Фізіологія Післяпологового Періоду




Скачати 173.77 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір173.77 Kb.




МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ

практичного заняття для викладачів


Тема: Фізіологія Післяпологового Періоду (2 години)
I. Актуальність теми: Післяпологовий період – дуже відповідальний у зв'язку з особливостями функціонування органів і систем породіллі. Стан здоров'я породіллі, її чутливість до можливого інфікування, нормальний перебіг процесів інволюції матки і лактації в більшості випадків залежить від правильного гігієнічного режиму в післяпологовому періоді. Чітке знання перебігу фізіологічного післяпологового періоду дозволяє попередньо і своєчасно виявити початкові ознаки захворювань та ускладнень, що виникли у породіллі.
II. Навчальні цілі заняття:

А. Знати (a=II):



  • поділ післяпологового періоду на ранній та пізній;

  • особливості інволюції статевих органів, характер лохій;

  • становлення та перебіг лактації;

  • функціонування органів та систем жінки в різні етапи післяпологового періоду;

  • особливості ведення раннього і пізнього післяпологового періоду;

  • заходи профілактики ускладнень у післяпологовому періоді.

В. Оволодіти навичками (a=III):

  • визначати рівень розміщення дна матки відносно лонного зчленування та консистенцію матки;

  • оцінювати характер та кількість лохій;

  • визначати стан молочних залоз, сосків, характер лактації;

  • навчати по­роділлю правильно годувати малюка та зціджувати молоко;

  • проводити туалет промежини породіллі.

Вміти (оволодіти вміннями) (a=III):

  • робити висновок про відповідність стану матки і лохій фізіологічній нормі післяпологового періоду;

  • на підставі даних обстеження породіллі з використанням лабораторних методів дослідження оцінити перебіг післяпологового періоду;

  • дати вказівки щодо тактики лікування та гігієни післяпологового періоду.


III. Цілі розвитку особистості: молодим спеціалістам необхідно оволодіти методиками обстеження, встановлюючи психоемоційний зв'язок з породіллею; усвідомити сучасні принципи більш гуманістичного ставлення ведення післяпологового періоду з мінімальною фармакологічною та лікарською агресією.

IV. Міждисциплінарна інтеграція:

№ п/п

Дисципліни

Знати

Вміти

1. Попередні (забезпечуючі) дисципліни:

1.


Анатомія людини.

Анатомія жіночих статевих орга­нів.



2.

Загальна хірургія.

Основи асептики та антисептики.




3.


Нормальна та патологіч­на фізіологія.


Особливості функціонування мо­лочних залоз.

Інтерпретація результатів лабора­торного дослідження, термометрії.






4.

Загальна гігієна.

Санітарно-гігієнічний режим у піс­ляпологовому відділенні.




5.

Фармакологія.

Середники, що сприяють скороченню маткової мускулатури

Виписати рецепти препаратів, що скоро­чують матку.

2. Внутрішньопредметна інтеграція:

1.

Методи дослідження.

Методика визначення висоти стояння дна матки

Визначити висоту стояння дна матки


V. Зміст теми заняття

Післяпологовий період (рuеrреrіum)починається відразу після закінчення пологів і триває протягом 6 тижнів. Протягом цього часу органи репродуктивної системи жінки повертаються до стану, що існував до вагітності.

Післяпологовий період поділяється на ранній та пізній.



  • Ранній післяпологовий період починається з моменту вигнання посліду та триває 2 години. В цей період породілля знаходиться у пологовому відділенні під наглядом лікаря, що пов'язано з ризиком виникнення ускладнень, насамперед, кровотечі. Цей період є дуже важливим і його треба розглядати як термін швидкої адаптації функціональних систем жінки після великого навантаження під час вагітності і пологів.

  • Пізній післяпологовий період триває з моменту переводу породіллі у післяпологове відділення (через 2 години після закінчення пологів) продовж 8 тижнів. Під час цього періоду відбувається зворотній розвиток (інволюція) всіх органів і систем, як змінилися у зв'язку з вагітністю та пологами. Слід підкреслити, що виняток становлять молочні залози, функція яких активується саме у післяпологовий період. Також треба відмітити, що темп інволюційних процесів є максимальним у перші 8-12 днів та найбільш виразними є у статевих органах, насамперед, у матці.

Зміни в організмі жінки у післяпологовому періоді.

Матка. Відразу після народження посліду, матка починає швидко скорочуватися та набуває округлої форми. Відкриті судини плацентарної ділянки стискаються. Негайно після народження плаценти тіло матки скорочується і дно її знаходиться на серединні відстані між лобком і пупком, потім трохи піднімається. Передня і задня стінки матки мають товщину 4-5 см і прилягають одна до одної; порожнину матки вистеляє децидуальна оболонка. Протягом наступних двох днів дно матки знаходиться трохи нижче пупка; через 2 тижні після пологів матка опускається нижче симфізу. До попередніх розмірів матка повертається звичайно через 6 тижні. Інволюція матки відбувається за рахунок зворотного розвитку частини м'язів шляхом гіалінового та жирового переродження. Протягом 2-3 днів після пологів децидуцальна оболонка залишається в матці і розділяється на два шари. Поверхневий шар некротизується і виділяється з лохіями (післяпологовими виділеннями). Базальний шар, прилеглий до ендометрія, який містить ендометріальні залози, залишається інтактним і стає основою для регенерації нового ендомєтрію. Регенерація ендометрію проходить протягом трьох тижнів, за виключенням плацентарної ділянки. Повна регенерація епітелію в ділянці прикріплення плаценти триває 6 тижнів. При порушенні регенерації в плацентарній ділянці можуть виникати післяпологові кровотечі та інфікування.

Шийка матки. Через 10-12 голин після пологів канал шийки матки має лійкоподібну форму, внутрішнє вічко пропускає 2-3 пальці, а на 3 добу - один палець. На 8-10 день після пологів шийка матки сформована, внутрішнє вічко закрите.

Вагіна. На протязі 3 тижнів після пологів стінки вагіни залишаються з набряками, які остаточно зникають до кінця післяпологового періоду. Дрібні пошкодження слизової оболонки вагіни регенерують за 5-7 діб. Статева щілина змикається, поступово відновлюється тонус м'язів тазового дна.

Яєчники. В післяпологовому періоді починається дозрівання фолікулів. Характерним є ановуляторний цикл, на фоні якого відбувається перша менструація після пологів. В подальшому відновлюються овуляторні цикли. Завдяки виділенню великої кількості пролактину у жінок при грудному годуванні, менструації відсутні кілька місяців або на протязі всього періоду годування малюка груддю.

Абдомінальна стінка і тазове дно. Внаслідок розриву еластичних волокон шкіри і тривалого розтягнення вагітною маткою, передня черевна стінка деякий час залишається м'якою і обвислою та повертається до нормальної структури за декілька тижнів. За виключенням стрій, звичайно абдомінальна стінка повертається до попереднього стану, але при атонії м'язів може залишаться в'ялою і слабкою. Інколи спостерігається діастаз прямих м'язів живота. М'язи тазового дна також поступово відновлюють свій тонус.

Молочні залози. Функція молочних залоз після пологів досягає найвищого розвитку. Естрогени і прогестерон протягом вагітності стимулюють ріст протоків і альвеолярної системи молочних залоз. Під впливом пролактину відбувається посилений приплив крові до молочних залоз, їх нагрубання, яке є найбільш виразним на третю добу післяпологового періоду. Секреція молока відбувається в результаті складних рефлекторних і гормональних дій. Утворення молока регулюється нервовою системою та гормоном аденогіпофіза - пролактином. Крім того, оптимальний рівень інсуліну, тиреоідних та адреналових гормонів відіграє вторинну роль у становленні лактації. Ссання стимулює періодичну секрецію пролактину і, рефлекторно, окситоцину; останній стимулює виділення молока з альвеол у проток молочних залоз. Треба відмітити, що цей процес також посилює скорочення післяпологової матки. У період до 3 доби після пологів молочні залози виробляють молозиво. Молозиво має високу концентрацію білків, переважно глобулінів, і мінералів й меншу - цукру і жиру. Білки молозива за амінокислотним складом займають перехідний стан між білковими фракціями грудного молока та сироваткою крові, що, очевидно, полегшує організму новонародженого у період переходу від плацентарного харчування до годування молоком матері. Молозиво містить високий рівень імуноглобулінів А, О, М, О, а також Т- і В-лімфоцити. Це має велике значення у перші дні життя новонародженого, коли функції його органів та систем ще незрілі, а імунітет знаходиться у стадії становлення. Молозиво проходить конверсію у зріле молоко протягом 5 днів. Головними компонентами молока є білки (альбуміни, глобуліни, казеїн), лактоза, вода, жир.

Дихальна система. збільшується ємкість легенів, що є підставою зниження кількості дихальних рухів до 14-16 за хвилину.

Серцево-судинна система та система кровотворення. Після пологів виникають зміни в гемодинаміці, пов'язані з ліквідацією матково-плацентарного кровообігу і виділенням із організму матері деякої кількості рідини. Серце займає свій звичайний стан у зв'язку із опущенням діафрагми. Відразу після пологів відмічається лабільність пульсу зі схильністю до брадикардії, при цьому артеріальний тиск у перші дні після пологів може бути зниженим.

Показники крові найчастіше не відрізняються від нормальних, однак, в ранній післяпологовий період має місце значний лейкоцитоз - до 30х109/л - з перевагою гранулоцитів. Має місце підвищений рівень фібриногену в плазмі, що обов'язково треба ураховувати при профілактиці розвитку флебітів нижніх кінцівок.



Система сечовиділення. Функція нирок у здорових породіль не порушена; діурез нормальний, у перші дні після пологів може бути трохи підвищеним. Функція сечового міхура достатньо часто порушена, що пов'язано з перезбудженням симпатичної іннервації сфінктера та зниженням тонусу м'язів січового міхура з виникненням набряку та дрібних крововиливів у шийку сечового міхура, внаслідок його стискання між голівкою плоду та стінкою таза під час пологів.

Органи травлення та обмін речовин. Система травлення після пологів функціонує нормально. Інколи спостерігається атонія кишечнику з виникненням закрепів. Обмін речовин у перші тижні після пологів зазвичай підвищений, а далі, до 3-4 тижня - нормалізується.

Нервова система. Після закінчення пологів звичайно має місце прояв психоемоційного напруження різного ступеня, що нормалізується протягом 1-2 діб. Породілля в цей період потребує психологічної підтримки близьких та медичного персоналу.

Ведення післяпологового періоду.

Фізіологічний післяпологовий період характеризується задовільним станом породіллі, нормальною температурою та частотою пульсу, закономірною інволюцією матки, наявністю нормальної кількості та якості лохій, достатньою лактацією.

Перші дві години після пологів жінка знаходиться у індивідуальному пологовому залі під наглядом акушерки, лікаря акушера-гінеколога; при цьому може бути також присутній чоловік або хтось з родичів за бажанням жінки. Цей проміжок часу є дуже важливим, протягом якого відбуваються фізіологічні процеси пристосування материнського організму до нових умов існування, тому необхідним є створення найбільш комфортних умов, які б сприяли ефективної адаптації після пологів. Цьому безперечно сприяє знаходження дитини поряд із матір'ю у контакті «шкіра-до-шкіри» та раннє прикладання новонародженого до грудей, що у свою чергу забезпечує становлення грудного годування, тепловий захист малюка, профілактику інфекцій і розвиток емоційного зв'язку між дитиною та матір'ю. Оптимальною для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25-28°С. В подальшому, за умови відсутності протипоказань, новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір'ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує її годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньо лікарської інфекції.

Під час перебування породіллі у пологовому залі лікар акушер-гінеколог повинен стежити за її пульсом, артеріальним тиском, контролювати стан матки: визначає її консистенцію, розмір, висоту стояння дна матки у відношенні до симфізу та пупку, спостерігає за крововиділенням з пологових шляхів. Слід зазначити, що оцінювання крововтрати в ранньому післяпологовому періоді є обов'язковим. Вимірювання крововтрати проводиться за допомогою будь-якої мірної склянки. Середня крововтрата у послідовий та ранній післяпологовий періоди дорівнюється 250-300 мл чи 0,5% від маси тіла жінки, але не більше 500 мл.

У ранньому післяпологовому періоді виконують огляд зовнішніх статевих органів, лонного зчленування, промежини. Огляд шийки матки та вагіни проводиться за допомогою дзеркал за показаннями. Якщо проводилася епізіотомія або мала місце травма пологових шляхів, обов'язковим є відновлення цілісності пологових шляхів із застосуванням місцевого знеболювання.

Через дві години після пологів породіллю з малюком переводять до післяпологового відділення, де проводиться подальший нагляд за нею. Необхідним є вимірювання температури тіла 2 рази на добу, вранці та вечорі, огляд шкіри та слизових оболонок, визначення характеру та частоти пульсу вимірювання артеріального тиску.

Особливу увагу звертають на молочні залози - визначають їх форму, стан сосків, наявність тріщин та можливе набухання залози. При лактостазі проводять зціджування. Орієнтують жінку на ретельний щоденний огляд молочний залоз, виявлення затверділостей; проводять бесіду щодо профілактики маститів, Новонародженого годують залежно від його вимог.

Щоденно необхідно проводити пальпацію живота породіллі з визначенням висоти стояння дна матки, її консистенції. Висота стояння дна матки вимірюється в см по відношенню до лонного зчленування. В першу добу після пологів дно матки розташоване вище лобкового зчленування на 13-16 см, в другу добу - 10-12 см, 3 доба - 7-9 см.

Швидкість репаративних процесів в порожнині матки визначається також за післяпологовими виділеннями - лохіями. Лохії мікроскопічне складаються з еритроцитів, уривків децидуальної оболонки, епітеліальних клітин, бактерій; мають нейтральну або лужну реакцію. В перші дні присутність крові надає їх червоному кольору, на 3-4 день після пологів - стають світлішими, а на 8-10 день, завдяки переважній присутності лейкоцитів, лохії стають жовтувато-білими.

Необхідно підкреслити значення ЛФК у післяпологовому періоді для нор­малізації функціонування органів черевної порожнини і статевого апарата, черевного преса; звертає увагу на нагляд за швами промежини (породіллі дозволяється ходити через 12 годин після фізіологічних пологів, при наявності швів - до кінця двох діб). Призначають туалет швів з І доби, їх кварцування з 5 доби.

Потрібно своєчасно виявляти ознаки інфікування - інфільтрацію, почер­воніння. Необхідно своєчасно переводити породіль з запальними ускладненнями в обсерваційне відділення.

Студентів слід ознайомити з особливостями функціонування після пологово­го відділення (циклічність заповнення палат, виявлення та ізоляція породіль та новонароджених, які захворіли, профілактичні заходи щодо контактних породіль та немовлят).

При відсутності відхилення від фізіологічного перебігу післяпологового періоду породілля з новонародженим виписується на 3 добу додому під нагляд лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації та дільничного педіатра з рекомендаціями, до яких входять:


  • виконування правил індивідуальної гігієни;

  • дотримання режиму дня, з відпочинком не менш 8 годин за добу;

  • виконування спеціальних фізичних вправ післяпологової гімнастики;

  • дотримання дієти та режиму харчування з середньою калорійністю 2600-2800 ккал/добу, з достатньою кількістю білків, вітамінів, мінералів;

  • можливість відновлення статевого життя вирішується індивідуально залежно від стану жінки.

Через 3-4 тижні після пологів жінка повинна пройти стандартне обстеження в жіночій консультації, де всебічно оцінюється стан її здоров'я, обговорюються питання подальшого перебігу післяпологового періоду та даються рекомендації щодо планування сім'ї.
VI. План та організаційна структура заняття:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час хв.

Підготовчий етап

1.

2.
3.



Організаційні заходи

Постановка навчальних цілей та їх мотивація

Контроль вихідного рівня знань, навичок, умінь.


  1. Поняття про післяпо­логовий період.

  2. Інволюція матки.

  3. Лактація, склад моло­зива та молока.

  4. Профілактика маститу та гіпогалактії.

  5. Догляд за породіллею (санація зовнішніх ста­тевих органів породіль, обробка швів на проме­жині).

α - ІІ


Індивідуальне усне опитування.


Програмований контроль, побудований на тестах ІІ рівня.

Питання для індивідуально­го усного опитування.

Тести ІІ рівня;

таблиці.


3

2


25

Основний етап

4.

Формування професійних навичок та вмінь.

1. Оцінити про­цес інволюції матки.

2. Проведення туалету зовнішніх статевих органів породіль, обробка швів на промежині.


α - ІІІ



Практичний тренінг




Алгоритми для формування практичних на­вичок та вмінь. Завдання для самостійної ро­боти. Акушерський інструментарійпороділлі.

45

Заключний етап

5.

6.
7.



Контроль та корекція рівня професійних навичок та вмінь.

Підведення підсумків заняття.

Домашнє завдання.


α - ІІІ


Індивідуальний контроль навичок або їх результатів.

Аналіз та оцінка результатів клінічної роботи.

Вирішення клінічних задач.


Обладнання, фантом.

Результати клінічної роботи.

Задачі ІІІ рівня.

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою



15



VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу.

7.1.1. Тести ІІ рівня засвоєння.

7.1.2. Питання для індивідуального усного опитування II рівня:

  1. Скільки триває післяпологовий період?

  2. Визначення раннього післяпологового періоду.

  3. Як здійснюється інволюція матки та інших статевих органів після пологів?

  4. Що таке лохії? Їх характеристика та фізіологічна роль.

  5. Як змінюються розміри та маса матки після пологів?

  6. Спостереження за статевими органами породіллі та швами.

  7. Спостереження за молочними залозами, режим годування, зціджування молока, склад молозива та молока.

  8. Як проводиться профілактика тріщин сосків?

  9. Які захисні механізми сприяють безпечності перебігу післяпологового періоду?

  10. Роль лікувальної фізкультури в післяпологовому періоді.

7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття.

7.2.1. Професійні алгоритми.

№ п/п

Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.


Оцінити про­цес інволюції матки
Санація промежини породіль, обробка швів на промежи­ні

В перші години після пологів дно матки розташовується на рівні пупка, тобто в середньому на 15 см вище лобка. Щодня цей рівень зменшується на 1,5-2 см (приблизно на 1 поперечний палець). В першу добу після пологів дно матки розташоване вище лобкового зчленування на 13-16 см, в другу добу - 10-12 см, 3 доба - 7-9 см.

Обробка проводиться 4 рази на добу, антисептичними середниками, регламент­тованими протоколами МОЗ України (1% спиртовий розчин бриліантового зеленого, йодобак та інші).





7.2.2. Завдання для самостійної роботи на основному етапі заняття

  1. Провести санацію промежини, швів на промежині.

  2. Провести зовнішнє обстеження породіллі та дати оцінку перебігу післяпологового періоду на підставі клінічних та ла­бора­торних досліджень.

  3. Виписати рецепти препаратів, що скорочують матку.

  4. Дати настанову породіллі при виписці.

  5. Дати рекомендації щодо лікування гіпогалактії.

7.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття.

Задачі ІІІ рівня.

7.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів.

Навчальні завдання

Вказівки

Вивчити:

  1. особливості раннього післяпо­логового періоду.

  2. особливості інволюції статевих органів, характер лохій.

3. Функціонування органів та систем жінки в різні етапи післяпологового періоду

Самостійна оцінка перебігу раннього і пізнього післяпологового періоду в конкретних обстеженнях породіль залежно від перебігу вагітності, пологів

Значення раннього прикладання дитини до грудей та зціджування молока у налагодженні лактації.


VІІІ. Література:

1. Навчальна:

Основна:


  1. Хміль С.В. Акушерство. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.

  2. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство: - К.: Здоров'я, 2000.

Додаткова:

  1. Жиляев Н.И., Жиляев Н.Н. Оперативное акушерство: - К.: Гідромас, 2004.

  2. Tamara L.Callahan, Aaron B.Caughey. Blueprints Obstetrics and gynecology. – Lippincott Williams & Wilkins – Fourth edition – 2007.

2. Методична:

1. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять в медичних вузах (метод. посібник): - Київ, 2006. – 80 с.

Обговорено і затверджено на засіданні

кафедри акушерства та гінекології



«___» ______________ 20__ р.
Завідувач кафедри акушерства та гінекології

д.мед.н., професор Геник Н.І.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка