Імені данила галицького




Сторінка1/20
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.56 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Факультет післядипломної освіти

Кафедра терапії №1 та медичної діагностики

Методичні розробки практичних занять

зі спеціальності «Внутрішні хвороби»

для очної частини інтернатури

для лікарів-інтернів 1-го року навчання

Львів-2013

Методичні розробки складені на підставі «Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації» зі спеціальності «Внутрішні хвороби».



Підготовлені: завідувач кафедри терапії №1 та медичної діагностики ФПДО, д.мед.н., професор Є.Я. Скляров; д.мед.н., професор В.І. Вдовиченко; к.мед.н., доценти: О.О. Бондаренко, І.С. Садовий, О.П. Подорожний, Т.І. Маркова, Л.М. Терлецька, О.М. Вергун, М.В. Перепелиця, Я.С. Денисюк, Б.Б. Бодревич, М.А. Бичков, Г.І. Ковальчук; к.мед.н., асистенти: А.Л. Демидова, О.С. Капустинська; аспірант О.Є. Склярова.

Анотація


Тематика методичних розробок охоплює основні розділи «Внутрішніх хвороб» і включає 99 практичних занять. З них до розділу «Організація терапевтичної допомоги населенню» – 7, до розділу «Хвороби органів дихання» - 16, до розділу «Хвороби серцево-судинної системи» - 19, до розділу «Ревматичні захворювання» – 16 , до розділу «Хвороби органів травлення» – 14, до розділу «Хвороби нирок» – 5 та до розділу «Невідкладні стани» – 22.

Для виявлення та належної оцінки рівня знань лікарів-інтернів передбачені підсумкові контролі знань: семінари-колоквіуми з кардіології, ревматології, пульмонології, гастроентерології, невідкладних станів та підсумковий контроль знань на заліковому занятті .



Відповідальний за випуск: завідувач кафедри терапії №1 та медичної діагностики ФПДО Львівського національного медичного університета ім. Данила Галицького, д.мед.н., професор Є.Я. Скляров

Рецензенти: д.мед.н., професор Ю.Г. Кияк, д.мед.н, професор Р.Я. Дутка

Методичні розробки рекомендовані до друку методичною комісією ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького від «13» вересня 2012 р. протокол № 1.


ЗМІСТ ТЕМ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1.

Організація роботи дільничного терапевта і сімейного лікаря

2.

Аналіз роботи дільничного лікаря-терапевта. Санітарно-просвітня робота

3.

Основні принципи диспансеризації та її ефективність

4.

Основи медико-соціальної експертизи

5.

Організація роботи денних стаціонарів

6.

Організація роботи стаціонарів на дому

7.

Наступність в роботі терапевтичної служби

8.

Методи обстеження хворих з патологією органів дихання

9.

Гострі респіраторні вірусні інфекції

10.

Клініка та діагностика бронхітів

11.

Клініка та діагностика пневмоній

12.

Клініка, діагностика ускладнень пневмонії

13.

Клініка та діагностика бронхіальної астми

14.

Нагнійні захворювання легень

15.

Дія отруйних речовин на органи дихання

16.

Саркоїдоз органів дихання

17.

Рак легень

18.

Паразитарні та грибкові захворювання легень

19.

Емфізема легень

20.

Інтерстиціальні захворювання легень

21.

Муковісцидоз

22.

Хронічна дихальна недостатність

23.

Легеневе серце

24.

Клінічна оцінка методів обстеження хворих з патологією серцево-судинної системи

25.

Техніка виконання ЕКГ, її розшифровка

26.

Клініка та діагностика захворювань міокарда

27.

Клініка та діагностика кардіоміопатій

28.

Гіпертонічна хвороба

29.

Клініка та діагностика симптоматичних гіпертензій

30.

Клініка та діагностика стенокардії

31.

Клініка та діагностика класичного інфаркту міокарда

32.

ЕКГ-діагностика інфаркту міокарда

33.

Клініка та діагностика ускладнень інфаркту міокарда

34.

Клініка та діагностика атипових форм інфаркту міокарда

35.

Ексрасистолія

36.

Пароксизмальні тахікардії

37.

Тріпотіння та мигтіння передсердь

38.

Тремтіння та фібриляція шлуночків

39.

Клініка і діагностика серцевої недостатності

40.

Атеросклероз

41.

Хвороби серцево-судинної системи і вагітність

42.

Хвороби серцево-судинної системи у осіб похилого та старечого віку

43.

Клінічна оцінка методів обстеження хворих з ревматичними захворюваннями

44.

Гостра ревматична лихоманка. Ревматична хвороба серця

45.

Вади серця

46.

Ревматоїдний артрит

47.

Системний червоний вовчак

48.

Системна склеродермія

49.

Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева)

50.

Геморагічний васкуліт

51.

Вузликовий периартериїт

52.

Дерматоміозит

53.

Інфекційний ендокардит

54.

Подагра

55.

Хондрокальциноз

56.

Остеоартроз

57.

Особливості перебігу ревматичних захворювань у осіб похилого та старечого віку

58.

Особливості перебігу ревматичних захворювань у вагітних

59.

Клінічна оцінка методів обстеження хворих з патологією органів травлення

60.

Захворювання стравоходу

61.

Сучасні аспекти діагностики хронічного гастриту

62.

Пептичні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки

63.

Неlісоbасtег руlогі - негативні виразки шлунку та дванадцятипалої кушки

64.

Ускладнення виразкової хвороби

65.

Органічні ураження кишки (неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона)

66.

Кишкова диспепсія (синдром подразненого кишечника)

67.

Гострий панкреатит, клініка та діагностика

68.

Хронічний панкреатит, клініка та діагностика

69.

Алкогольна хвороба печінки

70.

Хронічні гепатити

71.

Цирози печінки

72.

Ускладнення цирозу печінки та їх лікування

73.

Клінічна оцінка методів обстеження хворих з патологією нирок

74.

Хронічна ниркова недостатність

75.

Гломерулонефрит

76.

Пієлонефрит

77.

Хронічна хвороба нирок

78.

Зупинка кровообігу та дихання, раптова коронарна смерть

79.

Гострий коронарний синдром

80.

Гостра асфіксія

81.

Гостра дихальна недостатність

82.

Гостра ниркова недостатність

83.

Гостра затримка сечі

84.

Пароксизмальні порушення ритму серця

85.

Тромбоемболія легеневої артерії

86.

Гостра серцева недостатність

87.

Гіпертонічні кризи

88.

Колапс

89.

Кардіогенний шок

90.

Гостра печінкова недостатність

91.

Кров у випорожненнях

92.

Кровотечі і крововтрата

93.

Коматозні стани в ендокринології

94.

Гостра наднирникова недостатність, тиротоксичний криз

95.

Анафілаксія, гостра шкірна висипка, токсикодермії

96.

Гострі медикаментозні отруєння, передозування ліків

97.

Покуси, вжалення

98.

Масові гострі радіаційні ураження, організація допомоги

99.

Організація допомоги при промислових отруєннях


Тема практичного заняття №1

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОГО ТЕРАПЕВТА І СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ

Навчальна мета заняття

Теоретично знати основні напрямки роботи та функціональні обов'язки дільничного терапевта і сімейного лікаря: форми організації праці, завдання дільничного терапевта і сімейного лікаря, види лікувально-діагностичної роботи, профілактичну спрямованість у роботі.

Практично вміти проводити раннє виявлення хворих з різною патологією на дільниці, призначити комплекс діагностичних обстежень і лікувально-профілактичних заходів, визначити показання до стаціонарного лікування, реалізувати диспансерний метод обслуговування, санітарно-протиепідемічні заходи та комплексні плани оздоровлення населення.

Професійно орієнтована мета

Дільничний терапевт і сімейний лікар надають первинну медико-санітарну допомогу (ПМСД) населенню, виконуючи при цьому функції не лише лікарів-лікувальників та організаторів лікувально-профілактичної допомоги населенню, але і надають санітарно-протиепідемічну допомогу.

На основі законодавства України про охорону здоров'я МОЗ України були прийняті наказ «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги» від 28.12.2002 року № 507, наказ «Про затвердження стандартів надання медичної допомоги за спеціальністю "Професійна патологія" в амбулаторно-поліклінічних закладах» від 10.01.2005 року №7.

Навчальні питання


  1. Форми організації праці дільничного терапевта і сімейного лікаря.

  2. Заходи з первинної та вторинної профілактики, що проводяться дільничним терапевтом і сімейним лікарем.

  3. Заходи з організаційно-методичної роботи.

  4. Санітарно-освітня робота на дільниці.

Короткий зміст заняття

В обов’язки дільничного терапевта та сімейного лікаря входять такі напрямки роботи:



  • ведення амбулаторно-поліклінічного прийому хворих та здорових;

  • лікування хворих вдома та в денному стаціонарі поліклініки, надання їм невідкладної допомоги;

  • рання діагностика різних захворювань з використанням всіх доступних в поліклініці методів обстеження;

  • принципи диспансерного обслуговування населення з метою виявлення факторів ризику різних захворювань та їх профілактики;

  • реабілітація хворих з широким використанням всіх реабілітаційних заходів;

  • відбір хворих для санаторно-курортного лікування;

  • вирішення питань експертизи тимчасової та стійкої непрацездатності;

  • ведення медичної документації лікарем відповідної спеціальності;

  • планування роботи, обліку і аналізу захворюваності та ефективності роботи лікаря;

  • пропаганди санітарно-гігієнічних знань та принципів здорового способу життя серед населення.

Контрольні питання

    1. Основні напрямки роботи дільничного терапевта, сімейного лікаря.

    2. Види лікувально-діагностичної роботи дільничного терапевта, сімейного лікаря.

    3. Аналіз роботи дільничного терапевта та сімейного лікаря.

    4. Аналіз захворюваності на дільниці терапевта, сімейного лікаря.

    5. Облік роботи терапевта, сімейного лікаря за міжатестаційний кваліфікаційний період.


Тема практичного заняття №2

АНАЛІЗ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОГО ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА.

САНІТАРНО-ПРОСВІТНЯ РОБОТА

Навчальна мета заняття

Теоретично знати основні функції лікаря та документообіг в амбулаторії загальної лікарської практики і сімейної медицини.

Практично вміти впроваджувати організаційно-управлінські заходи на дільниці обслуговування та в амбулаторії сімейної медицини, проводити планування і контроль надання медичної допомоги, ведення обліково-звітної документації медичного закладу.

Професійноорієнтована мета

Робота дільничного терапевта / сімейного лікаря при наданні медичної допомоги регламентується принципами пропедевтики та відображується в облікових медичних документах, якими для первинної ланки є «Картка амбулаторного хворого» (ф. 025/о).

Згідно витягу з наказу МОЗ України №1 від 08.01.2004 «Перелік облікової медичної документації закладу загальної практики / сімейної медицини», налічується понад 20 облікових та звітних форм, з якими дільничний терапевт / сімейний лікар має працювати. Окрім обов’язкових облікових форм існує перелік необов'язкової медичної документації.

Навчальні питання


  1. Перелік облікової медичної документації закладу загальної практики / сімейної медицини.

  2. Діагностична робота лікаря загальної практики / сімейної медицини на первинному етапі обстеження пацієнта.

  3. Попередження інфекційних захворювань та санітарно-протиепідемічна робота.

  4. Оформлення листків тимчасової втрати працездатності ф. 095/о.

  5. Заповнення медичної карти на МСЕК – ф. 088/о.

  6. Заповнення санаторно-курортної карти – ф. 072/о.

Короткий зміст заняття

Обговорення технологічного процесу надання медичної допомоги лікарем загальної практики / сімейної медицини згідно наказів МОЗ України та документообігу в поліклініці та в амбулаторії загальної лікарської практики.

Ознайомлення з «Переліком облікової медичної документації закладу загальної практики / сімейної медицини», переліком необов'язкової облікової медичної документації.

Для взаємодії з іншими медичними та немедичними закладами лікарем формуються облікові форми у наступних випадках: при направленні на консультацію, діагностику, лікування, реабілітацію, оздоровлення пацієнта у санаторно-курортних закладах, для інших немедичних установ.

Ознайомлення зі списком форм державної статистичної звітності: зведена відомість обліку захворювань та причин смерті в даному лікувальному закладі (серед дітей до 14 років включно); зведена відомість обліку захворювань та причин смерті в даному лікувальному закладі (серед дорослого населення 18 років і старші); зведена відомість обліку вперше зареєстрованих травм та отруєнь в даному лікувальному закладі; звіт про захворювання» зареєстровані у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувального закладу.

До списку облікових форм, що надаються пацієнтові включають довідку для одержання путівки (ф. 070/о), медичну довідку (лікарський професійно-консультативний висновок, ф. 086/о), довідку про тимчасову непрацездатність (ф. 095/о), довідку про термін тимчасової непрацездатності для подання до страхової організації (ф. 094-1/о).



Контрольні питання

    1. Ведення обліково-звітної документації медичного закладу.

    2. Облікова медична документація закладу загальної практики / сімейної медицини.

    3. Оформлення довідки про тимчасову непрацездатність.

    4. Облікові форми документів на робочому місці лікаря.

    5. Комунікаційні облікові форми.

    6. Список облікових форм, що надаються пацієнтові.


Тема практичного заняття №3

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ ТА ЇЇ ЕФЕКТИВНІСТЬ

Навчальна мета заняття

Теоретично знати мету диспансеризації, етапи диспансерного спостереження, групи здорового населення, що підлягають диспансеризації, групи здоров'я (диспансерні групи) та основні оздоровчі фактори.

Практично вміти провести профілактичний огляд людини, визначити диспансерну групу, накреслити комплекс оздоровчих заходів хворому, що знаходиться на диспансерному обліку, визначити показники ефективності диспансеризації.

Професійно орієнтована мета

Диспансеризація – це система роботи лікувально-профілактичних закладів, що включає активне спостереження за здоров'ям певних груп населення, вивчення умов праці та побуту, забезпечення їх правильного фізичного розвитку і збереження здоров'я, а також попередження захворювань шляхом проведення відповідних лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і соціальних заходів. Основу диспансеризації складає диспансерний метод обслуговування, за допомогою якого відбувається синтез лікувального і профілактичного напрямків у медицині.



Навчальні питання

  1. Визначення диспансеризації, мета диспансеризації здорових та хворих.

  2. Етапи диспансерного нагляду.

  3. Диспансерні групи.

  4. Оздоровчі заходи диспансерного методу спостереження хворих.

  5. Ефективність диспансеризації.

Короткий зміст заняття

Мета диспансеризації хворих — охоплення динамічним медичним спостереженням хворих на ранній стадії захворювання, запобігання загостренням і ускладненням патологічного процесу, зменшення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і виходом на інвалідність, продовження та поліпшення якості життя хворих і періоду їх активної працездатності.

Мета диспансеризації здорових— збереження і зміцнення їх здоров'я, забезпечення правильного фізичного і психічного розвитку, створення нормальних умов праці і побуту, раннє виявлення захворювань, запобігання розвитку і прогресуванню хвороби, збереження працездатності.

Етапи диспансерного нагляду. Відбір контингентів для диспансеризації.

Групи здорового населення. Диспансеризація хворих із захворюваннями внутрішніх органів. Активне та своєчасне виявлення хворих на ранніх стадіях захворювання. Амбулаторні прийоми, відвідування хворих удома, профілактичні огляди, аналіз амбулаторних карток, виписок із історій хвороби, листків непрацездатності тощо.

Існує п'ять диспансерних груп:

I група – здорові люди, які не мають скарг і об'єктивних ознак хвороби під час обстеження та не хворіли в минулому;

II група – практично здорові люди, які мають в анамнезі дані про перенесені захворювання та фактори ризику розвитку певної патології внутрішніх органів, але на даному етапі не мають скарг;

ІІІ група – хворі на хронічні захворювання в стадії компенсації.

IV група – хворі на хронічні захворювання в стадії субкомпенсації.

V група – хворі на хронічні захворювання в стадії декомпенсації.

Амбулаторно-клінічна документація. Клінічний, санітарно-оздоровчий та психологічний фактори диспансерного нагляду. Профілактичні та лікувальні заходи в процесі активного диспансерного спостереження.

Аналіз якісних показників ефективності диспансеризації.


  1. Ступінь охоплення населення диспансеризацією:




Питома вага здорового населення, охопленого диспансеризацією

=

Кількість здорових людей, що

перебувають на диспансерному обліку протягом 1 року × 100



Середньорічна кількість населення




Питома вага хворих, які перебувають на диспансерному обліку

=

Кількість хворих, що перебувають на

диспансерному обліку протягом 1 року × 100



Середньорічна кількість населення




Питома вага всього населення, що перебуває на диспансерному обліку(за медичними і соціальними показниками)

=

Кількість хворих і здорових, що перебувають на

диспансерному обліку × 100



Середньорічна кількість населення




  1. Питома вага диспансерних груп:




Питома вага здорових осіб (І група) серед загальної кількості людей, що перебувають на диспансерному обліку

=

Кількість здорових людей (І група), що перебувають на

диспансерному обліку × 100



Загальна кількість населення, що перебуває на

диспансерному обліку




Контрольні питання

  1. Перерахувати групи здорового населення, що підлягають диспансеризації і вказати її мету.

  2. Завдання сімейного лікаря на І, II і III етапах диспансеризації.

  3. Характеристика диспансерних груп.

  4. Накреслити комплекс оздоровчих заходів для хворих на гіпертонічну хворобу.

  5. Накреслити комплекс оздоровчих заходів для хворих на ішемічну хворобу серця.

  6. Накреслити комплекс оздоровчих заходів для хворих на виразкову хворобу.

  7. Показники ефективності диспансеризації хворих.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка