Дубенко С. Д., Мельниченко В.І., Плахотнюк Н. Г. Організація роботи в апараті управління зміст




Сторінка5/10
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.81 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

5. Службова діяльність та її унормування


Завдання, обов`язки та повноваження і відповідальність за результати праці кожного державного службовця визначаються в розроблених та затверджених типових-професійно-кваліфікаційних характеристиках посад та посадових інструкціях державних службовців. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців (випуск 76) затверджений наказом Головного управління державної служби України № 65 від 1 вересня 1999р. і рекомендований до використання органам влади, керівні працівники та спеціалісти яких віднесені до категорії державних службовців при розробці конкретних професійно-кваліфікаційних характеристик та відповідних посадових інструкцій.

Посадові інструкції державних службовців розробляються на основі типових та конкретних професійно-кваліфікаційних характеристик посад безпосередньо в органах виконавчої влади, виходячи з завдань, функцій та повноважень, закріплених за структурними підрозділами органу та штатного розпису. Доцільною є практика складання посадових інструкцій не особисто службовцями, а за їх участі керівниками структурних підрозділів та представниками юридичної і кадрової служб.

Загальні вимоги до посадових інструкцій:


  • посадові інструкції затверджуються керівником органу виконавчої влади або, за його дорученням, його заступниками. В структурних підрозділах місцевих державних адміністрацій, що наділені правом юридичних осіб, посадові інструкції затверджуються керівниками цих структурних підрозділів;

  • посадові інструкції, що розробляються в одному органі виконавчої влади, повинні бути взаємопов`язаними, з метою уникнення дублювання у роботі державних службовців. При цьому не виключається можливість закріплення за однією посадою робіт, передбачених для різних груп посад або розподілення між окремими державними службовцями завдань та обов’язків, які включені до типової професійно-кваліфікаційної характеристики тієї або іншої посади;

  • завдання та обов`язки державного службовця повинні відповідати завданням і функціям структурного підрозділу та вимогам професійно-кваліфікаційної характеристики відповідної посади;

  • посадові інструкції мають періодично переглядатися і уточнюватися. Обов’язково інструкції переглядаються у випадку зміни функцій працівника чи організаційної структури органу виконавчої влади;

  • державний службовець має бути ознайомлений з посадовою інструкцією про що на ній робиться відмітка;

  • посадова інструкція складається як мінімум у двох примірниках, один з яких зберігається у кадровій службі, а інший – у керівника структурного підрозділу.

Складання посадової інструкції та дотримання її вимог дозволяє керівникам та виконавцям контролювати якість і своєчасність виконання закріплених за державним службовцем посадових завдань та обов’язків у процесі оцінки їх діяльності та вирішенні питання про заохочення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності.


Рекомендації щодо підготовки посадових інструкцій державних службовців, відповідно до додатка 1 Типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затверджених наказом Головдержслужби № 65 від 1 вересня 1999 року
Посадова інструкція – документ, що видається з метою регламентації організаційно-правового статусу працівника, його конкретних завдань та обов'язків, прав, відповідальності, забезпечує умови для його ефективної роботи.

Посадова інструкція розробляється керівниками структурних підрозділів (начальником управління, начальником самостійного відділу, начальником відділу, завідувачем самостійного сектору, завідувачем сектору) на посаду кожного працівника управління, відділу, сектору на основі вимог Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, Додатку 1 до нього, положення про відповідний структурний підрозділ та затверджується заступником керівника органу виконавчої влади. У посадових інструкціях мають бути чітко окреслені місце та роль державного службовця в діяльності підрозділу, межі його повноважень та відповідальності.

Підготовка та періодичне уточнення посадових інструкцій мають забезпечувати раціональний розподіл та необхідну кооперацію праці державних службовців при виконанні завдань та функцій відповідного підрозділу.

Як інструмент для оцінки результатів діяльності, посадові інструкції використовуються при атестації спеціалістів, посадових переміщеннях, формуванні резерву, висуненні на керівні посади, заохоченні.

Посадові інструкції можуть бути типовими і конкретними. Типові посадові інструкції розробляються для однотипних організацій і структурних підрозділів.

При розробці посадових інструкцій необхідно забезпечити єдиний підхід до їх побудови, формулювання змісту розділів, послідовності їх викладу. При цьому вони повинні відображати все коло посадових обов'язків, повноважень і відповідальності працівника, мати чіткі й короткі формулювання, бути гнучкими й динамічними.

Посадові інструкції працівників відділів (секторів) у складі територіальних органів центральних органів виконавчої влади готуються їх керівниками і затверджуються керівником територіального органу.

Посадові інструкції готуються у двох примірниках, один з яких зберігається у секторі кадрової роботи (оригінал), а другий – у начальників відповідних структурних підрозділів (територіальних органів). Державному службовцю видається під розписку копія посадової інструкції.

Текст посадової інструкції, як правило, складається з наступних розділів:

Загальні положення.

Завдання та обов'язки.

Права.

Відповідальність.

Взаємовідносини ( зв’язки ) за посадою.

У правому куті першої сторінки інструкції розташовується слово “Затверджено”, вказуються посада керівника, ініціали та прізвище, підпис керівника про її затвердження, а також дата затвердження.

У заголовку посадової інструкції наводиться повна назва посади та структурного підрозділу.

Загальні положення

Розділ включає:

 найменування посади із зазначенням структурного підрозділу та основну мету діяльності працівника (наприклад: „Секретар колегії міністерства забезпечує організацію засідань колегії);

 підпорядкованість працівника (вказується посада посадової особи, якій безпосередньо підпорядковується працівник);

 порядок призначення на посаду та припинення виконання посадових обов‘язків;

 перелік нормативних, методичних та інших документів, якими керується працівник, що займає дану посаду;

 кваліфікаційні вимоги (рівень освітньої підготовки, рівень кваліфікації, фах, необхідний стаж роботи за фахом, відповідний стаж державної служби, інші вимоги);

 вимоги до спеціальних знань і навичок (зазначається, що працівник повинен вміти працювати на комп’ютері та знати програмні засоби, знати законодавство з питань охорони праці, правила техніки безпеки та пожежної безпеки, гігієни праці).

У цьому ж розділі рекомендується мати пункт про те, кого відповідальний працівник заміщує на час відсутності з поважних причин (відпустка, хвороба тощо), а також хто заміщує його.

Завдання та обов'язки

У розділі встановлюється конкретний зміст діяльності працівника, зокрема зазначається:

 відносно самостійна ділянка роботи відповідно до положення про підрозділ. Ділянка роботи може визначатися або тематично, або шляхом виділення групи питань з відповідних напрямів, або закріпленням за працівником переліку самостійних питань;

 перелік видів робіт, з яких складаються функції, що виконуються. При встановленні видів робіт слід визначати їх за організаційно-юридичними ознаками (здійснює, організовує, розглядає, виконує, забезпечує, контролює, бере участь, готує тощо);

Завдання та обов'язки працівника мають відповідати завданням і функціям підрозділу та вимогам професійно-кваліфікаційної характеристики відповідної посади.

При переліку обов'язків їх слід розбити на групи:

 обов'язки з розробки, підготовки або участі в складанні документів з конкретних питань, що знаходяться в компетенції працівника (наказів, інструкцій і т.п.);

 обов'язки зі своєчасного і якісного збору, обробки, аналізу і використанню інформації (узагальнень, звітів, правок, усної інформації і т.п.);

 обов'язки з використання працівником організаційних, методичних, інструкторських, контрольно-інспекційних та інших форм роботи (виїзди на місця, скликання нарад або участь у них, проведення семінарів, консультацій, т.п.);

 обов'язки з дотримання термінів виконання конкретних завдань.

Також у цьому розділі зазначається, що працівник зобов’язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку. Виконує інші доручення керівника структурного підрозділу.

Права

У розділі визначаються засоби, за допомогою яких працівник має забезпечувати у процесі своєї діяльності виконання покладених на нього завдань та обов'язків. Наприклад, вносити пропозиції керівнику з відповідних питань та покращення роботи, приймати певні рішення, узгоджувати проекти документів, візувати у межах своєї компетенції окремі документи, виконувати обов'язки представництва підрозділу з певних питань, брати участь у нарадах і проводити їх, проводити у межах своєї компетенції перевірки, готувати інформаційні матеріали, отримувати необхідну для виконання своїх завдань та функцій інформацію від відповідних установ і підрозділів, долучати до роботи спеціалістів, необхідних для виконання поставленого завдання.



Відповідальність

У розділі зазначаються критерії оцінки роботи і ступінь персональної відповідальності працівника. Критеріями оцінки є об'єктивні показники, що характеризують якість і своєчасність виконання роботи, використання наданих прав.

Державний службовець несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов'язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням.

Взаємовідносини ( зв’язки ) за посадою

У розділі зазначається від кого, в які терміни і яку інформацію одержує працівник; кому, яку і в які терміни представляє; з ким погоджує проекти документів, що готуються; з ким спільно готує документи, а також розглядаються інші питання інформаційних взаємозв'язків працівника з підрозділами, особами, організаціями, установами.

Посадову інструкцію підписує керівник структурного підрозділу.

Датою введення в дію посадової інструкції є дата її затвердження.

Після затвердження посадова інструкція передається працівнику, який проставляє на ній: “З інструкцією ознайомлений”, дата, підпис.

Обов'язковими реквізитами посадової інструкції є: найменування установи, дата, заголовок до тексту, візи узгодження, підпис, гриф затвердження.

Посадові інструкції повинні бути замінені і наново затверджені в наступних випадках:

при зміні назви установи, (організації, підприємства) або структурного підрозділу;

при зміні назви посади.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка