Гольнік Я. В. Роль спілкування у взаєминах лікаря та пацієнта




Дата конвертації21.04.2016
Розмір19.3 Kb.
Гольнік Я. В.

РОЛЬ СПІЛКУВАННЯ У ВЗАЄМИНАХ ЛІКАРЯ ТА ПАЦІЄНТА

Науковий керівник: к.філ.н., доц. Калініченко О. В.

Спілкування – це одна з основних потреб людини. Зростає роль спілкування у тому випадку, коли людина починає хворіти, тоді слово виконує роль ліків. Мета – розкрити питання: спілкування лікаря з оточуючими людьми, хто б це не був, пацієнт, колега чи просто підлеглий.



Тема актуальна через те, що є досить важливим ставлення лікаря до хворої людини, до пацієнта. Бути лікарем – нелегке завдання. Це дійсно важка праця, оскільки вона потребує багато зусиль, уваги до людини, практичних навичок та простого морального розуміння. Ніщо не зрівняється з такою клопіткою роботою, бо не кожен може правильно зрозуміти проблему або встановити діагноз людини та допомогти їй. Лікар є дійсно людиною, що має надати допомогу людині, вислухати, побачити й зрозуміти психологічний та емоційний стан, але понад усе ця професія вимагає правильного, чіткого, логічного, точного, чистого, зрозумілого мовлення. З якою б проблемою людина не звернулася до лікаря, усе починається зі спілкування. Відбувається обмін інформацією, взаємодія. Навіть вислухавши симптоми захворювання, попередній чи остаточний діагноз має бути оголошено зрозуміло до сприйняття пацієнтом.

«Якщо пацієнт буде вирішувати до якого лікаря звернутися, до того, який лікує травами, до іншого, який лікує ножем, то він насамперед звернеться до того, який лікує словом», слова великого вченого Гіппократа. Він справедливо зазначав безпосередню залежність між людинолюбством і результативністю професійної діяльності лікаря. Професія лікаря відноситься до типу професій «людина людина». Лікар є суб’єктом, що організовує та керує процесом лікування, у нього повинен бути певний набір особистих якостей таких, як вміння співчувати, бути справедливим, любити людину, поважати її гідність. У роботі лікаря предмет праці – людина, знаряддя праці – людина, продукт праці – також людина. Лікар має бути компетентним, що й ґрунтується на знаннях та досвіді, здатності орієнтуватись у ситуаціях професійного спілкування, розумінні мотивів, стратегії поведінки. Наразі люди дещо забувають про живе спілкування, користуючись ресурсами Інтернету. Пасивне спілкування не дає змоги побачити людину, встановити візуальний контакт, зрозуміти емоційний стан. Це і є проблема сучасного суспільства. Досить мало уваги приділяється живому спілкуванню. Ніщо не може замінити вербальне спілкування. Що може бути краще, аніж поговорити з людиною, відчути її настрій, допомогти, підтримати.

Таким чином, спілкування – це складний процес, який потребує досить уваги медичного працівника до пацієнта. Людина після діалогу з лікарем має відчути себе набагато краще, опанувати себе, поліпшити настрій. І лікар, безумовно, може допомогти людині лише при живому спілкуванні і при власному бажанні пацієнта.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка