«механізм та види рефінансування банків центральними банками держав»




Сторінка2/3
Дата конвертації19.04.2016
Розмір0.57 Mb.
1   2   3
) стартувала в кінці 2008 року та полягала у викупі цінних паперів на 1,15 трлн.дол.США. Друге кількісне пом’якшення почалось в 2010 та обмежилось 600млрд.дол.США. В 2012 запустили програму QE3 i передбачала необмежений викуп облігацій на 40 млрд.дол.США в місяць, чим i оперує до теперішнього часу. За рахунок цих програм Федеральна резервна система США збільшила свій баланс більше ніж в 4 рази [23].

Динаміку змін балансу центрального банку США представлено на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 – Динаміка грошових надходжень до центрального банку США за 2011-2014 рр, млн.дол. США [24]

Дещо іншої політики рефінансування та встановлення ставок рефінансування притримується центральний банк Німеччини − Бундесбанк. Він поступово знижував відсоткові ставки задля збільшення обсягів рефінансування та стабілізації економічної ситуації в країні та стабільної ліквідності комерційних банків. Для порівняння представимо зміну ставок рефінансування Бундесбанку за 2011-2013 роки (рис. 2.4).

Рисунок 2.4 – Динаміка зміни ставки рефінансування Бундесбанку 2011-2013 рр, % [25]


Ми бачимо, що протягом аналізованого періоду постійно понижувалась відсоткова ставка, оскільки Європейський центральний банк проводить таку грошово-кредитну політику, де намагається понижувати ставки рефінансування задля стабілізації економіки. У 2013 році процентна ставка досягла рекордно низького рівня 0,25%. Проводяться заходи щодо пом’якшення монетарної політики, чим нижча ставка рефінансування – тим більший потік ліквідності доступний комерційним банкам. Така політика проводилась для того щоб виводити єврозону з кризової ситуації та залишати інфляцію на низькому рівні.

Однак, необхідно розглянути доходи Бундесбанку для порівняння ефективності роботи центрального банку та банківської системи. Адже зі зменшенням процентної ставки однозначно зміняться i об’єми наданих кредитів, що впливають на загальний дохід центрального банку. Зміна доходів Бундесбанку від наданих кредитних ресурсів представлена на рисунку 2.5.


Рисунок 2.5 – Динаміка зміни процентного доходу Бундесбанку у 2011- 20133 рр, млрд.євро [26]
Головним джерелом прибутку Бундесбанку в 2013 році є процентний дохід, який знизився в порівнянні з 2012 роком – з 11 млрд до 7,4 млрд євро. На скорочення цієї статті доходів вплинуло зниження відсоткової ставки в 2013 році до 0,25 %. Не дивлячись на зниження доходів від рефінансування, Бундесбанк зміг збільшити свій дохід в 2013 році, оскільки він не мав необхідності переводити додаткові кошти на ризикові резерви. Резерви банку, які сформовані на випадок покриття збитку по простроченим кредитам, не були змінені i залишалися на рівні 14,4 млрд.євро. Президент Бундесбанку додав, що було б не вірним скорочувати резерви на покриття ризиків, оскільки у зв’язку з пониженням відсоткової ставки Бундесбанк очікує отримати менший прибуток, що в результаті скоротить фінансові ресурси [27].

Розглянемо застосування політики рефінансування Центральним банком Російської Федерації. Центральний банк використовує широкий спектр інструментів рефінансування комерційних банків застосовуючи операції РЕПО, ломбардні кредити та ломбардні кредитні аукціони, кредити «овернайт» та депозитні операції. Таким чином підтримуючи ліквідність комерційних банків в належному стані.

Динаміку зміни ставки Центральним банком Російської Федерації можна проаналізувати за допомогою наступного рисунка 2.6.
Рисунок 2.6 – Динаміка зміни ставки рефінансування Центральним банком Російської Федерації за 2010-2013 рр, % [28]

Рада директорів Центрального банку Російської Федерації прийняла рішення залишити процентні ставки по основних операціях надання i абсорбування ліквідності на колишньому місці. Про таке рішення повідомив департамент зовнішніх i громадських зв’язків Центрального банку Російської Федерації. Ставка рефінансування також залишається без змін – 8,25 %, що ми можемо прослідкувати на рисунку. На попередньому засіданні 2 квітня 2013 року рада директорів центрального банку знову залишила ставку рефінансування та тому ж рівні.

Ми можемо спостерігати тенденцію до понижених процентних ставок в порівнянні з попередніми роками, що підтверджується політикою дешевих грошей, яку проводить Центральний банк Російської Федерації. Якщо ставки знижуються, то більше кредитних ресурсів стають доступними. Таку політику обирали задля того, щоб з урахуванням внутрішніх i зовнішніх макроекономічних тенденцій поточного рівня ставок грошового ринку, забезпечити баланс між інфляційними ризиками i ризиками низькою економічною активністю.

В таблиці 2.1 наведені об’єми кредитних ресурсів, які надав Центральний банк Російської Федерації протягом 2010-2013 рр.


Таблиця 2.1 – Об’єми наданих кредитних ресурсів Центральним банком Російської Федерації з 2010 по 2013 р, млн.руб. [29]

Роки

Кредити овернайт

Ломбардні кредити

Кредити,забезпечені активами чи поручительством

2010

229939,60

74933,00

334557,00

2011

208961,12

122742,68

431310,64

2012

172283,56

211227,47

1520368,91

2013

146485,55

224889,78

1904104,42

Аналізуючи таблицю, ми можемо побачити, що найбільше кредитних ресурсів з 2011 по 2013 рік було видано за допомогою кредитів, забезпечених активами чи поручительством. Вони становлять найбільшу частку виданих по об’ємах кредитів. Чітко прослідковується тенденція до зростання об’ємів ломбардних кредитів, які займають друге місце по об’ємах наданих центральним банком. На третьому місці знаходяться кредити овернайт, що займають найменшу частку загального обсягу рефінансованих коштів. Протягом аналізованого періоду можемо зазначити, що в 2013 році зафіксований найбільший об’єм наданих кредитів, що характеризує погіршення економічної кон’юнктури країни та зменшення ліквідності комерційних банків. Проте ставки рефінансування за поданими кредитами постійно змінювались протягом 2011-2013 років. Наочніше динаміку об’ємів кредитування зобразимо на рисунку 2.7.

Рисунок 2.7. – Динаміка зміни об’ємів кредитування Центрального банку Російської Федерації за2010 -2013рр, млн.руб. [29]
Отже, підсумовуючи інформацію наведену в пункті 2.1 необхідно сказати, що політика рефінансування та механізми застосування її у трьох різних країнах США, Німеччині та Російській Федерації відрізняються один від одного. Федеральна резервна система націлена на операції на відкритому ринку та з купівлею-продажем державних цінних паперів, оскільки в США гарно розвинутий ринок цінних паперів. Тому найактивніше Федеральні резервні банки США використовують саме цей інструмент рефінансування. Бундесбанк застосовує пом’якшену монетарну політику, понижаючи при цьому ставки рефінансування. Згідно чого зростають об’єми наданих кредитних ресурсів. Центральний банк Російської Федерації широко використовує багато різноманітних операцій рефінансування, для підтримки ліквідності комерційних банків.

Можна виділити одну загальну рису в механізмі рефінансування – це тенденція до зниження ставок рефінансування у всіх досліджуваних країнах, що спрямовується до залучення фінансових ресурсів, підтримці ліквідності банків та покращення грошово-кредитного регулювання.


2.2 Вітчизняний досвід рефінансування банків Національним банком
України

В Україні найголовнішим органом валютної та грошово-кредитної системи є Національний банк України. Однією з функцій НБУ полягає у здійсненні кредитного обслуговування комерційних банків. Якщо у комерційних банків з’являється потреба у підтримці ліквідності банку, то вони звертаються до Національного банку України. Отже головна мета, з якою здійснюється кредитування комерційних банків – це підтримка ліквідності комерційних банків у разі непередбачуваних кризових явищ. Кредитування здійснюється за допомогою операцій РЕПО, кредити надані шляхом проведення тендера, дисконтування векселів, кредити овернайт, рефінансування через операції на відкритому ринку та різні стабілізаційні кредити.

Звернемо увагу на загальний обсяг наданих кредитів НБУ комерційним банкам, що представлені в наступній таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Об’єм наданих кредитів НБУ комерційним банкам за 2011-2013 рр, млн.грн. [31]


Роки

Півріччя

Загальний обсяг наданих кредитних ресурсів, млн.грн

Середньозважена відсоткова ставка, %

Усього

у т.ч. за операціями овернайт

2011

I півріччя

430644,3

2,4

1,7

ІІ півріччя

583054,3

7,8

6,7

2012

I півріччя

515113,1

4,3

3,5

ІІ півріччя

613516,9

12,7

11,6

2013

I півріччя

350556,4

2,2

1,9

ІІ півріччя

555771

4,2

3,9

З таблиці ми можемо дійти до таких висновків, що Національний банк України надає комерційним банкам кредит задля підтримки стабільності у критичних ситуаціях. Отже ми можемо побачити, що найбільше надавались кредити комерційним банкам у 2012 році як i першому півріччі − 515113,1 млн.грн, так i у другому − 613516,9 млн.грн. Порівнюючи за останні 3 роки, можна сказати, що I півріччя 2011 року було найбільш стабільним, адже видалось найменше кредитних ресурсів за аналізований період. За 2013 рік було видано кредитів на суму 906327,4 млн.грн.

Коливання зміни середньозваженої процентної ставки рефінансування представлені на рисунку 2.8.

Рисунок 2.8 – Середньозважена відсоткова ставка Національного банку України протягом 2011-2013 рр, % [32]


З даного рисунку видно, що у 2012 році значно підвищилась середньозважена процентна ставка. Таке підвищення ставки відсотка зумовлене значним порушенням стабільності функціонування банківської системи в Україні. Звісно, таке значне коливання процентної ставки можливе зростанням попиту на деякі види кредитних ресурсів, що i зумовило таке підвищення відсоткової ставки. Отже коли комерційні банки потребують більше кредитних ресурсів, то Національний банк України підвищує ставку рефінансування на певний вид кредитування. У 2013 році ми бачимо значне зниження середньозваженої процентної ставки, що пояснюються деякою стабілізацією банківської системи в Україні

В таблиці 2.3 наведені обсяги кредитів, що надаються Національним банком України за допомогою різних інструментів рефінансування.


Таблиця 2.3 – Динаміка кредитів рефінансування Національного банку України за 2011-2013 рр, млрд.грн. [33]

Показник

Роки

2011

2012

2013

Обсяг, млрд.грн

Процентна ставка, %

Обсяг, млрд.грн

Процентна ставка %

Обсяг, млрд.грн

Процентна ставка, %

Кредити надані через тендер

1,6

12,5

11,7

7,7

7,9

6,8

Кредити овернайт

4,6

9,4

28,7

8,8

8,5

7,6

Операції РЕПО

2,5

12,6

56,7

7,9

44,6

6,9

Стабілізаційні кредити

61,2



0,5

9,5

40,6

8,9

Всього

69,9



97,6



101,6



Аналізуючи таблицю, можна визначити, що у зв’язку з погіршенням економічної ситуації в країні, збільшувались обсяги рефінансування центральним банком з кожним роком. З таблиці видно, що за аналізований період у 2012 році найбільша частка наданих кредитів шляхом операцій РЕПО – 56,7 млрд.грн та кредитів «овернайт» – 28,7 млрд.грн. Найбільша частина в загальній сумі кредитів операції РЕПО займають майже 58 %. Така частина операцій РЕПО у структурі операцій рефінансування зумовлена розвитком ринку державних цінних паперів. У 2011 році 87 % від всієї суми наданих кредитів становили стабілізаційні кредити, хоча в 2012 році їх було видано набагато менше. За поданою вище інформацією наочно зобразимо динаміку змін обсягів наданих кредитів за аналізований період (рис.2.9)

Рисунок 2.9 – Динаміка змін обсягів кредитних ресурсів НБУ комерційним банкам протягом 2011-2013 рр, млрд.грн. [30]


Прослідковується чітка тенденція до зростання обсягів наданих кредитних ресурсів комерційним банкам. У 2012 році обсяги кредитних ресурсів зросли маже на 40%, що пояснюється погіршенням економічної кон’юнктури держави. В порівнянні з попереднім роком у 2013 році обсяг надходжень кредитних ресурсів до комерційних банків зріс на 4 %, що також підтверджується зниженням ліквідності банків, що в свою чергу призвело до потреби в кредитуванні додаткових коштів.

Національний банк України врегульовує ставки рефінансування в залежності від економічної ситуації в країні. Також одним з головних факторів, що впливають на рівень процентної ставки є рівень необхідності в отриманні миттєвих кредитних ресурсів, рівень ризику банку в отриманні додаткових коштів та безпосередньо центрального банку в отриманні процентного доходу.

На наступному рисунку можна прослідкувати тенденцію коливань процентних ставок за різними інструментами рефінансування (рис.2.10)
Рисунок 2.10 – Коливання процентних ставок за різними інструментами рефінансування НБУ протягом 2011-2013 рр, % [34]
З рисунку бачимо тенденцію до зменшення процентних ставок за різними видами кредитів, що означає деякі покращення в економічній ситуації країни, що відображається на ліквідності банків. Хоча й обсяги кредитування зростають, ставки відсотка незначною мірою зменшуються задля стабілізації економіки та спроможності комерційних банків повернути позичені кошти. Хоча в 2011 році Національний банк України проводив жорстку валютно-кредитну політику, де значно підвищив процентні ставки, що значно вплинуло на вартість фінансування комерційних банків. Необхідно відмітити, що в 2012 та 2013 році з’явилась необхідність стабілізаційних кредитів за порівняно високими процентними ставками, що характеризує погіршення економічного становища в країні. Тому, як видно з рисунку, комерційні банки потребували в миттєвих додаткових коштах для підтримки своєї ліквідності.

Наочніше динаміку змін обсягів кредитування та процентних ставок можна побачити на рисунку 2.11.


Рисунок 2.11 – Динаміка зміни обсягів кредитування, облікової ставки та середньозваженої ставки за всіма інструментами рефінансування НБУ протягом 2011-2013рр. [30, 32, 34]


На рисунку прослідковується тенденція до зменшення облікової ставки НБУ, середньозваженої ставки за всіма інструментами рефінансування та збільшення обсягів рефінансування Національним банком України. Отже можемо зробити висновок, що банківська система знаходиться не в стабільному стані, що підтверджується зростанням потреби в кредитних ресурсах НБУ. Протягом аналізовано періоду НБУ активно здійснював підтримку ліквідності банку за допомогою кредитів овернайт, шляхом проведення процентних тендерів та операцій прямого РЕПО з державними облігаціями України [35].

Підсумовуючи інформацію, яка наведена в пункті 2.2 необхідно зазначити, що Національний банк України активно підтримує ліквідність банків за допомогою різних інструментів рефінансування. НБУ використовує прямий та тендерний метод рефінансування комерційних банків. Прямий метод здійснення рефінансування відбувається за фіксованої процентної ставки, на яку комерційні банки не можуть впливати. Тендерний метод дозволяє проведення банками торгів, в яких кредитні заявки комерційних банків задовольняються в залежності від рівня запропонованої ставки. Національний банк України протягом 2011-2013 років поступово знижує ставки рефінансування за різними інструментами рефінансування, задля стабілізації ліквідності комерційних банків в країні. За аналізований період прослідковується збільшення наданих кредитних ресурсів, що свідчить про не стабільність ситуації банківській сфері та країни в цілому.

2.3Проблеми та шляхи реалізації політики рефінансування центральним банком в Україні.

На сучасному етапі розвитку банківської системи в Україні ми можемо визначити певні проблеми в її функціонуванні. Розглядаючи сутність політики рефінансування в Україні та в інших країнах світу можна виявити певні розбіжності в механізмі їх здійснення. Звісно в механізмі реалізації рефінансування існують певні проблеми та недоліки, які ми розглянемо далі.

Першою необхідною проблемою рефінансування в Україні – є проблема забезпечення технічного питання, такого як надання короткострокових кредитів. У світі широко використовуються внутрішньоденні кредити, як однин з інструментів рефінансування. В багатьох країнах надання таких кредитів виступає певною гарантією забезпечення функціонування національної платіжної системи. Дані кредити можуть досягати великих обсягів та виступати важливим фактором підтримки поточної ліквідності комерційних банків [36].

Наприклад в США внутрішньоденні кредити видаються у великих масштабах, та в них існує певна особливість, в якій не передбачається врегулювання розрахунку пов’язаного з перерахунком федеральних фондів на рахунки до резервних банків. Також широко використовують даний вид рефінансування країни Європейського союзу. У Швеції кредити можуть надаватися у встановлені межі та без забезпечення, a за умови 100% забезпечення видаються без обмежень. В усіх банках, що входять до системи Європейського центрального банку, застосовують короткострокове рефінансування за допомогою видачі кредитів протягом одного операційного дня. Такий механізм забезпечує безперебійні розрахунки в національній системі та системі TARGET [37].

Російська Федерація також активно використовує внутрішньоденні кредити. Значний попит також складають i кредити овернайт. Якщо ж порівняти це з системою рефінансування Національного банку України, то в нашій державі займають значну частку від всієї сукупності виданих кредитів − кредити овернайт. Отже це означає, що комерційні банки потребують в отриманні короткострокових кредитів від НБУ, задля підтримки ліквідності протягом дня.

Отже на нашу думку, можна використати такий вид рефінансування i в нашій країні. Адже коли комерційний банк не має джерел надходжень грошових коштів при слабкому міжбанківському ринку, то йому необхідні позичкові кошти для стабілізації ліквідності банку та можливості здійснити платіжні розрахунки. Отже основною ціллю внутрішньоденних кредитів − це забезпечення роботи платіжної системи. Національним банком України протягом операційного дня будуть надаватися кошти комерційним банкам, даний кредит повинен бути погашений до кінця операційного дня за рахунок надходжень на кореспондентський рахунок банку. Але якщо кредит не погашається, то його переводять в кредит овернайт. Дані кредити необхідно надавати на платній основі та під забезпечення. Особливістю цього кредиту виступає легкість та простота його отримання, a також швидке проведення певних розрахунків.

Наступною проблемою є недостатньо розвинений ринок державних цінних паперів, в порівнянні з розвитком США. Хоча ми бачимо тенденцію до зростання використання операцій купівлі-продажу цінних паперів, державних облігацій, але не досить широко, як це використовується в інших країнах [38].

Наступною проблемою, що знижує ефективність механізму рефінансування – це порівняно високі ставки рефінансування. На теперішньому етапі ставка становить 8,25%, коли в США вона тримається від 0 до 0,25 %. Це означає, що необхідно знижувати ставки рефінансування на різні інструменти механізму застосування. Коли знижується ставка, то збільшуються обсяги рефінансування. Також великі розбіжності зі ставками на міжбанківському ринку, що не дає можливості нормальному функціонуванню комерційним банкам. Отже необхідно приблизити відсоткові ставки . Дивлячись на світовий досвід, досить висока ставка рефінансування сприятиме зниженню обсягів рефінансування [39].

Ще однією з проблем діючого механізму рефінансування є недостатній контроль за цільовим використанням кредитів. Важливою проблемою для системи може мати те, що кредити надані НБУ використовуються не за призначенням. Це означає, що отримані кошти банку можуть використовувати з метою спекуляції валюти на валютному ринку, та вивезення її за кордон країни. Отже вирішення цієї проблеми може бути здійснено шляхом посиленого контролю та фінансовою звітністю про використання наданих кредитів [40].

Необхідно відмітити, що численні не стандартизовані інструменти, ставки рефінансування та різний строк операцій можуть призвести до погіршення процентної політики, що може негативно позначитись на вартості кредитних ресурсів.

Отже, можемо визначити основні шляхи розвитку політики рефінансування в Україні:


  • підтримувати ліквідність банків необхідно переважно за допомогою короткострокового рефінансування, за умови надійного забезпечення;

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка