Гостромогильський нвк навчальні диктанти з української мови для 5-8 класів




Скачати 248.81 Kb.
Дата конвертації25.04.2016
Розмір248.81 Kb.


Гостромогильський НВК

Навчальні диктанти

з української мови

для 5-8 класів

З досвіду роботи вчителя

української мови та літератури

Яцюк Ольги Іванівни



2015 р.


У збірнику представлено різні види диктантів. Вони відповідають навчально-виховним вимогам програми з української мови та віковим особливостям учнів. Тексти дібрано так, щоб своїм змістом розширювали кругозір школярів, сприяли збагаченню словникового запасу учнів.

Збірник диктантів можна використати як для колективних форм роботи, так і для індивідуальних завдань з учнями різних рівнів підготовки.



5 клас

ТАРАСОВА КРИНИЦЯ

Малим хлопцем Тарас Шевченко разом зі своїм дідом Іваном ходив пішки до Мотронинського монастиря, що в Чигиринському районі.

Йшли вони довго, хоч вийшли з дому ще вранці. Надворі була спека, і придорожні притомилися. Сіли, поїли, що Бог послав, захотілося пити. Ось неподалік вони й запримітили маленьке джерельце (було це в полі між Завадівкою і Жаботином) і почали розгрібати навколо. Незабаром звідти забила вода. Та ще ж яка смачна! Напилися, відпочили і пішли далі.

А впорядкована ними криничка залишилася й існує до наших днів, тамуючи спрагу багатьох людей, славиться своєю цілющою, смачною водою.

І називають її Тарасовою.

За «Нар. календарем»; зап. Зінаїда Левченко




ВОРСКЛА

Після перемоги над шведами Петро І повернувся додому. Він заїхав до Санжар, зупинився біля річки. Цар замилувався навколишньою природою. Потім звелів дати йому дзеркало, але, беручи з рук слуги, не втримав, воно вислизнуло і шубовснуло в річку. Темна блакить назавжди проковтнула царську річ. Петро І розгнівався на слугу, але враз засміявся: «Вор стекла!» - сказав він захоплено. Місцеві люди, що стояли недалеко, почули це. Про цей випадок вони розказували іншим. Російське «стекло» прибрало українське «скло». Відтак назва річки – Ворскла.

Ірина Пасашкова
МАКОВІЙ (14 серпня)

За давньою народною традицією по селах і містах наших із самого ранку святять по церквах воду, квіти, мак. Колись було цього дня несуть люди на посвяту чорнобривці, васильки, достиглі голівки маку. А повертались із церкви і клали аж до весни всю ту запашну красу за образами. Весною мак розсівали по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітали в коси – щоб не випадало волосся.

Свято Маковія в народі ще називають Перший Спас, або Спас на воді. Кажуть, цього дня вода у річці цілюща. Отож і купалися в ній хворі люди.

На Маковія українки здавна пекли паляниці, варили вареники.

За давніми переказами, у Києві на Маковія сходилися й з’їжджалися люди на Дніпро святити воду.

За «Нар. календарем»


СПАС (19 серпня)

Свято Преображення Господнього, або Спаса, завжди 19 серпня. У церкві цього дня святять груші, яблука, мед і обжинкові віники або жмут жита й пшениці. За народними віруваннями, гріх було їсти до Спаса яблука. Повернувшись із церкви, родина збиралася за святковим столом і розговлялася. Їли яблука з медом, запивали виноградним або яблучним вином, щоб садовина родила.

Після Спаса в наших краях уже можливі приморозки. Отож і кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавички про запас!»

А ще цього дня годиться пом’янути покійних родичів, близьких.

За «Нар. календарем»

ЧАРІВНІ СЛОВА

Ми часто говоримо один одному: бажаю тобі всього доброго, бажаю тобі добра і щастя. Це не тільки вияв ввічливості. Ми виражаємо ще й свою людську сутність. У словах здрастуйте, доброго здоров’я наше ставлення до найбільшої цінності – людини. Не сказати людині здрастуйте – значить виявити своє моральне невігластво. Слово здрастуйте має чудодійну властивість. Воно пробуджує почуття взаємного довір’я, зближує людей, відкриває їм душу.

Звертаючись один до одного з проханням, ми говоримо: будь ласка. У цьому простому і чудовому вислові, що здатний чудодійно впливати, захована наша повага до гідності людини, шанування в ній самостійності, незалежності, доброї волі.

За В. Сухомлинським


ХЛІБ – СИМВОЛ ЖИТТЯ

Хліб… Яке містке, вагоме слово! Для нас воно не тільки визначення паляниці, зерна у колосі чи в засіку, а й синонім найнеобхіднішого людині. Хлібом-сіллю ми вітаємо друзів, без короваю немає в нас весілля, свята свої хліборобські увінчуємо гаслом: «Слава рукам, що пахнуть хлібом!», і тих, що ростять його, любовно й шанобливо звемо хліборобами.

Хліб… Одвічна мрія людини. Одвічна її турбота. Символ не просто добробуту – символ мирного життя. І є глибокий зміст у тому, що «життя» й «жито» - однокореневі слова. Хліб у народі називають святим.

З журналу



ТРАВНЕВЕ ДИВО

Ласкаве сонце зігріває своїм теплом. Раненько ти біжиш до гаю. У тісній прохолоді ти бачиш справжнє диво. У високій траві біліє тендітна квіточка. На тонкій ніжці звисають перлини. Унизу вони схожі на крихітні дзвіночки. Широке листя, наче долоні, охороняє ніжну стеблину. Чуєш, як дзвенять ці дивні дзвіночки? Ти вдихаєш тонкий запах ніжної квіточки. Прекрасний дарунок лісу! Здогадались, про яку рослину йде мова? Конвалії подарувала нам весна. Не загуби незвичайну красу лісової галявини.


У ЛІСІ ВЗИМКУ

Тихо в лісі, тільки поскрипує веселий морозець. Тварини лісові не бояться снігу і морозу. Одяглися в тепле хутро звірятка, в густий пушок пташки і шукають собі їжу. Під дуплом старого дуба миша собі ще влітку нірку вирила, наносила тоненьких травинок і моху. Вилізла з нори, озирнулася навкруги. Тихо, очі сліпить білий сніжок. Засипав сніг стежечку. Вилізла тихесенько мишка на пеньок, дивиться: сухе насіннячко сюди вітерець приніс. Поласувала і почала хутро своє чистити. Ось під корою сховався на зиму жучок-шкідничок. Схопив дятел жучка і проковтнув. Раптом стрибнула на пеньок білка, шишка соснова у неї в лапках.


ЗОРОВО-СЛУХОВИЙ ДИКТАНТ

Бути здоровим – значить бути веселим, життєрадісним, з надією зустрічати новий день, відчувати себе по-справжньому щасливим. Вам необхідно зробити правильний вибір, щоб жити цікаво, самореалізуватися в житті, займатися фізкультурою, спортом, уміти організувати своє дозвілля, відмовитись від шкідливих звичок.



ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ ДИКТАНТ

ШЕВЧЕНКО – ХУДОЖНИК


Т. Г. Шевченко був різнобічно обдарованою людиною. Інтерес до поезії та малювання прокинувся в нього ще в дитинстві. Але сину кріпака не можна було вільно займатися мистецтвом. І хто знає, якби склалася його доля, якби в юні роки не потрапив він до Петербурга. Там передова художня інтелігенція помітила його талант. Тараса викупили з кріпацтва і влаштували вчитися в Академію мистецтв. Деякий час Тарас Григорович більше займався живописом. Він був улюбленим учнем художника Карла Брюллова. Тричі його нагороджували срібними медалями. За видатні заслуги його обрали академіком.

З журналу



ВІЛЬНИЙ ДИКТАНТ

ПРО СЕБЕ


Село! Скільки спогадів пробуджується в моєму серці! Село! І от стоїть переді мною наша стара біла хата з потемнілою солом’яною покрівлею і чорним димарем. Біля хати яблуня. А навколо яблуні квітник. А біля воріт стоїть клуня. А за клунею сад. А за садом левада. А за левадою тихий потічок дзюрчить. А в цьому потічку купається білявий хлопчик. А потім перебігає він через долину та через леваду. Вбігає в тінистий сад і падає під першою грушею або яблунею, і засинає.

За Т. Шевченком


ДИКТАНТ З ОБГРУНТУВАННЯМ

СПІВЕЦЬ СВОГО НАРОДУ

Тарас Шевченко — славетний український поет і художник. Він писав щиро, правдиво, чесно. Знав багато народних пісень і дуже гарно співав. Він любив кобзарів, бандуристів. Сам грав на кобзі й скрипці.

Ми шануємо Тараса Григоровича Шевченка не тільки за вірші, а й за його чудові малюнки.

У його картинах ніби оживало ніжне світло, дерева, хати, постаті.

Тільки життя в нього було тяжке. Рано залишився сиротою, був на засланні, у солдатах. Тарас Шевченко — справжній співець свого народу.

НАВЧАЛЬНИЙ ДИКТАНТ

КАРТИНА І. ЇЖАКЕВИЧА

Картина І. Їжакевича «Тарас - пастух» відтворює епізод з дитячих років Т.Шевченка. На ній ми бачимо маленького хлопчика в порваній сорочечці і штанцях. У руці він тримає олівець і пише на аркуші паперу, що лежить на коліні. Це маленький Тарас дуже уважно перемальовує азбуку. Хлопчик забув про все на світі.

А вівці збились докупи недалеко від пастушка, скубуть травичку. Травичка зелена, місцями жовтувата. Світлі й темні відтінки зеленого й жовтого кольорів свідчать, що це вже середина літа.

Картина викликає в нас почуття суму і співчуття до малого Тараса. Замість того, щоб ходити до школи, він змушений пасти чужих овець, заробляти собі на хліб. Але не тільки сум охоплює нас. Велику повагу викликає бажання хлопчика вчитися , якщо не в школі, то самому.



6 клас

РІДНА МОВА

Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванння, розум, досвід, почування.

Навчаючись з малих літ балакати, ми разом з тими словами, що доводиться їх запам’ятати, набуваємо і розуміння того, що ті слова визначають, - чи назву якої речі, чи думку про що-небудь. Тобто ми разом зі словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами.

Наші діти у свою чергу додають до здобутого від нас скарбу мови своїх вимовів того, що їм за свого життя довелося навчитися, передумати, пережити.

Таким побитом складається людська мова, що з кожним новим коліном все більше та більше шириться-зростає.

Панас Мирний



НАША ЗЕМЛЯ

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося. От вони і прийшли до Бога, а він у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. "Ні,- відповіли наші предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці". "Ну тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там усе є - ріки, озера, ліси, пустелі. Але пам'ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні - то ворогам".

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

За "Нар. календарем"




ЧОРНОКРИЛИЙ КРАСЕНЬ

Мабуть, кожному з вас доводилося бачити політ лелеки. На диво красива це птаха! Скільки в ній грації, гордості, величі...

Здавна існує велика дружба між людьми і лелеками. Може, як жодна інша птаха, підпускає чорнокрилий красень до себе людину, бо вірить, що не буде йому кривди. І не дарма говорять люди: у хаті, на якій поселиться лелечина пара, пануватиме добро і злагода. Споконвіку вважалося великим злочином скинути лелече гніздо або вбити птаха... Не було тому прощення.

Якою радістю зустрічаємо ми навесні лелек, що повертаються з далеких країв, і скільки смутку лягає на серце, коли восени відлітають їхні ключі до вирію.

З журналу

ДЕРЕВІЙ

Ця багаторічна трав’яниста рослина надзвичайно поширена по всій Україні, її невибагливість, життєздатність, плодючість (25 тис. насінин з однієї рослини!), чіпкість і витривалість ніби не знають краю, не мають меж. Деревій можна знайти практично скрізь: у лісах і чагарниках, на галявинах і узліссях, на вкритих травою степових схилах і високих берегах річок, в низинах і байраках, попід парканами і вздовж доріг, у лісосмугах і на сухих луках. Нерідко сусідами його є звіробій і материнка, петрові батоги і подорожник.

Часто цю траву називають тисячолисником, бо має листя дрібно посічене, наче на одному черешку кучерявиться безліч маленьких листочків. За давнини мав ще й інші назви – сер поріз, порізник, кривавник.

У медицині деревій застосовують з давніх-давен. Греки називали його ранником, бо він широко відомий як кровоспинний, знезаражувальний засіб.


НАЦІОНАЛЬНІ СИМВОЛИ

«Людина хороша, коли на себе схожа»,— говорять у на­роді. Кожна нація намагається виявити себе і свою суть у національних символах. Гербом України є тризуб, а прапор складають два кольори: жовтий і синій. Який же зміст, яка історія у цих символах?

Зображення тризуба з'явилося дуже давно: його розрізняють ще на монетах київських князів. Ось лише деякі версії походження цього знака: скіфський або ві­зантійський скіпетр, корона, голуб Святий Дух, якір, лук і стріла, шолом, сокира.

У Київській Русі тризуб зображали, вносячи у його форму національні елементи, але зберігаючи незмінною основу.

Яке минуле українського прапора? Синій і жовтий ко­льори ми бачимо на знаменах українських козаків, у козацькому й гайдамацькому одязі.

Краю, де зародилась хліборобська цивілізація, притаманні саме сині й жовті фарби. Золотаві хліб­ні лани і блакитне над ними небо, синя дніпровська або морська вода і жовтий пісок - все це зроду-віку складало краєвид України. Око українця милували жовті квіти горицвіту й соняшника, голубі пелюстки цикорію, барвінку й волошки. Жовте уособлює вогонь, а синє - холод, це два полюси буття, два кінці осі, нав­коло якої буття обертається.


ЗОРОВО-СЛУХОВИЙ ДИКТАНТ

Вчені підрахували, що за 70 років життя людина з’їдає приблизно 8 тонн хлібобулочних виробів, 10-12 тонн картоплі, 6-7 тонн м’яса і риби, 10-12 тисяч яєць і випиває 10-14 тисяч літрів молока.

Потрібно пам’ятати, що різні переїдання у харчуванні можуть зашкодити вашому здоров’ю.

Давньогрецький філософ і математик Піфагор говорив: «Ніхто не має міри ні в їжі, ні в житті».



ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ ДИКТАНТ

Алкоголь впливає на мозок. Через шлунок він потрапляє в кров, яка доносить його до мозку, діяльність якого загальмовується. Тому поведінка людей змінюється. Чим більше людина п’є, тим сильніше загальмовується діяльність її мозку.

Вона тупіє і хміліє все більше і більше.
ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИЙ ДИКТАНТ

Здоров’я – найбільша людська цінність, яку, на жаль, багато людей починають цінувати та берегти, вже втративши значну частину цього скарбу, відпущеного нам природою.

Мало народитися. Ще слід пам’ятати, що людина – суб’єкт і головний результат діяльності. Тому потрібно доводити ту просту істину, яку сповідували ще наші предки, дбати про день прийдешній. І попри всі складності нашого буття кожен із нас повинен свідомо ставитися до власного здоров’я, берегти найдорожчий скарб у житті.

Недарма у народі кажуть, що за гроші здоров’я не купиш.

За нього необхідно активно боротися.

ДИКТАНТ-ВЗАЄМОПЕРЕВІРКА

ВІЧНА СЛАВА


З раннього дитинства на все життя в наше серце увійшов дорогий і світлий образ Тараса Шевченка.

Завжди ми будемо пам’ятати ту хату, де народився великий поет. Там він ніжно полюбив красу своєї рідної землі. Глибоко вразив його душу стогін трудового народу. Він збагнув прагнення і сподівання людей на краще

майбутнє. Тому й шанують пам'ять Кобзаря люди всього світу.

Усі люди землі святкують день народження великого сина українського народу.

За М. Стельмахом

МІНІ -ДИКТАНТ

МУЗЕЙ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

На одній з мальовничих вулиць Києва стоїть красивий двоповерховий будинок. Це музей видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка.

У просторих залах музею виставлено багато книжок і документів, картин і малюнків. Вони розповідають про тяжке дитинство поета, про його боротьбу за щастя рідного народу.

Із книги-календаря «Дванадцять місяців»


КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ

ТЯЖКА ДОЛЯ КРІПАКІВ

Становище селян-кріпаків було надзвичайно важким. Вони були вбогими, залежали від пана, були повністю безправними. Кріпосники ж відзначалися своєю свавільністю, безмежною владою над поневоленими людьми. Про це свідчить і доля Шевченкової сім’ї. За рахунок тяжкої праці кріпаків привільно і в розкошах жило панство, для них це був справжній рай, а тому вони прагнули, щоб цей лад тривав вічно. Здавалося, що так воно і має бути, бо кріпосні порядки захищали уряд, військо та церква. І все це чинилося за законами, бо закон не був однаковим для всіх, він був лише для багатих. Існування кріпацтва виправдовувала й дворянська наука, яка стверджувала, що суспільство завжди було й буде поділеним на багатих і бідних : панів і кріпаків.

За У. Бочарник

7 клас

ТАЄМНИЦЯ МОВИ

Надзвичайна мова наша є таємницею. В ній всі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності нашої мови: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перли. І справді, інше слово часом дорогоцінніше самої речі.

Пригадаймо такі слова, як "оксамит", "перли", "намисто", "рушник", "хустка", "знамено"... Кожне слово має свій сенс, свою красу. У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких слів, як "світанок", "сонячний промінь", "весняний струмок", "голуба далечінь", "блакитна високість". А скільки таких слів існує, і за кожним - глибинна суть і краса!

Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, сам засуджує себе на злиденність душі, стає безбатченком.

В. Сухомлинський

ДЗЕРКАЛО КУЛЬТУРИ

Мабуть, немає людини, котрій було б байдуже, чи слухають її у товаристві. А досягти цього уміють не всі.

Манера говорити - дзеркало нашої культури. Хіба приємні, наприклад, крикуни? Від них швидко втомлюєшся і перестаєш сприймати їхню мову. Втомлюєшся і від тих, хто, як горох, сипле слова. Неприємно, коли дехто за будь-яку ціну прагне захопити лідерство у розмові, не слухає співрозмовника і чекає хоч найменшої паузи, щоб уставити своє. Маєш щось цікаве сказати, будь певен, що тебе почують, навіть якщо говоритимеш пошепки.

Є люди, які не допускають, щоб над ними по-дружньому покепкували. Вміння посміятися над власними вадами приємно сприймається у товаристві. Дотепних за природою людей слухати радісно.

Зовсім протилежного ефекту досягають ті, хто прагне здаватися дотепним, а також любителі жаргонних словечок, що видають низький рівень культури.

З календаря



ГНІЗДО

 Марко побачив над річкою двох куличків. Пташки то припадали до води, то з жалібним попискуванням відлітали вбік.

Скрадаючись, Марко занепокоєно пішов берегом. На траві лежало вимощене з сіна невелике гніздечко, а в ньому хрестиком тулились чотири світло-жовтих крашанки. Пташки марно старалися стеблинами сіна підняти вгору, захистити од хвилі нетривке кубелечко. Хлюпне вода раз-вдруге і забере з собою гніздо.

Пташки побачили людину й безпомічно затужили пташиною тугою. Не торкаючись гнізда, Марко вирізав навколо нього землю, вийняв її й переніс вище, куди не дійде вода. Він навпочіпки сів під вербою, придивляючись до кубелечка. Над ним, попискуючи, з’явилися пташки, покружляли і впали донизу, знову злетіли і знову опустились.

А над усім широким світом, над пригнутими вербами та принишклим птаством димів дощ. 


ДЕНЬ МАТЕРІ

На відміну від 8 Березня, День матері – це свято не всіх представниць прекрасної статі, а тільки матерів і вагітних жінок. День матері відзначають у багатьох країнах світу, щоправда, у різний час.

В Україні День матері святкують з 1929 року. Спочатку це свято «оселилось» в Галичині. З плином часу, воно було дещо забуте, але зараз ми знову шануємо День матері. Цього дня діти влаштовують урочисті заходи для своїх матусь і бабусь, намагаються їм у всьому догодити, виготовляють власноруч листівки та подарунки. Зазвичай підготуватися до свята дитині допомагає тато – бере активну участь у підготовці святкових подарунків, порається на кухні тощо.

Можливо, було б дуже добре, якби цей день набув ще більшого значення в очах суспільства, щоб матері відчували пошану до їхньої важкої та натхненної праці з виховання дитини.

 

РІДНА РІКА

Я дивлюся на сіро-синій Дніпро, слухаю плескіт хвиль. Нічого дорожчого у світі немає для мене. Я не хочу і нізащо не розлучуся з моєю рікою. І якщо судилося мені зробити щось красиве й велике в житті, то тільки на її берегах, ласкавих і чистих...

Ніколи ще я так не відчував життя, і не був так переповнений любов’ю до свого народу, і не почував такого безмежно радісного зв’язку з ним.

Як багато хочеться мені сказати про любов до ріки моєї рідної, ясної. Річко моя. Життя моє, де і чому я забарився, чого так пізно прийшов до твого берега, теплого і чистого? На твої ясні води, на урочисті зорі, що дивляться в тебе з неба? Люблю я воду твою ласкаву, животворящу. І береги твої чисті, і всіх людей простих, що трудяться, живучи на твоїх берегах.

Кланяюсь тобі за ласку, за багатство, що дала моєму серцю, за тебе, що, дивлячись на тебе, роблюсь я добрим, людяним і щасливим, що можу любити тебе все життя, річко моя, душе мого народу.
СТРУМОК

Струмочок хотів подалі втекти від снігу і побіг швидко-швидко. А тому що він не знав ще дороги, бо це ж був перший весняний струмок, він і плутав то справа, то зліва.

Сонце припікало, і струмочок бавився і сміявся, пробиваючи собі дорогу. По дорозі праворуч з-під кори осики вилізла мушка. Вона, розправивши крильця, кілька разів змахнула ними і спитала: «Так це справді починається весна?»

А струмок біг далі по лісі і будив усіх і праворуч, і ліворуч. Витикалися із землі трави, проліски, прокидалася комашня, потягалися дерева вітами, занімілими за зиму.

Першою серед дерев прокинулася молоденька верба над рікою. Вона була тоненька-тоненька. Їй легко було і потягтися до сонця, і нахилитися до води. Вона потягнулася до сонця, щоб погрітися після зими.
У ЛІСІ

Я мовчки хитнув головою. Жито скінчилося, починався ліс. Старі товсті дуби, широко розставивши волохаті руки-віти, ніби приймали нас у свої зрадливі обійми. Стрункі берези соромливо стояли між дубами і ховалися за ними. Здивовано перестрибували з гілки на гілку якісь пташки.

Ми затихли. Ліс ніби помирився з нами й не дивився так вороже і суворо. Дуби із співчуттям поглядали на нас згори; оголені берези несміло визирали з-за них і посміхалися білим гіллям.

Ліс помирився з нами й провадив далі своє життя. На блідих квіточках кущів діловито гули бджоли; тукав дятел десь угорі. Дві пташки, пурхаючи з гілки на гілку, подивлялися на нас і несподівано зливалися в обіймах. Літали метелики або в щасливому безсиллі сиділи на листку й поводили вусиками.

Люблю я цей процес у лісі, у полі! 
ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ ДИКТАНТ

Тваринні білки, спожиті у надмірних кількостях, шкідливі для здоров’я.

Правильно складений набір харчів має вирішальний вплив на функціонування усіх органів.

Не можна, зокрема, вживати сирих овочів з молоком, кислих фруктів з хлібом або кашею, сирі фрукти з городиною.


КОМЕНТОВАНИЙ ДИКТАНТ

У житті існує багато ситуацій і випадків, яким треба рішуче раз і назавжди сказати «Ні!». Це може зробити людина, яка поважає себе та інших; упевнена в собі та у своїх діях; відповідає за свої вчинки; не дозволяє порушувати свої права, але й не ігнорує інших; усвідомлює, що наше майбутнє – за здоровими людьми.

Вам, молодим людям, необхідно продумувати свої дії, вчинки, вчитися відповідати за наслідки власних дій. Кожен крок повинен бути оцінений вами, і ви повинні дотримуватися здорового способу життя, бо найдорожче у світі – це саме життя.

8 клас

НЕБО УКРАЇНИ

Подивімось на своє небо, і думкою, як у тій чудовій-пречудовій пісні, полиньмо аж до сонця і зірок і гляньмо на трепетну Землю, і тоді відкривається нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце, - Україна!

Ні, як немає кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша Україна.

Малюю уявою з глибокої високості краї її володінь і бачу в самому центрі старої матінки Європи воскреслу державу Україну - бачу землю, бережно обведену хвилястою, ламаною лінією, яка здається мені пуповиною. І думаю про те, що ця звивиста свята стрічка і справді справіку вросла в нашу землю, кревно єднає нас з Україною, як зв’язує природа матір і дитину.

А через усю Україну, посеред щедротних степів і ланів широкополих, бандурно пливе Дніпро-Славутич, мов та оспівана народом голуба стрічка в русій косі, що спадає аж до пояса, - історичний символ і образ України.

Я. Гоян
ХВАЛИЛАСЯ ЦАРІВНА-МАТИ ОСІНЬ

Хвалилася царівна-мати осінь, що жовтень у неї - справжній чарівник. Усе в золото вбере і в дорогий багрянець, посипле сріблом паморозі землю та жовтим-жовтим килимом устелить стежини між дерев і лісові галяви, та в річку сипоне без міри злата.

Розтане, щезне те багатство жовтня. Підступний листопад на братика насяде і грабуватиме його нещадно, поки не доконає зовсім. Тоді його прожене вересневі вслід... Дерева обдере, обтрусить кожен кущик, злостиво гнутиме ялини, трястиме сосни, хоч вони здавна ніколи листопада не боялись.

- Вгамуйся, синку, - просить мати осінь, - вже наше царство сіре і грузьке. Не квапся так, бо це зимі на руку. Вона он поруч, чую її подих, і очі крижані на землю зрять. Ревіли, плакали дерева в лісі, стогнали скелі, річка захлиналась сльотавою бридкою каламуттю в гуляння час шалений листопада. На ранок - тиша... Свіжий морозець вмить угамував гульвіс завзятих.

За М. Осикою


БАБИНЕ ЛІТО

День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо. Надворі синіло, як літом.

Сонце ходило на небі низенько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вечір ледве ворушився. Над полем миготіло марево. Половина листя на вербах уже пожовкла, але на тополях, на осокорах лист зеленів, ніби влітку. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо. Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння. Усе синє небо було ніби засноване білим, як пух, легким, як шовкові нитки, павутинням.
ГОРДІСТЬ ВЕРХНЬОЇ ХОРТИЦІ

У Верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорозький дуб, про який існує чимало переказів і легенд. Це один із найстаріших дубів в Україні: йому вже понад сім століть.

Чому ж цей велетень живе ось уже сьомий вік і щовесни зеленіє? Старі люди, запорозькі нащадки, пояснюють це тим, що дуб виріс біля джерела, яке щедро напоювало його коріння, давало йому силу і снагу. Пишний крислатий дуб привертає увагу багатьох мандрівників, які цікавляться пам'ятниками минулого. Людність міста Запоріжжя та Хортиці пишається цим дубом і з великою любов'ю оберігає його.

Люди пов'язують життя цього дуба з історичним минулим нашого краю, зокрема з історією запорозького козацтва.

Охочі до вигадок люди запевняли, ніби під цим дубом запорожці разом Із своїм отаманом Сірком писали знаменитого листа турецькому султанові. Інші оповідали, що Богдан Хмельницький, ведучи запорожців у квітні 1648 року до Жовтих Вод, де він уперше переміг ворога, зупинив військо біля кринички, що недалеко від цього дуба. Перед виступом у похід Хмельницький звернувся до козаків з промовою і закликав їх бути такими ж дужими й міцними в наступному бою, як цей дуб-велетень.
ДУБ

Літо. Сонце сипле з неба вогнем, але веселі й крикливі хлоп’ята зовсім не відчувають спеки. Вони забавляються в холодку. В саду дерев багато, зілля всякого, і бігати є де.

Як люблять діти бігати й бавитися в тім саду! Тут росте величезний, грубий і дуже гіллястий дуб. Він, немов зелена кругла баня, видніється здалеку над селом.

Дуб росте біля самої дороги, підпирає пліт. До його стовбура, немов діти до батька, туляться широколисті лопухи, кропива та подорожник.

Місце під дубом гладко витоптане. Тут хлоп’ята люблять ховатися, мов під безпечну стріху, від дощу, зливи. Тут ніхто їх не сварить за крик або біганину.
КОМЕНТОВАНИЙ ДИКТАНТ

« ЗАПОВІТ»  Т. Г.  ШЕВЧЕНКА

До болю стискалося серце поета від думок про страждання рідного народу в кріпацькій неволі, яку гнобителі намагалися видати за веління «всемогутнього справедливого» бога. І тоді з’явилася потреба сказати останнє слово рідному народові, закликати народ порвати кайдани і вражою кров’ю окропити волю, потреба висловити палку віру у світле майбутнє батьківщини, у велику, вільну, нову сім’ю, де і його, борця за щастя народу, згадають тихим незлим словом.

Так  з’явився «Заповіт». Шевченко написав цей твір наприкінці 1845 року, перебуваючи майже в безнадійному стані. Але міцний організм Тараса Григоровича  переміг тяжку хворобу. Отже, не судилося «Заповіту» стати останнім словом народного співця. Після того Шевченко написав ще багато творів, які прославили його. Та не забувся й «Заповіт» .

Музику на текст «Заповіту» писало багато композиторів. Та пісня поширилася з музикою, що була створена полтавським учителем Гордієм Павловичем Гладким. І в наші часи, вшановуючи Шевченка, ми співаємо «Заповіт», покладений на музику полтавським учителем.

                                                              Л. Гордєєва
ЮНІСТЬ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Недалеко від міста Чигирина, над річкою Тясмином, під великим лісом притулився хутір Хмельницьких на ймення Суботів. Заснував його Богданів батько, Михайло. Ходили там табуни диких коней, сай­гаків, турів. Далі, ближче до моря, випасали свої отари овець і табуни коней волохи, турки, татари.

 Гарно було тут господарювати, але небезпечно. Михайло Хмельниченко поставив двір міцний, завів господарство, жив заможно, у достатках. З дітей один тільки син Богдан Зиновій виріс. Меткий хлопець удався, сильний, як вогонь, скорий, розумний і дотепний, сміливий і завзятий.

Підучивши вдома, батько послав Богданка в Галичину, в колегію. Там учив він, окрім різних предметів, найбільше латинської мови, бо нею тоді всяке діловодство велося по судах, по урядах.

Тягло його на Дніпро, у безкраї, сповнені свободою степи. Пішов на Запорожжя, на Січ, бо там найліпше можна було навчитися воєн­ного ремесла, стати досвідченим вояком, нещадним до своїх ворогів.

За М. Грушевським.
ВЗАЄМОПЕРЕВІРНИЙ ДИКТАНТ

СНІД – невиліковна смертельна хвороба, збудник якої передається від людини до людини. Хворіють дорослі і діти.

У світі налічується понад 20 мільйонів хворих на СНІД. Щоденно заражається приблизно 5 тисяч осіб.

СНІДом можна заразитися через кров при порушенні цілісності шкіри і слизових оболонок. Ось чому не можна грати із випадково знайденими медичними голками, використаними бинтами, шприцами.

Не можна заразитися СНІДом, торкаючись до хворого, купаючись у басейні, користуючись одними й тими ж книжками, зошитами.
ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ ДИКТАНТ

Дорогий друже!

Чи знаєш ти, що неправильне сидіння за партою може призвести до скривлення хребта і захворювання очей? Щоб цього не сталося, сиди за партою прямо. Голову ледь нахили вперед, попереком обіприся на спину сидіння. Відстань від очей до книги чи зошита повинна дорівнювати 35 сантиметрів.

Плечі повинні знаходитись на одному рівні, лікті – на парті. Не навалюйся грудьми на парту. Ноги мають стояти на підлозі чи на підставці.

Для зміцнення хребта і м’язів щоденно роби гімнастику, гуляй на свіжому повітрі, займайся спортом.

ЗМІСТ

5 КЛАС

1. Тарасова криниця…………………………….…..…..3

2. Ворскла……………………………………..……...….4

3. Маковій (14 серпня)……………………………….….4

4. Спас (19 серпня)…………………………….……..…5

5. Чарівні слова……………………….……...……..…...6

6. Хліб – символ життя……………………………….....7

7. Травневе диво…………………...………………….....8

8. У лісі взимку…... …………………………………….8

9. Зорово-слуховий диктант…………………………….9

10. Пояснювальний диктант. Шевченко – художник..9

11. Вільний диктант. Про себе……….……………….10

12. Диктант з обгрунтуванням.

Співець свого народу…………………………………..11

13. Навчальний диктант. Картина І. Їжакевича …….12

6 КЛАС

14. Рідна мова…………………………………….…….13

15. Наша земля……………………….…………….......14

16. Чорнокрилий красень…………….…………..……15

17. Деревій……………………….………………..…....16

18. Національні символи………………..………..……17

19. Зорово-слуховий диктант…………………….…....18

20. Пояснювальний диктант…………………..………19

21. Попереджувальний диктант……………….……...19

22. Диктант-взаємоперевірка. Вічна слава…………...20

23.Міні-диктант . Музей Тараса Григоровича Шевченка……………………………….……………....21

24. Контрольний диктант. Тяжка доля кріпаків……...21



7 КЛАС

25. Рідна ріка……….………...……………………..….23

26. Дзеркало культури……………………..…………..24

27. Гніздо…………………………………………….…25

28. День матері …………..…………………………….26

29. Рідна мова ………………………..……………..….27

30. Струмок…..…………………….…………………...28

31. У лісі…….……………….…………………….........29

32. Пояснювальний диктант ………………………….30

33. Коментований диктант……...…………………….30


8 КЛАС

34. Небо України……….……………………..………..32


35. Хвалилася царівна-мати осінь…………...….….... 33


36. Бабине літо …..…………………....………….……34

37. Гордість Верхньої Хортиці….…………………….35

38. Дуб…….…………………………………...………..36

39. Коментований диктант.

«Заповіт» Т.Г. Шевченка……………….……………..37

40. Юність Богдана Хмельницького………………….38

41. Взаємоперевірний диктант….…………...………..39

42. Пояснювальний диктант…...……….……………..40






База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка