Гігієна харчування




Скачати 46.66 Kb.
Дата конвертації21.04.2016
Розмір46.66 Kb.
Тема № 30
ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ З РОЗДІЛУ “ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ”


  1. Навчальна мета

Перевірити і оцінити засвоєння студентами знань та умінь з розділу “Гігієна харчування”.




  1. Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:



      1. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування та методи і засоби медичного контролю за його забезпеченням

      2. Етіологію та профілактику аліментарно-обумовлених захворювань.

      3. Умови, принципи раціонального харчування.

2.2. Вміти:

2.2.1. Визначати адекватність і повноцінність харчування окремих осіб та організованих колективів шляхом вивчення енерговитрат, харчового статусу організму, енергетичної цінності та нутрієнтного складу фактичного харчового раціону.

2.2.2. Виявляти аліментарно-обумовлені захворювання і харчові отруєння, проводити медичні заходи їх профілактики та оцінку ефективності.




  1. Питання для самопідготовки




    1. Фізіологічне значення, основні функції харчування.

    2. Принципи та умови раціонального харчування.

    3. Харчування як соцільно-гігієнічна проблема.

    4. Фізіолого-гігієнічне обґрунтування раціонального харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.

    5. Лікувальне та дієтичне харчування. Фізіологічні норми харчування основних груп населення (вікових, професійних та інших).

    6. Коефіцієнт фізичної активності.

    7. Фізіолого-гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів у харчуванні, потреби в них організму, основні джерела.

    8. Функції в організмі білків, жирів, вуглеводів. Проблеми білкового голодування, ожиріння.

    9. Фізіолого-гігієнічне значення та функції в організмі вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів, смакових речовин, потреби в них організму, основні джерела. Проблеми гіпо-, авітамінозів, гіпервітамінозів. Біогеохімічні ендемії.

    10. Аліментарні та аліментарно-обумовлені захворювання, їх класифікація, етіологія, основні принципи профілактики.

    11. Фізіологічні і психологічні реакції організму на часткове, повноцінне голодування, на якість продуктів, блюд, умови приймання їжі. Зв’язок прийомів їжі з біологічними ритмами організму.

    12. Харчові отруєння, їх класифікація, етіологія, епідеміологічні особливості.

    13. Харчові отруєння мікробної природи (токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози), їх етіологія, основи профілактики.

    14. Харчові отруєння немікробної природи, їх етіологія, профілактика.

    15. Харчові отруєння нез’ясованої природи.

    16. Методи медичного нагляду за адекватністю та повноцінністю харчування. Поняття про збалансованість харчового раціону.

    17. Методи і показники оцінки харчового статусу людини чи однорідного за умовами праці та харчування колективу як ознаки повноцінності їх харчування.

    18. Енерговитрати організму, їх складові компоненти, як основа енергетичної цінності добового раціону.

    19. Методи визначення енерговитрат. Коефіцієнт фізичної активності, його залежність від важкості і напруженості праці, соціальних та природно-кліматичних умов проживання.

    20. Розрахунок потреб організму у харчових речовинах.

    21. Методи визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону – балансові, бюджетні, анкетно-опитувальні, вагові.

    22. Лабораторні методи визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону.

    23. Розрахункові методи визначення і оцінки кількісного та якісного складу добового раціону за меню-розкладкою.

    24. Харчова та біологічна цінність молочних, мясних, рибних продуктів, тваринних білків, жирів.

    25. Харчова та біологічна цінність хліба, хлібопродуктів, круп.

    26. Харчова та біологічна цінність овочів, фруктів, ягід, рослинних жирів, моно-, ди-, полісахаридів.

    27. Харчові добавки, їх класифікація, гігієнічна характеристика.

    28. Методи санітарної експертизи харчових продуктів, готових блюд – органолептичні, санітарно-хімічні, бактеріологічні, гельмінтологічні.

    29. Методи діагностики та профілактики аліментарно-обумовлених захворювань обмінного та дефіцитного генезу.

    30. Методи розслідування харчових отруєнь, інструктивно-методичні та законодавчі документи, які при цьому використовуються.

    31. Заклади громадського харчування, їх планування, обладнання, санітарно-гігієнічний нагляд за їх експлуатацією.

    32. Гігієнічні основи організації харчування у лікарні. Дієтичне, лікувально-профілактичне харчування.

    33. Державний та відомчий санітарний нагляд за продовольчими об’єктами (харчовою промисловістю, торгівлею харчовими продуктами, закладами громадського харчування).

    34. Санітарне законодавство, Державні стандарти, гігієнічні нормативи, правові основи запобіжного і поточного санітарного нагляду за харчуванням населення.

  1. Завдання для самопідготовки

4.1. Підготувати відповіді на теоретичні запитання, згідно переліку п.3 цього заняття.

4.2. Повторити методи розв’язання ситуаційних задач до кожної теми розділу “Гігієна харчування”.

4.3. Повторити законодавчі, інструктивно-методичні, нормативні документи та прилади лабораторного контролю, що використовуються при санітарному нагляді за харчуванням.




  1. Структура та зміст заняття

На першій частині підсумкового заняття проводиться письмовий контроль знань студентів за індивідуальними завданнями, підготовленими кафедрою з включенням 2-3 теоретичних питань, ситуаційної задачі та описання законодавчого документа чи приладу, що мають відношення до гігієни харчування.

Друга частина заняття (25-30 хв.) присвячується для вибіркового обговорення відповідей кількох студентів з групи, з аналізом цих відповідей, зауваженнями викладача.

На підставі письмових відповідей в академічному журналі виставляється оцінка. Незадовільні оцінки повинні перескладатися студентами у позаучбові терміни.




  1. Рекомендована література

6.1. Основна:

6.1.1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоровя, 1999. – С. 313-353.

6.1.2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С.324-329; 434-457.

6.1.3. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000. – С.391-396; 512-537.

6.1.4. Гігієна харчування з основами нутриціології. Підручник. /В.І.Ципріян, Т.І.Аністратенко, Т.М.Білко та ін. /За ред.В.І.Ципріяна.– К.: Здоровя, 1999. – 568 с.

6.1.5. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. / І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін. / За ред. І.І.Даценко. – Львів,: Світ, 1992. – С.90-94; 127-132.
6.2. Додаткова:

6.2.1. Габович Р.Д., Познанський С.С., Шахбазян Г.Х. Гігієна. – К.: Вища школа, 1993. – с.134-154; 169-180.



6.2.2. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – с.390-527.

6.2.3. “Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” (Наказ МОЗ України 272 від 18.11.99 р.).


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка