Маневицький професійний ліцей (№2 10. 2012)




Сторінка6/10
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ОБЕРЕЖНО - РТУТЬ !


Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення - +38,90С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.

З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті:

- для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень - 0,0003 мг/м3;

- для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м3.

Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини.

Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головна біль та підвищується температура; згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті і головна біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з'являються - головна біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.


Дії населення при розливі ртуті у приміщенні

Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:


  • виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;

  • відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;

  • максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

  • захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;

  • негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті - забороняється.

  • вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);

  • зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;

  • утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-200С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;

  • вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику


  • зберігайте спокій, уникайте паніки;

  • виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку - вони підлягають евакуації в першу чергу;

  • захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;

  • відчиніть настіж усі вікна ;

  • ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

  • швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;

  • вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом з будинку;

  • негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення по телефону 101. У крайньому випадку - зателефонуйте в міліцію - 102.

Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією.

Демеркуризація проводитись двома способами:

  • хіміко-механічним - механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання);

  • механічним - механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).

Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.
При користуванні предметими побутової хімії.

химия

химия-1

химия-2

Розмаїття засобів для миття посуду, вікон, меблів та ще бозна чого просто вражає. Цілі ряди у супермаркетах чи навіть окремі супермаркети, які пропонують найширший та нібито найякісніший асортимент побутової хімії ростуть, як гриби після дощу. Ще б пак, час не стоїть на місці. Прогрес – скажете ви. Ризик – кажуть лікарі. Спрощуючи собі життя застосуванням супермодних шампунів чи порошків для прання, ми завдаємо шкоди власному організмові. Адже хімія – це завжди хімія, а отже говорити про якусь користь тут зайве. Серцево-судинні захворювання, анемія, гіпертонія і навіть  розвиток раку – це лише невеликий перелік можливих ризиків, на які ми наражаємо себе добровільно і щодня.


Жертви прогресу


Доба нових технологій допомогла нам значно полегшити виконання хатньої роботи. Але кожен із засобів, без яких ми сьогодні вже й не уявляємо своїх буднів, містить хімікати, які особливо небезпечні для алергіків та людей із різними захворюваннями, та негативно впливають на організм навіть здорової людини. По-перше, всі миючі засоби зроблені на основі окислювачів, перекисних речовин та таких, що містять хлор. А тому можуть завдати організму серйозної шкоди, бо сприяють виникненню серцево-судинних захворювань, анемії, гіпертонії і навіть підвищують ризик розвитку раку. Якщо ж засіб містить аніонні активні речовини, то він може викликати зниження імунітету, а також вражати нирки, серце, печінку і легені. Це ж стосується і поліролів та засобів для миття вікон, які містять нашатирний спирт і призводять до алергічних реакцій, а також захворювань дихальних шляхів. А поліролям приписують навіть участь у вражанні нервової системи.

 Звичайно, це не означає, що якщо ми будемо користуватися побутовою хімією – усі захворіють на рак чи інші страшні хвороби. Але лікарі впевнено радять обмежити застосування будь-яких хімікатів у побуті, не кажучи вже про особисту гігієну. Так, навіть засоби для догляду за тілом та волоссям можуть обернутися їх власникам неприємностями. А все тому, що до складу практично всіх косметичних засобів входять лаурилсульфат та лоретсульфат натрію, які при щоденному застосуванні викликають сухість і подразнення шкіри, а в деяких випадках навіть екзему. До того ж лаурилсульфат має властивість нагромаджуватися в серці, печінці, тканинах очей і мозку.

Окремо слід згадати про алергію, яка останнім часом вражає все більше людей. Причиною збільшення кількості алергіків якраз і є хімізація усього нашого життя, не останню роль в якій відіграють побутові засоби. "На виникнення алергічних реакцій окрім багатьох інших факторів впливає і так звана "нова екологія", тобто побутові фактори, такі як тютюнопаління, застосування поліуретанових сполук та побутова хімія. Шкідливою побутова хімія може бути не лише для алергіків, але й для людей, які мають схильність до алергії. В деяких лікарнях, особливо в дитячих забороняється прати білизну порошками та іншими засобами хімії. Вони кідливі. Хорим теж категорично забороняється прати свої особисті речі і постіль у звичайних пральних порошках, незалежно від того, наскільки вони розрекламовані. Дозволений лише старий бабусин метод – господарське мило, і обов'язково недозодороване. Не можна казати, що всі побутові засоби викликають алергію. Зрештою, не всі люди мають схильність до алергії. Але навіть звичайний косметичний засіб, який одній людині може не завдати жодної шкоди, для іншої може обернутися неприємним подразненням у кращому випадку, чи серйозною алергічною реакцією – у гіршому.

Мудра альтернатива


Частина домогосподарок миють посуд… содою. Пояснення банально просте: сода не впливає на організм людини, не викликає алергічних реакцій. Миття посуду купленими рідинами може погано впливати на здоров'я людей, адже залишки хімії з посуду змиваються не відразу. Це ж стосується і пральних порошків, їх можно використовує лише при пранні в пральній машинці. Для ручного прання – лише господарське мило, як це робили наші бабусі. Альтернатив побутовій хімії є справді достатньо. Для прикладу, посуд можна гарно відмити  содою з сіллю, або ж сумішшю з мила, глини та дрібного піску. Для миття вікон можна використати саморобний розчин з оцту та води (1 ст. ложка на 1 л води), або такий же розчин із додаванням кукурудзяного крохмалю. Вивести жирні плями допоможе 0,25 склянки рідкого мила з 1 ст. л. оцту і 1 л гарячої води.

Харчову соду, окрім як для миття посуду, можна використовувати і для чищення та полірування столового срібла, срібних прикрас, а також алюмінієвих, сталевих, хромових поверхонь. Вона стане у пригоді для чищення та дезодорування холодильника. А також допоможе впоратися із забрудненими килимами й оббивними матеріалами на меблях. Сік лимона допоможе позбутися плям від іржі на посуді. Його також можна використовувати під час миття скла і видалення плям з алюмінію, одягу та порцеляни. Оцет теж чудово очищає плитку, кахель, видаляє накип, воскові плями та плями від різноманітних смол. Також розчин у розрахунку чайна ложка оцту на літр води допоможе вимити скло, не лишаючи розводів.


А от для освіжувачів повітря альтернативою можуть стати натуральні природні масла та есенції, які до того ж полегшують дихання при нежиті та використовуються для профілактики застудних захворювань та загального зміцнення імунітету.

Якщо без "хімії" ніяк


Якщо ж вам важко відмовитися від прогресу, спробуйте принаймні обмежити його негативний вплив на свій організм. Для цього прислухайтеся до низки корисних порад:

1. При користуванні тим чи іншим шкідливим засобом обов'язково одягайте гумові рукавички.

2. Білизну та дитячі речі довго виполіскуйте, і лише під проточною водою.

3. Вибирайте косметичні засоби, що слабо піняться.

4. Після миття посуду та прання змащуйте руки гліцериновим, зволожувальним або відновлювальним кремом.

5. Оптимальним варіантом терміну зберігання для косметики експерти називають півроку. Якщо він довший, то засіб містить багато консервантів і його не варто купувати, або ж можна користуватися лише до півроку.

6. Періодично міняйте засоби.

7. Для зменшення шкідливого впливу краще використовувати засоби, в яких вміст ПАР не перевищує 5%.

8. Старанно виполіскуйте посуд! Намагайтеся не використовувати в побуті засоби, що містять фтор, аміак, ацетон, формальдегід, фенол.

9. Вибираючи косметичні засоби, віддавайте перевагу тим, у яких немає лаурилсульфату та лоретсульфату натрію, і присутні натуральні компоненти.

10. Стежте за тим, щоб посуд з миючими засобами був щільно закритим.

11. Частіше провітрюйте приміщення.

12. Читайте інструкцію перед застосуванням будь-якого засобу!

За ступенем небезпеки для людини засоби побутової хімії можуть бути розділені на чотири групи:



  1. Безпечні. На упаковці відсутній застережний напис. Це синтетичні засоби для прання, підсинення, підфарбування, чистки посуду тощо.

  2. Відносно безпечні. На упаковці є застережний напис, наприклад, «Берегтися від попадання в очі».

  3. Отруйні. На упаковці є напис «Отруйно», «Отрута» тощо.

  4. Вогненебезпечні. На упаковці є напис «Вогненебезпечно», «Не розпилювати біля відкритого вогню».

Крім засобів побутової хімії у будинках, квартирах, на дачах зберігаються та використовуються й інші хімічні речовини: ацетон, бензин, лимонна кислота, скипидар тощо. Усі вони вимагають дуже обережного використання.

Отруєння препаратами побутової хімії. Джерелами забруднення осель можуть бути паласи, лінолеум, синтетичні миючі засоби, різні поліетиленові та полімерні матеріали, що виділяють формальдегід, дибутилфталат, метанол, аміак, бензоломісткі речовини. З повітрям увесь цей набір потрапляє до організму людини, руйнує імунну систему.

До складу миючих речовин різного призначення (наприклад, «Антинакип», «Персоль») входять розчини кислот і лугів. Якщо помилково прийняти їх всередину, неминуче трапиться опік травного тракту, а в деяких випадках і дихальних шляхів.

Плямовивідники також можуть стати причиною дуже тяжких отруєнь. У більшості своїй вони отримують мурашину і щавельну кислоти, що небезпечні не тільки через сильну опікову дію.

Усі лакофарбні препарати містять спиртові сполуки та інші токсичні речовини, що шкідливо впливають насамперед на печінку. При отруєнні аніліновим барвником, кров втрачає здатність транспортувати кисень до органів і тканин, що може призвести до смерті через кисневе голодування організму.

Препарати, які використовуються проти комах, містять диметилфталат, який в організмі перетворюється у метиловий спирт, який, у свою чергу, розкладається на досить токсичні для центральної нервової системи мурашину кислоту та формальдегід.

Тяжкі отруєння викликають широко поширені у побуті кислоти: 80% розчин оцтової кислоти (оцтова есенція), соляна кислота, що міститься у рідині для миття ванн, карболова та щавлева кислоти, що входять до складу засобів для знищення плям іржі. З лугів найбільш небезпечна каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин аміаку).

Всі ці речовини потрібно зберігати окремо від харчових продуктів.

До отрутохімікатів, що використовуються в побуті, належать побутові інсектициди - засоби побутової хімії для боротьби з домашніми та садовими комахами дуже ефективні, методи їх використання нескладні. Але ці препарати отруйні для людини і можуть викликати тяжкі гострі отруєння з потраплянням хлорофосу чи карбофосу у травний тракт чи при вдиханні їхніх парів.



Отрутохімікати з групи фосфорорганічних сполук (карбофос, тио-фос, хлорофос, дихлофос тощо), попадаючи в організм, можуть перетворюватись на ще більш токсичні сполуки. При отруєнні у початковій стадії у постраждалих з’являється збудження, відчуття стиснення у грудях, задишка, спітнілість, підвищується артеріальний тиск. Якщо не вжити необхідних заходів, стан потерпілого погіршується: спостерігається порушення дихання, уповільнення пульсу, смикання м’язів, спазматичний біль у животі. У важких випадках можуть настати втрата свідомості, судороги, утруднення дихання тощо.

Отрутохімікати з групи хлорорганічних сполук (гексахлоран, гентахлор тощо) при попаданні в організм чи на шкіру швидко всмоктуються, накопичуються у жировій тканині, повільно виводяться з організму через шлунково-кишковий тракт. У потерпілого з’являються біль у животі, загальна слабість, підвищення температури, остуда, судороги в ікроножних м’язах.

Засоби, що віднаджують комах і кліщів, у більшості випадків містять диметилфталат. У разі неправильного використання препарату і з надмірним його попаданням в організм може настати важке враження центральної нервової системи.

Перша допомога при побутових отруєннях. За будь-яких отруєнь слід негайно звернутися до лікаря. Але ще до його появи треба надати потерпілому першу допомогу. Головне завдання надання першої допомоги - виведення з організму отруйного продукту або його знешкодження.

Часто ефективним засобом для виведення отрути є промивання шлунку. Потерплому необхідно дати випити кілька склянок води та викликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (2 чайні ложки на склянку води) при отруєнні фосфорорганічними речовинами, а також метиловим спиртом, у воду додають питну соду (1 чайна ложка на склянку води), а при отруєнні отруйними рослинами - перманганат калію (розчин мусить мати слабкий рожевий колір). Необхідно зробити З-4 промивання шлунка, а потім дати потерплому проносне.

У разі отруєння нашатирним спиртом, каустичною содою та препаратами, що містять її, кислотами, оцтовою есенцією, препаратами із сильнодіючих кислот, а також органічними розчинниками, засобами для виведення плям, змивками фарб, потерпілому слід випити 2-3 склянки води. Добре діє розведений у воді розчин яєчних білків (шість білків на 0,5 л води), а також кисіль, желе, рисовий і вівсяний відвари. Молоко рекомендується тільки при отруєнні кислотами чи препаратами, що їх містять.
При користуванні піротехнічними засобами.

1323378889_pirotehnika_3

3978

1322217635

Забава, що таїть в собі загрозу!

Чи часто замислюємося ми, купуючи феєрверки або петарди, про небезпеку, яку несе необережне з ними поводження? Натикаючись у газеті на чергове повідомлення про жертву піротехнічного виробу і співчуваючи, ми впевнені – з нами такого не станеться. Так, у власній безпеці ми впевнені. Але чи не траплялось нам купувати якоїсь новенької, невідомої піротехнічної іграшки з лотка на вулиці? При цьому нам у голову не приходить вимагати у продавця сертифікат якості на виріб, який є вибухонебезпечним. Ми спокійно спостерігаємо, як діти кидають з балкона петарди під ноги перехожим, або змагаються, хто довше протримає підпалену петарду в руці.



Як правильно вибирати та використовувати піротехнічні вироби

Незалежно від того, в якій країні виготовлено піротехніку, вона не може бути абсолютно безпечною. Тому, обов’язково треба навчитися правильно з нею поводитися. Всі неприємні, а часто і нещасні випадки, які трапляються з-за піротехнічних виробів - результат неправильного та необережного поводження з ними, порушення елементарних вимог безпеки або використання не за призначенням. Щоб з Вами не трапилося лиха, візьміть за правило серйозно та чітко дотримуватися інструкцій, якими повинні бути забезпечені всі піротехнічні іграшки. Тільки тоді поводження з піротехнікою буде в радість і не принесе шкоди.

Ви вирішили провести свято з феєрверком? З чого ж розпочати? Звичайно ж з вибору та придбання піротехнічного виробу. Не намагайтеся самостійно виготовити феєрверк у домашніх умовах. Це дуже небезпечне заняття, не варте того ризику, на який Ви наражаєтесь.

Не бажано покупати піротехнічні вироби з рук, на базарі. Пам'ятайте, що дешево не означає якісне, тим більше, коли це стосується Вашої небезпеки та здоров'я.

Користуйтеся краще готовими виробами промислового виробництва. У продажу їх немало. Торгівля гарантує Вам продаж якісного товару, який пройшов необхідні випробування та має відповідний сертифікат якості (не соромтеся запитати у продавця сертифікат!). І все ж, купуючи піротехнічні іграшки, будьте уважні та прискіпливі, вибираючи їх. Всі вироби повинні мати докладні інструкції, це більш важливо, якщо Ви зустрічаєте незнайомий виріб. Не отримавши інструкції або кваліфікованої консультації, від покупки краще відмовитись.

Якщо Ваше знайомство з піротехнікою тільки починається, не поспішайте купувати великих та не дуже зрозумілих виробів - вони можуть принести неприємні сюрпризи. Краще перейти до них, маючи досвід поводження з піротехнікою. Вибираючи піротехнічні іграшки, зверніть увагу на їх зовнішній вигляд. Забороняється використовувати вироби, які мають наявні дефекти: зіпсовані, підмочені, з тріщинами та іншими пошкодженнями корпусу або гніту.

Продаж піротехнічних засобів має певні обмеження (зокрема, за віком покупця). Купувати піротехнічні вироби мають право виключно дорослі, діти можуть користуватися ними тільки під наглядом батьків (дорослих). Виконуючи підготовку феєрверку разом з дитиною, Ви тим самим навчите її необхідним правилам безпеки та захистите від легковажних витівок з піротехнікою.

Після придбання піротехнічного засобу, необхідно завчасно вибрати місце для феєрверка. В ідеальному випадку, це повинен бути великий відкритий майданчик - двір, сквер або поляна - вільні від дерев та будівель. Необхідно уважно оглянути вибране місце: чи немає по сусідству (в радіусі 50 метрів) пожеженебезпечних об'єктів, дитячих садочків з добовим режимом роботи, лікарень, автомобільних стоянок, дерев'яних сараїв, гаражів тощо. Якщо феєрверк проводиться за містом, поблизу не повинно бути опалого листя та хвої, сухої трави або сіна, того, що може призвести до загоряння від випадкових іскор.

Ви повинні заздалегідь обміркувати, де будуть знаходитися глядачі. Їм необхідно забезпечити хороший огляд та безпеку, а для цього розташуйте їх на відстані 20-25 метрів від пускового майданчика, обов'язково з навітряної сторони, щоб вітер не зносив на глядачів дим та неспалені частини виробів. Стоячи осторонь, не тільки безпечно, але і зручно спостерігати за феєрверком: не потрібно високо закидати голову та шукати очами ракету, що улетіла.

Необхідно пам'ятати, що після 22.00 та до 08.00, запускаючи феєрверки та застосовуючи хлопавки, ви можете увійти в конфлікт із Законом, заподіявши незручності для оточуючих людей.

Від розміру майданчика залежить, яку піротехніку Ви зможете застосовувати. Якщо місце задовольняє усім переліченим вимогам, Ви сміливо можете купувати будь-які вироби, які є у продажу. Але, якщо Ваш двір, наприклад малий та незручний, Ви зможете використовувати лише обмежений асортимент іграшок, в основному наземної дії: петарди, хлопавки, вогняні дзиґи, колеса, але ні в якому разі не запускати вироби, що летять догори (ракети, метелики тощо). Використання їх поруч з житловими будинками та іншими будівлями категорично заборонено: вони можуть потрапити у вікно або кватирку, залетіти на горище або кришу та стати причиною пожежі. Краще відійти від будинку та знайти більш придатне місце.

Не намагайтеся випробувати долю, запускаючи феєрверки у вітряну погоду. За таких умов, «зірочки» мають властивості відхилятися у сторону на значну відстань, а палаючі елементи можуть опинитися на ближніх будівлях та деревах.

Використовуючи піротехнічні вироби, Ви повинні пам'ятати, що горючі речовини та порох, які входять до їх складу - дуже небезпечні. При необережному поводженні з ними або неправильному зберіганні, вони легко розгоряються, що призводить до пожежі.

Яскравий вид розваг, такий як запалювання петард, ракет та феєрверків є разом з тим небезпечною та ризикованою справою. І це не дивно. Адже з використанням піротехнічних засобів у небо злітають і вибухають тисячі вогнів. Але, іноді, буває, ці самі вогні не погаснувши падають на дахи будинків і підпалюють їх, іноді вибухають під ногами перехожих, чи в руках самих підпалювачів.



Тому, задля захисту мирного населення та особистої безпеки якщо ви все ж таки придбали петарди, ракети чи феєрверки або вирішили побути в місцях їхнього масового застосування, суворо дотримуйтесь основних правил безпеки:

  • не купуйте петарди і феєрверки на стихійних ринках, в електричках, в підземних переходах, а тільки в магазинах, що мають держліцензію на продаж піротехніки. Придбана з рук піротехнічна іграшка може розірватися вже у момент підпалу, а як вона діятиме в процесі спалювання порохової суміші – взагалі непередбачувано;

  • не підходьте до місця проведення феєрверку (салюту) ближче ніж на 300 – 400 м;

  • не збирайте залишки ракет, що впали на землю, вони можуть вибухнути прямо у вас в руках, і в жодному разі не кладіть їх до кишені, це може привести до трагічного наслідку;

  • кожен виріб має бути забезпечений докладною інструкцією українською або російською мовою, яка містить обмеження в користуванні за віком (чи можна давати в руки дітям) і правила утилізації;

  • переконайтеся, що термін їх придатності не закінчився. Багато нешкідливих хлопавок після довготривалого зберігання стають смертельно небезпечними;

  • бавлячись з уже купленою піротехнікою, не намагайтеся дізнатися, що у ракети всередині. Не виключено, що ваша цікавість може коштувати вам життя;

  • минайте стороною піротехніку з дефектами. Якщо корпус тріснув, роздувся або видно, що виріб намок, навіть близько до нього не підходьте. Подивіться, чи немає на поверхні ракети сірого або чорного нальоту. У будь-який момент вона може спалахнути від тертя;

  • якщо запальний шнур коротший ніж два сантиметри або зламаний, то після запуску ви не встигнете відбігти на безпечну відстань;

  • піротехніку не можна зберігати без упаковки, в якій вона була продана. А вже тим більше не носіть її в кишенях – суміш, яка містить порох, може від тертя вибухнути, а ви перетворитеся на живий факел;

  • не лягайте спати відразу, якщо спалили в квартирі кілька бенгальських вогнів. Після цих забав у повітрі залишається мало кисню, воно насичується шкідливими продуктами горіння. Тому після забав з вогнем обов’язково провітріть приміщення;

  • не пускайте ракети біля будівель а тим більше всередині них. «Снаряд» калібру 30 мм здатний при влучному потраплянні повністю знищити підприємство середніх розмірів або випалити квартиру;

  • салют – штука також запальна. Температура крапель магнієвих сполук, що утворюється при горінні, сягає 3000 градусів;

  • до будь-якого піротехнічного виробу не можна підходити раніше, ніж через дві хвилини після закінчення його роботи. А до багатозарядних краще не підходити ще довше. До речі, якщо в пристрої закладено більш ніж 90 зарядів, купувати його не радимо. Це вже професійне устаткування. У невмілих руках воно може виявитися дуже небезпечним;

  • піротехніку, яка спрацювала, гасіть, дотримуючись усіх можливих застережних заходів. Найкраще закидати її снігом;

  • у жодному разі не знищуйте непридатні петарди в багатті або в печі. Загальноприйнятий спосіб утилізації піротехніки такий: залийте її водою на дві години і лише після цього викиньте разом із звичайним сміттям.

  • не можна носити піротехнічні іграшки у кишенях;

  • не можна спалювати їх у багатті;

  • не можна розбирати вироби та піддавати їх механічним впливам;

  • не можна працювати з піротехнічними виробами у нетверезому стані;

  • не палити, працюючи з піротехнікою;

  • зберігайте піротехнічні вироби у недоступному для дітей місці;

  • не допускайте відкритого вогню в приміщенні, де зберігаються вироби;

  • зберігайте їх на значній відстані від нагрівальних приладів;

  • пам'ятайте, що піротехнічні вироби бояться вологи - це може позначитись на їх роботі;

  • якщо піротехнічні вироби відсиріли, не сушить їх на батареях опалення або печах;

  • не використовуйте піротехнічні вироби для бешкетування, застосовуйте їх тільки за призначенням.



При виявленні незнайомих та вибухонебезпечних предметів.

минен

минен-1

минен-2

Після війни залишилось багато вибухонебезпечних предметів (авіаційні бомби, снаряди, інженерні та артилерійські міни, гранати, патрони та ін.). Як правило вони лежать у землі. Крім того, цей "арсенал" поповнюється боєприпасами, які не вибухнули на військових полігонах наших часів.

Основну небезпеку у таких "подарунках" містять пристрої ініціювання вибуху основної маси вибухівки боєприпасу. Під час перебування у землі від вологи, внаслідок взаємодії металу та вибухівки утворюються хімічні сполуки - пікрати, які становлять основну небезпеку (зовні мають вигляд білуватих порошкоподібних наростів).

Пікрати вибухають навіть від невеликого тертя, іскри, удару. Тому, якщо ви виявили вибухонебезпечний предмет, до нього не можна навіть доторкатися - це дуже небезпечно!


До вибухонебезпечних предметів відносяться:

  • вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

  • боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника. До боєприпасів відносяться:

- бойові частки ракет;


- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);


- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси.

  • піротехнічні засоби:


- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди.
  • ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.






Передусім потрібно:

- обгородити місцезнаходження вибухонебезпечного предмету, як вказано на малюнку внизу;


минен4
- нікого не допускати до цього місця, для чого організувати за допомогою місцевих жителів чергування до прибуття представників влади;

- повідомити про знахідку місцеві органи влади: МНС по телефону 101, міліцію по телефону 102, військовий комісаріат, відділ (сектор) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.


Запам’ятайте: до жодних самостійних дій вдаватися не можна!
Виявлені вибухонебезпечні предмети знищуються виключно спеціально підготовленими фахівцями - піротехніками - підриванням на місці або в спеціально відведених місцях.

Час від часу в землі відшуковують небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю i здоров’ю людей. Це рiзнi види боєприпасів: артилерiйськi снаряди, артилерiйськi та реактивні міни, авiацiйнi бомби, iнженернi міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформеннi шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповiстiть про це дорослих.



Запобігання дитячому травматизму від ВНП побутового призначення. Не можна користуватися без нагляду дорослих пiротехнiчними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того, не можна зберігати їх вдома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів.

Мiра небезпеки зростає у випадку із саморобними пiротехнiчними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.

Так само існує висока ймовiрнiсть спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих i легкозаймистих речовин та матеріалів.

Вогнепальна зброя - не забава. Небезнечнiсть користування мисливськими рушницями, виготовлення та випробування вибухових пакетів. Вогнепальна зброя не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спецiалъному сейфі або дерев’яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам (закриваються на замок).

Неповнолiтнiм та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не можна.

Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим бiлъше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на мiцнiсть.

Вкрай небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди.

Балони зi стисненим газом при ушкодженні чи перегрiваннi на сонці також можуть вибухнути.

Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту. Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленнi незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось iз дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров’ю i життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.
Під час новорічних і різдвяних свят.

новий рік

нов

новий рік -1

Зважаючи на те, що зазвичай під час Новорічних та Різдвяних святкувань стрімко зростає кількість пожеж, травм, які виникають внаслідок порушення правил пожежної безпеки при користуванні гірляндами, встановленні ялинок та при користуванні піротехнічними виробами, необхідно дослухайтесь корисних порад і це  допоможе Вам безпечно зустріти та провести новорічні та різдвяні свята. Статистика свідчить, що взимку пожеж трапляється набагато більше, ніж в інші пори року. Дні стають коротшими, повітря - холоднішим, що викликає необхідність додаткового освітлення та обігріву. На зиму припадають і найулюбленіші свята, які передбачають традиційну ялинку. Різке зростання, особливо у грудні-січні, кількості пожеж та їхніх жертв, обумовлено додачею чисто сезонних пожеж. Назвемо їх зимовими, бо ліси, як відомо, взимку не горять.



Переважну більшість пожеж можна реально попередити шляхом впливу на суспільну та індивідуальну свідомість з метою набуття учнями певних необхідних знань, правил і навичок. Незважаючи на недоліки, така робота провадиться, але переважно як масова пропаганда. Однак, для досягнення бажаного ефекту, вона має бути цілеспрямованою, гнучкою, систематизованою, бо її кінцева ціль - правильна (в нашому розумінні - пожежобезпечна) поведінка кожної окремої людини. Дуже важливою є своєчасність зазначеного впливу. Тому, коли мова йде про сезонну небезпеку, то перед настанням і на початку такого сезону потрібно організувати і провести необхідні заходи.

При встановленні ялинки необхідно:

  • розмістити її на стійкій основі: на підставці, в посудині з піском, так, щоб вона не перешкоджала виходу з приміщення, знаходилася на відстані не менше півметра від систем опалення, телевізорів, приймачів, магнітофонів, легкозаймистих матеріалів;

  • гірлянди варто купувати у спеціалізованих крамницях, а не на ринках, де часто-густо зустрічається неякісний товар;

  • для прикрашення ялинки застосовуйте електричні гірлянди тільки ліцензійного виготовлення;

  • ілюмінацію ялинки слід здійснювати через знижувальний трансформатор гірляндами з послідовним підключенням електроламп напругою до 12 В;

  • лампочки в гірляндах повинні бути потужністю не більше як 25 Вт. При цьому електропроводи, які живлять лампочки ялинкового освітлення, мають бути гнучкими, з мідними жилами. Електропроводи повинні мати справну ізоляцію і вмикатися до електромережі за допомогою штепсельних з'єднань;

  • у разі несправності ялинкового освітлення (сильне нагрівання проводів, мигтіння лампочок, іскріння тощо) ілюмінація має бути негайно вимкнена і не вмикатися до з'ясування та усунення несправностей;

  • лампи гірлянди закріплюйте надійно, бо при падінні від поштовху чи протягу вони можуть стати причиною пожежі;

  • обов'язково перевірте справність електричного проводу, його ізоляцію;

  • не слід прикрашати ялинку целулоїдними, паперовими та іншими легкозаймистими іграшками й прикрасами, ватою, марлею. І звичайно ж, не можна для прикраси використовувати свічки, бенгальські вогні, феєрверки;

  • якщо ж Ви помітили ознаки пожежі - не панікуйте. Спочатку подивіться, що горить. Якщо це гірлянда - негайно вимкніть її з розетки. Якщо ялинка вже запалала - беріть хутко ковдру, рядно, намочуйте їх у воді й накривайте ялинку або просто залийте її водою. Якщо ж Ви самі не в змозі справитися з вогнем – негайно викликайте пожежно-рятувальну службу за номером 101.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка