Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування України




Сторінка4/5
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.97 Mb.
1   2   3   4   5

2.2 Характеристика лабораторії

Хмельницька зональна спеціалізована державна лабораторія ветеринарної медицини з хвороб прісноводних риб і інших гідробіонтів, м. Хмельницький, вул. Космічна 1/1, була створена в 2004 році у відповідності до наказу Державного департаменту ветеринарної медицини від 4 червня 2004 р. № 67.

Основні напрямки діяльності лабораторії.

Лабораторія організована відповідно до Закону України „Про ветеринарну медицину"; в своїй діяльності керується Конституцією України, іншими законами України, актами Президентами України, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Укроїни , Державного науково- дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, положенням про лабораторію.

Лабораторія є державною установою ветеринарної медицини з питань лабораторної діагностики хвороб риб.

Лабораторія має матеріально-технічну базу (територію і будівлі, лабораторне обладнання і апаратуру, акваріуми з піддослідними рибами тощо) та проводить у повному обсязі і на сучасному рівні відповідно до повноважень наданих Державним комітетом ветеринарної медицини патологоанатомічні, гістологічні, мікроскопічні, бактеріологічні, токсикологічні, мікологічні, вірусологічні, гельмінтологічні та інші лабораторні дослідження.

Річні плани роботи лабораторії складаються з урахуванням епізоотичного стану областей в зоні обслуговування, а також інструкції щодо профілактики та боротьби з хворобами риб, погоджуються з Державним науководослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та затверджуються з Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України.

Основним завданням лабораторії є.

Здійснення моніторингу заразних хвороб риб та інших гідробіонтів з урахуванням відповідних міжнародних стандартів, керуючись Міжнародним кодексом охорони здоров’я водних тварин у зоні обслуговування;

Захист населення від хвороб, спільних для прісноводних риб і людей;

Організація та впровадження планових і позапланових обстежень, лабораторних досліджень з метою діагностики заразних захворювань прісноводних риб.

Розроблення, в разі виникнення небезпечних захворювань, відповідних карантинних заходів разом з управліннями ветеринарної медицини на місцях.

До компетенції лабораторії належить: надання практичної, методичної, консультативної допомоги територіальним органам ветеринарної медицини, міським, районним, міжрайонним державним лабораторіям ветеринарної медицини, спеціалістам державних установ ветеринарної медицини та господарств зони обслуговування з питань профілактики , діагностики і боротьби з хворобами риб та ветеринарно-санітарної експертизи риби.

Структура лабораторії включає наступні відділи:

- патоморфології;

- вірусології;

- паразитології;

- бактеріології;

- ветеринорно-санітарної експертизи;

- хіміко-токсикологічний;

- поротиепізоотологічний.
2.3. Система моніторингу за захворюваннями прісноводної риби в умовах Хмельнитської зональної спеціалізованої державної лабораторії з хвороб прісноводних риб і інших гідробіонтів

Планові дослідження рибогосподарств зони обслуговування лабораторії проводяться у відповідності до складеного плану досліджень, який погоджується з ДНДІ ЛД ВСЕ та затверджується Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, на кожен рік.

Відповідно до плану, всі повносистемні господарства в зоні обслуговування досліджуються двічі на рік: навесні та восени. Неблагополучні господарства та господарства, в дослідженні яких виникла додаткова потреба, провести дослідження досліджуються позапланово.

Особлива увага приділяється дослідженням, спрямованих на вивчення епізоотичної ситуації з метою недопущення поширення вірусних захворювань риби на території України, відповідно до наказу головного Державного інспектора ветеринарної медицини України №36 від 1.04.2011р. [47,48].

Основним об’єктом моніторингу в лабораторії є жива, снула та охолоджена риба. Основною метою дослідження проб є виключення паразитарних і біологічних небезпек, відповідно, даними дослідженнями займаються протиепізоотичний і бактеріологічний відділи згідно чинних нормативно-правових актів.

В лабораторії система моніторингу за дослідженнями на показники якості і безпеки риби відсутня, проте фактичне виконання досліджень відповідає даним в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Система моніторингу за показниками якості і безпеки риби в ХЗСДЛ ветеринарної медицини з хвороб прісноводних риб і інших гідробіонтів

№ п/п

Об’єкт моніто-рингу

Мета моніто-рингу

Показник монітори-нгу

Виконавці

Періодичність

Документ-ація

Відповідальний

1.

Жива або охолоджена риба

Безе-чність, якість

Органолептичні показники

Відділ ветеринарно-санітарної експертизи

постійно

ГОСТ 7631-85;

ДСТУ 2284-85



Зав. відділом

Бабій Л.І



Безе-чність

Паразитологічні дослідження

Протиепізоотичний відділ

постійно

МП по

паразитологічному

інспектуванню; СанПиН 15-6/44


Зав. відділом

Козятинський Є.В.



Безпе-чність

Мікробіологічні показники

Бактеріологічний відділ

постійно

ДСТУ/ISO 11290-1:2003

МВ 15.2-5.3-004:2007



Зав. відділом

Рабченюк В.М


Продовж. табл. 2.5









Безпеч-ність

Вірусологічні показники

Вірусологічний відділ

постійно

Наказ № 82 від 10.11.2003 року

Зав. відділом

Слимко Н.І.



Безпеч-ність

Мікологічні показники

Хіміко-токсикологічний

постійно

МВ 15.2-5.3-004:2007

Зав. відділом

Кобильник Л.О.




Дана система (табл. 2.5) досліджень не може забезпечити моніторинг всіх необхідних показників для об’єктивного оцінювання здоров’я риб та чистоти водойм.

2.3.1 Паразитологічні дослідження риби

Паразитологічні дослідження риби здійснювалися шляхом повного паразитологічного розтину у відповідності до СанПиН 15-6/44 [45].

При паразитологічному дослідженні рибу клали у кювет на правий бік, потім ножицями робили перший поперечний надріз черевної стінки попереду анального отвору, другий розріз робили по серединній лінії до кута щелеп, вставивши бранші ножиць у перший надріз. Третій розріз робили за місцем прикріплення ребер до хребта, починаючи від анального отвору до верхнього кута зяберної кришки. Останній, четвертий надріз робили від нижнього краю зяберної кришки до верхнього, після чого знімали ліву черевну стінку і досліджували вміст черевної порожнини та стан лівої черевної стінки. Далі виймали внутрішні органи і досліджували їх.

Шлунок, кишечник та пілоричні вирости досліджували після промивання водою. Гонади і нирки промивали водою, потім роздавлювали у компресорі- умі і переглядали на світло та під мікроскопом. М’язи спини розрізали гострим ножем на тонкі косі зрізи, завтовшки 3 ̶ 5 мм і переглядали на світлі, а потім досліджували під мікроскопом.

За даними літератури відомо, що на інвазованість риби личинками різних паразитів також можуть впливати різні фактори, а саме: місце вилову, наявність основних та проміжних живителів, сезон, маса, вік, стать та фізіологічний стан риби (до і після нересту).

У своїй роботі проводили паразитологічні дослідження різних видів риб, які відібрані для лабораторного аналізу від партій живої риби. Було досліджено в 2008 році 1555 екзмплярів риби різних видів, у 2009 році ̶ 2503 екземпляри, у 2010 році ̶ 2483 екземпляри риби, в якої було виявлено (табл. 2.6.):



Таблиця 2.6 Кількість позитивних результатів за висновком паразитологічного дослідження за 2008-2010 роки

Назва хвороби

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Каріофільоз

43

27

5

Філометроїдоз

3

23

17

Лігульоз

2

4

3

Ботріоцефальоз

19

4

̶

Постодиплостомоз

22

52

42

Диплостомоз

141

286

180

Кавіоз

53

54

35

Хілодонельоз

2

̶

42

Апізоомоз

1

̶

̶

Лерніоз

1

59

68

Аргульоз

1

39

2

Диплозооноз

̶

12

3

Тіодельфіоз

̶

10

̶

Продовж. табл. 2.6

Гіродактильоз

̶

6

̶

Сінергальоз

̶

4

13

Всього

304

580

370

Дані, наведені в таблиці 2.6 свідчать, що найбільш поширеними хворобами є диплостомоз, лерніоз, кавіоз, каріофільоз, постодиплостомоз. Це пов’язано з тим, що збудника в природно-вогнищевому середовищі не можливо знищити, а тільки зменшувати його вплив. Для цього варто звернути увагу на недопущення заносу збудника в господарство, проводити профілактичні заходи, прагнути до виробництва в замкнутому циклі.

Слід зазначити, що паразитологічне інспектування риби проводять у виробничій вимірювальній лабораторії кожної без виключення партій риби.

Таблиця 2.7 Кількість виявлених позитивних рибогосподарств за 2008– 2010 роки

Роки

Досліджено рибогосподарств

Виявлено позитивних

Відсоток від досліджених

2008 р.

106

44

41,5

2009 р.

162

65

40

2010 р.

136

39

29

Всього

491

181

37

Отже, у 2008 році 41,5 % рибогосподарств мали проблеми щодо захворювань риби, у 2009 році – 40 %, а у 2010 – 29%. Захворювань, спільних для риб і людини не виявлено.


2.3.2 Мікробіологічні та вірусологічні дослідження риби

Збудники інфекційних і більшості інвазійних хвороб риби не являють небезпеки для людини, але м’ясо хворої риби може бути обсемінено мікрофлорою, небезпечною для людей і тварин (сальмонели, клостридії, ешерихії, лептоспіроз, золотистий стафілокок тощо.). Питання про використання в їжу хворої чи обсеміненої риби різними мікроорганізмами вирішується на основі органолептичної оцінки, ступеню патологічних змін, результатів бактеріологічних та вірусологічних досліджень [49].

Також отруєння рибою та рибопродуктами може виникнути внаслідок отруєння риби стічними водами, в результаті чого отруйні речовини накопичуються в ній, а при поїданні такої продукції в людей виникають отруєння [50].

Відповідно для контролю санітарно бактеріологічного забруднення водойм бактеріологічний відділ проводить санбакоцінку водойм існування риби.

Кількість дослідженого матеріалу (води та риби) в 2008році – 1365 проб, в 2009 році – 1378 проб, в 2010 році – 1365 проб.

Таблиця 2.8 Кількість позитивних результатів за висновком бактеріологічного дослідження води і риби за 2008–2010 роки.



п\п


Назва хвороби,

досліджуваного матеріалу



2010 рік

2009 рік

2008 рік

1

Аеромоноз коропів

-

-

-

2

Псевдомоноз

-

-

-

3

Еритродерматит

-

-

-

4

Гемофільоз лососєвих

-

-

-

5

Фурункульоз лососєвих

-

-

-

6

Ерсеніоз лососевих

-

-

-

7

МАФАнМ

-

-

-

8

БГКП

-

-

-

9

Сальмонели

-

-

-

10

Коагулазопозитивний стафілокок

-

-

-

11

Дослідження води на МАФАнМ

18

12

-

12

Дослідження води на БГКП

16

12

5

13

Дослідження води на наявність аеромонад

-

-

-

Всього:

34

24

5

Дані, наведені в табл. 2.8, свідчать про те, що захворювань риби бактеріальної етіології за 2008 – 2010 роки не реєструвалось. Але слід відзначити, що бактеріальна забрудненість водойм погіршилась, що свідчить про неналежне гігієнічне ведення господарств.

Серед інфекційних хвороб велику загрозу для рибних господарств складають вірусні захворювання, при яких загибель риби може сягати 80 і більше відсотків [50].

За останні 15–20 років було виявлено багато вірусів риб, серед яких в Україні відомі такі як рабдовірус весняної віремії коропа, рабдовірус геморагічної септицемії форелі, ірідовірус бранхіонекрозу риби, ірідовірус хвороби сома, герпесвірус канального сома.

Наприкінці 90 ̶ х роках минулого століття в Ізраїлі вперше був виділений герпес вірус, який викликав таке захворювання риби як кахавал (KHV). У 2005 році це захворювання з’явилось в одному із рибогосподарств Польщі. Через два роки хвороба з клінікою кахавала (некротичні зміни в зябрах, поява темних плям на шкірі, випадіння кришталика і витікання скловидного тіла, велика загибель риби) з послідуючим виявленням віруса в полімеразно-ланцюговій реакції (ПЛР) було зареєстровано вже в 14 рибних господарствах Польщі, що свідчить про широке і швидке поширення цього захворювання [51 ̶ 54].

Одним із основних завдань, які стоять перед спеціалістами вірусологічного відділу ̶ це здійснення епізоотичного і лабораторного моніторингу щодо вірусних хвороб риби, прогнозування епізоотичного стану рибогосподарств в зоні обслуговування.

Протягом 2008-2010 років у відділ надійшло і патологоанатомічно досліджено більше 6541 екземплярів риби. Матеріал досліджувався на весняну віремію коропа, вірусну геморагічну септицемію форелі.

Матеріал відбирався двічі на рік – весною (квітень-травень) і восени (жовтень-листопад). Об’єктами дослідження були три види риби – короп, товстолоб і форель. Відбір матеріалу для тестування проводили згідно «Методичних вказівок по ідентифікації вірусів і лабораторної діагностики вірусних захворювань риб», затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини України (Наказ № 82 від 10.11.2003 року) [55].

За даний період збудників вірусних захворювань риби не виявлено.
2.3.3 Мікологічні дослідження риби

Мікологічні дослідження живої риби проводяться з метою повного епізоотичного обстеження господарств. Дані захворювання, зазвичай, є супутніми і самостійно проявляються рідко, або в тих випадках, коли санітарний стан водойм є незадовільним, та при накопиченні в воді великої кількості органічних речовин.

При задовільних органолептичних показниках та за відсутності дегенеративних змін м’язів, внутрішніх органів така риба вільно допускається до реалізації [56].

Таблиця 2.9 Кількість позитивних результатів за висновком мікологічного дослідження риби за 2009-2010 роки.



Назва захворювань

2009 рік

2010 рік

Сапролегніоз

9

5

Бранхіомікоз

-

-

Хвороба Стаффа

-

-

Всього

9

5

Отже, за 2009-2010 роки рибогосподарства в зоні обслуговування уражались виключно сапролегніозом, а інші грибкові захворювання не реєструвались. Це свідчить про те, що вогнище хвороби збереглось і не були прийняті відповідні заходи з його знищення.


2.3.4 Визначення якості живої та снулої риби

Свіжа риба є продуктом, що швидко псується. Це пов’язано з багатьма факторами: рихлою структурою м’язової тканини і значним вмістом в ній води, низьким рівнем глікогену, переважання в жирі ненасичених жирних кислот, наявністю слизу на поверхні тіла, яка слугує сприятливим середовищем для росту і розвитку мікроорганізмів, високою активністю кишкових ферментів і можливістю мікрофлори риби розвиватись при низьких плюсових температурах.

Ветеринарно-санітарну експертизу проводять з метою встановлення ступеня її свіжості, безпечності а також у випадках необхідності постановки діагнозу на інфекційні та інвазійні захворювання [46].

Відділ ветеринарно-санітарної експертизи в лабораторії був створений у 2010 році; зважаючи на це, він не є достатньо обладнаним для проведення повного комплексу досліджень. На даний час у відділі проводиться органолептична оцінка риби, за потреби (сумнівних показниках якості) додаткові лабораторні дослідження: мікроскопія мазків-відбитків, визначення рН, проба варінням, реакція на пероксидазу, визначення сірководню з підігріванням проби, визначення числа Неслера. Відповідно, за 2010 рік було досліджено 2483 проби риби, з яких 12 проб мали незадовільну органолептичну оцінку.

Отже, незначна кількість проб (0,5%) мали незадовільну органолептичну оцінку, проте на ці показники потрібно звернути увагу, оскільки в більшій мірі незадовільна оцінка була внаслідок незадовільного лову та транспортування риби.

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка