Контрольна робота. Тестові завдання. (7 клас)




Сторінка1/5
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.63 Mb.
  1   2   3   4   5






Управління освіти

Тернопільської міської ради

Інформаційно-методичний центр освіти


Тернопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Проектна технологія навчання на уроках української мови та літератури

З досвіду роботи вчителя

української мови та літератури

Муляр Тамари Василівни

Тернопіль 2010


Зміст

І розділ. З досвіду роботи над проблемою «Проектна технологія навчання на уроках української мови та літератури....................................................................................................2

ІІ розділ. Розробки уроків з української мови

  • Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль . (7 клас).....................................................................................................................7

  • Часи дієслів. (7 клас).......................................................................................................10

  • Дієслова І та ІІ дієвідмін.Букви е, и в особових закінченнях дієслів. (7 клас)..........14

  • Способи дієслів. (7 клас).................................................................................................18

  • Контрольна робота. Тестові завдання. (7 клас)............................................................20

Розробки уроків з української літератури (5-9 класи).................................................22

ІІІ розділ. Методична робота

  • Виступ на засіданні шкільної предметної комісії.........................................................51

  • Виступ на засіданні педагогічної ради..........................................................................54

  • Авторська програма спецкурсу для 11 класу з української літератури.....................58

ІV розділ. Позакласна робота

  • Свято рідної мови...........................................................................................................62

  • Літературний конкурс «Влучне слово - гострий розум»............................................72

V розділ. Робота з батьками.......................................................................................................78

VI розділ. Роздатково-дидактичний матеріал..........................................................................90

VII розділ. Соціокультурна змістова лінія.............................................................................112

VII розділ. Публікації...............................................................................................................116

IX розділ. Відгук про роботу....................................................................................................121

І розділ

З досвіду роботи над проблемою «Проектна технологія навчання на уроках української мови та літератури»

В труді прийде натхнення раз у рік,

Але коли - не знає чоловік.

Щоб тих щасливих днів не загубити,

Потрібно працювати цілий вік.

Дмитро Павличко


У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу, як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем. Саме тому я зупинилась на вирішенні науково – методичної проблеми "Проектна технологія навчання на уроках української мови та літератури”.

Успішне використання тієї чи іншої технології навчання вимагає від педагога глибоких знань навчального предмета, педагогіки, методології, психології; залежить від ерудованості, практичних умінь учителя, творчості, майстерності. У своїй роботі апробовую спосіб інтеграції таких сучасних технологій навчання :

• концентроване навчання ( блочний виклад матеріалу );

• інтерактивні технології;

• особистісно зорієнтоване навчання.

Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета. Наприклад, навчальний матеріал з мови я об’єдную в блоки. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення. Уроки, на яких виконуємо тренувальні вправи, збагачуємо інтерактивними формами роботи: «мозкова атака», «дебати», «мікрофон», «незакінчені речення», «дерево рішень», «займи позицію», «зміни позицію», «міні-проекти» та інші.

При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної

діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок

демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

• навчання не словом, а справою;

• проведення його не для учнів, а разом з ними;

• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так:

Глибокі теоретичні + ретельне планування + творчий підхід

знання та підготовка уроку учителя

За визначенням О.Іваницького, основною метою концентрованого навчання є об’єднання занять у навчальні блоки. Отже, переакцентувавши увагу з екстенсивного навчання на інтенсивне, лінгвістичний матеріал з мови вивчаємо укрупненими частинами ( блоками) .

Так, урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :

І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя).

ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом. Мета його – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.

Під час пояснення учні нічого не пишуть. Записи робляться лише після повного засвоєння теми, в окремих зошитах і трьома кольорами: зеленим – теоретичний матеріал, червоним – найголовніші відомості, синім – приклади.

Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв’язання учнями системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування мовленнєвої компетенції. Особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блоків довели, що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток особистості учня.

Систему уроків тренувальних вправ з блок - теми логічно наситити інтерактивними вправами .Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання, „занурене” у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття. Вона займає близько 50- 60% уроку. Заняття організовуються як індивідуально, так і колективно. Колективну діяльність можна поділити на колективно - фронтальну, колективно-групову та роботу в парах. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. На уроках виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з 4-5 вправ різної складності. Вчитель надає консультації. Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи весь клас.

Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природньому йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчанні.

Кожен вчитель, як би не намагався, не може врахувати всіх нюансів, які виникають під час проведення уроку. Саме тому, той чи інший наперед спланований урок може „дати збій” і не принести очікуваного результату. Але коли ставиш на перший план особистість учня, опираєшся на його життєвий досвід, враховуєш його здібності та інтереси, намагаєшся сформувати позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребу в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні – то, вважай, ти виконуєш головне завдання вчителя – формуєш справжню людину.

Всі вище перераховані умови є фундаментальними у технології особистісно зорієнтованого навчання, яке передбачає органічне сполучення навчання (як нормативної діяльності суспільства) та учіння (як діяльності, в якій бере участь кожна конкретна дитина та досвід здійснення якої має значення для окремого школяра). На такому уроці потрібно не просто викладати свій предмет, а вміти аналізувати зміст того, чим уже володіє учень із запропонованої теми, що він про це думає, де він з цим уже зустрічався або де може зустрітися. Методика технології ОЗН особливо плідно спрацьовує на уроках української літератури. Під час бесід немає правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту.

Але є завдання учителя переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з

позиції наукового знання. Серед багатьох методів роботи у технології ОЗН, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, апробовую метод проектів (першим науково описав його американський вчений Кільпатрик).

В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь опрацьованих кліше. Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав в учнів зацікавлення. З учнями 6 класу ми презентували рольовий проект „Лине пісня колискова”; «Символи Батьківщини». Учні 7 класу працювали над проектом «Творчість Т. Г. Шевченка”, учні 8 класу - «Поетична творчість В. Сосюри». Творча група дев’ятикласників створила проект „Т. Г. Шевченко на Тернопільщині”. Десятикласників захопив проект «Світове значення спадщини І. Я. Франка», а учні 11 класу презентували проект «Улас Самчук – публіцист». Улюбленими для учнів є ігрові проекти, до яких залучаю всіх бажаючих .

Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня . Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу - перевозили камінь, запитали:

- Слухайте, друзі, що ви робите?

Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: « Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому грець!»

Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”

А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „ Я будую Шартський собор!”

Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано : „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”. Це є істина. Вважаю, що мені теж є з чого порадіти. Адже мої учні неодноразово здобували перемоги у олімпіадах і конкурсах.Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні, у додержанні таких принципів:
- сприйняття дитиною нових знань має бути осмисленим;
- кожен урок повинен перетворитись на процес відкриття;
- проблемність - основний принцип сучасного навчання;
- мова і література тісно пов’язані між собою;
- література, як і інші види мистецтва, допомагає пізнавати світ;
- на уроках літератури привчати дітей до вдумливого, усвідомленого прочитання

тексту, розуміння задуму автора, краси художнього слова;


- використання методу цілісного аналізу художнього твору;
- перевагу в роботі надавати нестандартним урокам, які сприяють розкриттю творчого

потенціалу і вчителя, і учнів;


- вивчати індивідуальні особливості дітей, сприяти розвитку їхніх здібностей;
- особистим прикладом виховувати повагу до моральних принципів.
Своє педагогічне кредо визначаю так: "У серце увійде тільки те, що йде від серця".

Вважаю, що головне у роботі вчителя – любов до дітей. Без такої любові не можна сягнути вершини педагогічної майстерності, не можна виховати людину. У своїй педагогічній практиці керуюсь афоризмом «Людина починається з добра» . Закликаю своїх учнів : «Поспішайте робити добро, будьте людьми!».

Переконана , що вчитель-словесник - особливий учитель. Він артист, диригент, від його вміння залежить злагодженість звучання шкільного оркестру. Намагаюсь бути особливим філологом. Впевнена, справжній учитель – це той , до якого тягнуться діти , за яким ідуть, якого підтримують, розуміють і наслідують . Прагну стати справжнім вчителем.

«Педагог живе доти , доки вчиться» , - ця заповідь К.Ушинського стала моїм глибоким переконанням . Самій вчитися , вчити і виховувати інших – девіз моєї педагогічно діяльності.



ІІ розділ

Розробки уроків

Тема. Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. (7 клас)

Мета: навчальна:повторити вивчене про дієслово. Сформувати вміння визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієслів у реченнях;

виховна: виховати повагу до людей праці;

розвиваюча: поглибити відомості з морфології.

Обладнання: підручник «Рідна мова» для 7-го класу,таблиці: «Частини мови», «Ознаки дієслова», «Форми дієслова».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Слово вчителя

Сьогодні ми продовжимо подорож по країні «Морфології», де проживають самостійні, службові частини мови та вигук. Із окремими мешканцями цієї країни ви вже знайомі. Це іменник, прикметник, числівник, займенник. Уявіть собі на деякий час, що ці частини мови зустрілись і почали вихвалятись своїми ознаками.

2.Рольова гра.

Іменник сказав:

І учень: Я – частина мови дуже важлива, означаю предмет і відповідаю на питання хто? що? Можу мати роди, числа, відмінки. Я в реченні буваю підметом, присудком, додатком, означенням, обставиною.

Втрутився у розмову прикметник.

ІІ учень: А я не менш важлива частина мови. Виражаю ознаку предмета, відповідаю на питання який? чий? котрий? Змінююсь за родами, числами і відмінками, хоч вони залежать від іменника.

Не міг мовчати числівник і розповів про себе.

ІІІ учень: А хто не знає мене? Хіба найслабший учень. Я означаю число, кількість, порядок при лічбі, відповідаю на питання скільки? котрий? Маю двох братів – кількісні та порядкові числівники. Кількісні змінюються лише за відмінками, а порядкові – за родами, числами, відмінками.

З гордо піднятою головою вступив у розмову займенник.

ІV учень: А хто зрівняється зі мною? Я можу вказувати на предмет, ознаки, кількості, хоч і не називаю їх. Мене плутають з іменником, прикметником, числівником, бо відповідаю на питання хто? що? який? скільки? Залежно від розрядів, а їх є 9, можу змінюватись за родами, числами, відмінками.

На деякий час перервемо цю розмову і запишемо речення.

3. Зробити синтаксичний розбір речення, визначити частини мови .

Твої батько і мати дали тобі перший хліб, а ти мусиш дати їм останній.

ІІІ. Повідомлення теми.

Серед слів у даному реченні ви помітили дієслова. Це ще одна частина мови, про яку сьогодні піде мова.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Повертаємось до країни «Морфології» і слухаємо дієслово:

Я - також самостійна частина мови, оначаю дію або стан предмета, відповідаю на питання що робити? Маю види, способи, часи, числа, особи, роди, форми – інфінітив, особові дієслова, безособові дієслова, дієприкметник, дієприслівник.

V. Тренувальні вправи.

1. Пояснювальний диктант. (Визнач час, особу,число дієслів).

З дитинства навчайся бачити в хлібові живу душу рідної землі, рідного сонця і неба, працю тих, хто віддає хлібові все своє життя. Старі люди вміють шанувати хліб, шануй і їх за це, вчися в них. Не відрізуй собі шматка більшого, аніж спроможний з ‘їсти. Коли б людина не попросила в тебе хліба – переламай свій шматок надвоє, навіть якщо це в тебе останній.

2. Конструювання тексту. (Замінити прикметники дієсловами).

Хлібороб іде по своїй землі. Над ним синє небо і усміхнене сонце. Перед очима зелена трава на луках, жовта пшениця, в якій сині лампадки волошок, полум’яні маки. Трохи збоку чорний ліс.

3.Гра «Підбери слово».
Хліборобський день безперервний. Один урожай в коморі, а наступний вже … сонця, людського догляду. Від жниварської осені хлібороб… весни, од засівної весни… наступної осені. Силу своїх рук, натхнення душі трудар… землі. Щорічно він… на поле рано-вранці і старається … ниву найкраще.

Довідка: чекає, очікує, віддає, виходить, доглянути, сподівається.

4.Розвиток зв’язного мовлення. Підібрати антоніми до слів зсипати, приїхала, зачинив.Скласти зв’язний текст із цими парами слів.

Орієнтовний текст

Коли машина приїхала на тік за зерном, комірник відчинив ворота. На машину почали зсипати пшеницю, і вона розсипалась на землю. Селяни зібрали все до зернини. Навантажений автомобіль від ‘їхав, і комірник зачинив браму.

5.Вибірковий диктант. Виписати дієслова, визначити їх граматичні категорії.

Честь і слава хліборобам, що живуть в моїм селі.

Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це, малі.

В пору літню, в час осінній,навесні – в гарячий час

Косять, жнуть вони і сіють, лан орють – у котрий раз.

Хлібороб в колгоспнім полі нам вирощує врожай.

Пшениці шумлять на волі, де початок їм, де край?

А їсте ви паляницю, калачі смачні їсте,-

Не забудьте уклониться хліборобові за те.

(М. Познанська)

VІ. Підведення підсумків. Оцінювання , мотивація.

VІІ. Домашнє завдання.

Скласти невеликий зв’язний текст про значення праці в житті людини. Дієслова підкреслити, визначити граматичні категорії (час, особу, число).

Тема. Часи дієслова

Мета: дати відомості про категорію часу дієслів;

формувати вміння практично визначати час дієслова, змінювати дієслова за часами; розвивати логічне мислення, пам’ять, удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; виховувати любов до праці.


Тип уроку: комбінований.
Обладнання : підручник, девіз уроку, таблиці, ребуси, таблиця "Часи дієслів", сторінки мовного журналу (1с. "Кмітлива" , 2с. "Уважна",3с. "Розумна",4с. "Цікава",5с. "Ігрова",6с. "Жартівлива")

Перебіг уроку

I. Організаційний момент.

Девіз уроку:

«Говори мало, слухай багато, а думай ще більше!»
Вступне слово вчителя:

День добрий, друзі!

Ще один урок

Прийшов до нас за розкладом сьогодні.

Отож давайте зробимо ще крок,

Щоб знов пірнуть у мовну цю безодню.


II.Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Актуалізація і узагальнення набутих раніше знань.


1. Фронтальне опитування ("Мозковий штурм")

- Який розділ ми зараз вивчаємо?

- Який розділ науки про мову називається морфологією?

- Закінчіть визначення: "Синтаксис - це...".

- Яку тему почали опрацьовувати?

- Що вам уже відомо про дієслово як частину мови?

- А які частини мови ви вже вивчили?

- Що спільного між цими частинами мови?А що відмінного?

- Які особливості самостійних частин мови? А службових?
2. Робота біля дошки (1 сторінка "Кмітлива").

Утворити від поданих іменників прикметники та дієслова

Іменники:зелень, зима, смак, молодь.

Прикметники: зелений,зимовий, смачний, молодий.

Дієслова:озеленити, зимувати, смакувати, молодіти.
3. Словниковий диктант.

(2 сторінка "Уважна")

Записати слова, визначити наголос, пояснити орфограми.

Не прочитати, не прийти, нехтувати, ненавидіти, не вгавати, не вистачати, недобачати, недодавати, не здужувати (не змогти), нездужати (хворіти). (Орфограма: правопис НЕ з дієсловами).

(Взаємоперевірка).
4. Розподільний диктант.

(З сторінка "Розумна")

Які форми дієслів вам відомі? Пригадаємо їх особливості.

1.Неозначена форма дієслова

2. Власне особові дієслова

3. Дієприкметники

4. Дієприслівники

Лежачи, вишита, раділи, щебетати, писала, читаючи, прочитавши, малювати, мріяти, зігріта, нагадавши, прибіг, овіяний.


IV. Вивчення нового матеріалу.

(4 сторінка "Цікава")

"Параня давно вже мріяла про цей день. Вона прибігла до комори, зійняла з кілочка серп, принесла до хати, оглянула його зі всіх боків уже Бог знає котрий раз.Саме сьогодні вона, мати і брат уже будуть жати ниву разом." (Тимофій Гнатович Бордуляк. Оповідання "Перший раз")

-З якого твору цей уривок?

- Хто автор оповідання?

- Яка тема твору? Мета?

- А чого навчило вас особисто це оповідання?
1. Виписати дієслова, визначити їх час.
2. Робота з підручником.

Опрацювання таблиці "Часи дієслів".
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

1. Коментоване письмо.

Записати текст, ставлячи дієслова у потрібній часовій формі. Виділити закінчення.

Військовий флот війська Запорізького (скласти) виключно чайки, що (звати) ще байдаками. Правда, були випадки, коли за часів Самійла Кішки та Сагайдачного запорожці (користуватися) в боях і кораблями , та їх вони самі не (будувати), а (відбивати) у турків. Чайки ж (виробляти) в Січі. Днище (видовбуватися) з липи. До нього (примальовувати) дерев’яні ребра, а на ті ребра (набивати) боки з товстих дощок. Виготовлена чайка (мати) сажнів до десяти в довжину.


2. Творчий диктант.

Утворити дієслова 2-ї особи однини і множини теперішнього часу.

Помічати, пишатися, зберегти, наслідувати, перемагати.
Утворити всі форми майбутнього часу. Виділити закінчення.

Дивитися, вивчати, порівняти, здолати, рости.


3. Встановлення відповідності.

До фразеологічних зворотів дібрати синонімічні словосполучення.Визначити часи дієслів.



  • Піймав облизня - Робити щось без бажання

  • Гаплик пришити - Накинувся з погрозами

  • Розводити кислиці - Знайти співчуття

  • Накрив мокрим рядном - Залишився ні з чим

  • Як мокре горить - Зробтти дошкульне зауваження

  • Нагріти душу - Плакати

VІ. Цікаві завдання.

(5 сторінка «Ігрова»)


  • Ситуативне завдання (робота в парах).

Скласти діалог відповідно до запропонованої ситуації.

Уявити, що ви є членом гуртка «Юний еколог». Своєму керівникові ви ставите кілька запитань і ділитеся пропозиціями.



  • Дослідження – відновлення

Відновити вислови усної народної творчості. Визначити форму майбутнього часу.

Бистра вода як…, так і …, а тиша – шумить і шумить. Біля жару й камінь… Біля сухого дерева і мокре… Блискавка… - і камінь … Від зрізаного дерева пагінці таки…

Довідка: надійти, перепадати, тріснути, горіти, блищати, тріщати, прорости.

VII. Мовні жарти.

(6 сторінка "Жартівлива")

Порушення логіки в мовленні може стати причиною непорозуміння та комічних ситуацій.

Послухайте і зробіть висновки: як уникнути помилок.
- Коли приходить осінь, починається кипляча робота.

- Попереду біг партизан, а за ним автоматна черга.

- У давні часи на нас нападали татарські турки.

- У дідуся був тридцятилітній кожух.

- На узліссі стоїть зажурений багряний клен. На ньому повісився листочок.

- Дід Панько продав мітли разом зі своєю бабою і весело пішов додому.


VIII. Підсумок уроку.

1. Підведення підсумків уроку за допомогою прийому «Незакінчені речення»

Я на уроці:

дізнався..., навчився..., зрозумів...

- мені сподобалось...

- я не вмів, а тепер умію...

- я на наступному уроці хочу...
2. Оцінювання роботи учнів на уроці.
IX. Домашнє завдання.

Скласти зв’язну розповідь про часи дієслів.Виписати з підручника літератури по 2 речення з дієсловами минулого, теперішнього, майбутнього часу. Визначити вид дієслів.

Тема. Дієслова І та ІІ дієвідмін. Букви е, и в особових закінченнях дієслів І та ІІ дієвідмін (повторення)

Мета: ознайомити учнів із способами розпізнавання дієслів І та II дієвідмін; формувати в учнів уміння і навички правильно писати е, и в особових закінченнях дієслів, пояснювати засвоєну орфограму, знаходити і виправляти помилки на вивчені орфографічні правила, використовувати правильно форми дієслів у мовленні, конструювати речення з дієсловами у всіх часах і особових формах; виховувати шанобливе ставлення до минувшини українського народу, традицій та обрядів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.



Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Спишіть і відгадайте загадки. З'ясуйте час дієслів, особу. Поясніть


орфограми.

1. Стоїть, коливається, головою величається, а торкнеш — кусається.

2. Що то воно: у воді водиться, з хвостом родиться, а як виросте, хвіст
відпадає.

3. Що то: як голодне, то кричить, а як наїсться, то мовчить.

4. Зріжу голову, вийму серце, дам пити — буде говорити. 5. Живе — ле-
жить, помре — побіжить.

(Будяк, жаба, бочка, сопілка, сніг)

2. Зробіть лінгвістичне повідомлення на тему «Майбутній час дієслів».



II. Оголошення теми і мети уроку.

Мотивація пізнавальної діяльності школярів



  1. Поставте у 2 особі однини і множини дієслова (усно).

Ходити, бачити, нести, хотіти.

  1. Який голосний ви чуєте в особовому закінченні (є чи и)?

  • А яку букву треба писати? Чи пам'ятаєте ви спосіб перевірки ненаголошених голосних в особових закінченнях дієслів? Чи можна їх перевірити наголосом?

Отже, сьогодні працюватимемо над тим, як правильно писати особові закінчення дієслів, що для цього треба знати.

III. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

  1. Опрацювання таблиці «Дієвідміни дієслів» (колективно) за підручником.

  1. Індивідуальна робота з карткою.

Запам'ятай! Розрізнити дієвідміни дієслів можна за:

1) закінченням 3 особи однини і множини:

I дієвідміна — 3 ос. одн. -е(-є): плеще, синіє; 3 ос. мн. -уть(-ють):
плещуть, синіють.

II дієвідміна — 3 ос. одн. -ить(-їть): сидить, біжить; 3 ос. мн. -ать


(-
ять): сидять, біжать.

2) основою неозначеної форми (інфінітива):



І дієвідміна

II дієвідміна

1) односкладова основа на голосний: бити,
лити, вити, гнити.

2) односкладова основа на при голосний: могти, везти, вести;

3) звукосполучення -оро-, -оло- в основі:
боротися, колоти, полоти;

4) суфікси -а-, -і-, що не випадають в осо


бових закінченнях: біліти, читати, бажати;

5) суфікси -ува-, -ну-: будувати, кинути,


тиснути;

6) дієслова хотіти, іржати, ревіти.



1) суфікси -и, -і (-і), що випада-
ють в особових формах: любити,
клеїти, шипіти.

2) суфікс -а- (після шиплячих та


й), що в особових формах ви
падає: мовчати, кричати, стояти;

3) дієслова: бігти, боятися,


спати, хропіти.

3. Робота в парах. Проведіть взаємоперевірку правил (за карткою).

IV. Закріплення знань і формування умінь учнів.

1. Прочитайте текст. Визначте за закінченням дієвідміну дієслів. Доберіть заголовок до тексту.

Коляда зачинає зимові хліборобські святки, а кожне з дійств розпочинається Святим вечором. Основною ритуальною стравою його є кутя.

Першим до столу сідає батько. Перед ним ставлять миску пирогів з горою, а він, як жрець у храмі Сонця, запитує:



  • Діти, ви мене бачите?

  • Ні, батьку, не бачимо,— дружно відповідають.

  • Як ви мене не бачите зараз, то щоб цілий рік з-за хліба не бачили,— відказує він, і вся сім'я сідає вечеряти.

Батько першим бере ложку куті з медом, маком, узваром і здоровить усіх:

— Будьмо здорові з Колядою, з ясним-красним Сонцем, з медовою


кутею, з живлющою водою! Хай вони додають нам здоров'я і силу у Ново
му Літі! (За В.Мициком).

► Про що розповідає текст? Про які звичаї, зимові обряди нашого народу ви можете розповісти?

2. Прочитайте текст. Визначте дієвідміну дієслів за інфінітивом.

ВИПІКАННЯ ХЛІБА

Дуже цікаві звичаї нашого народу, пов'язані з хлібом. Випікання хліба в українській родині було не буденною справою, а священним дійством, тонкощі якого передавалися з покоління в покоління. Допомігши матері висадити паляниці у піч, діти виходили з хати, «щоб хліб не злякати», доки він буде рости. Відчувши запах спеченого хліба, стукали у двері:

- Дозвольте, мамо, в хату увійти,

Хліб з печі вийняти допомогти.

Мати відповідає:

- Заходь, доню, будем хліб виймати,

На рушник долі його викладати.

Мати подавала дівчинці (чи хлопчикові) хлібини, щоб покласти їх на чистому рушнику, який треба було постелити на столі або ліжкові. Потім вони покривалися чистим рушником, розшитим квітами, «щоб відпочив та господаря діждався» (О. Кириченко).

► Які обряди, пов'язані з хлібом, ви знаєте? Розкажіть про них, вживаючи дієслова І та II дієвідмін.

3. Визначте дієвідміни дієслів. Розкажіть, яким способом ви користа-
лися. Виділені слова поставте у 2 особі однини.

Гратися, змушувати, колоти, називати, надати, морозити, ненавидіти, повідомити, дати, їсти, стелити.

4. Вставте у подані форми дієслів потрібні букви, виділіть закінчення
і визначте особу, число, дієвідміну дієслів.

Люб..мо, твор..те, до..те, біж..ш, співа..мо, хоч..те, ваб..ть, дума..мо, держишся, клич..ш, див..ться, ліз..мо, тисн..ш, кос.ш, грим..ш, бор..шся,білі…мо, мовч…мо, вез…ш, гон…ш.

5. «Згоден? — Не згоден? — Обґрунтуй!»

Дієслова виникає, ловить, робить належать до другої дієвідміни.

6. Складіть твір-мініатюру «Звичаї мого народу», визначте дієвідміну
дієслів. Поясніть правопис є, и в особових закінченнях дієслів.

V. Підсумки уроку.

Складіть план розповіді на тему «Дієслова І та II дієвідмін».



VI. Домашнє завдання.

  1. Вивчити таблиці.

  2. Записати уривок із художнього твору. Визначити дієвідміну дієслів.

Тема. Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий)


Мета: формувати загальнопізнавальні вміння відрізняти дієслова різних способових форм, визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль способових дієслів; удосконалювати навички правильного й доречного використання дієслів в усному й писемному мовленні; виховувати повагу до видатних людей України.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Перебіг уроку


І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.


  1. Вибірково-пошукова робота

  • Виписати у три колонки дієслова, що виражають:1) реальну дію; 2) не реальну, а бажану дію; 3) спонукання до дії.

Без людської праці вся земля заросла б бур’яном (О. Довженко). Книжку читай – розуму набувай. Коли б знав, де впаду, то соломки підстелив. Візьмись за діло з розумом – і сніг запалає. Не зарікайся всього робити, тільки зарікайся своє вухо відкусити. Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим. Було б бажання, а розум знайдеться (Нар. творчість).


  1. Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань з базовими

  • Пояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальнювальної таблиці.

Способи дієслів



Дійсний

Умовний

Наказовий

Дієслова означають реальну дію, яка відбувалася, відбувається чи відбуватиметься.

Дієслова означають дію не реальну, а бажану або можливу за певних умов.

Через наказ, прохання, заклик виражає спонукання до дії.

Дієслова змінюються за часами, числами та особами.

Дієслова змінюються за часами,а в однині - й за родами.

Дієслова змінюються за числами та особами.

ІV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми.

  1. Дослідження – відновлення

  • Відновити народні вислови , поставивши дієслова у формі 2-ї особи однини дійсного способу.

  1. Як (дбати), так і (мати). 2) Як (працювати), так і (мати). 3) Як не (робити), так й не (мати). 4) Як (робити), так і (ходити). 5) Як (шити) , так і (пороти) (Нар. творч.).

- Визначити вид дієслів. Дібрати видові пари.

2. Гра «Хто швидше»

Утворити від поданих дієслів форму наказового способу.

Кличете, наближатися, малюєте, розвиваємо, плекаємо, принесемо, в’яжете, радіємо, пишаємося.



  1. Ігрове завдання «Знайди слово»

  • Відновити дієслова у формі умовного способу.

Різати , вірити, стежити, ударити, висипати, залишити, покликати, дозволити.

  1. Антонімічна п’ятихвилинка

  • Підібрати антоніми до поданих дієслів. Визначити спосіб, особу, число.

Ховай, змочи, внось, будуй, входь, згадуй, зникни, викинь.

  1. Колективна робота з текстом

  • Визначити тему і основну думку висловлювання . Виписати дієслівні словосполучення. Визначити морфологічні ознаки дієслів.

Остап Вересай першим серед українських кобзарів вийшов на широку світову арену. У багатьох європейських країнах і в Америці наприкінці 18 ст. з’явилися статті й окремі видання про унікального співака , фольклорні джерела мелосу, своєрідність пісенного багатства українського народу. Постать Остапа Вересая , «Гомера століття», «Бояна доби», «сучасного Нестора», яскраво виокремлюється в духовному житті нашого народу (За В. Скуратівським).

V. Підсумок уроку. Оцінювання, мотивація.

VІ. Домашнє завдання.

Виписати з підручника літератури розповідь про видатну людину України. Визначити способи вжитих дієслів, їх морфологічні ознаки.

7 клас Тематична контрольна робота №1

ДІЄСЛОВО


Тестові завдання

Перший рівень

  1. Вкажіть дієслово.

а) поїзд ; б) швидкий ;

в) Їхати ; г) перший .




  1. Як називається початкова форма дієслова ?

а) особове дієслово ; б) дієприкметник ;

в) дієприслівник ; г) інфінітив .




  1. Виділіть інфінітив.

а) ходжу ; б) пишу ;

в) носити ; г) говорять .




  1. Знайдіть дієслово теперішнього часу.

а) тримав ; б) тримала ;

в) тримаю ; г) тримало .




  1. Вкажіть дієслово у простій формі майбутнього часу доконаного виду.

а) прочитав ; б) прочитаю ;

в) прочитала ; г) читатиму .




  1. Виділіть дієслово в 1-й особі однини.

а) кричать ; б) кричить ;

в) кричиш ; г) кричу .


Другий рівень



  1. У наведеному реченні знайдіть дієслово. Вкажіть його початкову форму. Визначте вид , час , число , особу.


Блукає погляд мій в країні мрії (Л.Українка).


  1. Запишіть дієслова у 1-й та 2-й особах однини майбутнього часу .

Читати , бачити , косити , летіти.

Третій рівень


  1. Доберіть до кожного дієслова співвідносне дієслово іншого виду. Запишіть пари дієслів, виділяючи префікси , суфікси , кореневі голосні , якими відрізняються дієслова в парі. Вкажіть вид дієслів.


Написати , допомагати , прилучити.



  1. Спішить речення , замінюючи форми минулого часу формами теперішнього.


Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів. Сідав на ґанку порожнього дому і дивився в ніч (М. Коцюбинський).

Четвертий рівень

  1. Складіть невелике оповідання про випадок із вашого життя. Використайте і виділіть у тексті дієслова минулого часу.

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. І. С. Нечуй-Левицький «Запорожці». Вигадування версії закінчення твору . (5 клас)



Мета: продовжити роботу над вивченням побуту , культури, способу життя запорожців; розвивати аналітичні здібності учнів, навички порівняння творів літератури і образотворчого мистецтва, аналізувати роздуми про долю України; розвивати поетичні та письменницькі здібності учнів (вміння вигадувати власну версію закінчення твору ); виховувати повагу до славетного минулого наших предків.

Обладнання: карта Запорізької Січі; репродукції картин І. Рєпіна «Запорожці»,

С. Васильківського «Козаки в степу», Є. Кібрика «У Запорізькій Січі», А. Монастирського «Запорожець»; зразки історичної прози про Запорізьку Січ.



Тип уроку: інтегрований (українська література, історія, образотворче мистецтво).

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Перевірка домашнього завдання.


  1. Перебування Карпа на зачарованій характерниками Січі.

  2. Мандрівка Карпа і Марусі до хутора Чаплів.

  3. Відшукати в тексті:

  • опис Запорізької Січі;

  • портрет Карпа Летючого;

  • роздуми запорожців про долю України.

ІІІ. Оголошення теми , мотивація навчальної діяльності.

Естафета вільного духу, благородства, мужності кращих людей часів Київської Русі передалися козацькій добі. А чи відрізняються козаки від своїх попередників і сучасників?

ІV. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу.


  1. Бесіда за твором:

  • Що стало відомо про побут, закони і звичаї Запорозької Січі?

  • Чому її називають «гніздом, звідки вилітають всі ті горді й сильні, як леви»?

  • Як автор ставиться до цієї своєрідної військової республіки?

  1. Захист проекту «На Запорізькій Січі» групою «Історики»:

  • Виступ «Утворення Запорізької Січі»;

  • Виступ «Побут і звичаї запорожців»;

  • Показ ілюстрацій із зображенням козацьких атрибутів.



  1. Презентація проекту «Запорожці» групою «Художники»:

Подібно до історичних літературних творів, кінофільмів чи театральних вистав картини історичного жанру розповідають про події минулого та про історичних осіб. Художник повинен знати історію, побут, звичаї тієї епохи, яку зображує. Вдивіться в обличчя людей, зображених на картині С. Васильківського «Козаки в степу».

  • Що ви можете сказати про вираз обличчя?

  • Яку інформацію несе зображений одяг?

  • Якими фарбами художник малює свою картину?

  • Порівняти, як зображують козаків художники і письменники.

  • Якими постають козаки у вашій уяві? (Учні демонструють власні малюнки).



  1. Презентація проекту «Шукачі скарбів» групою «Літературознавці».

Гра «Чарівний мішечок».

Виходить учень з торбинкою, у якій заховані «чарівні предмети»- байдак, дві рожі, орел, калина. Учні відгадують, відповідаючи на запитання:



  1. Предмет, який став причиною того, що Карпо Летючий потрапив у минулу? (байдак).

  2. Що з’явилося на тому місці, де впали дві сльози з очей гетьмана? (дві рожі).

  3. Птах, завдяки якому Карпо і Маруся повернулися додому? (орел).

  4. Кущ, на який перетворилася дівчина Маруся? (калина).

Гра «Кому належать слова?».

Виходить учень(Карпо Летючий) і звертається до класу:

Я радий бути вашим гостем і хочу дізнатися, чи добре ви засвоїли казку про мене. Ця гра називається «Кому належать слова?». Я запитую – ви відповідаєте чи продовжуєте фразу.


  1. «Нема в мене певнішого і вірнішого лоцмана, як Карпо Летючий, хоч він і молодий, - одказав…(отаман)».

  2. «Як же тобі здалося в нашому краю? Чи гарна наша сторона? – спитали…(козаки)».

  3. «Ходімо ж, козаки, до церкви та спитаємо в Бога, що діяти нам, та помолимося Богу за Україну.» (Гетьман).

  4. «Се наша церква! – промовили до Карпа…(діди)».

  5. «Іди, Марусе, з сим хлопцем на Україну. Така Божа воля, - промовив…(гетьман)».

  6. «Скажи мені, орле, бо ти все знаєш, де ж ділися люде на Україні?»(Маруся).

Гра «Хто більше?»

Виразне читання українських народних прислів’їв про козаків.



  • Степ та воля – козацька доля.

  • Де козак – там і слава.

  • Хліб та вода – то козацька їда.

  • Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.

Творче конструювання «Проби пера».

Підібрати рими до слів. Скласти кілька віршованих рядків.

Козаки – на віки; вільні – спільні; волю – долю; край – рай; вороги – снаги.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота групи «Фантазери» над проектом «Закінчення казки «Запорожці».

Версія 1. Карпо Летючий пішов подивитись на свого човна і зустрів там русалку , яка допомогла йому випливти . Він повернувся в Україну і розповів про життя козаків.

Версія 2. Гетьман запросив козаків до церкви. Карпо отримав аудієцію з Богом, котрий його оживив. Козаки перед дорогою додому дали Карпові наказ зробити все можливе, щоб наша Україна була вільною, незалежною, багатою. Карпо проповідував ці слова серед людей.

Виразне читання вірша Л. Сліпенко «Я вірю в майбутнє твоє, Україно».

Я вірю в майбутнє твоє, Україно,

Я вірю, що житимуть краще брати,

Як сил прикладемо у праці завзятій

Шахтар і свинарка, учений, я й ти.

Я вірю, що знов запалають мартени,

Що в полі роботу почнуть трактори,

Я вірю, що знов запрацюють верстати

І кращої нам не бажати пори.

Відродиться пращурів слава далека,

Традиції й подвиги всіх козаків.

Діток принесуть нам чимало лелеки,

Примножимо гордість і славу віків.

Ми не загрожуєм іншим народам,

Ми бережемо просторий наш дім.

Місце усім є під небозводом.

Бути лиш щастю і сміху у нім.

Люблю тебе дуже за те, що ти вільна,

Пишаюсь, що ти – самостійна держава.

Ти будеш в пошані й у світі відома.

Чекає на тебе в майбутньому слава.

Виступи учнів з різними варіантами відповідей на запитання «Чи здійснились мрії козаків?»

VІ. Підведення підсумків.



  1. Які риси козаків, їхні звичаї вам сподобалися?

  2. Чи хотіли б ви, щоб відродилась Запорізька Січ, славне козацтво?

  3. Назвіть фантастичне та реальне в даній казці.

  4. Яку версію закінчення казки «Запорожці» ви вважаєте найкращою?

VІІ. Оцінювання знань і вмінь учнів.

VІІІ. Пояснення домашнього завдання.



  1. Скласти усну характеристику одного з героїв казки.

  2. Виконати завдання №3 рубрики «Вчимося робити висновки…» (с. 169).

  3. Написати свою версію закінчення казки «Запорожці».



Українська література та музичне мистецтво

6 клас

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка