I. Галаган, І. С. Загайкевич, В. І. Мельник, Л. С. Гречух, Я. О. Єремчук




Сторінка1/10
Дата конвертації21.04.2016
Розмір1.16 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Iвано-Франкiвський національний медичний університет

Кафедра гігієни та екології




М. I. Мiзюк, З. Б. Суслик, В. В. Дерпак,Н. А. Крутікова, С. I. Галаган,

І. С. Загайкевич, В. І. Мельник, Л. С. Гречух, Я. О. Єремчук


МЕТОДИЧНI ВКАЗIВКИ З ГIГIЄНИ ТА ЕКОЛОГIЇ

ДЛЯ СТУДЕНТIВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Iвано-Франкiвськ – 2010 р.



Тема № 1

ВСТУПНЕ ЗАНЯТТЯ. МЕТОДИ ГIГIЄНIЧНИХ ДОСЛIДЖЕНЬ. ОРГАНIЗАЦIЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛIДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТIВ. СТРУКТУРА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ. САНІТАРНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
АКТУАЛЬНIСТЬ ТЕМИ

Основою успiшної лiкувальної дiяльностi є профiлактичнi заходи. Знан­ня методiв гiгiєнiчних дослiджень необхiдне для обгрунтування етiологiчно вiрних дiагнозiв, для розробки профiлактичних заходiв в галузi рацiонального харчування, профiлактичного харчування, правильного режиму дня, безпечних умов працi, режиму навчання тощо.
МЕТА ЗАНЯТТЯ

Познайомитись з основними методами гiгiєнiчних дослiджень, з апаратурою та приладами, якi використовуються в гiгiєнiчних дослiдженнях.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПIДГОТОВКИ

1. Гiгiєна - теоретична основа профiлактичної медицини, її мета, завдання та змiст.

2. Фiзичнi, хiмiчнi та бiологiчнi методи, що застосовуються в гiгiєнi. Суть методу санiтарно-гігієнічного обстеження та опису.

3. Методи, якi використовуються в гiгiєнiчному експериментi.

4. Роль профiлактичного мислення в рiзних умовах дiяльностi лiкаря.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВIРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРIАЛУ

1. Спiльнiсть i вiдмiнностi гiгiєни i санiтарiї.

2. За яких умов використовуються статистичнi методи в гiгiєнiчних дослiдженнях?

3. В населеному пунктi мiського типу реєструється високий рiвень захворюваностi на карiєс. Перед медичними працiвниками стоїть завдання знизити рiвень захворюваностi. Складiть програму необхiдних дослiджень, наведiть перелiк методiв гiгiєнiчних дослiджень.

САМОСТIЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТI

1. В робочому зошитi скласти класифiкацiю факторiв навко­лишнього середовища, якi впливають на здоров’я людини.

2. Скласти класифiкацiю методiв, що використовуються для вивчення цих факторів, а також їх впливу на здоров’я людини.

3. Познайомитись з апаратурою, яка використовується в гiгiєнiч­них дослiдженнях.

4. Познайомитись з органiзацiєю навчально-дослiдницької роботи.


ЛIТЕРАТУРА
О с н о в н а

1. Бардов В. Г. Гігієна та екологія. Підручник. /За редакцією В. Г. Бардова.- Вінниця: Нова Книга, 2006. - С. 18-33.

2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник - К.: Здоров’я, 2004.- С. 14-74.

3. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Навч. посібник.- К.: Здоров’я, 1999.- С. 6-68.

4. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.; За ред. Є. Г. Гончарука.- К.: Вища шк., 1995.- С. 8-23, 48-87, 138-142, 507-530.



Д о д а т к о в а

1. Общая гигиена: Руководство к практическим занятиям / Под общей ред. И. И. Даценко.- Львов: Вища школа, 1988.- 312 с.

2. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. Х. Гигиена.- 3-е изд., перераб. и доп.- Киев: Вища школа, Головное изд-во, 1983.- С. 5-11.

3. Румянцев Г. И., Вишневская Е. П., Козлова Т. А. Общая гигиена.- М.: Медицина, 1985.- С. 21-24.
Тема № 2

МЕТОДИКА ГIГIЄНIЧНОЇ ОЦIНКИ УЛЬТРАФIОЛЕТОВОГО ОПРОМIНЕННЯ
АКТУАЛЬНIСТЬ ТЕМИ

Ультрафіолетова частина сонячного спектру є найбільш важливою в біологічному відношенні. Вона широко використовується в практичній медицині з лікувально-профілактичною метою, а населення зазнає впливу ультрафіолетової радіації (УФР) в своїй повсякденній життєдіяльності. Тому лікар повинен знати фізіологічний вплив УФР на організм, її роль в профілактиці захворювань і санації навколишнього середовища.


МЕТА ЗАНЯТТЯ

Оволодіти методикою гігієнічної оцінки ультрафіолетового опромінення.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПIДГОТОВКИ

1. Спектральний склад та біологічна дія сонячної радіації.

2. Ультрафіолетова недостатність та її профілактика.

3. Надмірне опромінення та його профілактика.

4. Характеристика штучних джерел ультрафіолетового випромінювання.

5. Застосування ультрафіолетового випромінювання для опромінення людей.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВIРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРIАЛУ

1. Розрахувати кількість ламп, необхідних для опромінення здорових дітей з метою профілактики ультрафіолетової недостатності. Доза опромінення повинна складати 0,5 біодози, час опромінення - 4 год. Площа класу дорівнює 48 м2.

2. Для профілактичного опромінення групи здорових дітей необхідно обладнати фотарій. Як джерело випромінювання буде використана лампа ПРК-2. Необхідно встановити площу приміщення для фотарію, відстань між дітьми і лампою і щоденну тривалість опромінення.
ЕТАЛОНИ ПРАВИЛЬНИХ ВIДПОВIДЕЙ

1. 8 ламп ЕУВ-15.

2. Площа - 36 м2, відстань - 2 м, тривалість опромінення 6,8 хв.
САМОСТIЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТI

Одержати у викладача ситуаційні задачі та необхідні інструктивно-довідкові матеріали і виконати завдання:

Завдання 1. Визначити дозу сонячного опромінення хворих, мінімальну та максимальну тривалість опромінення.

Завдання 2. Розрахувати кількість ламп, необхідних для опромінення.

Завдання 3. Розрахувати площу фотарію, відстань до джерела випромінення та щоденну тривалість опромінення.
ЛIТЕРАТУРА

О с н о в н а

1. Бардов В. Г. Гігієна та екологія. Підручник. /За редакцією В. Г. Бардова.- Вінниця: Нова Книга, 2006. - С. 34-42.

2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник - К.: Здоров’я, 2004.- С. 98-106.

3. Даценко І. І., Денисюк О. Б., Долошицький С. Л. та ін. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. // За ред. І. І. Даценко – 2-ге вид. – Львів: Світ, 2001.- С. 78-84.

4. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.; За ред. Є. Г. Гончарука.- К.: Вища шк., 1995.- С. 207-239.
Д о д а т к о в а

1. Общая гигиена /Под ред. Г. А. Митерева. - М: Медицина, 1973. - С.119-130.

2. Бардов В.Г. Гигиена климата: Учебное пособие по общей гигиене. - Киев, 1990. - С. 69-109.

3. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. Х. Гигиена.- 3-е изд., перераб. и доп.- Киев: Вища школа, Головное изд-во, 1983.- С. 31-36.

4. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. - М: Медицина, 1983. - С.199-208.
Тема № 3

МЕТОДИКА ГIГIЄНIЧНОЇ ОЦIНКИ МIКРОБНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ОПРОМІНЕННЯ ДЛЯ САНАЦІЇ ПОВIТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

АКТУАЛЬНIСТЬ ТЕМИ

Мiкробне забруднення повiтря має велике епiдемiологiчне значення, оскiльки через повiтря передаються збудники численних iнфекцiйних захворювань. Контроль за мiкробним забрудненням повiтря особливо важливий в стацiонарах лiкарень, де вiн має за мету попередження виникнення i поширення внутрiшньолiкарняної iнфекцiї. Санiтарний стан лiкувально-профiлактичного закладу повинен систематично контролюватись головним лiкарем або його заступником з лiкувально-профiлактичної роботи.

МЕТА ЗАНЯТТЯ

Навчитись здiйснювати бактерiологiчне дослiдження повiтря i на основi результатiв аналiзу складати гiгiєнiчний висновок.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПIДГОТОВКИ

1. Епiдемiологiчне значення повiтря. Повiтряно-крапельний i повi­тряно-пиловий шляхи передачi iнфекцiї. Фази мiкробного аерозолю.

2. Показники, якi характеризують мiкробне забруднення повiтря.

3. Методи визначення кiлькостi мiкробiв в повiтрi: седи­мен­тацiйний, фiльтрацiйний, аспiрацiйний (Кротова); їх порiвняльна характеристика.

4. Поточний санiтарний нагляд за чистотою повiтря в лiкувально-профiлактичних закладах.

5. Допустимі значення бактеріального забруднення повітря в лікувально-профілактичних закладах.

6. Шляхи зниження рiвня мiкробного забруднення в примiщеннях. Застосування штучних джерел короткохвильового ультра­фіолетового опромінення для санації повітря приміщень.



ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВIРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРIАЛУ

1. Складiть перелiк iнфекцiйних захворювань, якi передаються аерогенним шляхом.

2. На чому базується принцип роботи приладу Кротова?

3. В перев’язочнiй хiрургiчного вiддiлення до початку роботи зроблено посiв повiтря на живильне середовище прилладом Кротова. Режим посiву: 3 хвилини iз швидкiстю 25 л/хв. Пiсля термостатування на чашцi виросло 45 колонiй. Складiть висновок про стан повiтряного середовища в перев’язочнiй.

ЕТАЛОНИ ПРАВИЛЬНИХ ВIДПОВIДЕЙ
3. Загальне мiкробне забруднення - 600 мiкробних тiл в 1 м3 повiтря. Повiтря чисте.



САМОСТІЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ

Завдання 1. Використовуючи метод осадження, зробити бактеріологічний посів повітря в навчальній лабораторії. Підрахувати кількість колоній, що виросли від аналогічного посіву дві доби тому і скласти висновок про мікробне забруднення повітря приміщення.

Завдання 2. Зробити бактеріологічний посів повітря навчальної кімнати на початку і в кінці заняття, використовуючи аспіраційний метод Кротова. Підрахувати кількість колоній, що виросли після аналогічного посіву дві доби тому і скласти висновок про якість повітряного середовища даного приміщення протягом заняття.

Завдання 3. Розв’язати ситуаційну задачу.
ЛIТЕРАТУРА

О с н о в н а

1. Бардов В. Г. Гігієна та екологія. Підручник. /За редакцією В. Г. Бардова.- Вінниця: Нова Книга, 2006. - С. 43-50.

2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник - К.: Здоров’я, 2004.- С. 445-446.

3. Даценко І. І., Денисюк О. Б., Долошицький С. Л. та ін. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. // За ред. І. І. Даценко – 2-ге вид. – Львів: Світ, 2001.- С. 83-84.

4. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.; За ред. Є. Г. Гончарука.- К.: Вища шк., 1995.- С. 207-239.

Д о д а т к о в а

1. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. Х. Гигиена.- 3-е изд., перераб. и доп.- Киев: Вища школа, Головное изд-во, 1983.- С. 31-34, 90-94.

2. Пивоваров Ю. П., Гоева О. Э., Величко А. А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене.- М.: Медицина, 1983.- С. 199-210.

3. Общая гигиена: Руководство к практическим занятиям / Под ред. И. И. Даценко.- Львов: Вища школа, 1988.- С. 252-257.

4. Маненко А. К., Сахновская Н. Н. Гигиена лечебных учреж­дений.- Киев, 1982.-С. 61-90.

5. Кречковский Е. А., Матияшин И. Р., Никберг И. И. Санитарно-гигиеническое обеспечение хирургических отделений больниц.- Киев: Здоров’я, 1981.- 110 с.
Тема № 4

МЕТОДИКА ГIГIЄНIЧНОЇ ОЦIНКИ ПРИРОДНОГО ТА ШТУЧНОГО ОСВIТЛЕННЯ ПРИМIЩЕНЬ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Лiкар повинен знати фiзiологiчний вплив на органiзм природного освiтлення, його роль у формуваннi емоцiйного стану людини, в попередженнi багатьох захворювань, особливо у дитячому вiцi, його вплив на працездатнiсть, на санiтарний стан примiщень. Лiкар повинен вмiти оцiнити умови природного освiтлення житлових i виробничих примiщень, а також примiщень навчальних, дитячих та лiкувальних закладiв.

Серед причин розвитку короткозоростi велику роль вiдiграє незадовiльний режим напруженої зорової роботи в умовах штучного освiтлення i недостатнiй рiвень штучного освiтлення. Лiкар повинен володiти простими методами оцiнки рiвня штучного освiтлення, вмiти да­вати рекомендацiї, спрямованi на покращення умов для зорової роботи i застосування тих чи iнших свiтильникiв в залежностi вiд призначення примiщення.



МЕТА ЗАНЯТТЯ

Оволодiти навичками гiгiєнiчної оцiнки природного та штучного освiтлення примiщень.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПIДГОТОВКИ

1. Гiгiєнiчне значення природного освiтлення примiщень.

2. Фактори, що впливають на природне освiтлення примiщень.

3. Гiгiєнiчнi вимоги до природного освiтлення примiщень.

4. Методи оцiнки природного освiтлення примiщень (описовий, світлотехнічний (КПО), геометричний (СК, кут падiння, кут отвору, коефiцiєнт глибини закладання).

5. Гiгiєнiчнi вимоги до штучного освiтлення примiщень.

6. Джерела штучного освiтлення та їх порiвняльна характеристика.

7. Гiгiєнiчнi нормативи освiтленостi за рахунок загального та мiсцевого освiтлення (навчальні кімнати, житловi приміщення, палати).

8. Методи оцiнки штучного освiтлення примiщень (описовий, свiтлотехнiчний за допомогою люксметра, розрахунковий метод “ват”).


ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВIРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРIАЛУ

1. Площа лiкарняної палати становить 14 м2. Якою повинна бути площа заскленої поверхнi вiкна, щоб забезпечити нормальний рiвень освiтленостi природним свiтлом?

2. Вiкна операцiйної орiєнтованi на пiвнiч. Площа пiдлоги 36 м2, є три вiкна, площа шибок кожного з них - 3 м2. Розрахуйте свiтловий коефiцiєнт i дайте йому оцiнку.

3. Користуючись розрахунковим методом, визначте рiвень освiтлення в кiмнатi, де живете, i дайте гiгiєнiчну оцінку рівня штучного освiтлення.

ЕТАЛОНИ ПРАВИЛЬНИХ ВIДПОВIДЕЙ

1. 2,8 м2 або 2,3 м2

2. 1 : 4, відповідає гігієнічним вимогам.



САМОСТIЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТI

1. Дати характеристику природного освiтлення навчальної лабораторiї на основi вiзуального обстеження (згiдно схеми).

2. Дати характеристику природного освiтлення навчальної лабораторiї, використовуючи геометричний метод дослiдження (ширина простiнкiв мiж вiкнами, висота пiдвiконня, вiддаль вiд верхньої рами вiкна до стелi, свiтловий коефiцiєнт, кути падiння та отвору, коєфiцiєнт глибини закладання.

3. Оцiнити природне освiтлення навчальної лабораторiї свiтлотехнiчним методом (КПО).

4. Вимiряти рiвень освiтленостi на робочих мiсцях за допомогою люксметра.

5. Визначити рiвень штучної освiтленостi в примiщеннi за методом “Ват”.

6. Враховуючи призначення примiщення, порiвняти одержанi данi з гiгiєнiчними нормативами i скласти висновок про природне та штучне освiтлення навчальної лабораторiї. Розробити рекомендацiї, спрямованi на покращення умов освiтлення.


ЛIТЕРАТУРА

О с н о в н а

1. Бардов В. Г. Гігієна та екологія. Підручник. /За редакцією В. Г. Бардова.- Вінниця: Нова Книга, 2006. - С. 51-70.

2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник - К.: Здоров’я, 2004.- С. 278-281.

3. Даценко І. І. та ін. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За загальною ред. І. І. Даценко. - Львів: Світ, 2001. - С. 84-104.

4. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Навч. посібник.- К.: Здоров’я, 1999.- С. 304-308.

5. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.; За ред. Є. Г. Гончарука.- К.: Вища шк., 1995.- С. 199-207.



Д о д а т к о в а

1. Коммунальная гигиена / Под ред. К. И. Акулова, К. А. Буштуевой.- М., 1986.- С. 271-274.

2. Гигиена окружающей среды / Под ред. Г. И. Сидоренко.- М., 1985.- 189-198.

3. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. Х. Гигиена.- 3-е изд., перераб. и доп.- Киев: Вища школа, Головное изд-во, 1983.- С. 129-133.

4. Пивоваров Ю. П., Гоева О. Э., Величко А. А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене.- М.: Медицина, 1983.- С. 101-106, 108.

5. Минх А. А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С.258-269, 278-280.

6. СНиП ІІ-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – М.,1980. – С. 20-25.


Тема № 5

МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ МІКРОКЛІМАТУ ПРИМІЩЕНЬ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ТЕПЛООБМІН ЛЮДИНИ

АКТУАЛЬНIСТЬ ТЕМИ

Мiкроклiмат житлової кiмнати, навчальної кімнати, лiкарняної палати, виробничого примiщення постiйно впливає на органiзм людини, її тепловiдчуття, самопочуття, працездатнiсть та здоров’я. Численнi захворювання (простуднi,

iнфекцiйнi, гострi i хронiчнi) можна попередити, створивши комфортнi умови мiкроклiмату в примiщеннях. Лікар повинен вміти оцінити параметри мікроклімату, дати рекомендації щодо його оптимізації.



МЕТА ЗАНЯТТЯ

Оволодiти методикою визначення параметрiв мiкроклiмату i вмiти давати гiгiєнiчну оцiнку цим показникам.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПIДГОТОВКИ

1. Фактори, якi визначають мiкроклiмат примiщень.

2. Фізіологічні механізми теплообміну і терморегуляції організму. Шляхи віддачі тепла з організму.

3. Гiгiєнiчне значення температури повiтря та радiацiйної температури примiщень.

4. Гiгiєнiчне значення вологостi повiтря. Абсолютна, вiдносна та максимальна вологiсть повiтря.

5. Гiгiєнiчне значення швидкості руху повітря, його вплив на теплообмін.

6. Гiгiєнiчнi вимоги до мiкроклiмату примiщень рiзного при­значення (лiкарнянi палати, операцiйнi, палати для недоношених дiтей, житловi кiмнати).

7. Методика iнструментального дослiдження температури, воло­гостi, швидкостi руху повiтря. Прилади для визначення параметрів мiкроклiмату.

8. Системи опалення, їх загальні характеристики, переваги та недоліки.



ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВIРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРIАЛУ

1. Вiд яких факторiв мiкроклiмату залежить тепловiддача людини шляхом конвекцiї?

2. Розрахуйте вiдносну вологiсть повiтря в палатi терапевтичного вiддiлення i оцiнiть умови мiкроклiмату, якщо вiдомо, що температура повiтря +20 оС (максимальна вологість при цій температурі – 17,54 мм рт. ст.), абсолютна вологiсть повiтря 12,36 мм рт. ст.

3. В центрi палати сухий термометр аспiрацiйного психрометра показав температуру +20о С, вологий +16,5 оС (максимальна вологість при цій температурі – 14,08). Атмосферний тиск становить 745 мм рт. ст., швидкiсть руху повiтря - 0,1 м/с. Оцiнiть стан мiкроклiмату палати.

САМОСТIЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТI

1. Вивчити температурний режим в навчальнiй лабораторiї.

2. Визначити вiдносну вологiсть повiтря в навчальнiй лабораторiї за допомогою аспiрацiйного психрометра.

3. Визначити швидкiсть руху повiтря в навчальнiй лабораторiї за допомогою кататермометра та крильчатого анемометра.

Одержанi данi порiвняти з гiгiєнiчними нормативами i скласти гiгiєнiчний висновок з рекомендацiями щодо оптимiзацiї мiкроклiмату в навчальнiй лабораторiї.



ЛIТЕРАТУРА

О с н о в н а

1. Бардов В. Г. Гігієна та екологія. Підручник. /За редакцією В. Г. Бардова.- Вінниця: Нова Книга, 2006. - С. 71-93.

2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник - К.: Здоров’я, 2004.- С. 106-113.

3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За заг. ред. І. І. Даценко. Львів: Видавництво “Світ”, 2001. - С. 25-32, 6-40.

4. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Навч. посібник.- К.: Здоров’я, 1999.- С. 296-302.

Д о д а т к о в а

1. Коммунальная гигиена / Под. ред. К. И. Акулова, К. А. Буштуевой.- М., 1986.- С. 255-260.

2. Новожилов Г. Н., Ломов О. П. Гигиеническая оценка микроклимата.- Л.: Медицина, 1987.- 112 с.

3. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. Х. Гигиена.- 3-е изд., перераб. и доп.- Киев: Вища школа, Головное изд-во, 1983.- С. 36-40, 121-123, 203-207, 270, 284-285.

4. Пивоваров Ю. П., Гоева О. Э., Величко А. А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене.- М.: Медицина, 1983.- С. 93-99.

5. Минх А. А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С.11-18.

6. ГОСТ 12.1.005-88. «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».


Тема № 6

МЕТОДИКА ГIГIЄНIЧНОЇ ОЦIНКИ ВЕНТИЛЯЦIЇ ПРИМIЩЕНЬ


АКТУАЛЬНIСТЬ ТЕМИ

Перебування людей в примiщеннях призводить до погiршення фiзичних та хiмiчних властивостей повiтря. Вiд якостi повiтря в примiщеннях залежить працездатнiсть та рiвень захворюваностi людей. Якiсть повiтря впливає на процеси видужування хворих, якi перебувають в стацiонарi або в домашнiх умовах. Лiкар повинен вмiти давати об’єктивну оцiнку ефективностi вентиляцiї примiщень i рекомендувати заходи оптимiзацiї повiтряного середовища.

МЕТА ЗАНЯТТЯ

Оволодiти методикою гiгiєнiчної оцiнки ефективностi вентиляцiї примiщень.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПIДГОТОВКИ

1. Хiмiчний склад атмосферного повiтря, фiзiологiчне значення окремих його складових компонентiв.

2. Змiни складу повiтря в примiщеннях, пов’язанi з тривалим перебуванням людей. Показники забруднення повiтря примiщень (фiзичнi, хiмiчнi, бактерiологiчнi).

3. Вплив диоксиду вуглецю на органiзм людини. Диоксид вуглецю як санiтарний показник ступеня чистоти житлових i громадських примiщень.

4. Гiгiєнiчне значення аерацiї примiщень, способи посилення аерацiї. Вентиляцiя примiщень, види вентиляцiї. Показники, що характеризують вентиляцiю: об’єм вентиляцiї, кратнiсть повiтрообмiну, повітряний куб.

5. Методи оцiнки ефективностi вентиляцiї. Визначення концентрацiї диоксиду вуглецю в повiтрi житлових примiщень експрес-методом за Лунге-Цеккендорфом.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВIРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРIАЛУ

1. На першому поверсi полiклiнiки розташованi: вестибюль, реєстратура, гардероб, три терапевтичних кабiнети, рентгендiагностичний кабiнет i туалетнi кiмнати. В яких iз перелiчених примiщень повинно бути органiзовано найбiльш ефективне видалення повiтря?

2. Житлова площа у квартирi на одну людину становить 9 м2, висота примiщення - 2,8 м. Якою повинна бути кратнiсть повiтрообмiну, щоб концентрацiя диоксиду вуглецю не перевищила максимально допустимi величини?

3. В аудиторiї, об’єм якої 1500 м3, навчається 100 студентiв. Аудиторiя оснащена механiчною припливно-витяжною вентиляцiєю з кратнiстю повiтрообмiну - 3. Встановити, чи достатньо свiжого повiтря подається в аудиторiю?

ЕТАЛОНИ ПРАВИЛЬНИХ ВIДПОВIДЕЙ

1. В рентгендiагностичному кабiнетi та туалетах.

2. 1,5.


3. Достатньо.

САМОСТIЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТI

1. Визначити концентрацiю диоксиду вуглецю в повiтрi навчальної лабораторiї експрес-методом. Скласти гiгiєнiчний висновок про стан повiтряного середовища в цьому примiщеннi.

2. Враховуючи призначення одного з примiщень кафедри, його розмiри, допустиму концентрацiю диоксиду вуглецю для даного типу примiщень i кiлькiсть людей в ньому, визначити необхiдний об’єм венти­ляцiї та кратнiсть повiтрообмiну.

3. Розв’язати ситуаційну задачу.

ЛIТЕРАТУРА
О с н о в н а

1. Бардов В. Г. Гігієна та екологія. Підручник. /За редакцією В. Г. Бардова.- Вінниця: Нова Книга, 2006. - С. 131-137.

2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник - К.: Здоров’я, 2004.- С. 281-283.

3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За заг. ред. І. І. Даценко. Львів: Видавництво “Світ”, 2001. - С. 59-66.

4. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Навч. посібник.- К.: Здоров’я, 1999.- С. 308-310.

5. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.; За ред. Є. Г. Гончарука.- К.: Вища шк., 1995.- С. 118-137.

Д о д а т к о в а

1. Коммунальная гигиена / Под. ред. К. И. Акулова, К. А. Буштуевой. - М., 1986.- С. 422-426, 444-449.

2. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. Х. Гигиена.- 3-е изд., перераб. и доп.- Киев: Вища школа, Головное изд-во, 1983.- С. 45-52, 123-129.

3. Общая гигиена: Руководство к практическим занятиям / Под ред. И. И. Даценко.- Львов: Вища школа, 1988.- С. 32-36.

4. Минх А. А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С.73-77, 267-273.


Тема № 7

МЕТОДИКА ГIГIЄНIЧНОЇ ОЦIНКИ ПИТНОЇ ВОДИ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ ЛАБОРАТОРНОГО АНАЛIЗУ ПРОБ

АКТУАЛЬНIСТЬ ТЕМИ

Вода є одним з найважливіших елементів навколишнього середовища, необхідним для життя людини, тварин і рослин. Крiм того, вона вiдiграє важливу роль у розповсюдженнi кишкових iнфекцiй, гельмiнтозiв, карiєсу зубiв, флюорозу, отруєння нiтратами та iнших захворювань, пов’язаних з впливом водного фактора.

МЕТА ЗАНЯТТЯ

Оволодiти методикою гiгiєнiчної оцiнки якостi води (водопровiдної, колодязьної).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПIДГОТОВКИ

1. Значення води в життi i дiяльностi людини (фiзiологiчне, гiгiєнiчне, оздоровче, лiкувальне, народногосподарське).

2. Норми питного водопостачання.

3. Епiдемiологiчне значення води.

4. Гiгiєнiчнi вимоги до якостi питної води (органолептичнi, мікробіологічні, паразитологічні, токсикологічні, показники фізіологічної повноцінності). ДсанПіН

№ 383 “Вода питна”.

5. Гiгiєнiчнi показники колодязьної води.

6. Методика гiгiєнiчної оцiнки якостi питної води.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВIРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРIАЛУ

1. Результати дослідження води з мережі централізованого водопостачання такі: каламутність – 0,4 мг/дм3, запах - 1 бал, присмак - 3 бали, мінералізація загальна – 760 мг/дм3, залізо - 1,3 мг/дм3, фтор - 0,5 мг/дм3, загальне мікробне число – 30 КУО, бактерії групи кишкової палочки – 1, патогенні мікроорганізми - не виявлено. Порівняйте результати аналізу з вимогами ДсанПіНу і дайте гігієнічну оцінку, порекомендуйте необхідні методи кондиціонування.

2. У населеному пунктi М. сiльського типу за лiто було декiлька випадкiв дизентерiї. Жителi користуються водою iз шахтних колодязiв. Бiльшiсть колодязiв мають навiс, дерев’яне цямриння, бетонованi кiльця, забiр води з них здiйснюється iндивiдуальними вiдрами. Глибина колодязiв вiд 4 до 7 м. Аналiз води одного iз них: колiрнiсть – 40о, смак i запах - 2 бали, мiкробне число - 600, колi-індекс - 20. Дайте гiгiєнiчну оцiнку якостi води i джерела водопостачання. Чи може в даному населеному пунктi вода бути причиною дизентерiї?



САМОСТIЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТI

Ознайомитись з протоколом обстеження джерела водопостачання i лабораторного аналiзу води та виконати такi завдання:

1. Звернути увагу на джерело водопостачання, дату, мiсце та час взяття проби води, оцiнити результати обстеження водного джерела.

2. Оцiнити результати лабораторного аналiзу води i порiвняти їх з гiгiєнiчними нормативами за органолептичними показниками, хiмiчним складом, мiкробiологiчними показниками.

3. Скласти гiгiєнiчний висновок, в якому оцінити якiсть води за всіма групами показникiв. Встановити придатнiсть води для пиття, а у випадку її непридатностi порекомендувати необхідні методи кондиціонування.



ЛIТЕРАТУРА
О с н о в н а

1. Бардов В. Г. Гігієна та екологія. Підручник. /За редакцією В. Г. Бардова.- Вінниця: Нова Книга, 2006. - С. 181-191, 195-209.

2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник - К.: Здоров’я, 2004.- С. 141-179.

3. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / Під ред. І.І. Даценко. Львів: Видавництво “Світ”. 2001. – С. 104-124.

4. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Навч. посібник.- К.: Здоров’я, 1999.- С. 150-190.

Д о д а т к о в а

1. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. Х. Гигиена.- 3-е изд., перераб. и доп.- Киев: Вища школа, Головное изд-во, 1983.- С. 57-73.

2. Минх А. А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 109-164.



Тема № 8

МЕТОДИКА ОЧИСТКИ ВОДИ, СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ВОДИ
АКТУАЛЬНIСТЬ ТЕМИ

В Україні 80% населених пунктів постачаються водою з поверхневих джерел. Якість цієї води не завжди відповідає вимогам стандарту за органолептичними, хімічними і бактеріологічними показниками і таким чином може бути джерелом захворювань населення, яке нею користується. Отже, з метою покращення якості води вона повинна піддаватись необхідним методом кондиціонування.


МЕТА ЗАНЯТТЯ

Оволодіти методикою вибору дози коагулянта та способу освітлення і знебарвлення води.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПIДГОТОВКИ

1. Методи кондиціонування води, їх загальна характеристика (загальні і спеціальні методи).

2. Гігієнічна характеристика методів освітлення і знебарвлення води, відстоювання і фільтрації.

3. Освітлення та знебарвлення води за допомогою коагуляції і флокуляції. Механізм процесу коагуляції.

4. Характеристика коагулянтів. Методика вибору дози коагулянта.

5. Гігієнічна оцінка спеціальних методів обробки води.

6. Будова господарсько-питного водогону. Зони санітарної охорони.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВIРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРIАЛУ

1. Назвати основні методи очистки води.

2. Які вимоги ставляться до коагулянтів?

3. Умови та фактори, що забезпечують ефективність коагуляції.

4. З якою метою використовуються флокулянти?

5. Які послідовні дії треба виконати, щоб визначити дозу коагулянта для очистки води?


САМОСТIЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТI

Студенти одержують воду, яка підлягає очистці і виконують такі завдання:

Завдання 1. Визначають усувну твердість води.

Завдання 2. Проводять пробну коагуляцію води.

Завдання 3. Розраховують дозу коагулянта для освітлення заданого об'єму води.

Завдання 4. Розраховують необхідну кількість сухого коагулянта для даного об'єму води.


ЛIТЕРАТУРА

О с н о в н а

1. Бардов В. Г. Гігієна та екологія. Підручник. /За редакцією В. Г. Бардова.- Вінниця: Нова Книга, 2006. - С. 190-209.

2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник - К.: Здоров’я, 2004.- С. 179-205.

3. Даценко І. І., Денисюк О. Б. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. Львів: “Світ”, 2001. – С. 124-125.

4. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Навч. посібник.- К.: Здоров’я, 1999.- С. 190-193, 206-209.
Д о д а т к о в а

1. Коммунальная гигиена / Под ред. К. И.Акулова, К. А.Буштуевой, - М., 1986. - С.75-109.

2. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. Х. Гигиена.- 3-е изд., перераб. и доп.- Киев: Вища школа, Головное изд-во, 1983.- С. 73-75, 81-86.

3. Румянцев Г. И., Вишневская Е. П., Козлова Т. А. //Общая гигиена - Москва, 1985. - С.130-133.

4. Общая гигиена: Руководство к практическим занятиям /Под ред. И. И. Даценко. - Львов, 1988. - С.79-80.
Тема № 9

МЕТОДИКА ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ
АКТУАЛЬНIСТЬ ТЕМИ

Природні водні об'єкти, які використовуються з метою водопостачання, можуть бути джерелом збудників інфекційних захворювань та інвазій. Порушення санітарних правил при організації водопостачання і в процесі експлуатації водогону може спричинити спалахи інфекційних захворювань та гельмінтозів. Лікар медичного профілю повинен знати особливості водної епідемії і вміти обгрунтувати рекомендації щодо знезараження води.


МЕТА ЗАНЯТТЯ

Оволодіти методикою знезараження води методом хлорування.


ПИТАННЯ ДО САМОПIДГОТОВКИ

1. Класифікація методів знезараження води.

2. Гігієнічна оцінка безреагентних методів знезараження води.

3. Гігієнічна оцінка реагентних методів знезараження води.

4. Гігієнічна оцінка знезараження води методом хлорування. Характеристика хлорвмісних реагентів.

5. Методика визначення хлорпотреби води.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВIРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРIАЛУ

1. Який спосіб знезараження води вважається кращим з гігієнічної точки зору? Чому?

2. Які методи знезараження води виявляються найбільш ефективними, якщо ставиться мета звільнити воду від яєць гельмінтів?

3. Після знезараження води на водогоні, якщо мікробне число

становить 52, колі-титр 500, залишковий хлор 1,1 мг/л, запах води хлорний, інтенсивністю 3 бали? Зробіть висновок про можливість використання води.

4. Хлорпотреба води 3 мг/л активного хлору. Є хлорне вапно, що містить 30% активного хлору. Скільки цього хлорного вапна потрібно для хлорування 1000 л води?


ЕТАЛОН ПРАВИЛЬНОЇ ВIДПОВIДI

4. 10 г.


САМОСТIЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТI

Одержавши ситуаційну задачу та воду, яка підлягає знезараженню, виконайте такі завдання:

Завдання 1. Визначте хлорпотребу води шляхом дослідного хлорування в трьох склянках.

Завдання 2. Знаючи хлорпотребу води, розрахуйте кількість хлорного вапна, необхідного для знезаражування заданого в умові задачі об'єму води.


ЛIТЕРАТУРА

О с н о в н а

1. Бардов В. Г. Гігієна та екологія. Підручник. /За редакцією В. Г. Бардова.- Вінниця: Нова Книга, 2006. - С. 196-197.

2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник - К.: Здоров’я, 2004.- С. 183-193.

3. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / Під ред. І.І. Даценко. Львів: Видавництво “Світ”. 2001. – С. 125-127.

4. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Навч. посібник. - К.: Здоров’я, 1999. - С. 194-206.

Д о д а т к о в а

1. Коммунальная гигиена / Под ред. К.И.Акулова, К.А.Буштуевой.- М., 1986. - С.95-105.

2. Общая гигиена: Руководство к практическим занятиям / Под ред. И.И.Даценко. - Львов, 1988. -С.76-79.

3. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. Х. Гигиена.- 3-е изд., перераб. и доп.- Киев: Вища школа, Головное изд-во, 1983.- С. 75-81.

4. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. / Руко­­водство к лабораторным занятиям по гигиене. - М., 1983, - С.53-58.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка