Матеріалознавство у товарознавчій експертизі 7 Рідкісноземельні метали




Сторінка1/3
Дата конвертації23.04.2016
Розмір0.73 Mb.
  1   2   3
1.7.1. Матеріалознавство у товарознавчій експертизі
1.7.1.1. Рідкісноземельні метали*
Рідкісноземельні метали (РЗМ) використовуються при виробництві інноваційних високотехнологічних продуктів і належать до видів мінеральної сировини, яка має стратегічне значення для економік усіх розвинених країн світової спільноти. Властивості та можливості цих елементів гідно оцінені в авіабудуванні, машинобудуванні, радіотехніці, хімічній промисловості, ядерній енергетиці тощо. Глобальний ринок РЗМ зростає надзвичайно швидкими темпами. За останні 50 років його обсяг збільшився більш ніж у 25 разів (з 5 тис. т до 125 тис. т на рік).

Переважний попит на РЗМ генерують технологічно розвинені країни  Китай (54%), Японія і Південна Корея (24%), Європейські країни (14%) і США (8%). Основними галузями застосування РЗМ є: виробництво магнітів, різноманітних конструкційних матеріалів, сучасних каталізаторів у нафтохімії, а також високоякісної оптики і скла та приладів на їх основі (рис. 1.75). Найбільш перспективні галузі застосування РЗМ пов'язані з виробництвом гібридних автомобілів, вітроенергетичних турбін, оборонної, телекомунікаційної, комп'ютерної та телевізійної техніки, автокаталізаторів і каталізаторів для крекінгу нафти, лазерів, надпровідників і паливних елементів, металургійної продукції з унікальними властивостями та ін. [1–4].

До рідкісноземельних елементів (РЗЕ) відносять 15 лантаноїдів (атомні номеривід 57 до 71): лантан (La), церій (Ce), празеодим (Pr), неодим (Nd), прометій (Pm), самарій (Sm), європій (Eu), гадоліній (Gd), тербій (Tb), диспрозій (Dy), гольмій (Ho), ербій (Er), тулій (Tu), ітербій (Yb) та лютецій (Lu), а також подібні до них за властивостями ітрій (Y, ат. № 39) та скандій (Sc, ат. №21). Ці елементи мають близькі властивості і здебільшого зустрічаються разом у вигляді сполук. Виняток становить прометій, який у природі не зустрічається, його отримують синтетичними методами.


Рис. 1.75. Структура світового споживання РЗМ за галузями в натуральному

вираженні [4]
Зазвичай за знаходженням у природі, розташуванням у періодичній таблиці та будовою зовнішніх енергетичних рівнів РЗЕ поділяють на дві групи:

1) церієву (легкі лантаноїди), у якій виділяють лантанову (La, Ce, Pr) і неодимову (Nd, Sm, Eu, Gd) підгрупи;

2) ітрієву (важкі лантаноїди) з підгрупами диспрозію (Tb, Dy, Y, Ho) та ітербію (Er, Tu, Yb, Lu).

Характерна особливість РЗЕ – ізоморфізм. У вільному стані це типові метали. Вони легко окислюються на повітрі (особливо La, Ce, Pr) з утворенням стійких оксидів, розкладають воду з утворенням гідроксидів, розчиняються в мінеральних кислотах, взаємодіють з водою з виділенням водню й утворенням оксидів. Ці елементи дуже активні, легко взаємодіють з киснем за звичайної температури, при нагріванні – з галогенами, воднем, азотом, сіркою, бромом, фосфором та іншими неметалами, легко сплавляються з металами. Маючи майже однакову будову зовнішніх електронних рівнів атомів, вони володіють дуже близькими хімічними і фізичними властивостями, що створює певні технологічні труднощі при виділенні з суміші РЗМ окремих елементів. Однак саме ці «загальні подібності та тонкі відмінності» і є основою багатьох унікальних властивостей РЗМ, яким знайшли і далі знаходять все нові застосування. Нижче подано короткий огляд практичного використання різних РЗМ [1, 3, 5].



Церій застосовується у виробництві та поліруванні скла, виробництві люмінофорів, кераміки, ілюмінаторів космічних апаратів, в атомній техніці, аналітичній хімії для окисного титрування, у виробництві акумуляторів тривалої експлуатації, каталізаторів у хімічній і нафтовій промисловості, а також у металургії для модифікування сплавів на основі Fe, Mg, Al, Cu, Nb, Ti та підвищення міцності конструкційних сталей. З усіх церієвих сполук найбільший попит у промисловості має діоксид церію, значна частина якого йде на виготовлення тонкодисперсних порошків для полірування скла, дзеркал та мінеральних лінз. Концентрати оксидів церієвої групи затребувані у виробництві пігментів, а дрібнодисперсні порошки  у виробництві аерозолів.

Лантан набув широкого використання в електроніці, атомній промисловості, виробництві акумуляторів в автомобілебудуванні, виробництві віконного та оптичного скла. Зокрема, оксид лантану застосовується у виробництві призм та лінз для кіно- і фотоапаратури, астрономічних приладів, синтезу високотемпературних надпровідників. Хроміт лантану, легований Ca, Sr, Mg,  для виробництва високотемпературних пічних нагрівачів (працюють за температур до 1780°С в окислювальній атмосфері). Сплави на основі сполуки LaNi5 володіють високою воденьсорбційною ємністю і широко досліджуються як матеріали для водневих акумуляторів.

Неодим використовують у виробництві лазерних матеріалів забарвленні і тонуванні скла, для легування спеціальних конструкційних сплавів і сталей. На основі сплавів системи Nd-Fe-B (сполука Nd2Fe14B) виготовляють постійні магніти з найвищими серед усіх відомих матеріалів, магнітними властивостями. Оксид неодиму застосовують як діелектрик з надмалим коефіцієнтом розширення, фторид  для отримання високоякісного скловолокна у волоконній оптиці.

Диспрозій використовується для легування сплавів системи Nd-Fe-B підвищення температурної стабільності і корозійної тривкості постійних магнітів на їх основі; легування сплавів на основі цирконію – для поліпшення технологічних властивостей, зокрема здатності піддаватись обробці тиском. Він також застосовується як ефективний каталізатор і матеріал, здатний активно захоплювати нейтрони. Диспрозієві лазери використовують у медицині для лікування глаукоми та злоякісних захворювань шкіри. Сплави диспрозію і заліза володіють високими магнітострикційними властивостями.

Празеодим застосовують у виробництві керамічних матеріалів, скловолокна, як легувальний елемент сплавів спеціального призначення, для підвищення корозійної стійкості рідкісноземельних магнітів. Оксид празеодиму використовують при варінні скла, якому він надає блідо-зеленого забарвлення.

Основне застосування самарію – виробництво постійних магнітів системи Sm-Co (на основі сполук SmCo5 та Sm2Co17), які мають високу термічну стабільність. Його використовують також для збудження лазерного випромінювання в рідких і твердих середовищах, як активатор люмінофорів у кольорових телевізорах і стільникових телефонах, в електродах стартера тліючого розряду. Моносульфід самарію успішно використовують в енергетиці, атомних реакторах, компактних генераторах струму, авіаційному транспорті. Оксид самарію володіє високою вогнетривкістю, стійкістю до розплавів активних металів з високою температурою плавлення.



Європій володіє унікальними люмінесцентними властивостями, що спричинило його широке застосування в медицині, особливо хірургії, у виготовленні комп’ютерних екранів та флуоресцентних ламп. Застосовується і як поглинач нейтронів в атомних реакторах. Оксид європію  для створення твердотілих і рідинних лазерів.

Основними сферами застосування гадолінію є електроніка та атомна промисловість. Ряд сплавів гадолінію, особливо з кобальтом і залізом, дозволяють створювати носії інформації з надзвичайно високою щільністю запису. Крім того, сплав Gd-Fe здатний поглинати значну кількість водню, що робить його придатним для виробництва водневих акумуляторів високої ємності. В атомній промисловості гадоліній знайшов застосування для захисту від теплових нейтронів, оскільки він володіє найвищою здатністю до захоплення нейтронів з усіх елементів. Крім того, Gd використовують для легування титанових сплавів з метою підвищення межі міцності і текучості; для вирощування монокристалів Gd-Ga-Sс, на основі яких виготовляють лазерні системи з надвисокими параметрами випромінювання.



Тербій використовується в люмінофорах, у флуоресцентних лампах, як випромінювач зеленого світла в проекційних телевізорах, а також як рентгенівський люмінофор. Сплав тербію із залізом  один із найкращих магнітострикційних матеріалів, застосовується для виробництва потужних приводів малих переміщень (наприклад, адаптивна оптика великих телескопів-рефлекторів), джерел звуку великої потужності, надпотужних ультразвукових випромінювачів; сплав тербію з кобальтом при температурах, близьких до абсолютного нуля, володіє магнітною енергією порядку 400 кДж/м-3, що можна порівняти з найпотужнішими магнітами системи Nd-Fe-B.

Ітрій та деякі його сплави не взаємодіють з розплавленими ураном і плутонієм, що дозволяє застосовувати їх у ядерних газофазних ракетних двигунах. Він збільшує міцність сплавів на основі хрому, алюмінію і магнію, а також значно підвищує електропровідність алюмінієвого кабелю. Напилення ітрію на деталі двигунів внутрішнього згоряння дозволяє збільшити зносостійкість деталей у 400-500 разів порівняно з хромуванням. Легування ітрієм поліпшує якість чавуну, а також сплавів з ванадієм і хромом. Хроміт ітрію – один із найкращих матеріалів для виготовлення високотемпературних нагрівачів опору, здатних експлуатуватися в окислювальних середовищах.

Ітербій підвищує міцність, зносостійкість та інші механічні властивості нержавіючих сталей та спеціальних сплавів.

Гольмій використовується для виготовлення спеціальних сплавів і надпровідних матеріалів. Гольмій надвисокої чистоти застосовується для виготовлення полюсних наконечників надпровідних магнітів, що дозволяє отримувати надзвичайно високі магнітні поля. Іони гольмію здатні генерувати лазерне випромінювання в інфрачервоній ділянці спектра.

Ербій у вигляді оксиду застосовується в атомній техніці як високоефективний лазерний та вогнетривкий матеріал.

Тулій використовується для виробництва жароміцних сплавів, керамомагнітних матеріалів і рентгенівської апаратури.

Лютецій є найважчим елементом серед РЗМ, застосовується у виробництві ферогранатів, необхідних для зберігання гігантських обсягів інформації; у генераторах лазерного випромінювання; сплави лютецію з Fe і Al та Fe і Si  для виготовлення потужних постійних магнітів; скандати, галати й алюмінати лютецію  для виробництва лазерів надвисокої потужності.

Прометій у поєднанні зі сполуками, що фосфоресціюють, і мікрофотоелементами, застосовується для виготовлення так званих мікроатомних батарей, здатних протягом тривалого часу перетворювати радіоактивне випромінювання в електроенергію.

Цінність скандію полягає у поєднанні малої густини та високої теплостійкості, він володіє високою міцністю та корозійною тривкістю. Завдяки цим властивостям скандій є важливим конструкційним матеріалом в авіації та ракетобудуванні; у металургії використовується як елемент для легування чавунів, сталей та Ti-Al сплавів, який значно підвищує характеристики міцності. Скандій також використовують в атомній та хімічній промисловості, він менш токсичний, ніж такі елементи, як Gd, Sm, Nd та Hf.



Світові запаси РЗМ. Насамперед необхідно зазначити, що назва «рідкісноземельні метали» не зовсім точно відображає суть, оскільки РЗМ доволі розповсюджені в природі. Уперше термін був запропонований Ю. Гадоліном у 1794 р.: «рідкісні», оскільки він помилково вважав, що перші відкриті елементи цієї групи містяться в земній корі у дуже незначній кількості, а «земельні»  через те, що оксиди РЗМ мають землистий відтінок [1]. Насправді сумарний вміст таких елементів у земній корі (оцінюється на рівні ≈ 0,02 мас. %) у багато разів вищий, ніж вольфраму, молібдену і навіть свинцю. Наприклад, розповсюдження церію відповідає розповсюдженню міді і більш ніж у 4 рази переважає свинець. І навіть двох найменш поширених у земній корі РЗМ (Tm, Lu) майже у 200 разів більше, ніж золота. З другого боку, на даний час це справді дефіцитні і дорогі метали, які особливо затребувані в інноваційних наукомістких технологіях. Але реальна проблема видобутку РЗМ пов’язана не з їх абсолютною концентрацією, а з розпорошеністю по світу, нерівномірністю якості і складу рудної сировини, складністю методів екстрагування і відокремлення з суміші різних РЗМ через їх дуже близькі властивості. Відповідно, нині лише незначну кількість родовищ економічно вигідно розробляти, оскільки мінерали з вмістом РЗМ на рівні 5-8% і без радіоактивних домішок зустрічаються вкрай рідко.

Загалом відомо близько 70 власних мінералів РЗМ, що належать до класів фосфатів, карбонатів, оксидів, фторидів, силікатів, сульфідів і боратів. Крім того, вони входять до складу близько 280 мінералів як домішки. Найбільший комерційний інтерес становлять такі рідкісноземельні мінерали [1, 3]:



бастнезит  родина трьох фторкарбонатних мінералів, узагальнююча формула (Се,La,Nd,Y)[CO3]F, зазвичай яскраво-жовтого кольору, найважливіший рідкісноземельний мінерал, який у значній кількості є у родовищах Маунтін-Пасс (Каліфорнія, США), Баян-Обо (Китай), Вугу-Хілл (Танзанія), Каронж (Бурунді);

монацит – блискучий кристалічний мінерал жовтувато-бурого кольору, що містить фосфат церію та інших легких РЗМ, таких, як Nd, Y та Th, узагальнююча формула (Ce, La, Nd,..., Th)PO4, характеризується високою хімічною стійкістю та механічною міцністю, він утворює розсипи монацитового піску, який містить всі елементи церієвої групи;

ксенотим  фосфатний мінерал, основним компонентом якого є YPO4, містить також деякі інші важкі РЗМ;

лопарит – мінерал підкласу складних оксидів (Na, Ce, Ca…)(Nb, Ti)O3, містить значну кількість радіоактивного Th.

Співвідношення окремих елементів у мінералах дуже коливається. В одних переважають елементи церієвої групи і лише до 5% ітрієвих земель, в інших – ітрієвої групи. При переробці рідкісноземельної сировини спочатку виділяють суміш РЗМ (у вигляді оксидів, гідроксидів), яку потім розділяють на окремі метали.

Рідкісноземельні мінерали достатньо поширені і їх запаси в основному сконцентровані у 34 країнах світу (рис. 1.76), серед яких 6 країн Європи (включаючи Росію, Естонію та Гренландію); 14 країн Азії, 10 – Африки, а також США, Канада, Бразилія та Австралія [1].

За даними Геологічної служби США [6], світові запаси рідкісноземельних оксидів (РЗО) станом на кінець 2014 р. становлять 140 млн т, і майже половина з них залягає на території Китаю (рис. 1.77). Основні ресурси цієї країни зосереджені у родовищах Внутрішньої Монголії (Баян-Обо), провінціях Ганьсу, Сичуань, Цзянси та Гуандун. На особливу увагу заслуговує родовище Баян-Обо – унікальне і найбільше у світі залізо-ніобій-РЗМ родовище, запаси якого становлять понад 40 млн т триоксидів R2O3 (вміст 3–5,4%), близько 1 млн т Nb2O5 та 470 млн т заліза. Воно експлуатується з 1957 р. і на даний час забезпечує близько 70% видобутку легких РЗМ. Китайська компанія Inner Mongolia Baotou Steel Rare-Earth Group Hi-Tech вважається найбільшою у світі з видобутку РЗМ. На початку 2014 р. вона поглинула 9 менших рудовидобувних компаній в автономному регіоні Внутрішня Монголія у рамках урядового плану консолідації сектора РЗМ. На даний час ринкова капіталізація компанії становить більше 6,5 млрд дол., а її штат налічує понад 10 тис. працівників.


рисунок2
Рис. 1.76. Світові поклади рідкісноземельних мінералів
Серед країн СНД найбільші запаси РЗМ зосереджені на території РФ – родовища Кольського півострова (Ловоозерське), Селігдарське і Томторське в Якутії, Чуктуконське в Красноярському краї, Катугінське в Читинській обл. У Киргизії відоме родовище Актюз, у Казахстані – Еспе, у Білорусі – Житковичі. На даний час у Росії видобуток проводиться лише на Ловоозерському родовищі (Мурманська обл.). У 2013 р. державною корпорацією Ростех і групою компаній ІСТ було створено спільне підприємство TriArkMining для переробки близько 82 тис. т рідкісноземельних концентратів, які упродовж 60 років накопичувались на складах державного підприємства УралМонацит (Свердловська обл.). У травні 2014 р. СП TriArkMining виграло тендер на розробку ділянки надр Буранний  одного з найбільших у світі Томторського родовища рідкісноземельних металів, розташованого у Республіці Саха (Якутія), руди якого містять ітрій, скандій, тербій та ніобій.


Рис. 1.77. Світові запаси РЗМ у країнах (в перерахунку на оксиди металів)
Слід зазначити, що Бразилія, запаси якої оцінюються 22 млн т, зайняла третю позицію зовсім недавно, до 2012 р. її запаси оцінювали лише на рівні 0,48 млн т. Добування РЗМ у Бразилії почалось ще у 1992 р. на родовищі Буена-Норте. Відомим є комплексне золото-мідно-рідкісноземельно-уранове родовище Ігарапе-Байя в рудному районі Караджас, штат Пара. У жовтні 2011 р. було оголошено про відкриття значних покладів рідкісноземельних мінералів на мідному руднику Салобу, розташованому в цьому ж районі, а в квітні 2012 р. авансовано наявність великих покладів неодиму у західному штаті Байя, запаси якого деякі спеціалісти визнають найбільшими у світі. У штаті Мінас-Жерайс розвідано унікальне родовище комплексу Тапіра з промисловим вмістом перовськіту, ільменіту, титаномагнетиту, анатазу, який містить скандій (0,01%), рудні запаси якого оцінені на рівні 340 млн т.

Найвідомішим у США є родовище Маунтін-Пасс (Південна Каліфорнія), відкрите компанією Molycorp на початку 1950-х років. До середини 1980-х років це було найбільше у світі місце видобутку РЗМ. Однак у 2002 р. через забруднення ґрунтових вод та імпорт дешевих мінералів з Китаю на ньому практично припинили видобуток, а у 2005 р. його мало не придбав китайський гігант China National Offshore Oil Corporation, що запропонував 18,5 млрд дол. З політичних міркувань продаж не відбувся, і згодом компанія Molycorp виступила з проектом відновлення видобутку на цій шахті, який потребує додаткових інвестицій у сумі 1,5 млрд дол. Іншими комерційно привабливими родовищами США є Лемхі-Пасс і Даймонд-Крік (Айдахо) та Бокан-Маунтін (Аляска). Вважається, що їх розробка може повністю покрити внутрішні потреби США у РЗМ.

В Індії значні запаси монацитових пісків зосереджені у штатах Керала (Чавара та Алува), Таміл-Наду (Манавала-Курічі) та Орісса (Чатарпур). Видобутком РЗМ в Індії займається лише одне державне підприємство Indian Rare Earths Limited, яке працює з 1927 р. (з 1947 р. експорт монациту заборонено). Серед інших відоме також родовище Кулампатта, штат Мадрас, яке представлено крупнозернистими гранітами з фергусонітом і уранінітом, а також іншими рідкісноземельними мінералами, з якими асоціюється гранат, слюда, магнетит, циркон, турмалін та рутил.

На заході Австралії розташоване родовище Маунт-Вельд, за оцінками спеціалістів його запаси здатні забезпечити до 20% ринку РЗМ упродовж 30 років. Це родовище з 2011 р. освоює компанія Lynas Corp., якій також належить найбільший у світі завод з переробки сировини в Малайзії. Запуск заводу планували на 2012 рік, але через протести місцевих жителів і екологів він наразі простоює, а шахта тим часом зазнає збитків, і акції компанії перебувають на п’ятирічному мінімумі. До речі, у 2009 р. китайська China Nonferrous Metal Mining Group вже пропонувала купити 51,6% акцій Lynas Corp., але в 2011 р. угоду було заблоковано урядом Австралії. Нині у країні реалізують два великі проекти з розробки родовищ Ноланс-Бор у Північних Територіях та Даббо у штаті Новий Південний Уельс.

Серед інших країн, які займаються розробкою родовищ РЗМ, необхідно назвати В’єтнам та Малайзію. У В’єтнамі видобуток РЗМ активізувався за сприяння Японії, яка зацікавлена у спільній розробці родовищ цієї країни, щоб зменшити залежність від імпорту з Китаю. Зокрема в’єтнамська Lai Chau-VIMICO Rare Earth Joint Stock Company та японська Dong Pao Rare Earth Development Company з 2012 р. проводять спільний видобуток у Там Дуонг, провінція Лай Чау з перспективою отримання до 10 тис. т РЗМ на рік. Інтерес також становить розробка родовищ Малайзії, де у січні 2014 р. розпочато дослідження покладів поблизу містечка Мерапох, штат Паханг. Попередні дослідження виявили наявність в руді оксидів усіх 15 лантаноїдів.

На завершення огляду світових запасів РЗМ відзначимо, що у 2011 р. група японських дослідників виявила величезні поклади РЗМ у мулистих відкладеннях на дні Тихого океану поблизу Гаваїв та східніше Таїті, у Французькій Полінезії. За приблизними розрахунками, обсяг цих покладів, які характеризуються високою концентрацією РЗМ, становить близько 100 млрд т. Однак говорити про можливість їх видобутку у найближчій перспективі не доводиться, оскільки глибина залягання ресурсів коливається від 3,5 до 6 км, що потребує вирішення багатьох технічних, економічних та фінансових питань. Крім того, триває пошук нових родовищ, що дає позитивні результати. Так, на початку 2015 р. було повідомлено відразу про кілька нових комерційно привабливих родовищ РЗМ на Лабрадорі та в Перу [7, 8].



Глобальний ринок РЗМ. Сьогодні світовим монополістом у даному сегменті ринку є Китай, який не тільки володіє найбільшими природними запасами РЗМ, а й продукує близько 90% світового видобутку цієї сировини. Зокрема у 2010 р. у світі було видобуто близько 134 тис. т РЗМ, з них 130 тис. т – у Китаї (97%, табл. 1.67).

Китай почав проводити далекоглядну протекціоністську політику стосовно РЗМ з початку 1990-х років. Повною мірою використовуючи переваги сировинної бази та низьку собівартість видобутку через використання дешевої робочої сили і низькі вимоги щодо забруднення навколишнього середовища, протягом останніх 10-15 років Китай постачав РЗМ на глобальний ринок за демпінговими цінами. Це викликало істотне зниження середньої вартості РЗМ у період 1991–2007 рр. Через зниження рентабельності більшість РЗМ-виробництв за межами Китаю згорнулось, оскільки половину концентратів металів і отриманих під час їх первинної переробки сумішей китайці відправляли на сепараторні заводи в розвинених країнах. Паралельно із демпінговим зниженням цін на РЗМ Китай проводив політику локалізації на своїй території замкнутого циклу виробництва (від видобутку сировини до виготовлення готових виробів), чим забезпечив собі доступ до ринків кінцевої продукції з високою доданою вартістю.



Таблиця 1.67

Світовий видобуток РЗМ з 2010 по 2013 рр. (у перерахунку на оксиди металів) [6, 9]




Країна

Видобуток, т/рік

2010

2011

2012

2013

Китай

130 000

105 000

100 000

100 000

США





800

4 000

Індія

2 900

2 900

2 800

2 800

СНД





2 400

2 400

Австралія



2 200

3 200

2 000

В’єтнам





220

220

Бразилія

550

250

150

140

Малайзія

350

280

100

100

Разом

133 800

110 630

109 670

111 660

Отримавши таким чином тактичну перемогу, Китай у 2010 р. оголосив про значне скорочення експорту РЗМ, а також про намір повністю його припинити у 2015–2016 рр., що пояснив зростанням внутрішнього споживання та поступовим вичерпуванням сировинної бази. При цьому експортні квоти були знижені на 40% порівняно з квотами 2009 р. (рис. 1.78). Як результат, ціни на світовому ринку РЗМ зросли у 5-20 разів (залежно від рідкісноземельного елемента), досягнувши свого історичного максимуму влітку 2011 р. (рис. 1.79). Одночасно із зниженням експортних квот Китай поступово скоротив видобуток РЗМ за період з 2010 по 2013 рік на 20,5 % (табл. 1.67).

Основні країни–споживачі РЗМ (Японія, США, Південна Корея і країни ЄС), відчувши загрозу безпеці своїх національних економік, вжили невідкладних заходів з розвитку науково-технологічної бази та підтримки компаній з диверсифікованими джерелами сировини. Зокрема у США компанія Molycorp створила глобальний вертикально інтегрований холдинг шляхом поглинання розділового виробництва в Естонії Силмет у 2011 р. та технологічного лідера галузі – канадської компанії Neo Material Technologies Inc., яка спеціалізується, зокрема, на виробництві порошків магнітних сплавів системи Nd-Fe-B. У 2012 р. Японія реалізувала ряд проектів з диверсифікування поставок шляхом видобутку РЗМ у Казахстані, Індії та В'єтнамі (спільно з місцевими компаніями). Зокрема у 2012 р. в Казахстані запущено завод з виробництва концентратів РЗМ SARECO, також планується створення заводу з розділення РЗМ і виробництва магнітів. Південна Корея в
рис4

Рис.1.78. Експортні квоти Китаю на РЗМ з 2005 по 2014 рік (у перерахунку на оксиди металів) [9]

рис5_1
Рис. 1.79. Динаміка зміни цін на РЗМ порівнянно з цінами на золото

(у % до цін січня 2008 р.) [8]

особі державної компанії KORES бере участь в освоєнні РЗМ-родовищ у ПАР. Країни ЄС укладають угоди про співпрацю із країнами–виробниками РЗМ, а також виділяють банківські гарантії на їх постачання. Крім того, у відповідь на обмеження експортних квот США, Японія та ЄС подали позов проти Китаю до Світової організації торгівлі (СОТ), оскільки відчули свою надмірну залежність від поставок РЗМ, адже ця сировина застосується для виробництва інноваційної та наукомісткої продукції.

Як наслідок, ціни на РЗМ знизились і протягом останнього часу не зазнають значних коливань (рис. 1.79, табл. 1.68). Експерти також прогнозують, що вжиті заходи дозволять до 2018 р. майже удвічі знизити частку Китаю на світовому ринку (рис. 1.80). При цьому ряд аналітиків вважає, що найпотужнішими виробниками, окрім Китаю, стануть США та Австралія.
Таблиця 1.68

Середні ціни на оксиди РЗМ за період 2008–2013 рр. [10]




Оксид

Ціна, дол./кг

2008

2010

2011

2012

2013

Лантану

7

53

66

24

8

Церію

5

50

59

25

8

Неодиму

27

80

244

122

65

Диспрозію

110

295

2 032

1 086

561

Тербію

650

605

2 974

2 074

954

Європію

475

625

3 800

2 413

1 110

У 2013 р. СОТ встановила, що китайська система квот на експорт РЗМ порушує правила світової торгівлі. Китай намагався оскаржити це рішення, проте його апеляція була відхилена у серпні 2014 р. Станом на кінець 2014 р. Китай експортував 24,866 тис. т РЗМ, що істотно нижче квоти на 2014 р., яка становила 30,610 тис. т (див. рис. 1.78). У 2013 р. обсяги експорту також були менші, ніж квоти. При цьому сьогодні частка Китаю у світовому видобутку РЗМ скоротилась до 86%, що свідчить про поступову втрату Китаєм лідерства. Це змусило КНР переглянути свою політику, і в грудні 2014 р. було ухвалено рішення про скасування експортних квот на РЗМ у 2015 р.

Додатковою причиною такого рішення могло послужити загальне зниження обсягів торгівлі РЗМ упродовж останніх років. Зокрема у 2012 р. обсяги торгівлі знизилися на 18% і становили 64,9 тис. т (у вартісному вираженні більш ніж з 4,35 млрд дол. до 2,661 млрд дол.), причому практично синхронно – як чистими металами (до 566 млн дол., на 39%), так і сполуками РЗМ (до 2,094 млрд дол., на 52%). При цьому спостерігається загальна тенденція до збільшення обсягів торгівлі чистими РЗМ з одночасним зниженням торгівлі сполуками. Так, у 2014 р. торгівля чистими РЗМ у загальному обсязі ваги у світі становила 16%, а решта 84% припало на сполуки РЗМ.
рис6

Рис. 1.80. Прогнозовані обсяги світового виробництва РЗМ (у перерахунку на оксиди металів) [9]
Додатковою причиною такого рішення могло послужити загальне зниження обсягів торгівлі РЗМ упродовж останніх років. Зокрема у 2012 р. обсяги торгівлі знизилися на 18% і становили 64,9 тис. т (у вартісному вираженні більш ніж з 4,35 млрд дол. до 2,661 млрд дол.), причому практично синхронно – як чистими металами (до 566 млн дол., на 39%), так і сполуками РЗМ (до 2,094 млрд дол., на 52%). При цьому спостерігається загальна тенденція до збільшення обсягів торгівлі чистими РЗМ з одночасним зниженням торгівлі сполуками. Так, у 2014 р. торгівля чистими РЗМ у загальному обсязі ваги у світі становила 16%, а решта 84% припало на сполуки РЗМ.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка