Маневицький професійний ліцей (№2 10. 2012)




Сторінка2/10
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


ОБЕРЕЖНО НА ВОДІ


Звертаємо вашу увагу на необхідність дотримання правил поведінки біля води та на воді. Значна кількість смертей у побутовій сфері припадає на утоплення. За даними Міжнародної любительської федерації плавання щорічно в світі утопають приблизно 300 тис чоловік. В Україні щороку гине на воді близько 4 тис. чоловік. Аналіз загибелі людей на воді показав, що найбільше трагічних випадків стається на необладнаних для купання місцях (близько 90%). Значний відсоток серед утоплених складають діти. Визначальною серед причин, що призводять до утоплення є емоційний чинник – страх. Потрібно пам'ятати, що людське тіло має достатню плавучість, що дозволяє при найменшій підготовці вміти утриму-ватись на воді.

Вагоме значення має також температура води. Низька температура води викликає судому судин, порушень дихання та серцевої діяльності, анемії мозку, яка проявляється втратою свідомості У практично здорової людини при швидкому входженні у холодну воду може розвинутись холодовий шок, який іноді закінчується смертю!

Серед інших причин, що призводять до утоплення необхідно назвати невміння плавати, втому при тривалих запливах, хворобливий стан, травми при стрибках у воду (особливо у незнайомих місцях). Особливу небезпеку представляє купання в стані алкогольного сп'яніння. Чинниками, що посилюють небезпеку при купанні є значна швидкість течії води, коловороти, підземні джерела, великі хвилі, можливість зіштовхнутись з сторонніми предметами.

Ситуацію із загибеллю людей на воді викликає занепокоєння. Саме тому нагадуємо відпочиваючим:


Коли купатись?


Найбільш сприятливою для купання є безвітряна, сонячна погода з температурою повітря 22 градуси, та води 18 градусів. Найкращій час - ранок або вечір, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання. Після тривалого перебування на сонці не пірнайте у воду з розбігу, заходьте поступово, можна спочатку декілька разів окунутися. Різка зміна температури дуже небезпечна для людського організму, особливо для людей з хворим серцем. Плавати у воді треба не більше 20 хвилин.

Де купатись?


Купатись треба на пляжах, водних станціях, у купальнях, адже місця колективного відпочинку завжди мають необхідні засоби для надання допомоги потерпілим, та й коли поруч з вами багато людей, то в разі нещастя можна розраховувати на допомогу. Якщо ви у воді відчуваєте, що втрачаєте сили, або тіло зводять судоми, чи ви побачили потопаючого, а самі не вмієте плавати, - не соромтеся, кличте на допомогу.

Де і як пірнати?


Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно. Перший стрибок краще робити ногами вниз - "солдатиком". Не пірнайте в мілких, темних та невідомих місцях, особливо з розбігу вниз головою, ви можете вдаритися об дно, знепритом-ніти та загинути.

Категорично забороняється:


  • розпивати спиртні (алкогольні) напої і купатись у нетверезому стані;

  • запливати за територію пляжу, яка огороджена буями;

  • підпливати до суден, вітрильників, веслових і моторних човнів та інших плавзасобів, що рухаються;

  • стрибати у воду з плавзасобів, споруд та предметів, які для цього не призначені, і в місцях, де невідомі глибина та стан дна;

  • залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети;

  • використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;

  • використовувати для плавання надувні матраци, подушки, автомобільні камери, дошки, несправні човни;

  • допускати у воді грубі ігри з хватанням за руки та ноги;

  • подавати фальшиві сигнали тривоги заради жарту;

  • залишати без нагляду малолітніх дітей;

  • забруднювати і засмічувати водойму, берег та територію пляжу;

  • використовувати моторні, вітрильні, веслові човни, інші гребні і моторні плавзасоби, водні велосипеди, швидкісні моторні плавзасоби, водні мотоцикли у зонах пляжів, у громадських місцях купання у зоні купальної зони, огородженої буями;

  • приводити із собою собак та інших тварин;

  • тим, хто не вміє плавати, заходити у воду глибше ніж по пояс.

Не нехтуйте правилами поведінки на воді. Будьте уважними !
Рятування та надання першої медичної допомоги потерпілим на воді

Потопати може людина, яка не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, хвора або поранена, а також людина, яка опинилась у холодній воді або випадково впала у воду. Якщо не допомогти цій людині, вона може загинути. Про те, що людині потрібна допомога, можуть свідчити таки ознаки:



  • спроба плисти не призводить до просування вперед;

  • на обличчі з’являється вираз відчаю;

  • людина кличе на допомогу або махає руками, щоб привернути увагу;

  • хвора або поранена людина може триматись однією рукою за уражену частину тіла;

  • людина намагається наблизитись до берега або човна, хапається за пліт або борт човна;

  • потопаюча людина хаотично махає руками, намагаючись висунутись із води, щоб набрати повітря, замість того, щоб намагатись плисти;

  • тіло у воді перебуває у вертикальному положенні, ноги не виконують плавальних рухів.

Рятування потерпілих

Прийняття рішення

У такій ситуації особливе значення має вірна оцінка власних можливостей та правильний вибір способу надання допомоги потерпілому. Огляд місця виявлення реальної та потенційної загрози відіграє в такому випадку важливу роль.

Слід розуміти, що потопаюча людина діє несвідомо та інстинктивно. Навіть якщо це дитина, ваш приятель чи близька вам людина, вона може учепитись у вас мертвою хваткою та будуть тягнути вас під воду навіть тоді, коли вони перебувають вже під водою, але ще не знепритомніли. В такому разі ви не тільки не допоможете, але й самі можете потонути. Ось чому, допомагаючи потопаючому, ніколи не наближайтесь до нього близько спереду. Спереду можна наближатись, тримаючи поперед себе рятувальний круг, жердину чи інший плавучий засіб (рятувальний жилет, рятувальний нагрудник і т. ін.). Тому потрібно швидко оцінити обставини і прийняти найбезпечніше рішення.
Способи надання допомоги потопаючому

Завжди розпочинайте із найпростішого, а в разі невдачі пере тим, як приступити до біль ризикованих дій, краще подумайте, як зменшити ризик.



Словесний метод

Перебуваючи в безпечному для вас місці, чітко та коротко скажіть потопаючому, що і як він має робити, підбадьорюйте його словами, намагайтесь заспокоїти, тоді він швидше зрозуміє ваші поради.



Метод дистанційної подачі рятувальних засобів

Якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (краще рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися. Якщо є можливість, то прив'яжіть до нього вірьовку (пасок), за яку потім зможете підтягнути потерпілого до берега чи на мілину.

Якщо ви знайшли вірьовку, то один кінець її закріпіть на плавзасобі або за береговий предмет, а другий - за рятувальний круг чи інший плавучий предмет, який ви подаєте потопаючому. Перед витягуванням потопаючого станьте так, щоб у вас була гарна опора, або ухопіться за плавзасіб чи за береговий предмет, щоб ви самі не впали у воду і потопаючий не потягнув вас за собою.

Вхід у воду на мілководді

Якщо нещастя сталося на мілководді, можливо, ви зможете наблизитись до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте рятувальний засіб так, щоб він був між вами та потерпілим. Міцно стійте ногами на дні, тримайтесь однією рукою за яку-небудь опору, наприклад гілку дерева (кущ тощо), та протягніть довгу жердину потерпілому. Якщо присутніх багато, утворіть живий ланцюжок, міцно взявшись за руки.



Використання човна

Спробуйте наблизитись до потопаючого на човні так, щоб кинути йому який-небудь плаваючий предмет або простягнути жердину. Якщо човен невеликий, подавати жердину треба із носа або із корми, щоб при підтягуванні потопаючого човен не перекинувся.

Ніколи не стійте в човні на повний зріст під час рятування потопаючого.

Рятування уплав

При наближенні до потопаючого уплав, слід тримати поперед себе будь-який плаваючий предмет (краще рятувальний круг), щоб потопаючий хапався за нього а не за вас, і подавати його на витягнутих руках, щоб потопаючий не зміг до вас дотягнутись. Підтримуйте із ним зоровий та голосовий контакт. Підбадьорюйте потерпілого, намагаючись примусити його працювати ногами в той час, коли за допомогою плаваючого предмета будете тягти його до берега чи до найближчої мілини.



Буксирування потерпілого

При буксируванні вплав потерпілий може бути не в змозі працювати ногами, щоб допомогти вам, але може вхопитись за вас руками. Тому потрібно буксирувати його на якомога більшій відстані від себе і бути готовим у будь-який момент ухилитись від його спроб ненавмисне вам перешкодити.


4. При зустрічі зі свійськими та дикими тваринами.


гав-1

гав-3

гав-2

Спілкування з тваринами - заняття приємне, цікаве, необхідне і в той же час небезпечне. Тому потрібно знати деякі правила спілкування з деякими тваринами.

Сьогодні у містах дуже часто може зустрітися з бродячими тваринами, які складають неабияку небезпеку для людини При укусах бродячими тваринами потрібно надати невідкладну допомогу В перші хвилини не зупиняти кровотечу, так як при витіканні крові з рани одночасно виходить слина тварини. Шкіру навколо укусу потрібно обробити йодом, накласти пов'язку на місце рани і викликати "швидку допомогу" або відвести у лікарню. В лікарню потрібно звернутись обов'язкову в зв'язку з великою загрозою захворіти на сказ. Потрібно пам'ятати, що здорові тварини здебільшого на людей не нападають.

Складніше, якщо Вас вкусила бродяча кішка. От лише деякі наслідки контакту із зубами й пазурами таких тварин:

Гнійні запалення, викликані бактерією Pasteurella multocida – вони можуть викликати пневмонію, бактериемию. Через укуси свійських тварин може передаватися й стафілокок.

Фелиноз (хвороба котячих подряпин) викликають бактерії Bartnella henselae й Afipia felis. Це інфекційне захворювання (називане також ранулемой Молляре й доброякісним лимфоретикулезом), що розвивається в результаті подряпин й укусів кішок. Збудники фелиноза паразитують на кішках, рідше - на собаках, гризунах і мавпах. При цьому самі кішки від них не страждають, оскільки дані бактерії є складовою частиною звичайної мікрофлори в організмі кішки. Майже в 50% випадків влучення цих бактерій в організм людини приводить до утворення папул, які можуть потім нагноиться; далі треба поразка лімфатичних вузлів поруч із ушкодженою ділянкою шкіри. Продукти розпаду тканин стають причиною інтоксикації організму (про це буде свідчити нездужання, головні болі, підвищення температури тіла), можуть викликати й алергійні реакції. У результаті дії токсинів можуть збільшитися в розмірах селезінка й печінка. У рідких випадках віддаленими наслідками фелиноза стають менінгіти, енцефаліти й энцефаломиелиты.



Туляремія - інфекційне захворювання, що вражає лімфатичну систему людини й, що більш небезпечно - його шкіру, очі й легені. Сприйнятливість людей до цієї інфекції становить практично 100%. Носіями збудників хвороби - бактерій Francisella tularensis - можуть бути кішки, собаки, птахи й гризуни, а також велика рогата худоба. Людина, що навіть занедужав, розповсюджувачем хвороби не є. Інфікування відбувається при обробці шкір, уживанні зараженої води, їжі, при укусах кровососущих комах і кліщів, собак і кішок, а також при вдиханні пилу й інших контактів з носіями інфекції. Бактерії попадають навіть через неушкоджену шкіру, слизові, дихальні шляхи, викликаючи зміни в лімфатичних вузлах, подібні із симптомами бубонної чуми. Інкубаційний період може тривати від 3-7 до 30 доби. Перші симптоми захворювання – підвищена температура ( 38-40 градусів), озноб, головні й м'язові болі, слабість, анорексия, а також лихоманка, що може тривати до 2-3 місяців. Згодом можуть розвитися запалення легенів, інфекційно-токсичний шок, рідко – менінгіти й менингоэнцефалиты, міокардити, поліартрити

Нерідко людей кусають і домашні собаки, і навіть кішки.

Головна небезпека при укусах собак – сказ Це смертельна інфекція, що передається зі слиною ссавців, переважно собак (більш ніж в 50% випадків).

Коли погроза усунута, собаку відігнали, а потерпілого заспокоїли й привели в почуття. Перебуваючи близько від будинку, доберіться скоріше до ваннї кімнати. Діємо як вже писали раніше: при сильних укусах і погіршенні самопочуття негайно викликайте швидку; насамперед обробляємо рану - кровотечі боятися не треба – навпроти, вона буде перешкоджати влученню слини тварини – можливо, хворого - в організм. Зрозуміло, всі добре вмеру.

Промийте теплим мильним (з господарського мила) розчином ушкоджена ділянка протягом декількох хвилин. Деякі фахівці радять обробити рану розчином перекису водню. Шкіру навколо укусу обробіть антисептиком - розчином марганцівки, спиртовим розчином йоду або просто спиртом. Просушите місце укусу в стерильних умовах і накладете пов'язку.

При сильній кровотечі вживіть заходів для його зупинки, використовуючи джгут або пов'язку.

Якщо при укусі відірвані які-небудь частини тіла (вуха, пальці й ін.) – упакуйте їх у чистий пластиковий пакет, укажіть на ньому прізвище потерпілого й передайте в лікарню при госпіталізації потерпілого

Якщо собака домашня – пам'ятаючи про ризик зараження сказом, при якому летальний результат неминучий, якщо не почати лікування, зажадайте довідку про щеплення собаки в її власника. У випадку, якщо собака бродяча, негайно повідомите в державну ветеринарну службу про випадок нападу собаки на людину. Дайте інформацію про місце перебування тварини фахівцям з вилову.

Звернетеся в найближчий травматологічний пункт - травматолог надасть допомогу й визначить збиток, нанесений укусами. У лікувальній установі приймуть і всі необхідні заходи щодо запобігання сказу.

А от чого не потрібно робити – так це допомагати вірусу сказу, що міг потрапити у Ваш організм. Вірус націлений на центральну нервову систему. Інкубаційний період триває від 10 до 90 днів, відповідно до його призначається й курс вакцинації – у цей час самостійно впливати на Вашу нервову систему зовсім неприпустимо. Мова йде про вживання алкоголю й інших засобів, що гнітять центральну нервову систему.

У порожнині рота, на пазурах і вовни кішки живе безліч мікроорганізмів. Їхнє влучення в організм людини при укусах або поцарапах може привести до ускладнень, розвитку інфекцій і небезпечних захворювань. Так що реагувати на укуси кішки треба швидко й свідомо. Насамперед потрібно також виявити, чи не хвора кішка сказом.

Як і при укусах собак, промийте укушенное місце теплою водою з милом; природна кровотеча допоможе вивести частину мікроорганізмів, що потрапили в рану. Ризик подальшого інфікування знижує марлева пов'язка, змочена перекисом водню. Не використайте для пов'язок вату, тому що згодом буде важко видалити її залишки з раневой поверхні. Звертання до лікаря обов'язково – щоб визначити курс лікування. Разом з тим вживіть заходів, щоб з'ясувати, чи є вкусило (або що подряпала) тварина носієм якої-небудь інфекції - покажіть кішку ветеринарові. Кішку, у якої підозрюється сказ, потрібно ізолю-ватися

З огляду на сказане, можна сказати, що прийняті вчасно міри безпеки при укусах свійських тварин допоможуть зберегти Ваше здоров'я й життя

Зверніть увагу й на профілактику: відгородите себе від контактів із чужими домашніми вихованцями, умови змісту яких Ви не знаєте. А своїх чотириногих улюбленців регулярно показуйте ветеринарові, щоб відгородити від можливих небезпек й їх, і себе.


Правила безпечного спілкування з собакою. Собака - це дуже цікава, розумна тварина. Вона має вуха, очі, ніс, чотири лапи та хвіст. Є за що посмикати під час гри з нею. Але собака також має дуже гострі зуби, і може вкусити вас. З собакою можна гратися, але при цьому необхідно пам’ятати про правила:

  • собака по своїй природі мисливець, тому ніколи не тікайте від нього, бо він може подумати, що вас треба ловити і побіжить за вами. Навіть якщо ви боїтесь собаки, не показуйте йому цього, бо собака не терпить боягузів і може вкусити вас;

  • якщо таки собака наздогнав вас, то не кричіть, тим більше не махайте руками або ногами, бо не кожен зможе відбитися від нападу, зате посилить агресивність пса щодо вас;

  • якби вам страшно не було, не виказуйте цього тварині своїми рухами, діями, навіть очима6 погляд намагайтеся зробити якомога спокійнішим. Та не дивіться пильно і невідривно у вічі псові. По – перше, собаки не люблять лякливих істот, бо це викликає них почуття переваги над вами, а тому й спокусу спробувати свою силу зубами. А по – друге, ваш пильний погляд у вічі, настирливе стеження за рухами примушує пса побачити у вас супротивника, який готується до нападу, тому звір може спробувати випередити можливу атаку ворога та й ухопити самому;

  • окреме застереження для людей, які полюбляють спиртне: краще не вступати у близький контакт із собакою, зокрема намагаючись погладити його, якщо хтось перед цим випив: запах хмелю сприймається псом як чужий і неприємний – і собака може покусати навіть хазяїна;

  • якщо ви хочете погладити чужого собаку, запитайте дозволу у її хазяїна. Гладьте собаку обережно і повільно, бо деяких з них дратують різкі рухи;

  • не годуйте чужих собак і не зачіпайте їх під час їжі або сну - вони можуть розгніватись. Адже вам теж не подобається, коли вас будять або забирають улюблену цукерку;

  • не дражніть собаку, яка знаходиться за парканом, бо вона може розлютитись, перестрибнути його і напасти;

  • не наближайтеся до великих собак, їх часто вчать кидатися на людей, які близько підходять;

  • ніколи не давайте собаці їжу з руки - він може ненароком вас вкусити за руку;

  • не махайте на собаку рукою чи палицею - це може їй не сподобатися і вона вас вкусить;

  • по вулицях бігає багато безпритульних собак. Пам’ятайте, що ці собаки часто бувають хворі. Не треба зачіпати таких тварин, вони можуть вас покусати, після чого ви можете тяжко захворіти;

  • проходячі повз велику зграю безпритульних собак не провокуйте їх різкими рухами, криками, не розмахуйте пакункими, сумками, палками. Особливо в період їх брачних ігор;

  • якщо сталася біда і пес покусав когось – слід негайно звернутися до лікаря; якщо є можливість, з’ясуйте – пес домашній чи бродячий; у першому випадку треба дізнатися прізвища господаря і дані про пса: прищеплений він від сказу чи ні, чим хворів, чому втік із двору і т.п.; у другому випадку – щеплення проти сказу вам не уникнути, бо ризикувати не варто – це може бути і смертельний ризик;

  • після кожного спілкування з собакою обов’язково помийте руки з милом.

Якщо ви будете беззастережно виконувати ці правила, у вас є можливість Значно зменшити небезпеку потрапити в небезпечну ситуацію при спілкуванні з цією твариною.
Правила безпечного спілкування з котами та гризунами. Коти - маленькі, гарненькі, лагідні тварини. Але й вони можуть бути небезпечні, адже вони мають гострі пазурі та зуби. Тому, щоб не тримати подряпини рук та обличчя і більш тяжкі травми, запам'ятайте такі правила:

  • не можна тягати кота за хвіст або спеціально наступати на нього;

  • не можна тягати кота за вуса і вуха;

  • не можна гладити кота проти хутра;

  • не можна лякати кота;

  • не можна брати кота у ліжко. На ньому можуть бути різні комахи, які можуть покусати вас;

  • після спілкування з котами мийте руки з милом.

Крім собак та котів, вдома можуть жити і домашні гризуни - хом’ячки, миші. З ними теж треба поводитись дуже обережно. Вони, як і собаки, і коти мають дуже гострі зуби.

Тому:

  • не годуйте гризунів з рук;

  • тримайте гризунів подалі від дерев’яних речей.


Правила безпечного спілкування з дикими звірами

До диких тварин в нашій країні в основному відносять лисиць, вовків, кабанів, ведмедів. Особливо небезпечні лисиці, які частіше хворіють на сказ.

Сучасна людина рідко стикається з дикою природою. Ми частіше бачимо тварин у зоопарку, ніж у їхньому природному середовищі існування. Тому найчастіше, вибираючись за місто на пікнік, люди забувають про елементарні правила безпеки. Але ж звірі, залучені запахом їжі, можуть не тільки налякати горе-туристів, а й завдати їм каліцтва. До слова, нападають дикі тварини на людей тільки в крайньому випадку. Найчастіше це відбувається, якщо застати зненацька звіра або загрожувати його потомству. Деякі тварини стають вкрай агресивними під час шлюбного періоду.

Якщо ви зіткнулися з диким звіром у лісі, то вам знадобиться величезна само-владання, а також уміння швидко мислити в критичних ситуаціях.



  • Перше правило - не варто піддаватися панічним настроям. Пам'ятайте, що звір теж вас боїться. Тому намагайтеся не вести себе агресивно, не кричіть і не робіть різких рухів. Якщо звір великий, то спробуйте здатися більше, ніж ви є. Випнете груди і розпрямите плечі.

  • Ніколи не дивіться тваринам в очі. Це може викликати приплив агресії. У тваринному світі пильний погляд позначає попередження про напад. Таким чином, тварина може вирішити вас випередити і напасти першим.

  • Ні в якому разі не біжіть і не повертайтеся до тварини спиною. Кращий варіант - це спочатку завмерти на місці, а потім повільно починати задкувати. Як тільки ви відійдете на відстань 10 метрів, то відходити можна вже боком.

  • Уникайте диких тварин. Пам'ятайте що небезпечними можуть бути і лось, і олень, і лисиця - у людей і тварин близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину - якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту - вогонь або стукати палицею об дерево.

  • Уникайте додаткових неприємностей з тваринами, особливо у нічний час - ніколи не залишайте їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку, краще покладіть її на дерево; недоїдки їжі закопайте подалі від місця відпочинку.

  • Ніколи не розоряйте звірині кубла і лігва. Не намагайтеся погладити дитинчат тварин, це може призвести до біди.

  • Будьте уважні і обов'язково обробляйте укуси. Пам'ятайте, що дикі тварини можуть занести у кров різноманітні віруси.

  • Краще за все не запобігти, а передбачити появу дикого звіра. Зупиняючись на нічліг в лісі, зверніть увагу на те, не зламані чи кущі, чи є сліди від зубів на корі, екскременти або інші сліди перебування диких тварин в цих місцях.


5. Під час подорожі в лісі


69

masha_0

rest_leto

Стомившись від міста, його метушні, шуму та проблем, люди прагнуть знайти спокій на лоні природи. Дуже часто для свого відпочинку вони вибирають ліс. Він приваблює нас своєю прохолодою, тихим шелестом листя, ягідьми та грибами. До лісу йдуть відпочивати поодинці, сім’ями, цілими групами. На жаль, доволі часто такі набіги відпочиваючих закінчуються великими збитками для лісових масивів (забруднення галявин та лісових водойм пустими банками з-під консервів, поліетиленовими пакетами, пляшками, як скляними, так і пластиковими, лісові пожежі, знищення дерев, кущів, ягідників тощо).



Тому для того, щоб людям було куди знову і знову повертатися на відпочинок, необхідно дотримуватися деяких елементарних правил поведінки в лісі:

  • розташувавшись на відпочинок, не ламайте кущів та гілок дерев для багаття. Для цього в лісі знайдеться чимало сушняку;

  • перш ніж розпалювати багаття, вирийте неглибоку ямку і в ній розкладіть багаття. Бажано це робити біля річки чи якоїсь водойми. Багаття не повинно бути занадто великим: полум’я може пошкодити розташовані поблизу дерева та кущі, а також може виникнути лісова пожежа;

  • не мийте брудний посуд в річці, особливо з використанням миючих засобів. Сполосніть його принесеною на берег водою і вилийте брудну воду під кущ. Остаточно посуд краще помити вдома;

  • після відпочинку ретельно загасіть багаття, поливши його водою та засипавши ямку землею. Землю щільно притопчіть ногами;

  • органічні рештки закопайте в лісі, а використані пластикові пакети та пляшки, а також скляний посуд заберіть із собою і викиньте на смітник у місті;

  • зібравши свої речі і відійшовши на декілька метрів від місця вашого відпочинку, зупиніться і огляньтеся: якщо ви залишили ліс таким же чистим і привабливим, як до вашого прибуття сюди, якщо ніде не видно слідів згарища, зламаних дерев, розкиданого сміття, значить, вам знову захочеться повернутися сюди.

Відпочинок в лісі відновлює наші сили, заспокоює нервову систему, дає наснагу для нашої творчості. Дуже багато людей люблять “побродити по лісу”, часом наодинці, а то групами, як організованими (туристичні походи), так і неорганізованими. Особливо люблять такі прогулянки діти, молодь. Але в лісі на людину може чекати багато неприємних несподіванок: вона може заблукати, отримати травму, її може ужалити змія чи вкусити якась комаха або навіть звір тощо.

Тому необхідно знати, які заходи необхідно здійснити перед початком подорожі та як себе поводити в лісі в разі виникнення небезпеки:

  • повідомте, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає – залиште записку з повідомленням (дата, час відбуття, кількість людей, що йдуть з вами, напрямок подорожі і приблизний час повернення);

  • візьміть собі за правило - перед мандрівкою чи походом до лісу, подивитися карту або хоча б намальований від руки план місцевості та запам'ятати орієнтири;

  • одягніть зручний одяг та взуття. Вони повинні відповідати місцевості та погодним умовам, які можуть змінитися дуже швидко;

  • переконайтеся, що все ваше спорядження - у доброму, робочому стані. Якщо ви сумніваєтеся брати ту чи іншу річ, пам'ятайте - зайва вага буде вам заважати;

  • дітям необхідно одягнутись у яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним у разі їх розшуку;

  • перед походом до лісу перевірте чи заряджених ваш мобільний телефон, він може інколи стати у пригоді у випадку надзвичайних ситуацій;

  • домовтеся про сигнали, щоб не загубити одне одного у лісі, особливо на випадок несподіванок – свистом або голосом;

  • запам’ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. Щоб не заблукати – залишайте позначки. Без зорових орієнтирів людина в лісі починає кружляти;

  • якщо ви заблукали в лісі, зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте, думати логічно неможливо;

  • пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і спробуйте простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще – залізницю, річку, шосе. Прислухайтеся. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте “на воду” – униз за течією. Струмок виведе до річки, ріка – до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево – погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися;

  • використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет та ін.) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло;

  • бережіть та економно використовуйте воду. Вона важливіша для вашого виживання, ніж їжа;

  • будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість - обходьте її. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк;

  • в лісі, особливо навесні, багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Якщо вас укусив кліщ, треба не пробувати виколупати його, а якнайшвидше дістатися до лікарні;

  • якщо ви опинилися біля поламаних дерев - не затримуйтесь. Вони спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру;

  • не ховайтеся під високими деревами та не залишайтеся на галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце;

  • діти мають знати, що необхідно вибирати велике дерево (або якийсь інший об’єкт) біля прикметного місця і перебувати там. Вони також мають бути повідомлені про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде шукати.


Туризм та екологія.

Про те, що в лісі не можна залишати сміття, недопалки і  вогнища, які тліють, знають усі. Дана тема обговорювалася повсюдно і тисячі разів, але проблем від того не поменшало. Легені  планети все ще страждають від людського недбальства,  а жителі зелених насаджень  –  від нашої байдужості до усього живого. Тому, як говорив класик, «повторення – мати навчання».


Сміття

Залишки продуктів, які ви вже не можете ввіпхнути в себе, можна залишити – лісові мешканці будуть вам вдячні; якщо ж їх не буде поруч, відбудеться природний процес розкладання. Звичайно, не варто розкидати залишки їжі рівномірним шаром по стоянці. Краще акуратно скласти під кущем або в іншому непомітному місці. Якщо ж відходів багато, то слід викопати яму, а потім засипати її землею, прикрити дерном. Сміття неорганічного походження, у тому числі те, яке не можна палити в багатті (поліетилен, гума, пластикові пляшки, залізні банки, скло), не полінуйтеся вивезти з лісу до найближчого контейнера. Бляшані банки можна залишити в лісі в тому випадку, якщо обпекти до стану, коли вони легко ламаються.

Особливо небезпечні відходи – батарейки/акумулятори – викидати не можна. Єдиний правильний варіант їхньої утилізації – здати в пункт прийому та переробки, а  не залишати у лісі.

Не бийте скляні пляшки! Ви самі, інші люди, лісові тварини можуть поранитися; під час спекотного літа скло фактично стає лупою і може спричинити пожежі.


Вогнище

Місце для вогнища вибирайте подалі від дерев, на відстані не менше 1,5 метрів. Інакше ви ризикуєте влаштувати лісову пожежу, особливо якщо дощу не було вже давно. Лісову пожежу загасити дуже складно, часом просто неможливо.


Не влаштовуйте вогнище на новому місці, якщо навколо є вже готові. По-перше, вам же простіше буде розпалити багаття на прогрітій землі з вугіллям, по-друге, ви збережете щонайменше 2 м² лісової підстилки з усіма рослинами, тваринами і мікроорганізмами – погодьтеся, не так вже й мало! Якщо готового місця немає, тоді треба акуратно зняти верхній шар ґрунту (дерен), покласти його навколо багаття в якості природної перешкоди – так можна заощадити на витраті дров, потім «цеглинки» дерну необхідно повернути на місце, це буде сприяти активному заростанню точкового вигорання. На дрова збирайте і спилюйте тільки сухі мертві дерева – вони добре горять, легко визначаються за ламкими гілками, відсутності листя і сухими бруньками.

Коли зберетеся додому – вогнище слід залити водою. За можливості – перекопайте землю разом із попелом. Якщо розкидати вугілля, є ймовірність, що вогонь розгориться знову. Ви можете ніколи не дізнатися, що після вашого пікніка згорів ліс!


Недопалки

Курці за звичкою кидають недопалки під ноги, і за сміття це не вважають. А насправді – недопалок отруйний. Після використання цигарка не втрачає своїх шкідливих властивостей, про які попереджає МОЗ. Якщо він викидається у водойму, то його може проковтнути якась велика риба, а потім потрапити вам же на стіл. Пам'ятайте, що шкідливі речовини накопичуються і передаються по харчовому ланцюжку, іноді збільшуючи концентрацію у 10-100 разів. Також не можна забувати, що «свіжий» недопалок тліє і легко може підпалити суху траву. Тому недопалки треба гасити і забирати з собою, або спалювати у багатті.


 «Шкідливі» тварини в лісі

Завжди пам'ятайте, в лісі ви – гості. А гості не можуть диктувати господарям свої правила, а тим більше кривдити їх. І в лісі немає шкідливих тварин, є незручні для людини. Будьте готові до наявності надокучливих комах: комарів, ґедзів, мошок – якщо не можете терпіти, застосовуйте репеленти.

Не чіпайте змій, мишей, жаб, ящірок, черв'яків та інших тварин, які здаються вам небезпечними, бридкими або непотрібними. Вони – невід'ємна, важлива частина лісового середовища. Якщо зв'язки будуть порушені, це в кінцевому результаті може завдати шкоди всій системі. Тут діє закон: ви не чіпаєте – вас не чіпають. Не будете ставити намет на мурашиної стежці – мурашки вас не розбудять ранковим маршем. Навіть хижаки, швидше за все, будуть обходити стороною, якщо почують голос людини.
На пам'ять?

Якщо є спокуса залишити про себе «пам'ять» у лісі, подумайте 100 разів, перш ніж вирізати ножиком на стовбурі дерева «Тут був Арчібальд». По-перше, це ім’я занадто довге, а по-друге, нешкідливі, на перший погляд, пустощі можуть призвести до всихання дерева, заселення його паразитами. Вам хочеться залишити наскельні малюнки? Написи фарбою на камені давно пішли в минуле, вони належать до історії кам'яного віку, коли люди не мали писемності, і малюнки на камені були важливим засобом спілкування і показником культури. Сьогодні для цього винайдено багато зручніших засобів.


Люди і дари лісу

Будьте помірні. Навіщо рвати красиву рослину, якщо вона по дорозі зів'яне або простоїть у воді 1-2 дні? Сфотографуйте її та залиште, в лісі їй набагато краще, ніж у вас удома у вазі. Рослини, котрі зникають, тим більше не можна зривати, це протизаконно. Та й навряд чи усвідомлення того, що ви ще на один крок наблизили рідкісний вид до загибелі, може принести задоволення.

Поради можна давати нескінченно довго. Пам'ятайте головне: не беріть з лісу більше, ніж це справді необхідно.
Це зручно

Сьогодні існує широкий вибір засобів для комфортного відпочинку. Замість ялинового гілля під наметом використовуйте туристичний килимок. Замість неекологічного миття посуду у водоймі за допомогою токсичних засобів, використовуйте старі перевірені засоби - пісок, гілочки хвоща або осоки, опале листя. Вони ефективно очищують посуд від забруднення і легко змиваються водою. В особливих випадках виручить господарське мило. Якщо вибір таки зупинився на рідких засобах для миття посуду, запасіться легким складаним водонепроникним відром-раковиною з синтетичних матеріалів і виливайте залишки води в ґрунт подалі від берега

Над багаттям замість пристроїв із дерев'яних кілків зручніше використовувати ґрати або натягувати трос між деревами. Робіть вибір на користь багаторазового пластмасового або залізного посуду, не користуйтеся одноразовим пластиком. Припустимий варіант – посуд із вторинного картону, який можна спалити.

Ці загальні рекомендації допоможуть організувати відпочинок в лісі без великих збитків природі. А на особливо цінних природних територіях, в заповідниках і національних парках, треба ще дбайливіше ставитися до природи і слідувати правилам екологічного туризму.

Отже, поважайте усе живе, і ви отримаєте максимум задоволення від відпочинку.
ЯКЩО ВИ ЗАБЛУКАЛИ У ЛІСІ


  • Зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте - думати логічно неможливо.

  • Негайно зупиніться і присядьте. І не робіть більше жодного кроку, не подумавши. Думати можна тільки про одне, як дістатися того місця, звідки починається знайомий шлях.

  • Пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і постарайтеся простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще - залізницю, судноплавну ріку, шосе. Прислухайтеся. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте "на воду" - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.

  • Існує багато способів визначення сторін горизонту:

- за допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрям на північ;

- за положенням Сонця: в основі приблизного визначення лежить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно знаходиться: о 7 годині - на сході, напрям тіні показує на захід; о 13 годині - на південь, тіні від предметів найкоротші і їх напрям завжди показує на північ; о 19 годині - на заході;

- за Сонцем та годинником - тримайте годинник в горизонтальному положенні, поверніть його так, щоб годинна стрілка була направлена на сонце. Пряма, що ділить кут навпіл між годинною (малою) стрілкою та напрямом від центра годинника на цифру "1" циферблата, покаже напрямок на південь;

- за Полярною зіркою - напрямок на Полярну зірку завжди відповідає напрямку на північ. Знайдіть сузір'я Великої Ведмедиці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім подумки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки "ковша" і відкладіть на ній приблизно п'ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками. Наприкінці лінії і буде зірка, що майже нерухомо "висить" цілий рік над Північним полюсом та показує напрямок на північ;

- за Місяцем. Опівночі у своїй першій чверті ")" Місяць знаходиться на заході, у повний Місяць - на півдні, в останній чверті "(" - на сході;

- існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати вірний напрямок. Мурашники завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща. Кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стволу, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння. Річні кільця на пні спиляного дерева розташовані нерівномірно - із південної сторони вони звичайно товщі. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у напрямку північ - південь або схід - захід.



  • Правильно користуйтесь вогнем. Він є одним з основних засобів виживання в лісі. За допомогою вогню ви можете зберегти тепло, сушити одяг і подавати сигнали. Завжди тримайте сірники у водонепроникному пакеті.

  • Уникайте переохолодження. Воно трапляється, коли людина не звертає уваги на холод та не має відповідного одягу і захисту.

  • Використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет і інш.) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло.

  • Бережіть та економно використовуйте воду. Вона більш важлива для вашого виживання, ніж їжа.

  • Запам’ятайте! Діти повинні знати, що вони не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки, коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними.

  • Навчайте дітей, що необхідно вибрати велике дерево (або якийсь інший об'єкт) біля примітного місця і знаходитися там. Повідомте дітей про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде їх шукати.

Пам`ятайте! Куди б ви не пішли і де б не перебували, ви можете опинитись у екстре-мальних умовах. Тому:

  • знайте приблизно свій шлях мандрівки;

  • майте при собі засоби визначення напрямків сторін горизонту;

  • майте одяг придатний для будь-яких погодних умов;

  • майте достатньо їжі, води, сірників, речей та засобів для захисту свого життя.

Запам’ятай зони прослухування:

  • шум потяга ……………………………………….10 км;

  • паровозний гудок …………………….………….10 км;

  • автомобільний сигнал ……………………………2 - 3 км;

  • гавкіт собак, ржання коня ………………………..2 - 3 км;

  • крик людини ………………………………………1 - 1,5 км;

  • шум вантажівки …………………………………...0,5 - 1,5 км

6. Під час збору грибів та лікарських рослин.


гриби

рослини-1

ягоди


Гриби

Гриби - це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка