Методична вказівка до практичних занять для студентів IV курсу медичного факультету змістовий модуль 2 Основи діагностики, лікування та профілактики основних гастроентерологічних захворювань заняття №1




Скачати 306.46 Kb.
Дата конвертації21.04.2016
Розмір306.46 Kb.
Методична вказівка

до практичних занять для студентів IV курсу медичного факультету

змістовий модуль 2 Основи діагностики, лікування та профілактики основних гастроентерологічних захворювань
ЗАНЯТТЯ № 1

( практичне 7 годин)



Теми: 1. Основні симптоми гастроентерологічної патології- 3год 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ- 2+ 2 год

Мета: Вивчити основні симптоми гастроентерологічної патології, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ. Вміти виділяти загальні та тривожні симптоми. Навчитися інтерпретувати результати ендоскопічних, рентгенологічних, ультразвукових досліджень.

Професійна орієнтація студентів: Знання основних гастроентерологічних скарг, визначення основних гастроентерологічних сиптомів та володіння фізікальними методами обстеження дозволить проводити своєчасну діагностику гастроентерологічної патології. Вміння інтерпретувати результати ендоскопічних, рентгенологічних, ультразвукових досліджень забезпечить значно вищий рівень гастроентерологічної допомоги.
1.     Програма самопідготовки студентів до заняття:
Тема №1 . Основні симптоми гастроентерологічної патології

Тема №2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ.

1. Особливості анатомічної будови шлунково-кишкового тракту.

2.Функціональні особливості шлунково-кишкового тракту.

3. Методика і особливості обстеження хворих на захворювання шлунково-кишкового тракту.

4. Лабораторна та інструментальна діагностика гастроентерологічної патології.

5.Симптоматичне лікування гастроентерологічної патології.


2. Ситуаційні задачі з еталонами відповідей:

Задача 1. На холецистограмі жовчний міхур збільшених розмірів. Після дачі жовчогінних не зменшився:

1. Про що це свідчить? 2. Яке лікування треба призначити?



Еталон відповіді: 1. Про гіпомоторну дискінезію жовчного міхура. 2. Необхідно призначити холекінетики: ксиліт, сорбіт, магнія сульфат, берберін, олію соняшникову, оливкову і ін.

Задача 2. Хворий скаржиться на схуднення, нестійкий стілець з схильністю до проносів. Апетит збережений.

Об'єктивно: Язик вологий, обкладений білим нальотом. Живіт болючий в лівому підребер'ї. При дослідженні калу виявлено креаторею, стеаторею, амілорею.

1. Про яке захворювання можна подумати? 2. Яка з перерахованих копрологічних змін найбільш характерна для даного захворювання?

Еталон відповіді: 1. Про ХП. 2. Стеаторея.

Задача 3. Хворий З., 46 років, скарги на відчуття розпирання в епігастрії, періодичні ниючі болі в епігастрії, печію, відрижку повітрям, неприємний смак у роті, іноді проноси, поганий сон, емоційну лабільність. Фракційне дослідження шлункового соку засвідчило зниження загальної та вільної кислоти як у базальну, так і у стимульовану фазу, а також зменшення рівня пепсину і об'єму шлункового соку.

Сформулюйте діагноз. Які синдроми можна виділити у хворого?



Еталон відповіді: Хронічний аутоімунний гастрит (тип А), фаза загострення. Больовий синдром,синдром шлункової дискінезії, синдром кишкової диспепсії, астеновегетативний синдром.

Задача 4. Хворий К., 40 років, звернувся до лікаря вперше зі скаргами на ниючий біль в епігастральній ділянці, що виникають через 10-15 хв. після прийому їжі, печію, відрижку кислим. Хворіє протягом останніх місяців, не лікувався. При об'єктивному обстеженні відмічається пальпаторна болючість в епігастрії.

Попередній діагноз? План обстеження хворого.



Еталон відповіді: Хронічний гастрит, фаза загострення. Фракційне дослідження шлункового соку, ЕГДС з прицільною біопсією і дослідження мазків-відбитків біоптата з метою виявлення гелікобактер пілорі.

Задача 5. Хворий П., 35 років, госпіталізований із скаргами на ниючі болі в епігастрії, котрі виникають через 1,5 год, після їжі, турбують також вночі, блювоту, печію, відрижку кислим, зниження апетиту, загальну слабість, відсутність апетиту, схуднення, емоційну лабільність. Хворіє три роки.

Об'єктивно: зниженого живлення, шкіра бліда. При пальпації відмічається болючість в епігастральній ділянці і пілородуоденальній зоні.

Сформулюйте попередній діагноз. Які синдроми є у хворого?

Еталон відповіді: Виразкова хвороба, фаза загострення. Больовий, диспепсичний, астеновегетативний синдроми.

Задача 6. Хворий С., 46 років, хворіє на виразкову хворобу шлунка сім років. Доставлений "швидкою допомогою" через годину після того, як відчув гострий колючий біль в епігастрії.

Об'єктивно: колаптоїдний стан хворого, живіт "дошкоподібний".

Чим зумовлений стан хворого? Ваша тактика?

Еталон відповіді: Перфорація виразки шлунка. Потрібно госпіталізувати хворого в хірургічне відділення.
3.Тестові завдання з еталонами відповідей.
1. Яке з перерахованих захворювань можна діагностувати з допомогою холецистографії?

А. виразкова хвороба

Б. хронічний гастрит

В. хронічний панкреатит

Г. хронічний коліт

Д. жовчнокам'яна хвороба

Відповідь: Д.
2. Яке з перерахованих ускладнень виразкової хвороби можна діагностувати з допомогою дослідження калу?

А. перфорація

Б. пенетрація

В. пілоростеноз

Г. малігнізація

Д. кровотеча

Відповідь: Д.
3. Яка з перерахованих рентгенологічних ознак є прямою для виразкової хвороби?

А. гіпертрофія складок

Б. атрофія слизової

В. деформація шлунку і 12-ти палої кишки

Г. "Ніша"

Д. спазм воротаря

Відповідь: Г.
4. Який відділ шлунку переважно вражається при гастриті типу В:

А. тіло;

Б. антральний;

В. фундальний;

Г. пілоричний;

Д. весь шлунок.

Відповідь: Б.
5. Найбільш суттєва причина виразкової хвороби:

а) порушення дієтичного режиму;

б) нерегулярне харчування;

в) порушення балансу між факторами агресії і захисту;

г) підвищення кислотності шлункового соку;

д) стресові ситуації.

Еталон відповіді: в.
6. В основі печії лежить:

а) підвищена кислотність шлункового вмісту;

б) знижена кислотність шлункового вмісту;

в) гастроезофагальний рефлюкс;

г) наявність виразкової хвороби;

д) дуоденогастральний рефлюкс.

Еталон відповіді: в.
7. Який основний морфологічний субстрат виразкової хвороби у фазі ремісії ?

а) гіперплазія слизової;

б) рефлюкс - езофагіт;

в) рубцеві зміни слизової оболонки;

г) активний гастродуоденіт;

д) нормальна слизова.

Еталон відповіді: в.
8. Інтенсивність больового синдрому при виразковій хворобі залежить від:

а) рівня кислотності шлункового вмісту;

б) глибини виразкового дефекту;

в) дотримання дієтичного режиму;

г) наявності гелікобактер пілорі;

д) віку пацієнта.

Еталон відповіді: б.

9. Яка найсуттєвіша рентгенологічна ознака виразкової хвороби ?

а) конвергенція складок слизової;

б) деформація стінок органу;

в) симптом "ніші";

г) підвищена моторика;

д) недостатність кардії.

Еталон відповіді: в.

10. Механізми лікувальної дії селективних М-холінолітиків:

а) пригнічують моторику і секреторну функцію шлунк;

б) знищують гелікобактерну інфекцію;

в) знижують активність пепсину;

г) стимулюють репаративні процеси;

д) покращують кровообіг у слизовій.

Еталон відповіді: а.
4.Джерела інформації:

А-Основні:

1. Харченко Н.В. Клиническая гастроэнтерология. – Киев. – Здоровье; 2000 – 445 с.

2. Хвороби органів травлення (діагностика і лікування) / П.Я. Григор’єв, Є.М. Стародуб, Е.П. Яковенко, М.Є. Гаврилюк, С.Є. Шостак – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 448 с.

3. Стародуб Є.М., Самогальська О.Є., Шостак С.Є. Алгоритми діагностики і лікування захворювань органів травлення: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. -164 с.

4. Катеринчук І.П. Діагностика і принципи лікування гастроентерологічних захворювань. – Полтава, 2005. -152 с.

5. Вдовиченко В.І. Клінічна гастроентерологія. – Львів: “Вільна Україна”, 1997. – 196 с.

6. Внутрішні хвороби/Під ред. Є.М.Нейко, В.І.Боцюрко.- Коломия, 1997.

7. Внутренние болезни/Под ред. Ф.И.Комарова.- М,, Медицина, 1991.

8. Внутренние болезни/Под ред. В.И.Маколкина.- М., Медицина, 1989.

9. Внутренние болезни/Под ред. Г.Й.Бурчинского.- К.,Здоров'я, 1987.

В - Додаткові:

1. Клиническая гастроентерология /Под ред. Г.И.Бурчинского.- К., Здоров'я, 1978.

2. А.П.Пелещук, В.Г.Передерій, А.С.Свінцицький. "Гастроентерологія"., К., Здоров'я, 1995.

3. И.И. Дегтярева, Н.В. Харченко. Язвенная болезнь, 1995.

4. Неотложная хирургическая гастроэнтерология: Руководство для врачей / Под редакцией А.А. Курыгина, Ю.М. Стойко, С.Ф. Багненко. - Спб: Питер, 2001. – 480 с.

5. Журнали: «Сучасна гачтроентерологія», «Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии», 2005-2006 р.р.
5. Практична робота – 9.00-12.00 (4 год.)
Ілюстративний матеріал:

Компакт-диск

Таблиці

Історії хвороб



Рентгенограми

рН-грами


Ситуаційні задачі
Методика виконання практичної роботи:

Робота біля ліжка хворого

Збір скарг

Анамнез


Об’єктивне обстеження

Оцінка лабораторно-інструментальних даних (клінічний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, УЗД органів черевної порожнини, рН-метрія, ЕГДС, дуоденальне зондування, рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту, копрограма),

Проведення диференціального діагнозу

Обґрунтування клінічного діагнозу

Призначення лікування (письмово у вигляді рецептів)

класифікаціями.

При обстеженні пацієнтів студенти повинні дотримуватися таких комунікативних алгоритмів:

Збір скарг та анамнезу у пацієнтів з внутрішніми хворобами

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Збір скарг та анамнезу пацієнта.

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.



Фізикальні методи обстеження пацієнтів з внутрішніми хворобами

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).

8. Проведення обстеження ( демонстрація клінічної навички ).

9. Пояснення результатів обстеження.

10. Завершення бесіди.

Повідомлення результатів обстеження пацієнтам з внутрішніми хворобами.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів того чи іншого обстеження.

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

Планування та прогнозування результатів консервативного лікування:

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення необхідності лікування, що призначається.

5. Залучення пацієнта (акцент на особливостях прийому препаратів, тривалості прийому, можливих побічних діях; з’ясувати, чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення ).

6. Завершення бесіди.

Повідомлення прогнозу лікування

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається.

5. Залучення пацієнта до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясування чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

відповідно до алгоритму спілкування студентів з пацієнтами



6. Семінарське обговорення практичної роботи – 12.30-14.00 (2 год.)
Обговорення теоретичних питань

1.     Основні гастроентерологічні скарги.

3.    Визначення основних гастроентерологічних симптомів(біль,печія, диспепсія, нудота, блювання, кровотеча, гепатомегалія, асцит, жовтяниця, пронос, закреп) .

4.     Загальні та тривожні симптоми.

5.     Фізикальні симптоми гастроентерологічної патології.

6. Лабораторно-інструментальні методи дослідження в гастроентерології.



7. Вихідний рівень знань та умінь– 14.15-15.00 (1 год.).

8. Студент повинен знати:

1.     Загальну фізіологію функціонування системи органів травлення

2.     Основні гастроентерологічні скарги.

3.    Визначення основних гастроентерологічних симптомів(біль,печія, диспепсія, нудота, блювання, кровотеча, гепатомегалія, асцит, жовтяниця, пронос, закреп) .

4.     Загальні та тривожні симптоми.

5.     Фізикальні симптоми гастроентерологічної патології.

6.    Методи фізикального обстеження хворих з гастроентерологічною патологією.

7.    Симптоматичне лікування.

8. Ендоскопічні методи: діагностичні можливості езофагогастродуоденоскопії, колоноскопії, біопсії, показання, протипоказання та обмеження до їх проведення, можливі ускладнення.

9. Інтрагастральна та інтраезофагальна рН-метрія.

10. Дуоденальне зондування – інформативність та клінічна оцінка результатів.

11. Рентгенологічні та ізотопні методи діагностики захворювань травного тракту та печінки.

12. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

13.Імуноферментні та біохімічні методи дослідження.

14.Діагностика інфекції Н. pylori .

9. Студент повинен вміти:

1 Зібрати інформацію для постановки діагнозу гастроентерологічної патології (скарги, анамнез захворювання і життя, об'єктивне обстеження).

2. Виявити основні клінічні синдроми гастроентерологічної патології (больовий, диспепсичний, астено-вегетативний);

3. Скласти план лабораторно-інструментального дослідження (загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту, ЕГДС, рН-метрія, дослідження Неlicobacter pilory).

4.Діагностувати ускладнення патології травного тракту.

5. Провести диференціальну діагностику гастроентерологічної патології .

6.Оформити розгорнутий клінічний діагноз відповідно з існуючими класифікаціями.

7. Призначити лікування .

8. Виписати рецепти для лікування .

Методична вказівка

до практичних занять для студентів IV курсу медичного факультету

змістовий модуль 2 Основи діагностики, лікування та профілактики основних гастроентерологічних захворювань
ЗАНЯТТЯ № 4

( практичне 7 годин)



Теми: 1. Захворювання тонкої кишки- 3 год

2.Хронічні захворювання товстої кишки- 2 + 2год

Мета: Вивчити етіопатогенетичні критерії діагностики, клініку, особливості перебігу, диференційну діагностику, лікування хронічних захворювань тонкої та товстої кишки. Вміти обгрунтувати клінічний діагноз і розробити індивідуальний план лікувальних заходів.

Професійна орієнтація студентів: Хронічні захворюваня тонкої та товстої кишки займають вагому ланку в структурі патології шлунково-кишкового тракту.

Неспецифічний виразковий коліт (НВК)– хронічне захворювання запального ґенезу з виразково-деструктивними змінами слизової прямої та ободової кишок, що характеризується прогресуючим перебігом та ускладненнями.

НВК-важлива проблема гастроентерології, оскільки його етіологія залишається нез`ясованою, а специфічне лікування в наш час відсутнє.

Синдром подразненої кишки (СПК)-розлади моторної та секреторної функцій кишечника, переважно товстої кишки , без структурних змін органа.

Поширенність СПК серед населення країн Європи складає в середньому 15-20%.

1.     Програма самопідготовки студентів до заняття:

Теми: 1. Захворювання тонкої кишки

2.Хронічні захворювання товстої кишки
1. Особливості анатомічної будови тонкої та товстої кишок.

2.Функціональні особливості тонкої та товстої кишок .

3. Методика і особливості обстеження хворих на захворювання тонкої та товстої кишок.

4. Лабораторна та інструментальна діагностика при захворюваннях тонкої та товстої кишок.

5. Критерії діагностики захворювань тонкої та товстої кишок.

6. Принципи лікування захворювань тонкої та товстої кишок.

7. Профілактика та експертиза працездатності при захворюваннях тонкої та товстої кишок. Оформити розгорнутий клінічний діагноз целіакії, ХК, НВК, СПК відповідно з існуючими класифікаціями.

7. Призначити лікування ХГ, ВХ.

8. Виписати рецепти для лікування ХГ, ВХ.
Ситуаційні задачі з еталонами відповідей:

Задача 1. Хворий 46 років страждає неспецифічним виразковим колітом протягом трьох років. Лікувався нерегулярно. Два дні тому при черговому загостренні захворювання стан хворого різко погіршився: посилився біль в животі, зменшилася частота стільця, з'явилось здуття живота, підвищилася температура тіла до 39 С.Об-но: пониженого відживлення, свідомість загальмована.При пальпації тонус передньої черевної стінки знижений.Перистальтичні шуми не вислуховуються.На оглядовій рентгеноскопії черевної порожнини-ознаки мегаколону.Про яке ускладнення захворювання можна думати в даному випадку ?Еталон відповіді. Токсична дилятація товстої кишки.

Задача 2. Хворий 27 років поступив у клініку зі скаргами на частий стілець з домішками слизу і крові, біль в лівій здухвинній ділянці, субфебрильну температуру тіла. Хворіє протягом 7 років. Об-но: загальний стан середньої важкості. Шкіра бліда. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт правильної форми; при поверхневій пальпації – локальна болючість в лівій здухвинній ділянці, при глибокій пальпації - ущільнення сигмовидної кишки, нисхідного відділу поперечноободової кишки. Ан.крові: ер-2,8хЮл12/л, НЬ-120г/л, КП - 1,78; лейк-8,1х хЮл9/л, е-1%,п-9%,с-60%,л-26%,м-4%; ШЗЕ-24 мм/год. Колонофіброскопія: розрихлення слизової оболонки, її кровоточивість, виразки. Яке лікування Ви застосуєте в даному випадку ? Еталон відповіді :Салофальк

Задача 3. Хвора 42 років скаржиться на різку слабість, значне схуд­нення, посилене випадіння волосся, кровоточивість ясен, порушення менструального циклу, біль в кістках і м'язах, рідкий стілець (5-Ю раз на добу), здуття живота, бурчан­ня. Хворіє з дитинства, коли вперше після вживання недо­броякісної їжі з'явився рідкий стілець зі слизом, метео­ризм. Об-но:хвора пониженого відживлення; блідість шкіри, знижений її тургор, тонус м'язів знижений. Язик вологий, сосочки згладжені; живіт помірно здутий, більше навколо пупка. Ан.крові: ознаки вираженої гіпохромної анемії. Дані копрограми: виявлено багато жирних кислот, мила, сполучнотканинні волокна, помірна кількість неперетравлених волокон, клітковини. Ваш діагноз.Еталон відповіді : Хронічний ентерит

Задача4. Хвору 24 років турбує біль у животі після прийому їжі, вночі, який зменшується після дефекації, проноси, які з(являються після вживання цільного молока. Об-но: живіт м(який, здутий, чутливий при пальпації в зоні Поргеса. Печінка, селезінка не збільшені. При колоно_скопії - гіперемія слизової оболонки товстої кишки. Який діагноз є найбільш імовірним ? Еталон відповіді : Лактазна недостатність

Задача 5.. У хворого 18 р. скарги на переймоподібний біль в животі, рідкі випорожнення до 6 разів/добу з домішками слизу та свіжої крові. Хворіє впродовж року. Схуд на 10 кг. Об-но: Ps – 94/хв, АТ – 100/70 мм рт.ст., t0 – 37, 40С. Живіт м’який, болючий по ходу товстої кишки, особливо зліва. Сигмовидна кишка спазмована. В крові: ер. – 3,2х1012/л, Нв – 92 г/л, лейк. – 10,6х109/л, ШЗЕ – 34 мм/год. Іригоскопія – товста кишка звужена, гаустри відсутні, контури нечіткі, симптом “водопровідної труби”. Який найбільш ймовірний діагноз? Еталон відповіді : Неспецифічний виразковий коліт.

Задача 6.. Хворий 26 рокiв страждає неспецифичним виразковим колiтом протягом трьох рокiв.Лiкцувався нерегулярно.Два днi тому при черговому загостреннi захворювання стан хворого рiзко погiршився: посилився бiль в животi, зменшилася частота стiльця, з'явилося зддутя живота, пiдвищилась температура тiла до39С.На оглядовiй рентгеноскопii черевноi порожнини- ознаки мегаколону .Ваш дiагноз? Еталон відповіді : Токсична дилятацiя товстоi кишки.

3.Тестові завдання з еталонами відповідей.

1. Найчастіше передраковим захворюванням прямої кишки є:

A.Поліпоз прямої кишки

B. Геморой

C.Виразки після перенесеної дизентерії або проктиту

D.Тріщіни заднього проходу

E.Хронічний проктит

Еталон відповіді: а

2. Які дані біопсії прямої кишки не підтверджують діагноз неспецифічного виразкового коліту ?

A.Абсцеси крипт

B.Запальні зміни, що обмежені слизовою оболонкою

С Реактивна гіперплазія епітелію, що залишився

D. Зменшення кількості бокалоподібних клітин

Е. Ділянки метаплазії

Еталон відповіді: е

3. Який злак при використанні в їжу продуктів з нього не викликає погіршення перебігу целіакії дорослих ?



  1. Пшениця

  2. Жито

  3. Рис

  4. Овес

Е. Ячмінь

Еталон відповіді: с

4. Які з наведених захворювань не відносяться до позакишкових проявів хвороби Крона ?

А. Міокардит

B. Холангіт, перихолецистит

C. Вузловата еритема

D. Поліартрит

E. Ірит


Еталон відповіді: а
5. Коли спостерігається мелена ?

A.При кровотечі в черевну порожнину

B. При кишковій кровотечі

C. При вірусному гепатиті

D.При гемолітичній жовтяниці

E. При паренхіматозній жовтяниці

Еталонвідповіді:в

6. Де в нормі знаходиться горизонтальна частина попереково-ободової кишки ?

A.На рівні пупка

B. На 1-2 см вище пупка


С На 2-3 см вище пупка

D.На 2-3 см нижче пупка

E. Нижче великої кривини шлунка на 2-3 см

Еталон відповіді: е

7. При хворобі Крона найчастіше уражаються :

A.Термінальний відділ товстої кишки

B. Пряма кишка
С. Шлунок

D.Будь-який відділ кишківника

E.Термінальний відділ здухвинної кишки

Еталон відповіді: е


8. Найбільш інформативним методом дослідження всмокту­вальної функції кишківника є:

A.Дослідження за допомогою кишківникових зондів

B.Рентгеноконтрастний метод

С Дослідження за допомогою аліментарних навантажень

Д.Дослідження рН калу

Е.Жоден з перерахованих

Еталон відповіді: с

9. Які маніпуляції не можна провести при колоноскопії за допомогою гнучких фіброендоскопів ?

A. Оглянути всю товсту кишку

B. Отримати матеріал для біопсії

C. Виконати нескладні хірургічні маніпуляції

D. Оглянути здухвинну кишку

Е. Провести поліпектомію

Еталон відповіді: д


10. "Зерниста" слизова оболонка є ранньою ознакою :

A.Раку товстої кишки

B.Хвороби Крона

C.Гранулематозного коліту

D.Неспецифічного виразкового коліту

E.Множинного поліпозу товстої кишки

Еталон відповіді: д.

4.Джерела інформації:

А-Основні:

1. Харченко Н.В. Клиническая гастроэнтерология. – Киев. – Здоровье; 2000 – 445 с.

2. Хвороби органів травлення (діагностика і лікування) / П.Я. Григор’єв, Є.М. Стародуб, Е.П. Яковенко, М.Є. Гаврилюк, С.Є. Шостак – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 448 с.

3. Стародуб Є.М., Самогальська О.Є., Шостак С.Є. Алгоритми діагностики і лікування захворювань органів травлення: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. -164 с.

4. Катеринчук І.П. Діагностика і принципи лікування гастроентерологічних захворювань. – Полтава, 2005. -152 с.

5. Вдовиченко В.І. Клінічна гастроентерологія. – Львів: “Вільна Україна”, 1997. – 196 с.

6. Внутрішні хвороби/Під ред. Є.М.Нейко, В.І.Боцюрко.- Коломия, 1997.

7. Внутренние болезни/Под ред. Ф.И.Комарова.- М,, Медицина, 1991.

8. Внутренние болезни/Под ред. В.И.Маколкина.- М., Медицина, 1989.

9. Внутренние болезни/Под ред. Г.Й.Бурчинского.- К.,Здоров'я, 1987.

В - Додаткові:

1. Клиническая гастроентерология /Под ред. Г.И.Бурчинского.- К., Здоров'я, 1978.

2. А.П.Пелещук, В.Г.Передерій, А.С.Свінцицький. "Гастроентерологія"., К., Здоров'я, 1995.

3. И.И. Дегтярева, Н.В. Харченко. Язвенная болезнь, 1995.

4. Неотложная хирургическая гастроэнтерология: Руководство для врачей / Под редакцией А.А. Курыгина, Ю.М. Стойко, С.Ф. Багненко. - Спб: Питер, 2001. – 480 с.

5. Журнали: «Сучасна гачтроентерологія», «Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии», 2007-2008 р.р.



5.. Практична робота – 9.00-12.00 (4 год.)
Ілюстративний матеріал:

Компакт-диск

Таблиці

Історії хвороб



Рентгенограми

рН-грами


Ситуаційні задачі
Методика виконання практичної роботи:

Робота біля ліжка хворого

Збір скарг

Анамнез


Об’єктивне обстеження

Оцінка лабораторно-інструментальних даних (клінічний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, УЗД органів черевної порожнини, рН-метрія, ЕГДС, дуоденальне зондування, рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту, ірігографія, колоноскопія, копрограма),

Проведення диференціального діагнозу

Обґрунтування клінічного діагнозу

Призначення лікування (письмово у вигляді рецептів)

6. Семінарське обговорення практичної роботи – 12.30-14.00 (2 год.)

Обговорення теоретичних питань

1.           Критерії діагностики целіакії, ХК, НВК, СПК :

-анамнестичні;

-при об’єктивному обстеженні;

-лабораторно-інструментальні;

2. Диференціальна діагностика.

3. Формулювання клінічного діагнозу.

4. Принципи терапії хворих на целіакію, ХК, НВК, СПК.



7. Вихідний рівень знань та умінь– 14.15-15.00 (1 год.).

8.Студент повинен знати:

1.     Загальну фізіологію функціонування системи органів травлення

2.     Визначення поняття ,,целіакія”, „хвороба Крона ”,НВК, СПК, синдром мальабсорбції та мальдигестії.

3.     Сучасні погляди на етіологію та патогенез целіакії, ХК, НВК, СПК.

4.     Критерії діагностики целіакії, ХК, НВК, СПК.

5.     Клінічну класифікацію целіакії, ХК, НВК, СПК і формулювання діагнозу.

6.     Диференціальну діагностику целіакії, ХК, НВК, СПК та її ускладнень.

7.     Діагностичні критерії позакишкових проявів ХК, НВК.

8.     Сучасні методи лікування целіакії, ХК, НВК, СПК .

9.     Профілактику та експертизу працездатності при целіакії, ХК, НВК, СПК .


9.Студент повинен вміти:

1 Зібрати інформацію для постановки діагнозу целіакія”, „хвороба Крона ”,НВК, СПК, (скарги, анамнез захворювання і життя, об'єктивне обстеження).

2. Виявити основні клінічні синдроми целіакії, ХК, НВК, СПК(больовий, диспепсичний, астено-вегетативний, синдром мальабсорбції та мальдигестії.)

3. Скласти план лабораторно-інструментального дослідження (загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту, ЕГДС, ірігографія,колоноскопія, копрограма , аналіз калу на дисбактеріоз).

4.Діагностувати ускладнення целіакії, ХК, НВК, СПК .

5. Провести диференціальну діагностику целіакії, ХК, НВК, СПК.

6.Оформити розгорнутий клінічний діагноз целіакії, ХК, НВК, СПК відповідно з існуючими класифікаціями.

7. Призначити лікування целіакії, ХК, НВК, СПК .

8. Виписати рецепти для лікування целіакії, ХК, НВК, СПК .

Методична вказівка

до практичних занять для студентів IV курсу медичного факультету

змістовий модуль 2 Основи діагностики, лікування та профілактики основних гастроентерологічних захворювань

ЗАНЯТТЯ № 5

( практичне 7 годин)

Теми: 1.ХРОНІЧНІ ГЕПАТИТИ- 3 год

2. ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ- 2 + 2 год

Мета: вивчити вірогідні етіологічні фактори, патогенез гепати­тів, цирозів, їхні основні клінічні форми, варіанти перебігу захворю­вань, диференціальну діагностику, лікувальну тактику, визначення прогнозу і працездатності хворих.

Професійна орієнтація студентів:

За останні роки зростає захворюваність на хронічні гепатити, цирози печінки, хронічний панкреатит, захворювання кишечника. Це призводить до значного економічного і соціального збитку: тимчасової втрати працездатності, інвалідизації пацієнтів, великих витрат на лікування, психологічного дискомфорту пацієнтів, а іноді їх смерті.

1.     Програма самопідготовки студентів до заняття:

Теми: 1.ХРОНІЧНІ ГЕПАТИТИ.

2. ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ.


  1. Особливості анатомічної будови печінки.

  2. Функціональні особливості печінки.

  3. Методика і особливості обстеження хворих на захворювання печінки.

  4. Лабораторна та інструментальна діагностика при гепатитах, цирозах печінки.

  5. Принципи фармакотерапії при захворюваннях печінки.

  6. Профілактика та експертиза працездатності при захворюваннях печінки.

2.Ситуаційні задачі еталонами відповідей:

Задача 1. Хворий І., 44 роки, пред'являє скарги на загальну слабкість, втомлюваність, тупий ниючий біль у правому підребір'ї і в епігастрії, здуття живота, іноді нудоту. В анамнезі – хвороба Боткіна.

При об'єктивному обстеженні: пульс 80 на 1 хв., задовільних властивостей, АТ = 110/70 мм рт.ст. Відмічається субіктеричність склер. Діяльність серця ритмічна, тони чисті. В легенях везикулярне дихання. Язик обкладений біло-коричневим нальотом. Живіт м'який, болючий у правому підребір'ї. Печінка + 3 см, край округлий, болюча при пальпації. Кишечник - без особливостей. Аналіз крові - білірубін: 38,8 мкмоль/л, АЛТ 1,4 ммоль/(год.·л).

Сформулюйте попередній діагноз. З якими захворюваннями потрібно провести диференціальну діагностику?

Еталон відповіді: Хронічний гепатит, фаза загострення. Хронічний некалькульозний холецистит. Дискінезія жовчевих шляхів. Хронічний гастрит. Виразкова хвороба. Хронічний панкреатит.

Задача 2. Хвора Т., 33 роки, рік тому перенесла важку форму вірусного гепатиту. Після виписки з інфекційного відділення продовжували турбувати слабість, нудота, відчуття важкості у правому підребір'ї. Два тижні тому стан хворої погіршився: підвищилась температура тіла, з'явились біль у правому підребір'ї, шкірне свербіння, періодична нудота, наростала жовтушність шкіри і склер.

Об'єктивно: виявлене збільшення печінки + 4 см, селезінка - біля краю реберної дуги, поодинокі судинні "зірочки". В крові: білірубін 98,3 мкмоль/л, АСТ= 0,98; АЛТ = 1,44 ммоль/(год.·л).

Сформулюйте діагноз.

Еталон відповіді: Хронічний активний гепатит, фаза загострення.

Задача 3. Хворий З., 49 років, скаржиться на відчуття важкості у правому підребер'ї, загальну слабкість, схуднення, поганий апетит, свербіння шкіри. 10 років тому хворів на вірусний гепатит.

Об'єктивно: шкіра і видимі слизові жовтушні. На шкірі спини - "судинні зірочки". В легенях - везикулярне дихання. Серце - діяльність ритмічна, тони ослаблені, систолічний шум на всіх точках. Живіт збільшений, помітна "голова медузи", асцит. Печінка чітко не пальпується. Селезінка збільшена, не болюча при пальпації.

Сформулюйте попередній діагноз? План обстеження хворого?

Еталон відповіді: Цироз печінки, активна фаза, стадія сформованого цирозу.

Загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, коагулограма, УЗД, ЕГДС, сканування печінки.



3. Тестовий контроль з еталонами відповідей:

1. Хронічний гепатит це запальне захворювання, що триває без покращення стану:

А. не менше 1 місяця

Б. не менше 3 місяців

В. не менше 6 місяців

Г. не менше 12 місяців

Д. не менше 1,5 року

Еталон відповіді: В.

2. Який етіологічний фактор зустрічається найчастіше при хронічному гепатиті?

А. вірусний

Б. медикаментозний

В. токсичний

Г. алкогольний

Д. Метаболічний

Еталон відповіді: А.

3. Котрий з вірусів, що спричиняють розвиток хронічного гепатиту, є дефектним:

А. В

Б. С


В. D

Г. F


Д. G

Еталон відповіді: В.

4. Гіперспленізм проявляється:

А. спленомегалією, печінковою енцефалопатією, лихоманкою.

Б. спленомегалією, портальною гіпертензією, асцитом

В. Анемією, лейкопенією, тромбоцитопенією

Г. Лейкоцитозом, анемією, підвищеною ШОЕ

Д. гепатоспленомегалією, асцитом, периспленітом

Еталон відповіді: В.

5. У патогенезі асциту при цирозі печінки не бере участі:

а) портальна гіпертензія;

б) гіпоальбумінемія;

в) підвищення затримки електролітів і води;

г) гіперспленізм;

д) підвищення проникності судин.

Еталон відповіді: г.

6. В нормі тиск у портальній системі становить:

а) 5 - 10 мм рт. ст.;

б) 50 - 100 мм рт. ст.;

в) 150 - 300 мм рт.ст.

г) 120 - 150 мм рт.ст.

д)350 - 500 мм рт.ст.

Еталон відповіді: а.

7. Синдром цитолізу при цирозі печінки включає в себе всі перераховані показники,

крім:

а) підвищення рівня АЛТ;



б) підвищення рівня АСТ;

в) підвищення рівня лужної фосфатази;

г) підвищення рівня лактатдегідрогенази;

д) підвищення рівня глутаматдегідрогенази.

Еталон відповіді: в.

8. Який з наведених препаратів знижує тиск у портальній системі:

а) атропін;

б) пропранолол;

в) преднізолон;

г) есенціале;

д) фуросемід.

Еталон відповіді: б.

9. Який з препаратів зменшує свербіння шкіри при явищах холестазу?

а) преднізолон;

б) есенціале;

в) холестирамін;

г) аллохол;

д) верошпірон.

Еталон відповіді: в.

10. Котрий з наведених симптомів не є ознакою портальної гіпертензії:

а) асцит;

б) наявність венозних коллатералей;

в) спленомегалія;

г) жовтяниця;

д) кровотеча з варикозно розширених вен.

Еталон відповіді: г.



4. Практична робота – 9.00-12.00 (4 год.)

Ілюстративний матеріал:

Компакт-диск

Таблиці

Історії хвороб



Рентгенограми

Ситуаційні задачі



Методика виконання практичної роботи:

Робота біля ліжка хворого

Збір скарг

Анамнез: початок захворювання, перебіг, наявність супутніх захворю­вань, шкідливі звички.

Об'єктивне обстеження:

Оцінка лабораторно-інструментальних даних (в палаті або в навчальній кімнаті): клінічний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, маркери вірусних гепатитів, коагулограма, електрофорез білків, діастаза сечі, УЗД органів черевної порожнини, сканування, ЕГДС, копрограма, та ін.

Проведення диференціальної діагностики.

Клінічний діагноз

Призначення лікування (письмово у вигляді рецептів).

4.Джерела інформації:

А-Основні:

1. Харченко Н.В. Клиническая гастроэнтерология. – Киев. – Здоровье; 2000 – 445 с.

2. Хвороби органів травлення (діагностика і лікування) / П.Я. Григор’єв, Є.М. Стародуб, Е.П. Яковенко, М.Є. Гаврилюк, С.Є. Шостак – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 448 с.

3. Стародуб Є.М., Самогальська О.Є., Шостак С.Є. Алгоритми діагностики і лікування захворювань органів травлення: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. -164 с.

4. Катеринчук І.П. Діагностика і принципи лікування гастроентерологічних захворювань. – Полтава, 2005. -152 с.

5. Вдовиченко В.І. Клінічна гастроентерологія. – Львів: “Вільна Україна”, 1997. – 196 с.

6. Внутрішні хвороби./Під ред. Є.М.Нейко, В.І.Боцюрко.- Коломия, 1997.

7. Внутренние болезни./Под ред. Ф.И.Комарова.- М,, Медицина, 1991.

8. Внутренние болезни./Под ред. В.И.Маколкина.- М., Медицина, 1989.

9. Внутренние болезни./Под ред. Г.Й.Бурчинского.- К.,Здоров'я, 1987.

В - Додаткові:

1. Клиническая гастроентерология /Под ред. Г.И.Бурчинского.- К., Здоров'я, 1978.

2. А.П.Пелещук, В.Г.Передерій, А.С.Свінцицький. "Гастроентерологія"., К., Здоров'я, 1995.

3. И.И. Дегтярева, Н.В. Харченко. Язвенная болезнь, 1995.

4. Неотложная хирургическая гастроэнтерология: Руководство для врачей / Под редакцией А.А. Курыгина, Ю.М. Стойко, С.Ф. Багненко. - Спб: Питер, 2001. – 480 с.

5. Журнали: «Сучасна гачтроентерологія», «Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии», 2005-2006 р.р.



5. Практична робота – 9.00-12.00 (4 год.)

Ілюстративний матеріал:

Компакт-диск

Таблиці

Історії хвороб



Рентгенограми

Ситуаційні задачі



Методика виконання практичної роботи:

Робота біля ліжка хворого

Збір скарг

Анамнез: початок захворювання, перебіг, наявність супутніх захворю­вань, шкідливі звички.

Об'єктивне обстеження:

Оцінка лабораторно-інструментальних даних (в палаті або в навчальній кімнаті): клінічний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, маркери вірусних гепатитів, коагулограма, електрофорез білків, діастаза сечі, УЗД органів черевної порожнини, сканування, ЕГДС, копрограма, та ін.

Проведення диференціальної діагностики.

Клінічний діагноз

Призначення лікування (письмово у вигляді рецептів).

6. Семінарське обговорення практичної роботи – 12.30-14.00 (2 год.)

Обговорення теоретичних питань

1. Визначення поняття гепатитів і цирозів печінки.

2. Можливі етіологічні і провокуючі фактори.

3. Патогенез захворювань.

4. Критерії діагностики гепатитів, цирозів печінки:

а) анамнестичні

б) при об'єктивному обстеженні

в) лабораторно-інструментальні

5. Формулювання діагнозу.

6. Принципи терапії.



7. Вихідний рівень знань та вмінь– 14.15-15.00 (1 год.).

8.Студент повинен знати:

1. Етіологію і патогенез гепатитів, цирозів печінки.

2. Клінічні прояви гепатитів, цирозів печінки.

3.Лабораторно-інструментальні методи дослідження при захворюваннях печінки.

4. Методику постановки діагнозу.

5. Принцип терапії захворювань.



Студент повинен вміти оцінювати:

1. Отримані дані об'єктивного обстеження хворого.

2. Результати лабораторних та інструментальних обстежень.

9.Студент повинен вміти:

1. Проводити диференціальну діагностику.



2. Сформулювати діагноз.

3. Призначити лікування хворим.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка