М. Коцюбинський. Огляд життя і творчості письменника. «Дорогою ціною». Пригодницький, романтичний сюжет твору




Скачати 354.33 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації21.04.2016
Розмір354.33 Kb.
1   2   3

--Робота у групах

1 група—образ Остапа Мандрики
 Орієнтовний план до характеристики героя оповідання.

1. Остап Мандрика — головний герой оповідання «Дорогою ціною».

2. Портрет і зовнішність героя

3. Багатоаспектність зображення Остапа:

а) психологічний стан;

б) ставлення до життя;

в) прагнення та цінності;

д) роль діда у вихованні героя, формуванні його поглядів;

д) кохання до Соломії.

4. Риси характеру героя:

а) мужність і бунтарство;

б) ненависть до панів;

в) щирість і доброта;

г) рішучість і винахідливість;

д) здатність до ризику;

е) терпимість і волелюбність;

є) ніжність і чуйність у ставленні до Соломії;

ж) вірність у коханні;

з) працьовитість, любов до землі;

и) оптимістичність, життєлюбність.

5. Остап — борець за волю, щасливе життя поневоленого люду

2 група – образ Соломії

Орієнтовний план до характеристики героїні твору.

1. Соломія — яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури.

2. Портрет і зовнішність героїні.

3. Риси характеру Соломії:

а) мужність і відвага;

б) вірність і самовідданість;

в) волелюбність і ненависть до гнобителів;

г) любов до життя;

д) здатність на самопожертву;

е) щирість і душевність;

є) оптимістичність та енергійність.

4. Трагічна доля героїні.

5. Значення образу української жінки.

-Повідомлення про роботу в групах, обговорення, доповнення вчителя
-Підсумкова бесіда

1.Яке місце займає образ Остапа у творі?

2.Ваше ставлення до Остапа Мандрики? Чим схвилював і чому навчив цей образ?

3.Про що би ви запитали у Соломії, якби зустріли?

4.Чому, на вашу думку, письменник створює такий трагічний фінал для своєї героїні?

5.Чи можна сказати, що Соломія – справжня жінка? Чому?

6.Яким ви уявляєте Івана Котигорошка? Що близьке вам у ньому?
Коментар учителя.

Словникова довідка. (Учні записують до словничків)

Типовість характерів – риси характеру, спільні для певної групи людей або класу.

-Такі люди, як Остап, Соломія та Іван Котигорошок, -- правило чи виняток у житті?

-У чому полягає типовість характерів персонажів?
Завдання учням. Складіть сенкан за поданим першим та останнім рядком.

1.Герої


2…. (Вільнолюбиві, непримиренні)

3…. (Тікають, звільняються, борються)

4…. (Вічні особи шукачів правди)

5.Типовість


V.Підсумок уроку

Експрес-мікрофон

--Продовжте фразу…



  • «Найбільше мені сподобалося робота й відповіді групи…»

  • «Для мене робота в групі виявилася…»

  • «Досліджуючи майстерність письменника, я…»

VI Оцінювання учнів
VII.Домашнє завдання

Скласти цитатний план до характеристики головних персонажів. Підготуватися до літературного диктанту. Повторити біографічні відомості про М.Коцюбинського.



Урок 3. Тема: Час і вічність у повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною». Символіка у творі

Мета: продовжувати ознайомлення учнів з ідейно-художнім змістом повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною»; аналізувати образи часу і вічності, символи, роль і значення кольорів, звуків; виховувати любов до художнього слова.

Тип уроку: засвоєння знань і розвитку на їх основі умінь та навичок.

Обладнання: портрет М.Коцюбинського, текст твору, ілюстрації до повісті, дидактичний матеріал (кросворд).
Перебіг уроку
I.Організаційний момент

«Психологічна настанова»

Посміхніться одне одному, «зніміть» посмішку зі свого обличчя долонею та «киньте» своєму сусідові. «Спіймайте» посмішку, «прикрасьте» нею своє обличчя і побажайте успіхів своїм однокласникам на цілий день.


II. Перевірка домашнього завдання

Особиста свобода людини – це необхідна умова для її розвитку. Скільки людей боролися за волю і продовжують у наш складний час боротися, скільки про це написано в художній літературі. На попередньому уроці ми говорили про головних персонажів повісті, про те, як вони здобували волю дорогою ціною. Прослухаймо цитатні плани до характеристики героїв твору.



--Відповіді учнів

Цитатна характеристика образу Остапа

-  «…Його, стрункого й міцного, з гарними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчю».

-  «Хай воно загориться без вогню й диму… Втечу… Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились…»

-  «Не так мані страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що… Ех, піду, де воля, де інші люди…»

-  «Се одиноке світло серед сонного села було немов останнім «прощавай» рідного закутка, ниткою, що в’язала його з батьківщиною, з усім близьким. Але за хвилину віконце згасло, і Остап почув, як разом із зниклим світлом в його серці щось урвалось і село геть одсунулось од його. Остап непомітно для себе зітхнув…»

-  «Дивне почуття охопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення стрепехнуло його істоту. В один момент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в ногу, на панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки».

-  «Та хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою? Хіба його батько, мати, Соломія, навіть дідусь його, що ходив у Січ, а потім різав панів в Умані,— хіба ж вони не стали такою худобою? Коли б вони не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана, не міг би сивого дідуся катувати на стайні нагаями… не похвалявся б оббілувати Остапа за сміливе слово».

-  «Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких він слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал».

-  «І враз Остапові зробилось весело і легко, Він почувся на волі. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх жилах, запрохалась на волю…»

-  «Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном…»

-  «Остап теж не боявся смерті. Йому тільки хотілось перед смертю побачити Соломію».

-  Остап про Соломію: «Вона така добра, так кохала його, вона пішла за ним у далеку дорогу, не пожалкувала кіс своїх задля нього, вона доглядала його, як рідна мати, була вірна, як товариш».

-  «Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею…»

Цитатна характеристика образу Соломії

-  «Далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік,

і панщина, й життя моє безщасне…Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Все ж за тобою хоч серцеві легше буде…»

-  «Серце нило в Соломії од жалю й тривоги. Їй легше було б, коли куля потрапила до неї».

-  «Соломії ставало моторошно. «Брешеш, брешеш… — хотіла вона кинути в лице злому морокові,— вік мій… він буде жити… його не дуже поранено… адже він стільки пробіг…»»

-  «Зате вона почула вогкий холод, що проймав її наскрізь. Та вона не хотіла виймати з-під голови в Остапа своєї одежини і тільки скорчилась, щоб хоч трохи зігрітись… Він вигоїться, він житиме… вона не дасть йому загинути…»

-  Вона не мала часу на обережність — комиш бив її по лиці і навіть скалічів ногу. Та то були дрібниці. Коли б швидше знайти Остапа, вона тоді знов подасться на розвідки, тільки не буде такою дурною, не забуде значити дорогу.

-  «Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі і вигляда її з очеретів. Їй жаль стало молодого змарнованого життя…»

-  «Ні, вона не хоче гинути отут! Як тільки на світ займеться і можна буде йти, вона піде просто, просто і буде йти, аж поки дійде до краю. Вона знайде там людей, оддасть їм усі свої гроші, що висять зашиті в торбинці на шиї, і з ними обшукає плавні та знайде Остапа».

-  «Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди».

-  «Люді добрі,— благала Соломія, стоячи на колінах,— змилуйтесь, прийміть нас до хати… Ви ж бачите — пропадаємо… Чоловіка мого пострелено, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях… Я вам оддячу, я вам одроблю… Візьміть усе, що маю… все… та не кидайте нас… Ось нате…».

-  «Однак Соломія не тратила надії і навіть не дуже журилась. Молодість брала своє. Коли вони не загинули в плавнях, коли не пропали й досі, то вже тепер не загинуть,— аби Остап швидше вигоївся».

-  «Коли тільки річ у грошах,— вона заставить себе, а роздобуде їх. Вона від рота відриватиме кожен шматок, кожен день складатиме на викуп».

-  «Соломія була певна, що не дозволить перевезти Остапа за Дунай. Як це станеться, що вона зробить, вона не знала, але певність у тому зростала в ній з кожним днем. Вона ладна піти на видиму смерть, коли цього треба».

-  «Приходить смерть. Але вона не дасться. Вона має сильні руки, а до берега недалеко. Вона чує за собою якісь крики, Остапів голос, та їй не до них. Вона мусить поспішати ся, поки не змерзло тіло… Дикі невгамовні сили життя встають, і пруться, і розпирають груди, зростають у лютість… Усі сили добути… всю теплу кров… усю волю… Ось ближче до берега… Ось берег видно… а там так гарно, там сонце сяє, там зелено, там небо синє, там радість, життя… Душа рветься до сонця, а тіло тягне до себе чорна безодня. Вона сковує його залізом, обвішує камінням, обхоплює холодними руками…Все тяжчим і тяжчим стає воно, все глибше і глибше пірнає у воду…»
-Літературний диктант

1.Чиї слова: «Тікаєш... Мене покидаєш... І отеє я лишуся сама з тим осоружним чоловіком...»?

2. Хто сказав: «Ромцю, тікаймо звідси, бо ті хлопи заб’ють нас, як мого діда в Умані»?

3. Продовжіть речення: «Соломія підійшла до ставка, скочила в ... і почала шарити на днищі».

4.Чий портрет: «Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком»?

5. Про що йде мова: «У долині, на виднокрузі, сіріло щось щирокою смугою і розпливалось у пітьмі. То був...»?

6. Хто за словесним портретом: «...наказав усім залазити в комиші, скласти свої клунки і бути напоготові...»?

7. Про кого розповідаєтьтся: «Вони лише пам’ятали, що бігли на одчай, через комиші, через воду, в безпросвітній темряві, з почуттям звірини, за якою женуть собаки»?

8. Чиї слова: «Коли не влучив, тікай собі з Богом!»?

9. Про що йде мова: «...оточали її ворожою юрмою і шептались»?

10. Хто говорить і з ким: «Люди добрі, змилуйтеся, прийміть нас до хати... Я вам оддячу, я вам одроблю...»?

11. Доповніть речення: «Іван підняв весло і з усієї сили спустив його на...»

12. Чиї слова: «Оце ззаду пам’ятка від пана, а спереду між ребрами, маю дарунок від москаля… кругом латаний... з тим і до Бога піду...»?


Відповідь. 1.Соломії. 2. Дружина пана. 3. Човен. 4.Соломії. 5.Дунай. 6. Дід Овсій. 7. Про Остапа та Соломію. 8. Козака. 9. Про комиші. 10. Соломія з циганами. 11.Червоний фез. 12. Остапа.

III.Актуалізація опорних знань

Ми завершуємо вивчати пригодницьку романтичну повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною». І спробуємо осягнути символічні образи часу та вічності в творі, дослідити роль та значення кольорів і звуків у художньо-естетичній та ідейній картині повісті. Розуміння справжніх філософських категорій, серед яких час і вічність, стане основою для становлення ваших особистих думок та переконань, допоможе пізнавати життя в його багатоманітності. Ви продовжуватимете вчитися робити власні висновки, досліджуватимете не лише сюжет епічного твору, а і його художньо-виражальну природу. Для цього звертайте особливу увагу на текст повісті. Вам буде необхідно виокремити символічні образи та зрозуміти їхню роль у творі. Після такої роботи повість «Дорогою ціною» стане книгою, в якій ви зможете знайти відповіді на запитання, що хвилюють вас особисто.



--Заповнення паспорта твору

1

Автор, назва твору

М.Коцюбинський «Дорогою ціною»

2

Рік написання




3

Жанр




4

Головні герої




5

Тема




6

Ідея




?

Проблематика




8

Композиція




---Метод «ПРЕС»

Читаючи повість, я:



  • захоплювався…

  • дивувався, бо…

  • не розумів…

  • відчував…

IV.Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

Учитель. «Велике спасибі Вам за Ваш подарунок. Смакуючи, перечитував я його… Які хороші малюнки і людей з їх горем та болем, і природи з її світовою красою, такою іноді німою і глухою до людського горя! Дуже мені сподобалось Ваше «Дорогою ціною», -- писав у листі до М.Коцюбинського Панас Мирний. Одним із секретів твору є час. Основні події, що відбуваються з головними героями Остапом і Соломією, укладаються в невеличкі межі кількох тижнів, але за своїм змістом повість охоплює великий історичний відрізок — близько двох століть. З якою метою автор увесь час звертається до подій далекого минулого? Яка роль цієї ретроспективи? Спробуйте схематично зобразити образ часу у творі.

(Довідка. Ретроспектива — а) пригадування подій, що передували моменту фабули, в якому перебуває оповідач або персонаж епічного твору; б) одна з форм психологічного аналізу, за допомогою якої твориться художній час.













--   Бесіда з учнями про поняття часу в творі
1.    Пригадайте, з яких слів розпочиналася повість «Дорогою ціною»?

(«Діялось це в тридцятих роках минулого століття»). Як вони вплинули на вас? (Зрозуміли, що розповідь буде йти про події минулих років, причини яких потрібно було шукати в історії нашої держави).


2. Справді, письменник звернувся до минулих часів, зміг перенести і читача в них. А якими ж словами він розпочав епілог повісті? («Чимало води утекло в Дунаї з того часу») Які відчуття вони викликали? (Відчуття плинності життя, його перетворюючої сили).


Учитель. Бачимо, що авторові вдалося створити своєрідний часовий простір, наснажений бурхливими подіями (часто випадковими), які мали вирішальне значення в житті героїв. Остап та Соломія виявили себе справжніми поборниками насильства та неволі. Водночас вони постали перед нами як часточка неохопного світу, що живе за своїми законами зміни часу, людей. Однак подвиг героїв залишився жити у вічності. А що ж таке вічність – вдома ви мали з’ясувати для себе це питання за тлумачним словником? (Вічність – 1. Плин часу, що не має початку й кінця. 2. Про дуже довгий час, віки. //Пам'ять про когось у віках).

--Робота учнів над схемою (Додаток 1)




 http://www.ukrlit.vn.ua/lesson/8klas/52.jpg










--Завдання: дослідити особливості колористики в творі, образ туману. вітру
Учитель. Один із пунктів нашого плану до п’ятої частини повісті «Річка, як „чорна і тиха безодня”». Перекажіть текст твору, що відповідає йому, дотримуючись вжитих автором художніх засобів (епітетів, метафор уособлень,порівнянь).
– Який колір найчастіше зустрічаємо в п’ятій частині повісті «Річка, як чорна і тиха безодня»? (Чорний) Як ви гадаєте, чому? (Бо чорний колір співзвучний сумному настрою героїні, яку розлучили з коханим).

– У цьому описі ми зустрічаємося з образом туману. І можемо сприймати його як цілком конкретну картину. Однак на початку уроку я сказала вам, що ми досліджуватимемо символічні образи твору. Туман – один із них. Які асоціації викликає у вас туман як природне явище? (Непрозорий, неясний, тьмяний, перешкоди, нечіткий, невиразний). Спробуйте на основі цих асоціацій витлумачити символіку образу туману.

– Пригадайте, який колір домінував при змалюванні картин пожежі у плавнях (ІІІ частина), аргументуйте відповідь цитатами з тексту. (Червоний: «Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари...») Визначте його символічний зміст (Червоні барви символізують страх, породжений пожежею).

– Зверніть увагу на колористичний малюнок, що постає після розпачливих перегуків Остапа і Соломії наприкінці твору. Білі боки спорожнілого човна вода фарбує у червоний колір. Як, на вашу думку, співвідносяться ці кольори? (Вони контрастують між собою).



Учитель. Дійсно, білий – колір світлий, він символізує чистоту загиблої Соломії, яка і пливла на цьому човні. Червоний же – колір неспокою. Однак варто зауважити, що неспокій – складова частина людського життя. Тому можемо говорити про те, що така колористична картина символізує нескінченність, плинність часу, навіює нам відчуття вічності.

--Творче завдання.

— У розмові з одним митцем М. Коцюбинський висловив таку думку: «Письменнику треба знати фарби, як і художникові ... Так би мовити, щоб фарби приходили на допомогу слову».

— Як би ви, «малюючи» ілюстрації до твору «Дорогою ціною», розфарбували комиші, пожежу, ніч, Дунай, морок, хмари? Поясніть свій вибір.

Учитель. Ми переконалися, що у малюнках природи слово М.Коцюбинського світиться, грає різними барвами, дзвенить багатьма струнами. Тому таким важливим поряд із колористикою постає звукопис.
– Як передається вічний шум безбережного моря комишу? Які асоціації він викликає?

– А який звук допомагає відчути розбурхану стихію пожежі?



Учитель. Так, у творі ми зустрічаємо насичену кольорами та звуками картину. Пам’ятаємо, що вона має символічне значення. Таке ж навантаження несе і образ вітру. Віднайдіть його у тексті твору та перекажіть цей уривок

– Яким ви уявили собі вітер? Розкажіть про його найголовніші можливості.

– Символічний образ вітру ніби продовжує образ космічного польоту. І в цьому космічному вихорі десь загубилися і долі, і кохання двох невмираючих сердець- Остапа і Соломії. Такий романтичний, піднесений образ природи підсумовує розповідь про трагічне кохання. Він своєрідним чином пов’язує різних людей, континенти, різні часи в одне ціле. Так у творі вимальовується і образ часу та вічності. У народній творчості вітер – символ волі. Тож як ви думаєте, з якою метою письменник в епілозі змальовує цю могутню стихію?

--Лінгвістичний практикум.

Твори М. Коцюбинського надзвичайно поетичні. Недаремно М.В.Лисенко підкреслював, що у них «стільки поезії і мелодійності, що так і хочеться перекласти їх на музику». Мабуть, тому за мотивами «Дорогою ціною» український композитор М. Вериківський створив одноактну оперу «Утікачі».

Завдання. Проведіть дослідження над мовою твору і визначте, які художньо-виражальні засоби та з якою метою використав автор.

Робота у групах: 1-епітети; 2 порівняння; 3-інші художні засоби.

1 група. М.Коцюбинський використовує епітети. Вони в нього дуже часто мають оцінювальний характер: цигани убогі, в них халупи низенькі, криві, зліплені з глини, всередині чорні, задимлені, нагадують дику печеру, шибки занехаяні; шкапа — маленька, худа, облізла, вона сумно схиляє голову, ледве переступає тремтячими ногами. Є у творі «народні», постійні епітети: Дунай широкий, край рідний, кінь вороний, очі карі, брови чорні, товариш вірний, світ красивий, доля лиха.

2 група.Твір багатий і на точні та влучні порівняння. Коли Остап і Соломія не могли дочекатися ранку, «ніч тяглася довго, безконечно, як смерть». «Було темно, як у льоху». «Втікачі, як Бога з неба, чекають рятунку з Дунаю». Часто вживаються і метафори, зокрема такий її вид як уособлення (персоніфікація). Коли Соломія тоне, то могутня течія Дунаю «бере її в свої обійми, а чорна глибочінь тягне за ноги». «Душа рветься до сонця, а тіло тягне до себе чорна безодня. Вона охоплює його залізом, обвішує камінням, обхоплює холодними руками ...»

3 група. Знаходимо у творі також риторичні окличні речення та вигуки, слова-синоніми, слова іншомовного походження, коли треба зобразити представників інших націй, приклади алегорії, асонанс («Тихо пливе блакитними річками льон») .Є багато приказок, прислів'їв, особливо у мові Івана, який є втіленням оптимізму українського народу, його гумору та мудрості: «Не їла душа часнику, не буде й смердіть», «Дати куку в руку», «Живий живе й гадає».
V.Закріплення вивченого матеріалу
Учитель

Твір «Дорогою ціною» цікавий і цінний для нас, читачів, не лише своїм змістом, але і мистецькими якостями. Поетичністю мови, майстерністю пейзажів, образністю він заслужено посідає першорядне місце в українській прозі. Як і його автор, якому, за словами Павла Тичини, «в літературі українській ... належить одне з найпочесніших місць: після Шевченка, поруч з Франком, Лесею Українкою, Стефаником — щодо краси й глибини своїх творів іншого письменника такого ми не знайдемо».

Пропоную на завершення вивчення життєвого та творчого шляху М.Коцюбинського групам швидко розгадати кросворд. (Додаток 2)

VI.Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»


  • Найбільше у творі мене вразив епізод…

  • Повість «Дорогою ціною» розповіла мені про…

VII.Оцінювання учнів

VIII.Домашнє завдання

  • Скласти твір-роздум «Чи не надто дорога ціна волі героїв повісті М.Коцюбинського?» або «Якби Соломія не загинула…»

  • Підготувати повідомлення про Роксолану.

Додаток 1


http://www.ukrlit.vn.ua/lesson/8klas/52.jpg
Додаток 2 до уроку №3. Кросворд «Твори М. Коцюбинського»





  1. Tвip, написаний в 1902 p. i вперше надрукований в львівському журналі «Літературно-науковий віеник» у 1902 році.

  2. Казка, написана в 1894 р. у Вінниці i вперше надрукована в журналі «Зоря» у 1894 р.

  3. Назва твору,,написаного в 1901 р., повість.

4. Як називається твір, написаний у 1900 р. у Чернігові.

  1. Оповідання, написане у 1909 p. i вперше надруковане у 1909 р. в журналі «Літературно-науковий вісник».

  2. Tвip, написаний в Вінниці у 1893 р., вперше надрукований у журналі «Зоря» у 1894 р.

  3. Новела, написана у 1904 p. i вперше надруковано у Херсоні в альманасі «3 потоку життя» у1905 р.

8. Назва новели, написаної у 1906 р., вперше надрукованої у журналі «Нова громада» (1906 р.).



9. Твір, написаний у 1898 р. у Чернігові, вперше надрукований у «Літературно-науковому віснику»
у 1914 р.

  1. Назва твору, написаного у 1902 р., вперше надрукованого у виданні: «Літературний збірник,
    зложений на спомин О. Косинського» в 1903 р.

  2. Оповідання написане у 1907 p. i вперше надруковане в журналі «Літературно-науковий
    вісник» у 1907 р.

  3. Назва твору, написаного у 1904 р., вперше надрукованого в альманаху «3 потоку життя» в Херсоні у 1905 р.




1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка