Вискушенко Д.А., Минюк М.Є., Чорномаз Т.В., Василенко О.М. Інвазія як обтяжуючий чинник при антропічному пресингу // Екологія. Людина. Суспільство: ІV Міжнародна наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. – К.: НТУУ “КПІ”, 2001. – С. 19.

  13. Вискушенко Д.А., Мінюк М.Є., Чорномаз Т.В. Найактуальніші екологічні проблеми Житомирщини // Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій. – Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. – Ніжин, 2001. – С. 23-25.

  14. Вискушенко Д.А., Минюк М.Є., Чорномаз Т.В., Василенко О.М. Вплив інвазії на деякі тест-функції молюсків // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.Володимира Гнатюка. Серія: Біологія, № 4 (15) Спеціальний випуск: Гідроекологія. – 2001. – С. 35-36.

  15. Вискушенко Д.А. Серцева діяльність Lymnaea stagnalis в умовах його інтоксикації хлоридом цинку // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2001. – вип. 8. – С.223-227.

  16. Стадниченко А.П., Вискушенко Д.А., Пінкіна Т.В. Показники фізіологічного статусу зоолгічних тест-об’єктів у системі екологічного моніторингу // Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть: Матеріали Всеукр. зоол. конф. – Кривий Ріг: I.B.I. – 2001. – С. 24-26.

  17. Вискушенко Д.А. Вплив сульфату міді на деякі фізіологічні процеси ставковика озерного // Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть: Матеріали Всеукр. зоол. конф. – Кривий Ріг: I.B.I. – 2001. – С. 88-90.

  18. Вискушенко Д.А. Влияние сульфата меди на сердечную деятельность прудовика озерного (Mollusca: Gastropoda: Pulmonata) при заражении партенитами трематод // Паразитология. – 2001. – Т.35, вып.4. – С. 320-327.

  19. Вискушенко Д.А., Чорномаз Т.В., Василенко О.М. Зміни водного балансу у молюсків під впливом стресуючих факторів навколишнього середовища // Екологія. Людина. Суспільство: V Міжнародна наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. – К.: Політехніка, 2002. – С. 54-55.

  20. Бондарчук Ю.М., Вискушенко Д.А. Токсичність важких металів для ставковика (Mollusca: Pulmonata: Lymnaeidae) // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2002. – вип. 10. – С.163-165.

  21. Вискушенко Д.А., Павельчук Т.М., Шимкович О.Д. Вплив сульфату міді на водний баланс Lymnaea stagnalis // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2002. – вип. 10. – С.166-169.

  22. Вискушенко Д.А. Морфологічні зміни у ставковика за дії трематодної інвазії та солей важких металів // XІІ Конференція Українського товариства паразитологів (Севастополь, 10-12 вересня 2002 р.): Тези доповідей. – Київ, 2002. – С. 22.

  23. Вискушенко Д.А., Першко О.І., Василенко О.М., Чорномаз Т.В. Малакологічний аспект вивчення біологічного різноманіття // Динаміка наукових досліджень: Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. – Т. 3. Біологічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 50-52.

  24. Вискушенко Д.А. Вплив сульфату міді та хлориду цинку на живлення Lymnaea stagnalis // Вісник ДАУ. – 2002. – №2. – С. 196-200.

  25. Стадниченко А.П., Вискушенко А.П., та ін. Рідкісні і зникаючі види тварин Житомирщини: Навчальний посібник / Головний редактор А.П. Стадниченко. – Житомир: Волинь, 2003. – 176 с.

  26. Вискушенко А.П., Вискушенко Д.А. Водний баланс як показник фізіологічного статусу ставковика // Наука і освіта “2003”: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції. – Том 3. Біологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 20-21.

  27. Вискушенко Д.А. Ритм серцевих скорочень Lymnaea stagnalis за дії трематодної інвазії та хлориду цинка // Біорізноманіття. Екологія. Еволюція. Адаптація.: Матеріали ювілейної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. – Одеса, 2003. – С. 29.

  28. Василенко О.М., Вискушенко Д.А., Чорномаз Т.В. Вплив іонів цинку на фізіологічні показники прісноводних молюсків // Гідробіологія, іхтіологія та радіобіологія: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 28-29.

  29. Vyskushenko D.A. Heart-beat in the pond snail Lymnaea stagnalis under the effect of heavy metals and infection // XIX Krajowe Seminarium Malakologiczne: Slupsk, 2003. – S. 53.

  1. Вискушенко Д.А., Вискушенко А.П. Вплив важких металів на фізіологічний статус ставковика / Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища: Збірник наукових праць. – Житомир: Волинь, 2004. – С. 24-26.

Перелік конференцій у яких брав участь:

  1. Международная научно-практическая конференция “Вода и здоровье“ (Одесса, 1998).

  2. Всеукраїнська науково-практична конференція “Сучасні погляди з популяризації природничих наук“ (Полтава, 1998).

  3. Международная научная конференция “Моллюски. Проблемы систематики, экологии и филогении: Четвертое (тринадцатое) совещание по изучению моллюсков (наземных, пресноводных и морских)” (Россия, Санкт-Петербург, 27-28 октября 1998).

  4. Всеукраїнська науково-практична конференція ”Екологія і освіта: питання теорії та практики” (Черкаси, 1998).

  5. Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів, молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 11-12 травня 2000 р.).

  6. Всеукраїнська наукова конференція “Актуальні питання вивчення та збереження біологічного різноманіття” (Київ, 2001).

  7. Всеукраїнська зоологічна конференція “Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть“ (Кривий Ріг, 2001).

  8. Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів, молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 14-17 травня 2001р.).

  9. Міжнародна наукова конференція “Молюски. Основні результати, проблеми та перспективи досліджень” (Житомир, 13-15 травня 2002 р.).

  10. Всеукраїнська конференція молодих вчених “Сучасні питання і проблеми зоологічної науки” (Київ, травень 2002).

  11. Всеукраїнська Інтернет - конференція “Наукові дослідження на Україні. Екологія і охорона навколишнього середовища” (Дніпропетровськ-Черкаси-Одеса, 28 жовтня-4 листопада 2002р.).

  12. ХІІ Конференція Українського товариства паразитологів (Севастополь, 10-12 вересня 2002 р.).

  13. 6 Міжнародна конференція “Наука і освіта – 2003” (Дніпропетровськ-Донецьк-Харків, 20-24 січня 2003 р.).

  14. Польська регіональна наукова малакологічна конференція XIX Krajowe Seminarium Malakologiczne (Słupsk, 22-24 września 2003).

  15. Міжнародна науково-практична конференція “Екосистемні і морфоеволюційні дослідження молюсків” (Житомир, 13-15 травня 2004р.).

  16. 1st Malacological Meeting from Romania (Lucian Blaga University, Romania, Румунія, 19-22 серпня 2004 г.).

  17. VIII International Congress on Medical and Applied Malacology (Мехіко, Мексика, 10-13 листопада 2004 р.), прийнято матеріали до друку.


Наукові зв’язки підтримує з наступними установами:

    • University of Silesia Faculty of Biology & Environmental Protection, Dept. of Hydrobiology (Katowice, Poland),

    • Інститут екології рослин і тварин Уральського відділення Російської Академії наук (Єкатеринбург, Росія),

    • Інститут гідробіології НАН України (Київ, Україна).

ГРАДОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

Старший викладач кафедри екології

Біографічні дані. Градовський Володимир Михайлович народився 11 травня.1958 року в с.Забріддя Черняхівського району Житомирської області. У 1975 році вступив на природничий факультет Житомирського державного педаго-гічного інституту ім. Івана Франка. В 1980 р. закінчив цей навчальний заклад. За направленням з 1980р. по 1986 р. працював вчителем біології та хімії в Андріївській середній школі Черняхівського району. З 1986р. по 1987 р. працював вчителем біології і хімії в СПТУ №8 м. Житомира. З 1987 р. протягом 14 років працював директором агробіостанції природничого факультету Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка. Працюючи на агробіостанції з 1994р. по 1998 заочно навчався в аспірантурі на кафедрі зоології при Житомирському педагогічному університеті.

Основні етапи педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищих закладах освіти III-IV рівня акредитації:

- З 1987 р. по 2001р. – директор агробіостанції природничого факультету Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка.


    • З 1 червня 2001 року по 29 серпня 2001 року - заступник декана природничого факультету.

    • З 29 серпня 2001 року по 2 лютого 2004 року - завідувач кафедрою екології природничого факультету.

    • з лютого 2004 р. і по теперішній час - старший викладач кафедри екології.

Стаж педагогічної роботи у вищих закладах освіти ІІІ-ІV рівня акредитації 17 років, в тому числі у Житомирському державному університеті – 17 років. Основні навчальні курси, які веде В.М. Градовський “Фізіологія тварин і людини”, „Основи екології”, “Шкільний курс екології з методикою його викладання”. Він здійснює керівництво курсовими роботами, є керівником наукового гуртка „Фізіологічні проблеми моніторингу гребінчастозябрових молюсків прісних водойм”, який включає дві наукові проблемні групи в рамках кафедри екології. Градовський В.М. є автором навчально-методичних посібників з фізіології серцево-судинної системи та фізіології аналізаторів для студентів природничих факультетів вищих навчальних закладів освіти, декількох методичних рекомендацій для проведення лабораторних занять з фізіології людини і тварин.

Кандидат біологічних наук з 2000 р. за спеціальністю – 03.00.08 – зоологія. Дисертацію захистив у спеціалізованій вченій раді Інституту зоології ім. І.Шмальгаузена НАН України. Градовський В.М. брав участь у виконанні наукової держбюджетної теми „Вплив полютантів на поведінкові особливості, макроструктуру та фізіологіго-біохімічні показники різних тварин, та органів молюсків”.


Основні напрямки наукових досліджень: вивчення фауни, систематики, екології, празитологічних зв’язків прісноводних гребінчастозябрових молюсків водойм України.
Тематика наукової роботи: Молюски родин Melanopsidae, Lithoglyphiidae, Bithyniіdae (Gastropoda, Pectinibranchia) Правобережної України (фауна, поширення, екологія).
Мета роботи: дослідження еколого-фауністичних особливостей молюсків родин Melanopsidae, Lithoglyphiidae, Bithyniіdae в умовах Правобережної України (в межах басейнів Дунаю, Дніпра, Дністра, Південного т а Західного Бугу). Для її досягнення були поставлені такі завдання:

  1. Висвітлення видового складу родин Melanopsidae, Lithoglyphiidae, Bithyniіdae водойм Правобережної України.

  2. З’ясування хорологічних особливостей кожного виду у межах зазначеної території.

  3. Дослідження впливу на молюсків основних екологічних факторів водного середовища.

  4. Вивчення складу трематодофауни молюсків згаданих родин з водойм Правобережної України.


Актуальність дослідження в сучасних умовах зумовлена вкрай недостатнім рівнем відомостей про видовий склад, особливості поширення та екологію прісноводних гребінчастозябрових молюсків родин Melanopsidae, Lithoglyphiidae, Bithyniіdae. Це сталося внаслідок того, що в останні десятиліття докорінних змін зазнала систематика і класифікація гребінчастозябрових молюсків, які належать до згаданих родин (Старобогатов, 19777, 1984, 1985; Иззатулаев, Старобогатов, 1984, 1985; Старобогатов, Иззатулаев, 1985; Алексеенко и др. 1990; Старобогатов и др. 1992; Анистратенко, Стадниченко, 1995; Beriozkina et al.,1995; Анистратенко, 1998). У світлі нових уявлень про таксономічну структуру зазначених родин число видів і родів у кожній з них значно збільшилося, оскільки чимало видів виявилося збірними. З останніх виділено і описано багато нових видів і навіть родів. Як наслідок цього виникла складна проблема: з одного боку різко підвищився таксономічний рівень дослідженості групи, з другого – досить знизився рівень знань про поширення її нових представників та майже „зникла” інформація щодо їх екології. Дані з екології новоописаних видів майже відсутні. Інакше кажучи, якщо всі ці нові види (у фауні України) маютьь досить чітку морфологічну характеристику, то відносно їх екологічних і хорологічних особливостей створився своєрідний екологічний і хорологічний вакуум. Це робить вкрай актуальним пропоноване дослідження як стосовно особливостей географічного поширення молюсків, так і їх екології у водоймах різних ландшафтно-кліматичних зон України.

В прикладному аспекті актуальність полягає в ому, що досліджувані молюски здатні вилучати з води і накопичувати у своєму тілі радіонукліди, макро- та мікроелементи, пестициди в індикаторних кількостях (Поликарпов, 1958; Butler, 1971; Воробьев, 1975; Шахмаев, 1975), отже, можуть слугувати тест-об’єктами при екологічному моніторингу середовища. Нарешті, молюски родин Melanopsidae, Lithoglyphiidae, Bithyniіdae є облігатними проміжними хазяями трематод, марити яких паразитують у земноводних, плазунів, водоплавних і навколоводних птахів, ссавців.

Виходячи із зазначених вище проблем, ми провели пропоноване вище дослідження щодо видового складу молюсків родин Melanopsidae, Lithoglyphiidae, Bithynidae в Правобережній Україні, особливостей їх поширення, екології та трематодофауни.
Наукова новизна. З’ясовано видовий склад фауни родин Melanopsidae, Lithoglyphiidae, Bithynidae Правобережної України у світлі сучасних поглядів на їх систематику. Всього виявлено 20 видів і підвидів. Вперше для фауни України зазначено три види і один підвид: Bithynia curta (Garnier in Picard, 1840), Opisthorchophorus baudonianus (Gassier, 1859), O.valvatoides (Beriozkina et Starobogatov, 1995), Lithoglyphus naticoides berolinensis (Westerlund, 1886). Виявлено нові місцезнаходження маловідомих для території видів – Digyrcidum bourguignati (Paladilhe, 1869), Codiella leachi (Shepard, 1823).

Встановлено загальну картину поширення видів у водостоках та стоячих водоймах Правобережної України; деякі з видів мають переважно північне поширення в регіоні (Lithoglyphus naticoides berolinensis, Bithynia curta, Codiella leachi), інші – південне (Fagotia dneprensis, Opisthorchophorus valvatoides).

В результаті екологічних досліджень для кожного із 19 видів виявлено екологічні преферендуми, за якими кожний з них одержав своє чітке місце в амплітуді природних коливань восьми досліджених факторів середовища: температури, швидкості течії, характеру субстрату, мінералізації води, глибини водойм, їх газового режиму, активної реакції середовища, ступеня забруднення водойм.

Як проміжних жителів трематод названо 6 видів Melanopsidae, 3 – Lithoglyphiidae та 7 видів Bithyniіdae. При цьому для 16 із 19 видів вперше наведено дані щодо їх трематодофауни. Всього знайдено 28 видів трематод: у Melanopsidae виявлено 10 видів (один описано як новий), у Lithoglyphiidae – 10 (максимально представлені у Lithoglyphus naticoides) та у Bithyniіdae – 8 видів (максимально представлені у В. tentaculata). В результаті дослідження сезонної динаміки трематодної інвазії у трьох видів молюсків виявлено тенденції до збільшення екстенсивності інвазії на початку та в середині літа у особин минулорічних генерацій, а також на початку та в середині осені у тварин цьогорічних генерацій.


Найважливіші результати наукової роботи:

З’ясовано видовий склад фауни родини Melanopsidae, Lithoglyphiidae, Bithynidae водойм Правобережної України. Всього виявлено 20 видів і підвидів молюсків (один вид - Lithoglyphus naticoides представлений двома підвидами – типовим і L. n. berolinensis). Виявлено по родинах: Bithyniіdae – 6 видів, Lithoglyphiidae – 3 види та 1 підвид, Bithyniіdae – 10 видів. Вперше у фауні України знайдено 3 види: Bithynia curta (Garnier in Picard, 1840), Opisthorchophorus baudonianus (Gassier, 1859), O.valvatoides (Beriozkina et Starobogatov, 1995), а також один новий підвидLithoglyphus naticoides berolinensis (Westerlund, 1886).

Вперше встановлено хорологічну картину для видів, які нещодавно виділено із складу збірних; виявлено, що деякі із них мають переважно північне поширення в дослідженому регіоні (Lithoglyphus naticoides berolinensis, Bithynia curta, Codiella leachi) інші – південне (Fagotia dneprensis, Opisthorchophorus valvatoides).

У результаті екологічних досліджень для кожного із 19 видів та 1 підвиду виявлені екологічні преферендуми, за якими кожний з них одержав своє чітке місце в амплітуді природних коливань восьми досліджених факторів середовища.

Стосовно температурного фактора досліджувані родини розміщені в такій послідовності збільшення термофільності: Melanopsidae, Bithyniіdae, Lithoglyphiidae; перважно холодноводними стенотермними є молюски роду Microcolpia (M. ucrainicf), а евритермними – Opisthorchophorus (O. hispanicus, O. valvatoides).

За ступенем зв’язку з фактором течії (в наростаючій послідовності) молюски трьох родин утворюють такий ряд: Bithyniіdae (реоксени і стагнфіли, преферендна швидкість течії≤ 0,1 м/сек.) → Lithoglyphiidae (реофіли, 0,1-0,3 м/сек.)→ Melanopsidae (реобіонти, 0,3-2,0 м/сек.).

Встановлено, що досліджувані молюски віддають перевагу (в порядку зменшення чисельності молюсків) піщано-мулистим відкладам, гальково—кам’янистим з намулом, мергелистим, глинистим, глинисто-мулистим, кам’янистим, піщано-гальковим, піщаним, гальковим, мулистим і торф’яним донним відкладам.

Досліджувані молюски охарактеризовані як прісноводні стеногалінні; більшість видів приурочені до слабко- (100-200 мг/л) та середньомінералізованих водойм (200-500 мг/л), рідше – до вод підвищеної мінералізації (500-1000 мг/л).

За фактором кисневого режиму види розподілені по групах евріоксибіонтних (7 видів: F. danydialis, L. apertys та інші, 0-14) та стеноксибіонтних видів (всі інші), якіякі в свою чергу підрозділяються на стеноксибіонтні із високим значенням фактору (9 видів: F.berlani, Bithynia curta та інші, 8-14 мгО/л) та з малим значенням (4 види: С. leachi, O.valvatoides, 0-2 мгО\Л).

Відносно активної реакції середовища лише два види є еврііонними (О. troscheli та О. hispanicus, рН 4,9 – 9,4), всі інші – стеноіонні, частина яких (10 видів) віддає перевагу середнім значенням рН (6,1-8,0) і лише один вид (O.valvatoides) – великим значенням рН (8,1-9,4). Виявлено групи перехідного характеру (7 видів у водоймах від кислої до нейтрально-лужної реакції).

За фактором забруднення переважають β-мезосабробні види (12 видів: F.berlani, В. producta та інші), що зустрічаються при окислюваності води 10-15 мгО\л; α-мезосапробні (4 види: С. berlani, O. hispanicus та інші) зустрічаються при окислюваності 16-20 мгО\л; рідше відмічаються олігосапробні (3 види: Bithynia curta,В.(М.) decipiens, O.baudonianus) при окислюваності 2-10 мгО/л.

У 16 видів молюсків виявлено 28 видів трематод, які так розподілені по родинах хазяїв: Melanopsidae 10, Lithoglyphiidae – 10, Bithyniіdae – 8 видів. Описано нову церкарію Cercaria sp. (від Fagotia danubialis) з середньої течії р. Горинь. Сезонна динаміка інвазії характеризується підвищенням її екстенсивності на початку та в середині літа у минулорічної і на початку осені у цьогорічної генерації молюсків.


Публікації та участь у конференціях За результатами досліджень опубліковано близько 45 наукових праць, з них у 7 у провідних фахових виданнях, визнаних ВАК України.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка