Екологічне виховання на уроках хімії та в позакласній роботі




Скачати 119.26 Kb.
Дата конвертації19.04.2016
Розмір119.26 Kb.
Екологічне виховання на уроках хімії та в позакласній роботі

Автор проекту: Беденок Ніна Трохимівна

вчитель хімії

Требухівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Броварського району


Требухів

2015


ВСТУП
Екологія – наука майбутнього, і, можливо,

саме існування людини на планеті залежатиме від її прогресу.

Ф. Дрьо. «Екологія»
На жаль, наймасштабніше знищення природи відбувалося саме у ХХ столітті, упродовж якого завдано більше шкоди, ніж за тисячі попередніх. Отруєно «великою хімією» повітря, води і ґрунти, майже не залишилось місць, де можна дихати на повні груди. Небезпечно забруднено навіть акваторії Світового океану. Повіривши у нею ж створений міф про те, що вона є справжнім «царем природи», вершиною розуму і біологічної досконалості, людина майже впритул наблизилася до межі цілковитого самознищення, безперервно нарощуючи кількість глобальних загроз своєму існуванню: ядерна війна, «озонові діри», теплове, хімічне й радіаційне забруднення довкілля, стрімке збіднення рослинного і тваринного світу, СНІД і десятки інших майже таких самих небезпечних хвороб тощо.
Ми живемо серед природи. <…>

Ми постійно діємо на неї,

проте не владні над нею.

Й. Гете
Втім, людство не втратило шансу для порятунку. Відбуваються локальні зміни на краще у тих розвинених країнах, уряди і населення яких першими усвідомили небезпеку і спрямували чимало коштів на охорону й «лікування довкілля». Розпочалося загальноземне об’єднання зусиль природоохоронців, створення міжнародних структур для координації відповідних дій учених, політиків, промисловців. Формуються нові загальноземні правила й норми діяльності, які мають назавжди покласти край нехтуванню загальнолюдських пріоритетів і врахуванню лише національних, важливих для однієї держави чи народу інтересів. Керівництво навіть найбільших країн світу не може ігнорувати думку світової громадськості, порушувати чи лишатися осторонь дотримання життєво важливих для всього людства угод щодо охорони повітря, води і ґрунтів.

Охорона природи, раціональне використання людиною її багатств – важлива загальнодержавна і загальнонародна справа. Охорона природи – обов’язок кожної людини. Успіх у цій справі залежить, перш за все, від усвідомлення важливості цього завдання, від переконаності, вміння і звички постійно, на кожному кроці оберігати рідну природу, лікувати ті рани, які вже їй нанесено й не допускати нових.

Питання охорони природи тісно пов’язані зі змістом основного курсу хімії.

Завдяки цьому в учнів формуються уявлення про причини, масштаби, наслідки антропогенного впливу на довкілля, а також про перспективні напрями хімічної науки в розв’язуванні глобальних екологічних проблем сучасності.

Людина має бути освіченою з питань навколишнього середовища, знати про шляхи примноження природних багатств, усвідомлювати потребу дотримуватися правил поведінки в природі.

Людині потрібно ще багато вчитися, щоб якомога глибше пізнати закони природи, живучи за якими, ми не дамо розірватися тій тоненькій ниточці, що пов’язує людство із джерелом його існування – Природою. Лише зрозумівши природу, людина зрозуміє саму себе. Те, що зараз відомо про взаємозв’язки в природі, необхідно на новому рівні об’єднати зі знаннями, що складали сутність простої мудрості: «Земля не належить людині, людина належить Землі».

Як на уроках хімії та біології, так і в позакласній роботі є можливість спрямовувати дітей на досягнення загальнолюдських ідеалів, духовних цінностей; навчати їх бачити красу навколишнього світу; виховувати милосердя, співчуття до всього живого, готовність прийти на допомогу природі, охороняти її скрізь і завжди.

Учні старших класів під керівництвом вчителів беруть активну участь у проведенні тижнів природничих наук, де розкриваються екологічні проблеми. Конкурси плакатів і малюнків, розгадування кросвордів, ребусів, цікаві вікторини, бесіди, які проводять учні старших класів для молодших школярів. Девізом цих бесід є слова І.П. Бородіна «Природа – такий же унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити неможливо». Завершується тиждень вечором на екологічну тематику.

СЦЕНАРІЙ ВЕЧОРА «ЗБЕРЕЖЕМО ПЛАНЕТУ ГОЛУБОЮ»


1. Дівчина в голубому платті і віночку :

Моє ім’я Земля – Гея. Вік – 4 млрд. 500 млн. років. Місце народження – Сонячна Система.



Я – одна планета, сад

В цьому космосі безкраїм,

Тільки тут ліси шумлять,

Тільки тут птахи співають,

На одній мені ростуть –

Звабні кетяги калини.

На мені одній живуть –

Птахи, звірі і людина.
2. Ведучий 1.

Ґрунти – одне з найбільших багатств на Землі. Їх родючість формувалася тривалий час. Сьогодні земля, ґрунт, який мільйони років безвідмовно годував і пестив усе живе на планеті, подає сигнал: «SOS!!!»


О, як ми взялися за роботу –

Природу перетворювати бідну:

Чорнозем топим у нових болотах,

Північні ріки тягнемо до півдня.

Та що й казати: чудеса ми робим.

Від цих чудес вмирає вже природа

Отямтеся, люди! – кричить і благає,

В знемозі волає і стогне Земля!
3. Ведучий 2.

Україна зробила крок у 21 століття. Разом із корисними, цінними надбаннями людства ми маємо і серйозні проблеми, які можуть завадити зробити майбутнє століття щасливим та здоровим, а саме: забруднення довкілля.


4. Ведучий 1.

Економічна криза грізно нависла над усім світом, вона вже «схопила нас за горло». В Україні загинули сотні малих річок, деградують Чорне і Азовське моря, спотворений забрудненими водосховищами Дніпро, винищена значна частина лісів Карпат, еродована більш як половина хлібної ниви, задихаються від промислових і автомобільних викидів усі великі міста й обласні центри.

5. Ведучий 2.

Нам справді є над чим подумати сьогодні. Проблема охорони довкілля – одна з найважливіших світових проблем сучасності. Головні складові цієї проблеми – забруднення повітря, ґрунту, води відходами промисловості і транспорту, результатами людської діяльності.


6. Якщо раптом звідки не візьмись,

Газ страшенний почне тебе душити…

Зупинись, людино, озирнись

І подумай, як нам далі жити?


7. Зупинись, людино, подивись,

І подумай, що тебе чекає.

Якщо ти не зможеш як колись

Босоніж пройтись зеленим гаєм,

Якщо ти не зможеш до озер,

Ніби до люстерка нахилитись,

Якщо ти не зможеш відтепер

Із криниці жодної напитись.


8. Ця земля моя й твоя

Це домівка й Батьківщина

Ці озера і моря,

Ця планета в нас - єдина!

Риби в річці, птахи в небі,

Ці луги, степи, ліси…

Що іще для щастя треба?

У майбутнє пронеси

Цю природу, цю картинку,

Збережи, запам’ятай –

Вічності тобі не треба

Й на Землі можливий рай.


Пісня:

Тихо над річкою, як зайде сонечко,

Спить зачарований ліс.

Ніжно шепоче він казку таємную,

Сумно зітха верболіс.

Небо розсипало зорі сріблястії –

Он вони в річці, на дні.

Плачуть берези по той бік гіллястії

Здалека чути пісні.
9. Ведучий 1.

Запаси водних ресурсів на Землі величезні, але все-таки обмежені. Уже сьогодні для багатьох регіонів світу досить гірко постала проблема чистої питної води. Стосується ця проблема і України. До рік, морів і океанів потрапляє велика кількість хімічних речовин. Вони отруюють усе живе. Особливо забруднені морські акваторії нафтопродуктами. Проби води в Чорному і Азовському морях показують серйозне бактеріологічне забруднення. Щороку після промислового використання водойми України неочищеними скидаються 2,5 млрд. кубометрів води. Забруднення вод Південного Бугу в 20 разів перевищує гранично допустимі норми, Сіверського Дінця – в 40 разів, Дніпра – у 80 разів, а в наш Славутич щороку потрапляє майже половина всього бруду України.


10. Дніпра нема, а є болотні твані

Та ще й нестерпний сморід навкруги

Твої, Тарасе, правнуки погані

Спаскудили дніпровські береги

А все робилось ніби для добра

А вийшло – ні добра, ані окраси

Нема, писав ти, другого Дніпра

Нема уже і першого, Тарасе!


11. Ведучий 2.

Ми довели наше славне Чорне море, Дніпро, всі річки і річечки до межі життя і смерті. Тож не будьмо байдужими, давайте захищати життя водних ресурсів і наше життя.


12. Пронизує часу нестримна стріла

І Біль, і слава, і світи планетарні

Це нам щовесни все віщує бджола,

Що ми тут не перші і ми не останні

Умієм плоди витискати з ідей,

Та тільки крізь буднів спресовану гущу

Ми часто в очах безневинних дітей

Не можем природи побачити душу.

Несуть на собі смерть криниць полини

У селах порожніх історія в'яне …

Ми топчем прогресом Дніпро, як слони.

Які ж без Дніпра ми будем слов'яни?


13. І можна із коренем вирвати зміст,

Знять маски із себе холодніші сталі.

І треба горнутися нам до Землі

На ній ми не перші і щоб не останні.


14. Ведучий 1.

А який стан атмосфери? Чим дихає сьогодні людство? Атмосфера забруднена шкідливими для людини і всього живого викидами.


15. Мій вік 21-ий, сповнений тривоги,

Шалених ритмів, стресу, відкриття.

Від космосу до самого земного –

На карту ставить долі і життя.

У відчай впала молода тополя ,

Вмирав повільно скручений листок,

Болять забруднені легені поля:

Біль віддає у кожний колосок.

Мов примули на діючих вулканах,

Понад землею зводяться АЕС

Іде на людство хвилею цунамі,

Збунтованого атома процес.


16. Ти пробач нас, Земле,

За твої обвуглені рани

І за мертві ліси і за кожну задимлену мить

І лише набігають хмаринки –

Ломить, терпне, болить голова

Всі ми думаєм днями й ночами:

Що з рослинами стане у нас?

Вже ґрунти деградують до краю…

Судний день, судний вік, судний час

Вже не втішиться квітка краплинці

І лице не підставим дощу,

Вже зникають з землі по одинці

Піраміди … О ні, не прощу!
17. Ні господарів авто отих,

Що так дружно всі небо коптять,

Ні завод , без споруд очисних,

Що нас всіх отруїти хотять

І дощами кислотними й смогами

Тож звертаймось разом до Бога ми:

Відведи. Порятуй. Вразуми.

На Землі, хочем жити всі ми.


18. Ведучий 2.

Коли ми заходимо у власний дім, скидаємо взуття, в якому ходили по вулиці, ми підтримуємо своє життя в чистоті й затишку. Земля – наш спільний дім. У ньому також треба дотримуватися порядку. Поки що ми цього не робимо.


19. Під вечір у гаю настала тиша

Лише столітній дуб зітхає тяжко…

Під ним – консервні банки, бита пляшка, –

Весь день він духом горілчаним дише

То і його вже починає хмільно

Хитати, ніби нехриста отого,

Що із рогатки бив пташок прицільно

І кидав своїй судженій під ноги.


20. Ведучий 1.

Наша планета не така вже й велика. Її стан, її біди стосуються кожної людини. Тож кожен із нас повинен дбати про чистоту довкілля.


21. Планета в висі – ніби м’яч барвистий,

Який хтось невидимий рухає,

І хочеться його узяти в руки.

І весь гарненько вимити дочиста

Від кіптяви, яку не продихнути,

І від нашестя різних там нітратів…

Щоб знов Землі, красивій і багатій,

Здоров’я первозданне повернути.


22. Ведучий 2.

А як часто люди, пройшовши відпочивати в гай чи луг, бездумно ламають гілля дерев, виривають квіти. А потім цю понівечену красу кидають на землю як непотрібну. Це – злочин перед природою.


23. Топтали квіти при дорозі

І виривали без жалю.

Вони голівки опускали

На плаху мічену свою.


24. На пелюстках їх ворожили,

Вінки пускали по воді,

І попливли у невідоме –

Рожеві, білі, голубі…


25. Чому галявина змарніла,

Навколо стоптана трава?

З-під шини квіточка біліла

І тихо мовила: «Жива…»


26. Скільки лиха і болю завдає людина природі?

Спасибі, люди, за цей бруд,

Що дали ви його Землі.

А як нам далі жити тут?

Вже не під силу думи голові.

Чому не можем ми сказати:

Спасибі за красу лісів,

За чисте небо, водоспади,

Дзвінкий пташиний переспів…

Чому зникають в нас тварини?

Чому птахи зникають в нас? –

Це все залежить від людини,

А значить – кожного із нас.

Та ще не пізно зупинитись,

Сказати нашим діям – ні!

Щоби навіки залишити

Життя на матінці Землі.
27. Де неба чистого блакиті?

Лиш бур’яни буяють в житі,

І пташка в небі не співа,

Коли у полі йдуть жнива.


28. І лісосмуга де охайна

З тінистим затишком, грибами,

Там смітник шириться горбами,

Пляшки розбиті тут і там.


29. Час розплодитися вовкам.

На морі чорні плями нафти

Давно вже бачать космонавти

На пляжах виникла холера,

Худа худоба, як фанера.

Бо вже й трава не та росте,

Хіба ж для нас все це пусте?
30. А що Славутич наш Дніпро?

Немає слів ні «за», ні «про».

Не ті Десна і Інгулець,

І їм уже прийшов кінець.


31. Ні воду пить, ні рибу їсти,

Ні вранці дихать киснем чистим…

Бо гори бруду туту і там

Пора за розум братись нам!


32. Ведучий 1.

Народне прислів’я говорить: «Добра мати для своїх дітей, а Земля – для своїх людей!». Але на добро потрібно відповідати добром. Так будьмо ж усі добрими, уважними і турботливими до Землі, своєї матінки!


33. Не убий комашки на стежині

Рід цей комашиний пощади!

Не убий джмеля на комишині,

Жабки біля тихої води…


34. Не убий бездомної зозулі

Не стопчи барвінку на межі,

Оленятко вбережи від кулі,

Річечку від смерті вбережи!


35. Не убий чуттів своїх глибинних –

Суму й щастя, радості й журби.

Зрослої у віковім борінні

Власної душі не погуби!


36. Тож давайте будемо берегти красу земну,

Рятувати все живе на Землі.


37. Природа просить: «Захистіть мене!!!»

Не з хомута підкова, а з дуги,

Усе на світі ясновидець бачить…

Тоді виходять ріки з берегів,

Коли Нептун в своїм безсиллі плаче.
38. В журбі зеленій завмирає ліс,

Як браконьєр націлиться на лося.

Благають верби сиві: «Зупинись!!»

Відвести чорну руку не вдалося.


39. З морської піни (наче бірюза)

Вже не виходить юна Афродіта, –

Потвора у мазуті виповза,

Багном і тванню рясно оповита.


40. Загроза в небі – в розпачі земне,

Тривожно стогнуть ріки, океани.

Природа просить: «Захистіть мене!», –

В надії до людини руки тягне.


41. Ти повір, Земле, ми віднині

На захист твій станем.

Ти повір нам, Земле, ми зумієм

Тебе захистить.


42. Рятуймо чисте повітря. Рятуймо воду – в морях, океанах,в малих і великих річках!
43. Рятуймо рідкісних птахів – не всі ще породи,

А ті, що зникають в полях, у лісах, у лугах!


44. Рятуємо злаки, а потім рятуємо квіти!

Рятуєм світанки від кіптяви, пару й димів!


45. Рятуємо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти!

Рятуємо вулицю від голосних двигунів!


46. Рятуємо землю,а також рятуємо небо!

Рятуємо мрії, кохання солодкий мотив!


47. Рятуємо ніжність… від кого рятуєм? Від себе. Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти!



База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка