Метод обстеження при якому визначається поріг збудливості пульпи зуба




Сторінка1/4
Дата конвертації25.04.2016
Розмір0.62 Mb.
  1   2   3   4

  1. Сіалографія це:




  1. Метод обстеження при якому визначається поріг збудливості пульпи зуба:




  1. При патології окремих зубів або груп зубів застосовують:




  1. Метод дослідження при якому визначається збудник та його чутливість до антибактеріальних препаратів це:




  1. Основною причиною карієсу серед названих нижче є:




  1. При якому каріозному ураженні дно каріозної порожнини сягає меж біляпульпарного дентину ?




  1. Пацієнт Н.,40 років скаржиться на самовільні приступоподібні болі в ділянках верхньої та нижньої щелеп, у висковій та потиличній ділянках справа. Болі з"явились раптово вночі, дещо стихали після прийому НПЗП. Об’єктивно: глибока каріозна порожнина в 47 зубі, зондування болюче.




  1. Пацієнту Н., 30 років встановлено діагноз: гострий верхівковий гнійний періодонтит 24 зуба. Яку невідкладну допомогу має надати лікар?




  1. Рентгенологічна картина при хронічному гранулюючому верхівковому періодонтиті:




  1. Перкусією зубів визначається:




  1. Під час огляду у пацієнта Н. виявлено, що 24 зуб сірого кольору, має пломбу. Реакція зуба на перкусію безболісна. Реакція на термічні подразники відсутня. Пальпаторно на слизовій оболонці альвеолярного відростка в області верхівки кореня зуба визначається випинання кісткової стінки. Які додаткові методи дослідження треба провести для постанови діагнозу?




  1. Діагностична пункція проводиться для:




  1. Для дослідження патології окремих зубів застосовують:




  1. Пацієнтка Н., 30 років, біля двох тижнів скаржиться на біль в 15, що виникає від солодкого і швидко проходить після усунення подразника. Об'єктивно: на жувальній поверхні 15 в межах емалі дефект. Краї емалі ламкі, білого кольору. Термометрія, перкусія – безболісні. ЕОД - 6 мкА. Який остаточний діагноз?




  1. Каріозна порожнина знаходиться в плащовому (поверхневому) дентині при:




  1. Пацієнт Н.,60 років, скаржиться на самочинний біль в зубі на нижній щелепі справа. Об’єктивно: в 27 глибока каріозна порожнина, яка з’єднується з порожниною зуба. Зондування різко болюче у розкритій точці. Який найбільш можливий попередній діагноз?




  1. Скарги пацієнта на постійні інтенсивні болі в 15 зубі. В 15 зубі – каріозна порожнина, зуб рухомий. Ясна в ділянці 15 зуба гіперемовані, набряклі. Перкусія зуба болюча. Регіонарний лімфаденіт. Електроодонтодіагностика – 100 мкА. Рентгенологічно: змін в навколо кореневій ділянці немає. Найімовірніший діагноз:




  1. Пацієнт Н.,20 років скаржиться на постійний біль, що підсилюється при накушуванні, симптом "вирослого зуба" на верхній щелепі справа. При огляді: в 24 глибока каріозна порожнина, що сполучається з порожниною зуба. Перкусія різко болюча, зондування безболісне, слизова оболонка в проєкції верхівки зуба гіперемована, при пальпации болюча. який можливий діагноз у хворого?




  1. Набір інструментів,який використовують для обстеження порожнини рота:




  1. Інцизійна біопсія це:




  1. Для дослідження патології зубних рядів та щелеп застосовують:




  1. Найбільш інформативним УЗ обстеження буде при:




  1. Метод обстеження, який не відноситься до інструментальних:




  1. Пацієнт Н.,30 років, звернувся зі скаргами на наявність каріозної порожнини і появу короткочасного „блискавичного” болю, який проходить через 1 – 2 хвилини після припинення дії термічних і хімічних подразників. Об’єктивно: глибока каріозна порожнина, стінки і дно порожнини містять розм’якшений дентин. При зондуванні відмічається болючість по дну каріозної порожнини. Ваш діагноз:




  1. Каріозна порожнина в межах емалі зуба характерна для:




  1. Пацієнт Н.,45 років скаржиться на самовільний довготривалий біль, що підсилюється вночі, короткі безбольові проміжки. Болі ірадіюють. Глибока каріозна порожнина в 37 зубі, зондування болюче. Діагноз:




  1. Пацієнт Н.,20 років.Скарги відсутні. В проекції верхівки кореня визначається потовщення, болюче при пальпації. Перкусія зуба неболюча, вхід у вічка каналів відкритий, зондування не викликає болю. Рентгенографічно: в ділянці верхівки кореня вогнище деструкції кістки розміром 5х6 мм з чітко обмеженими контурами. Діагноз:




  1. Пацієнт Н., 30 років скаржиться на постійний інтенсивний пульсуючий біль у зубі верхньої щелепи. Доторкування до зуба провокує різкий біль. Біль у зубі виникає не вперше. 34 зуб сірого кольору, каріозна порожнина сполучається з порожниною зуба. Слизова оболонка ясен у ділянці 34 и35 зубів гіперемована, набрякла, болісна під час пальпації. Підщелепні лімфовузли зліва збільшені в розмірах. Слабко болісні під час пальпації. На рентгенограмі: деструкція кортикальної пластинки альвеоли , деформація періодонтальної щілини і вогнище розрідження кісткової тканини з нечіткими обрисами біля верхівок кореня. Поставте діагноз.




  1. Пацієнт Н.50 років, який страждає на цукровий діабет, звернувся до хірурга з метою хірургічної санації порожнини рота. Для вирішення питання можливого оперативного втручання хірург направив хворого на аналіз крові на цукор. Які повинні бути нормальні показники цукру крові?




  1. Для діагностики грибкового ураження найбільш інформативним буде:




  1. Ексцизійна біопсія це:




  1. Додатковий метод обстеження, який не відносяться до лабораторних




  1. Пацієнт Н., 40 років, скаржиться на короткочасний біль від солодкого в зубі на нижній щелепі. Об'єктивно: в 36 каріозна порожнина з вузьким вхідним отвором, в межах навколопульпарного дентину. Дентин м'який, каріозна порожнина з порожниною зуба не сполучається, зондування дна чутливе, перкусія 36 безболісна, термодіагностика - біль, який одразу зникає після усунення подразника. Який найбільш вірогідний діагноз?




  1. Скарги пацієнта при поверхневому карієсі на:




  1. Пацієнт Н., 30 років скаржиться на гострий, самочинний, нічний біль у зубі на верхній щелепі справа. Біль триває 3 доби, має пульсуючий характер, віддає у вилицю і практично не зникає. Об’єктивно: в 15 глибока каріозна порожнина. Зондування болюче по всьому дну. Холодовий подразник зменшує інтенсивність болю. ЕОД 55 мкА. Поставте діагноз:




  1. Скарги хворого при хронічному верхівковому гранулюючому періодонтиті:




  1. Пацієнт Н.,10 років скаржиться на постійний пульсуючий біль, відчуття вирослого зуба на нижній щелепі зліва. Зуб раніше не лікований. Встановлено діагноз: гострий гнійний періодонтит 36. Проведена медикаментозна та інструментальна обробка кореневих каналів. Оберіть тактику подальшого лікування.




  1. Що з переліченого можна вважати абсолютним протипоказом до місцевого знечулення :




  1. Знечулення біля овального отвору відноситься до:




  1. Лікарська тактика при анафілактичному шоці:




  1. У пацієнта Н., 30 років, при проведенні інфраорбітальної анестезії внаслідок ушкодження судини ін'єкційною голкою утворилась гематома підочної ділянки. Якими мають бути дії лікаря безпосередньо після розвитку ускладнення?




  1. Пацієнту Н., 30-ти років виготовляються металокерамічні мостоподібні протези з опорою на девітальні 45,46,47. Для препарування уступу лікарем була проведена аплікаційна анестезія 10% розчином лідокаїну. Через 45 хвилин препарування пацієнт поскаржився на набрякання щік, язика, збільшення нижньої губи. Яка патологія розвинулася у пацієнта?




  1. Пацієнт Н., 30-ти років звернувся до лікаря-стоматолога з приводу видалення 26 зуба. Після проведення туберальної анестезії хворий відчув біль у місці ін'єкції. Слідом за цим відзначалося швидке наростання набряку тканин і обмеження відкриття рота. Чим обумовлений такий стан?




  1. Для аплікаційного знечулення застосовують анестетики наступної концентрації:




  1. Пацієнт Н., 40 р. поступив в щелепно-лицеве відділення лікарні з діагнозом: травматичний перелом нижньої щелепи. Хворому планується операція під загальним наркозом. Які препарати призначають для зменшення секреції слини?




  1. Всі методи місцевого знеболювання поділяються на:




  1. Хворий 50 років звернувся до лікаря-стоматолога з метою видалення 36 зуба за санаційними показаннями. Хворий рік тому переніс інфаркт міокарду, страждає на стенокардію напруження. Оберіть найбільш раціональний метод знеболення:




  1. З метою профілактики інтоксикації лідокаїном, яку максимальну разову дозу введення його 2% розчину не слід перевищувати?




  1. Яка анестезія показана при видаленні нижнього ікла у дитини 5 років, що має в анамнезі епілепсію?




  1. Знечулення біля горба верхньої щелепи відноситься до:




  1. Який розчин лідокаїну застосовують для провідникової анестезії?




  1. У пацієнта Н.,40 р. діагностовано хронічний одонтогенний верхньощелеповий синусит із наявністю нориці в ділянці лунки 26 зуба. Необхідно знечулити 2 гілку трійчастого нерва. До якого отвору на основі черепа необхідно підвести анестетик, щоб провести радикальну гайморото- мію під місцевим центральним провідниковим знеболенням?



  1. Пацієнт Н., 30 років звернувся до хірурга-стоматолога з метою санації порожнини рота. Після проведення анестезії хворий відчув різку слабкість, нудоту, стиснення за грудиною, болі в сердці. Втратив свідомість. Шкірні покриви бліді,зіниці на світло не реагують. Пульс ниткоподібний, артеріальний тиск не визначається. Про який стан можна думати?




  1. У пацієнта Н., 40 років під час проведення операції резекції верхівок коренів 11, 21 і 22 зубів відмічено блідість та синюшність шкірних покривів, які вкриті холодним липким потом, різке зниження артеріального тиску (80/50мм рт.ст.). Хворий скаржиться на слабість. Свідомість збережена. Який стан розвинувся у хворої?




  1. У пацієнта Н., 20 років планується розкриття абсцєдуючого фурункула верхньої губи. Який вид анестезії показаний для проведення даного втручання?



  1. У пацієнта Н.,30 років,під час видалення 17 зуба, з'явились шум у вухах, побіління шкіри, слабкість. Свідомість збережена. Яка тактика найбільш доцільна під час надання невідкладної допомоги?




  1. Пацієнт Н., 60 років готується до оперативного втручання під загальним знеболенням. Який препарат потрібно ввести хворому під час премедикації для профілактики ускладнень пов'язаних із збудженням блукаючого нерва?




  1. Який препарат додають до місцевоанестезуючих засобів з метою пролонгації їх дії ?




  1. Для якого виду знеболення застосовують кетамін




  1. Якої кількості 2%-го лідокаїна достатньо для проведення провідникової анестезії?




  1. Знечулення біля ментального отвору відноситься до:




  1. Пацієнт Н.,4р. .Д-з:гострий гнійний періостит верхньої щелепи зліва. Показане оперативне




  1. Для якого виду знеболення застосовують діпріван?




  1. Через 1 хвилину після проведення торусальної анестезії 2% розчином новокаїну 4 мл з приводу видалення 17, хворий почав скаржитися на відчуття утруднення дихання. Об'єктивно: верхня та нижня губи, слизова оболонка гортані та порожнини рота набряклі, різко гіперемійовані. Яке ускладнення виникло в хворого?




  1. Пацієнту Н.,40 р. проводилася операція - радикальна гайморотомія з пластичним закриттям соустя через лунку видаленого 27 зуба. Після проведення інфільтраційної і всіх периферичних провідникових анестезій на верхній щелепі зліва через 3 хвилини хворий відмітив двоїння в лівому оці, неможливість його.закрити. Яка з- проведених анестезій є причиною вище вказаних скарг хворого?




  1. Пацієнт Н.,20 р. отримав поранення щоки. Рана не сполучається з порожниною рота. Оберіть метод знеболення для хірургічної обробки рани?




  1. Під час проведення анестезії у пацієнта Н., 70 років, з'явились скарги на біль за грудиною, іррадіація болю в ліву лопатку. Відмічається блідість слизових та шкірних покривів, асиметрія пульсу на сонних артеріях. Встановіть вірогідний діагноз?




  1. Вкажіть знеболюючі розчини четвертого покоління:




  1. Пацієнт Н., 40 р. поступив в щелепно-лицевий відділ лікарні з діагнозом: флегмона дна порожнини рота. Хворому планується оперативне втручання під фторотановим наркозом. Який препарат слід використовувати для премедикації?




  1. У пацієнта Н.,30 р.при проведенні інфраорбітальної анестезії внаслідок ушкодження судини ін'єкційною голкою утворилась гематома підочної ділянки. Якими мають бути дії лікаря безпосередньо після розвитку ускладнення?




  1. Хворого А., 52 років, направлено в щелепно-лицевий стаціонар для операції видалення бокової кісти шиї. Хворий страждає на епілепсію. Під яким видом знеболення необхідно провести операцію?




  1. Пацієнту Н., 6 років встановлено клінічний діагноз: "Хронічний гранулюючий періодонтит 55 зуба". Супутній діагноз: "ревматичний ендокардит". Якою повинна бути тактика лікаря-стоматолога?




  1. Збудником епідемічного паротита є:




  1. Слина при гострому сіалоаденіті:




  1. Причиною розвитку хронічного одонтогенного остеомієліта щелепи є:

  2. При гнійно-некротичній (анаеробній) флегмоні дна рота доцільно призначити:




  1. Характерною особливістю ангіни Людвига є:




  1. Пацієнт Н., 40 років, звернувся до стоматолога зі скаргами на слабкість, схуднення, незначне підвищення температури тіла 37,2*C , постійний кашель. В порожнині рота має виразку, дно та краї якої мають зернистий характер, вкрита жовто-сірим нальотом. Тканини, що оточують виразку набряклі. По переферії виразки є дрібні абсцеси. Поставте діагноз?




  1. Пацієнт Н., 30 років,після переохолодження, скаржиться на головний біль в лобній, підочній та щічній ділянках зліва. Об'єктивно: обличчя асиметричне, утруднене дихання через лівий носовий хід, легкий біль при надавлювані на підочну ділянку зліва та на перехідну складку в проекції 24,25 зубів. Перкусія 24,25 зубів болісна, в 24 зубі пломба, рухомості зуба немає, слизова оболонка без змін. На рентгенограмі - зниження пневматизації лівої верхньощелепної порожнини. Який ймовірний діагноз?




  1. У пацієнта Н., 30 років, діагностовано гострий гнійний одонтогенний періостит верхньої щелепи зліва, причиною якогоє 23 зуб. Коронка 23 зуба зруйнована каріозним процесом. 22, 24 зуби інтактні. На прицільній рентгенограмі відмічається розширення періодонтальної щілини 23 зуба. Яке лікування доцільно провести у данному випадку?




  1. У пацієнта Н., 40 років діагностована флегмона дна порожнини рота. Який розтин слід провести при розкритті флегмони, для адекватного дренування?




  1. Пацієнт Н., 10 років, звернувся із скаргами на наявність слабоболючої припухлості в обох білявушно-жувальних ділянках, сухість в порожнині рота, високу температуру тіла (39° С). Хвороба почалась 3 дні тому. Мочки вух відтопирені, при пальпації виявляються три больові точки: попереду козелка вуха, біля верхівки соскоподібного відростка та над вирізкою нижньої щелепи. Слизова оболонка біля сосочків вивідних протоків слинних залоз гіперемована, з них виділяєтся прозора слина в малій кількості. Яка найбільш вірогідна хвороба у хворого?




  1. Місцевим ускладненням хронічного одонтогенного остеомієліта може бути:




  1. Для стимуляції реактивності організма при лікуванні гострого одонтогенного остеомієліта щелеп використовують препарат:




  1. Лікування епідемічного паротиту полягає у проведенні:




  1. Лікування гострого серозного сіалоаденіту полягає у:




  1. Найбільш часто слинокам'яна хвороба уражує:




  1. Типовою клінічною ознакою паратонзилярного абсцесу є:




  1. Найчастіше причиною розвитку періоститу є:




  1. Після періостотомії, при гострому гнійному періоститі, проводять:




  1. Пацієнт Н., 60 років скаржиться на біль у ділянці верхньої щелепи справа, підвищену температуру тіла до 37,5° С, погіршення загального стану. Хворіє 3 дні. Об-но: обличчя асиметричне за рахунок припухлості м'яких тканин правої щоки, пальпація болісна. Коронка 16 зуба зруйнована повністю, перкусія позитивна. Гіперемія і набряк м'яких тканин альвеолярного відростку в ділянці 15, 16, 17 зубів з вестибулярного боку. Який найбільш ймовірний діагноз?




  1. Типовою клінічною ознакою періостита є:




  1. Пацієнт Н.,50-ти років скаржиться на погіршення самопочуття, підвищення температури тіла до 39, 8°С, наявність на шкірі підборіддя болісного осередку. Об'єктивно: на шкірі підборіддя щільний, різкоболючий інфільтрат розміром 3x5 см. Шкіра над ним синьо-червоного кольору. У центрі осередку три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфовузли підборіддя збільшені, болючі. Яке захворювання виникло в пацієнта?




  1. Одонтогенною причиною розвитку ангіни Людвига є запальний процес в ділянці:




  1. Пацієнт Н., 30 років, звернувся до хірурга-стоматолога із скаргами на наявність виразки на нижній губі зліва. Три тижні тому з'явилося на губі незначне почервоніння округлої форми, яке з часом стало інтенсивнішим, а потім утворилася виразка. До лікаря не звертався. Виразку змащував обліпиховою олією, але покращення не наступало. Об'єктивно: на слизовій оболонці нижньої губи зліва виразка овальної форми розміром 1,2 см з рівними, чіткими межами. Дно яскраво-червоне блискуче. Краї виразки мають вигляд валика, що плавно спускається до низу, а в її основі-щільний неболючий інфільтрат. Підщелепові лімфовузли збільшені, неболючі. Шкіра над ними не змінена. Якому захворюванню відповідає клінічна картина?




  1. Стимулює слиновиділення:




  1. Пацієнт Н., 50 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,5-38,0° С, загальну слабкість. 5 днів тому в правій білявушно-жувальній ділянці з'явилася болісна припухлість, що постійно наростала. Захворювання виникло вперше. До лікаря не звертався, приймав "Аспірин". Об'єктивно: обличчя асиметричне за рахунок припухлості в правій білявушно- жувальній ділянці. Шкіра над припухлістю гіперемована, пальпаторно визначається болісний осередок щільно-еластичної консистенції. При масуванні привушної слинної залози з її вивідної протоки виділяється густа слина в малій кількості з домішками гною. Який діагноз Ви поставите?



  1. Пацієнт Н., 40 років, важко дихає, сидить у вимушеному положенні з нахиленою допереду головою, рот напіввідкритий. Обличчя землисто-сірого кольору. В піднижньощелепних, під підборідній ділянках та на передній поверхні шиї щільний болісний інфільтрат, шкіра над яким вкрита багровими плямами, відмічається крепітація. Встановіть попередній діагноз?




  1. Загальними ускладненнями епідемічного паротиту є:




  1. Пацієнт Н., 50 років поступив у клініку щелепно-лицевої хірургії з діагнозом: флегмона дна порожнини рота з поширенням гнійного процесу в крилоподібно-щелепний та біляглотковий простори зліва. Хворому розкрита флегмона, гнійні осередки дреновані, видалені причинні зуби. Призначена масивна антибактеріальна терапія, однак протягом наступних декількох годин стан хворого погіршився. Температура набула інтермітуючого характеру. З'явився різкий головний біль, запаморочення свідомості, ознаки дихальної недостатності, артеріальний тиск знизився до 80/50 мм рт. ст., тахікардія - 150 ударів уд. хв. Розвиток якого ускладнення можна запідозрити у хворого?




  1. Головною клінічною ознакою калькульозного сіалоаденіта є:




  1. Пригнічує слиновиділення:




  1. Типовою клінічною ознакою абсцеса та флегмони язика є:




  1. В день звернення при періоститі щелепи необхідно:




  1. У пацієнта Н., 4О років, діагностовано гострий гнійний одонтогенний періостит верхньої щелепи зліва, причиною якого є 23 зуб. Коронка 23 зуба зруйнована каріозним процесом. 22, 24 зуби інтактні. На прицільній рентгенограмі відмічається розширення періодонтальної щілини 23 зуба. Яке лікування доцільно провести у данному випадку?




  1. Типовою клінічною ознакою флегмони привушно-жувальної ділянки є:



      1   2   3   4


    База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка