Іі. Т. Г. Шевченка. Чернігів : чдпу, 2004. Вип. 23. Серія: педагогічні




Скачати 113.16 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір113.16 Kb.

Йної роботи в процесі аудиторных занять. Реалізація цього шляху 5ує від викладачів розробки методик і форм організації аудиторных ь, здатних забезпечити високий рівень самостійності студентів. лй
- підвищення активності студентів в позааудиторний час, і'язано з рядом труднощів, а саме: неготовність до цього як і студентів, так і викладачів, причому і в професійному, і в пси- чному аспектах. Крім того, існуюче інформаційно-методичне та їіально-технічне забезпечення навчального процесу недостатнє (гефективної організації самостійної роботи.

5хідно і надалі вдосконалювати методи організації і контролю стійної роботи студентів з урахуванням думки самих студентів, внести у розклад такий вид занять як «самостійна робота сту- тів під керівництвом викладача», який повинен враховуватися в на- таженні викладачів. Для підвищення ефективності С PC слід розроб- і та впроваджувати електронні підручники та навчальні програми.

' Таким чином, СРС є одним із основних резервів підвищення якості ання і підготовки майбутніх спеціалістів, специфічним засобом анізації і керування самостійною діяльністю студентів у навчальному десі, засобом самоорганізації і самодисципліни студентів в ово- цінні методами професійної діяльності.

Література:



  1. Гордієнко Т ГТ. Організація самостійної роботи студентів / Т П. Горенко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету

іі. Т.Г. Шевченка. - Чернігів : ЧДПУ, 2004. - Вип. 23. Серія: педагогічні т. -№23. -С. 159-163.

  1. Тимофеев А. А. Самостоятельная работа студентов или врачей / А. Тимофеев, С. В. ВиТковская, С. В. Максимча // Современная патология. - 2009. - № 1. - С. 143-145.

  2. Формы организации самостоятельной работы студентов между- одного факультета / Р. Е. Хоружая, А. П. Педорец, А. П. Кива (та

i:J. - Збірник статей ДНМУ, 2009. - Вип. 13, т. 2. - С. 235-242.

  1. Ковалевский И. С. Организация самостоятельной работы сту- чтов / И. С. Ковалевский // Высшее образование в России. - 2009. - 1,- С. 114-115.


ПРОВІДНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА КАФЕДРІ МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ХНМУ

Мішина М.М., Мозгова Ю.А.



Організаційні форми освітнього процесу можна розглядати як характеристику встановленого порядку та режиму взаємодії учасників освітнього процесу. Лекційно-семінарська система навчання виникла з появою перших університетів і є основною у вищих навчальних закладах [4,7].


- 117-



. В результаті впровадження в навчальний процес медичних університетів кредитно-модульної системи та наступних за цим перетворень важливим інструментом розуміння того, що відбувається для академічної громадськості, є сучасний стан реалізації реформ у вузах, а також специфіка стосовно до профілю, традицій окремих кафедр медичних університетів України. Перехідна кредитно-модульну систему, яка спирається на гнучку структуру освітніх стандартів так званого компетен- тнісного типу - стандартів, сформованих на основі проектування результатів навчання [6, 8]. Своєрідність і множинність підходів до вирішення актуальних питань, що стоять сьогодні перед академічної громадськістю, заслуговує пильного інтересу [3].

Досягнення нової якості осюти пов'язане із серйозним переосмисленням значення системи вищої професійної освіти. Традиційно метою освіти була в основному передача існуючих знань, навичок і цінностей. Новий погляд сприяє переорієнтації освіти на підготовку людей до життя, д о вирішення питань гарантованої зайнятості, до вимог швидко мінливого суспільства, до технологічних змін, які в даний час зачіпають всі сторони намюго життя та сприімотьлідвищвнню добробуту й якості життя [2].

У системі навчання студентів вХНМУ викладання мікробіології, вірусології та імунології традиційно займає вагоме місце, оскільки знання цих фундаментальних наук необхідно кожному лікарю.

Тому необхідним є детально охарактеризувати форми організації навчального процесу та-їх проведення на кафедрі мікробіології, вірусо- лргії та імунології ХНМУ.

Основними формами організації навчального процесу на кафедрі є лекція, практичне заняття як складові аудиторної роботи, самостійна робота студентів та їх участь у науковій роботі кафедри як позаауди- торна робота. /Іекція як метод навчання є од ним з основних форм організації навчального процесу, що являє собою усне, монологічне, систематичне, послідовне викладання навчального матеріалу [9]. При складаггі на кафедрі обов’язково використовуються новітні дані з освітлюваної проблеми та максимально задіюється можливість мультимедійного подання матеріалу з демонстрацією відео- та фотоматеріалів, оскільки сприйняття інформації в такій формі й у вигляді асоціацій, представлених на слайдах, полегшує засвоєння І запам'ятовування даних [1,5]. Лекції розподілені та структуровані на три модулі відповідно до плану роботи кафедри. Лекції першого модуля висвітлюють загальну мікробіологію, вірусологію та імунологію. Лекції другого модуля орієнтовані на вивчення спеціальної мікробіології з більш глибоким вивченням принципів лабораторної діагностики та профілактики окремих інфекційних захворювань (наприклад, холери, дифтерії, туберкульозу та ін.). Лекції третього модуля пов'язані з питаннями спеціальної вірусологи - лабораторної діагностики та профілактики вірусних інфекцій, що викликані вірусами грипу, гепатитів, ентеровірусами, герлесвірусами, ретро вірусами.


- 118-





Практичне заняття як друга основна форма організації навчального процесу, яка полягає у виконанні студентами під керівництвом викладача комплексу навчальних завдань з метою засвоєння науково-тео- ретичних основ навчальної дісципліни, на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології займає найбільш вагоме місце. Практичні заняття першого модулю на кафедрі присвячені вивченню питань загальної мікробіології та імунології. Студенти знайомляться з історією науки, основними поняттями та розділами мікробіології й імунології, отримують перше уявлення про інфекційний процес. Вони вивчають можливості використання мікробів для отримання імунобіологічних, хіміотерапевтичних, медичних препаратів і біотехнояогічних продуктів, освою- методи виявлення мікробів в об'єктах навколишнього середовища. ; можливість ознайомлення з роботою проблемної лабораторії кафедри, в в молекулярно-біологічному відділі здійснюється постановка полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) - експрес методу молекулярно-біологічної діагностики інфекційних захворювань, теоретичне вивчення Якого передбачено навчальною програмою з мікробіології, вірусології та імунології. Протягом наступних двох модулів, що включають вивчення спеціальної бактеріології та вірусології, студентам викладаються розтли спеціальної мікробіології, присвячені збудникам захворювань людини: їх властивостями., основам епідеміології, патогенезу, клініки, абораторної діагностики, лікування та профілактики цих інфекцій. Таким чином, залежно від тематичної спрямованості та матеріального забезпечення практичні заняття проходять у декількох формах:

  • у вигляді семінарського заняття - коли навчальний процес є організованим у формі колективного обговорення студентами теоретичних питань під керівництвом викладача (наприклад, заняття з лабораторної діагностики герпесвірусних інфекцій, арбовірусних захворювань, геморагічних лихоманок, вірусних гепатитів),

  • у вигляді лабораторного заняття - коли, з одного боку, відбувається закріплення теоретичного матеріалу, одержаного студентами в процесі академічного навчання (наприклад, заняття за темами: «Кулясті бактерії. Прості методи забарвлення», «Палочковидні бактерії. Забарвлення за Грамом», «Спори. Капсули. Демонстрація спор і капсул у бактерій»), а з іншого, набуття студентами знань, умінь і навичок професійної діяльності, а саме: кожен студент має можливість приготувати мазок, забарвити його для оцінки морфологічних і тинкторіальних властивостей мікроорганізмів; зробити посів, провести культивування й ідентифікацію певного виду бактерій для вивчення фізіології мікроорганізмів; заразити курячі ембріони для часткового проведення вірусологічного методу; провести реакцію аглютинації на склі, реакцію кільцеприципітації й ІФА в рамках проведення серологічного методу).

Крім того, на кафедрі по суботах або за окремим графіком також організовано проведення індивідуальних навчальних занять з метою
підвищення рівня підготовки студента та розкриття індивідуальних творчих здібностей, а також консультацій - як форми навчального заняття,


- 119-





при якій студенти отримують відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Самостійна робота студентів - особлива форма організації навчального процесу, що представляє собою заплановану, пізнавальну, організаційну і методично-спрямовану діяльність студентів, орієнтовану на досягнення конкретного результату, яка здійснюється без прямої допомоги викладача. Основними видами самостійної роботи студентів на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології є 1) підготовка реферативних доповідей, оформлення навчальних таблиць, що включають розробку схем лабораторної діагностики інфекційних захворювань і 2) участь у науково-дослідній роботі кафедри. Студенти, які бажають отримати додаткову інформацію про мікробіологічні дослідження, беруть участь у проведенні експериментів як in vivo, так і in
vitro з обґрунтуванням аналізу результатів наукових досліджень, що відображається у спільних наукових публікаціях і доповідях на міжнародних науково- практичних конференціях, конгресах і з'їздах. Дана наукова робота приносить студентам додаткові бали до оцінки за відпойідним модулем в рамках дисципліни.

В результаті виконання як аудиторної, так позааудиторної роботи студёнти набувають як стандартні дисциплінарні знання, вміння і навички (передбачені в рамках вивчення предмета), так і необхідні їм надалі вміння пошуку, обробки, систематизації інформації, що вагомо впливає на формування та розвиток критичного і творчого мислення, вміння працювати з інформацією, а саме на це спрямований пріоритетний в багатьох країнах світу особистістю орієнтований підхід в системі сучасної освіти.

Література:

  1. Абдулвелеева Р. Р. Использование информационных и коммуникационных технологий в образовании: учебно-методическое пособие / Р. Р. Абдулвелеева. - Орск: изд-во ОГГИ, 2010. - 122 с.

  2. Акулова О. В. Инновационная подготовка педагогических кадров в условиях нелинейной организации образовательного процесса / О. В. Акулова // ВесГник Герценовского университета. - 2007. - № 1. - Режим доступу:

http://cyberleninka.ru.

  1. Алгазинов Э. К. Организация учебного процесса в вузе на основе балльно-рейтинговой системы / Э. К. Алгазинов, В. Т. Титов // Фундаментальные исследования. - 2008. - № 1. - С. 130-132.

  2. Закон України «Про вищу освіту» (від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ).

  3. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: учеб. пособие для студ. пед. учеб. заведений / И. Г. Захарова. - М.: «Академия», 2003. - 192 с.

  4. Магомаева С. П. Рейтинговая система оценки качества образовательного процесса как средство д иагностики достижений студентов / С. Г). Ма-


- 120-





гомаееа // Педагогика и психология. - 2009. - № 2. - Режим доступу:

http://cyberleninka.ru.



  1. Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».

  2. Наказ МОН № 48 від 23.01.04 року «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу».

  3. Чижик В. П. Формы организации образовательного процесса в высшем учебном заведении / В. П. Чижик // СТЭЖ. - 2011. - № 14, - Режим доступу:

http://cyberleninka.ru.

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ ВИКЛАДАННЯ ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ



Ніколаєва О.В., Шугова H.A.

Вища освіта - це важливий фактор, який значною мірою впливає на зміни та розвиток соціально-економічної та політичної сфер держави, модернізація яких останнім часом направлена на підготовку фахівців на рівні міжнародних вимог, що в свою чергу, посприяє вступу України до цивілізованого всесвітнього товариства. Особливе місце при цьому посідає освіта медична [ 1 ]. У сучасних умовах п ідвищеного потоку інформації, накопичення великого матеріалу в різних галузях медичних знань як ніколи потребує перегляду та змін викладання загальнотеоретичних медичних дисциплін, зокрема, патологічної фізіології, покликаної формувати у студентів здібності до логічного мислення, аналізу та узагальнення фактів, вміння оцінювати окремі біологічні явища та медико-тео- ретичні питання з вірних методологічних позицій.

Саме патофізіологія є сполучною ланкою між біологічним комплексом дисциплін перших курсів та підготовкою студентів до вивчення клінічних дисциплін. Саме з патофізіології починається знайомство студента- медика з медичною проблематикою, медичною термінологією. У зв'язку з цим, викладання даної дисципліни має низку своїх особливостей.

Викладачі кафедри патологічної фізіології Харківського національного медичного університету проаналізували методи та форми вивчення даної дисципліни та дійшли висновків, що особливості викладання на кафедрі патофізіології складаються з трьох компонентів.

По перше, це узгоджена робота педагогічного колективу кафедри. Узгодженість у роботі досягається проведенням внутрішньокафедраль- них семінарів, підвищенням кваліфікації викладачів, участю у міжнародних конференціях, конгресах тощо [2], Викладачі кафедри вважають, що важливим компонентом для подальшого покращення підготовки висококваліфікованих лікарів є вирішення питання про включення циклу лекцій з патологічної фізіології до програм V та VI курсів, коли студенти


- 121 -



База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка