Конкурс «Птах року -2010»




Скачати 277.63 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір277.63 Kb.
Управління освіти Шепетівського міськвиконкому

Всеукраїнський конкурс «Птах року -2010»






Дослідницька робота

гуртка «Юні екологи»

ЗОШ №6

Керівник: Гоненко А.О


м. Шепетівка

2010


ЗМІСТ

1. ОПИС ГОРОБЦЯ ПОЛЬОВОГО (СКЛАДЕНИЙ УЧАСНИКАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ).

2. ОПИС ДОСЛІДЖУВАНИХ ТЕРИТОРІЙ.

3. ЩОДЕННИК ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ГОРОБЦЯ ПОЛЬОВОГО.

4. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ «ГОРОБЕЦЬ ПОЛЬОВИЙ».

5.ВІРШІ, КАЗКИ, МАЛЮНКИ ПРО ГОРОБЦЯ ПОЛЬОВОГО.

6. ФОТОМАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ

7. КОНКУРС-ВІКТОРИНА (ДЛЯ УЧНІВ 7 - 8 КЛАСІВ) «ПТАХ РОКУ – ГОРОБЕЦЬ ПОЛЬОВИЙ».

8. КОНКУРС ПАМ’ЯТОК (ДЛЯ УЧНІВ 9 – 11 КЛАСІВ) «ЗБЕРЕЖИ ГОРОБЦЯ ПОЛЬОВОГО».

9. РЕФЕРАТИ УЧАСНИКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ «ГОРОБЕЦЬ ПОЛЬОВИЙ».


Опис горобця польового.

Ми спостерігали за горобцем польовим протягом кінця весни - початку осені 2010 року.

У результаті спостережень ми отримали інформацію про життєдіяльність, особливості зовнішнього вигляду, гніздування, живлення та розмноження горобця польового, про його турботу про власне потомство, поведінку тощо.

Так горобця польового легко відрізнити серед інших птахів, та від горобця хатнього, який є дуже поширеним у нашому місті. Польовий горобець менший за хатнього, вони яскраво-коричневі, знизу білуваті, головка у них мідно-коричнева, а на білій «мордочці» можна помітити білу пляму. Таку ж саму чорну пляму можна помітити на підборідді, а навколо ший є білий комірець, а впоперек крила тягнуться дві білі смужки. Їм характерний статевий диморфізм, хоча він менше виражений , ніж у горобця хатнього. Так самки горобця польового забарвлення дещо тьмяніше ніж у самця, але не значно, тому у природі відрізнити самку від самця візуально майже неможливо.

Ми помітили, що горобці полюбляють влаштовувати свої гнізда поблизу людських осель, на старих деревах садів, дуплах, у невеликих скверах, алеях, там де вони можуть знайти для свого гнізда зручне дупло. Найбільше місць гніздування цих птахів ми побачили на таких видах дерев: липа, дуб, верба.

Також горобці селяться у тріщинах стін будинків, під стріхами, у зливних трубах (полюбляють будинки на околицях міста, у спальних районах, де є менше автотранспорту), старих штучних гніздівлях, але набагато рідше ніж у природних умовах.

Горобці починають влаштовувати своє гніздо відразу після настання теплого періоду (у кінці березня - квітні). Вони збирають різні дрібні гілочки. сухі травинки, шерсть тварин, волосся, сухе неперепріле листя, пух і з цього влаштовують собі гніздечко. Самка відкладає 6 – 7 малесеньких яєчок, іноді може відкладати яйця повторно. Молоді польові горобці дуже цікаві, нагадують сірі пухнасті клубочки, із жовтими ротиками, вони схожі на дорослих, але відрізняються від них своїм забарвленням. Так, вони мають тьмяніше забарвлення оперення, голова у них коричнево-бура зверху, плями на щоках і волі сірувато-чорні. Вони цвірінькають дуже голосно, просячи своїх батьків їсти, а батьки дуже часто приносять їм їжу. Починають літати горобці молоді, за нашими спостереженнями, через 15 – 20 діб (в середньому).

Батьки турбуються про своє потомство: вигодовують пташенят, вчать їх літати, захищають від небезпеки. Наприклад, коли до місця, де перебувають пташенята підкрадається якийсь хижак, то батьки намагаються привернути його увагу до себе, відігнати від пташеняти, і прогнати геть. Щоб цього досягти вони голосно цвірінькають та літають над хижаком періодично відлітаючи не далеко, в протилежний бік від пташенят, і повертаються назад. Коли ж хижак все таки схопив пташеня, то батьки переслідують його, намагаючись відбити пташеня (голосно цвірінькають, низько літають над твариною, намагаючись клюнути та злякати її). Молоді птахи, у разі небезпеки, вдають із себе нерухомих, неживих, ніби завмирають, перестають цвірінькати, і лише очима спостерігають за загрозою, коли ж все-таки їх викрито, то вони намагаються втекти стрибаючи або пробують полетіти геть.

Живляться горобці комахами, насінням дикорослих та культурних рослин, крихтами, іноді порпаються на смітниках поблизу людських осель, відшукуючи різні зерна та крихти, часто їх можна побачити в курниках, коли вони клюють зерно, яке залишилося після годування домашньої птиці людьми. Горобці полюбляють гусінь, мух. Лялечки та личинки комах тощо.

Взимку та навесні горобці також живляться у годівничках, мирно співіснуючи з іншими видами птахів, окрім горобця хатнього. З цими птахами вони постійно, у будь яку пору року, мають суперечки та намагаються триматися подалі одне від одного.

В теплу пору року горобці польові мешкають зграями невеликими та поодиноко, а з настанням холодів збираються у великі зграї, які літають у пошуках їжі цілий день, а ввечері повертаються до сховку.

Ми обрали 4 дослідні території з різними умовами, через які проклали стежки спостережень, довжиною приблизно 1,5 – 2 км.

Дослідні території: № 1 – вул. Карла Маркса;

№ 2 – вул. Т. Г. Шевченка;

№ 3 – вул. Котовського;

№ 4 – міський парк відпочинку.

Щотижня (1-2 рази на тиждень) учні проходили обрані райони міста уздовж закладених стежок та проводили облік горобців та інших звірів, роблячи відповідні записи у щоденнику спостережень. Нами було відібрано ділянки місцевості з дуплами, штучними гніздівлями, земляними норами, де були виявлені гніздуючи горобці польові. Спостерігали за птахами 3 рази на день (вранці – 7.00 -8.00 год., вдень – 15.00 – 16.00 год., увечері 18.00 – 19.00 год.).

Опис дослідних територій.

Вулиця Карла Маркса

Довжина вулиці приблизно становить 2 – 2,5 км., розташована в центрі міста Шепетівка.

У даному районі зростають такі дерева, як береза бородавчаста, тополя канадська, клен гостролистий, клен цукровий, плакуча верба, верба ламка, туя західна, ялівець, яблуні, груші, горіх грецький, алича, слива, ялина звичайна, клен ясенелистий, липа серце листа, глід одно маточковий, горобина червоно плода, катальпа, гіркокаштан. На даній території також зростають кущові рослини: самшит, свидина, є грабові живоплоти, трав’яний покрив складають представники родини Злакових (тонконіг лучний, грястиця збірна, лисохвіст лучний, матвіївка, пирій повзучий ), Бобових (буркун лікарський, конюшина лучна, конюшина повзуча, конюшина рівнинна, лядвенець рогатий, лядвенець український, горошок мишачий), Складноцвіті (різні сорти айстр, чорнобривців, жоржин, стенактіс однорічний, кульбаба, пижмо звичайне, будяк польовий, різні види осоту, лопух великий, нечуйвітер волохатий, королиця звичайна, стокротки багаторічні, галінсога дрібноквіткова та ін ), Молочайні, Зонтичні, Шорстколисті (синяк звичайний), Губоцвіті (глуха кропива біла, різні сорти шавлії), Жовтицеві (жовтець повзучий, жовтець прямостоячий, на клумбах купальниця європейська, анемони), та ін. Серед дерев дуплястих мало, зрідка трапляються шпаківні (нами було помічено 9 шпаківень). Більшість дерев значних розмірів, старі. Тут розміщуються здебільшого цегляні чотириповерхові будинки, також є одноповерхові, їх покрівлі складаються із шиферу та метало черепиці. У дворах багатьох будинків є господарські приміщення – сараї, гаражі, також у дворах є сади із плодових дерев, вік яких становить приблизно 30 років. Вулицею проходить багато людей (за нашими підрахунками, в денні години, вулицею проходить приблизно 200/ год. чоловік), це одна з центральних вулиць міста, автотранспорту також багато (600/год.).

Міський парк відпочинку

Розташований у північно-західній частині міста. Площа парку 3 га., довжина центральної алеї, якою була прокладена стежка спостереження становить приблизно 1,2 км.

У даному районі зростають такі дерева, як береза бородавчаста, тополя канадська, клен гостролистий, клен цукровий, плакуча верба, верба ламка, туя західна, ялівець, ялина звичайна, клен ясенелистий, липа серце листа, глід одно маточковий, горобина червоно плода, катальпа, гіркокаштан, сосна звичайна, дуб звичайний. На даній території також зростають кущові рослини: самшит, свидина, є грабові живоплоти, трав’яний покрив складають представники родини Злакових (тонконіг лучний, грястиця збірна, лисохвіст лучний, матвіївка, пирій повзучий ), Бобових (буркун лікарський, конюшина лучна, конюшина повзуча, конюшина рівнинна, лядвенець рогатий, лядвенець український, горошок мишачий), Складноцвіті (різні сорти айстр, чорнобривців, жоржин, стенактіс однорічний, кульбаба, полин гіркий, пижмо звичайне, будяк польовий, різні види осоту, лопух великий, нечуйвітер волохатий, королиця звичайна, стокротки багаторічні, галінсога дрібноквіткова та ін ), Молочайні, Зонтичні, Шорстколисті (синяк звичайний), Губоцвіті (глуха кропива біла, різні сорти шавлії), Жовтицеві (жовтець повзучий, жовтець прямостоячий, на клумбах), Розові та ін. Серед дерев дуплястих мало, зрідка трапляються шпаківні (нами було помічено 13 шпаківень). Більшість дерев значних розмірів, старі. Є невеликі водойми із стоячою водою – озерця, по берегах яких зростає рогіз вузьколистий, рогіз широколистий, стрілолист, жабрій звичайний, глечики жовті. Це рекреаційна зона нашого міста проходить і відпочиває тут значна кількість людей (за нашими підрахунками, в денні години, 55/ год. чоловік). Рух автотранспорту на даній території заборонений, проте є розважальні майданчики, та господарські споруди, побудовані з бетону, цегли, металоконструкцій та дерева.

Вулиця Котовського

Довжина вулиці приблизно становить 1, 5 – 2 км., розташована на південному заході міста Шепетівка (спальний район).

У даному районі зростають такі дерева, як береза бородавчаста, верба ламка, туя західна, ялівець, яблуні, груші, алича, вишня, абрикос, персик, слива, горіх грецький, ялина звичайна, клен ясенелистий, липа серце листа, горобина червоноплода, горобина чорноплода. На даній території також зростають кущові рослини: самшит, свидина, аґрус, чорна та червона смородина, йошта, різні сорти айви; трав’яний покрив складають представники родини Злакових (тонконіг лучний, грястиця збірна, лисохвіст лучний, матвіївка, пирій повзучий ), Бобових (буркун лікарський, конюшина лучна, конюшина повзуча, конюшина рівнинна, лядвенець рогатий, лядвенець український, горошок мишачий), Складноцвіті (різні сорти айстр, чорнобривців, жоржин, полин гіркий, полин звичайний, стенактіс однорічний, кульбаба, пижмо звичайне, будяк польовий, різні види осоту, лопух великий, нечуйвітер волохатий, королиця звичайна, стокротки багаторічні, галінсога дрібноквіткова та ін ), Молочайні, Зонтичні, Шорстколисті (синяк звичайний), Губоцвіті (глуха кропива біла, різні сорти шавлії), Жовтицеві (жовтець повзучий, жовтець прямостоячий, на клумбах купальниця європейська, анемони), Хрестоцвіті (талабан, грицики звичайні, гикавка сіра, хрін звичайний, суріпиця та ін) та ін. Є багато дуплястих дерев, часто трапляються шпаківні (нами було помічено 40 шпаківень). Більшість дерев значних розмірів, старі. Тут розміщуються здебільшого цегляні одноповерхові будинки, їх покрівлі складаються із шиферу та метало черепиці. У дворах багатьох будинків є господарські приміщення – сараї, гаражі, також є сади із плодових дерев, вік яких становить приблизно 25 - 30 років, але трапляються і молоді, віком 10 15 років та 7 -10 років. Є присадибні ділянки – городи, на яких населення місцеве вирощує найпоширеніші у нашій області культури: капусту, моркву, столовий буряк, картоплю, петрушку, тощо. Майже коло кожної оселі є квітники утворені декоративними кущовими та трав’янистими рослинами. Вулицею проходить багато людей (за нашими підрахунками, в денні години, вулицею проходить приблизно 100/ год. чоловік), автотранспорту також багато (300/год.).

Вулиця Т. Г. Шевченка.

Довжина вулиці приблизно становить1–1,5 км., розташована на південному сході міста Шепетівка (спальний район).

У даному районі зростають такі дерева як береза бородавчаста, верба ламка, туя західна, ялівець, яблуні, груші, алича, вишня, абрикос, персик, слива, горіх грецький, ялина звичайна, клен ясенелистий, липа серце листа, горобина червоноплода, горобина чорноплода. На даній території також зростають кущові рослини: самшит, свидина, аґрус, чорна та червона смородина, йошта, різні сорти айви; трав’яний покрив складають представники родини Злакових (тонконіг лучний, грястиця збірна, лисохвіст лучний, матвіївка, пирій повзучий ), Бобових (буркун лікарський, конюшина лучна, конюшина повзуча, конюшина рівнинна, лядвенець рогатий, лядвенець український, горошок мишачий), Складноцвіті (різні сорти айстр, чорнобривців, жоржин, полин гіркий, полин звичайний, стенактіс однорічний, кульбаба, пижмо звичайне, будяк польовий, різні види осоту, лопух великий, нечуйвітер волохатий, королиця звичайна, стокротки багаторічні, галінсога дрібноквіткова та ін ), Молочайні, Зонтичні, Шорстколисті (синяк звичайний), Губоцвіті (глуха кропива біла, різні сорти шавлії), Жовтицеві (жовтець повзучий, жовтець прямостоячий, на клумбах купальниця європейська, анемони), Хрестоцвіті (талабан, грицики звичайні, гикавка сіра, хрін звичайний, суріпиця та ін) та ін. Є багато дуплястих дерев, часто трапляються шпаківні (нами було помічено 40 шпаківень). Більшість дерев значних розмірів, старі. Тут розміщуються здебільшого цегляні одноповерхові будинки, їх покрівлі складаються із шиферу та метало черепиці. У дворах багатьох будинків є господарські приміщення – сараї, гаражі, також є сади із плодових дерев, вік яких становить приблизно 25 - 30 років, але трапляються і молоді, віком 10 - 15 років та 7 -10 років. Є присадибні ділянки – городи, на яких населення місцеве вирощує найпоширеніші у нашій області культури: капусту, моркву, столовий буряк, картоплю, петрушку, тощо. Майже коло кожної оселі є квітники утворені декоративними кущовими та трав’янистими рослинами. Вулицею проходить не багато людей (за нашими підрахунками, в денні години, вулицею проходить приблизно 43/ год. чоловік), автотранспорту мало (10 авто/год.).

Пропонуємо вашій увазі деякі сторінки зі щоденника спостережень польових досліджень за горобцем польовим.



Щоденник спостережень польових досліджень за горобцем польовим.
Дослідна територія № 1 – вул. Карла Маркса

Дата спостереження: 06. 04. 2010 р.

Кількість помічених польових горобців на даній території - 444

Місце знаходження горобців:

1) вранці: На землі + на кущі + на дереві +

Подвір’я тротуар узбіччя дороги +

2) вдень: на землі на кущі на дереві +

подвір’я тротуар + узбіччя дороги +

3) ввечері: На землі на кущі + на дереві +

Подвір’я + тротуар узбіччя дороги

Кількість тварин, що зустрілись на маршруті:

1) вранці: собак 4 граків 8 котів 5 сірих ворон 16

2) вдень: собак 6 граків 3 котів 7 сірих ворон 9

3) ввечері: собак 1 граків 10 котів 3 сірих ворон 12

Загальна кількість: собак 11 граків 21 котів 15 сірих ворон 37

Спостереження за гніздуванням.

Дата спостереження: 27. 04. 2010 р.

Кількість гніздуючи пар зареєстрованих на ділянці: 200

Птахи гніздяться:

Колоніями + окремими парами

Відстань між окремими гніздуючими парами 1,5 – 4 м.

Дата початку годування пташенят 10. 05. 2010р.

Де і яку їжу збирають: збирають насіння, яке ще залишилося після зими на землі і не проросло, ловлять перших комах у повітрі, збирають крихти на смітниках поблизу помешкань людей, на тротуарах, залишки корму у поодиноких годівничках, відшукують лялечки комах під корою дерев, тощо.

Кількість разів принесення горобцями до гнізда їжі:

Вранці 7 вдень 11 ввечері 6

Дата першого вильоту пташенят 21. 05. 2010 р.

Реакція молодих птахів на появу біля них чи біля їх гнізда людей, котів, собак, сірих ворон, граків: приникають, затихають, майже не рухаються, намагаючись стати непомітними, коли підходити до них занадто близько намагаються втекти підстрибуючи та роблячи спробу злетіти.

Спостереження за поведінкою у позагніздовий період.

Дата спостереження: 18. 09. 2010 р.

Кількість горобців помічених на ділянці - 883

Яке формування: зграя + поодинокі птахи +

Місце знаходження:

1) вранці: на кущі + на дереві + на землі (в курнику + біля воріт на паркані + на тротуарі + на березі річки на галявині у повітрі + )

2) вдень: на кущі + на дереві + на землі (в курнику біля воріт на паркані + на тротуарі + на березі річки на галявині у повітрі +

3) ввечері: На кущі + на дереві + на землі (в курнику біля воріт на паркані на тротуарі на березі річки на галявині

Що роблять: 1) вранці: відпочивають живляться +

2) вдень: відпочивають + живляться +

3) ввечері: відпочивають + живляться

Поведінка між горобцями: 1) вранці: б’ються ні +

2) вдень: б’ються + ні +

3) ввечері: б’ються + ні

Що їдять: насіння, крихти, комах, порпаються на смітниках, тощо.

Реакція на небезпеку: перестають «сперечатися», спочатку ніби завмирають і почувають себе спокійно, спостерігаючи за джерелом небезпеки, а потім, коли небезпечний об’єкт підходить надто близько, здіймаються у повітря і перелітають на інше місце, далі від попереднього.

Продовжують займатися своєю справою

Тікають (відстань, з якої злітають при появі загрози -1,5 – 2 м. ) +.

Чи ганяють горобців люди? Якщо так, то за яких умов? Люди горобців. здебільшого, не ганяють, лише коло ринкових лотків, коли ті намагаються дзьобнути крупи, пшеницю та інші зернові.



Дослідна територія № 2 - Вулиця Шевченка

Дата спостереження: 08. 04. 2010р.

Кількість помічених польових горобців на даній території 250

Місце знаходження горобців:

1) вранці: на землі на кущі + на дереві +

подвір’я тротуар узбіччя дороги

2) вдень: на землі на кущі + на дереві +

подвір’я + тротуар + узбіччя дороги +

3) ввечері: на землі на кущі + на дереві + подвір’я + тротуар узбіччя дороги

Кількість тварин, зустрінутих на маршруті:

1) вранці: собак 18 (собаки прив’язані у дворах) граків 7 котів 7 сірих ворон 9

2) вдень: собак 18 граків 3 котів 11 сірих ворон 16

3) ввечері: собак 18 граків10 котів 9 сірих ворон 21

Загальна кількість: собак 18 граків 20 котів 27 сірих ворон 46

Спостереження за гніздуванням.

Дата спостереження: 29. 04. 2010р.

Кількість гніздуючи пар зареєстрованих на ділянці: 110

Птахи гніздяться:

Колоніями окремими парами +

Відстань між окремими гніздуючими парами 4 – 6 м.

Дата початку годування пташенят 12. 04. 2010р.

Де і яку їжу збирають: збирають насіння, яке ще залишилося після зими на землі і не проросло, ловлять перших комах у повітрі, збирають крихти на смітниках поблизу помешкань людей, на тротуарах, залишки корму у поодиноких годівничках, відшукують лялечки комах під корою дерев, тощо.

Кількість разів принесення горобцями до гнізда їжі:

Вранці 7 вдень 12 ввечері 9

Дата першого вильоту пташенят 23. 05. 2010р.

Реакція молодих птахів на появу біля них чи біля їх гнізда людей, котів, собак, сірих ворон, граків: приникають, затихають, майже не рухаються, намагаючись стати непомітними, коли підходити до них занадто близько намагаються втекти підстрибуючи та роблячи спробу злетіти.

Спостереження за поведінкою у поза гніздовий період.

Дата спостереження: 20.09. 2010р.

Кількість горобців помічених на ділянці 910

Яке формування: зграя + поодинокі птахи +

Місце знаходження:

1) вранці: на кущі + на дереві + на землі (в курнику + біля воріт на паркані + на тротуарі + на березі річки на галявині )

2) вдень: на кущі + на дереві + на землі (в курнику + біля воріт на паркані + на тротуарі + на березі річки на галявині у повітрі +)

3) ввечері: На кущі + на дереві + на землі (в курнику біля воріт на паркані на тротуарі на березі річки на галявині

Що роблять: 1) вранці: відпочивають живляться +

2) вдень: відпочивають + живляться +

3) ввечері: відпочивають + живляться

Поведінка між горобцями: 1) вранці: б’ються ні +

2) вдень: б’ються + ні

3) ввечері: б’ються + ні +

Що їдять: насіння, крихти, комах, порпаються на смітниках, тощо.

Реакція на небезпеку:

Продовжують займатися своєю справою

Тікають (відстань, з якої злітають при появі загрози 2 – 4 м. ) +.

Чи ганяють горобців люди? Якщо так, то за яких умов? ? Якщо так, то за яких умов? Люди горобців не ганяють, відганяють лише ті, у кого вдома зростають соняшники, не обмотані тканиною. Шляхом влаштування на городах опудал.

Дослідна територія №4 -Міський парк відпочинку

Дата спостереження: 07. 04. 2010р.

Кількість помічених польових горобців на даній території - 236

Місце знаходження горобців:

1) вранці: на землі на кущі + на дереві +

подвір’я тротуар узбіччя дороги

2) вдень: на землі на кущі + на дереві +

подвір’я тротуар узбіччя дороги +

3) ввечері: на землі на кущі + на дереві +подвір’я тротуар узбіччя дороги

Кількість тварин зустрінутих на маршруті:

1) вранці: собак 1 граків 4 котів - сірих ворон 5

2) вдень: собак 3 граків 3 котів - сірих ворон 1

3) ввечері: собак - граків 2 котів - сірих ворон 9

Загальна кількість: собак 4 граків 9 котів - сірих ворон 15

Спостереження за гніздуванням.

Дата спостереження: 28. 04. 2010 р.

Кількість гніздуючи пар зареєстрованих на ділянці - 112

Птахи гніздяться:

Колоніями окремими парами +

Відстань між окремими гніздуючи ми парами 7 – 8 м.

Дата початку годування пташенят 11.04. 2010р.

Де і яку їжу збирають: збирають насіння, яке ще залишилося після зими на землі і не проросло, ловлять перших комах у повітрі, збирають крихти на смітниках поблизу помешкань людей, на тротуарах, залишки корму у поодиноких годівничках, відшукують лялечки комах під корою дерев, тощо.

Кількість разів принесення горобцями до гнізда їжі:

Вранці 8 вдень 17 ввечері 14

Дата першого вильоту пташенят 22. 05. 2010р.

Реакція молодих птахів на появу біля них чи біля їх гнізда людей, котів, собак, сірих ворон, граків: приникають, затихають, майже не рухаються, намагаючись стати непомітними, коли підходити до них занадто близько намагаються втекти підстрибуючи та роблячи спробу злетіти.

Спостереження за поведінкою у поза гніздовий період.

Дата спостереження: 19. 09. 2010 р.

Кількість горобців помічених на ділянці - 708

Яке формування: зграя + поодинокі птахи +

Місце знаходження:

1) вранці: на кущі + на дереві + на землі (в курнику біля воріт на паркані + на тротуарі на березі річки на галявині )

2) вдень: на кущі + на дереві + на землі (в курнику біля воріт на паркані на тротуарі на березі річки + на галявині + у повітрі +

3) ввечері: на кущі + на дереві + на землі (в курнику біля воріт на паркані на тротуарі на березі річки на галявині ).

Що роблять: 1) вранці: відпочивають живляться +

2) вдень: відпочивають + живляться +

3) ввечері: відпочивають + живляться

Поведінка між горобцями: 1) вранці: б’ються ні +

2) вдень: б’ються + ні +

3) ввечері: б’ються ні +

Що їдять: насіння, крихти, комах, порпаються на смітниках, тощо.

Реакція на небезпеку:

Продовжують займатися своєю справою

Тікають (відстань, з якої злітають при появі загрози – 1, 5 - 4 м. ) +.

Чи ганяють горобців люди? Якщо так, то за яких умов? Люди горобців не ганяють.

Дослідна територія №3 - Вулиця Котовського

Дата спостереження: 09. 04. 2010р.

Кількість помічених польових горобців на даній території 380

Місце знаходження горобців:

1) вранці: на землі + на кущі + на дереві +

подвір’я + тротуар узбіччя дороги

2) вдень: на землі на кущі + на дереві +

подвір’я + тротуар + узбіччя дороги +

3) ввечері: на землі на кущі + на дереві +

подвір’я + тротуар + узбіччя дороги

Кількість тварин, зустрінутих на маршруті:

1) вранці: собак 38 (собаки прив’язані у подвір’ях та бродячі) граків 3 котів 23 сірих ворон 7

2) вдень: собак 45 граків 3 котів 18 сірих ворон 13

3) ввечері: собак 39 граків 12 котів 19 сірих ворон 4

Загальна кількість: собак 45 граків 22 котів 20 сірих ворон 19

Спостереження за гніздуванням.

Дата спостереження: 30. 04. 2010р.

Кількість гніздуючи пар зареєстрованих на ділянці - 170

Птахи гніздяться: Колоніями + окремими парами +

Відстань між окремими гніздуючими парами 6 – 7 м., якщо під стріхами будинків, то 1,5 м.

Дата початку годування пташенят 13. 04. 2010р.

Де і яку їжу збирають: збирають насіння, яке ще залишилося після зими на землі і не проросло, ловлять перших комах у повітрі, збирають крихти на смітниках поблизу помешкань людей, на тротуарах, залишки корму у поодиноких годівничках, відшукують лялечки комах під корою дерев, тощо.

Кількість разів принесення горобцями до гнізда їжі:

Вранці 4 вдень 10 ввечері 8

Дата першого вильоту пташенят 25. 05. 2010р.

Реакція молодих птахів на появу біля них чи біля їх гнізда людей, котів, собак, сірих ворон, граків: приникають, затихають, майже не рухаються, намагаючись стати непомітними, коли підходити до них занадто близько намагаються втекти підстрибуючи та роблячи спробу злетіти.

Спостереження за поведінкою у поза гніздовий період.

Дата спостереження: 29. 09. 2010 р.

Кількість горобців помічених на ділянці - 840

Яке формування: зграя + поодинокі птахи

Місце знаходження:

1) вранці: на кущі + на дереві + на землі (в курнику + біля воріт

на паркані на тротуарі на березі річки на галявині )

2) вдень: на кущі + на дереві + на землі (в курнику + біля воріт на паркані + на тротуарі + на березі річки на галявині у повітрі +

3) ввечері: на кущі + на дереві + на землі (в курнику біля воріт на паркані + на тротуарі на березі річки на галявині

Що роблять: 1) вранці: відпочивають живляться +

2) вдень: відпочивають + живляться +

3) ввечері: відпочивають + живляться

Поведінка між горобцями: 1) вранці: б’ються ні +

2) вдень: б’ються + ні +

3) ввечері: б’ються + ні +

Що їдять: насіння, крихти, комах, порпаються на смітниках, тощо

Реакція на небезпеку:

Продовжують займатися своєю справою

Тікають (відстань, з якої злітають при появі загрози 2 – 3 м. ) +.

Чи ганяють горобців люди? Якщо так, то за яких умов? Люди горобців не ганяють, відганяють лише ті у кого вдома зростають соняшники, не обмотані тканиною. Шляхом влаштування на городах опудал.



ВІРШІ, КАЗКИ, МАЛЮНКИ ПРО ГОРОБЦЯ ПОЛЬОВОГО

***


Я гарненький хлопчик

Зовуть мене горобчик

Сірі крила маю

Швидко я літаю

І крилату стрикозу у польоті я ловлю

По землі стрибаю

У калюжі купаюся

З дощиком сперечаюся

На сонечку гріюся

Погоду провіщаю

Гаскевич Ганна

***


Люблять люди горобця!

А за що? Непримітна ж птиця ця.

Наче попіл, сіренька, маленька, правда голос голосний

Цвірінькливий та гучний.

А за те його шанують,

Що корисний він людині

Нищить попелицю, гусінь, мух – злісних саду шкідників.

Він – невтомний трудівник,

Приклад для усіх: і дорослих і малих.

Гаскевич Ганна

***

Ой! Який чудовий сад!



А який в нім виноград, яблука та груші.

Всі дорідні, наливні, наче сонечко ясні.

Ну, а де ж черв’ячки?

Їх з’їли горобчики – сіренькі хлопчики,

Саду малесенькі лікарі,

Жваві, цвірінькливі та швидкі.

Гаскевич Ганна

***


От уже цей горобець,

Полохливий стрибунець.

Всюди він встигає:

І зерно позбирає,

І на деревах пополює,

Від комах їх полікує,

Поспіває, потанцює,

І діток своїх погодує,

Вмостить гніздечко,

Вирішить всі суперечки.

Гаскевич Ганна

***


Кажуть люди: «Горобець – це сварливий молодець,

Як бритва, характер має гострий,

поладнати з ним непросто.»

Та неправда це, о ні!

Він і ніжний і ласкавий,

Друг хороший, лікар славний,

Від комах-шкідників швидко він позбавить

І дерева і траву, квітку гарну, запашну.

Гаскевич Ганна
Казка

Бабуся, горобець і котик

Жила собі у гарненькому просторому будиночку старенька бабуся. Любила вона розказувати своїм онукам казки, пекти пироги, говорити із сусідами, доглядати за будинком, квітами, свого котика-пухнастого животика.

Одного разу замісила бабуся тісто на пиріг, наказала котику, щоб він приглядав за тістом, а сама пішла до сусідки на розмову. Котик до наказу бабусі поставився серйозно, сів на підвіконня коло тіста і став чергувати до тіста нікого не пускати. Чи довго він сидів, чи коротко ніхто не знає, але все ж таки знудився, втомився та й заснув. Розбудив його якийсь незвичний звук. Спочатку кіт відкрив одне око, потім друге, встав потягнувся і почав озиратися. Побачив він якусь невідому пташину, що стукала дзьобиком у вікно. Мурчик здивувався та й питає у пташки: «Ти хто? Як тебе звати і що ти тут робиш?»

- Я горобчик, з лісу довго я летів, дуже зголоднів, не маю де жити, сів трошки перепочити. Прошу, дай мені трошки тіста голод перебити.

Ой, шкода мені тебе, але бабуся наказала мені тісто оберігати, а не роздавати. Тому нічим не можу допомогти.

На цю розмову нагодилася бабуся. Ні кіт, ні горобець не чули, як вона увійшла до кімнати. Підійшла вона до них і присоромила кота: «Не можна так казати, не гоже так чинити. Треба оточуючим допомагати, коли вони просять про допомогу, адже колись і тобі може знадобитися чиясь поміч».Котик знітився, все зрозумів і попросив пробачення у горобчика. Потім вони всі разом пообідали, а бабуся ще й запропонувала горобцеві жити у них. Він радо прийняв запрошення та поселився під стріхою бабусиного будинку. Від того часу горобці живуть в оселях людини або поблизу них, а за гостинність віддячують сповна знищуючи комах-шкідників, та насіння бур’янів у садах та на городах.

Яцишина Ольга, учениця 8 класу ЗОШ №6
Пропонуємо вашій увазі наші фотоматеріали.

Прилетіли горобці. Михальчук О., учень 11 класу (березень 2010 р.)


Горобець польовий на гілочці обліпихи. Учениця 10 класу Рачок Д.

Горобець польовий. Печенюк О., учениця 10 класу.





Запитання:

1. До якого класу тварин належать горобець польовий?

2. Горобець польовий є перелітним птахом, осілим чи кочовим?

3. Яку форму має гніздо горобця польового?

4. Як називається горобець польовий російською мовою?

5. Чим горобець польовий є цікавим, на вашу думку?

6. Де селиться горобець польовий?

7.Опишіть зовнішній вигляд горобця польового?

8 Як горобець польовий будує своє гніздо?

9. Горобець польовий – найменша пташка України ?

10. До якої родини належить горобець польовий?

11. Складіть коротенький вірш про горобця польового (на роб. 10 хвилин ).

12. Чому, на вашу думку, необхідно оберігати горобця польового?

13. Чим живиться горобець польовий?

14. Чи зустрічали ви горобця польового в місті Шепетівка, де?

15. Як можна відрізнити горобця польового від інших птахів візуально і на слух ?

16. Яке значення горобця польового для людини і в природі ?

17. Запропонуйте заходи охорони горобця польового ( на роботу 10 хвилин ).

Журі ретельно оцінює команди. Після короткої наради і підведення підсумків оголошує переможця.

Ведучий: ось і завершилась наша вікторина. Хтось святкує перемогу, хтось трішки засмучений поразкою. Проте все це не важливо. Дійсно вагомим є те, що всі ви показали себе справжніми знавцями – орнітологами, адже так завзято і цікаво відповідали на всі запитання, зуміли показати на скільки є важливим, значущим і необхідним такий вид як горобець польовий, і що його дійсно необхідно охороняти. Сподіваюся, що ви змогли переконати в цьому і наших гостей, а отже досягли мети нашого сьогоднішнього заходу. Сподіваюся він був цікавим і приніс багато задоволення всім нам.

На цьому дозвольте завершити нашу вікторину. Дякую за увагу.

Конкурс пам`яток

« Збережи горобця польового»

Мета:1. Покращити знання учнів з охорони природи.

2. Розвивати екологічне мислення

3. Виховувати активність, відповідальність. Стимулювати природоохоронну діяльність учнів.
Суть конкурсу: учням 9 – класів пропонується скласти пам’ятки з охорони птахів.

Кращі пам’ятки презентуються у фойє школи.



Найкраща пам’ятка
Кожен повинен:

1. Знати правила поведінки в природи і вміння навчити їх інших.

2. Вміти проводити бесіду з охорони природи із іншими, і переконати їх в необхідності охорони горобця польового.

3. Знаходячись в лісі не налякати птахів, не зганяти їх з гнізд і яєць, не ловити пташенят, не розкривати маскування гнізд.

4. Підгодовувати птахів за допомогою годівниць і розміщувати на деревах штучні гніздівлі.

5. Не забруднюй природу.



  1. Якщо ви побачили птаха який випав з гнізда, покладіть його на гілку.

  2. Не ловіть диких птахів.

  3. Не шуміть на природі. Шум лякає птахів.

  4. Не переслідуйте і не лякайте птахів, які є хворими.

10. Вступайте в ряди зелених патрулів, і приймайте активну участь у охороні птахів.

Реферат на тему : «Горобець польовий»

Виконав:

учень 9 класу ЗОШ №6

Андрійчук В.



Польовий горобець. Довжина тіла 16 см, маса 23—35 г.

Раніше область проживання горобця обмежувалася Північною Європою. Згодом область розповсюдження поширилася на Европу і Азію (за виключенням Арктики, північно-східних, південно-східних і центральних районів Азії), а також вПівнічну і Східну АфрикуСенегал, на Аравійський півострів іострів Яву.

Починаючи з XX ст. був завезений в різні країни, широко там розселився і в даний час, окрім вказаних вище місць, мешкає також в Південній АфриціАвстраліїНовій ЗеландіїПівнічній і Південній Америці та на багатьох островах.

Майже повсюдно є осілим птахом, лише з найпівнічніших частин ареалу на зиму відкочовує на південь (до 1000 км.), а з Середньої Азії відлітає в Передню Азію іІндію.

Мігруючи, проник далеко на північ в невластиву для нього зонулісотундри і навіть тундри — до Мурманської областігирла Печори, півночі Якутії.

Спосіб життя


Горобці зазвичай рідко беруть корм з руки людини

Будучи синантропним видом — постійним співмешканцем людини, горобець добре пристосований до життя в обстановці, що змінюється під впливом господарської діяльності людини.

Горобця можна зустріти і в сільській і міській місцевості, і в поселеннях Крайньої Півночі і Середній Азії. Втім, в Середній Азії він тримається зазвичай подалі від людини.

Широкому розповсюдженню горобця на північ і на південь услід за розширенням посівів зернових сприяє його висока плодючість.

Польовий горобець веде осілий спосіб життя, чому сприяють умови для гніздування і рясний корм в поселеннях людини.

Живлення. Харчується в основному рослинною їжею, лише навесні частково комахами, якими також вигодовує пташенят.


У раціон горобця входять насіння сільськогосподарських культур, відходами різних продуктів, які він підбирає в поселеннях людини, хлібні злаки на полях, ягоди вишнісмородинавинограда в садах, навесні пуп’янки квітів. За відсутності поблизу полів вилітає харчуватися на луги, узлісся і в степи, де збирає насіння дикорослих трав і комах.

Розмноження. У шлюбний період горобці утворюють пари.


Гніздиться горобець окремими парами, але інколи і колоніями. На півдні ареалу нерідко будує гнізда в стороні далеко від житла людини — в деревних і чагарникових насадженнях, в ярах, по крутих глинистих обривах по сусідству з полями.

Гнізда влаштовує в різноманітних місцях — в щілинах будов, в норах глинистих і крейдяних ярів, в стінках гнізд великих птахів (чапель, лелекорлів), в дуплах дерев, може займати шпаківні і нории берегових ластівок. На півдні нерідко споруджує гнізда відкрито, на гілках різних дерев.

По ряду спостережень, горобці утворюють пари фактично на все життя. А життя у них не дуже довга: хоча відзначали і 9-ти, і 11-ти річних горобців, більшість їх не доживає і до 4 років. Багато молодих птахів гине ще в першу зиму, так що середня тривалість життя горобців складає 9-21 місяць.



Спаровування

Гніздо, яке пара споруджує разом, є грубою спорудою з соломинок, мочалок, сухих травинок, пір'їнок, з невеликим поглибленням посередині. Гнізда, влаштовані на гілках, великі, у вигляді неправильної кулі з товстими стінками з трав'янистих рослин і бічним входом.

Польові горобці приступають до розмноження рано. У другій половині березня птахи розбиваються на пари і приступають до спорудження гнізд, відкладання яєць відбувається в квітні.

Кладка складається з 4—10, частіше 5—7, білих яєць з бурими цятками і плямами, насиджування яких займає 11—13 днів.

Пташенят вигодовують самець і самка, переважно комахами. Через 10 днів після вилуплення (у середній смузі в кінці травня — початку червня) пташенята вилітають з гнізда.



Пташенята горобців вилуплюються безпомічними






Горобці досить плодовиті і протягом літа виводять два (на півночі) або три (на півдні) виводки. Друге відкладання яєць відбувається в другій половині червня, виліт пташенят — у липні.

Виводки зазвичай збиваються в зграї, утворюючи інколи скупчення до декількох тисяч особин, і літають годуватися на поля.



Пізньою осінню спостерігається абортивний статевий цикл, коли птахиі знов жваво цвірінькають, самці доглядають самок і тягають в гніздо будівельний матеріал. Гнізда, що підновляють таким чином, служать взимку притулком від нічних холодів.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка