Життя дано людині на добрі справи




Скачати 117.4 Kb.
Дата конвертації19.04.2016
Розмір117.4 Kb.

Тема: Життя дано людині на добрі справи.

Мета: формувати моральні основи особистості засобами слова; сприяти вихованню доброї, чуйної, лагідної людини; розвивати культуру мовлення, спілкування і поведінки студентів; виховувати потребу в самовдосконаленні та самовихованні.

Обладнання: Біблія, мультимедійний проектор, презентація « Сторінками Книги життя».

Хід заняття

На екрані висвітлено тему заняття.

На другому слайді епіграф заняття:

«Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим стати на коліна.» В.Гете



І. Вступна частина.

Слово куратора.



  • Кожна людина незалежно від віку та статі, замислюється над своїм майбутнім, будує плани на перспективу і найближчий час. Подорожуючи у майбутнє, ви можете натрапити на перешкоди, як часто буває в житті, які завадять досягти наміченого.

Ніщо в житті не дається без зусиль, важкої праці. Людина, яка з дитинства намагається долати перешкоди, допомагати іншим, не піддаватися спокусам, долати власну лінь, може стати справжньою людиною, домогтися в житті того, чого вона хоче. Є такі чудові слова:

Витри піт солоний із чола

І трудись, забувши про утому,

Бо людина ціниться по тому,

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі більше щастя стало.

Кожен, хто з’явився на світ Божий, претендує на щасливу долю. Але одні її мають, а інших вона вперто обминає.

Сьогодні світ приходить до усвідомлення суті людського життя – жити за законами взаєморозуміння, взаємоповаги, терпеливості, любові.



  • «Учіться радіти життю, поспішайте робити добро, тримайтесь з гідністю за всіляких обставин»,- говорить життєйська мудрість – найвища наука життя. Найвища мудрість – бути добрим. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі і біді – це у характері нашого народу, бо живе він за Божими законами.

ІІ. Основна частина

  • Для того, щоб краще розібратися у питанні: «Добра людина, добрі вчинки це …» ми вирішили використати різні джерела мудрості: біблійної, міфологічної, народної. Ваша група була поділена на кілька підгруп. Кожна з яких повинна презентувати свої джерела мудрості.

І група презентує релігійні джерела.

Тож погортаємо сторінки Біблії і дізнаємось про перші закони життя, про істину, яку повинні знати всі.

(студенти підгрупи зачитують цитати з Біблії, а решта студентів групи беруть участь в обговорені почутого)

1-й студент. Я вважаю, що найкращу відповідь можна знайти в наймудрішій книзі – Біблії. В підручнику за 5 клас «Основи християнської етики» дано таке означення добра: «Добро – все, що виходить від Бога, благо; це все, що позитивно оцінюється Богом, що є важливим для людського життя, що дає можливість людині морально, розумово та духовно жити, зростати, бути щасливою, досягти гармонії та досконалості».

2-й студент. «Хто просить у тебе, то дай, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайсь від нього». Це сказано в Євангеліє від Матвія, розділ 5, вірш 42.

3-й студент. «Не стримуй добра тому, хто має в ньому потребу, коли в силі твоєї руки це вчинити». Книга приповістей Соломона, розділ 3, вірш 27.

4-й студент «Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!»

«Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми.»

«Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!» (посл. Ап. Павла до Рим. 12:15,17,21)

5-й студент. У притчі Христа про доброго ближнього (милосердного самарянина),що знаходиться в Євангелії від Луки 10, 25-37., говориться про чужинця, який допоміг пораненому чоловікові. Чужинець був самарянином. Самаряни були у ворожнечі з юдеями, але не дивлячись на це, лише один самарянин допоміг нещасному юдею, що йшов з Єрусалиму в Єрихон і попався розбійникам.



  • Я пропоную вашій увазі перегляд «Сучасної притчі про самарянина»

(відео сюжет)

ІІ група презентує міфологічні джерела.

  • В стародавніх міфах та притчах також багато описувалося про розум, мудрість, вдачу та місце людини. Тож давайте послухаємо наступних спікерів і задумаємося над питанням: «Для чого ми живемо на цій Землі?»

Перш ніж ви почнете міркувати над цим запитанням, ми відтворимо вам притчу В. Сухомлинського.

Старий Майстер побудував кам’яний будинок. Став та дивується зі сторони. «Завтра в цьому будинку поселяться люди», — думав із гордістю Майстер.

А в цей час біля будинку грався семирічний Хлопчик. Вік скочив на щойно цементований поріг і залишив на ньому слід своєю маленькою ніжкою.

— Навіщо ти зіпсував мою роботу? — з докором запитав Майстер.

Минуло багато років. Хлопчик став дорослим чоловіком. Життя його склалося так, що він часто переїжджав із міста в місто, ніде довго не затримувався, ні до чого не прив’язувався — ні руками, ні душею. Прийшла старість. Згадав Літній Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому відвідати свою Батьківщину. Приїхав Чоловік на рідну землю. Зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі тільки плечима знизують — ніхто не пам’ятає цього чоловіка.

Зустрівся по дорозі старенький дідусь та й запитує:

— Щось, можливо, ти залишив після себе? Чи є в тебе син чи

донька?


— Ні, не маю я ні сина, ні доньки, — відповів Літній Чоловік.

— Можливо, ти посадив у нашому селі сад чи бодай деревце?

— Ні, не посадив я саду…

— Можливо, ти поле засіяв?

— Ні, не працював я у полі…

— А, можливо, ти вірші пишеш, пісні складаєш?

— Ні, і цього я не вмію…

— Тоді хто ти такий? Що робив ти все своє життя? — з подивом запитав дідусь.

Нічого не зміг відповісти Літній Чоловік. І раптом він згадав ту мить, коли залишив свій слід на порозі одного будинку. Підійшов Чоловік до нього. Стоїть будинок, ніби вчора збудований, а на порозі — закам’янілий слідок його дитячої ніжки. «Ось і все, що залишиться після мене на землі, — з гіркотою подумав Літній Чоловік. — Але цього так мало! Не так потрібно було прожити своє життя…»


  • Ось така історія.

  • Як ви гадаєте, у чому трагедія життя цієї людини? (студенти висловлюють свої міркування)

  • І щоб ніколи не відчути гіркоти життєвого полину, не відчути у зрілі роки, що життя пройшло марно, потрібно самому собі дати відповідь: у чому сенс мого життя, чого я хочу досягти?

1-й студент. Ми вам прочитаємо « Міф про Епіметея та Прометея» Льва Толстого.

Був час, коли боги існували, а люди і звірі ще ні. Їх боги ще ліпили в підземеллі. І перед тим, як мали появитися звірі, Епіметей, брат Прометея, почав розподіляти здібності між ними: одним дав силу без швидкості, іншим – швидкість без сили, третіх нагородив здатністю літати.

2-й студент. Але був Епіметей не дуже мудрим і не помітив, що роздав усі здібності безсловесним створінням, а рід людський іще нічим не прикрасив. І коли подивився Прометей на плоди праці свого брата, то побачив, що людина не одягнена і не взута, без домівки та без зброї, а вже наступив той день, коли треба було вийти людині на Cвіт Божий. І от, щоб допомогти людям, вирішив Прометей вкрасти у бога-коваля Гефеста його мистецтво, а в богині мудрості Афіни – її майстерність. І подарував Прометей людям уміння працювати і мислити, а також подарував їм украдений з неба вогонь.

3-й ст. Так люди оволоділи умінням підтримувати своє існування, вони винайшли житло, одежу, взуття. Але жити їм було все одно погано, і багато з них гинуло у боротьбі зі звірами, бо ще не володіли мистецтвом жити в суспільстві. Якщо і збиралися вони разом, то у них одразу ж починалися сварки і непорозуміння, ворожість і ненависть, і знову доводилися їм розселятися і гинути.

Злякався тоді Зевс-громовержець, що загине усе людське плем’я, і вирішив ввести посеред людей добро, сором і правду, щоб вони служили окрасою поселень і засобом для встановлення дружніх зв’язків поміж людей.


  • Який висновок можна зробити послухавши даний міф? Чим саме ми почали відрізнятися від інших живих істот, які населяють Землю?

  • Так звісно ми багато чим відрізняємося від тварин. Але чи завжди ви задумуєтеся і звертаєте увагу на тих, хто просить про допомогу, на тих жебраків, які стоять під храмом, на тих, хто потребує вашої підтримки, допомоги. Часто відвідуючи соціальні мережі ви бачите просьби про допомогу, але не кожен зверне на них увагу. Не лініться зайвий раз прочитати, в чому справа, бодай поставити відмітку чи віддати свій голос, для того, щоб про біду цих людей дізналися інші, ті, хто справді зможе їм допомогти. Це буде ваш, хоч і невеликий, внесок у здоров’я чи долю цих людей.

Студент.

Сказав мудрець:

«Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара —

Людина починається з добра!»



  • Ось ви ознайомились із повчаннями із книги Святого письма, а також почули притчу та міф. Тож зараз ми продовжимо робити перші кроки до доброти. Давайте пригадаємо прислів’я про добро та людську доброту і перегорнемо сторінки народної мудрості.

(студенти обдумують і називають прислів’я)

Добре роби - добре й буде.

Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить.

Доброму всюди добре.

Добро пушить, а лихо сушить.

Зі всіма добрий - собі лихий.

Кого добро нагріє, той дуріє.

Світ не без добрих людей.

Добре діло твори сміло.

Раз добром налите серце вік не прохолоне.



  • А тепер перегорнувши кілька сторінок нашої книги, давайте подумаємо, які якості людської поведінки свідчать про доброту?

ДобрийЧуйний

Розумний


Веселий

Мовчазний

Щирий

Товариський



Чемний

Приємний

Люб’язний

Дотепний


Має почуття гумору

Не любить суперечок




Добра

людина
(студенти пишуть на картках якості, по черзі читають і прикріплюють на дошку, створюючи портрет доброї людини)

Студент.

Не говори про доброту, коли ти сам нею не сяєш,

Коли у радощах витаєш, забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те, що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа, яка з глибин душі росте.



  • Людське життя... Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

  • Люди, їх мільйони... Всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

  • Так, життя кожної людини–це стежина, встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними і чорними кольорами, як у пісні „червоне - то любов, а чорне - то журба”...

  • Чи знаєте ви, що кожен із вас, навіть не знаючи про це може стати чарівником? Ви напевно, здивувались почувши це. Не дивуйтесь, тому що чарівник це той, хто дарує радість, посмішки, хороший настрій. І ви всі це можете подарувати один одному, бути добрими, щирими людьми. Для цього запам’ятайте правила доброти (перегортаємо сторінку):

  • Подивися навколо і з’ясуй, хто потребує поради, доброго слова, співчуття, допомоги.

  • Прощай помилки іншим,

  • Принось радість людям,

  • Постав себе на місце іншого, зрозумій його.

Студент .

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим,

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану.

Чи перший біль, чи то останній —

Коли б то знати наперед!

Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке —

Короткі в нас слова черстві.

Кажімо більше ніжних слів…

Добре слово – справжнє диво. Словом можна втішити, підняти зі зневіри людину, а можна образити, завдати смутку, поранити і навіть вбити. Ось як образно і вдало висловився про слово великий педагог В. О. Сухомлинський: «Слово – найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, нетактовне і необдумане – приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу і безнадію й одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати усмішку і сльозу, породити віру у людини і зародити зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі… Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово, може образити, приголомшити людину». І тому недаремно існують різні прислів’я і приказки про значення слова, висловлювання відомих людей. Пригадайте зараз, що ви чули про влучність слів.

(студенти зачитують підготовлені вислови, прислів’я, приказки і обговорюють їх зміст)



  • Від теплого слова і лід розмерзає.

  • Вола в'яжуть мотуззям, а людину словом.

  • Гостре словечко коле сердечко.

  • Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

  • Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.

  • Шабля ранить голову, а слово — душу.

  • Рана загоїться, зле слово — ніколи.

  • Удар забувається, а слово пам'ятається.

  • Слово — то мудрості промінь,

слово — то думка людська.

Олена Пчілка

- Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати.

М. Рильський



ІІІ. Підсумок заняття

Студент : Даруйте людям добро, радість, не чекайте віддачі. Робіть добро тим, із ким ви, можливо, зустрінетеся лише раз у житті. Пам’ятайте, що все повертається як бумеранг.

Студент.

Для зла й неправди

Планета замала!

Творіть добро, добро плекайте, люди!

Садіть сади, нехай для внуків буде

В плодах частинка вашого тепла,

Ростіть дітей,

Бо то однині — ти!

В обличчі іншім – ми, у іншій долі.

Хай не зболять їм наші з вами болі,

Хай діти будуть справжніми людьми.

Творіть добро для тих, хто поруч йде,

Хто ділить хліб із вами чесно — навпіл,

Єдиного навчіться — віддавати,

Не бійтеся — ніщо не пропаде,

Ніщо не піде в тлін, в траву —

Повернеться, умножене стократно.

На те воно й добро, щоб проростати,

Тому й людське, що люди ним живуть.

І може, тому розквітають квіти,

Перед якими відступає зло.

Творіть добро! Творіть, творіть добро!

На те ми й люди, щоб добро творити!

Студент : У різних життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті. Ніколи не втрачайте віри, життя смугасте і в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. У царя Соломона була каблучка, на якій було вирізьблено слова: “Усе минає. Пам’ятайте це. І радість не вічна, і сум не вічний. Умійте прощати».



Послухайте на прощання пісню, і вслухайтеся в її слова.(запис)

  • Дорогі студенти! Я сподіваюся, що після нашої розмови ви станете уважніше ставитися до своїх рідних і близьких. Спасибі вам за вашу увагу й добре серце!


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка