Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції




Сторінка2/13
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

РЕКОМЕНДАЦІЇ НАСТАНОВИ ЩОДО діагностики, лікування, хіміопрофілактики та ведення спалаху грипу в закладах закритого типу

Питання діагностики

Кого слід вважати хворим на грип?

Рекомендації

1. Під час сезону грипу (визначається як період, коли є поширення вірусів у громаді) діагноз грипу слід розглядати у таких пацієнтів, незалежно від статусу вакцинації:

а. Імунокомпетентних осіб та осіб з ослабленим імунітетом (як дорослих, так і дітей), у тому числі медичних працівників, пацієнтів з лихоманкою і гострим початком респіраторних симптомів і ознак (A-II).

б. Осіб з лихоманкою і загостренням хронічних захворювань легень (A-II).

в. Немовлят і маленьких дітей з лихоманкою без інших ознак або симптомів (A-II).

г. Літніх людей із новими або погіршеними респіраторними симптомами, у тому числі з загостренням застійної серцевої недостатності або зі змінами психічного стану, з лихоманкою або без неї (A-II).

д. Тяжко хворих осіб з лихоманкою або гіпотермією (A-II).

е. Госпіталізованих дітей, які поступили до стаціонару без лихоманки і гострих респіраторних симптомів, у яких згодом після госпіталізації розвивається лихоманка або гарячкове респіраторне захворювання (A-II).

є. Госпіталізованих дорослих, які поступили до стаціонару без лихоманки і гострих респіраторних симптомів, у яких згодом після госпіталізації розвиваються гарячкові респіраторні захворювання (A-II).

2. У будь-який час року грип слід розглядати в імунокомпетентних осіб та осіб з ослабленим імунітетом і з гострими гарячковими респіраторними симптомами, які епідеміологічно пов'язані зі спалахом грипу (наприклад, у персоналу закладів охорони здоров'я, мешканців або відвідувачів закладів, де є спалах грипу; при побутових та тісних контактах з людьми з підозрою на грип; мандрівників, які повернулися з країн, де можуть циркулювати віруси грипу; учасників міжнародних масових заходів, а також пасажирів круїзних суден) (A-II).



резюме доказів. У періоди активності грипу в громаді часто виникають епідемії. Раптова лихоманка та кашель є загальними ознаками неускладненого грипу у дорослих амбулаторних пацієнтів з чутливістю > 70% в період сезону грипу [27-29]. Грип асоціюється з низкою ознак і симптомів, які можуть відрізнятися в залежності від віку, хронічних захворювань, ускладнень та імунного статусу. Новонароджені можуть мати лихоманку і підозру на сепсис [30, 31]. Діарея може виникнути у 28% інфікованих немовлят і дітей молодшого віку [32 -34]. Хоча симптоми верхніх дихальних шляхів з системними симптомами є найбільш частим проявом, важкі нелегеневі прояви (наприклад, міокардит [35, 36], рабдоміолізис [37-39], енцефаліт [40-44], гіповолемічний шок з гіпертермією або гіпотермією [45-50]) з можливою одночасною бактеріальною інфекцією (з Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, стрептококами групи A та ін.) [35, 51-53]. Вторинна бактеріальна пневмонія, викликана метицилін-резистентним S. aureus все більш поширюється і є причиною дитячих смертей, пов‘язаних з грипом [45, 52, 54, 55]. Загострення хронічного захворювання є поширеним (наприклад, хронічного обструктивного захворювання легень, астми і застійної серцевої недостатності) [36, 56-59]. У літніх людей з грипом не завжди є лихоманка [60-64]. Пацієнти з найбільшим ризиком розвитку ускладнень, яких госпіталізують у зв‘язку з грипом, включають маленьких дітей, літніх людей, осіб з ослабленим імунітетом, а також осіб з певними хронічними захворюваннями, такими як серцеві, легеневі або неврологічні захворювання [1, 5, 65-76]. Найвищі показники смертності через грип спостерігаються серед літніх людей [2]. Ефективність вакцини проти грипу залежить від віку, імунного статусу і відповідності між циркулюючим і вакцинним штамом вірусу [77]. Оскільки вакцини проти грипу не є на 100% ефективними, щеплені і не щеплені люди можуть мати грипоподібні симптоми через грип або одночасно циркулюючі не грипозні збудники (наприклад, риновіруси, аденовіруси, респіраторно-синцитіальні віруси, парагрипозні віруси, бокавірус, неважкий гострий респіраторний коронавірусний синдром, людський метапневмовірус, Bordetella pertussis, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae і бактеріальні збудники позалікарняних пневмоній). нозокоміальний грип необхідно розглядати в осіб, у яких лихоманка почалася через ≥ 48 год. після госпіталізації під час сезону грипу [78-83]. Протягом літніх місяців діагноз грипу необхідно розглядати у хворих людей, які повернулися з міжнародних мандрівок або мали контакти з хворими [84-89], оскільки віруси грипу циркулюють круглий рік у тропіках, а також циркулюють в протилежній півкулі в цей час. Крім того, мандрівники, які повертаються з країн, що постраждали від пташиного грипу, у яких є гарячкові респіраторні симптоми та історія впливу на них хворих, вмираючих або мертвих птахів у цих країнах, повинні звернутися за консультаціями до місцевого відділу охорони здоров'я з питання можливого тестування на пташиний грип. Поточну й оновлену інформацію щодо пташиного грипу можна знайти на веб-сайті CDC’s Avian Influenza (Bird flu)» (http://www.cdc.gov/flu/avian/index.htm) і на веб-сайті ВООЗ з пташиного грипу (http://www.who.int/csr/disease/avian_influenza/en/). інфекції свинячого грипу також можуть бути у людей; більшість інфікованих свинячим грипом людей були в безпосередній близькості до свиней. Свинячий грип є ендемічним захворюванням у стадах свиней в Північній Америці і в усьому світі.

Кого необхідно тестувати на підозрюваний грип?

Рекомендації

3. Якщо результат буде впливати на клінічне ведення (рішення щодо початку противірусного лікування, вплив на інші діагностичні тести, рішення про лікування антибіотиками і практика боротьби з інфекцією) з урахуванням чутливості і специфічності використовуваного тесту та інформації про місцеве поширення вірусів грипу, такі особи повинні розглядатися для тестування на грип (табл. 3):



Таблиця 3. Особи, яким проводять тести на грип

Під час сезону грипу тести слід виконувати у таких осіб, якщо результат може вплинути на клінічне ведення:

В амбулаторних імунокомпетентних осіб будь-якого віку з високим ризиком розвитку ускладнень грипу (наприклад, госпіталізації або смерті) з респіраторними симптомами і високою температурою протягом 5 днів після початку хвороби, коли вірус зазвичай поширюється.

В амбулаторних осіб з ослабленим імунітетом будь-якого віку з респіраторними симптомами і високою температурою, незалежно від часу початку захворювання, оскільки особи з ослабленим імунітетом можуть виділяти віруси грипу впродовж від декількох тижнів до місяців.

У стаціонарних осіб будь-якого віку (або з ослабленим імунітетом) з лихоманкою і симптомами респіраторного захворювання, у тому числі з діагнозом позалікарняної пневмонії, незалежно від часу з початку хвороби.

У літніх людей і дітей з підозрою на сепсис або з лихоманкою невідомого походження, незалежно від часу з початку хвороби.

У дітей з високою температурою і респіраторними симптомами, які госпіталізовані для медичної оцінки, незалежно від часу з початку хвороби.

В осіб будь-якого віку, в яких розвивається лихоманка і респіраторні симптоми після госпіталізації, незалежно від часу з початку хвороби.

В імунокомпетентних осіб з гострими респіраторними симптомами і високою температурою без високого ризику розвитку вторинних до інфекції грипу ускладнень з метою отримання даних місцевого спостереження.



У будь-який час року тести слід виконувати у таких осіб:

У медичних працівників, мешканців або відвідувачів установи, де є спалах грипу, які звертаються із респіраторними симптомами і високою температурою протягом 5 днів від початку хвороби.

В осіб, які епідеміологічно пов'язані зі спалахом грипу (наприклад, побутові та тісні контакти людей з підозрою на грип, мандрівники, які повернулися з країн, де можуть циркулювати віруси грипу, учасники міжнародних масових заходів і пасажири круїзних суден), які звертаються впродовж 5 днів після початку хвороби.


Під час сезону грипу

а. Амбулаторні імунокомпетентні пацієнти будь-якого віку з високим ризиком розвитку ускладнень грипу (наприклад, госпіталізації або смерті) (табл. 4) з проявами гострих респіраторних симптомів з високою температурою протягом 5 днів після початку хвороби, коли вірус зазвичай виділяється (A-II).

б. Амбулаторні особи з ослабленим імунітетом будь-якого віку з респіраторними симптомами з високою температурою незалежно від часу з початку захворювання, оскільки особи з ослабленим імунітетом можуть виділяти віруси грипу впродовж від декількох тижнів до місяців (A-II).

в. Госпіталізовані особи будь-якого віку (імунокомпетентні або з ослабленим імунітетом) з високою температурою і симптомами респіраторного захворювання, у тому числі з діагнозом позалікарняної пневмонії, незалежно від часу з початку захворювання (A-II).

г. Літні люди і діти з підозрою на сепсис або з високою температурою невідомого походження, незалежно від часу з початку захворювання (A-III).

д. Діти з високою температурою і респіраторними симптомами, які госпіталізовані для медичної оцінки, незалежно від часу з початку захворювання (A-II).

е. Особи будь-якого віку, у яких розвивається лихоманка і респіраторні симптоми після госпіталізації, незалежно від часу з початку захворювання (A-II).

є. Імунокомпетентні особи з гострими респіраторними симптомами з високою температурою без ризику розвитку ускладнень, вторинних відносно інфекції грипу, можуть бути протестовані з метою отримання даних місцевого спостереження (A-III).



Таблиця 4. Особи з високим ризиком ускладнень грипу, у яких розглядається противірусна терапія

Не щеплені діти у віці 12-24 місяців

Люди з астмою або іншими хронічними захворюваннями легенів, такими як кістозний фіброз у дітей або хронічне обструктивне захворювання легень у дорослих

Особи із хронічними захворюваннями серця

Особи, які мають імуносупресивні розлади або отримують імуносупресивну терапію

ВІЛ-інфіковані

Онкохворі (2009_WHO_Influenza Guidelines for pharmacological management A H1N1_feb 2009)

Люди з серповидно-клітинною анемією та іншими гемоглобінопатіями

Особи із захворюваннями, які вимагають тривалої терапії аспірином, такі як ревматоїдний артрит або хвороба Кавасакі

Особи з раком

Особи з хронічними метаболічними хворобами, такими як цукровий діабет

Особи з хронічними захворюваннями нирок, хронічними захворюваннями печінки, певними неврологічними захворюваннями (у тому числі нервово-м'язовими, нейрокогнітівними захворюваннями та епілепсією, але не включаючи аутистизм) (2009_WHO_Influenza Guidelines for pharmacological management A H1N1_feb 2009)

Особи з нервово-м'язовими розладами, епілепсією або когнітивною дисфункцією, що може вплинути на лікування дихальних шляхів

Дорослі у віці >65 років

Мешканці будь-якого віку будинків для інвалідів або інших закладів тривалого догляду



ПРИМІТКА. Хоча немає достатніх даних щодо точного визначення ступеня підвищеного ризику захворювання на грип в цих різних групах пацієнтів, є дані, які показують, що найвищий ризик смертності і серйозних захворювань (наприклад, госпіталізація) буває у пацієнтів з сильно ослабленим імунітетом (наприклад, у пацієнтів після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин) і людей дуже похилого віку (>85 років), мешканців будинків для інвалідів; у дітей у віці < 24 місяців також високий рівень госпіталізації, але нижчі показники смертності, ніж в інших двох групах. Дані взяті з [3, 5].


WHO guidelines for pharmacological management of pandemic (H1N1) 2009 influenza and other influenza viruses (2009)
Більш високий ризик серйозних ускладнень від пандемічного вірусу грипу (H1N1) 2009 року також спостерігається у людей, які страждають ожирінням (особливо морбідним ожирінням) і серед соціально незахищених верств населення і корінного населення.

Робоча група має такі додаткові коментарі щодо осіб з високим ризиком розвитку ускладнених і тяжких форм грипу, які мають бути прийняті до уваги при застосуванні цих рекомендацій:

• високий ризик під час вагітності повинен також відноситися до двотижневого післяпологового періоду 16

• Існують обмежені дані стосовно ступеня, до якого ВІЛ-інфіковані пацієнти мають вищий ризик ускладнених або важких форм грипу, хоча є деякі дані щодо сезонного грипу, що вказують на більш високий ризик і обмежені дані про смертність від пандемічного грипу 17. Рішення щодо призначення противірусних лікарських засобів для таких пацієнтів залежатиме від місцевих пріоритетів і наявності таких противірусних препаратів.



У будь-який час року

ж. Медичні працівники, мешканці або відвідувачі закладів закритого типу, де є спалах грипу, у яких спостерігаються респіраторні симптоми і висока температура впродовж 5 днів з початку хвороби (A-II).

з. Особи, які епідеміологічно пов'язані зі спалахом грипу (наприклад, побутові та тісні контакти людей з підозрою на грип, мандрівники, які повернулися з країн, де можуть циркулювати віруси грипу, учасники міжнародних масових заходів і пасажири круїзних суден), які звертаються за медичною допомогою впродовж 5 днів після початку хвороби. (A-II).

резюме доказів. Тестування слід проводити, якщо результати можуть вплинути на клінічне ведення або процедури контролю інфекцій. Проте, при інтерпретації результатів клініцисти повинні враховувати чутливість діагностичних досліджень, клінічну картину у пацієнта і наявну інформацію про циркуляцію вірусу грипу в регіоні. Більшість людей матимуть можливість виявити вірус грипу протягом 5 днів після початку хвороби [65, 79]. Немовлята можуть поширювати віруси грипу впродовж 10 днів [90, 91]. Особи з ослабленим імунітетом можуть поширювати віруси впродовж декількох тижнів або місяців після зараження [92, 93]. Ідентифікація інфекції вірусу грипу у госпіталізованих пацієнтів або у пацієнтів з нозокоміальним грипом може сприяти впровадженню заходів контролю інфекції, щоб запобігти і контролювати поширення грипу в лікарнях [78-83, 94]. Виявлення інфекції вірусу грипу може зменшити недоречне застосування антибіотиків, полегшити противірусне лікування і знизити тривалість візитів до кабінетів невідкладної допомоги, використання інших лабораторних тестів і витрат на охорону здоров'я [17, 19, 20, 22, 23]. проте, наявність супутньої бактеріальної інфекції і потреба в антибіотиках повинні бути розглянуті у грип-позитивних пацієнтів, а також у грип-негативних пацієнтів. Грип може також виникати в осіб, які побували в районах, охоплених спалахами грипу [84-89], в тому числі пташиного або свинячого грипу, як зазначалося вище.

ВООЗ Клінічні методи ведення хворих, які інфіковані новим вірусом грипу A(H1N1): попередня настанова 21 травня 2009 року

Фактори ризику тяжкого перебігу хвороби

Конкретні фактори ризику, які б вказували на підвищений ризик прогресуючої хвороби, чітко не встановлені. Клінічні працівники, особи, що здійснюють догляд за хворими, повинні слідкувати за ознаками імовірного клінічного погіршання (наприклад, утруднене дихання, грудний біль, забарвлена мокрота при кашлі, зміна рівня свідомості та стан сплутаності) та вчасно направляти таких пацієнтів в лікарню. Клінічні працівники повинні повинні також брати до уваги будь-які супутні захворювання (такі як стани, пов’язані з порушенням імунітету, передуючі легеневі, серцево-судинні захворювання, діабет).



Вагітність

Відомо, що в разі захворювання на грип вагітні жінки мають підвищений ризик ускладнень. В зв’язку із цим вагітні жінки повинні підлягати більш частому спостереженню та лікуванню противірусними препаратами, якщо це передбачено національними стандартами.



Які зразки необхідно брати для тестів на грип у людей з підозрою на грип?

Рекомендації

4. В імунокомпетентних осіб зразки з дихальних шляхів беруть якнайшвидше з початку хвороби, бажано впродовж 5 днів з початку хвороби. Взяття зразків через > 5 днів після початку хвороби може призвести до хибно-негативних результатів через суттєве ослаблення вірусу, особливо у дітей старшого віку і дорослих. Немовлята і маленькі діти часто поширюють вірус грипу протягом 1 тижня. У немовлят та дітей молодшого віку оптимальними зразками є носові аспірати і мазки. У дітей старшого віку і дорослих аспірати і мазки з носоглотки є переважними зразками. зразки з ротоглотки (наприклад, мазки з горла) і зразки мокротиння можуть бути недостатніми для виявлення вірусів грипу людини, але все ще можуть давати позитивні результати (A-II).

5. Особи будь-якого віку з ослабленим імунітетом з вірусом грипу можуть мати вірус грипу декількох від тижнів до місяців, навіть без високої температури або респіраторних симптомів. Тому взяття зразків з верхніх і нижніх дихальних шляхів (наприклад, за допомогою бронхоальвеолярного лаважу) протягом 5 днів з початку хвороби все ще може бути корисним для тестування цих осіб на грип (A-II).

6. Зразки з верхніх і нижніх дихальних шляхів слід брати у пацієнтів, які піддаються механічній вентиляції протягом 5 днів після початку захворювання, хоча результати аналізів можуть виявитися позитивними навіть після цього періоду. Зразки нижніх дихальних шляхів включають ендотрахеальні аспірати і змиви і рідину бронхоальвеолярного лаважу (A-II)

7. Зразки з дихальних шляхів повинні тестуватися на грип якомога швидше після взяття і повинні зберігатися в холодильнику (але не заморожені) в очікуванні тесту (A-II).

8. Клініцисти повинні дотримуватися інструкції тесту щодо рекомендованих клінічних зразків для кожного конкретного тесту на грип (A-II).

9. для діагностичних цілей зразки сироватки в гострій фазі не слід брати. для визначення титрів антитіл (шляхом інгібування гемаглютиніну, ІФА або фіксації комплементу, доступних тільки через референтні лабораторії) необхідні парні зразки сироватки гострої фази і фази одужання, але результати не можна отримати своєчасно, тому вони не будуть впливати на клінічне ведення (A-II).

резюме доказів. Для максимального виявлення вірусів грипу людини зразки з дихальних шляхів необхідно взяти у хворих якомога раніше з початку хвороби. Хоча носоглоточні зразки або аспірація є оптимальними, назальний мазок, аспірація або змиви, особливо у маленьких дітей, такі ж ефективні, як і зразки з носоглотки для виявлення вірусів грипу [95-99]. зразки з горла мають нижчу результативність у виявленні вірусів грипу людини [100], але виявилися кращими, ніж назальні зразки для виявлення спорадичної інфекцій пташиного грипу A (H5N1) в організмі людини [8]. Тип зразка, ймовірно, має найбільше значення для експрес-тестів і прямих флуоресцентних антитіл; вища чутливість ПЛР може поліпшити результативність [97]. Індуковані мокротиння були протестовані за допомогою ПЛР, але не порівнювалися з іншими респіраторними зразками для виявлення вірусу грипу [101]. Вірус грипу в мокроті також може виявлятися за допомогою виділення вірусу [102], а зразки з нижніх дихальних шляхів, отримані в осіб з ослабленим імунітетом, можуть бути позитивними на вірус грипу, навіть якщо зразки, отримані з верхніх дихальних шляхів, не дали позитивних результатів. Жоден серологічний тест не був затверджений для діагностики інфекції вірусу грипу з використанням зразків сироватки в гострій фазі.

Які тести на грип повинні використовуватися в осіб з підозрою на грип?

Рекомендації

10. Для ведення хворих рекомендуються тести, які дають результати у короткі строки, що може впливати на клінічне ведення (рішення про початок противірусного лікування, вплив на інші діагностичні тести, рішення про лікування антибіотиками і методи боротьби з інфекцією). Результати тестування повинні враховувати теоретичну ймовірність інфекції грипу на основі ознак і симптомів у пацієнта, чутливості і специфічності використовуваного тесту і відомостей про епідеміологію грипу в громаді. Детальний опис методів тестування на грип також доступний на веб-сайті «CDC’s Seasonal Flu» (http://www.cdc.gov/flu/professionals/diagnosis/labproced ures.htm).

У порядку черговості, при наявності, рекомендуються наступні тести на грип:

а. РТ-ПЛР. В даний час це найбільш чутливий і специфічний метод тестування на грип з отриманням результатів впродовж 4-6 год. після подачі зразка. РТ-ПЛР показує більш високу чутливість, ніж вірусні культури, може бути використаний в якості підтверджуючого тесту і корисний для швидкого визначення типів і підтипів грипу. РТ-ПЛР також є кращим тестом для зразків, отриманих від осіб, які контактують з тваринами, які можуть мати інфекцію грипу в минулому (наприклад, грип A [H5N1] серед домашніх птахів у Євразії та Африці або свинячий грип у будь-якій частині світу, включаючи Північну Америка) (A-II).

б. Імунофлуоресценція. Прямі флуоресцентні антитіла або непрямі мічені антитіла для виявлення антигену грипу використовуються в якості скринінгових тестів. Імунофлуоресценція демонструє дещо нижчу чутливість і специфічність, ніж виділення вірусу в культурі клітин, але результати доступні протягом декількох годин після подачі зразка. Виконання цих аналізів у значній мірі залежить від можливостей лабораторії і якості зібраного зразка (тобто зразки повинні включати клітини епітелію дихальних шляхів) (A-II).

в. Комерційні швидкі тести для діагностики грипу. Доступні на даний момент тести виявлення антигену надають результати за 10-30 хвилин, але демонструють знижену чутливість (70-90% у дітей і <40% до 60% у дорослих) у порівнянні з РТ-ПЛР та вірусною культурою (табл. 5). Результативність цих аналізів в значній мірі залежить від віку пацієнта, тривалості захворювання, типу зразка і, можливо, типу вірусу. Враховуючи низьку чутливість імунофлюоресценції і комерційних експрес-тестів, слід розглядати подальше тестування з РТ-ПЛР та/або вірусними культурами, щоб підтвердити негативні результати тестів (A-II).



Таблиця 5. Методи тестування на грип

Тест

Час до отримання результатів

Коментарі

РТ-ПЛР (звичайна ПЛР на основі гелю; РТ-ПЛР у режимі реального часу та множинної ПЛР)

2 год.

Висока чутливість і дуже висока специфічність; дуже рекомендується

Імунофлуоресценція а




Помірно висока чутливість і висока специфічність; рекомендується

Метод прямих флуоресцентних антитіл

2-4 год.

Виявляє і розрізняє між собою грип А і В, а також A / B та інші збудники респіраторних інфекцій

Непряме флуоресцентне фарбування антитіл

2-4 год.

Виявляє і відрізняє між собою грип А і В, а також A / B та інші збудники респіраторних інфекцій

Діагностичні експрес-тести на грипb




Від низької до помірної і високої специфічності; рекомендується; обмеження тесту повинні враховуватися при інтерпретації результатів

Виявлення антигену (ЕІА)

10-20 хв.

залежно від того, який тест ЕІА використовується, може виявлятися тільки грип А, виявлятиме і диференціюватиме грип А і В або виявлятиме, але не диференціюватиме грип А і В

виявлення за допомогою аналізу нейрамінідази

20-30 хв.

Виявляє, але не відрізняє між собою грип А і В

Вірусні культури




помірно висока чутливість і найвища специфічність; цей тест важливий для підтвердження результатів скринінгових тестів для спостереження за станом здоров'я пацієнтів, але не є корисним для своєчасного клінічного ведення

Моношар культури

48-72 год.

Виділення в культурі клітин

3-10 днів

Серологічні тести (інгібування гемаглютиніну, ІФА, фіксація комплемента і нейтралізація) C


Наявні лише у відповідних лабораторіях; не використовуються для своєчасного клінічного ведення; рекомендуються тільки для ретроспективної діагностики, спостереження або науково-дослідних цілей.

а Потрібен флуоресцентний мікроскоп

b включає помірно складні і відхилені Clinical Laboratory Improvement Amendments (clia) тести

с вимагає парні зразки сироватки в гострій фазі та у фазі одужання

11. Виділення вірусу (у стандартній культурі клітин і моношаровій культурі) не є скринінг-тестом, але в періоди низької активності грипу (пізно навесні, влітку і рано восени), воно повинне бути виконане на зразках з дихальних шляхів, отриманих від осіб з підозрою на грип, які звертаються за медичною допомогою протягом 5 днів після початку хвороби, особливо якщо такі особи, як відомо, епідеміологічно пов'язані зі спалахом грипу. Під час сезону грипу необхідно провести вірусний посів на респіраторних зразках, отриманих з групи осіб для рутинних цілей вірусологічного спостереження і з метою підтвердження деяких негативних результатів швидкого тестування антигену й імунофлюоресценції, особливо в умовах інституційних спалахів (A-II).

12. Серологічне тестування, як правило, не рекомендується для підтвердження інфікування людини вірусом грипу для лікування гострих захворювань. Дані серологічних тестів на грип однієї проби сироватки не можуть бути надійно інтерпретовані. для визначення титрів антитіл (шляхом інгібування гемаглютиніну, ІФА або фіксації комплементу, доступних тільки через референтні лабораторії) необхідні парні зразки сироватки гострої фази і фази одужання, але результати не можна отримати своєчасно, тому вони не будуть впливати на клінічне ведення. Парні зразки сироватки корисні тільки для ретроспективної діагностики і дослідницьких цілей (A-II).


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка