Історія виникнення руху




Скачати 113.24 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір113.24 Kb.


ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ РУХУ
Міжнародний рух Червоного Хреста має своє глибоке історичне коріння. Ідея створення Червоного Хреста зародилася серед жахів і страждань війни як вираз співчуття і милосердя до її жертви, прагнення поліпшити їх долю.

24 червня 1859 року поблизу селища Сольферіно на півночі Італії, зійшлися дві армії: французька і австрійська. Бій продовжувався близько 16 годин після чого на полі бою покинутими залишилось 40 тисяч битих і поранених.

Увечері після бою Анрі Дюнан, молодий швейцарець, прибув до Сольферіно з місією не пов’язаною з битвою. Його справи зазнали невдачі і він думав, що французький імператор зможе йому допомогти, а знаючи що війна приведе імператора до цього місця він сподівався зустрітися з ним. Дюнан на власні очі побачив наслідки бою. Він згадував що спокій ночі було порушено зойками і стонами поранених. Вони просили про допомогу. Коли зійшло сонце було видно, що поле бою покривали тіла людей і коней. Бідні поранені були жахливо бліді і виснажені. Деякі з них хто мав глибокі поранення з ознаками інфекції, божеволіли від страждання, вони просили звільнити їх від таких мук. Все більше відчувалася нестача води, канави висохли, і солдати мали лише забруднену та солону воду.

Блукаючи серед поранених солдатів, які просили води Дюнан зрозумів як мало уваги їм приділяється. Зібравши групу місцевих жінок він організував їх у команду щоб роздавати пораненим їжу і воду. Залучив їх мити криваві так покриті паразитами тіла, щоб рани загоїлися. Він організував примітивну польову лікарню при церкві, зібрав полотно для перев’язок і купив продукти та медикаменти в сусідніх містах. Анрі Дюнан наказав маленьким хлопчикам відрами носити воду. Він привернув увагу випадкових перехожих, журналіста, графа, виробника шоколаду, і невдовзі ці люди перев’язували рани, носили воду, писали прощальні листи сім’ям людей, які вмирали. Усі помічники за якими Дюнан спостерігав забули про національність людей яких вони доглядали , вони тепер були усі брати.

Дюнан наштовхнувся на 20-літнього капрала який отримав кулю у лівий бік і знав, що незабаром помре від ран. Він дав молодому чоловіку води той подякував і зі сльозами на очах сказав: «О, сер, якби ви могли написати моєму батьку і заспокоїти мою матір». Дюнан написав його батькам. Це була єдина звістка, яку вони одержали від сина.

Фактично особисті бізнесові справи Дюнана потерпіли крах. Йому в той день не вдалося побачитися з імператором

Повернувшись до Швейцарії, Дюнан не зміг забути побачений жах. Тоді в 1862 році він вирішує написати книгу «Спогади про Сольферіно», в якій описав побачене і висловив просту позицію: «хіба не можна у мирний і спокійний час створити організації, в які ввійшли б висококваліфіковані добровольці для надання допомоги і догляду за пораненими у воєнні часи?». Він запропонував також сформулювати: «..міжнародний принцип, договірний і узаконений, який після його схвалення і ратифікації став би основою діяльності товариств з надання допомоги пораненим у різних країнах..»

Ця друга позиція започаткувала сучасне міжнародне гуманітарне право, першим конкретним вираженням якого стала Женевська конвенція 1864 року.

Книга Дюнана справила приголомшливе враження на європейську громадськість. Вперше прилюдно було заявлено, що висока смертність на війні – зло, з яким необхідно боротися.

Анрі Дюнана підтримали четверо його друзів: президент «Женевського благодійного товариства заохочення суспільного блага» - Густав Муаньє, генерал Г. Дюрф, Г. Муаньє, лікар Луї Апіа і Теодор Монуар. Разом вони створили Міжнародний Комітет допомоги пораненим – майбутній Міжнародний Комітет Червоного Хреста.
СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОГО РУХУ

ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА І ЧЕРВОНОГО

ПІВМІСЯЦЯ
Пройшло близько сто років після того, як Анрі Дюнан організував порятунок поранених поблизу Сольферіно, Міжнародний рух Червоного Хреста і червоного Півмісяця має багато прихильників у всьому світі. Рух об’єднує національні товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, Міжнародну Федерацію товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та Міжнародний Комітет Червоного Хреста.

Національні товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, спочатку створені для догляду за пораненими і хворими бійцями разом з армійськими санітарними службами, у даний час займаються різносторонньою діяльністю як у мирний, так і у воєнний час: допомога армійським медслужбам; сфера охорони здоров’я, донорство; допомога людям похилого віку, інвалідам; рятувальні роботи і допомога жертвам стихійних лих і техногенних катастроф; допомога біженцям та ін.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) – недержавна гуманітарна незалежна установа. Він діє як нейтральний посередник під час збройних конфліктів, звертаючи особливу увагу на терміновість дії. МКЧХ є засновником руху.

МКЧХ:

  • Надає захист і допомогу жертвам війн і збройних конфліктів;

  • Поширює міжнародне гуманітарне право;

  • Має центральну агенцію розшуку.



Міжнародна Федерація являє собою міжнародну неурядову гуманітарну організацію з унікальною структурою, що охоплює весь світ.

Роль Федерації – завжди і всіма засобами, що є у неї в розпорядженні, підтримувати товариства-члени в їх гуманітарній діяльності, роблячи таким чином свій внесок у справу миру. Окрім того, Федерація сприяє розвитку національних товариств, координує їх дії з надання допомоги жертвам стихійних лих і техногенних катастроф, епідемій, а також біженцям поза зоною конфліктів.

В Україні офіс Федерації працює з 1997 року; надається допомога за програмою «Чорнобиль»; допомога постраждалим від стихійних лих, допомога нужденним, та інш. види допомоги

ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО

РУХУ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА І

ЧЕРВОНОГО ПІВМІСЯЦЯ




Гумманість

Неупередженість

Нейтральність

Незалежність

Добровільність

Єдність

Універсальність

Виконуючи свою місію Рух керується певними принципами. Основоположні принципи є обов’язковою нормою (правилом) поведінки, зумовленої здоровим глуздом і досвідом, «зводом законів», яким ми постійно повинні керуватися.

Принцип гуманності полягає в тому, що Рух намагається за будь-яких обставин відвертати або полегшувати страждання людини. Він покликаний захищати життя і здоров’я людей і забезпечувати повагу до людської особи. Рух сприяє досягненню взаєморозуміння,, дружби, співробітництва і міцного миру між народами.

Неупередженість передбачає, що рух не проводить ніякої дискримінації за ознаками національності, раси, релігії, класу або політичних переконань. Він лише намагається полегшити страждання людей, в першу чергу тих, хто найбільше цього потребує.

Нейтральність завжди припускає дистанціювання від політичних, релігійних або будь-яких інших протиріч, а у випадку збройних конфліктів чи безладів – відмову від діяльності, яка будь-яким чином могла б сприяти веденню воєнних дій будь-якої із сторін супротивника.

Принцип незалежності у широкому розумінні означає, що заклади Червоного Хреста і Червоного Півмісяця повинні протидіяти будь-якому втручанню – політичному, ідеологічному або економічному.

Суть добровольності – у наданні безкорисливих послуг людям, що є найбезпосереднішим виразом гуманності.

Єдність – у країні повинно бути одне Національне товариство Червоного Хреста або Червоного Півмісяця. Воно повинно бути відкритим для всіх і здійснювати свою гуманітарну діяльність на всій території країни.

У принципі універсальності відображаються: все світність; однакові правила і обов’язки усіх товариств; надання допомоги товариствами один одному.

Основоположні принципи, які визначають напрями діяльності Червоного Хреста і несуть у собі заклик до людської доброти. Принципи являють собою ідеал до якого треба прагнути. Тільки відданість принципам дозволяє Національним товариствам виконувати свою місію, долати труднощі та кризи.




ЗАХИСТ ЕМБЛЕМИ ЧЕРВОНОГО

ХРЕСТА І ЧЕРВОНОГО

ПІВМІСЯЦЯ

Будь-яка емблема, зображена на прапорі, значку, наклейці має об’єднувальну властивість. Але її основна функція – символічна і політична – виражається у її кольорі.

Емблема червоного хреста на білому тлі була прийнята під час Міжнародної конференції 1863 року як розпізнавальний знак товариств допомоги пораненим воїнам.

У Конве5нції 1929 року був зафіксований ще один знак – червоний півмісяць, а в січні 2007 року – червоний ромб(«рубін»).

Відповідно до Конвенції, емблема є видимим знаком захисту, що надається конвенціями у воєнний час:

  • Медичному і духовному персоналу збройних сил;

  • Медичним формуванням і закладам збройних сил;

  • Медичним формуванням і санітарним транспортним засобам Національного товариства у разі, коли вони виступають як добровільні помічники військових медичних служб

  • Медичному майну

Використовувати емблему як захисний знак під час збройного конфлікту мають право:

  • Медична служба збройних сил і духовний персонал;

  • Національні товариства, незалежним чином визнані у повноваженні своїм урядом.

  • Ц»ивільні лікарні, якщо вони мають дозвіл державних органів

  • Цивільні медичні підрозділи та інші добровільні товариства допомоги, якщо вони визнані і мають відповідні дозволи компетентної влади. (У цьому випадку емблема має бути великого розміру)

Також передбачено використання емблеми як розпізнавального знаку. У цьому випадку вона позначає осіб, транспортні засоби або споруди, що мають відношення до Руху Червоного Хреста, розміри її повинні бути невеликими.

Як розпізнавальний знак у мирний час червоний хрест або червоний півмісяць може використовуватися:

  • Медичною службою збройних сил

  • Національними товариствами

  • Автомашинами швидкої допомоги і постами першої медичної допомоги, які надають безкоштовну допомогу, при наявності спеціального дозволу національного товариства, якщо це не суперечить національному законодавству (як вийняток).

Міжнародний Комітет Червоного Хреста і Міжнародна Федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця мають право використовувати емблему завжди і всюди.
Будь-яке, спеціально не передбачене Женевськими конвенціями і Додатковими протоколами до них використання емблеми є зловживання нею.

Кожна держава – учасник Женевських конвенцій, приєднавшись до цих конвенцій, взяла на себе забов’зання вживати заходи для того, щоб не допускати і припиняти зловживання емблемою як у мирний, так і у воєнний час.

Верховною Радою України також прийнятий Закон України «Про символіку червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні», 26 серпня 1999 року він набрав чинності.
МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО
Ідея захисту людини від лих воєнного часу і сваволі не є новою. Виникнувши на початку розвитку людства, вона постійно набирала сили і зараз переживає свій розквіт. Рух, не породжений нею, йде у ногу з розвитком цивілізації.

Виникає питання: чи можливо зменшити нещастя, зумовлені війною? І передова гуманістична думка дає відповідь, що це – можливо. Війна – це, звичайно, використання сили, але сили, яка має межі. Окрім і вище насилля усе ж існують права і обов’язки. Вони і складають закони війни, котрі є продуктом розуму і глибоких гуманних почуттів і повинні поважаться усіма людьми в усі часи. І якраз цю роль покликане виконувати міжнародне гуманітарне право, яке складає важливий розділ міжнародного права.

Воно захищає виведених із строю військовослужбовців, цивільних осіб і невійськові об’єкти, а також обмежує застосування певних видів зброї.

Суттєвий внесок у створення і розвиток МГП зробили засновники Червоного Хреста. Виникнення сучасного гуманітарного права, яке називають іноді «правило війни» або «правило збройних конфліктів», припадає на середину 19 ст.

В основі міжнародного гуманітарного права лежить принцип гуманності . Його можна визначити як попередження і полегшення людських страждань за будь-яких обставин.

Відповідно до цього права, пораненим і хворим військовослужбовцям надається допомога і догляд без будь-якої різниці і дискримінації, незалежно від їх приналежності до однієї з сторін, що воюють. Медичний і духовний персонал, санітарні заклади та їх майно повинні користуватися повагою. Вони позначаються захисним знаком – червоним хрестом на білому тлі. Захистом користуються також військовополонені і цивільне населення.



Миколаївська обласна організація Товариства Червоного Хреста України та її міскрайонні організації, які знаходяться в її підпорядкуванні, є всеукраїнськими добровільними громадськими гуманітарними організаціями, які допомагають державі у наданні медичної і гуманітарної допомоги під час збройних конфліктів та в мирний час, беруть участь у наданні міжнародної допомоги у разі катастроф і надзвичайних ситуацій, забезпечують медико-соціальну допомогу найменш соціально захищеним верствам населення.

Свою діяльність здійснюють на підставі Закону України «Про Товариство Червоного Хреста України» № 330-ІУ від 28.11.2002 року, Статуту Товариства Червоного Хреста України зареєстрованого Міністерством юстиції України 10.06.2006 року із змінами від 21.06.2011 року, Положення про патронажну службу милосердя Товариства Червоного Хреста України затвердженою Президією Правління Товариства Червоного Хреста України 3 20/3 від 21.02.2006 року.

Основна мета діяльності це захист життя людини, попередження та полегшення людських страждань під час збройних конфліктів, стихійного лиха, катастроф та аварій, надання допомоги медичній службі збройних сил і органам охорони здоров,я, сприяння органам державної влади України у їх діяльності в гуманітарній сфері.

Товариство Червоного Хреста України є неприбутковою добровільною організацією основоположними принципами якої є гуманність, неупередженість, нейтральність, незалежність, добровільність, єдність, універсальність.

Патронажна служба Миколаївської обласної організації налічує 117 медичних та молодших патронажних сестер. На обліку знаходиться 14 767 одиноких престарілих, із них 5 071 чоловікам надається медико-соціальна допомога медичними та молодшими патронажними сестрами Товариства Червоного Хреста. Взагалі, щорічно, в середньому надається 228 946 медичних послуг та 15 480 соціально-побутових послуг. Станом на 01.07.2012 року на обслуговувані знаходиться :

    • інвалідів ВВВ - 113 чоловік;

    • інвалідів праці – 28 чоловік;

    • учасників ВВВ – 1 143 чоловіка;

    • інвалідів з дитинства – 53 чоловіка:

    • одиноких та одиноко проживаючих – 1 415 чоловік.

Для надання медико-соціальної допомоги по області функціонує 9 медико-соціальних кімнат, 7 медико-соціальних центрів, 25 банків одягу, та 31 пункт першої допомоги.

Взагалі в діяльності Товариства Червоного Хреста багато напрямків – це робота з молоддю, робота по пропаганді безоплатного донорства, санітарно-освітня робота по профілактиці особливо небезпечних інфекцій, пропаганда здорового способу життя, та навчання населення надавати першу допомогу при надзвичайних ситуаціях. Ще одним, та ймовірно самим основним напрямком роботи є збір натуральної та грошової допомоги для надання адресної допомоги мало захищеним верствам населення.

Для проведення цієї роботи залучаються волонтери Червоного Хреста, згідно укладених угод проводиться спільна співпраця з зацікавленими організаціями та установами, та проводиться залучення населення до лав Товариства, а саме:

    • організовуються первинні організації Товариства Червоного Хреста;

    • проводиться освітня робота по поширенню знань про червоно хресний рух;

    • розповсюджуються ідеї милосердя та благодійності, поваги до нужденних.

Джерелами утворення коштів і майна Товариства є :

    • вступні та щорічні внески членів Товариства;

    • благодійні пожертвування та допомога у будь якій формі в установленому порядку від державних та громадських організацій, інших юридичних осіб та окремих громадян;

    • пожертвування будь якого рухомого чи не рухомого майна та кошти, що надійшли від громадян як дар чи заповіт;

    • допомога та соціальне замовлення з боку державних органів для виконання цільових програм та акцій Товариства;

    • надходження від проведення благодійних заходів;

    • інші надходження, що не суперечать чинному законодавству України.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка