Лікарські рослини лісів




Скачати 183.51 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір183.51 Kb.
Конспект заняття гуртка «Юні лісівники»

Тема: Лікарські рослини лісів

Мета: Активізувати і розширити знання гуртківців про лікарські рослини лісів та їх значення в житті людини. Виховувати дбайливе ставлення до вичерпних рослинних лікарських ресурсів, раціональне їх використання. Розвивати пізнавальні інтереси дітей, пам’ять, уяву.

Обладнання: сторінки журналу, гербарій «Лікарські рослини», презентація

«Лікарські рослини», лікарські рослини в мішечках.



Форма проведення: усний журнал.

Хід проведення

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Асоціативний кущ «Рослини лісу».

Діти називають рослини, а керівник гуртка записує їх у два стовпчики (звичайні й лікарські).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми заняття

Бесіда за результатом попередньої роботи

– Як ви гадаєте, чому рослини розподілено саме так? (У перший стовпчик записані лікарські рослини.)

– Хто з вас знає, які лікувальні властивості мають записані рослини?

Надзвичайно різноманітний рослинний світ нашої планети. Він дивує нас багатством видів, форм, барв, надзвичайними плодами, чарує своєю неповторною красою, вабить нерозгаданими таємницями.

Одна з таких таємниць - це лікувальні властивості деяких рослин, які людина навчилась використовувати ще в сиву давнину.

Багато часу змінилося з тих часів, але інтерес до цілющих рослин не згас, навпаки, сьогодні він особливо великий. Так на частку препаратів з рослин припадає понад 40% усіх лікарських засобів, решта 60% - штучно синтезовані речовини.

Ліс був першою аптекою, до якої наші пращури ходили за ліками. Ця аптека не схожа на сучасну, в якій всі ліки зберігаються в скляному посуді.

Саме тому наш сьогоднішній усний журнал і присвячений лікарським рослинам лісів, що знаходиться навколо нас.
ІV. Подорож сторінками журналу

1 сторінка

Знайома

Керівник гуртка: Все цінне для людини прийнято порівнювати з золотом. Природа дарує людині таку різноманітність «золотих дарів», що їх важко навіть перерахувати. Особливу цінність мають лікарські рослини, які допомагають зберігати і зміцнювати здоров’я людини. У медичних книгах сказано: «Якщо подивитися на природу поглядом лікаря, який шукає ліків, то можна з певністю сказати – ми живемо у світі ліків. «Звірі часто лікуються травами, відшукуючи необхідні серед великої кількості. Людина теж здавна помітила, що деякі рослини виліковують певні недуги. Тому люди почали з покоління в покоління передавати набуті знання про лікувальні властивості рослин. На жаль, не завжди і не всі лікарські рослини можна придбати в аптеках. Тому часто люди самі збирають їх на лузі, біля водоймищ, у лісі… Знання про лікарські рослини необхідні кожній людині.

1 – й гуртківець. Є на світі рослин так багато,

Їх Земля віддає недарма.

Бо лікують людей дуже радо,

Й кращих ліків на світі нема.
2 – й гуртківець. Пропонують здоров’я нам чудо.

Манять нас походить по росі

Їх відшукують люди усюди,

Ці цілющі скарби на Землі.


3 – й гуртківець. Первоцвіт і барвінок, калина,

Звіробій і любисток, і хміль,

Кропива й кульбаба і ліщина,

Поглядають на нас звідусіль.


4 – й гуртківець. Жовтим оком моргає ромашка,

І волошка синіє в росі.

І конвалії крихітні чашки -

Пропонують нам ліки усі.


2 сторінка

Загадкова

Керівник гуртка: Ще до винайдення штучних хімічних ліків люди хворіли і лікувалися. Перших лікарів називали знахарями, ведунами, відьмами від слів «знати» і «відати», тому що вони багато знали про цілющі властивості кожної рослини, відали секретами зцілення і могли приготувати ліки з висушених трав та корінців. Рослин – цілительок поважали, їхні назви передавалися від старших до молодших, з покоління у покоління. Давайте перевіримо, чи знаєте ви, про кого піде мова у наступних загадках:

  • Сонечко в траві зійшло, усміхнулось, розцвіло. Потім стало біле-біле і за вітром полетіло. (Кульбаба) Покращує апетит.

  • У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина) Від кашлю та застуди.

  • Стоять у полі сестрички: жовті очка, білі повічки.

(Ромашка) Проти запалень.

  • Зла вона, як вовчиця, пече, як гірчиця. Що це за дива? Та це ж .....

(Кропива) Очищає кров, протиалергійна.

  • У лісочку на горбочку білі дзвіночки у зеленій сорочці.

(Конвалія) Серцево – судинні ліки.

  • Біла кора, тоненькі віти. Що то за дерево? Впізнайте, діти.

(Береза) Від набряків.

  • Влітку в липні зацвітає, через те й імення має.

Бджілкам меду напакує, нас від кашлю полікує.

(Липа) Від кашлю та застуди.



  • У зеленому лісочку під мережаним листочком червоніє невеличка, стигла ягідка ... (Суничка) Від застуди, вітамінна.

  • І маленькі, і старенькі влітку, взимку, восени

У зелені, у гарненькі плаття вдягнені вони.

Ця колюча дивина не ялинка, а ...

(Сосна) Лікує дихальну і нервову системи.
3 сторінка

Лікарські дерева

Доповідь гуртківців про лікарські дерева.

1-й гуртківець: Люди здавна шанують березу. За будь-якої погоди, в будь-який час, незалежно від пори року, здалека помітити її, ні з яким іншим деревом не сплутаєш. З давніх-давен береза стала символом чистоти, невинності та ніжності. Вона оспівана в піснях, прославлена в живопису.

Народна та наукова медицина широко використовує березу. Березові бруньки та молоді листки - сечогінний та жовчогінний засіб. З бруньок також виготовляють масляні бальзами для лікування шкіри та ревматизму. Настойки та напари вживають для лікування застуд, алергій, спазмів шлунка, гастриту, туберкульозу, виразок шкіри. Настоєм листків миють голову, щоб зменшити випадання волосся. Дуже корисний і березовий сік. Він містить цукри, сполуки Кальцію, вітаміни, яблучну кислоту, дубильні речовини. Та коли вже зайшла мова про березовий сік, то хочу зауважити, що збирати його можна лише з дерева, що більше за 25-30 см у діаметрі. Після закінчення збирання соку отвори забивають вербовими або липовими кілочками та замазують садовим варом або зафарбовують масляною фарбою.



2-й гуртківець: Верба дає людині багато корисного, вона позначає, де вода на землі. Криниці копали саме під цим деревом. Верба - природній фільтр. Ось чому раніше брали воду під вербою.

Верба дуже цілюща. В народній медицині використовують кору, гілки. Настій кори знижує температуру, застосовується при ревматизмі, застуді, головному болю, розладах шлунку. Лікують відварами кори рани, роблять компреси та примочки, миють голову в разі випадання волосся, полощуть ротову порожнину та горло в разі запалення слизових оболонок, використовують як антисептик. У корі міститься глікозид, саліцин. Листки та молоді пагони цього дерева охоче їдять тварини, з бруньок, що почали розвиватися, можна готувати салати, приправляючи їх майонезом чи олією. Верба - це дерево-символ України. «Без верби і калини - нема України»,- так кажуть в народі.


3-й гуртківець: Багато народних пісень, загадок згадують калину. І дійсно, ця рослина прекрасна в будь-яку пору - і в період цвітіння, коли на тлі зеленого листя біліють квіти, і в період плодоношення, і в час листопаду. Але не тільки декоративність калини здобула їй заслужену славу. Цінується калина як медонос, лікарська та харчова рослина. В офіційній медицині використовують кору гілок калини в разі внутрішніх кровотеч, а також для зниження кров’яного тиску. Народна медицина використовує калину значно ширше: у разі застуд, запалення горла, кашлю, хвороб шкіри. Настої квіток при лікуванні атеросклерозу, туберкульозу легень, гіпертонії, захворювань нирок, серцево-судинних хвороб. У ветеринарії відварами квіток та плодів лікують ящур, запалення слизових оболонок та дихальних шляхів великої рогатої худоби.
4-й гуртківець: Ви, мабуть, не раз відчували як з настанням літа повітря сповнюється духмяним ароматом липового цвіту. Навіть місяць, коли цвіте липа, має відповідну назву - липень. А в давнину його називали липцем.

Липа - чудовий літній медонос, найулюбленіше дерево бджіл. Липовий цвіт має світло-жовтий колір та тонкий запах. Він вважається найбільш смачним і корисним. У листках липи багато вітаміну С, є каротин, таніни, безазотисті екстрактивні речовини, клітковина. Особливо цінується липа як лікарська рослина. В офіційній медицині липовий цвіт - один з найкращих потогінних та бактерицидних засобів. У народній медицині квітки липи використовують в складі різних сумішей для лікування захворювань шлунка, нирок, кишечника, різних простудних захворювань.
5-й гуртківець: Соснові ліси в Україні займають близько 29% лісового фонду. Значення сосни важко переоцінити. Повітря соснового бору корисне для хворих на туберкульоз. Хвоя виділяє фітонциди. У медицині використовуються всі частини цього дерева. Хвоя дає вітаміни та ефірні олії, насіння - олію, стовбур-смолу, кора - дьоготь.

З бруньок сосни готують настойку, яка полегшує дихання та дезинфікує. У народній медицині відвар соснових бруньок використовують для очищення крові в разі застарілих висипів на шкірі, хронічного запалення бронхів, ревматизму. Спиртовим настоєм бруньок лікують туберкульоз легень. Хвою сосни переробляють у хлорофіло-каротинову пасту для лікування опіків, виразок, шкіряних захворювань. Смола сосни - живиця - має бактерицидні властивості. Ще давні єгиптяни використовували смолу для бальзамування.


6-й гуртківець: Осика з родини вербових, з роду тополь. Наукова назва її «тополя тремтяча». Хороше, корисне дерево, хоча в багатьох краях ішла про неї недобра слава. Усім відомий вислів - «забити осиковий кілок» - для того, щоб зла людина після смерті не завдала шкоди. Уже давно ті забобони забуті, але вислів лишився. Листки осики красиві та оригінальні, містять багато клітковини, білка, мікроелементів - кальцію, марганцю, калію, натрію. У свіжих листках є вітамін С і каротин. Осика вірно служить людському здоров’ю. В народній медицині здавна настойкою з осикової кори лікували простуду і лихоманку. А щоб зняти зубний біль, клаптиком кори натирали ясна.
7-й гуртківець: Дуб - могутнє, довговічне дерево. Давньоримський учений Пліній Старший порівнював вік Всесвіту з віком дуба. У давніх слов’ян дуб був священним деревом, яке захищав сам Перун -громовержець. Без дозволу волхвів ніхто не мав права не тільки рубати дубів, але навіть використовувати його гілки.

Жолуді дуба мають у своєму складі багато крохмалю, білків, жирів, цукрів, вітамінів. Учені вважають, що первісні люди куштували їх.

Дуб - цінна лікарська рослинна. Відвар дубової кори використовують як кровоспинний засіб у разі захворювань ясен, ротової порожнини, горла. Концентрований відвар використовують у разі опіків.

Дуб, як і всі рослини, виділяє леткі речовини - фітонциди. Уже давно помічено, що повітря дубових гаїв цілюще впливає на тих, у кого підвищений кров’яний тиск. Отже, відпочинок під кроною дуба - це добрі ліки.


4 сторінка

Лікарські кущі
1-й гуртківець: У традиційній медицині бузину чорну застосовують як потогінний і протизапальний засіб при хронічних захворюваннях легенів і суглобів. Всі органи рослини бузина чорна мають всіляке вживання. Солодкувато-кислі плоди використовують для приготування мусу, мармеладу, желе, компоту, оцту; пелюстки – для приготування варення. Плоди запікають в тесті, використовують як приправу до супів. Фарбувальні речовини плодів йдуть для забарвлення шовку в оливковий колір, деревина – на різні вироби, шевські цвяхи. Бузина чорна відноситься до медоносних рослин.
2-й гуртківець: Всім відома ароматна смачна солодка ягода малина - справжнє джерело вітамінів і мікроелементів, необхідних для людського організму. Причому користю славляться не тільки плоди цього невибагливого куща, а й листя, гілки, коріння і квіти, які активно використовуються в народній медицині.

Традиційно малина з успіхом застосовується для лікування простудних захворювань, грипу, ГРВІ, при загостренні болю в суглобах, радикуліті, гарячках і невралгічних явищах. Малина - дуже сильний потогінний засіб, завдяки саліциловій кислоти, що міститься в ній. При цьому на відміну від медикаментозних засобів, малина не надає побічних дій на організм.

Фолієва кислота у складі малини має хороший вплив на підготовку жіночого організму до вагітності і в період виношування немовляти. Також малина має кровоспинну та антитоксичну дію, що благотворно впливає особливо на жіночий організм.

Малину застосовують при гематологічних захворюваннях і проблемах зі шлунково-кишковим трактом, при атеросклерозі, гіпертонії, для поліпшення апетиту.

Ягоди і листя малини мають сечогінну дію, покращуючи роботу нирок.

Завдяки великому вмісту міді, яка входить до складу багатьох антидепресантів, малина корисна людям, що переживають нервові напруження і стреси.

Також ягоди, квіти і листя малини активно використовують в косметичних цілях. Вони допомагають зберегти молодість шкіри, її пружність і рівний колір обличчя, позбавитися зморшок і млявості шкіри. Малина добре відбілює шкіру, приховує плями і веснянки, видаляє жирність, прищі, висип і вугри.
3-й гуртківець: Шипшина – листопадний чагарник, рідше дворічна трав'яниста рослина висотою до 2 м. за вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) шипшина займає перше місце серед рослин, багатих цим вітаміном. Настій плодів підвищує опірність організму, тонізує, ослабляє розвиток атеросклерозу, укріплює стінки кровоносних судин, володіє жовчогінною дією. Для виробництва лікарських препаратів використовуються плоди шипшини, коріння і навіть квіти. З рослини роблять засоби, які допомагають при лікуванні недокрів’я, захворювань сечостатевої системи, артриту і так далі. Використовують його і в приготуванні різних мазей для зовнішнього застосування: для лікування дерматитів, трофічних виразок, екзем, псоріазу, опіків та обморожень. У період сезонних епідемій грипу та ГРВІ відмінною профілактичною дією буде зробити чай з шипшини. Цей же напій, змішаний з медом, прискорить одужання захворілого гострої респіраторно – вірусною інфекцією і полегшить стан у разі появи ускладнень.
4-й гуртківець: Однією з найцілющих лісових лікарів є чорниця звичайна. Як тільки літнє сонце починає свої найкращі дні, тишком-нишком вона дозріває у лісах для того, щоб подарувати людям справжню насолоду смаком, а разом з тим і полікувати. Чорниця – чагарникова рослина, кущик до 0,5 м висоти з синьо-чорними їстівними ягодами; росте по лісах утворюючи живе надґрунтове вкриття. Росте у хвойних і мішаних лісах на галявинах.

Дякуючи вмісту вітаміну А, чорниця незамінна при лікуванні проблем зору. Відомо, що вона не лише допомагає позбутися втоми очей, але й загострює зір, особливо зір у сутінках. Можна їсти чорницю свіжу та повидло з неї, заварювати чай із висушених плодів. З неї роблять ліки та краплі для очей.

Якщо ще зовсім нещодавно чорницю вважали лише лікарем для покращення зору, то вже зараз вчені стверджують про її чудодійний омолоджуючий ефект. Виявляється, чорниця - найбагатше джерело антоціанидів - найсильніших із усіх природних антиоксидантів.

Цікавою властивістю цієї ягоди є те, що сушені вони мають антибактеріальну дію і добре допомагають при розладі шлунка.

Ягода надзвичайно багата вітамінами та мікроелементами має протибактеріальну, протианемійну дію та властивість оздоровлювати кишечник.

Надзвичайно корисна людям, хворим на малокрів’я, ревматизм, шкірні захворювання, а також тим, хто має каміння в нирках.

Сік і ягоди чорниці мають бактерицидні властивості, кислоти ягід поліпшують процеси травлення і запобігають відкладанню в порожнині суглобів солей щавлевої кислоти. Велике значення ягоди чорниці мають в нормалізації процесів обміну речовин, лікуванні подагри і ревматизму запаленні слизових оболонок носоглотки.
5 сторінка

Лікарські трави

1-й гуртківець: Мати-й-мачуха - багаторічна трав’яниста рослина. Цвіте в квітні-травні. Квіти золотисто-жовті. В медицині використовуються листки як пом’якшуючий і відхаркуючий засіб. Застосовують у вигляді відвару і настою.
2-й гуртківець: Конвалія здавна введена в культуру як дуже цінна декоративна рослина. Та не тільки своєю декоративністю славиться вона. Конвалія - дуже цінна лікарська рослина, яку знають з давніх-давен. Великий польський учений Микола Копернік був відомий своїм сучасникам більше як лікар, а не астроном. Зберігся один портрет ученого, на якому Коперник зображений з квіткою конвалії у руках.

Конвалія містить ряд глікозидів та інших речовин. Найціннішим є конвалотоксин. Препарати з конвалії вживають у разі серцевої недостатності, серцевих неврозів і пороків серця. У народній медицині з відвару конвалії роблять ванни для лікування ревматизму, відвари ж використовують у разі захворювання горла, нервових хвороб. Відвар квіток або розбавлену спиртову настойку використовують у разі хвороб очей як примочку. Та не слід забувати, що конвалія належить до отруйних речовин.


3-й гуртківець: Барвінок – вічнозелена рослина є однією з найулюбленіших нашим народом. Коріння цієї любові в різних повір’ях слов’ян, у яких барвінок був шанованою рослиною. Його вплітали у весільні вінки і прикрашали ним короваї, щоб шлюб був довгим і щасливим. У середні віки вважали, що барвінок може оберігати від злого чаклування, від усякої нечистої сили. Його ставили в приміщенні, вішали над дверима й вікнами, щоб нечиста сила не проникла в дім. Ще з античних часів барвінок використовувався як лікарська рослина. Про нього згадували Діоскорид та Пліній Старший. У народній медицині барвінок використовують у вигляді відварів для полоскання рота в разі зубного болю, як кровоспинний та протизапальний засіб. Барвінок містить у собі ряд алкалоїдів: ізовінкамін, віказид, вінін, пубесцин, мінорин. У зв’язку з цим барвінок - отруйна рослина. Його листя на смак дуже гірке. Екстракт з барвінку здатний знижувати кровя’ний тиск. В Угорщині з барвінку виготовляють препарат, який з успіхом використовують для лікування гіпертонії першого та другого ступенів. У Болгарії випускають загальноалкалоїдну суміш з барвінку також для лікування гіпертонічного захворювання.
4-й гуртківець: В Україні зустрічається 11 видів кульбаб. Найбільш поширений та відомий вид - кульбаба лікарська. Кульбаби мають багато корисних властивостей. З молодих вимочених у солоній воді листків готують салати. Соком цієї рослини ще у Давній Греції лікували хвороби очей. Колись кульбаба вважалась еліксиром молодості, який додає людині бадьорості і сили, знімає втому. У Франції кульбабу вирощують як овочеву рослину. З лікарською метою використовують переважно корені, рідше надземну частину. їх використовують як засіб, що посилює апетит, препарати кореня використовують у разі хвороб печінки як жовчогінне. А ще з кульбаби варять варення, що має медовий смак. Його вживають при простуді, в разі атеросклерозу, екземи.
5-й гуртківець: Лікувальні властивості подорожника великого добре знали лікарі Стародавньої Греції і Риму, а в середні віки – персидські та арабські медики. Цінували цю рослину і в Київській Русі.

До 14 століття подорожник був поширений лише в Східній півкулі. За часів великих подорожей, коли мореплавці шукали нових земель, його випадково завезли в Америку, де він швидко поширився, і індійці почали називати цю рослину «слід білої людини».

Подорожник великий – багаторічна трав’яниста рослина, яка здавна шанується народною медициною багатьох народів світу як лікувальний засіб при зовнішніх ранах, ударах, наривах, опіках.
6 -й гуртківець: Деревій має приємний, бальзамічний запах. Квіти запашні, на смак гіркі. Поширений деревій повсюди. Росте на луках, полях, межах, уздовж доріг, на схилах, лісових галявинах, у чагарниках.

Даровій – дуже популярний лікувальний засіб. Вважають, що рослина поліпшує травлення, спиняє кровотечу, сприяє правильному обмінові речовин. Його приймають всередину, використовують зовнішньо.

Скажімо, трапилася прикрість – ви поранились. Тоді шукають деревій, беруть його листки, гарно розминають і прикладають до рани. Після цього здебільшого рана загоюється за 3-5 днів без сліду нагноєння. Навіть рани від серпа, як і рани від порізу ножем, плугом, сокирою, зроблені на полі чи в лісі, в природних умовах, загоюються швидко. Ось чому цю чудову рослину у народі називають «кровавником».
6 сторінка

«Легендарна»

Керівник гуртка: Соки цілющих рослин так дивували людей своїми чудодійними властивостями, що вони наділяли їх людськими якостями або приписували їм неіснуючі можливості.

Ось послухайте легенду про ромашку.

У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було і вона ходила по степу і збирала всі рослини, які хто порадить. Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла їй квіти: «Зроби з них відвар і напої синочка». «А як же звуться ці квіти?» - запитала жінка. «Як вилікується синок, то й назвеш їх ім’ям свого сина». Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: «Пий, синочку, ромашку і будеш здоровим!»

А ця легенда про шипшину.

Жила в далекій станиці бідна дівчина-козачка. Єдиним її багатством була надзвичайна краса. Полюбила вона молодого козака, на нещастя, теж бідного. Присягнулися молоді люди у вірній любові один одному, але вже нависла над ними біда. Примітив красиву дівчину станичний отаман і став переслідувати її, а молодому козакові прийшла пора йти на військову службу. Ненавистю відповідала красуня на усі домагання отамана, але це не зупинило лиходія і в одну з темних ночей його слуги викрали дівчину з рідної домівки. Довго тримав він її в темниці, але в день весілля вдалося їй убігти в найближчий ліс. Згадалися їй щасливі зустрічі з коханим, не витримала вона сердечних мук і позбавила себе життя. А на місці її загибелі виріс пишний кущ з ніжно-рожевими запашними квітами. Побачив одного разу отаман красивий кущ, хотів зламати квітучу гілку, але усі вони миттєво покрилися колючими шпильками. А восени на цих гілках з’явилися яскраво-червоні, схожі на краплі крові плоди. Добрі люди збирають ці плоди, п’ють з них чай, і цей чай повертає їм бадьорість і здоров’я.
7 сторінка

«Основні правила збирання, сушіння та зберігання лікарських рослин»

Керівник гуртка: Збирати лікарську сировину потрібно в той період, коли вона містить максимальну кількість діючих речовин. Найкращим часом для збирання сировини є період з 8-ї години ранку до 17-ї години вечора.

Бруньки збирають рано навесні (березень-квітень), коли вони вже набубнявіли, але ще не почали розпускатися.

Кору збирають у квітні-травні, коли по ній до бруньок проходить вода з розчиненими в ній органічними речовинами.

Листки збирають переважно до або під час цвітіння рослин, за винятком тих рослин, листки в яких з’являються після цвітіння. Зривають нижні листки, а верхні залишаються, щоб не зашкодити цвітінню і плодоношенню рослин.

Квіти і суцвіття збирають на початку цвітіння, зриваючи руками або зрізуючи ножицями. Після цього їх відразу ж сушать.

Траву збирають на початку цвітіння, зрізаючи ножем або серпом надземну частину на рівні нижніх листків.

Плоди збирають повністю достиглими.

Корені і кореневища, бульби і цибулини збирають наприкінці вегетативного періоду розвитку рослин, коли їх надземні частини в’януть. Іноді збирають підземні частини навесні, коли надземні пагони ще не почали відростати.

Сушать лікарські рослини в затінку. Бруньки розстеляють тонким шаром. Кору сушать на повітрі або в чистому приміщенні, що провітрюється. Можна сушити і в сушарках при температурі 40-45° С.

Квітки також сушать на вільному повітрі або у приміщенні, що добре провітрюється. Слід стежити за тим, щоб квітки не пересихали і зберігали свій природній колір.

Листя для сушіння розстеляють тонким шаром і сушать також у затінку або на горищі. Плоди сушать відразу після збирання на вільному повітрі, на горищі під залізним дахом, у натопленій печі, на печі. Деякі плоди (шипшини, малини, чорниці) треба спочатку прив’ялити на сонці.

Корені і кореневища очищають від землі, миють і сушать у теплому приміщенні. Перед сушінням рекомендується протягом 1-2 днів підв’ялити на свіжому повітрі.

Зберігають лікарські рослини у чистому, сухому місці, яке добре провітрюється і куди не потрапляють прямі сонячні промені, і не проникає волога. В місцях зберігання не повинно бути комах, гризунів і речовин із сильним запахом. Слід тримати окремо отруйні і неотруйні речовини, духмяні і не пахучі, і дотримуватись техніки безпеки в поводжені з ними.

Використовувати лікарські рослини, які зберігалися більше одного року не рекомендується. Слід мати відповідно фанерні або картонні коробки для зберігання лікарських рослин і періодично їх провітрювати. Ягоди треба зберігати на постійних протягах.
V. Підсумок заняття

Рефлексія.

Керівник гуртка: А тепер я хочу щоб кожен з вас висловився, починаючи із слів

Рослини-лікарі корисні тому, що …

Мене зацікавило …

Для мене стало новим …

Мені знадобиться у житті …

На згадку хочу вам дати маленькі подаруночки. Це мішечки з лікарськими травами. Покладіть собі під подушку, щоб у вас був гарний спокійний сон.

Тут суцвіття диких трав,

На Купала їх збирала.

Із кущів – листки, коріння,

А з дерев – бруньки, насіння.

Ціла, бачите, аптека,

Для здоров’ячка безпека.



(роздати мішечки з лікарськими травами).






База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка