Леся Українка




Скачати 386.55 Kb.
Дата конвертації21.04.2016
Розмір386.55 Kb.
Розробка уроків на тему:леся

Леся Українка
Життя і творчість


(із використанням інтерактивних
методів навчання)


Українська література

10 клас

Уроки 1-2

Тема уроку: Леся Українка – геніальна донька українського народу. Лірика Лесі Українки. „Хто хоче знати життя її серця, хай читає її твори” (Л.Старицька-Черняхівська)

Мета уроку: Учні мають збагатити свої знання про Лесю Українку, скласти уявлення про неї як людину, митця, громадянина; через виразне читання й аналіз лірики Лесі Українки учням має розкритися „життя її серця”, і вони переймуться думками й почуттями великого поета України.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Обладнання: Портрет Лесі Українки, ілюстративний матеріал до поетичної творчості, виставка творів поетеси.

Хід уроку



І. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми
та
мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вступне слово вчителя.

Є в нашій літературі імена, що не потребують ні пишних шат красномовності, ані високих означень та епітетів. Бо вони входять у свідомість кожного з нас з самого малечку, як голос матері, як сонячне світло, як подих рідних просторів. До них належить ім’я безсмертної поетеси, нареченої іменем своєї землі – Леся Українка.

( Учениця читає вірш Л.Іванків „Наш скарб” ).

На шлях свій вийшла ранньою весною

Тендітна дівчина і мужня духом жінка,

Стала окрасою, незгасною красою

В культурі нашій Леся Українка.

Вона, як Мавка, та, що не вмирає,

З минулих літ в віки прийдешні входить

І словом – чаром душі оживає,

Цілюща сила нашого народу.

Вона, як Міріам, схвильована, бентежна,

Шукає істину у сумнівах, стражданнях,

Віддавши правді всю любов безмежну,

Бо тільки правда вічна й нездоланна.

Вона, як Прометей, що дав вогонь людині,

Прийшла у світ цей суєтливий знову

Подарувати нам, як скарб єдиний,

Енергію, вкодовану у слово.

І сильні ми з тим словом, незборимі,

І вічні ми, у всі часи ми сутні,

Високі духом, праведні, щасливі,

Любов’ю красні, єдністю могутні.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

(Використовуючи метод „Мікрофон”, учні висвітлюють окремі моменти із життєвого і творчого шляху Лесі Українки).



  • Що в біографії письменниці вас найбільше вразило і схвилювало?

  • Які біографічні твори про Лесю ви читали? Що з них вам запам’яталося?

  • Які факти з життя Лесу Українки свідчать про її кровний зв’язок з трудовим народом, волелюбними і культурними традиціями нашого народу?

Так Леся – борець, мислитель, філософ, геніальний митець, правдивий патріот і водночас жінка, що мала світлу й ніжну душу, вміла дружити й любити, володіла тонким почуттям гумору навіть тоді, коли знемагала від болю. Ті хто знав її в житті, високо цінували за талант і надзвичайну людяність.

Ніхто не зможе правдивіше розповісти про Лесю Українку, ніж родичі, друзі, знайомі. Отож час запросити до слова сучасників поетеси. Для розуміння постаті митця безцінним скарбом є і його епістолярна спадщина, власний голос Лесі.

Застосовується метод „Розігрування ситуаціями за ролями”

Учитель. Леся змалечку була незвичайною дитиною.

Ольга Косач-Кривинюк: ... У 4 роки вона вже зовсім справно читала. Найулюбленішими книжками малих Лесі й Миші були труди Чубинського з казками та піснями, міфи стародавніх греків та ще книжка про подорожі різних славних мандрівників.

Леся зовсім маленькою, в 6 років, навчилася шити й вишивати, а літом з трави робила прехороших зелених „мавок”, убираючи їх в одежу з листу.



Учитель. А ще ця білява дівчинка любила співати й танцювати, швидко освоїла фортепіано, вчилась малювати.

Олена Пчілка. Леся прекрасна дитина, така без кінця добряча. Дуже здібна, як до науки, так і до мистецтва. Леся пише вірші. Може колись стане поеткою.

Ольга Косач-Кривинюк. Зо всіх нас шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею. Вони обоє однаково були лагідні і добрі безмежно. Обоє були надзвичайно стримані, терплячі з виключною силою волі. Обоє були принципові.

Була в батька і Лесі ще одна спільна, цінна риса: вони на диво високо цінували людську гідність у всякої людини.



Учитель. Першим критиком творів Лесі була мати, яка плекала її юний талант. Але Ольга Петрівна була не лише надзвичайно вимогливим учителем доньки, а й безмежно люблячою матір’ю. Вона була поруч зі своєю геніальною дочкою в найсвітліші і в найтяжчі моменти її життя, і в її смертний час.

Сорок два роки прожила поетеса. Це надзвичайно мало! Але якщо згадати, що тридцять з них вона „провадила війну” із сухотами, що згодом перекинулися на легені та нирки, терпіла тяжкі операції, виборювала собі рік за роком повноцінне життя, - то це таки немало. І тільки сила духу допомогли Лесі відвоювати той недовгий вік і при тім так багато зробити!



  • Наступний етап уроку назвемо „Сторінки великого життя”

( Звучать короткі учнівські повідомлення ).

  • Теми виступів:

  1. Самоосвіта Лесі Українки.

  2. Дружба великої поетеси з Ольгою Кобилянською.

  3. Трагедія серця – втрата Сергія Мержинського.

  4. Важкі мандрівки в далекі краї.

  5. Напружена письменницька праця.

  6. Смерть і безсмертя.

Учитель. Напевно, саме провидіння керувало рукою Олени Пілки, коли вона вперше підписала доччині переклади іменем – Леся Українка. Тепер ми вбачаємо в цьому незгасний символ і правдивий ідеал. В одному з листів поетеса писала: „Мені здається, була б моя батьківщина найбіднішою, найнезначнішою на світі, все одно мені здавалося б чарівнішою Швейцарії і всіх Італій... Я, як член її великої родини, служу їй, якщо не на істотну користь, то принаймні на славу ім’я України.” ( Ці слова учні записують в зошити ).

На нинішньому уроці звучатиме лірика Лесі Українки. При нашій зустрічі з поетесою розкрилась її душа, радощі і болі, життєвий шлях у подіях. Сьогодні ще звучатиме поезія Лесі. Вслухайтеся в неї, і вона розкаже про „життя серця” великої Українки, доповнить і розширить її образ. Емоційне, потужне слово поетеси не старіє, воно долає час і нині проникає в душі то як сонячний промінь, то як гостра блискавка.



  • Тихо звучить класична музика. На її фоні десятикласники читають поезії Лесі Українки:

  1. „До тебе, Україно, наша бездольная мати...” ( з циклу „Сім струн” ).

  2. „Україно! Плачу слізьми над тобою...” ( з циклу „Сльози-перли” ).

  3. „До мого фортеп’яно”.

  4. „Contra spem spero”.

  5. „Як дитиною, бувало...”

  6. „Стояла я і слухала весну”

  7. „Хто вам сказав, що я слабка...”

  8. „Епілог” („Хто не жив посеред бурі” ).

  9. „Зоря поезії”.

Учитель. Слово „лірика” стало синонімом до слів поезія, поетичні твори. Напевно, в лексичному вжитку майже кожної людини є слово „ліричний”.

Коли ми кажемо: „У цієї людини лірична душа”, що ми маємо на увазі?

( Застосовується метод ПРЕС )

IV. Підсумок.

Отже, ліричність – це риса, яка властива натурам витонченим, інтелігентним, співчутливим, здатним перейматися чужим горем і щастям, як своїм власним.

Саме такою людиною була Леся Українка. В її поезіях ми зустріли мотиви молодості, щирої дружби й захоплення природою, вияви палкої любові до рідної землі і прагнення бачити її щасливою.

V. Домашнє завдання.

Написати невеличкий твір „Ліричні акорди поезії Лесі Українки відгукнулися в моїй душі”.



Урок 3

Тема уроку: Трагічне кохання Лесі Українки.
Урок інтимної лірики.

Мета уроку: Розкрити трагічні сторінки Лесиної долі, які найвиразніше висвітлені в інтимній ліриці; донести до учнів розуміння високої художньої майстерності письменниці у вираженні власних почуттів, живої любові, болю і надії.

Обладнання: Поетичні твори Лесі Українки, фотографії,
ТЗН.

Хід уроку



І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення
теми і мети уроку.


ІІІ. Засвоєння нових знань.

Любов, як сонце, світу відкриває

Безмежну велич людської краси,

І тому світ завжди благословляє

І сонце, що встає, і серце, що кохає.

Учитель. Так писав про кохання відомий український поет Василь Симоненко. Безперечно, любов – сонце людських почуттів, вона чудодійно змінює світ в наших очах, виявляє в нас усе найкраще, відкриває красу людської душі.

Немає жодного поета на земній кулі, який би не писав про кохання – відлуння своєї душі. Захоплює нас інтимна лірика Траса Шевченка, Івана Франка, Василя Симоненка і Павла Тичини, Андрія Малишка і Василя Стуса. Ці письменники з різних століть, і в кожного з них була своя Беатріче. Але, на жаль, не завжди кохання в них було взаємним. Бурхливе, жагуче, спопеляюче, але ... одностороннє. Так було і з І.Франком, і з Т.Шевченком, не зазнало взаємних почуттів і кохання Лесі Українки.

У хвилини особливого душевного напруження велика поетеса писала про своє особисте. Та інтимна лірика Лесі Українки, хоч і мала багато імпульсів від власного життя серця, але далеко ним не обмежувалась. Вона має загальнолюдський інтерес, бо виразила те, що завжди хвилює і буде хвилювати людину в її особистому житті.

Тож, на сьогоднішньому уроці поезії, темою якого є „Трагічне кохання Лесі Українки”, доторкнемося своїми серцями до її поетичного слова, яке висвічує гранями високої любові і безмірного страждання, болю і надії.

Звучать у грамзаписі вірші Лесі Українки „Романс”, „Єсть у мене одна розпачлива, сумна...”


  • Які мотиви переважають у цих поезіях?

Учениця читає уривок з поезії „Так прожила я цілу довгу зиму”, написану в квітні 1897 року.

  • Яким настроєм пройнята дана поезія?

Звучить вірш „Нічка тиха і темна була”.

  • Який художній прийом використала Леся Українка для розкриття переживань молодої людини?

  • Чим приваблює вас ця поезія?

Учитель. В інтимній ліриці Лесі Українки є сторінки особливі. Це поетичний відгомін жорстоких ударів долі, спричинений смертю людини, про яку могла сказати: „Він створений для мене”.

Доля подарувала їм зустріч улітку 1897 р. в передмісті Ялти Чукурларі, де поетеса тоді лікувалась. Ця зустріч могла б так і залишитись випадковою, якби не велика спільна справа, що згодом об’єднала цих людей. І взаємна симпатія, яку породило це спілкування. Він завжди розумів Лесю, вірив її як своєму найближчому другові.

Звернемось до епістолярія.

Він був російської культури, але читав і розумів добре українську мову і до українства був дуже прихильний. Була це людина високої інтелігентності, освічена, культурна, мила, симпатична. Тонкою, лагідною вдачею вони були подібні один до одного”.



Ольга Кривинюк.

Учитель. Лесині батьки були проти поїздки Лесі до Мінська. Адже вона сама хвора, марнує себе чужим лихом – побивається хворим.

Застосування методу „Розігрування ситуації за ролями.



Леся. (Читає листа).

( Входить мати ).



Мати. Що з тобою? Тобі зле?

Леся. Сергій при смерті.

Мати. Цього слід було б ждати. Я тобі ще на весні казала. Та й раніше, у Гадячі. Може нехай Ліля по дорозі заїде.

Леся. Йому не можна залишатися в Мінську. Ця холодна зима вб’є його. Його треба рятувати.

Мати Його вже ніщо не врятує, Лелечко, він незабаром догорить, як свічка.

Леся. Тепер уже нема розмови про те, чи їду я до Мінська, чи ні, звичайно їду. Я поїду з ним до Швейцарії. В санаторій. Поїду хоч би там що. Коли не стане на це моїх грошей, я позичу, знайду ще якусь роботу, а все – таки поїду.

Мати. Це безумство, божевілля. Це непотрібна жертва, бо він приречений.

Леся. Нехай ця жертва не потрібна, але я найбільше люблю приносити такі жертви на олтар дружби.

Мати. Це – дружба, чи щось інше?

Леся. Не питай мене, мамочко, як тільки сяду писати до нього, я думаю тільки про те, що я його люблю, - без міри, без краю, що те кохання – ніж у моєму серці, вирви ніж з серця, і воно кров’ю зійде... Він не любить мене, і я нещасна. Коли б він любив мене, ми б обоє нещасні були. Я знаю це, і все-таки його кохаю, сама себе палю вогнем.

Мати. Ти нікуди не поїдеш. Я не дозволю, щоб ти вбила себе заради нього. Що спільного у тебе з ним? Ти – велика поетеса України, гордість нашої літератури, а він...

Леся. Замовкни, як ти можеш?

Мати. Коли у Мінську буде скрутно, напиши, я приїду.

Леся. Не треба, мамо. Цю чому я вип’ю сама до дна

Учитель. Трагічність кохання Лесі Українки – в її силі. Доведемо це твердження методом „Аналіз ситуації”.

Учитель. В поезії, яка відома нині як пісня, звучить те велике духовне страждання людини, яка знає, що дні її лічені, але вона воліє, щоб її не обманювали: „Знаю, я знаю, мені вже не жить...”

( Звучить пісня „Ой принесіть мені пролісків з лісу” ).

- Присвячена С. Мержинському лірика сторінка за сторінкою, рядок за рядком розкриває перед нами глибоку душевну драму Лесі Українки, яка закінчилась трагічно. У ліричній поезії, в прозі „Твої листи завжди пахнуть зав’ялими трояндами” вимальовується постать коханого, який так багато значив у житті поетеси.

( Звучить уривок ).

У дні смертельної недуги коханого з-під пера поетеси виходять пекучі строфи віршів:

Хотіла б я піснею стати”;

Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти...”

Все покинуть, до тебе полинуть”;

Квіток, квіток...”, та інші.

( Ці вірші звучать у виконанні учнів ).



IV. Підсумок.

Учитель. Леся Українка була дружиною Климента Квітки, шляхетного чоловіка, який віддано кохав ту, що своє серце віддала іншому.

  • Звернемось до методу „Займи власну позицію”:

Чи мала право Леся Українка на кохання?

  • Отже, ми розуміємо Лесю, адже вона була звичайною жінкою, жінкою перш за все. Ось як про це сказав І.Франко: „... вона поет наскрізь мужній, але не позбавлена жіночої ніжності і грації”.

V. Домашнє завдання.

Під впливом вражень від інтимної лірики напишіть лист звернення до нашої поетеси.



Урок 4

Тема уроку:Слово, моя ти єдиная зброє...” Громадянські й національно-патріотичні мотиви в поезії Лесі Українки. Роль поета і поезії
в житті суспільства.


Мета уроку: Аналізуючи твори цієї тематики, учні мають побачити поетичну красу, створену митцем за допомогою художніх засобів, пізнати і правильно оцінити ті твори Лесі Українки, які дали підстави називати її мужнім борцем за кращу долю України.

Обладнання: Поетичні збірки Лесі Українки, ілюстрації
до творів, ТЗН.

Хід уроку



І. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми
та мети уроку.


ІІ. Засвоєння нових знань.

Вступне слово вчителя.

Про могутній прометеївський дух поезії Лесі Українки сказано чимало. Гостра соціальна проблематика багатьох її творів дала підстави Франкові поставити ім’я Лесі поряд з ім’ям великого Кобзаря. Сьогодні ми ознайомилися з цими творами, щоб відчути силу борця і мудрість філософа, якими володіла жінка поет. Звідки в неї ці риси?

Дворянське походження Косачів не перешкоджало зближенню їх з народом. Косачі не тільки не цуралися селян, а й училися в них ремеслам, записували з їхніх вуст пісні. Соціальне становище допомогло Леся та її братам і сестрам стати освіченими, інтелігентними людьми і глибоко відчути прірву, яка відділяла трудящий люд від освіти, нормального людського життя. Духовна єдність з народом, тверді національні переконання будили в душі письменниці протест проти соціального й національного гноблення України, біль за „кайдани неписьменності й несвободи”.

Особливо відчувала це поетеса, перебуваючи за межами України. Хвороба гнала її по світах, а серце жило на батьківщині. У березні 1891 року з Відня вона писала братові Михайлу:

Дослідник епістолярія: „Не знаю, чи коли вдома були в мене такі години тяжкої, гарячої туги, як тут, у вільнішому краю. Мені не раз видається ... що на руках і на шиї у мене видно червоні сліди, що понатирали кайдани та ярмо неволі, і всі бачать тії сліди, і мені так гірко, і тяжко, і сором. Як приїду знов на Україну, то, певно, мене це гостріше дійматиме, і страчу я останній спокій...


  • Прокоментуйте, будь-ласка, ці думки адресатки.
    (Використання методу „Мікрофон” ).

Учитель. У такі хвилини, мабуть, були написані ось ці рядки: „І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю...” ( поезія звучить у грамзаписі ).

Учениця читає вірш „Слово, чому ти не твердая криниця...” ( Розповідь про кинджал, подарований Лесі Українці Нестором Гамбарашвілі ).



Учитель. У своїх найкращих поезіях Леся Українка не лише лірик, а й філософ. Погляд її сягає в глибінь віків, щоб потім прозирнути в майбутнє.

„Напис в руїні” – один з кращих зразків громадянської лірики поетеси.



  • Що ви знаєте про єгипетські піраміди?

Звучить поезія „Напис в руїні”.

Аналіз поезії за допомогою методу „Мозковий штурм”.

1). В яких словах звучить самохарактеристика фараона
– деспота?

2). Хто ж заслужив вічний пам’ятник?

3). У чому актуальність останніх рядків вірша для
епохи Лесі Українки?


  • Історія розвитку суспільства є історією царів? ( Розглянемо це питання методом ”Аналіз ситуації”.

  • Який підтекст – прихований зміст має дана поезія

Учитель. Крилатою фразою став вислів Лесі Українки: „... І тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив!” Він – з поезії „Товаришці на спомин”, яка входить
у цикл „Невольничі пісні”. Ці поезії соромлять співвітчизників за покірність і рабський дух, підниють з колін, кличуть на боротьбу за визволення з-під ярма.

Звучить поезія „Товаришці на спомин”.



  • Проведемо невеличке дослідження
    „Робота в малих групах”

І група.

В чому актуальність звучання сьогодні психологічного портрета свого народу, якому дала характеристику Леся Українка ще в 1896 році? Як ви розумієте ці рядки?



Ми паралітики з блискучими очима,

Великі духом, силою малі,

Орлині крила чуєш за плечима,

Самі ж кайданами прикуті до землі.

ІІ група.

Над чим примушують замислитись такі гіркі поетичні висновки:

Народ нам, мов дитя сліпеє зроду,

Ніколи світа – сонця не видає,

За ворогів іде в вогонь і в воду,

Катам своїх поводирів віддав.

ІІІ група.

„А хто ж були ті вояки одважні, що їх зібрав під прапор свій Спартак?..” – питання риторичне, однак дайте, будь-ласка, на нього відповідь.

Учитель. Наш народ працьовитий, духовно багатий, проте безмежно терплячий та самопринижений. Скільки талановитих українців працювало і працює й досі не для України! Навіть тепер, „маючи власну хату”, ми розпорошуємо свої кращі сили по світах.

Не виключено, що і ви потрапите у таку ситуацію – Ваше світобачення даної проблеми.


Отож, „Займи власну позицію”.

Учитель. Леся Українка в багатьох творах порушувала проблему митця і мистецтва та його ролі в суспільстві.

Розглянемо твір „Поет під час облоги”, що складається з двох частин. ( Звучить поезія ). Питання до твору розглянемо методом „Прес”.



  • В чому проявляється потрібність співця своєму
    суспільству?

  • Чому „серед люду поети, мов діти”?

  • Який смисл вкладає автор в останні рядки і як ви
    їх розумієте?

І пісня чарує облогу ворожу,

І будить на мурах обачну сторожу,

Заснуть не дає до зорі”.

Учитель. Леся Українка добре усвідомлювала, що роль поета в Україні завжди була значною: він був поводирем народу. Коротко й сильно про це сказано у вірші „Пророк”.

Читається поезія.



  • Як ви зрозуміли зміст вірша?

ІІІ. Підсумок уроку.

Пророк, поет – це голос народу. Він уславлює не себе, а передовсім народ, якому віддає вогонь свого серця і сили духу. Наділена геніальним мистецьким хистом, Леся Українка за найскладніших життєвих обставин наполегливо працювала і під час своїх численних подорожей на лікування в інші країни, і перебуваючи на рідній Україні, і коли миттєва радість гостювала в її серці, і коли горе захмарювало сонце. І свій талант поетеса офірувала поневоленому, зневаженому народові, щоб вивести з небуття ім’я України, додала їй слави й гідності, як свого часу це зробили Шевченко, Франко, Коцюбинський та інші талановиті митці.



IV. Домашнє завдання.

  1. Підготувати відповідь – монолог на тему: „Нерозривний зв’язок інтимних і громадських настроїв у ліриці Лесі Українки”.

  2. Прочитати драму-феєрію „Лісова пісня”.



Урок 5,6.

Тема уроку: Шедевр української драматургії – ”Лісова пісня”. Проблема боротьби за вільне, красиве, духовно багате життя. Образи Мавки і Лукаша.

Мета уроку: Учні повинні ознайомитись з історією написання та джерелами драми-феєрії „Лісова пісня”; аналізуючи текст, розкрити для себе образи-символи; збагатити свій життєвий досвід розумінням суті людського щастя, таких понять, як кохання і зрада, красиве й потворне в житті і стосунках між людьми.

Обладнання: ТЗН, текст твору „Лісова пісня”,
ілюстрації до драми-феєрії.

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає.

Хід уроку.



І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація теми уроку.

ІІІ. Вступне слово вчителя.

У „Лісову пісню” Леся Українка вклала „цвіт душі своєї” і вилила з свого серця „те, що не вмирає”. Це не звичайний твір, це не тільки драма-поема, це драма-пісня, ніжна, як голос сопілки, пісня замріяного волинського лісу, зворушлива, глибока, мудра.



IV. Робота над темою уроку.

Звучать короткі учнівські повідомлення.



  1. Історія написання драми-феєрії „Лісова пісня”.

  2. Джерела твору.

Учитель. „Лісова пісня” – це бездонна криниця з живою водою, яку п’єш і не нап’єшся вдосталь, її не можна ні читати, ні осмислювати похапцем, бо десь на узбіччі залишаються не поміченими справжні золоті розсипи. Хочеться, щоб цей твір не лише збагатив кожного духовно, а й спонукав замислитися над людськими цінностями і своїм життям.

V. Опрацювання змісту твору.

Робота над образами.



Учитель. Якщо драма названа „піснею”, то пролог-заспів, який вводить нас у поетичний світ одухотвореної природи.

( Метод „МІКРОФОН” ).

  • Хто є учасниками заспіву?

  • Які дійства видаються вам найпоетичнішими?

  • Які цінності для міфічних персонажів найголовніші?

Учитель. Поступово заспів переходить у пісню, яка на повний голос звучить у І дії. На березі лісового озера з’являються люди.

  • Хто вони?

  • Які ваші перші враження від дядька Лева й Лукаша?

Всю силу чуття, весь свій поетичний дар перелила Леся Українка в лісову міфологічну істоту – Мавку.
І сталося диво – Мавка ожила, одухотворилась.

  • Яка мавка на вроду?

  • А вдачею?

Метод „Розігрування ситуації за ролями”:

( Звучить інсценізація-діалог Мавки з Лукашем – перша зустріч ).



  • Що приваблює вас у поведінці і словах Лукаша?

  • Що свідчить про те, що мавка духовно багатша, а Лукаш – приземленіший?

  • Чим розповідь Лукаша подивувала Мавку, а чим захопила?

(Скористайтеся методом „Прес” ).

Вечоріє, а сільський хлопець і лісова дівчина в цю прекрасну весняну ніч поєдналися душами, до них прийшло кохання.

Метод „Аналіз ситуації”:



  • Які слова і вчинки свідчать про зародження ніжного почуття?

  • Чи відчувають закохані гармонію душ?

Слово вчителя.

Нічна тиша покриває ліс, а в наших душах, у пам’яті знову оживає зустріч напровесні сільського парубка Лукаша з лісовою красунею і звучать тривожні Мавчині слова: „Що ж мені суджено – щастя чи мука?”

Образ Мавки особливий. Героїня „Лісової пісні” має в серці те, що не вмирає”. Це невмируще – непереможний вогонь кохання, сильнішого за смерть.

У ІІ-й дії ми бачимо Мавку серед людей. Тут вона символізує людину, що не зазнала впливу суспільства, у неї душа не „така саміська”, як у людей, вихованих суспільством.

У коханні Лукаша та Мавки з самого початку криється суперечність, бо закохані представляють 2 різні світи. Несподіване щастя, що прийшло до них, має в собі зародок майбутньої трагедії.

Метод „Мозковий штурм”:



  • То що ж: щастя чи мука судилися головній героїні драми-феєрії?

  • Чи справедливо ставиться мати Лукаша до Мавки?

  • Чи змогла б узагалі Мавка догодити їй?

  • Як поводиться тепер Лукаш?

Учитель. У ІІ дії яскраво розкриваються соціальні суперечності тодішньої дійсності, важкі, не гідні справжньої людини умови життя, які поступово засмоктують Лукаша в свої тенета і штовхають його на шлях зради.

Мавка така ж, як і раніше, - щира й одухотворена. Вона вірить, що любов може подолати всі перешкоди, намагається викликати на щирість Лукаша, не хоче погодитися з тим, що його чиста, співуча душа стала черствою і холодною.

Отже, між Лукашем і Мавкою зникло порозуміння й гармонія душ. У п’єсі є слова, спрямовані не тільки до Лукаша, а взагалі до кожного з нас, їх варто записати у книжку своєї пам’яті: „Не зневажай душі своєї цвіту ...”, зумій „своїм життям до себе дорівнятись”.


  • Як ви розумієте ці вислови?

( Звернемося до методу „Прес” ).

Учитель. Вільна лісова героїня не може зрозуміти суті життя людей і тому спочатку не протистоїть їм, а навіть поступається своїми принципами – міняє пишні шати на бідняцький одяг Лукашевої сестри.

Скривджена Мавка йде з серпиком, як звичайна сільська дівчина, на поле, несучи в очах біль і сум.



  • Якою тут бачимо Мавку?

( Метод співпережиття ).

Ще більше посилює Мавчину муку поява Килини, яка прийшла на запрошення Лукашевої матері, її облесливість і грубі жарти.

Мавка розуміє, що Килина не пара Лукашеві, не рівня йому по душі, що він з нею не буде щасливим.

Застосовуючи метод „Трансформер”, даймо відповідь на наступне запитання:



  • Уявіть, що ви випадково зустрілися з Лукашем у лісі після того, як він зрадив, проміняв світлу душу Мавки на простакуватість і невибагливість дебелої вдовиці – Килини. Що б ви йому сказали при зустрічі?

Учитель. Не відчуваючи і не усвідомлюючи того, чим обдарувала його природа, Лукаш піддається материному натиску та Килининому лукавству і зраджує Мавку.

Зрада – найтяжчий удар, особливо тоді, коли зрадником стає найближча, найдорожча людина.

Звернемося до методу „Займи власну позицію”.


  • Кого зрадив Лукаш – Мавку і тільки?

Робота в групах:

1 група.

При яких обставинах звучать знамениті слова:

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!



Я в серці маю те, що не вмирає”?

- Як ви розумієте ці слова?

2 група.

Що символізує образ „Того, що в скалі сидить”?


Чому Мавка все-таки йде в його царство?

3 група.

Чи кається Мавка, що необачно полюбила Лукаша,
а тепер замість радості страждає?

Учитель. І знову природа змінила свої шати. Прийшла сумна осіння пора.


  • Що сталося за цей час з персонажами драми?

  • Якими виявилися плоди життя Килини,
    Лукашевої матері, Лукаша?

Так, наприкінці дії персонажі ніби розплачуються за свої помилки, одержують по заслузі і за добро, і за зло.

  • Якою ж насправді виявилася Килина?

  • Лукаш, перетворений на вовкулаку, йде додому; він поспішає до сім’ї, чи має якусь іншу мету?

Учитель. Мавка побачила в очах Лукаша розуміння скоєного ним гріха і не помилилася. Лукаш потоптав доброту свого серця, зневажив чисте кохання Мавки, зрадив не тільки Мавку, а й самого себе, усе благородне, що в ньому було.

Тому Мавка не мстить Лукашеві за зраду, а визволяє, повертаючи йому людську подобу.



  • Що утверджує цим Леся Українка: ідею всепрощення, чи ідею боротьби за людину?

Дамо відповідь на це запитання методом „Акваріум”.

Дискусія: Який образ – Мавки чи Лукаша – ви вважаєте трагічнішим?



Учитель. Звичайно трагічнішим є образ Лукаша. Бо велика біда – не мати злагоди з самим собою. Лукаш власними руками зруйнував щастя, зневажив послану йому долю.

Наприкінці дії Лукаш з усмішкою на вустах помирає біля Мавки-верби. Поєднавшись з коханою у смерті, він стає щасливішим, ніж за життя, позначеного помилками і тяжкою зрадою.



  • На які думки наводить вас образ Лукаша?

  • Який тип людей уособлює Килина? Чи хотіли б ви зустріти таку людину на своєму шляху? Якщо ні то чому?

Усний твір – роздум:

„Чи я б могла кохати так, як Мавка?” ( дівчата ).

„Якщо б я був на місці Лукаша”... ( хлопці ) – оцінити вчинки персонажів.

VI. Підсумок уроку.

Ось і прозвучала для вас безсмертна драма-феєрія Лесі Українки „Лісова пісня”. Кожному вона проспівала щось своє. Що саме?

( Відповіді учнів ).

VII. Домашнє завдання.

Написати твір на тему „Що наспівала мені „Лісова пісня” Лесі Українки”.



Уроки 7-8.

Тема уроку: Бесіда про позакласне читання. Леся Українка. Драматична поема ”Бояриня”. Проблема відповідальності За долю батьківщини у драмі. Доба Руїни і руїна людських душ.

Мета уроку: Через осмислення змісту твору та характеристику образу Оксани допомогти учням усвідомити громадянську позицію Лесі Українки, розкрити компроміс Степана з власною совістю; розвивати вміння характеризувати образи, усне мовлення учнів; через використання інтерактивних методів навчання формувати життєві цінності, виховувати любов до батьківщини.

Тип уроку: Урок – діалог з елементами дискусії.

Леся Українка пристрасно проголосила право і обов’язок жінки брати активну участь у вирішенні долі своєї нації.



Роман Веретельник.

Хід уроку

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Слово вчителя. Лірична героїня поезій Лесі Українки – горда, з почуттям власної гідності, невтомна у праці й боротьбі жінка.

„Бояриня” – драматична поема, яка має виразне національне спрямування. Головну ідею в ній втілює знову-таки жінка. Це – Оксана Перебійна, яка несе в собі не тільки жіночу вірність і любов, а й відповідальність за українську національну справу. Саме через цей образ розкриває Леся Українка одну з найтяжчих сторінок в історії України – період руїни.

Руїна – слово важке. До болю знайоме воно Україні, яка пережила не одну руїну своїх міст, сіл, церков і ... сподівань.


  • Розкрити історичні особливості та морально-психологічний клімат епохи Руїни.

( Підготовлений виступ учня ).

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Бесіда з учнями ( використовуючи метод діалогу та принцип пошуку художньої істини, з учнями обговорюються найважливіші епізоди, вчинки, проблемні ситуації, ставляться запитання з „відкритим кінцем” ( тобто такі, які орієнтовані не на єдину – „правильну – відповідь, а на висловлювання різних точок зору з проблеми ).



  1. Чому в сім’ї Олекси Перебійного батько і син по-різному ставляться до Переяславської ради і до клятви, даної російському цареві?

  2. Як ви розцінюєте той епізод, що Перебійні не заперечували одруженню Оксани зі Степаном, не усвідомлюючи що чекає доньку в Москві?

  3. Як ви вважаєте, якщо б Оксана і Степан втекли з Москви, старий Перебійний прийняв би їх, нехтуючи небезпекою?

  4. Проаналізуйте ситуації, в яких поетеса показує дівчат-братчиць свідомими борцями.

  5. Схвалює чи заперечує козак-гість, що звернувся до Степана, кровопролиття як крайню необхідність?

  6. На чиєму боці автор драми? На боці Дорошенка, який собі на допомогу привів татар? На боці терплячих і бездіяльних Степанів? Який же вихід?

Учитель. Леся Українка осуджує терпимість і рабську покору українців, виступає за рішучі дії у виборюванні незалежності.

Чому ж на тендітні жіночі плечі драматург кладе важкий тягар сумнівів, відповідальності, пошуків правильних шляхів виходу з трагічної ситуації?..

Жінка в Україні завжди була значною суспільною силою, а не лише матір’ю, дружиною, господинею дому.

Героїня драми „Бояриня” – багата, сильна характером, освічена молода особа, що здатна сама себе захистити. Отже, її трагедія - не в особистих проблемах. А в чому ж?

Звернемось до методу дискусії:


  • Чи сподівалася закохана Оксана, що її становище на чужині буде таким принизливим і тяжким?

  • Як ставилась дівчина до братовбивчої війни на Україні? Чи права вона у своїх судженнях? Чи залишилися у неї ці судження незмінними? Чому?

  • Де вперше Оксана відчула себе справді підневільною і чому скорилася?

  • Як ви розумієте Оксанині слова: „Татари там ... татари й тут ...?”

  • Чому Оксана увесь час жаліла Степана? З яких мотивів вона не відіслала подрузі – братчиці гроші, не обізвалася з чужини ні до рідних, ні до брата бодай одним листом? Чи думала тоді Оксана про свою безпеку?

Метод „Займи власну позицію”.

Чому Оксана дійшла до думки про втечу? Як цю думку ви розцінюєте: схвалюєте чи осуджуєте? Чи тільки ностальгія призвела молоду жінку до загибелі, чи відгомін українських подій теж не минув для неї безслідно?



Робота в малих групах.

І група.

Чим ви поясните жорстокість останніх діалогів Оксани із Степаном? У чому прозріння жінки?

ІІ група.

До яких роздумів спонукають слова зневіреної жінки: „Кому потрібне те моє здоров’я, та й я сама?”

ІІІ група.

Чому Оксана відмовилася від поїздки на Україну? Чи відчувала вона свою вину перед Вітчизною. У чому трагедія Оксани?

Учитель. Оксана помирає з Україною в серці. Духовна і суспільна діяльність в ім’я рідної землі робили осмисленим усе життя цієї освіченої, патріотично вихованої козацької дочки. В могилу Оксану як українку звела бездіяльність, неможливість будь-яких патріотичних дій і допомоги знесиленій у боротьбі, поневоленій Україні. Найболючіших страждань молодій активній жінці завдає не так фізична розлука з батьківщиною, як беззмістовне пусте життя. У пам’яті спливає образ шаблі, заіржавілої у піхвах що втратила своє призначення. „Руки від крові чисті” теж видаються покритими іржею, бо не діями, не докладали зусиль у боротьбі за світлі ідеали свободи. Все це означає, що героїня сама над собою вершить своєрідний суд, вважає невільницьке життя позбавлене смислу й глибокого опору хворобі не чинить.

( Метод „Аналіз ситуації” ).



  • Це еволюція чи, навпаки, деградація позиції?

  • Сформулюйте провідну ідею драми.

( Духовно повноцінне, здорове життя людини не можливе без волі і без служіння батьківщині ).

Учитель. Образ Оксани змальований на тлі епохи Руїни. Та епохи не існують самі по собі – їх творять люди. Чи причетні персонажі твору до руйнування України? Чи достатньою мірою вони відповідальні перед майбутнім? Ці питання будуть у центрі нашої розмови про образи Степана, інших персонажів.

Використаємо метод „Мозкового штурму”.



  1. Що ви знаєте про сім’ю Степанового батька? За що він одержав боярство, як ставився до нього?

  2. Чому Степанів батько прагнув якомога довше утримати сина на Вкраїні, бажав йому шлюбу з українкою?

  3. Як ставився Степан до свого високого титулу? Чому? Як жилося йому в Москві до зустрічі з Оксаною?

  4. Чи знав Степан, як тяжко буде його молодій дружині жити на чужині? Чому він пізніше „повертав присягу” Оксані? Чи можна це вважати благородством?

  5. Як служилося Степанові в царя? Чому він навіть не пробував протестувати проти наруги над собою?

  6. Чи міг Степан допомогти Україні більше, ніж допомагав?

Учитель. Отже, Україні Степан нічим не допоміг. Чому?

Надмірна обережність переросла в боягузтво й бездіяльність. Степан поводив себе по-лакейськи, боявся розгнівати хазяїна, від якого залежало його благополуччя. Тому й танцював „Стёпка-холоп” тропака перед царем і в прямому, і в переносному значенні.

Наступні питання розглянемо за допомогою методу „ПРЕС”:


  • Чи вірила умираюча Оксана в те, що її чоловік „після бою подоланим подати пільгу зможе”?

  • Чий образ сильніший: Оксани чи Степана? Чому?

  • У чому трагедія старої Степанової матері?

Учитель. Як бачимо, Степан провадив тихе життя, нікому не сказав прикрого слова, мав чисті від крові руки ... Чи ж можна назвати його руйнівником України?

Не кожен має змогу брати участь у державних справах України, як боярин Степан. Але й мати його, і сестра Ганна, і батьки та брат Оксани – це етнічні українці. Українцями їм судилося народитися. Чи зберегли вони з честю своє українство? ( Відповіді учнів ).



  • Чи виросте Ванька українцем?

  • Чи матимуть Ганнині діти українські душі?

Резюме вчителя. Знаючи те, що ім’я Оксана в перекладі з грецької означає „чужоземка”, а Степан – „коло, вінець”, чи можна довести глибоку символічність цих імен, спираючись на зміст твору?

( Якщо ім’я Оксани прозоре, то Степана – поліфонічне: замкнуте коло, у яке він себе добровільно заточив; терновий вінець на голові ( теж коло ), символізує страждання і муки, на які він прирік себе, свою дружину і, частково народ.)



IV. Підсумок уроку.

І колишня, і сьогоднішня українська Руїна бере початок з душ, у яких поселилася безвідповідальність за свого народу перед нащадками, бажання купити сите життя навіть в обмін на власне сумління й національну гідність.

Мабуть, ви відчули, наскільки актуальною є драма в сучасному прочитанні. Це привілей лише найкращих, найталановитіших, класичних творів – бути потрібними багатьом поколінням читачів, кликати їх до роздумів над сучасністю, над власним життям.

Давайте ж, спираючись на вивчене, спробуймо відповісти на запитання:



  • Як же треба жити, аби не відчувати сорому перед батьківщиною, перед рідним народом і його нащадками?..

Використаємо інтерактивну вправу „Коло ідей”.

V. Домашнє завдання.

Підготуватись до тематичної атестації за творчістю Лесі Українки.



Урок 9

Тема уроку: Контрольна робота за темою: ”Творчість Лесі Українки”.

Мета уроку: Підсумувати вивчення про життєвий та творчий шлях Лесі Українки, допомогти учням усвідомити значення творчості поетеси для української культури; розвивати вміння учнів систематизувати вивчене, робити висновки; сприяти моральному вихованню школярів.

Тип уроку: Урок – контроль.

Хід уроку

Тести

І рівень


  1. Як називалося місто, в якому народилася Леся Українка?

а) Луцьк;

б) Новоград-Волинськ;

в) с. Колодязне.

2. Справжнє ім’я Лесі Українки:

а) Марія Олександрівна Віленська;

б) Лариса Петрівна Косач;

в) Ганна Барвінок.

3. Вершиною драматичної майстерності Лесі Українки є твір:

а) „Лісова пісня”

б) „Бояриня”;

в) „В катакомбах”.

4. Яку назву мала перша поезія Лесі Українки?

а) „Надія”;

б) „Сафо”;

в) „Конвалія”;

г) „Любка”.

5. Яку назву мала перша поетична збірка Лесі Українки?

а) „Сльози-перли”;

б) „На крилах пісень”;

в) „Подорож до моря”;

г) „Осінні співи”.

6. Ні, я хочу крізь сльози сміятись,



Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні! – це рядки з поезії:

а) „Досвітні огні”;

б) „Contra spem spero”

в) „Слово, чому ти не твердая криця”.

7. Визначити віршовий розмір:

Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту,

Потім її почеплю при стіні

Іншим на втіху, на смуток мені.

а) ямб;


б) хорей;

в) дактиль;

г) анапест.

8. Визначити жанр твору „Лісова пісня”:

а) драма-феєрія;

б) поема;

в) казка.

9. Про кого із героїв „Лісової” сказано:



Люблю старого, таж якби не він,

Давно б уже не стало сього дуба...

а) Лукаша; б) Лісовика;

10. З якого твору слова:

Умер давно той цар з лицем тирана,

зоставсь по ньому – круг і збитий напис.

а) „Дим”;

б) „Віла-посестра”;

в) „Напис в руїні”.

11. Яка героїня із драми „Бояриня” говорить такі слова: „Добраніч, сонечко! Ідеш на захід ... Ти бачиш Україну – привітай!”:

а) Мати Степана;

б) Оксана;

в) Ганна.

12. Кому із героїв твору „Бояриня” належать слова:

Чого? Я присягу тобі вертаю...

І я прошу тебе ... прости мене ...

а) Івану;

б) Степану;

в) Перебійному.

(12 балів).

ІІ рівень

1. Яку філософську ідею втілено в поезії „Напис в руїні”? 3 б.

2. До якого виду лірики належить поезія
„Стояла я і слухала весну”? 3 б.

3. Які джерела твору „Лісова пісня”? 3 б.

4. Назвіть твори Лесі Українки написані білим віршем. 3 б.

ІІІ рівень

Читання напам’ять останнього монологу Мавки
(із драми-феєрії „Лісова пісня”)

ІV рівень

Написати твір на одну із тем:



  1. Твір роздум „Чим приваблює мене поетична
    творчість Лесі Українки”.

  2. Духовне багатство і краса образу Мавки.

  3. „Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає.”

  1. Трагедія людини, відірваної від рідної землі,
    у драмі „Бояриня” Лесі Українки.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка