Кафедра шкірних та венеричних хвороб




Скачати 255.83 Kb.
Дата конвертації18.04.2016
Розмір255.83 Kb.
ДЗ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МОЗ УКРАЇНИ»

Кафедра шкірних та венеричних хвороб

Автор: Салей О. А.


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ


Модуль 1. Дерматовенерологія
Змістовий модуль 8. Третинний і природжений сифіліс. Діагностика, клініка та принципи терапії

З ДИСЦИПЛІНИ «ДЕРМАТОЛОГІЯ. ВЕНЕРОЛОГІЯ»

студентів ІV курсу спеціальностей «Лікувальна справа», «Педіатрія»,

«Медико-профілактична справа»



“Затверджую”


Зав. кафедрою _______________

“____” ________________ 201__ р.


Методична розробка практичного занятя з дисципліни «Дерматологія. Венерологія»
Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ
Змістовий модуль 8. Третинний і природжений сифіліс. Діагностика, клініка та принципи терапії

Тема 25. Третинний період сифілісу

Тема 26. Вроджений сифіліс
Актуальність теми: через досить значну поширеність сифілісу серед населення, своєрідність його клінічних проявів та ускладнень, складність його лікування та профілактики, - курація пацієнтів з третинним та вродженим сифілісом має ряд особливостей. Лікарі всіх спеціальностей повинні добре знати особливості курації пацієнтів з третинним та вродженим сифілісом; грамотно провести курацію таких хворих.
Конкретні цілі

  1. Аналізувати особливості епідеміології третинного періоду розвитку сифілітичної інфекції.

  2. Розуміти особливості психологічного реагування та поведінки людей, що мають цю патологію. І особливо – вагітних жінок.

  3. Знати шляхи та імовірні умови інфікування від осіб з активними проявами третинного періоду сифілісу.

  4. Знати характерні клінічні особливості розеоли Фурнье.

  5. Знати загальні особливості клінічних проявів.

  6. Знати клініку типових проявів гумозного сифілісу.

  7. Знати клініку типових проявів горбикового сифілісу.

  8. Розуміти прояви характерних клінічних особливостей вісцеральних уражень.

  9. Аналізувати наявні клінічні прояви в ході диференційної діагностики третинного періоду сифілісу.

  10. Орієнтуватись в диференційній діагностиці проявів третинного періоду сифілісу.

  11. Знати особливості клінічних проявів у вагітних жінок.

  12. Розуміти характерні клінічні особливості вродженого сифілісу у немовлят та дітей грудного віку.

  13. Знати прояви раннього та пізнього вродженого сифілісу у дітей.

  14. Роз’яснити хворому раціональну тактику поведінки в ході подальшого лікування та диспансерного спостереження.


Необхідні базові знання та вміння

  1. Анатомія та фізіологія.

  2. Загальну патологічну фізіологію та патологічну анатомію. Загальні механізми запалення та загальні механізми імунітету. Імунітет при сифілісі.

  3. Поняття про збудника сифілісу.

  4. Розповсюдження блідої трепонеми у організмі хворого.

  5. Засоби загального та місцевого лікування.

  6. Лікарську деонтологію та методику обстеження хворого.

  7. Тактику та методику проведення та контролю діагностичних та лікувальних заходів.

  8. Тактику та методику проведення та контролю профілактичних та диспансерних заходів.


Основні питання теми

  1. Загальна характеристика третинного періоду сифілісу. Особливості епідеміології третинного періоду розвитку сифілітичної інфекції.

  2. Прояви третинного сифілісу на шкірі. Клінічні особливості розеоли Фурнье. Ураження слизових оболонок.

  3. Ураження внутрішніх органів: мозку – менінгіт, гідроцефалія, сухоти, табес; печінка - сифілітичний гепатит; шлунок - хронічний гастрит, ізольована гума; легені – хронічна інтерстиціальна пневмонія; нирки - ліпоїдний нефроз, гломерулонефрит; серце – мезоаортит, міокардит, аневризма аорти; ураження кісток і суглобів.

  4. Пробна терапія та її особливості.

  5. Трансплацентарний шлях передачі. Залежність наслідку вагітності від давності сифілітичної інфекції у матері.

  6. Особливості вродженого сифілісу.

  7. Клінічні прояви сифілітичної інфекції у немовлят і дітей грудного віку. Прояви вродженого сифілісу в дитячому віці. Тріада Гетчинсона та ймовірні ознаки пізнього вродженого сифілісу, дистрофічні стигми. Діагностичні критерії постановки діагнозу.

  8. Юридичні аспекти вродженого сифілісу.

  9. Профілактичне лікування сифілісу.

  10. Умови інфікування від осіб з активними проявами третинного сифілісу.



Питання для самостійної позааудиторної роботи


  1. Клініка типових проявів гумозного сифілісу.

  2. Типові прояви горбикового сифілісу.

  3. Характерні клінічні особливості вісцеральних уражень.

  4. Особливості клінічних проявів у вагітних жінок.

  5. Прояви раннього та пізнього вродженого сифілісу у дітей.

1. Клініка типових проявів гумозного сифілісу.



_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Типові прояви горбикового сифілісу.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Характерні клінічні особливості вісцеральних уражень.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Особливості клінічних проявів у вагітних жінок.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Прояви раннього та пізнього вродженого сифілісу у дітей.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ


Змістовий модуль 8. Третинний і природжений сифіліс. Діагностика, клініка та принципи терапії

Тема 25. Третинний період сифілісу

Тема 26. Вроджений сифіліс
ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ. Етап 1.
1. Класичні прояви сифілісу серцево-судинної системи це:

а) регургітація крові у аорті;

б) аневризми висхідної ділянки аорти;

в) стеноз коронарних артерій;

г) гума у міокарді;

д) аортальний стеноз.
2. Розрізняють такі клінічні форми третинного сифілісу:

а) горбкова; б) гумозна; в) папульозна; г) свіжа; д) бульозна.
3. Яка з нижченаведених серореакцій є найбільш специфічною щодо діагностики сифілісу?

а) РІФ; б) реакція Васермана; в) реакція мікропреципітації; г) імуноферментний аналіз; д) РІБТ.
4. Діагностика нейросифілісу базується на:

а) КСР спинномозкової рідини;

б) біопсії мозку;

в) УЗД мозку;

г) КСР крові;

д) рентгенографії.
5. Як лікар має правильно оцінити низький титр ( 1: 5, 1 : 10, 1 : 20 ) реагінів позитивної КСР при відсутності інших проявів сифілісу

а) як прояв пізнього прихованого сифілісу;

б) як прояв раннього вродженого сифілісу;

в) як прояв третинного сифілісу;

г) як прояв рецидивного сифілісу;

д) як прояв інкубаційного періоду.
6. Сифіліс може передатися під час вагітності від матері, яка хворіє на:

а) первинний сифіліс;

б) вторинний сифіліс;

в) прихований сифіліс;

г) вроджений сифіліс;

д) нейросифіліс.
7. Проміжок часу між інфікуванням та третинним періодом сифілісу:

а) 12 років; б) 6 міс.; в) 20 років; г) 5-20 років; д) 60 років.
8. Гума може локалізуватися в таких органах:

а) печінка; б) селезінка; в) легені; г) ЦНС; д) яєчники.
9. Клінічні прояви вродженого сифілісу включають:

а) пузирчасті висипи на шкірі дитини;

б) гепато-спленомегалія;

в) остеохондрити;

г) сифілітичний нежить;

д) широкі кондиломи.
10. Найчастіше у третинному періоді уражаються:

а) шкіра; б) кістки; в) нирки; г) серце; д) ЦНС.

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ


Змістовий модуль 8. Третинний і природжений сифіліс. Діагностика, клініка та принципи терапії

Тема 25. Третинний період сифілісу

Тема 26. Вроджений сифіліс
Ситуаційні задачі – письмове опитування. Етап 2.
Задача 1. У новонародженої дитини на 2 день по шкірі тулуба, підошов, долонь з’явилися пухирі з прозорою рідиною. При народженні у дитини відмічені: гідроцефалія, заяча губа. Мати дитини через 3 години після народження дитини пішла з пологового будинку.

  1. Про який діагноз слід думати в даному випадку?

  2. Які лікувально-профілактичні заходи треба провести?


Задача 2. До поліклініки на прийом до терапевта звернулася хвора 58 років зі скаргами на слабкість, легку стомлюваність, задишку при фізичному навантаженні (підйом по сходах), біль в ділянці грудини і серця після фізичних і нервових навантажень. Об’єктивно: обличчя бліде, шийні судини пульсують, низький діастолічний тиск. При аускультації визначається систолічний шум на аорті та акцент II тону з металевою відзнакою. КСР негативні по всьому комплексі. PIT 70%, РІФ 4+. Рентгенографія органів грудної клітини: виявлена пухлина 4,05,0 см в ділянці правого передсердя. При додатковому огляді виявлено у ділянці верхньої третини великоберцевої кістки наявність щільного, чітко обмеженого, значно виступаючого утворення. Одночасно хвора скаржилась на болі у суглобах, які посилюються у ночі.

  1. Якому захворюванню відповідає описана клінічна картина?

  2. Які лікувально-профілактичні заходи необхідно планувати?


Задача 3. При УЗД у хворої 62 років виявлено новоутворення печінки. При зборі анамнезу з’ясовано, що в 20-літньому віці під час вагітності за позитивними серологічними реакціями крові встановлено діагноз прихованого сифілісу. Хвора лікувалася за курсовим методом (пеніцилін з вісмутовими препаратами). Додатково з’ясовано, що під час лікування хвора потрапила в автомобільну катастрофу. Був виставлений діагноз: струс головного мозку, закритий перелом лівої великоберцевої кістки.

  1. Ваш попередній діагноз?

  2. Які лікувально-профілактичні заходи необхідно провести у цьому випадку?


Задача 4. У хворої 78 років, яка готувалася до операції з приводу катаракти лівого ока виявлені позитивні: РЗК 4+ Т1:5, РІТ і РІФ. При обстеженні встановлено: аортит, розширення висхідної ділянки аорти.

  1. Про яке захворювання слід думати?

  2. Яка терапія показана у цьому випадку?


Задача 5. У дитини 6 місяців, вага якої 5 кг встановлено діагноз раннього уродженого сифілісу.

  1. Які дослідження необхідно провести?

  2. Яка терапія показана у цьому випадку?

Перелік практичних навичок до заняття

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ



Змістовий модуль 8. Третинний і природжений сифіліс. Діагностика, клініка та принципи терапії

Тема 25. Третинний період сифілісу

Тема 26. Вроджений сифіліс


  1. Методика опитування хворого (збір скарг та даних анамнезу).

  2. Методика спеціального огляду хворого.

  3. Пальпація лімфатичних вузлів при обстеженні хворих на сифіліс.

  4. Дослідження блідої трепонеми в темному полі.

  5. Двомоментне внутрішньом’язове введення препаратів.

  1. Методика опитування хворого (збір скарг та даних анамнезу)

Насамперед з’ясовують скарги хворого. Зазвичай, це можуть бути різні суб'єктивні відчуття, що супроводжують висип: свербіж, печія, біль, оніміння, підвищення чи зниження чутливості, гіпо- і анестезія тощо.

Аналізують інтенсивність свербежу, який буває сильним при нейродерміті, екземі, свербці, кропив'янці, корості, червоному плоскому лишаї, грибоподібному мікозі та інших дерматозах, помірним — при псоріазі, піодермітах, рожевих вуграх тощо.

Печію хворі відзначають при герпетиформному дерматозі Дюринга, пухирцевому лишаю, пустульозному псоріазі; біль - при глибоких піодермітах, трофічних виразках; анестезію - при лепрі (проказі), сирингомієлії та ін.

Не менш важливими є анамнестичні дані щодо порушень загального характеру, які турбують хворих на шкірні та венеричні хвороби (втрата апетиту, безсоння, зниження працездатності, дратівливість, підвищення температури).

З’ясовують ознаки порушення функції інших органів та систем, що можуть спричинити дерматоз або стати фоном, на якому він розвинеться чи сприяти загостренню хвороби (алергійні дерматози, свербіж шкіри, порфірія та ін.) Нерідко хвороби шкіри пов’язані з порушеннями менструального циклу, вагітністю, клімаксом, ендокринопатіями.

Слід відзначити, що опиратися повністю на анамнестичні дані про суб'єктивні відчуття не слід. Оцінка та інтерпретація їх залежить від психіки хворого, характеру сприйняття, помисливості.

Висипи на шкірі зазвичай асоціюються у хворого з неминучим свербежем, якого насправді може й не бути (псоріаз). Отже, виникає необхідність більш детального з'ясування характеру проявів хвороби: ритмічність нападів свербежу, болю, печії, в який період вони переважають, їх тривалість, зв'язок із факторами довкілля, тривалістю захворювання, порою року, місцем появи і загострень. Так, наприклад, вузлувата еритема, багатоформна ексудативна еритема виникають частіше навесні і восени, а дисемінований нейродерміт, псоріаз, вульгарні вугри - взимку, червоний вовчак, рожеві вугри, "сонячна екзема", порфирія - влітку.

Низка хвороб (фіксована еритема, простий міхурцевий лишай та ін.) схильні до рецидивування, інші ж (оперізуючий лишай, інфільтративно-нагнійна трихофітія) -практично не мають рецидивів.

Важливе значення у діагностиці посідають й інші дані: вік та стать хворого, вік на початок хвороби, Наприклад, туберкульоз шкіри зазвичай розпочинається в дитинстві або юнацтві, а червоний вовчак – в дорослому віці. Деякі хвороби уражають осіб певного віку. Так, стафілококовий сикоз, ринофіма, вузликовий хондродерматит майже завжди зустрічаються у дорослих чоловіків; везикулопустульоз, епідемічна пузирчатка - у немовлят; рожеві вугри, хронічна трихофітія – у дорослих; хвороба Фокса-Фордайса - у жінок.

При деяких хворобах шкіри велику роль відіграє постійне чи тимчасове проживання в тій чи іншій географічній місцевості (ендемічні вогнища) (лепра, хвороба Боровського, флеботодермії).

Важливим є з’ясування характеру роботи, наявності хімічних, фізичних та біологічних шкідливостей, з якими контактує хворий, особливо при діагностиці професійних дерматозів, озноблення, туберкульозу, еризепелоїду, окремих форм дерматомікозів тощо.

Для постановки правильного діагнозу мають значення відомості про перебіг хвороби, місце її виникнення, характер первинних морфологічних елементів, їх подальша еволюція, Іноді хворий може висловити свою думку щодо причини появи висипу, проте до його міркувань треба ВІДноситись критично. Важливу інформацію можна отримати при з’ясуванні попереднього лікування і його результативності.

Для розпізнавання хвороби непересічне значення має анамнез життя, Умови, в яких ріс і розвивався хворий, характер його трудової діяльності (професійні шкідливості), умови побуту, харчування, захоплення (фотографія, садівництво і городництво, розведення риб, звірів, домашніх тварин тощо), спадковий анамнез (перенесені або наявні хвороби шкіри у кровних родичів), шкідливі звички (алкоголь, тютюнопаління, вживання наркотичних середників).

Збір анамнезу у хворих на недуги, що передаються статевим шляхом (венеричні хвороби) має свої особливості. Насамперед, це вміння лікаря знайти із хворим психологічний контакт, що необхідно для з’ясування питань інтимного характеру (джерело і статеві контакти). Ці хворі часто подають неправдиві дані про себе, свої контакти, соромлячись і боячись розголосу, конфліктів на роботі, в сім'ї, а нерідко і свідомо приховують, не розуміючи, що цим вони наносять моральну і фізичну шкоду рідним і близьким.

Особливо важко зібрати анамнез у дітей, які не завжди вміють диференціювати свої відчуття, не пам'ятають початок і перебіг хвороби, а тим паче попередню терапію. У цих випадках звертаються до послуг родичів чи осіб, що доглядають за дитиною.

Якщо хворого раніше вже обстежували і лікували, тоді корисно ознайомитись із результатами обстеження, детальною випискою із амбулаторної карти, історії хвороби.

Важливим для призначення майбутнього лікування є з'ясування питання: "Які ліки допомагали хворому при попередньому лікуванні?". Віра пацієнта в ліки має виключне значення для формування призначеної вами терапії.

Необхідно пам’ятати, що економити час на збирання анамнезу не варто. При неповному з'ясуванні анамнестичних даних діагностика може ускладнитися. Проте, процес збору анамнезу повинен бути керованим з боку лікаря, особливо у емоційних хворих та пацієнтів з хронічними захворюваннями.


  1. Методика спеціального огляду хворого

Огляд – це перший і без сумніву важливий метод обстеження хворого із хворобою шкіри. Огляд проводиться при розсіяному денному або достатньо яскравому електричному світлі, краще лампі денного світла. Температура в кімнаті (кабінеті) повинна бути 22-23°С, адже низька температура викликає спазм судин (шкіра блідне), а більш висока розширює їх (настає гіперемія), що викривлює справжній колір шкіри. Бажано, щоб хворий 3-5 хвилин до огляду був оголений з метою адаптації шкіри до температури кімнати.

Оглядати необхідно весь шкірний покрив, звертаючи увагу і на обличчя хворого, яке може виражати різні емоції і стани (дратівливість, страждання, втомленість, байдужість тощо), що властиве хворим на різні дерматози. Якщо язик є дзеркалом шлунково-кишкового тракту, то шкіра обличчя - є дзеркалом здоров'я людини.

Форма і деформація носа має значення при діагностиці сифілісу (“сідлоподібний ніс”:), туберкульозного вовчака (''баранячий ніс"), ринофіми ("шишкоподібний ніс").

Іноді при огляді необхідно користуватися збільшувальним склом (лупою), краще із збільшенням не більше, ніж у 3-5 разів. Найбільш зручною є бінокулярна лупа, яку одягають на чоло. При цьому обидві руки є вільними, що дозволяє поєднати огляд з пальпацією, гратажем.

При огляді шкіри за допомогою лупи краще розрізняти характер лусок, кірок, петехіальний та розеольозний висипи. Молодим лікарям слід спочатку навчитися оглядати шкіру неозброєним оком.

Звертають увагу на забарвлення шкіри, що в нормі може бути блідою, рожевою, смуглою, “тілесного” кольору. У здорових людей вона матова, не має жирного блиску, відсутні поширені протоки сальних залоз, при деяких хворобах шкіра змінює свій природній колір. Вона може бути синюшною при застійних явищах, синьо-бурою при акродерматиті, коричневою - при початковій стадії грибовидного мікозу, жовтою - при жовтяниці, сірувато-чорною - при іхтіозі, меланодермії, бронзовою - при адісоновій хворобі.

При дерматозах, де порушена функція вегетативного відділу нервової системи, шкіра буває вологою: при свербці, нейродерміті, іхтіозі - сухою.

Під час огляду шкіри визначають морфологічні елементи: первинні (пляма, папула, горбик, вузол, міхурець, міхур, гноячок), вторинні (вторинна пляма, луска, кірка, ерозія, виразка, розчух, ліхенізація, вегетація, рубець, тріщина). При огляді можна мати уявлення про локалізацію і колір елемента, але для повної його характеристики необхідно застосувати пальпацію і пошкрябування. Наприклад, візуально не можна визначити точні розміри горбика чи вузла, адже на поверхні шкіри контурується лише верхня частина елемента. Без пошкрябування важко оцінити наявність лусок (приховане лущення), ступінь їх прикріплення до елемента (фолікулярний гіперкератоз), характер лу­щення.

При огляді визначають мономорфізм (псоріаз, червоний плоский лишай, вульгарна пузирчатка, кропивниця) або поліморфізм висипу, коли спостерігаємо декілька морфологічних елементів. Справжній поліморфізм буває тоді, коли є декілька первинних елементів (герпетиформний дерматоз Дюринга), несправжній (еволюційний), коли є і первинні, і вторинні елементи (екзема, фурункульоз).

Особливу увагу звертають на взаєморозташування висипань: фокусне (елементи не зливаються, між ними є здорова шкіра), дифузне (злиття елементів у великі вогнища), їх розповсюдженість: обмежена (вогнищевий нейродерміт, вогнищева склеродермія, невус, простий міхурцевий лишай, бородавчастий туберкульоз), розповсюджена (псоріаз, токсикодермія, рожевий і червоний плоский лишаї); тотальна (еритродермія); інші особливості: симетрична (справжня екзема, псоріаз), асиметрична (дерматофітія, бородавчастий туберкульоз, кільцеподібна гранульома, контактний дерматит); пов'язана з нервовими закінченнями (оперізуючий лишай, лінійний червоний плоский лишай, лінійний невус), судинами (ангіїти), фігурна (псоріаз, мігруюча еритема), повзуча (туберкульозний вовчак, лепра, горбковий сифіліс).

Оглядають волосся, нігті, зовнішні статеві органи, шкіру заднього проходу.

При огляді червоної облямівки губів звертають увагу на її колір, сухість, наявність лусочок, тріщин, ерозій, виразок, кірок. Оглядають слизову оболонку ротової порожнини, при цьому можна спостерігати висипи, зміну кольору, ерозії, виразки, наліт (кандидоз, сифіліс, червоний плоский лишай, справжня пузирчатка тощо).


  1. Пальпація лімфатичних вузлів при обстеженні хворих на сифіліс

При сифілітичній інфекції уражаються насамперед регіонарні лімфатичні вузли, найчастіше пахвинні, спочатку з одного боку, потім з двох. При екстрагенітальній локалізації первинної сифіломи спочатку уражаються ліктьові (при шанкеріпанариції) та підщелепні (при локалізації в ротовій порожнині та на червоній облямівці губ) лімфатичні вузли. Звертають увагу на їх характеристики — розмір від горошини до голубиного яйця, щільно-еластична консистенція, безболісність, рухомість.

Найбільше діагностичне значення має пальпація пахвинних, пахвових та підщелепних лімфатичних вузлів. Пахвинні лімфатичні вузли пальпують в положенні стоячи. Для пальпації пахвових вузлів лікар просить хворого стати до нього спиною, підняти руки догори та повільно опустити їх через боки. Для дослідження підщелепних лімфатичних вузлів слід попросити хворого направити підборіддя дещо вперед та вниз, що полегшує процедуру пальпації.
4. Дослідження блідої трепонеми в темному полі
Використовують для підтвердження заразних сифілісу. Методику здійснюють у темному полі зору із застосуванням параболоїд-конденсора або кардіоїд-конденсора та електричного джерела світла.

Поверхню ерозивного сифіліду двічі промивають ізотонічним розчином натрій хлориду, далі протягом 12-24 год. прикладають примочки з фізіологічним розчином. Очищену поверхню сифіліду обережно погладжують бактеріологічною петлею до появи серуму, який переносять на тонке предметне скельце, змішують з краплиною теплого фізіологічного розчину, накривають покривним скельцем і мікроскопують.

Якщо сифілід ускладнений вторинною інфекцією, – пунктують регіонарний лімфатичний вузол. Це роблять шприцом на 5 мл. Вузол фіксують пальцями, голку вводять у дистальну стінку вузла, далі поступово виводять голку, відсмоктують шприцом тканинний сік. Краплину соку змішують із краплиною теплого ізотонічного розчину натрію хлориду і мікроскопують.

Блідні трепонеми в темному полі мають вигляд тонкої спіралі, що трохи поблискує і має 8-12 рівномірних завитків. її рухи можуть бути поступальні (вперед-назад), маятникоподібні, навколо своєї осі, згинальні; характеризуються повільністю та ритмічністю.



У проявах пізнього сифілісу дослідження на блідну трепонему не проводять!
5. Двомоментне внутрішньом’язове введення препаратів
Олійні препарати, зокрема вісмуту, перед ін’єкцією гріють на водяній бані і ретельно струшують до рівномірної консистенції. Місце проколу шкіри протирають спиртом. Стерильну голку вводять на 6-7 см у м’язи окремо від шприца. За голкою спостерігають протягом 10-15 с. Якщо за цей час з'являється кров, треба робити прокол в іншому місці новою голкою. Голка не новина містити олійних препаратів, бо в разі потрапляння їх у судину кров буде не в змозі проштовхнути препарат. Крім того, деякі препарати (Бійохінол) дуже схожі кольором на кров. Проникнення олії в судину може призвести до жирової емболії і, як наслідок, некрозу тканин навіть до смерті. Отже, спочатку вводять голку, що не мала контакту з олійним препаратом, далі, пересвідчившись, що вона не потрапила в судину, прикріплюють шприц і повільно роблять ін’єкцію. Крім олійних препаратів, двомоментно вводять Біциліни та ферментні препарати.

Рекомендована література





  1. Дерматологія, венерологія. Підручник /За редакцією В.І. Степаненка. - К.: КІМ, 2012. – 904 с.

  2. Айзятулов Р. Ф.Сифилис.-Донецьк:"Донеччина",1998,- 227с.

  3. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби. - К.: Здоров'я, 1995. - 260с.

  4. Савчак В.І., Галникіна С.О. Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим шляхом. - Тернопіль, «Укрмедкнига», 2001, - 507с.

  5. Дерматовенерология. Учебное пособие / Под редакцией В. П. Федотова, А. Д. Дюдюна, В. И. Степаненко. Изд-е 2. рус.– Днепропетровск–Киев: изд-во «Свидлер А.Л.», 2011. – 652 с. (Рекомендований ЦМК з вищої освіти МОЗ України як навчальний посібник для лікарів-інтернів, лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти з фаху «Загальна практика - сімейна медицина»).

  6. Методи дослідження в дерматовенерології та оформлення історії хвороби. Дерматовенерологічна термінологія. Навчальний посібник для студентів медичного факультету і лікарів-інтернів. За ред. А.Д. Дюдюна, С.В. Захарова, В.В. Горбунцова. – Днепропетровск: ЧП Федоренко В.В., 2009. – 135 с.

  7. Дерматовенерологія. Навчальний посібник для лікарів і лікарів-інтернів. За редакцією В.П. Федотова, А.Д. Дюдюна, В.І. Степаненка. – Дніпропетровськ-Київ, 2008. – 600 с. (Рекомендований ЦМК з вищої освіти МОЗ України як навчальний посібник для лікарів-інтернів, лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти з фаху «Загальна практика - сімейна медицина»).

  8. Дюдюн А.Д., Захаров С.В. Прихований сифіліс. Навчальний посібник для лікарів-дерматовенерологів. Дн-ськ, 2011. - 121 с.

  9. Коляденко В.Г., Федоренко О.Е., Головченко Д.Я. Медицинская деонтология в дерматологии и венерологии.- К.: „Здоров'я", 1989. - 167 с.

  10. Контактные инфекции, передающиеся половым путем - Под ред. И. И. Маврова. - К.: „Здоров'я", 1989. - 384 с.



Технологічна карта заняття №
Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ
Змістовий модуль 8. Третинний і природжений сифіліс. Діагностика, клініка та принципи терапії
Тема 25. Третинний період сифілісу

Тема 26. Вроджений сифіліс







Етапи

Час в хвилинах

Засоби навчання

Обладнання

Місце проведення

1

Перевірка вхідного рівня знань

15

Індивідуальні набори тестових завдань з банка тестів * Крок-2

Комп’ютерний клас




2

Письмове опитування з теми занять

45

Ситуаційні задачі або граф. логічної структури




Учбова кімната

3

Інструкція і коментар до СРС

5










4

Самостійна робота студентів (СРС) біля ліжка хворого

40

Історія хвороби

(зразок бланку)









5

Підсумковий тестовий контроль

15

Індивідуальні набори тестових завдань з банку тестів Крок-2

Комп’ютерний клас




6

Усна відповідь, оцінка за опитування, практичні навички

60

Заповнення кредитної карти






Критерії оцінки за темою







Вид контролю

Бали

1

Вхідний рівень підготовки (10 тестових завдань)*

Одна правильна відповідь – 10% бали

“5” – 90-100%;

“4” – 70-80%

“3” – 60% ,

“2” – менше 60%


2

Письмове опитування з програмних питань: 5ситуаційних задач

Максимальна оцінка – 100%

Вирішено 5 задач – 100%

Вирішено 4 задачі – 80%

Вирішено 3 задачі – 60%

Вирішено 1-2 задачі – 20-40 %

“5” – 100%

“4” – 80%

“3” – 60%

“2” – менше 60%


3

Виконання самостійної роботи біля ліжка хворого, практичні навички за темою, або вирішення 3-х ситуаційних задач) гри.

Курація тематичного хворого:

Мах – 100%



Повна відповідь зі знанням практичних навичок – 100%

Несуттєві помилки – (помилки у диференційному діагнозі або він неповний, помилки у практичних навичках, помилки при випискі рецептів, помилки у призначенні лікування - 80%

Неповна відповідь (не проведений диференційний діагноз в достатньому обсязі, лікування призначено з помилками, практичними навичками володіє не усіма, помилки у виписуванні рецептів) – 60%

Неправильно обґрунтований діагноз – 40%

Ситуаційні задачі:

Вирішено 3 задачі – 100%

Вирішено 2 задачі – 80%

Вирішено 1 задачі – 60%

Не вирішено жодної задачі – 0%

“5” – 100%

“4” – 80%

“3” – 60%

“2” – менше 60%


4

Підсумковий тестовий контроль (10 тестових завдань)

Одна правильна відповідь – 10% “5” – 90-100%,

“4” – 70-80%,

“3” – 60% ,

“2” – менше 60%



5

Усна відповідь

Повна відповідь зі знанням практичних навичок – 100%

Несуттєві помилки – 80 %

Неповна відповідь – 60% Неправильна відповідь – 0%

“5” – 90-100%

“4” – 75-89%

“3” – 50-74%

“2” – менше 50%




Шкала конвертації (максимальна кількість %– 100).
100-90%    “5”.

75-89%   “ 4”.

60-74%  ”3”.

Менше 60% – “2”.


Підсумки роботи студента на занятті.
Відповіді на ситуаційні задачі: _______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________


Виконання СРС:

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________


Висновки:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Дата “______” “_________ 201___” Підпис студента ______________
Оцінка викладача:
Тести_____________ Письмове опитування_________________

СРС _______________



Загальна кількість балів ____________________
Оцінка за традиційною 4-х бальною шкалою __________________
Конвертовані бали ________________
Підпис викладача ________________

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ



Змістовий модуль 8. Третинний і природжений сифіліс. Діагностика, клініка та принципи терапії

Тема 25. Третинний період сифілісу

Тема 26. Вроджений сифіліс
Ситуаційні задачі підсумкового контролю. Етап 3.
Задача 1. Хворий був направлений до онколога після виявлення новоутворення шлунка при гастроскопії. Гістологічно: атипізм клітин новоутворення, ознаки диференційовки відсутні. КСР – негативний. З анамнезу відомо, що у минулому хворий лікувався від сифілісу.

  1. Який найбільш вірогідний характер цього утворення?

  2. З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальний діагноз і як?


Задача 2. Жінка народила дитину. Вага дитини 2700 г. При огляді дитини: на шкірі долонь, підошов мають місце пузирі величиною з горошину із серозним вмістом та ліловим обідком; навколо – поодинокі ерозії з уривками епідермісу по периферії. У вмісті пузирів виявлена бліда трепонема. Кров на КСР 4+.

  1. Який діагноз можна встановити та на підставі чого?

  2. З проявами яких захворювань необхідно диференціювати ці ураження і як?


Задача 3. Хворий звернувся до хірурга зі скаргами на виразку гомілки. Об’єктивно: на лівій гомілці має місце виразка розмірами 34 см з чіткими краями, тягучим відділенням. На обох гомілках – варикозно розширені вени. Проявів запалення шкіри немає. З анамнезу: ураження шкіри почалося з утворення інфільтрату, який дуже повільно збільшувався у розмірах, та після кількох років існування самостійно перетворився на виразку.

  1. Про який діагноз можна думати?

  2. Які дослідження необхідно провести хворому?

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ


Змістовий модуль 8. Третинний і природжений сифіліс. Діагностика, клініка та принципи терапії

Тема 25. Третинний період сифілісу

Тема 26. Вроджений сифіліс

Підсумковий тестовий контроль. Етап 4.


Задача № 1. Хвора Н., 47 років скаржиться на появу висипу у підлопаткових ділянках та на сідницях. При огляді у цих місцях маються горбики розміром до 7 мм у діаметрі, темно-червоного кольору з бурим відтінком, напівсферичної форми, щільно-еластичної консистенції. Елементи мають правильні обриси, розташовані у вигляді окремих груп, ізольовані один від одного. Реакція Васермана негативна. Який діагноз найбільш вірогідний?

A Туберкульозний вовчак.

B Сифіліс вторинний рецидивний.

C Фурункульоз.

D Сифіліс третинний горбиковий.

E Лейшманіоз шкіри.


Задача № 2. На 7 добу життя новонародженого госпіталізовано із симптомами інтоксикації, утрудненим носовим диханням за типом «сухого сопіння», гепатолієнальним синдромом, неврологічними розладами, везикулярним висипом на тулубі, долонях, підошвах на інфільтрованому фоні, які залишають після проривання мідно-червону поверхню. Яку інфекцію можна запідозрити?

A Сифіліс.

B Краснуха.

C Токсоплазмоз.

D Цитомегаловірусна інфекція.

E Герпетична інфекція.


Задача № 3. Хворий 56 років скаржиться на біль при рухах в колінному суглобі та виразки, що довго не загоюються, які утворилися 4 місяці тому на місці щільних новоутворень. 2 роки тому на шкірі тулуба спостерігав розповсюджену висипку, яка без лікування самостійно регресувала. На шкірі правої гомілки та стегна спостерігаються декілька виразок округлої форми з глибоким дном та рівними щільними краями, оточені гіперемічним вінчиком. Навколо виразок спостерігаються поодинокі щільні горбики. КСР - негативний. Який діагноз можна буде встановити?

A Туберкульоз шкіри.

B Сифіліс третинний.

C Множинні ектими.

D Сифіліс вторинний.

E Лейшманіоз шкіри.


Задача № 4. Хворий 40 років скаржиться на висипку на шкірі. Об’єктивно: у підлопатковій ділянці справа – напівкулясті синюшно-червоні не болючі щільної консистенції згруповані горбики, розміром з горошину, деякі з ознаками виразкування, на шкірі кінцівок – рубці, схожі на мозаїку. При рентген-дослідженні – розширення висхідної частини аорти. РІФ, РІБТ – позитивні. Реакція Васермана негативна. Який діагноз можна буде встановити?

A Туберкульозний вовчак.

B Базально-клітинна карцинома.

C Третинний період сифілісу.

D Лепра, лепроматозний тип.

E Трихофітія інфільтративно-нагнійна.


A Задача № 5. На прийом до венеролога звернувся хворий віком 65 років зі скаргами на ураження шкіри передньої поверхні гомілки. При огляді знайдено виразку зі щільними краями, в’язким виділенням. Поруч з виразкою – рубець, схожий на зірку. КСР – негативний. РІТ та РІФ – різко позитивні. Який діагноз можна буде встановити?

A Скрофулодерма

B Індуративна еритема

C Гумозний сифілід

D Хронічна виразкова піодермія

E Ракова (пістрякова) виразка


Задача № 6. Дитина, 5 днів, народилася від матері, котра не має постійного місця проживання. Об`єктивно: на шкірі рясний плямистий висип яскраво-червоного кольору, розмірами з сочевицю. На долонях та підошвах міхурі, навколо яких вінчик мідно-червоного кольору, після розриву яких залишаються ерозії. Навколо рота шкіра інфільтрована, з глибокими тріщинами. Підшкірно-жировий шар розвинутий недостатньо, лімфатичні вузли збільшені. Який діагноз можна буде встановити?

А Епідемічна міхурниця (пухирчатка) новонароджених.

B Вроджений бульозний епідермоліз.

C Ексфоліативний дерматит Рітера.

D Алергічний дерматит.

E Вроджений ранній сифіліс.


Задача № 7 Яке лікування показане вагітній жінці у випадку якщо вона 7 років тому хворіла на сифіліс, отримала з цього приводу повноцінне специфічне лікування та була після його завершення знята з диспансерного обліку в ШВД?

A Профілактичне лікування.

B Превентивне лікування.

C Пробне лікування.

D Специфічне лікування.

E Лікуванню не підлягає.


Задача № 8. При профогляді хлопчика в дитячому будинку встановлено, що він відстає у фізичному та інтелектуальному розвитку від одноліток. Шкірні покриви дитини без патологічної висипки, лімфатичні вузли не збільшені. Череп має сідницеподібну форму, ніс сідлоподібний, піднебіння високе. Обидва передні верхні різці мають діжкоподібну форму з вирізкою у вигляді напівмісяця на вільному краї. Який діагноз можна буде встановити?

A Сфіліс вроджений ранній.

B Сифіліс вроджений латентний.

C Сифіліс вроджений пізній.

D Сифіліс третинний.

E Сифіліс прихований пізній.


Задача № 9. Хворий 47 років скаржиться на висип на шкірі упродовж 2 місяців. Спочатку з’явилися щільні, підвищені над рівнем шкіри вузлики, темно-червоного кольору, які поступово регресували, залишаючи після себе пігментні рубчики. Три роки тому хворий спостерігав на тому ж місці рожево-червоні плями, які без лікування зникли. При огляді: на шкірі правої бокової поверхні тулуба - різко відмежовані від здорової шкіри невеликі горбики. Який діагноз можна буде встановити?

А Третинний сифіліс

В Вторинний сифіліс

С Первинний сифіліс

D Лейшмоніоз

Е Актиномікоз


Задача № 10. Проявом якої патології є наявність на шкірі хворого еритеми Фурнье?

A Прояв раннього прихованого сифілісу.

B Прояв вторинного свіжого сифілісу.

C Прояв рецидивного сифілісу.

D Прояв первинного сифілісу.

E Прояв третинного сифілісу.








База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка