Гормональна регуляція статевих функцій організму




Скачати 194.48 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір194.48 Kb.

«ЗАТВЕРДЖЕНО»


на методичній нараді

кафедри фізіології

____” ____________ 2007р.



Протокол № ______

Завідувач кафедри

професор С.С.Ткачук

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

для організації самостійної позааудиторної роботи студентів



ТЕМА: ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ СТАТЕВИХ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ

Навчальний предмет:

нормальна фізіологія ,

1 курс,фармацевтичний факультет

зі спеціальності «Фармація бакалавр»

(заочна форма навчання)


9 годин

Методичну вказівку склав

доцент Швець В.І.

Чернівці – 2007р.



Тема: ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ СТАТЕВИХ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ

  1. Актуальність теми:

Фундаментальні життєві процеси, в тому числі відтворення та статеві функції контролюються нейроендокринною системою або принаймні піддаються значному його впливові. Під час онтогенезу в значній степені шляхом зміни концентрації гормонів, нейромедіаторів та нейротрансміттерів нейроендокринною системою зумовлюється кінцева функціональна цілісність організму та його статевий диморфізм. Так, нестача чоловічих статевих гормонів в критичні періоди онтогенезу чоловічого організму призводить до жіночої організації мозку. І навпаки, надлишок андрогенів у період диференціації особин жіночої статі прихводить до чоловічої організації мозку, ациклічної секреції гонадотропних гормонів і, як наслідок, стерильності, спотвореної статевої поведінки.

Знання процесів регуляції статевих функцій організму дає можливість правильно оцінити перебіг цих процесів в організмі, контролювати їх на різних рівнях шляхом регуляції вмісту гормонів, забезпечувати своєчасну первинну та вторинну профілактику патології статевої системи, контролювати процес відтворення.




  1. Навчальна мета:

2.2.Знати:

  • як здійснюється гормональна регуляція статевих функцій;

  • рівні регуляції статевих функцій та структури, відповідальні за процеси регуляції;

  • які гормони приймають участь у регуляції статевих функцій у осіб жінчої та чоловічої статі, їх вплив на діяльність систем організму, статеві відмінності;

  • циклічні та вікові зміни гормональної регуляції статевих функцій.

2.3.Вміти:

  • побудувати графіки залежності активності гормонів-регуляторів статевої функції від періоду розвитку організма та періоду статевого циклу;

  • виявити порушення гормональної регуляції статевих функцій за результатами лабораторних тестів та клінічних даних;

  • визначити період менструального циклу за вмістом статевих гормонів;

  • діагностувати плідність за змінами базальної температури, станом шийки матки, змінами шиєчного слизу.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисцип-лінарна інтеграція).



Дисципліни

Знати

Вміти

1. Анатомія

Будову статевої системи жінки, чоловіка..

Анатомічні структури, що приймають участь у регуляції статевих функцій.

Етапи ембріогенезу статевої системи.


Назвати статеві залози, структури, що приймають участь у регуляції статевих функцій.

Знайти їх на препараті.




2. Біохімія

Хімічну будову, синтез статевих гормонів, гонадотропних гормонів.

Методики визначення рівня гормонів у біологічних рідинах.



Проводити біохімічні дослідження крові, ана-ліз сечі.

3.Гістологія

Гістологічну будову яєчників, сім’яників, наднирників, гіпофіза, гіпоталамуса.

Гормони, що синтезуються в цих органах.



Знайти на мікропре-параті яєчника, сім’яника, наднирників, гіпофіза, гіпоталамуса ділянки, що відповідають за синтез гормонів-регуляторів статевої функції

3.2 Зміст теми:

Відтворення – це процес, що забезпечує продовження існування живих організмів створенням нових індивідів, які зберігають основні риси вид, до якого вони належать. В процесі еволюції склалося так, що розділення статевої функції та функції відтворення у людини більш виражено, ніж у будь-якого іншого виду, що зумовлене розвитком психічної діяльності.

Статева функція складається з сукупності морфологічних, фзіологічних та поведінкових пристосувань, які роблять можливим процес відтворення в період зрілості. В її основі лежить статева диференціація, яка генетично визначається геносомами диплоїдного хромосомного набору яйцеклітини і в подальшому моделюється в період внутрішньо- та позаматкового розвитку. Статева диференціація досягає максимальної амплітуди в період зрілості; ближче до старості вона зменшується и набуває різного ступеню диференціації в старечому віці.

Статева функція – результат активності гонад, причому в період статевої зрілості вона зумовлює, з одного боку, виділення різних гамет у індивідів чоловічої та жіночої статі, а з іншого боку, вироблення гормонів, під впливом яких створюються прямо чи опосередковано оптимальні морфологічні, ендокринно-метаболічні та поведінкові умови, які роблять можливим злиття гамет в процесі запліднення та утворення яйцеклітини. Вже на дуже ранніх стадіях розвитку гонадні гормони проявляють свою активність, яку продовжують протягом всього життя.

Під впливом гонадних гормонів під час пліднозародкового періода здійснюється сексуалізація внутрішніх і зовнішніх статевих органів та гонадостата – необхідні умови для психологічної сексуалізації, яка відбувається в подальшому в період раннього дитинства, ототожнення з відповідною статтю, у людини під суттєвим впливом факторів соціального середовища.

В період дитинства гонадні статеві гормони виділяються в малій кількості і, разом з іншими гормонами, своєю трофічною дією сприяють гармонічному зростанню та розвитку організму в цілому.

В препубертатному та пубертатному періодах паралельно з прискоренням росту і розвитку організма під впливом гонадостату (ієрархічно побудованої системи структур мозку та ендокринних органів, включаючи статеві залози), поступово розвивається дорослий секреторний тип: тонічне виділення з несистематизованими піками у чоловіків, і тонічне та клонічне (циклічне) виділення у жінок, причому обидва типи тісно узгоджені з виробляючою та виділяючою гамети екзокринною функцією гонад.

В період зрілості, у фізіологічних умовах, статева функція повноцінно розвинута і робить можливим відтворення. Протягом цього періоду статеві гормони діють не лише безпосередньо на статеві органи-мішені (основні, додаткові, вторинні), але проявляють і значно більш комплексну активність, впливаючи на організм в цілому з морфологічної, метаболічної та поведінкової точок зору. В результаті асоціювання та синхронізації єкзокринних та ендокринних функцій гонад в період зрілості стає можливим запліднення та оптимальне забезпечення плодово-зародкового розвитку та росту дитини після народження. Це пояснює біологічний зміст поєднання статевої функції та функції відтворення лише в період зрілості. В цей період у особи чоловічої статі сперматогенез досягає оптимального рівня, як з кількісної, так і з якісної точки зору, в той час як у жінки спостерігаются регулярні овуляторні цикли та відмічається максимальна пристосувальна здатність всіх органів та систем, зумовлюючи оптимальну адаптацію до створюваного вагітністю фізіологічного навантаження.

Гормональну регуляцію статевих функцій здійснює цілий комплекс структур, до якого входять гонади, кора наднирників, аденогіпофіз, гіпоталамус, лімбічна частина ЦНС, а також інші ендокринні залози. У формуванні статевої поведінки відіграє роль також і нова кора головного мозку. Як зовнішня, так і внутрішня секреція гонад знаходяться під безпосереднім контролем гіпоталамо-гіпофізарної системи, діючої за принципом зворотнього зв’язку. У жіночому організмі цей ієрархічно побудований комплекс забезпечує приблизно щомісячне виділення з яєчника дорослої жінки однієї дозрілої яйцеклітини, здатної до запліднення, і підготовку статевих органів та всього організму з метою створення у випадку запліднення умов для імплантації зиготи та початку її еволюції. У чоловічому організмі цей комплекс здійснює регуляцію зовнішньої та внутрішньої секреції яєчка, функції відворення в цілому.

Функціонально-спеціфічними жіочими статевими гормонами є естрогени та прогестини, які секретуються в основному яєчниками, і в значно меншій мірі наднирниками. Естрогени – гормони, які зумовлюють характерні для тічки проліферативні зсуви на рівні статевих шляхів у хребетних жіночої статі. У людини, поряд з іншими гормонами, зумовлює овуляцію. Естрогени володіють морфогенетичною, стимулюючою проліферацію в органах статевої системи та інших пов’язаних з функцією відтворення апаратах та системах активністю.

На яєчник естрогени діють як у напрямку збільшення коєфіцієнта росту фолікулів, так і збільшення чутливості їх до дії гонадотропінів. У маткових трубах естрогени викликають проліферацію епітелію, активують трубну мускулатуру, під їх впликом збільшується число та інтенсивність трубних скорочень та базальний тонус труби. Під впливом естрогенів відбувається гіперплазія та гіпертрофія м’язів матки, вони стають більш активними, росте їх збудливість на физиологічні стимули; внутішні структури шийки матки виділяють більшу кількість більш в’язкого слизу з підвищеним вмістом плісахаридів, колагену, що сприяє спеціфічній кристалізації його у вигляді “листка папороті”. Естрогени зумовлюють проліферативні зміни слизової оболонки матки з ростом її товщини за рахунок росту всіх структурних елементів (залоз, судин, строми), в базальному шарі піхвового епітелію відмічається ріст числа мітозів та накопичення глікогену. Відомі ефекти естрогену на розвиток жіночих статевих губів, на їх набрякання та еластичність. Оволосіння на лобку, як і інші вторинні статеві ознаки, що визначають жіночу стать, розвиваються під змішаним естро-андрогенним впливом. Естрогени виконують модуляторну роль щодо виділення гіпоталамусом лютеїн-релізінг фактора шляхом позитивного чи негативного механізму зворотнього зв’язку, який коливається під час статевого циклу. Естрогени володіють також певною метаболічною активністю, впливаючи на водно-сольовий гомеостаз прямо та опосередковано через вплив на інші ендоркинні органи.

Протягом статевого циклу у жінки концентрація естрогенів в плазмі крові та виділення їх з сечею коливається як з кількісної, так і з якісної точки зору. Загальні естрогени крові вдірізняються досить низькими значеннями в перші дні менструального циклу, збільшуються за 6-7 днів до овуляції, причому спочатку повільно, а потім все швидше, досягаючи свого максимума за день до преовуляторного піка ЛГ (за 2 дні до овуляції). Протягом першої доби після овуляції вміст естрогенів швидко знижується, потім починає поступово зростати до наступного, значно нижчого, піку приблизно до 21 дня циклу, після чого поступово зменшується до мінімального рівня, на якому втримується протягом менструації і кількох днів після неї.

Прогестагени (прогестини) – гормональні речовини, що виділяються жовтим тілом яєчника, плацентою та, в меншій мірі, корою наднирників. Їх дія направлена на зміни слизової матки з метою підготовкиїї до імплантації заплідненої яйцеклітини. Найбільш важливим з них являється прогестерон. П. діє на яєчники як інгібітор овуляції, опосередковано шляхом блокади продукування гіпоталамусом ЛРФ і безпосередньо пригнічуючи фолікулярний ріст та розрив зрілого фолікула. П. визначає структурні зміни слизової маткових труб, зумовлюючи секреторну активність, зменшення скоротливої здатності їх м’язевих елементів з метою забезпечення умов та часу для дозрівання слизової матки, підготовки її до імплантації – проліферації епітелію, збільшення васкуляризації, розпушування строми слизової, зниження скоротливості та зменшення чутливості до окситоцину мязового шару матки. П. зумовлює зменшення виділення шиєчного слизу та зміни його властивостей, що проявляється зниженням проникливості шийки для сперми; сприяє проліферації дольок та ацинусів молочних залоз після попередньої підготовки естрогенами. Давно відомим ефектом П. є зміна теплової рівноваги, яка проявляється зростання базальної температури, що використовується в діагностиці плідності та моменту овуляції.

Естрогени затримують в організмі воду, азот, в кістках кальцій та фосфор, збільшують утилізацію глюкоз (підвищують чутливість до дії інсуліну), підвищують в крові рівень фосфокретиніну, заліза, міді і потрапляють в ренін – антеонтензинову систему. Естрогени впливають на анаболічну дію в організмі жінок, стимулюють систему макрофагів, вироблення антитіл і активність фагоцитів, підвищують стійкість організму до інфекції. Коливання секреції естрогенів і прогестерону забеспечує циклічні зміни ендометрія.

Секреція естрогенів стимулюється ФСГ, під час фолікулярної фази і ЛГ під час фази жовтого тіла. Вміст естрогенів в крові впливає на секрецію гонадотропінів, що має значення для менструального циклу.Протягом менструального циклу рівень прогестерону змінюється: починає повільно зростати з дня овуляторного піку ЛГ, після овуляції зростання набирає темп, максимально збільшується на 5-7 день після овуляції, за 2-4 дні до менструації прогресивно знижується до передовуляторних значень.

Функціонально-специфічними для чоловічого організму є чоловічі статеві гормони – андрогени – стероїди, які продукуються яєчком та, меншою мірою, корою наднирників і виконують важливу роль в розвитку та збереженні статевих ознак чоловічої особини.Синтез і секреція тестостерона відбувається в клітинах Лейдіга яєчок і стимулюється ЛГ. Найбільш активним з них є тестостерон (Т) та його гідроксильована форма (дигідротестостерон, ДГТ). Основнию мішенню для А. є статеві органи чоловіка.

Складна дія тестостерону найкраще вивчена при статевому дозріванні. Він сприяє розвитку геніталій, вторинних статевих ознак та чоловічої психіки, стимулює ріст, формування скелету, сперматогенез та впливає на різноманітні процеси обміну речовин. Основний метаболічний ефект андрогенів – анаболічний, а саме здатність стимулювати чи інгібувати широкий спектр ферментів, що приймають участь у синтезі білка. Т. справляє стимулюючу дію на сперматогенез, сприяє росту та функціонуванню додаткових статевих органів (простати, сім’яних пухирців та придатка яєчка), забезпечує збереження секреторної активності зрілої передміхурової залози. Анаболічна дія тестостерону відповідальна за пубертатне зростання м’язової маси та її збереження у дорослих (міотропна дія). У людини А. позитивно впливають на ріст волосся, зокрема в підпахвовій ділянці, підвищують вміст колагену в шкірі. Оскільки чоловіча статева система менш регламентована циклічністю, то коливання рівня А. не регулярні, а залежать від ряду внутрішніх та зовнішніх факторів (стрес, статева активність, добові коливання), хоча виділяються малоамплітудні піки їх вмісту з періодом близько10-12 днів.

У жіночому організмі А. в малих дозах у незрілих особин стимулюють розвиток яйників, а у великих – вірилізацію (акне, гірсутизм, менструальні порушення, патологічне підвищення лібідо, низький голос, гіпертрофія клітора, прискорене дозрівання скелету та статевого розвитку).

Сім`яні міхурці продукують простагландини, які діють на гладкі м`язи, мозочок, ШКТ (шлунково-кишковий тракт), впливають на кровяний тиск, метаболізм ліпідів, агрегацію тромбоцитів, збудливість та секрецію.

Регуляція діяльності статевих залоз відбувається за рахунок впливу гомеостатичного апарату, в різних зонах з .

В системі гуморальної регуляції статевої функції велике значення має якість гормонів, вона залежить від загального рівня метаболізму, фізіологічних, патофізіологічних зсувів у ферментних системах, а також від стану вегетативної реакції та медіаторного обміну. При порушеннях в обміні прогестерона можуть утворюватись патологічни андрогени. Різні стани метаболізму впливають на фізіологічну дію гормонів на органи і тканини. Всі ці порушення можуть несприятливо впливати на сексуальну регуляцію, що призводить до зміни лібідо.

Функція гонад знаходиться в корелятивному взаємо зв’язку із гіпоталамусом, гіпофізом, наднирниками, щитовидкою та іншими залозами внутрішньої секреції.

На інкреторну діяльність гіпофізу впливає гіпоталамус, його змішані нейро-ендокринні клітини здатні продукувати особливі речовини – нейрогормони. Це – релізинг-фактори (РФ), які специфічно впливають на вироблення гіпофізарного гормону. ФСГ – РФ (фолікуло-стимулюючий гормон, релізінг-фактор), ЛТГ-РФ (лютеотропний гормон релізінг-фактор), АКТГ-РФ (адренокортикотропний гормон РФ та інші). Гормональна функція цих клітин особливо замітна при гіпофункції гіпофізу. В задньому відділі гіпоталамуса (сосочкоподібне тіло і сірий горбик) розміщені гальмівні центри секреції гонадотропних гормонів, при ураженні яких спостерігається гіпоталомічне (істине) передчасне статеве дозрівання. В нижніх і середніх долях гіпоталамуса розміщуються центри, які збуджують гонадотропну функцію гіпофіза, ураження останніх викликає гіпогонадизм.

3.3 Рекомендована література:


  • основна:

  1. М.А. Жуковский „ Детская эндокринология”. Ст 341-347. Москва 1971 г.

  2. П.И. Загородний „Физиология и патология половой функции”. Ст 17-40. Медицина 1975 г.

  3. Г.И. Косицкий „Физиология человека”. Ст. 178-181. Медицина 1985 г.

  4. І.Леман, Є.Смит, А.Уайт, Ф.Гендлер, Р.Хил. „Основы биохимии”. Ст 1534-1537. Москва 1981 г.

  5. Н.А. Агаджанян, Л.З. Тель, В.И. Циркин, С.А. Чеснокова “Физиология челевека”, С-П.:Сотис –2000.-161-173с.


- додаткова:

  1. Ю.Б. Белоусов, В.С. Мойсеев, В.К. Лепахин „Клиническая фармакология и фармакотерапия”. Москва 1997 г.-454-459ст.

  2. И. Теодореску-Эксарку “Воспроизводство человека”, Мед. изд., Бухарест,1981.-846с.

  3. Шамбах Х., Кнаппе Г., Карол В. “Гормонотерапия”.-М.:Медицина.-1988г.-116-172с.

  4. Внутренние болезни/Под.ред.Е.Браунвальда(Ред І изд.Харрисон Т.Р.).- М.:”Медицина”,1997.-Т.9 ”Эндокринология”.-С.248-257, 270-278.


3.5 Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

1.Особливості становлення статевої системи в процесі онтогнезу.

2.Гормональна регуляція статевої диференціації.

3.Чоловічі статеві гормони, їх фізіологічна функція.

4.Жіночі статеві гормони, їх фізіологічна функція.

5.Статеві гормони негонадного походження.

6.Морфо-функціональні особливості жіночого гонадостату.

7.Морфо-функціональні особливості чоловічого гонадостату.

8.Гормональна регуляція менструального циклу, динаміка статевих гормонів протягом менструального циклу.

Б. Тести для самоконтролю (з єдиною відповіддю) – II рівень

1.У жінок овуляцію викликає один з названих гормонів:

1.Фолітропін.

2.Лютропін.*

3.Естрадіол.

4.Прогестерон.

5.Естріол.



2.У чоловіків остаточне дозрівання сперматозоїдів зумовлене:

1.Тестостероном.*

2.Гормоном, що стимулює інтерстиціальні клітини.

3.Лютропін.

4.Альдостероном.

5.Естроном.



3.Які гормони стимулюють проліферацію функціонального шару ендометрію?

1.Фолітропін.*

2.Естрадіол і прогестерон.

3.Лютропін і прогестерон.

4.Фолітропін і лютропін.

5.Пролактін і лютропін



4.Який гормон стимулює продукцію молока молочними залозами після пологів?

1.Окситоцин.

2.Естріол.

3.Прогестерон.

4.Пролактин.*

5.Плацентарний лактоген.



5.Який з гормонів викликає найбільш сильні скорочення матки під час пологів?

1.Естрогени.

2.Пролактин.

3.Окситоцин.*

4.Прогестерон.

5.Вазопресин.



6.Який гормон стимулює молоковіддачу у породіллі?

1.Пролактин.

2.Окситоцин.*

3.Естріол.

4.Прогестерон.

5.Лютропін.



7.Менструальний цикл триває 35 днів. В які дні вірогідність запліднення найвища?

1.1-5 дні.

2.5-7 дні.

3.13-15 дні.

4.20-23 дні.*

5.25-30 дні.



8.Яке твердження щодо дії гормонів на репродуктивні органи є невірним?

1.Вторинні статеві ознаки у чоловіків і жінок регулюються, відповідно, тестостероном і альдостероном.*

2. Фолітропін ініціює продукцію яйцеклітин і сперматозоїдів.

3.Лютропін стимулює овуляцію у жінок.

4.Лютропін стимулює секрецію тестостерону у жінок.

5.Тестостерон забезпечує кінцеве дозрівання сперматозоїдів.



9.Менструальний цикл триває 28 днів. Вкажіть найменш вірогідні дні можливого запліднення:

1.1-15 дні.

2.15-17 дні.

3.12-15 дні.

4.21-23 дні.

5.25-28 дні.*



10.Що стимулює секрецію естрогенів?

1. Фолітропін.*

2.Лютропін.

3.Соматоліберин.

4.Соматостатин.

5.Кортикотропін.



11.Що стимулює секрецію тестостерону?

1.Андрогени.

2.Глюкокортикоїди.

3.Фолітропін.

4.Люліберин.*

5.Пролактин.



12.Назвіть гормони, які безпосередньо підготовлюють ендометрій матки до вагітності:

1. Фолітропін і тестостерон.

2.Лютропін і прогестерон.*

3.Естрогени і прогестерон.

4.Естрогени і фолітропін.

5.Окситоцин і пролактин.



13.Який гормон не виробляється в яєчниках?

1.Естрогени.

2.Прогестерон.

3.Альдостерон.*

4.Тестостерон.

5.Релаксин.



14.Що не виробляється в сім’яниках?

1.Глюкагон.*

2.Тестостерон.

3.Естрогени.

4.Андрогени.

5.Сперматозоїди.



15.Які залози є мішенню для фолітропіну?

1.Щитовидна і підшлункова.

2.Яєчники і щитовидна.

3.Яєчники і сім’яники.*

4.Сім’яники і підшлункова.

5.Прищитовидна і яєчники.



16.Який нейросекрет гіпоталамуса стимулює секрецію лютропіну?

1.Тироліберин.

2.Люліберин.*

3.Кортиколіберин.

4.Фоліберин.

5.Соматостатин.



17.Які основні гормони необхідні для розвитку сперматозоїдів?

1.Фолітропін і естрогени.

2.Фолітропін і тестостерон.*

3.Лютропін і естрогени.

4.Лютропін і тестостерон.

5.Естрогени і тестостерон.



18.Назвіть гормон, що спричиняє секрецію тестостерону:

1.Фолітропін..

2.Лютропін.*

3.Тиреотропний гормон.

4.Соматотропін.

5.Кортикотропін.



19.Де виробляються естрогени?

1.У фолікулах яєчників.*

2.У жовтому тілі яєчників.

3.У яйцеклітині.

4.У ендометрії.

5.У фалопієвих трубах.



20.В який період менструального циклу яєчники продукують прогестерон?

1.На початку.

2.У першій половині.

3.Під час овуляції.

4.У другій половині.*

5.Протягом всього циклу.



Примітка: * – вірні відповіді до тестових завдань.

В. Задачі для самоконтролю:

  • типові, стандартні, класичні, котрі не виходять за межу теоретичних даних, мають однозначний алгоритм розв'язку-II рівень.

  • нетипові, нестандартні, моделюючі атипові, ускладнені професійні ситуації. - III рівень.

1. Дівчинка 15 років звернулася до лікаря зі скаргами на нагрубання і болючість молочних залоз. Вказані симптоми з’являються у другій половині менструального циклу і зникають після чергової менструації. Обстеження гінекологом патології не виявило. Яке пояснення такого стану найбільш імовірне?

Відповідь: найбільш імовірно, що нагрубання і болючість молочних залоз у другій половині менструального циклу зумовлені прогестероном, кількість якого в цей період значно вища, ніж в першій половині циклу.

2. Хвора 24 років госпіталізована до гінекологічного стаціонару для обстеження з приводу безпліддя. Заміжня 3 роки. Менструації нерегулярні, мізерні. Контрацепцію не практикує. Чоловік обстежений, здоровий. В мазку з піхви багато дрібних (базальних) клітин і лейкоцитів, є багато крупних (проміжкових) клітин. Що може бути причиною безпліддя.



Відповідь: така картина мазка може бути при вираженій недостачі естрогенів в організмі жінки.

3. У жінки 30 років досліджено піхвовий мазок, в якому каріопікнотичний індекс дорівнює 15-20 %. Велика кількість крупних (проміжкових) клітин з неправильними контурами. На яку гормональну ситуацію це вказує?



Відповідь: такий тип мазка буває при нормальній кількості естрогенів в крові жінки, що й зумовлює безпліддя.

4. Жінка 28 років звернулася до акушер-гінеколога і з-за питанням: чи вірно, що найбільш сприятливими днями для запліднення є день середини менструального циклу? Лікар дав жінці пораду тільки після того як з’ясував, що її менструальний цикл триває 36 днів. Які дні найбільш сприятливі для запліднення?



Відповідь: у жінки з 36-денним циклом ймовірні дні овуляції припадають на 22-23 дні циклу (за 13-14 днів до наступного циклу). Ці дні і є найбільш сприятливими для того, щоб статевий акт призвів до запліднення.

5. Батьки дівчинки 16 років звернулися до педіатра. При обстеженні дівчинки виявлено: відсутність оволосіння на лобку і під пахвами, нерозвиненість молочних залоз, відсутність менструацій. В результаті яких гормональних порушень в організмі дитини це могло статися?



Відповідь: такий стан дівчинки може бути наслідком недостатньої гормональної функції яєчників.

6. Жінка 33 років звернулася до акушера-гінеколога зі скаргами на 3-х тижневу затримку менструації. Менструації з 13 років, регулярні. Заміжня. Тест на вагітність негативний. Працює. Місяць тому назад на роботі мав місце серйозний конфлікт з керівництвом. Який механізм затримки найбільш ймовірний?



Відповідь: психоемоційний стрес може спричинити порушення менструального циклу. Його механізм включає кору великих півкуль мозку і гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову систему.

7. Жінка 35 років кілька років тому перенесла двосторонню оваріоектомію. Які наслідки такої операції можуть проявлятися?



Відповідь: недостача естрогенів в організмі. Атрофія первинних (матка, піхва, зовнішні статеві органи) так і вторинних (молочній залозі) ознак.

8. Жінка 30 років, менструальний цикл регулярний, проходить гормональне обстеження в гінекологічній клініці. Наступна менструація через 5 днів. Які гормони в крові та сечі, перш за все визначають? Що буде виявлено у даної жінки?



Відповідь: визначають вміст ЛГ і прогестерону в крові та сечі. Підвищений вміст цих гормонів є характерним для секреторної фази (другої половини) менструального циклу.

9. Статевонезрілій самці миші ввели сечу жінки із затримкою менструації на протязі 4 тижнів. Через 96 годин на розтині виявили кров’яну точку в яєчнику (овуляція), збільшені та заповнені рідиною роги матки, відкриту піхву. Яку інтерпретацію можна дати такій реакції самки миші?



Відповідь: позитивна реакція на вагітність у жінки, сечу якої досліджували. Наявність в сечі хоріального гонадотропіну, який стимулював статеву систему самки миші і призвів до прискореного статевого дозрівання тварини.

10. До акушер-гінеколога ЦРЛ звернулася молода жінка з проханням проконсультувати її з приводу затримки менструації на протязі трьох тижнів. Заміжня. На роботі зазнає переохолоджень, частих емоційних стресів. Лікар дослідив сперматозоїдну реакцію на вагітність на самці-жаби. Через три години після введення самцю сечі, в його клоаці сперматозоїдів не було виявлено. Як інтерпретувати цей випадок?



Відповідь: затримка менструації на 3 тижні спонукала лікаря до постановки реакції на вагітність на самці жаби. Вона виявилась негативною. Отже потрібен дальший пошук причини порушеня менструального циклу пацієнтки.

11. На поліклінічному прийомі жінка скаржиться на те, що останнім часом менструації наступають не так регулярно, як це було впродовж років. Лікар з’ясував, що пацієнтці 48 років. Про що перш за все подумав лікар?



Відповідь: вік пацієнтки такий, що перш за все слід думати про клімакс - період спаду статевої функції, зумовлений зниженням естрогенів у крові жінки.

12. Заміжня пара звернулася до лікаря з проханням порекомендувати їм ефективний метод контрацепції. При цьому зауважили, що жінка погано переносить таблетовані контрацептивні засоби, а чоловік негативно відноситься до використання кондома. Що міг ще запропонувати лікар такій парі?



Відповідь: з поміж контрацептивів можна користуватися методом фізіологічної контрацепції, виходячи з того, що статевий акт є сприятливим для запліднення в день овуляції та кілька днів до неї (“небезпечний період”). Дні до нього та після - “безпечні дні” для статевого життя та уникнення вагітності.

13. Студент-біолог запевнює студента-медика в тому, що статевий цикл є універсальним біоритмом для ссавців і тому не існує особливих відмінностей між тваринами і людиною. Що повинен сказати у відповідь студент-медик?



Відповідь: так, статевий цикл - це різновид біологічних ритмів наявний у тварин і людини, але суттєво відрізняються за своїми проявами. У циклі тварин найбільш демонстративною фазою є тічка (статеве збудження і готовність до парування), що співпадає з овуляцією. У жінки овуляція не призводить до зміни поведінки і лібідо, зате цикл проявляє себе фазою менструації, якої немає у тварин.
4. Матеріали для післяаудиторної самостійної роботи. Тематика НДРС.

Написати реферати за темами:

1.Гормональна регуляція овуляторного циклу.

2.Гормональна регуляція онтогенезу статевої системи.

3.Гормональні механізми статевої диференціації.
Методичну вказівку склала

асистент Ясінська О.В.


Рецензія позитивна

доцент Ясінський В.І.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка