«івано-франківський національний медичний університет» european credit transfer system




Сторінка4/5
Дата конвертації17.04.2016
Розмір0.74 Mb.
1   2   3   4   5

5)Контрольні заходи


Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Оцінювання - це один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та на статистичну достовірність оцінок. Тому під час оцінювання перевага надається стандартизованим методам: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних. За змістом необхідно оцінювати рівень сформованості вмінь та навичок, що визначені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці та відображені навчальною програмою відповідної навчальної дисципліни.



Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за багатобальною (200 балів) шкалою.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу включає:

- вивчення дисциплін (проходження практик), структурованих на модулі як задокументовану логічно завершену частину навчальної програми, що реалізуються відповідними формами організації навчального процесу і закінчуються підсумковим модульним контролем;

- впровадження залікових кредитів ECTS як одиниці виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни;

Кредит (Credit) включає усі види робіт студента, передбачених у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів „Крок 1” і „Крок 2”, практично орієнтованого державного іспиту, виробничу практику, виконання курсових робіт тощо. Один кредит ECTS становить 30 академічних годин для спеціальностей «Лікувальна справа», «Педіатрія» і «Стоматологія» та 36 академічних годин – для спеціальності «Фармація».

-  відсутність у графіку навчального процесу екзаменаційних сесій, оскільки здійснюється контроль засвоєння студентом кожного модуля навчальної дисципліни;

- застосування шкали оцінювання ECTS, яка є рейтинговою і конвертується у прийняту в Україні систему оцінювання знань, вмінь та навичок студента для внесення її у додаток до диплому міжнародного зразка (Diploma supplement).

Оцінювання модуля

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60 % до 40 %.

Оцінювання поточної навчальної діяльності

Під час оцінювання засвоєння кожної теми практичного (семінарського) заняття модуля студенту виставляються оцінки за багатобальною шкалою з використанням прийнятих в університеті та затверджених цикловою методичною комісією критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми практичного (семінарського, лабораторного) заняття.

Вага кожної теми практичного (семінарського) заняття в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем практичних (семінарських) занять у модулі.

Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.



Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають максимальному балу за практичне (семінарське) заняття, на кількість тем практичних (семінарських) занять у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу студента, але не повинна перевищувати 120 балів.

Максимальний бал за практичне (семінарське) заняття у модулі вираховується шляхом поділу 120 балів на кількість практичних (семінарських) занять у даному модулі, при цьому практичні (семінарські) заняття, які відведені робочою навчальною програмою з дисципліни для складання підсумкового модульного контролю в даний розрахунок не включаються.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент для допуску до підсумкового модульного контролю або заліку, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають мінімальному позитивному балу за практичне (семінарське) заняття на кількість тем практичних (семінарських) занять у модулі, при цьому практичні (семінарські) заняття, які відведені робочою навчальною програмою з дисципліни для складання підсумкового модульного контролю в даний розрахунок не включаються.

Мінімальний позитивний бал за практичне (семінарське) заняття вираховується з розрахунку не менше 50% від максимального балу за практичне (семінарське) заняття у модулі (в залежності від того, як це визначеною типовою навчальною програмою дисципліни).

Студент на практичному (семінарському) занятті може бути оцінений в залежності від рівня показаних ним знань від 0 балів до максимального балу за дане заняття.

Студентам надається можливість перескладання незадовільних поточних оцінок протягом двохтижневого терміну після отримання поточної незадовільної оцінки, але не пізніше дня проведення підсумкового модульного контролю під час консультацій та відробок практичних (семінарських) занять за регламентом, затвердженим на методичній нараді кафедри.

Студенту, який з поважної причини мав пропуски аудиторних навчальних занять, деканатом дозволяється відпрацювати не більше місячного об’єму навчальних занять за узгодженим графіком.



Практичні (семінарські) заняття, пропущені без поважних причин, за дозволом деканату мають бути відпрацьовані у продовж 2-х тижневого терміну (або 1 місяця для спарених занять), від дати пропуску до дня складання підсумкового модульного контролю.

Відробка пропущених практичних (семінарських) занять здійснюється за попереднім записом студентів згідно затвердженого графіку відробок кафедри.

Якщо студент з неповажних причин не відпрацював у 2-х тижневий (місячний) термін пропущені аудиторні заняття, питання дозволу на відробку такому студентові вирішується завідувачем кафедри, до дати складання підсумкового модульного контролю.

Питання дозволу на відпрацювання студентом пропущених аудиторних занять, після дати складання групою підсумкового модульного контролю, вирішується тільки деканатом. Прийняття кафедрою таких відробок без дозволу деканату не допускається.

Пропущені лекційні заняття відпрацьовуються студентом за регламентом, затвердженим на методичній нараді кафедри.

Поважною причиною пропуску вважається причина підтверджена документально (довідкою про хворобу, виданою діагностичним центром університетської клініки, заявою, підписаною деканатом, розпорядженням деканату, тощо). При відсутності у студента вище зазначених документів, причина пропуску вважається неповажною.
Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студента

Бали за індивідуальну самостійну роботу студента нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні.

Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальної самостійної роботи студента, залежить від їх об’єму та значимості і регламентується робочою навчальною програмою з дисципліни, але не повинна перевищувати 12 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної позааудиторної роботи (СПР) студентів

Самостійна позааудиторна робота студентів, яка передбачена робочою навчальною програмою з дисципліни оцінюється на відповідному практичному (семінарському) занятті, або на підсумковому модульному контролі, з обов’язковим відображенням порядку контролю СПР в робочій програмі з дисципліни.


Приклад розрахунку оцінок поточної успішності студентів та кількості балів за індивідуальну самостійну роботу студента.


Кількість занять

Оцінка в балах





Бали, які відповідають оцінкам в залежності від різної кількості тем практичних (семінарських) занять у модулях

36

30

29

28

27

24

20

19

18

15

10

9

5

4

Максимальний бал за заняття

3

4

4

4

4

5

6

6

6

8

12

13

24

30

Мінімальний позитивний бал за заняття

1

2

2

2

2

3

3

3

3

4

6

6

12

15

Бали, які відповідають незадовільній оцінці

0

0-1

0-1

0-1

0-1

0-2

0-2

0-2

0-2

0-3

0-5

0-5

0-11

0-14

Кількість балів за індивідиві-дуальну самостійну роботу

12

0

4

8

12

0

0

6

12

0

0

3

0

0


6.5. Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення всіх тем модуля на останньому, або останніх двох заняттях з модуля, згідно розкладу занять.

До підсумкового модульного контролю на основі „Відомості підсумкового модульного контролю” допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та набрали при вивчені модуля не меншу за мінімальну кількість балів.

Форми проведення підсумкового модульного контролю мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Регламент проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю повинні бути відображені у робочій навчальній програмі з дисципліни і доведені до студентів на початку вивчення модуля.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Студенти, які не склали підсумкового модульного контролю мають право на його перескладання не більше двох разів: перше – упродовж 10 днів після завершення відповідного модуля викладачу, якого призначає завідувач кафедри, друге – комісії, яку призначає завідувач кафедри, упродовж 10 днів після першого повторного складання, а в зимовий канікулярний період, не пізніше дня початку занять у весняному семестрі; у весняному семестрі не пізніше двох тижнів після закінчення семестру на 1-5 курсах за спеціальностями «Лікувальна справа» і «Педіатрія» та 1-4 курсах за спеціальностями «Стоматологія» і «Фармація».

В межах цього терміну після третього курсу передбачено складання ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 1».

Графіки перескладань підсумкових модульних контролів, як первинних так і комісійних, подаються кафедрами в деканат за два тижні до початку складання студентами підсумкового модульного контролю.

Студенти, які не з'явились на підсумковий модульний контроль, або на перескладання без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Студенти, які впродовж семестру одержали більше двох незадовільних оцінок з різних дисциплін, вивчення яких завершується, або двічі (один раз викладачу, другий – комісії) не пересклали підсумкового модульного контролю, підлягають відрахуванню з університету (наказ МОН України № 161 від 02.06.1993 року «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах»).

Позитивна оцінка отримана студентом при складанні підсумкового модульного контролю не перескладається.

6.6. Залік

Згідно з типовими навчальними планами, з ряду дисциплін, вивчення яких здійснюється відповідно до кредитно-модульної системи організації навчального процесу, формою підсумкового контролю знань є залік.

Залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях (наказ МОН України від 02.06.1993 року № 161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах»).



6.7. Оцінювання дисципліни

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Студент, якщо це передбачено навчальним планом, може отримати оцінку з дисципліни «зараховано».

Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).
Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ECTS та за чотиририбальною (традиційною) шкалою

Студенти, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються за шкалою ЕСTS таким чином:



Оцінка ECTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10 % студентів

В

Наступні 25 % студентів

С

Наступні 30 % студентів

D

Наступні 25 % студентів

E

Останні 10 % студентів

Ранжування з присвоєнням оцінок "A", "B", "C", "D", "E" проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю, і успішно завершили вивчення дисципліни.

Оцінки з дисципліни FX, F («2 (незадовільно)») виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Студенти, які одержали впродовж семестру більше двох незадовільних оцінок з дисциплін, підлягають відрахуванню з університету (наказ МОН України № 161 від 02.06.1993 року «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах»).

Оцінка FX виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль.

Оцінка F виставляється студентам, які відвідали всі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до складання підсумкового модульного контролю.

Оцінка ECTS конвертується у традиційну чотирибальну шкалу таким чином:


Оцінка ECTS

Оцінка за чотирибальною шкалою

А

5 (відмінно)

В, C

4 (добре)

D, E

3 (задовільно)

FX, F

2 (незадовільно)

На підставі проведеного ранжування куратором (кураторами) ECTS складається протокол ранжування, який підписується деканом чи деканами факультетів та куратором чи кураторами ECTS факультетів за даною спеціальністю.

На підставі Протоколу ранжування кафедра заповнює Заліково-екзаменаційну відомість з дисципліни, яку повертає в деканат у продовж тижня від дати отримання Протоколу ранжування. Результати ранжування студентів з дисципліни вносяться у «Журнали обліку відвідувань і успішності студентів»(ф. ЕН-1), «Журнал обліку успішності студентів з дисципліни»(ф. ЕН-2), Індивідуальні навчальні плани студентів та Навчальні картки студентів.

Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів

та переривання їхнього навчання

1.1. Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання визначений у «Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15.07.96 р. № 245.

1.2. При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, як правило, 10 навчальних дисциплін.

1.3. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс), згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного у “Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти ” від 06.06.96 р. № 191.

1.4. При відновленні на навчання, поверненні з академічної відпустки, у випадку, якщо до перерви у навчанні студент не навчався за кредитно-модульною системою, перезарахування оцінок, отриманих до перерви в навчанні, проводиться наступним чином:

1.4.1.При умові, якщо вивчення дисципліни продовжується:



  • то оцінки поточної успішності за минулі семестри перезараховуються, згідно даних академічних журналів, за тією самою схемою, що і поточні заняття: за 4-бальною (традиційною) шкалою з використанням прийнятих у університеті та затверджених цикловою методичною комісією критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі.

  • середня оцінка за підсумкові синтетичні заняття з певного розділу дисципліни, які по своїй тематиці відповідають певному модулю у кредитно-модульній системі, перезараховується в бали за підсумковий модульний контроль наступним чином:

а) якщо середня оцінка за підсумкові синтетичні заняття з певного розділу дисципліни становить 3,0, то відповідно вона перезараховується в 50 балів.

б) якщо середня оцінка за підсумкові синтетичні заняття з певного розділу дисципліни становить від 3,01 до 3,50, то вона перезараховується в 55 балів.

в) якщо середня оцінка за підсумкові синтетичні заняття з певного розділу дисципліни становить від 3,51 до 3,74, то вона перезараховується в 60 балів.

г) якщо середня оцінка за підсумкові синтетичні заняття з певного розділу дисципліни становить від 3,75 до 4,50, то вона перезараховується в 65 балів.

д) якщо середня оцінка за підсумкові синтетичні заняття з певного розділу дисципліни становить від 4,51 до 4,74, то вона перезараховується в 70 балів.

е) якщо середня оцінка за підсумкові синтетичні заняття з певного розділу дисципліни становить від 4,75 до 4,99 , то вона перезараховується в 75 балів.

є) якщо середня оцінка за підсумкові синтетичні заняття з певного розділу дисципліни становить 5,0, то вона перезараховується в 80 балів.

1.4.2. Якщо вивчення дисципліни завершилось у минулому семестрі, то перезарахування традиційної оцінки, отриманої студентом з дисципліни на іспиті або диференційному заліку перезараховується наступним чином:

- оцінка „3” перезараховується в середню кількість балів, отриману після ранжування у групах D і E, студентами курсу, на який приступає навчатись даний студент. Отримана середня кількість балів відповідно переводиться у букви D або E, згідно рейтингу в даній категорії.

- оцінка „4” перезараховується в середню кількість балів, отриману після ранжування у групах В і С студентами курсу, на який приступає навчатись даний студент. Отримана середня кількість балів відповідно переводиться у букви В або С, згідно рейтингу в даній категорії.

- оцінка „5” перезараховується в середню кількість балів, отриману, після ранжування у групі А, студентами курсу, на який приступає навчатись даний студент.

1.4.3. Якщо вивчення дисципліни завершилось у попередніх семестрах, і студент отримав за вивчену дисципліну на іспиті або диференційному заліку оцінку „зараховано” то перезарахування даної оцінки проводиться наступним чином:

- поточні оцінки, отримані студентом у продовж вивчення дисципліни, згідно даних академічних журналів, сумуються і виводиться середній бал успішності за дисципліну.


  • якщо отриманий середній бал становить 4,75 і вище, то студенту за дисципліну виставляється оцінка „5”;

  • якщо середній бал становить від 3,75 до 4,74, то студенту за дисципліну виставляється оцінка „4”.

  • якщо середній бал становить від 2,75 до 3,74, то студенту за дисципліну виставляється оцінка „3”.

Отримані оцінки перезараховуються згідно пункту 1.4.2.

Якщо студент не згідний з оцінкою з певної дисципліни, яку він отримав за результатами перезарахування своєї поточної успішності, то він має право підвищити свою успішність, склавши передбачені навчальною програмою для даної дисципліни, підсумкові модульні контролі. Тоді отримані ним поточні оцінки, за минулі семестри, перезараховуються у поточну успішності за тією самою схемою, що і за поточні заняття при кредитно-модульній системі освіти з використанням прийнятих у університеті та затверджених цикловою методичною комісією критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі.

При переводах з інших ВУЗів, якщо до переводу студент не навчався за кредитно-модульною системою, перезарахування традиційних оцінок з вивчених дисциплін, отриманих до переводу проводиться згідно записів академічної довідки, з врахуванням співпадіння виконаних студентом годин, згідно вище зазначеного пункту 1.4.2. Якщо студент отримав за вивчену дисципліну на іспиті або диференційному заліку оцінку „зараховано” то перезарахування даної оцінки проводиться згідно пункту 1.4.3 за місцем попереднього навчання і вказується у доповненні до академічної довідки. Якщо студент не надає зазначеного доповнення до академічної довідки, то отримані ним оцінки „зараховано” перезараховуються у оцінку „3 (задовільно)”, яка в подальшому переводиться у оцінки ECTS згідно пункту 1.4.2.

Якщо студент, який переводиться з іншого ВНЗ, до переводу не навчався за кредитно-модульною системою, має дисципліни вивчення, яких продовжується, то перезарахування його поточних оцінок в бали повинно бути проведено за попереднім місцем навчання і вказано в доповненні до академічної довідки згідно вище зазначеного пункту 1.4.1.



1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка